Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 233/137/20 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2024.
Дата набрання законної сили: 12.11.2024
Номер судового провадження: 51-2722км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019050380001262

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		12 листопада 2024 року                                                                              
		м. Київ                                                         
		 
		справа № 233/137/20
		провадження № 51-2722км24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
		 
		головуюча                                                 ОСОБА_1 ,
		судді:                                                          ОСОБА_2 ,
		ОСОБА_3 ,
		 
		секретар судового засідання                           ОСОБА_4 ,
		 
		учасники  судового провадження:
		захисник                                                                    ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
		прокурор                                                          ОСОБА_6 ,
		                
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скаргизасудженого  ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_5 на вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25 жовтня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050380001262 стосовно 
		                           
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та проживає в АДРЕСА_1 , засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 119 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
		 
		I. Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
		У касаційних скаргах засуджений та його захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, виклали вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суду) про скасування оскаржуваних судових рішень та призначення нового розгляду у суді першої інстанції.
		Свої доводи засуджений та захисникмотивують тим, що у діях ОСОБА_7 відсутня об`єктивна та суб`єктивна сторона вчиненого ним злочину, оскільки засуджений не міг передбачити дій потерпілого, зокрема того, що він несподівано впаде на  нього.
		Вказують, що судами першої та апеляційної інстанцій не зазначено та не доведено підстав, з яких засуджений міг передбачити падіння на нього потерпілого і настання негативних наслідків.
		Зазначають, що ОСОБА_7 не мав можливості уникнути нападницьких дій потерпілого, а докази у їх сукупності не доводять вину засудженого та його вину в необережному вбивстві, за встановлених обставин мав місце казус.
		Вважають, що місцевим судом не перевірено та не надано оцінки доводам захисника ОСОБА_8 , що суперечить ухвалі Донецького апеляційного суду від 01 вересня 2020 року, було порушено його право на захист, а судом апеляційної інстанції не взято до уваги доводів апеляційних скарг. 
		Прокурор надіслав заперечення на подані касаційні скарги засудженого та його захисника, у якому просив касаційні скарги залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без зміни.
		 
		Зміст судових рішень, у тому числі оскарженого, і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 червня 2020 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
		Строк відбування покарання ОСОБА_7 постановлено обчислювати з дня фактичного затримання.
		Провадження у справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_7 в частині відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 25 315 грн та понесених ним витрат, пов`язаних з правовою допомогою, у розмірі 5 000 грн закрито.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
		Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 у відшкодування моральної шкоди 100 000,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_7 судовий збір в дохід держави у розмірі 1 000 грн. В іншій частині - позов залишено без задоволення.
		Ухвалою Донецького апеляційного суду від 01 вересня 2020 року апеляційні скарги захисника та прокурора задоволено. Вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 червня 2020 року стосовно ОСОБА_7 скасовано і призначено новий розгляд у суді першої інстанції.
		Вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25 жовтня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
		Захід забезпечення кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили постановлено не обирати.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.
		Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 у відшкодування моральної шкоди 100 000, 00 грн. В іншій частині позову відмовлено.
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_5  залишено без задоволення. Вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25 жовтня 2023 року стосовно ОСОБА_7 -  залишено без зміни.
		Як установили суди, 19 жовтня 2019 року, близько 14:00, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 за місцем проживання останнього за адресою: АДРЕСА_2 , у приміщенні кухні жилого будинку вживали спиртні напої.
		Під час вживання спиртних напоїв, близько 16:30 між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_10 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, встав із-за столу та кулаком лівої руки наніс ОСОБА_7 удар в область голови ззаду та в область губ. Під час цих подій, ОСОБА_11 , уникаючи побоїв з боку ОСОБА_10 , підвівся із-за столу, тримаючи у правій руці кухонний ніж, та пройшов на середину кімнати. Після чого ОСОБА_10 схопив дерев`яний стілець, яким наніс удар в область спини ОСОБА_7 .
		З метою уникнути подальших ударів з боку ОСОБА_10 , ОСОБА_7 притиснувся спиною до печі для твердого палива, розташованої в приміщенні кухні цього будинку, та для того, щоб налякати ОСОБА_10 , продовжував тримати в правій руці кухонний ніж лезом вперед, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння у вигляді смерті ОСОБА_10 , хоча повинен був та міг їх передбачити. 
		Так, діючи зі злочинною необережністю, не враховуючи перебування в стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_10 , який намагався нанести черговий удар дерев`яним стільцем, однак при цьому втратив рівновагу та животом наштовхнувся на ніж, який тримав в руці ОСОБА_7 .
		У результаті необережних дій, вчинених у результаті злочинної недбалості, ОСОБА_7 заподіяв потерпілому ОСОБА_10 колото різане поранення передньої поверхні живота зліва, проникаюче в черевну порожнину з ушкодженням брижі тонкого кишківника. Від загального малокрів`я внутрішніх органів, обумовленого проявами колото-різаного поранення живота, заподіяного ОСОБА_7 , ОСОБА_10 помер 19 жовтня 2019 року близько 19:00 на подвір`ї будинку за вказаною адресою.
		 
		Позиції учасників судового провадження 
		Захисник підтримав касаційні скарги, просив їх задовольнити та скасувати оскаржені судові рішення. Прокурор у судовому засіданні частково підтримала подані касаційні скарги, просила рішення суду апеляційної інстанції скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Інших учасників було належним чином повідомлено про час і місце судового розгляду, проте в судове засідання вони не з`явились. 
		 
		Мотиви Суду
		Відповідно до ч. 1 ст. 433Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		За частиною 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Статтею 438 КПК України визначено, що предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Як убачається з матеріалів провадження, суди першої та апеляційної інстанцій, постановляючи судові рішення стосовно ОСОБА_7 , дотрималися зазначених вимог кримінального процесуального закону.
		Перевіряючи доводи касаційних скарг засудженого та його захисника, Суд виходить з фактичних обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
		Суд першої інстанції, відповідно до вимог статей 370, 374 КПК України та пред`явленого обвинувачення, встановивши фактичні обставини кримінального провадження, дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 119 КК України.
		Місцевий суд у вироку навів всі встановлені обставини, які, відповідно до ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню, а також виклав оцінку та детальний аналіз досліджених в судовому засіданні доказів з зазначенням підстав, з яких приймає одні докази та відкидає інші.
		Так, судом першої інстанції було враховано, що вина ОСОБА_7 підтверджується показаннями самого обвинуваченого, який не заперечив факту перебування разом із потерпілим ОСОБА_10 , виникнення неприязних відносин зі сторони потерпілого, знаходження в руці самого ОСОБА_7 ножа та випадкового заподіяння тілесного ушкодження цим ножем, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_10 , а також висновком експерта № 286 від 11 листопада 2019 року, протоколом огляду трупа від 20 жовтня 2019 року, протоколом огляду трупа від 21 жовтня 2019 року, висновком експерта № 1118-МК від 20 листопада 2019 року, висновком експерта №10-МК від 28 грудня 2019 року, протоколом огляду речей від 23 жовтня 2019 року, протоколом обшуку від 20 жовтня 2019 року, протоколом від 21 жовтня 2019 року, протоколом обшуку від 20 жовтня 2019 року, висновком експерта № 1357 від 07 листопада 2019 року та № 1357/1 від 19 листопада 2019 року, висновками експертів №1357/2 від 27 листопада 2019 року, №1357/3 від 22 листопада 2019 року, №1357/4 від 28 листопада 2019 року, №1357/5 від 27 листопада 2019 року, № 990 від 29 листопада 2019 року.
		Колегія суддів апеляційного суду погодилась із висновками суду першої інстанції щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 саме в заподіянні смерті іншій людині через необережність та вказала, що  обвинувачений хоча і не передбачав можливості настання шкідливих наслідків для потерпілого, однак повинен був й міг їх передбачити, що є злочинною недбалістю.
		На думку колегії суддів апеляційного суду вбивство через необережність, із суб`єктивної сторони може бути вчинено внаслідок як злочинної самовпевненості, так і злочинної недбалості. Вид необережної вини на кваліфікацію злочину, що розглядається, не впливає. Проте його встановлення є необхідним для оцінки ступеня суспільної небезпечності вчиненого та правильного відмежовування даного злочину від умисного вбивства і випадкового спричинення смерті.
		При вбивстві внаслідок злочинної недбалості винний не передбачає можливості настання смерті іншої особи від вчиненого ним діяння (дії або бездіяльності), хоча повинен був і міг її передбачити, діючи з більшою обачністю. При цьому, вбивство через необережність внаслідок злочинної недбалості слід відрізняти від випадкового спричинення смерті, коли особа не тільки не передбачала можливості настання смерті іншої людини, а й не могла її передбачити. При випадковому невинному спричиненні смерті скоєне не містить у собі складу злочину, за відсутності вини.
		Проте, ОСОБА_7 тримаючи в руці ніж, тобто предмет, який має високу травмуючу дію, з урахуванням дій потерпілого, який декілька разів наносив тілесні ушкодження ОСОБА_7 , тобто підходив до останнього, поза розумним сумнівом повинен був і міг передбачити наслідки, діючи з більшою обачністю.
		Судом першої інстанції визнано доведеним, що ОСОБА_7  продовжував тримати в правій руці кухонний ніж лезом вперед, при цьому потерпілий, в стані алкогольного сп`яніння, намагаючись нанести черговий удар дерев`яним стільцем, втратив рівновагу та животом наштовхнувся на ніж, який тримав в руці ОСОБА_7 , при цьому обвинувачений не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (у вигляді смерті ОСОБА_10 ), хоча повинен був та міг їх передбачити, враховуючи усі встановлені фактичні обставини.
		Колегія суддів апеляційного суду зазначила, що той факт, що ОСОБА_7 не рухав рукою із ножем, не чинив опір потерпілому, не здійснював щодо нього будь-яких активних дій, не означають відсутність складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_7 тримаючи у руці ніж лезом вперед та зазнаючи від потерпілого агресивних дій в свій бік, повинен був і міг передбачити такі наслідки.
		Також колегія суддів апеляційної інстанції звернула увагу на те, що останній тривалий час тримав ніж у руці, не викинув його, не спробував зупинити потерпілого не маючи ножа у руці або покинути приміщення в будь-який спосіб, тобто діючи недбало чекав на відвернення агресивної поведінки з боку потерпілого, хоча з урахуванням обставин, які склалися, повинен був передбачити, що в черговий напад потерпілого, він може потрапити на ніж, який ОСОБА_7 весь час тримав у руці лезом від себе, тобто у напрямку потерпілого. Отже, ОСОБА_7 беззаперечно міг передбачити наслідки, які настали. З таким висновком погоджується й суд касаційної інстанції.
		Виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння (дії або бездіяльності), зокрема, враховуючи спосіб, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, механізм їх спричинення, знаряддя злочину (металевий ніж), поведінку обвинуваченого і потерпілого, що передувала події та під час події, а також поведінку обвинуваченого після події, місце вчинення злочину, невжиття заходів обвинуваченим щодо надання медичної допомоги потерпілому, за наявності такої можливості, місцевий суд обґрунтовано зазначив, що обвинувачений ОСОБА_7 , під час сутички з потерпілим ОСОБА_10 , тримаючи у правій руці металевий ніж лезом вперед, не передбачав можливості настання шкідливих наслідків у виді колото-різаного поранення потерпілого, хоча повинен був й міг їх передбачити (злочинна недбалість), та, навіть побачивши на ножі кров, не намагався вжити заходів щодо надання медичної допомоги потерпілому, хоча мав таку можливість (як особисто викликати швидку, так і звернутися до інших осіб), а також не повідомив про скоєне до поліції та поїхав з місця події додому, що свідчить про наявність в його діях злочинної недбалості.
		Перевіривши доводи сторони захисту про те, що в діях ОСОБА_7 наявний випадок (казус), колегія суддів вважає їх неспроможними. Випадкове заподіяння смерті (казус)  має місце тоді, коли у особи не було реальної можливості передбачити настання суспільно небезпечних наслідків. Однак, у цьому кримінальному провадженні, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_7 , враховуючи обстановку, що склалася, беззаперечно міг передбачити наслідки.
		Таким чином, доводи касаційних скарг сторони захисту про відсутність в діянні ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення є безпідставними.
		Щодо доводів касаційних скарг про порушення права на захист через відсутність в судових засіданнях суду першої інстанції захисника  ОСОБА_8 , що на думку сторони захисту вплинуло на реалізацію процесуальних прав обвинуваченого та доведення суду його правової позиції, то ці доводи є необґрунтованими з огляду на таке. Так, за матеріалами кримінального провадження захисник ОСОБА_8 , який здійснював захист обвинуваченого ОСОБА_7 на підставі договору про надання правової допомоги №40 від 10.07.2020,   декілька разів, зокрема 21.01.2021, 17.09.2021, 12.10.21, 17.02.2023  не з`являвся в суд першої інстанції, що було визнано судом підставою для відкладення розгляду кримінального провадження та оголошення перерви. Тобто судові засідання без участі захисника не відбувались, право обвинуваченого  на захист  було дотримано.  
		Захисник ОСОБА_5 здійснював захист обвинуваченого в місцевому суді з 13.03.2023 за клопотанням обвинуваченого ОСОБА_7 , який особисто уклав договір з цим захисником цього ж дня.
		Доводи касаційних скарг засудженого та його захисника, які аналогічні доводам їх апеляційних скарг, що суд першої інстанції в порушення вказівок апеляційного суду, наведених в ухвалі від 01 вересня 2020 року не перевірив доводи захисника         ОСОБА_8 та не надав їм належної оцінки є неспроможними, оскільки, підставою для повернення кримінального провадження на новий судовий розгляд, судом апеляційної інстанції 01 вересня 2020 року була суперечність у матеріалах кримінального провадження щодо часу настання смерті потерпілого, однак під час нового судового розгляду ця суперечність була усунута, прокурором змінено обвинувачення з цих підстав. 
		Крім того, Суд зауважує, що доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 стосувались вироку суду першої інстанції від 26 червня 2020 року, який було скасовано в апеляційному порядку, не є предметом касаційного оскарження.
		Переглянувши кримінальне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_5   на вирок місцевого суду, суд апеляційної інстанції належним чином перевірив усі викладені у них доводи, визнав їх безпідставними, мотивувавши своє рішення та зазначивши підстави, з яких апеляційні скарги визнав необґрунтованими. З такими висновками погоджується і колегія суддів касаційного суду.
		Інших доводів, що були б підставами для скасування судових рішень, засуджений та його захисник у поданих касаційних скаргах не навели.
		Вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду відповідають приписам статей 370, 419  КПК України. 
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би  безумовними підставами для скасування оскаржуваних рішень, Суд не встановив.
		Отже, підстави для скасування судових рішень, призначення нового розгляду в суді першої інстанції та задоволення касаційних скарг засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_5 відсутні.
		 
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд 
		 
		ухвалив:
		 
		Касаційні скарги засудженого  ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення.
		Вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25 жовтня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року стосовно ОСОБА_7 залишити без зміни. 
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		ОСОБА_1                                    ОСОБА_2                                    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...