Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 199/6123/24 : Окремі процесуальні питання; Заява про ухвалення додаткового рішення.
Надіслано судом: 29.11.2024. Зареєстровано: 29.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 03.12.2024.
Дата набрання законної сили: 30.12.2024
Номер судового провадження: 2-др/199/79/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                
		                                                                       Справа № 199/6123/24
		                                                                       (2-др/199/79/24) 
		 
		ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
		іменем України
		27.11.2024 
		м. Дніпро
		 
		справа №199/6123/24
		провадження №2-др/199/79/24
		 
		Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Подорець О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін питання щодо ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та стягнення моральної шкоди,
		 
		учасники справи:
		позивач  ОСОБА_1 
		відповідач фізична особа - підприємець ОСОБА_2 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська перебувала на розгляді вищезазначена цивільна справа, по якій 08 листопада 2024 року ухвалено рішення, яким у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та стягнення моральної шкоди - відмовлено в повному обсязі.
		13.11.2024 через систему «Електронний суд» до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява відповідача по справі фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про ухвалення по справі додаткового рішення. 
		Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
		Частинами 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати  сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
		Суд, розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного. 
		Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.
		Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
		Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України одним з основних принципів цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
		Заперечуючи проти заяви про ухвалення додаткового рішення, позивач ОСОБА_1 26.11.2024 подала до суду своє заперечення, в якому посилалась на положення п.4 ч.3 ст.141 ЦПК України, а саме на те, що при розгляді заяви суд повинен врахувати, що з її боку були наявні дії щодо досудового врегулювання спору. Також, ОСОБА_1 просила суд відмовити у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_2 з огляду на положення ч.7 ст.141 ЦПК України, згідно якої якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Суд не може погодитися з такими твердженнями сторони позивача з огляду на наступне.
		Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		Згідно з ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
		Положення ч. ч. 1 - 6 ст. 137 ЦПК України передбачають, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
		1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
		2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
		3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
		4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
		При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
		1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
		2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
		3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
		4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
		Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). 
		За висновком Великої Палати Верховного Суду, який викладено у постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
		З матеріалів справи вбачається, що разом з поданим 10.10.2024 відзивом на позовну заяву відповідач надала також орієнтовний розрахунок судових витрат та угоду №43/2016 на надання юридичних послуг від 18.07.2016, яка укладена між ТОВ «ЮРИСТИ БЕЗПРОБЛЕМ» та ОСОБА_2 , ордер на надання правової допомоги №1035498 від 25.09.2020.
		До заяви про ухвалення додаткового рішення відповідачем надано інформацію про час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт по справі №199/6123/24; рахунок на оплату №48712 від 08.11.2024; копію платіжної інструкції №@2PL600613 від 11.11.2024; рахунок на оплату №48096 від 18.09.2024; копію платіжної інструкції №@2PL332945 від 07.10.2024; рахунок на оплату №48023 від 11.09.2024; копію платіжної інструкції №285 від 13.09.2024.
		Надані відповідачем докази понесених нею судових витрат є належними так, як містять інформацію про предмет доказування.
		Загалом надані докази на підтвердження судових витрат відповідають вимогам належності, допустимості, достатності та достовірності, які встановлені ст. ст. 77 - 80 ЦПК України.
		Суд не може погодитись із твердженням позивача, що вона звільнена за законом від сплати судових витрат згідно ч.7 ст.141 ЦПК України з огляду на наступне.
		Згідно ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
		Отже, при прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів».
		Водночас, суд зазначає, що судові витрати - це родове поняття, яке включає два види витрат: 1) судовий збір; 2) витрати, пов`язані з розглядом справи. Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що звільнення учасника справи від сплати судового збору не звільняє його від сплати інших судових витрат по даній справі.
		Судом також враховано позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц про те, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
		Враховуючи зазначене, суд вважає, можливим стягнути з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 понесені нею витрати на правничу допомогу в розмірі 2 436 грн.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 246, 270 ЦПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		Доповнити рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 листопада 2024 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та стягнення моральної шкоди. 
		Стягнути з позивача  ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Повний текст рішення суду складено 27 листопада 2024 року.
		позивач  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 .
		відповідач Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_2 .
		 
		Суддя                                                                          О.Б.Подорець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...