Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/12940/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; сімей із дітьми.
Надіслано для оприлюднення: 28.11.2024. Зареєстровано: 29.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2024.
Дата набрання законної сили: 28.11.2024
Номер судового провадження: К/990/21344/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 листопада 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа № 520/12940/23
		адміністративне провадження № К/990/21344/24 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
		суддів: Стеценка С.Г.,  Бучик А.Ю., 
		розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу               № 520/12940/23
		за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 до Служби у справах дітей Малоданилівської селищної ради, третя особа - ОСОБА_3 , про визнання протиправним (незаконним) та скасування рішення, провадження у якій відкрито 
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року (прийняте у складі головуючого судді Сліденко А.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2024 року (ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Мінаєвої О.М., суддів: Калиновського В.А., Кононенко З.О.)
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.          У травні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Служби у справах дітей Малоданилівської селищної ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , третя особа), в якому просив суд:
		-          визнати незаконним (протиправним) та скасувати рішення Служби у справах дітей Малоданилівської селищної ради з приводу постановки з 14 грудня 2021 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на облік у якості дитини, яка опинилась у складних життєвих обставинах у зв`язку із вчиненням психологічного насильства;
		-          зобов`язати Службу у справах дітей Малоданилівської селищної ради надіслати лист - спростування до ВП № 1 Полтавського РУП, до слідчого, до процесуального керівника кримінального провадження № 12022170460000192, до представника позивача.
		2.          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Служба у справах дітей Малоданилівської селищної ради, поставивши з 14 грудня 2021 року ОСОБА_2 на облік у якості дитини, яка опинилась у складних життєвих обставинах у зв`язку із вчиненням психологічного насильства, порушила його права, які потребують законного захисту. 
		Протиправність оскаржуваного рішення законний представник малолітньої особи аргументує порушенням процедури його прийняття, помилковістю висновків про вчинення домашнього насильства та протиправною поведінкою матерії ОСОБА_2 .
		Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
		3.          Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року позов в частині вимоги про визнання протиправним (незаконним) та скасування рішення Служби у справах дітей Малоданилівської селищної ради з приводу постановки з 14 грудня 2021 року ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на облік у якості дитини, яка опинилась у складних життєвих обставинах у зв`язку із вчиненням психологічного насильства повернуто у порядку частини третьої статті 45 КАС України. Відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом в частині вимоги про зобов`язання Служби у справах дітей Малоданилівської селищної ради надіслати лист - спростування до ВП № 1 Полтавського РУП, до слідчого, до процесуального керівника кримінального провадження № 12022170460000192, до представника позивача.
		Постановою другого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року по справі                              № 520/12940/23 скасовано в частині повернення позову щодо визнання протиправним та скасування рішення Служби у справах дітей Малоданилівської селищної ради з приводу постановки з 14 грудня 2021 року ОСОБА_2 на облік в якості дитини, яка опинилась у складних життєвих обставинах у зв`язку із вчиненням психологічного насильства. Справу у цій частині направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. В іншій частині ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року по справі № 520/12940/23 залишено без змін.
		4.          Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року, позов залишено без задоволення.
		Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2024 року вказане рішення суду першої інстанції залишене без змін.
		5.          Приймаючи такі рішення, суди виходили з того, що оскаржене Рішення суб`єкта владних повноважень не суперечить інтересам малолітньої дитини, а судження про існування обставин психологічного насильства над дитиною та матір`ю було сформульовано не відповідачем, а іншим самостійним та незалежним учасником суспільних відносин - Центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Дергачівської міської ради, як зі слів самої дитини, так і за наслідками надання дитині психологічної допомоги (погодженої спільною письмовою заявою батьків від 04 листопада 2021 року). Згідно із законом у даному конкретному випадку відповідач не мав ані повноважень, ані приводів для неврахування отриманих від Центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Дергачівської міської ради матеріалів та не мав свободи адміністративного розсуду, а навпаки, був обтяжений безальтернативним обов`язком вчинення конкретного управлінського волевиявлення - видання наказу про взяття малолітньої особи на облік як дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, що зазнала психологічного насильства.
		При цьому, оскільки оскаржене Рішення є правовим актом індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, то прийняття відповідачем наказу від 07 листопада 2022 року № 8 про зняття малолітньої особи з обліку призвело до вичерпання юридичної дії оскарженого Рішення, що є самостійною окремою та достатньою підставою для відмови у позові у зв`язку із відсутністю факту порушеного публічного права (або ущемленого публічного інтересу).
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		6.          03 червня 2024 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
		У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2024 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Підставами касаційного оскарження зазначених судових рішень скаржник вказує підпункти «а, в» пункту 2 частини п`ятої та пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що суди попередніх інстанцій при прийнятті вказаних рішень не застосували пункт 14 частини 1 статті 1, частину 3 статті 6, частину 2 статті 9 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII, пункти 2, 5, 9 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року №585 (далі - порядок № 585), тощо.
		Вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме стосовно розмежування суб`єктів та їх повноважень у разі повідомлення про вчинення домашнього насильства над малолітньою дитиною.
		Зазначає, що з огляду на предмет справи, вона мала розглядатись у порядку загального позовного провадження. Натомість суд першої інстанції помилково розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
		7.          За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2024 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Стрелець Т.Г., суддів Тацій Л.В. і Стеценка С.Г. 
		На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 18 червня 2024 № 651, у зв`язку з відпусткою судді Тацій Л.В., яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи, за допомогою автоматизованої системи документообігу суду здійснено її заміну на суддю Бучик А.Ю.
		8.          Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2024 року відкрито касаційне провадження за цією скаргою.
		27 серпня 2024 року та 30 вересня 2024 року від позивача до суду надійшли додаткові пояснення щодо протиправних дій відповідача.
		Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду вказаних судових рішень.
		9.          Верховний Суд ухвалою від 27 листопада 2024 року призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 28 листопада 2024 року.
		II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		10.          Суди встановили, що представник позивача ОСОБА_1 є батьком малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		ОСОБА_3 є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_2 .
		Згідно з рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 22 лютого 2018 року у справі № 619/3051/17, постановою Апеляційного суду Харківської області від 18 липня 2018 року у справі № 619/3051/17, постановою Харківського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 619/4720/18, заочним рішенням Котелевецького районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2023 року у справі № 619/414/22 було встановлено спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_2 
		07 грудня 2021 року працівником Центра соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Дергачівської міської ради щодо малолітньої дитини ОСОБА_2 було складено Акт оцінки потреб сім`ї/особи та Висновок оцінки потреб сім`ї.
		В зазначених документах зафіксовано виявлений факт знаходження ОСОБА_2 у складних життєвих обставинах (вчинення психологічного насилля над дитиною та матір`ю).
		Листом Центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Дергачівської міської ради від 09 грудня 2021 року № 01-21/754 складені матеріали, із посиланням на п.13 та п.15 Порядку № 585, були надіслані до Служби у справах дітей Малоданилівської селищної ради.
		На підставі отриманих від Центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Дергачівської міської ради матеріалів, Служба у справах дітей Малоданилівської селищної ради прийняла наказ від 14 грудня 2021 року № 8 про взяття на облік малолітньої дитини ОСОБА_2 , як дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, що зазнала психологічного насильства.
		24 квітня 2022 року ОСОБА_3 на адресу відповідача було складено звернення, згідно з яким малолітню дитину ОСОБА_2 , за порадою батька ОСОБА_1 було евакуйовано до Німеччини.
		Складеним працівниками відповідача актом від 30 жовтня 2023 року підтверджені обставини того, що малолітня дитина ОСОБА_2 не проживає за адресою АДРЕСА_1 .
		07 листопада 2022 року відповідачем за зверненням ОСОБА_3 , як матері малолітньої дитини ОСОБА_2 , у зв`язку із знаходженням дитини за кордоном та у зв`язку із усуненням умов та обставин, які були підставою для взяття на облік, було прийнято наказ № 8 про зняття з обліку малолітньої дитини ОСОБА_2 
		Вважаючи наказ Служби у справах дітей Малоданилівської селищної ради від 14 грудня 2021 року № 8 протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_2 
		ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		11.          Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		В межах розгляду цієї справи суду необхідно перевірити наявність підстав для визнання незаконним (протиправним) та скасування наказу Служби у справах дітей Малоданилівської селищної ради від 14 грудня 2021 року № 8 про взяття на облік малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах, що зазнала психологічного насильства.
		Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
		Відповідно до преамбули Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року               № 2402-III цей Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.
		Згідно статті 1 вказаного Закону, дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах, - дитина, яка потрапила в умови, що негативно впливають на її життя, стан здоров`я та розвиток у зв`язку з інвалідністю, тяжкою хворобою, безпритульністю, перебуванням у конфлікті із законом, залученням до найгірших форм дитячої праці, залежністю від психотропних речовин та інших видів залежності, жорстоким поводженням, зокрема домашнім насильством, ухилянням батьків, осіб, які їх замінюють, від виконання своїх обов`язків, обставинами стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф, воєнних дій чи збройних конфліктів тощо, що встановлено за результатами оцінки потреб дитини.
		Нормами статті 10 Закону України № 2402-III визначено, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім`ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що грунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.
		Держава здійснює захист дитини від: усіх форм домашнього насильства та інших проявів жорстокого поводження з дитиною, експлуатації, включаючи сексуальне насильство, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють; втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин; залучення до екстремістських релігійних психокультових угруповань та течій, використання її для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо.
		Держава через органи опіки і піклування, служби у справах дітей, центри соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей у порядку, встановленому законодавством, надає дитині та особам, які піклуються про неї, необхідну допомогу у запобіганні та виявленні випадків жорстокого поводження з дитиною, передачі інформації про ці випадки для розгляду до відповідних уповноважених законом органів для проведення розслідування і вжиття заходів щодо припинення насильства.
		Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначає Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». 
		У статті першій цього Закону надано визначення наступним термінам:
		дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства (пункт 2);
		домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (пункт 3);
		особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі (пункт 3);
		психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (пункт 14);
		Відповідно до частини першої статті 10 Закону України № 2229-VIII постраждала дитина має всі права постраждалої особи, реалізація яких забезпечується з урахуванням найкращих інтересів дитини, її віку, статі, стану здоров`я, інтелектуального та фізичного розвитку.
		Звернення та повідомлення про вчинення домашнього насильства стосовно дітей приймаються і розглядаються згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до статей 10 і 23-1 Закону України «Про охорону дитинства», статті 22 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та статті 11 Закону України «Про соціальні послуги» Кабінет Міністрів України Постановою від 1 червня 2020 року № 585 затвердив «Порядок забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження».
		Вказаний Порядок визначає механізм взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів освіти, охорони здоров`я, соціального захисту населення, інших закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, під час виявлення, розгляду звернень та повідомлень про таких дітей, забезпечення їх безпеки, а також надання необхідної допомоги з урахуванням потреб (пункт 1 Порядку № 585).
		В розумінні норм Порядку № 585 жорстоке поводження з дитиною - це будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною, зокрема домашнього насильства, а також будь-які незаконні угоди стосовно дитини, зокрема вербування, переміщення, переховування, передача або одержання дитини, вчинені з метою її експлуатації з використанням обману, шантажу чи уразливого стану дитини.
		Складні життєві обставини, в яких перебуває дитина, - це умови, що негативно впливають на життя дитини, стан її здоров`я та розвиток (інвалідність, тяжка хвороба, безпритульність, перебування у конфлікті із законом, залучення до найгірших форм дитячої праці, залежність від психотропних речовин, інші види залежності, жорстоке поводження, зокрема домашнє насильство, у тому числі у разі, коли кривдником є дитина, ухиляння батьків, осіб, які їх замінюють, від виконання своїх обов`язків, обставини стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф, воєнних дій чи збройних конфліктів тощо), установлені за результатами оцінювання потреб дитини та її сім`ї у соціальних послугах.
		Cуб`єкти виявлення та/або організації соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, заклади освіти, охорони здоров`я, соціального захисту населення, інші заклади та установи, зокрема структурні підрозділи районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення), сільських, селищних рад з питань освіти, охорони здоров`я, соціального захисту населення, здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі тощо, служби у справах дітей, центри соціальних служб, фахівці із соціальної роботи або інші надавачі соціальних послуг, органи Національної поліції, територіальні органи ДСНС та підпорядковані підрозділи, спеціалізовані установи з надання безоплатної первинної правової допомоги, регіональні та місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, бюро правової допомоги, суди, органи прокуратури, уповноважені органи з питань пробації, інші загальні та спеціалізовані служби підтримки осіб, постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» в межах своїх повноважень.
		12.          З огляду на наведені норми, за результатами оцінювання потреб дитини та її сім`ї у соціальних послугах суб`єкт владних повноважень може установити, що дитина перебуває в складних життєвих обставинах.
		Процедура виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах полягає в наступному.
		Так, відповідно до підпункту 1 пункту 5 Порядку № 585 суб`єкти під час виконання своїх професійних чи службових обов`язків забезпечують виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у випадку встановлення або отримання інформації про наявність (у тому числі ймовірну) чинників, що можуть зумовити складні життєві обставини, визначених пунктом 15 частини першої статті 1 Закону України «Про соціальні послуги», зокрема: часткова або повна втрата дитиною рухової активності, пам`яті; наявність у дитини невиліковної хвороби, хвороби, що потребує тривалого лікування, психічних та поведінкових розладів, зокрема внаслідок вживання психоактивних речовин; інвалідність; бездомність; наявність у дитини поведінкових розладів через розлучення батьків; ухилення батьками або особами, які їх замінюють, від виконання своїх обов`язків з виховання дитини; втрата дитиною соціальних зв`язків; шкода, заподіяна дитині та її сім`ї пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією.
		Факт перебування дитини у складних життєвих обставинах установлюється за результатами оцінювання її потреб за формою, затвердженою Мінсоцполітики, у разі підтвердження умов чи обставин, що негативно впливають на життя, стан здоров`я, розвиток дитини та призводять до неналежного рівня задоволення її індивідуальних потреб відповідно до віку, статі, стану здоров`я, інвалідності, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної належності та етнічного походження (підпункт 3 пункту 5 Порядку № 585).
		За положеннями пункті 12-14 Порядку № 585 у разі виявлення дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, не пов`язаних безпосередньо із жорстоким поводженням з нею або загрозою життю чи здоров`ю дитини, суб`єкти надсилають протягом трьох робочих днів повідомлення до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), сільської, селищної ради (далі - орган соціального захисту населення) та копію цього повідомлення до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини за формою, встановленою Мінсоцполітики.
		Орган соціального захисту населення протягом п`яти робочих днів організовує проведення оцінювання потреб дитини та її сім`ї у соціальних послугах за формою, встановленою Мінсоцполітики, і з урахуванням результатів такого оцінювання приймає рішення про надання соціальних послуг відповідно до законодавства. У разі підтвердження фактів наявності складних життєвих обставин дитини копія акта, складеного за результатами оцінювання потреб дитини та її сім`ї, передається до служби у справах дітей протягом одного робочого дня після його підписання.
		З метою збору об`єктивної інформації про складні життєві обставини дитини, яка досягла того віку та рівня розвитку, коли може висловити свою думку, з нею проводиться бесіда під час проведення оцінювання її потреб у соціальних послугах, а також під час оцінки рівня її безпеки.
		Згідно з підпунктом 1 пункту 15 Порядку № 585 служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, під час прийняття рішення про взяття її на облік отримує інформацію про дитину, її законних представників, а також складні життєві обставини дитини та її сім`ї, зокрема від центру соціальних служб, фахівця із соціальної роботи або іншого надавача соціальних послуг, що проводив оцінювання потреб дитини та її сім`ї у соціальних послугах, - про результати такого оцінювання, а також про соціальні послуги, що вже надавалися дитині та її сім`ї.
		Рішення про взяття на облік дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, не пов`язаних безпосередньо із жорстоким поводженням з нею або наявністю загрози життю чи здоров`ю дитини, приймається протягом 14 календарних днів з дати отримання повідомлення про виявлення такої дитини (підпункт 2 вказаного пункту).
		Положеннями пункту 18 Порядку № 585 передбачено, що зняття з обліку дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, здійснюється шляхом видання відповідного наказу служби у справах дітей у разі, зокрема зміни місця проживання (перебування) та взяття на облік за новим місцем проживання (перебування) або наявності офіційної інформації про відсутність підстав для взяття дитини на облік. 
		13.          Зі змісту наведених норм слідує, що рішення про взяття дитини на облік, як такої, що перебуває у складних життєвих обставинах приймається службою у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини. Під час прийняття такого рішення Служба, зокрема використовує інформацію про дитину, отриману від центрів соціальних служб.
		Судами встановлено, що на підставі складеного Центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Дергачівської міської ради Акта оцінки потреб сім`Ї/особи від 07 грудня 2021 року та Висновку оцінки потреб сім`ї від 07 грудня 2021 року Служба у справах дітей Малоданилівської селищної ради прийняла наказ від 14 грудня 2021 року № 8 «Про взяття на облік малолітньої дитини ОСОБА_2 , 2015 р.н.», як дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, що зазнала психологічного насильства.
		Таким чином, виявлення Службою у справах дітей Малоданилівської селищної ради факту домашнього насильства над ОСОБА_2 на підставі отриманих документів від Центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Дергачівської міської ради не суперечить вимогам Порядку № 585.
		Отже, доводи касаційної скарги щодо порушення порядку виявлення факту домашнього насильства не підтвердились під час розгляду справи. 
		Крім того, оскаржуваний наказ прийнятий Службою у справах дітей Малоданилівської селищної ради в межах повноважень, визначених нормами статті 6 та 9 Закону України № 2229-VIII.
		14.          Разом з цим, колегія суддів КАС ВС зауважує, що в подальшому, у зв`язку із виїздом за кордон та зникнення підстав перебування дитини на обліку, наказом Служби у справах дітей Малоданилівської селищної ради від 07 листопада 2022 року № 8 «Про зняття з обліку малолітньої дитини ОСОБА_2 , 2015 р.н.» ОСОБА_2 знято з відповідного обліку.
		Отже, станом на час подання цієї позовної заяви до суду, малолітня дитина ОСОБА_2 не знаходиться на обліку як дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах, що зазнала психологічного насильства.
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.
		Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 КАС визначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
		За владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.
		Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, у яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.
		Отже, акт застосування норм права (індивідуальний акт) - містить індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; регулює конкретну життєву ситуацію; його дія закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин (вичерпує свою дію фактами застосування).
		Виходячи з наведеного оскаржуваний наказ є актом індивідуальної дії, оскільки не містить загальнообов`язкових правил поведінки, а передбачає індивідуалізовані приписи щодо взяття на облік малолітньої дитини ОСОБА_2 , не регулює певний вид суспільних відносин та адресований виключно ОСОБА_2 .
		Верховний Суд вважає, що оскільки 07 листопада 2022 року Службою у справах дітей Малоданилівської селищної ради № 8 прийнято наказ про зняття з обліку малолітньої дитини ОСОБА_2 у зв`язку з усуненням умов та обставин, які були підставою для взяття її на облік, то оспорюваний наказ Служби у справах дітей Малоданилівської селищної ради від 14 грудня 2021 року № 8 про взяття на облік малолітньої дитини ОСОБА_2 , як акт індивідуальної дії, є таким, що вичерпав дію фактом його виконання - зняття ОСОБА_2 з відповідного обліку.
		Відповідно, колегія суддів касаційного суду приходить до переконання, що скасування наказу Служби у справах дітей Малоданилівської селищної ради від 14 грудня 2021 року № 8, не буде спрямоване на досягнення поставленої мети, а саме відновлення порушених прав малолітньої дитини та негайного припинення протиправної дії з боку суб`єкта владних повноважень, оскільки за наявності наказу про зняття з обліку малолітньої дитини ОСОБА_2 скасування раніше прийнятого наказу про взяття на облік малолітньої дитини ОСОБА_2 не тягне за собою настання будь-яких правових наслідків. Вказане свідчить про те, що позивач обрав неналежний спосіб захисту, порушених на його думку, прав.
		15.          Стосовно доводів скаржника, що суд першої інстанції помилково розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження, колегія суддів КАС ВС зазначає про таке.
		За положеннями частини першої - третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
		Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
		Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
		Відповідно до частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
		Згідно з частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи;             4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
		За змістом частини четвертої статті 257 КАС України, яка кореспондується із частиною четвертою статті 12 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених  частиною першою  статті 266-1  цього Кодексу.
		Отже, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження, перелік яких визначено частиною четвертою статті 12, та частиною четвертою статті 257 КАС України.
		З огляду на предмет дослідження цієї справи колегія суддів КАС ВС вважає, що процесуальні дії суду першої інстанції, щодо її призначення до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, не можуть вважатись порушенням норм КАС України, у зв`язку із чим наведені доводи касаційної скарги у цій частині є необґрунтованими.
		16.          Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни їх відсутні.
		Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
		п о с т а н о в и в :
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2024 року у справі № 520/12940/23 - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                          Стрелець Т.Г.
		Судді                                                                                                    Стеценко С.Г.
		                                                                                                    Бучик А.Ю.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...