Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/6117/20-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2024.
Дата набрання законної сили: 27.11.2024
Номер судового провадження: 61-11624ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		27 листопада 2024 року
		м. Київ
		справа № 757/6117/20
		провадження № 61-11624св24
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,              Коротуна В. М.,               
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Шипікою Андрієм Васильовичем, на ухвалу Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Мережко В. В., Поліщук Н. В., Соколової В. В. від 05 серпня 2024 року,
		ВСТАНОВИВ:
		1.Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
		В обгрунтування позову зазначено, що 21 лютого 2008 року ОСОБА_1 передав в борг ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 40 000,00 дол. США. Всю суму позики відповідач отримав в повному обсязі, що підтверджується розпискою від 21 серпня 2008 року. Після цього, відповідач власноруч на вищевказаній розписці дописав, що він зобов`язується повернути позивачу всю суму боргу повністю разом з відсотками, що становить 50 000,00 грн. Відповідач своїх зобов`язань за договором позики не виконав, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом. 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29 березня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 1 554 427,29 грн. Вирішено питання про судовий збір.
		Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову, виходив з його обґрунтованості. 
		Короткий зміст ухвали апеляційного суду
		Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 серпня 2024 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Шипіка А. В., на рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 березня 2023 року - відмовлено.
		Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що оскаржуване судове рішення було ухвалене 29 березня 2023 року, дати складення повного тексту рішення не містить, апеляційну скаргу на вказане судове рішення було подано 09 травня 2024 року, тобто, через понад один рік після його ухвалення. При цьому, відповідач був обізнаний про розгляд справи в суді першої інстанції, а докази виникнення обставин непереборної сили, які унеможливили своєчасне звернення до суду із апеляційної скаргою, в матеріалах справи відсутні.
		Аргументи учасників справи
		Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
		У серпні 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Шипіка А. В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 серпня 2024 року, у якій просить скасувати зазначену ухвалу апеляційного суду та направити справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
		Підставами касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.
		Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
		У жовтні 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , у якому просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Зазначає, що ухвала Київського апеляційного суду від 05 серпня 2024 року є законною та обґрунтованою, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу № 757/6117/20 з Печерського районного суду м. Києва.
		Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
		2.Мотивувальна частина
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть містити акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо («Volovik v. Ukrane, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
		Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності засобами і метою, яка має бути досягнута.
		Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів («Diya 97 v. Ukraine, № 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
		Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані («Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
		Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
		Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкриті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (частина друга статті 358 ЦПК України).
		Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).
		Об`єднана палата вже звертала увагу, що в разі розгляду судом справи без виклику учасників справи або учасники справи в судове засідання не з`явились ухвалення рішення відбувається у такому самому порядку, проте з урахуванням певних винятків: а) рішення не проголошується; б) датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення. У разі неявки всіх учасників справи у судове  засідання таке судове засідання не проводиться. У цьому випадку судове рішення не проголошується (частина четверта статті 268 ЦПК України) і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п`ятої  статті 268 ЦПК України). У передбачених нормами ЦПК України випадках повне  судове рішення може відображати дату судового засідання, яким завершено судовий розгляд (відповідна дата вказана у вступній частині судового рішення), та дату складення повного судового рішення (відповідна дата вказана у резолютивній частині або після резолютивної частини судового рішення). У випадках, коли відбувається проголошення судового рішення, датою такого судового рішення є дата судового засідання, яким завершено судовий розгляд. І навпаки, якщо  проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття  такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21)).
		Суд загальної юрисдикції вносить до ЄДРСР всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені в письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту (частина третя статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
		Касаційний суд вже зауважував, що сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для  оскарження судового рішення зі спливом річного строку. У цьому аспекті дослідженню підлягають дві умови, передбачені частиною другою статті 358 ЦПК України, а саме: а) чи подано апеляційну скаргу особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її  права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; б) чи пропущено строк на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2021 року в справі № 186/972/18 (провадження № 61-19251св20), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової  палати Касаційного цивільного суду від 06 грудня 2023 року в справі  № 200/13452/18 (провадження № 61-8954св23).
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 (провадження № 14-29цс24), системно аналізуючи положення ЦПК України, дійшла висновку про те, що особа, не повідомлена про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 цього Кодексу), - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка відповідно не знала / не могла знати про розгляд справи.
		Законодавець при конструюванні частини другої статті 358 ЦПК України не визначив, що під час її застосування має враховуватися дата внесення судом рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень.
		Відсутність у рішенні суду вказівки на дату складання його повного тексту та несвоєчасне надіслання оскарженого судового рішення суду першої інстанції до Єдиного державного реєстру судових рішень, за умови, що учасник справи, який подає апеляційну скаргу, знав про розгляд справи, не є перешкодою для отримання цією особою у розумний строк інформації про стан відомого їй судового провадження та не свідчить про наявність випадків, передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України.
		Такі висновки містяться в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 листопада 2024 року в справі № 405/4689/19 (провадження № 61-1979сво24).
		Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_2 було відомо про розгляд справи в суді першої інстанції, зокрема, представник ОСОБА_2 - адвокат Шипіка А. В. подавав відзив на позовну заяву, інші процесуальні заяви, брав участь у судових засіданнях по справі та отримав вступну та резолютивну частини судового рішення в день його проголошення 29 березня 2023 року, що підтверджується відповідною розпискою,  
		Встановивши, що оскаржуване судове рішення було ухвалене 29 березня                      2023 року, дати складення повного тексту рішення не містить, апеляційну скаргу на вказане судове рішення було подано 09 травня 2024 року, тобто, через понад один рік після його ухвалення. При цьому, відповідач був обізнаний про розгляд справи в суді першої інстанції, а доказів виникнення обставин непереборної сили, які унеможливили своєчасне звернення до суду із апеляційною скаргою, в матеріалах справи відсутні, апеляційний суд обгрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження.
		При цьому слід враховувати, що, згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
		Факт пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили ОСОБА_3 не доведений.
		З огляду на викладене, відсутні підстави вважати, що права заявника                ОСОБА_3 на доступ до суду та справедливий судовий розгляд є порушеними.
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постановлена без додержання норм цивільного процесуального права.
		При цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для її скасування відсутні.
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Шипікою Андрієм Васильовичем, залишити без задоволення.
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 05 серпня 2024 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:                                                                                                М. Є. Червинська
		 
		                                                                                                            Є. В. Коротенко
		 
		                                                                                                             В. М. Коротун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...