Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/5206/22 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2024.
Дата набрання законної сили: 19.11.2024
Номер судового провадження: 51-3526км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022100080001033

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 листопада 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 759/5206/22
		провадження № 51 - 3526 км 24
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати 
		Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
		 
		головуючого судді                                   ОСОБА_1 ,
		суддів:                                                                     ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання                           ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                              ОСОБА_5 
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року стосовно 
		ОСОБА_6 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
		уродженця та мешканця 
		 
		АДРЕСА_1 ,
		виправданого у пред`явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Святошинський районний суд м. Києва вироком від 12 жовтня 2023 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року, визнав ОСОБА_6 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) виправдав у зв`язку з відсутністю в його діях складу зазначеного кримінального правопорушення.
		Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався в тому, що він 09 травня 2022 року приблизно о 09:50 за попередньою змовою із невстановленою в ході досудового розслідування особою, в умовах воєнного стану, проник до приміщення цеху за адресою: АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав металеві вироби, спричинивши ТОВ «Шульц Технолоджи» матеріальної шкоди на загальну суму 25 199,43 грн.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції стосовно ОСОБА_6 через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить її скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції:
		- не перевірив доводи прокурора про ненадання судом першої інстанції належної оцінки доказам обвинувачення - протоколу пред`явлення свідку ОСОБА_7 для впізнання особи за фотознімками, протоколу проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 та показанням обвинуваченого про визнання своєї провини;
		- не проаналізував жоден довід апеляційної скарги прокурора, обмежився загальними фразами про їх непідтвердження, постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам ст. 419 КПК;
		- безпідставно відмовив у повторному допиті свідка ОСОБА_7 , провів апеляційний розгляд без належного повідомлення та участі представника потерпілого.
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
		Мотиви Суду
		Положеннями ст. 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
		Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених у статтях 2, 7 КПК, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.
		Згідно з приписами ст. 418, ч. 2 ст. 419 КПК судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями      368-380 цього Кодексу. Ухвала суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має містити короткий зміст доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, а також викладаються докази, що спростовують її доводи.
		Тобто закон вимагає від суду проаналізувати всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надати на них мотивовані відповіді. Недотримання цих положень у випадку, якщо вони перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке згідно зі ст. 438 КПК тягне за собою скасування судового рішення.
		Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх рішеннях на тому, що суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції, і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК.
		Колегія суддів касаційного суду вважає, що доводи касаційної скарги прокурора заслуговують на увагу з огляду на таке.
		Святошинський районний суд м. Києва вироком від 12 жовтня 2023 року визнав ОСОБА_6 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК виправдав у зв`язку з відсутністю в його діях складу зазначеного кримінального правопорушення. 
		Не погоджуючись із цим вироком, прокурор подав апеляційну скаргу та, покликаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просив його скасувати й ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винуватим у пред`явленому обвинуваченні та призначити йому відповідне покарання.
		Свої вимоги прокурор аргументував тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки зібраним органом досудового розслідування доказам, в порушення вимог ст. 22 КПК безпідставно трактував їх на користь обвинуваченого та дійшов хибного висновку про відсутність у діях ОСОБА_6 складу інкримінованого кримінального правопорушення.
		Проте суд апеляційної інстанції не перевірив належним чином викладених в апеляційній скарзі доводів прокурора та постановив рішення на неповно досліджених обставинах.
		Зокрема, суд апеляційної інстанції взагалі не перевірив доводи апеляційної скарги прокурора про те, що суд першої інстанції:
		- не зважив на визнання ОСОБА_6 своєї винуватості;
		- не врахував того, що ОСОБА_6 був слюсарем-зварювальником та міг відрізнити металеві вироби від металевих відходів;
		- залишив без належної уваги показання свідка ОСОБА_7 про участь ОСОБА_6 у здачі металу та його впізнання за фотознімками;
		- у вироку не відобразив перегляд відеозапису з території Товариства;
		та не дав на них жодної відповіді.
		            Також суд апеляційної інстанції не відреагував на твердження прокурора про те, що суд першої інстанції проігнорував неодноразові клопотання сторони обвинувачення про допит власника Товариства у режимі відеоконференції.
		Згідно з ч. 3 ст. 404 КПК за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
		За приписами ст. 23 КПК суд досліджує докази безпосередньо, що є важливою гарантією права на справедливий суд. Положення цієї норми слід розглядати як такі, що автоматично висувають вимогу про нове дослідження доказів у суді апеляційної інстанції кожного разу, коли йдеться про скасування виправдувального вироку.
		Принцип безпосередності дослідження доказів на стадії апеляційного розгляду хоча і не є абсолютним, як у суді першої інстанції, але в ситуації, коли перед апеляційним судом ставиться питання про скасування виправдувального вироку і постановлення обвинувального вироку, цей принцип висуває більш суворі вимоги, ніж у разі скасування чи зміни обвинувального вироку, оскільки в такому випадку висновок про винуватість чи невинуватість особи робить безпосередньо апеляційний суд, який у зв`язку із цим має забезпечити всі гарантії права на справедливий судовий розгляд.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, прокурор в апеляційній скарзі, не погоджуючись із висновком суду першої інстанції стосовно ОСОБА_6 через його виправдання, просив повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, та долучені судом першої інстанції докази на їх підтвердження. 
		Суд апеляційної інстанції частково задовольнив клопотання прокурора, відмовив у допиті свідка ОСОБА_7 , не навівши при цьому переконливих мотивів свого рішення. 
		За обставин того, що прокурор в апеляційній скарзі на виправдувальний вирок зазначав про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду, просив ухвалити обвинувальний вирок, з метою належного забезпечення в кримінальному провадженні реалізації права сторони обвинувачення на апеляційне оскарження необґрунтованого судового рішення, відповідно до положень ч. 6 ст. 22 КПК суд апеляційної інстанції мав створити необхідні для цього умови, в тому числі й шляхом повторного дослідження всіх доказів.
		Проте, суд апеляційної інстанції не виконав указаних вимог процесуального закону, не надав належної оцінки зібраним доказам, необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання прокурора про повторне дослідження обставин у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 у повному обсязі та дійшов передчасного висновку щодо законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції.
		Також Суд уважає слушними доводи прокурора про здійснення апеляційного розгляду без представника потерпілого, який не був належним чином повідомлений про судове засідання.
		Як убачається з матеріалів справи, здійснюючи апеляційний перегляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 по суті, суд апеляційної інстанції не перевірив, чи був належним чином повідомлений про судове засідання потерпілий та/або його представник. Відповідні відомості, що достовірно підтверджують факт сповіщення учасників про судове засідання, матеріали справи не містять.
		За цих обставин ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 419 КПК, а допущені цим судом порушення вимог кримінального процесуального закону в силу положень ч. 1 ст. 412 цього Кодексу є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Тому касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду стосовно ОСОБА_6 - скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати вищенаведене, ретельно перевірити наведені в апеляційній скарзі доводи й ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, належним чином умотивувавши свої висновки. 
		Керуючись статтями 441, 442 КПК, Суд
		постановив:
		касаційну скаргу прокурора задовольнити.
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року стосовно ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1                              ОСОБА_2                            ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...