Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/852/24 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2024.
Дата набрання законної сили: 26.11.2024
Номер судового провадження: 51-3229км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023141360002563

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26 листопада 2024 року
		м. Київ
		Справа № 461/852/24
		Провадження № 51 - 3229 км 24
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого           ОСОБА_1 ,
		суддів                       ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання                         ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                               ОСОБА_5 ,
		в режимі відеоконференції
		захисника засудженого ОСОБА_6      адвоката ОСОБА_7 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене
		до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023141360002563
		від 12 вересня 2023 року, щодо
		ОСОБА_6 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Золотоноша Черкаської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою:
		АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		за ст. 307 ч. 3, ст. 309 ч. 1 КК України,
		за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, ОСОБА_8 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року щодо ОСОБА_6 .
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Галицького районного суду м. Львова від 22 лютого 2024 року
		ОСОБА_6 засуджено:
		- за ст. 307 ч. 3 КК України із застосуванням ст. 69-1 цього Кодексу до покарання
		у виді позбавлення волі на строк 8 роківз конфіскацією майна;
		- за ст. 309 ч. 1 КК України до покарання у виді арешту на строк 2 місяці.
		На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років
		з конфіскацією майна.
		Зараховано в строк покарання ОСОБА_6 попереднє ув`язнення з 14 вересня 2023 року.
		Прийнято рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.
		Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за таких обставин.
		ОСОБА_6 при невстановлених обставинах за попередньою змовою в групі
		з невстановленими особами незаконно придбав та зберігав з метою збуту психотропну речовину - амфетамін загальною масою 82,5952 г, який був розфасований у 379 зіп-пакетів та згортків, що є особливо великим розміром.
		14 вересня 2023 року вказану психотропну речовину було вилучено під час проведення огляду на АДРЕСА_2 .
		Крім того, ОСОБА_6 за невстановлених обставин незаконно придбав
		для власного вживання без мети збуту особливо небезпечну психотропну речовину - «PVP» масою 0,2024 г, яку зберігав до моменту вилучення 15 вересня 2023 року під час проведення огляду в приміщенні ІТТ 
		№4 ГУНП у Львівській області АДРЕСА_3 .
		Ухвалою Львівського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишено
		без задоволення, а вирок Галицького районного суду м. Львова від 22 лютого
		2024 року щодо ОСОБА_6 - без зміни.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_8 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Зазначає, що станом на час апеляційного розгляду набрав чинності Закон України від 23 серпня 2023 року № 3342-ІХ «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань», відповідно до якого
		із санкції ст. 309 ч. 1 КК України було виключено покарання у виді арешту.
		Вважає, що апеляційний суд, переглядаючи вирок місцевого суду щодо
		 ОСОБА_6 за апеляційною скаргою його захисника, не врахував зазначеного, залишив апеляційну скаргу без задоволення, проте на підставі
		ст. 404 ч. 2 КПК України повинен був вийти за її межі та з урахуванням приписів                         ст. 5 КК України про зворотну дію закону про кримінальну відповідальність у часі призначити  ОСОБА_6 покарання, яке передбачене в новій редакції санкції                ст. 309 ч. 1 КК України.
		За таких обставин прокурор вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.
		Заперечень на касаційну скаргу прокурора від учасників судового провадження
		не надходило.
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор в судовому засіданні частково підтримала касаційну скаргу, просила змінити судові рішення щодо ОСОБА_6 , призначити йому за ст. 309 ч. 1
		КК України покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на підставі ст. 70 ч. 1 КК України - остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 ч. 3, ст. 309 ч. 1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна, а в решті судові рішення щодо ОСОБА_6 залишити без зміни.
		В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 підтримав позицію, висловлену прокурором в судовому засіданні суду касаційної інстанції.
		Мотиви Суду
		Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
		Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального
		та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання
		про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Обґрунтованість засудження ОСОБА_6 та правильність кваліфікації його дій за ст. 307 ч. 3, ст. 309 ч. 1 КК України і призначене за ст. 307 ч. 3 КК України покарання у касаційній скарзі прокурором не оспорюються, а його доводи щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність в частині призначення ОСОБА_6 за ст. 309 ч. 1 КК України покарання є слушними з огляду на таке.
		Законом України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» від 23 серпня 2023 року № 3342-ІХ (далі - Закон № 3342-ІХ) в систему кримінальних покарань додано нове покарання у виді пробаційного нагляду, як основного. Внесено зміни та доповнено цим видом покарання санкції ряду статей (частин статей) Особливої частини Кримінального кодексу України як альтернативу обмеженню волі, або ж замінено пробаційним наглядом покарання у виді арешту, зокрема й у санкції ст. 309 ч. 1 КК України.
		До набрання чинності Законом № 3342-ІХ санкція ст. 309 ч. 1 КК України передбачала покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк
		до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк
		до п`яти років.
		З 28 березня 2024 року, після набрання чинності Законом № 3342-ІХ, санкція
		ст. 309 ч. 1 КК України передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або пробаційний нагляд на строк до п`яти років, або обмеження волі на той самий строк.
		Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти
		не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		За змістом ст. 4 ч. 2 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
		Відповідно до ст. 5 ч. 1 КК України закон про кримінальну відповідальність,
		що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію
		у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
		Оскільки станом на час апеляційного розгляду набрав чинності Закон № 3342-ІХ, відповідно до якого санкція ст. 309 ч. 1 КК України була викладена в новій редакції
		та не передбачала такого виду покарання як арешт, апеляційний суд з огляду
		на приписи ст. 404 ч. 2 КПК України мав вийти за межі апеляційної скарги захисника та змінити вирок місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_6 покарання за ст. 309 ч. 1 КК України, а також за сукупністю злочинів.
		Отже, доводи касаційної скарги прокурора в цій частині є обґрунтованими.
		Водночас, як убачається з матеріалів кримінального провадження, вирок місцевого суду був оскаржений тільки захисником ОСОБА_7 в частині призначеного ОСОБА_6 покарання за ст. 307 ч. 3 КК України. Залишаючи апеляційну скаргу захисника без задоволення, суд апеляційної інстанції зазначив в ухвалі підстави,
		з яких визнав апеляційну скаргу необґрунтованою та належним чином мотивував своє рішення.
		За таких обставин безпідставними є доводи прокурора про істотне порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону, зокрема вимог
		ст. 419 КПК України в частині необхідності наведення мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, та підстав, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами
		для скасування судового рішення, не виявлено.
		Враховуючи зазначене, касаційну скаргу прокурора слід задовольнити частково, ухвалу апеляційного суду та в порядку ст. 433 ч. 2 КПК України вирок місцевого суду змінити в частині призначеного ОСОБА_6 покарання з урахуванням санкції
		ст. 309 ч. 1 КК України в редакції Закону № 3342-ІХ. Враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення та дані про особу ОСОБА_6 , йому необхідно призначити за ст. 309 ч. 1 КК України покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн,
		та на підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 ч. 3, ст. 309 ч. 1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк
		8 років з конфіскацією майна.
		Керуючись статтями 436, 438 КПК України, Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, ОСОБА_8 задовольнити частково.
		Ухвалу Львівського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року та в порядку
		ст. 433 ч. 2 КПК України вирок Галицького районного суду м. Львова від 22 лютого
		2024 року щодо ОСОБА_6 змінити.
		Призначити ОСОБА_6 за ст. 309 ч. 1 КК України покарання
		у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
		На підставі ст. 70 ч. 1 КК України призначити ОСОБА_6 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 ч. 3, ст. 309 ч. 1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 8 роківз конфіскацією майна.
		У решті зазначені судові рішення щодо ОСОБА_6 залишити без зміни.
		Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...