Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/4415/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої внаслідок ДТП.
Надіслано судом: 29.11.2024. Зареєстровано: 29.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2024.
Дата набрання законної сили: 24.12.2024
Номер судового провадження: 2/201/2420/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 201/4415/24
		Провадження № 2/201/2420/2024
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		19 листопада 2024 року    м. Дніпро
		 
		Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
		головуючого судді Наумової О.С., 
		за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Єроінс Україна», ОСОБА_2 про стягнення недоплаченого страхового відшкодування та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Описова частина
		Короткий зміст позовної заяви
		 
		17.04.2024 ОСОБА_1 в особі свого представника  адвоката Чіпа Я.М. (діє на підставі ордеру від 06.04.2024  а.с. 109) звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ПрАТ «СК «Єроінс Україна», ОСОБА_2 про стягнення недоплаченого страхового відшкодування та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 1-8).
		В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 13.02.2024 о 08 год. 44 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Toyota Highlander», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в м. Дніпрі на перехресті вул. О. Кониського та вул. Бородинської, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та рухаючись по другорядній дорозі не надав переваги в русі та допустив зіткнення з автомобілем марки «Seat Ibiza», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням позивача ОСОБА_1 , що рухався по головній дорозі. У результаті ДТП пошкоджено транспортні засоби, завдано матеріальні збитки, водій ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження.
		Внаслідок вказаної пригоди керований позивачем транспортний засіб «Seat Ibiza», д.н.з. НОМЕР_2 , зазнав технічних ушкоджень, а позивач, як користувач вказаного автомобіля на підставі генеральної довіреності - матеріального збитку.
		Вказані обставини встановленні постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.03.2024, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності.
		У відповідь на адвокатський запит представника позивача листом МТСБУ повідомила, що цивільно-правова відповідальність водія при експлуатація транспортного засобу автомобіля «Toyota Highlander», д.н.з. НОМЕР_1 на час ДТП застрахована страховою компанією ПрАТ «СК «Євроінс» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно  правової відповідальності водіїв № 213168899, ліміт відповідальності за збиток спричинений майну (страхова сума) 160000 гривень, франшиза 0 гривень.
		Отже, обов`язок по відшкодуванню заподіяної шкоди майну потерпілої особи (позивачу) забезпеченим (застрахованим) транспортним засобом покладається на вказану компанію в межах страхової суми за полісом обов`язкового та добровільного страхування цивільної відповідальності в межах загального ліміту за збиток, спричинений майну потерпілого (160000,00 грн.).
		За положеннями ст. 7 Закону України Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна при визначенні збитків або розміру відшкодування передбачено в обов`язковому порядку.
		Відповідно до Звіту про оцінку матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 31-03.24 від 15.04.2024, складаного на замовлення позивача, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки «Seat Ibiza», д.н.з. НОМЕР_2 становить 271610,61 гривень, вартість транспортного засобу до ДТП у непошкодженому стані - 149339,86 гривень, вартість транспортного засобу позивача у пошкодженому (аварійному) стані після ДТП - 30556,61 гривень.
		Відповідно до положень ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
		Частиною 2 ст. 30 Закону визначений порядок виплати страхового відшкодування у разі знищення транспортного засобу, а саме його власнику (позивачу) має бути виплачена різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди. 
		Отже розрахунок розміру страхового відшкодування (майнової шкоди, яка спричинена позивачу) становить 149339,86 грн. (вартість транспортного засобу позивача до ДТП)  30556,61 грн (вартість транспортного засобу позивача після ДТП) = 118783, 25 гривень
		На заяву позивача про виплату страхового відшкодування 19.03.2024 страховик 10.04.2024 здійснив виплату в сумі 69804,72 грн., що не відповідає дійсному розміру спричиненого збитку.
		Недоплата страхового відшкодування становить: 118783,25 - 69804,72 = 48978,53 грн.
		Крім того, позивачеві заподіяна моральна шкода, що полягає у емоційному дискомфорті та душевних хвилюваннях, викликаних заподіяними внаслідок ДТП тілесними ушкодженнями (забій м`яких тканин голови, гематома голови), позивач відчув страх за своє життя. Заподіяні значні пошкодження транспортного засобу. Винна особа жодного наміру виправити негативні наслідки та компенсувати спричиненні їм збитки не виказала. Розмір моральної шкоди, яку має відшкодувати винна особа - ОСОБА_2 , оцінює у 10000,00 грн.
		На підставі викладеного, просив стягнути з ПрАТ «СК «Єроінс Україна» недоплачене страхове відшкодування в розмірі 48978,53 грн., стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн., а також компенсувати судові витрати.
		 
		Заяви учасників процесу по суті справи.
		 
		Відповідач ПрАТ «СК «Єроінс Україна» позовні вимоги не визнав. 27.05.2024 від представника відповідача  адвокат Пилипець А.Ю. (діє на підставі ордеру від 23.11.2023  а.с. 122) надав відзив напозовну заяву (а.с. 113а-121), у якому представник позовні вимоги не визнав. Зазначив, що страховик здійснив виплату страхового відшкодування з дотриманням ст.ст. 22, 28, 29, 34, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
		Відповідно до Звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу № 34247, завданого власнику колісного транспортного засобу, що був складений ТОВ «СЗУ Україна» вартість відновлювального ремонту транспортному засобу «Seat Ibiza», д.н.з. НОМЕР_2 , складає 301922,60 грн. із ПДВ. Ринкова вартість транспортного засобу - 140606,78 грн. 
		Таким чином, вартість відновлювального ремонту значно перевищує ринкову вартість транспортного засобу - отже проведення відновлювального ремонту транспортного засобу є економічно недоцільним, а такий транспортний засіб вважає економічно знищеним. Тому розрахунок страхового відшкодування має здійснюватися за правилами ст. 30 Закону.
		Згідно висновку 34247/1 ринкова вартість транспортного засобу після ДТП склала 70802,06 грн. Розрахунок страхового відшкодування: 140606,78 грн. - 70802,06 грн. = 69804,72 грн. Сума страхового відшкодування у розмірі 69804,72 грн. виплачена позивачеві.
		Оцінювач ОСОБА_3 , що виконував про оцінку вартості (розміру) збитку, має вищу технічну освіту, кваліфікацію оцінювача за напрямом Оцінка об`єктів у матеріальній формі та спеціалізаціями в межах напряму 1.3 Оцінка дорожніх транспортних засобів, Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, Свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів, Свідоцтво про підвищення кваліфікації оцінювача, Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності. Дослідження оцінювача ОСОБА_3 відповідає приписам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національному стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», що затверджено Постановою КМУ від 10.09.2003 року № 1440, та Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, оскільки оцінювачем правомірно підготовлено Звіт та Висновок на замовлення відповідача.
		Крім того, у відповідача відсутній обов`язок приймати до уваги наданий позивачем Звіт оскільки Законом визначений вичерпний перелік випадків, коли потерпілий має право самостійно обирати експерта для визначення розміру збитку. Позивач не зазначив, чому суд має надати перевагу його висновку і не брати до уваги Звіт відповідача.
		Згідно п. 34.3. ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
		Відповідачем у передбачений Законом строк організовано огляд транспортного засобу, про що складено відповідний акт огляду та здійснено страхове відшкодування.
		Просив відмовити у задоволенні позову, зменшити судові витрати.
		 
		Представник позивачаправом нанадання відповідіне скористався.Разом ізтим,надав додатковіпояснення (а.с. 170  170), у яких не погодився із доводами відповідача про те, що якщо представник ПрАТ «СК «Євроінс Україна» оглянув у 10-ти денний строк оглянув автомобіль, то потерпіла особа в силу положень п. 34.3 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не набула права самостійно замовити експертизу пошкодженого майна, а страховик не має підстав для визначення розміру страхового відшкодування на підставі такої оцінки позивача.
		Приписами п 33.3 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV в редакції на момент спірних правовідносин передбачено, що водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник (працівник, або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).
		В свою чергу п. 34.2 ст. 34 Закону страховик протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
		Отже для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком може бути залучено свого представника, яким може бути працівник страхової компанії, або експерт. Право залучати страховиком інших осіб (оцінювачів, аварійних комісарів, тощо) для огляду пошкодженого майна потерпілого Законом не передбачено.
		Відповідачем не надано до суду доказів того, що особа, яка була залучена страховиком для огляду пошкодженого майна позивача, є експертом або працівником страхової компанії, як того вимагають положення ст. ст. 33, 34 Закону.
		Крім того, вважав, що оцінка виконана із порушенням п.п. 5.1., 5.5, 8.1, 8.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженій наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092.
		Наголосив, що Велика Палата Верховного Суду, у постанові від 27.03.2019 по справі № 752/16797/14-ц (п.п. 44, 45) сформувала правовий висновок про неналежність такого доказу, як звіт про оцінку майна, який особисто не оглядав пошкоджений транспортний засіб.
		Просив позов задовольнити у повному обсязі.
		 
		Відповідач ОСОБА_2 правом нанадання відзивуне скористався, хоча у судовому засіданні судом було таке право роз`яснене позивачеві і його представникові ОСОБА_4 (а.с. 152  153). 
		 
		Рух справи.
		 
		Ухвалою судді Наумової О.С. від 23.04.2024 відкрите провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 112).
		Представник позивача  адвокат Чіп Я.М. у судове засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності, якою позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити (а.с. 169).
		Представник відповідачаПрАТ «СК«Євроінс Україна» адвокатПилипець А.Ю. у судове засідання не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, у відзиві зазначив, що у разі неявки представника розгляд справи здійснювати за його відсутності.
		Відповідач ОСОБА_2  у судове засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності, якою просив у задоволенні позовних вимог відмовити (а.с. 168).
		Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
		 
		Встановлено, що 13.02.2024 о 08 год. 44 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Toyota Highlander», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в м. Дніпрі на перехресті вул. О. Кониського та вул. Бородинської, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та рухаючись по другорядній дорозі не надав переваги в русі та допустив зіткнення з автомобілем марки «Seat Ibiza», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням позивача ОСОБА_1 , що рухався по головній дорозі. У результаті ДТП пошкоджено транспортні засоби, завдано матеріальні збитки, водій ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження.
		Внаслідок вказаної пригоди транспортний засіб «Seat Ibiza», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував позивач ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченій довіреності від 30.01.2024 (а.с. 24  25), зазнав технічних ушкоджень.
		Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.03.2024 у справі № 932/2032/21, ОСОБА_2 визнано винним у скоєному ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с. 23).
		Автомобіль «Toyota Highlander», д.н.з. НОМЕР_1 на час ДТП застрахована страховою компанією ПрАТ «СК «Євроінс» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно  правової відповідальності водіїв № 213168899, ліміт відповідальності за збиток спричинений майну (страхова сума) 160000 гривень, франшиза 0 гривень (а.с. 33).
		19.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «Євроінс» із заявою про виплату страхового відшкодування шляхом виплати на розрахунковий рахунок (а.с. 36). 
		У відповідь на адвокатський запит представника позивача - адвоката Чіпа Я.М. листом МТСБУ від 16.04.2024 повідомлено, що цивільно-правова відповідальність водія при експлуатація транспортного засобу автомобіля «Toyota Highlander», д.н.з. НОМЕР_1 на час ДТП застрахована страховою компанією ПрАТ «СК «Євроінс» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно  правової відповідальності водіїв № 213168899, ліміт відповідальності за збиток спричинений майну (страхова сума) 160000 гривень, франшиза 0 гривень (а.с. 33  34).
		Відповідно до складеного ТОВ «СЗУ Україна» на замовлення страховика Звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу № 34247 від 07.03.2024, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Seat Ibiza, д.н.з. НОМЕР_2 , складає 301922,60 грн. із ПДВ. Ринкова вартість транспортного засобу Seat Ibiza, д.н.з. НОМЕР_2 , складає 140606,78 грн. Таким чином, вартість відновлювального ремонту значно перевищує ринкову вартість транспортного засобу - отже проведення відновлювального ремонту транспортного засобу є економічно недоцільним, а такий транспортний засіб вважає економічно знищеним (а.с. 124  128). 
		Відповідно до Висновку вартості придатних залишків ТОВ «СЗУ Україна» № 34247/1 від 07.03.2024 вартість транспортного засобу після ДТП склала 70802,06 грн. (а.с. 136- 137).
		Розрахунок страхового відшкодування здійснений страховиком згідно зі ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» таким чином: 140606,78 грн. - 70802,06 грн. = 69804,72 грн.
		Сума страхового відшкодування у розмірі 69804,72 грн. виплачена позивачеві (а.с. 37).
		Відповідно до Звіту про оцінку матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 31-03.24 від 15.04.2024, складаного на замовлення позивача, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки «Seat Ibiza», д.н.з. НОМЕР_2 становить 271610,61 грн., вартість транспортного засобу до ДТП у непошкодженому стані - 149339,86 грн., вартість транспортного засобу позивача у пошкодженому (аварійному) стані після ДТП - 30556,61 грн. (а.с. 38  42).
		За розрахунком позивача розмір страхового відшкодування (майнової шкоди, яка спричинена позивачу) становить: 149339,86 грн. (вартість транспортного засобу позивача до ДТП)  30556,61 грн (вартість транспортного засобу позивача після ДТП) = 118783, 25 грн.
		Недоплата страхового відшкодування: 118783,25 - 69804,72 (сплачене страхове відшкодування) = 48978,53 грн.
		 
		2. Мотивувальна частина
		Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.
		 
		За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1ст. 4 ЦПК України).
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Згідно зі статтею 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене.
		Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 року №21-1465а15.
		Згідно зі ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 cт. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		За змістом норм ст. 1166 ЦК України юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинний зв`язок між двома першими елементами і вина завдавача шкоди.
		При цьому на потерпілого покладається обов`язок доведення факту заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір. У свою чергу, останній має довести відсутність своєї вини у завданні потерпілому шкоди.
		Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.03.2024 у справі № 932/2032/21, ОСОБА_2 визнано винним у скоєному ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с. 23). 
		Відповідно до ч.ч. 4, 5, 6 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
		Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
		Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
		В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.
		Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95 цс 20).
		Згідно зі статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.
		Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.
		Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 204/5314/18 (провадження № 61-17280св20), від 02.12.2021 у справі № 753/17190/18 (провадження № 61-4879 св 21).
		Системний аналіз п. 32.7 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.22, абз.3 п.3 ч.1 ст. 988, ст.ст. 1166, 1187, 1194 ЦК України, дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.
		Відповідно до ст.9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова сума це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
		Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
		Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (п.п. 56, 57, 69, 72, 73 Постанови Великої Палати Верхового Суду по справі № 755/18006/15-ц).
		Відповідно до п.п. 36.1, 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивованерішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.
		Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження нимрозміру страховоговідшкодування зособою,яка маєправо наотримання відшкодування,за наявностідокументів,зазначених уст.35цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі 
		визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком.
		Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.
		Наведені вище положення законодавства визначають порядок, підстави та розміри відшкодування винною особою збитків (шкоди), завданих потерпілій особі. При цьому, законом передбачена певна особливість врегулювання тих деліктних правовідносин, за якими шкода майну потерпілої особи завдана внаслідок ДТП транспортним засобом (джерелом підвищеної небезпеки). Така особливість полягає, зокрема, в участі уврегулюванні правовідносинтретьої сторони страховика (страхові організації, що має право на здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) власника транспортногозасобу,винного узаподіянні майновоїшкоди (пошкодженні транспортного засобу) потерпілої особи. Такий страховик, за умови обов`язкового за законом попереднього укладення з винним у ДТП власником авто (страхувальником) договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, хоч іне завдавшкоди,але єзобов`язанимсуб`єктомперед потерпілим (власником іншого транспортного засобу, пошкодженого з вини страхувальника) та здійснює відшкодування в межах ліміту своєї відповідальності (страхової суми) завданої страхувальником майнової шкоди потерпілій особі.
		Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За таких обставин, згідно положень закону покладення на застраховану винну у ДТП особу обов`язку відшкодувати потерпілому майнову шкоду можливе лише увипадку обґрунтованої,законної відмовистраховика здійснититаке відшкодуванняза свогострахувальника (у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування) або у випадку, якщо виплачене страховиком страхове відшкодування (страхова виплата) є меншою від розміру фактично завданих збитків. В останньому випадку на винну особу (страхувальника) може бути покладено обов`язок з відшкодування різниці між страховою виплатою та фактичним розміром шкоди.
		При цьому, в такому випадку розмір здійсненої страхової виплати (страхового відшкодування) має бутимаксимально наближенимдо встановленоголіміту відповідальностістраховика (страховоїсуми)і можебути зменшенийлише нарозмір франшизита/аборозмір відповідногоподатку (ст. ст. 29, 36 Закону № 1961-IV), а також розрахований з урахуванням фізичного зносу замінюваних при відновлювальному ремонті запчастин пошкодженого в ДТП авто. Покладання ж обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону №1961-IV).
		Наведений правовий висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними, зокрема, в постановах від 20.03.2019 по справі № 522/438/18, від 20.03.2019 по справі № 695/882/15-ц.
		Як свідчать матеріали справи страховик не узгоджував з позивачем розмір страхового відшкодування.
		Відповідно до пп. 33.3 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).
		Відповідно до п. 34.2, 34.3 ст. 34 цього Закону протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
		Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження)..
		Отже, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком може бути залучено свого представника, яким може бути працівник страхової компанії або експерт. Право залучати страховиком інших осіб (оцінювачів, аварійних комісарів, тощо) для огляду пошкодженого майна потерпілого Законом на цей час, та на час проведення огляду пошкодженого ТЗ позивача, не передбачено, а відповідачем цитується у відзиві редакція Закону у попередній редакції.
		Проте відповідачем не спростована та обставина, що представник страховика, що оглядав транспортний засіб є експертом або працівником страхової компанії.
		Відповідно до п. 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженій наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу від 24.07.2009 № 1335/5/1159), зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/839 (далі - Методика) технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) дає змогу за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.
		Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження..
		Відповідно до п. 5.5 Методики під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен: а) перевірити відповідність ідентифікаційних даних КТЗ записам у наданих документах; б) перевірити укомплектованість КТЗ, установити комплектність, наявність додаткового обладнання;в) установити пробіг за одометром; г) зафіксувати інформативні ознаки раніше виконаного відновлювального ремонту КТЗ; ґ) установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов`язковою їх фіксацією шляхом фотографування.
		Згідно з п. 8.1, 8.5 Методики калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ. Якщо КТЗ на момент технічного огляду відновлено повністю або частково, то калькуляція відновлювального ремонту не складається, а надається повідомлення замовнику оцінки про неможливість проведення дослідження.
		У разі виконання судовим експертом відповідно до частини шостої статті 13 Закону України "Про судову експертизу" оцінки на договірних засадах з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, він складає висновок експертного дослідження з урахуванням особливостей його оформлення згідно із законодавством (п. 4.3 Методики).
		Наведені вище норми Методики, вказують на те, що за результати огляду ТЗ оформлюються оцінювачем (експертом) відповідним документом: звітом про оцінку майна (якщо він складається оцінювачем), експертним дослідженням або висновком експерта (якщо складається судовим експертом).
		З огляду на вимоги п. 5.1 Методики визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який призначив експертизу, в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.
		Тобто визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його особистого огляду можливо лише експертом, який складає висновок.
		Оцінювачі страховика ОСОБА_3 , ОСОБА_5 не є судовими експертами,що видно зі змісту Звіту, а оцінка вартості матеріального збитку без особистого огляду пошкодженого автомобіля оцінювачем страховика не допускається. Натомість, як видно із наданого відповідачем звіту огляд здійснювався спеціалістом.
		Висновок вартості придатних залишків № 3424/1 від 07.03.2024 також складався оцінювачем ОСОБА_5 без особистого огляду пошкодженого автомобіля на підставі Звіту про оцінку транспортного засобу № 34247 від 07.03.2024, про що зазначено у самому Висновку.
		Велика ПалатаВерховного Судуу постановівід 27.03.2019по справі№ 752/16797/14-ц (п.п. 44, 45) сформувала правовий висновок про неналежність такого доказу, як звіт про оцінку майна, який особисто не оглядав пошкоджений транспортний засіб.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно зі ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відтак, наданий відповідачем Звіт про оцінку транспортного засобу № 34247 від 07.03.2024 і висновок вартості придатних залишків № 3424/1 від 07.03.2024, що зроблені із порушенням вимог Закону і Методики є належними і недопустимими доказами.
		Тому суд доходить висновку, що позивач має право на виплату суми страхового відшкодування за рахунок страховика у межах страхового ліміту.
		З урахуванням викладеного, різниця між завданою позивачу матеріальною шкодою та отриманим страховим відшкодуванням, яка становить 48978,53грн. (118783,25 грн. (різниця вартості транспортного засобу до та після ДТП)  68804,72 грн. (сплачене страхове відшкодування), підлягає стягненню з відповідача  ПрАТ «СК «Євроінс Україна».
		За змістом ч. 2 ст. 1187 ЦК України володільцем джерела підвищеної небезпеки є юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо).
		Пунктом 2.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 передбачено, що власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
		Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України. 
		Таким чином, спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху (висновок Верховного Суду України в постанові від 03.12.2014 у справі № 6-183цс14).
		З огляду на наведене вище у випадку коли позивач правомірно керував транспортним засобом йому належить право на відшкодування майнової шкоди, заподіяної цьому майну за рахунок страховика (страхової компанії) та/або винної в ДТП особи.
		Тобто, лише встановлений факт правомірності володіння особою транспортним засобом є належною і достатньою підставою для неї, щоб звернутися за захистом права щодо відшкодування шкоди, заподіяної вказаному майну.
		Аналогічного висновку дійшли Верховний Суд в постановах від 12.05.2022 по справі № 623/290/21 від 07.11.2018 у справі № 200/21325/15-ц, від 03.04.2019 у справі №299/2811/16-ц, від 17.10.2019 у справі № 300/193/17, від 27.11.2019 у справі № 607/3007/16-ц, 
		Крім цього, відповідно до п. 1.6 ст. 1 вказаного Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» власники транспортних засобів це юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.
		Позивач керував автомобілем «Seat Ibiza», д.н.з. НОМЕР_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія, нотаріально посвідченій довіреності від 30.01.2024 (а.с. 9  73), тому має права на отримання страхового відшкодування.
		 
		Щодо вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн. з відповідача ОСОБА_2 .
		 
		Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.01.1995 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Відповідно до п. 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		На обґрунтування заподіяння моральної шкоди, позивач вказав, що відчув емоційний дискомфорт, душевні хвилювання внаслідок ДТП, отримав тілесні ушкодження - забій м`яких тканин голови, гематома голови, на підтвердження чого надав медичну довідку від 13.02.2024 (а.с. 75), відчув страх за своє життя. Майну позивача заподіяні значні пошкодження. 
		Суд вважає, що позивачеві були спричинені моральні страждання, які полягали у стражданням з приводу пошкодження належного їй майна. Однак суд вважає, що заявлені позивачем вимоги про стягнення моральної шкоди оцінені ним суб`єктивно і є завищеними, у зв`язку з чим вважає за необхідним задовольнити їх на суму 5000,00грн., виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.
		 
		Розподіл судових витрат.
		 
		Щодо судового збору.
		На підставі ст. 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову із відповідачів підлягає стягненню сплачений судовий збір в сумі 968,96 грн. (з урахуванням подання позову в електронній формі - із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору) по 484,48грн. з кожного (а.с. 12).
		 
		Витрати на правничу допомогу не заявлені до стягнення, зазначено лише про їх попередній орієнтований розмір. 
		 
		Щодо витрат на проведення оцінки.
		До судових витрат (глава 8 ЦПК України) відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи. Отже, витрати на залучення оцінювача не відносяться до судових витрат, а тому не можуть бути розподілені та стягнуті судом з відповідачів.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Єроінс Україна», ОСОБА_2 про стягнення недоплаченого страхового відшкодування та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди  задовольнити частково.
		 
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Єроінс Україна» (ЄДРПОУ 22868348) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) недоплачене страхове відшкодування в розмірі 48978,53 грн.
		 
		Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на відшкодування моральної шкоди 5000,00 грн.
		 
		В задоволенні іншої частини позовних вимог  відмовити.
		 
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Єроінс Україна» (ЄДРПОУ 22868348) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 484,48 грн.
		 
		Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 484,48 грн.
		 
		Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
		 
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
		 
		Повний текст рішення виготовлений 22 листопада 2024 року.
		 
		 
		 
		Суддя О.С. Наумова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...