Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 297/784/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано судом: 29.11.2024. Зареєстровано: 29.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2024.
Дата набрання законної сили: 31.12.2024
Номер судового провадження: 1-кп/297/244/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023071060000248

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 297/784/24
		 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   29 листопада 2024 року м. Берегове 
		   Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді        ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого  ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071060000248 від 07.04.2023 року, яке поступило з обвинувальним актом по обвинуваченню:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, працюючого, раніше не судимого,
		 
		за ст. 336 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_4 , будучи достовірно обізнаним про введення на підставі Указів Президента України на всій території України воєнного стану та запровадження загальної мобілізації, 30.03.2023 року, перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованому на АДРЕСА_2 після проходження медичного огляду військово-лікарською комісією, якою визнаний здоровим та придатним для проходження військової служби, не маючи передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, отримав повістку на відправку з`явитися 31.03.2023 року о 10 годині до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованому на АДРЕСА_2 з подальшим направленням до військової частини Збройних Сил України.
		Однак, ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою ухилення від мобілізації, 31.03.2023 року о 10 годині до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованому на АДРЕСА_2 для відправки до військової частини, не прибув, чим у такий спосіб ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
		Доказами на підтвердження встановлених обставин є наступне.
		Так, обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що в березні 2023 року його було затримано на блок пості в с. Яноші та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де йому вручили повістку. Однак, на виклик по повістці він не зміг з`явитися у зв`язку із хворобою матері, яку завезли в лікарню. Крім цього пояснив, що не наполягав на видачі йому повістки для явки до РТЦК та СП по місцю його реєстрації, тобто в м. Мукачево. При цьому, зазначив, що для встановлення догляду за матір`ю він не зміг зібрати всі необхідні документи.
		Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений, його захисник та прокурор не оспорюють обставини справи та судом з`ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, тому суд за їх згодою відповідно до частин 3 і 4 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням обставин, які характеризують обвинуваченого.
		Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		Отже, суд обираючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		Зокрема, розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяттяце не формальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
		У зв`язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяттяце певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
		Так, судом встановлено, що обвинувачений  ОСОБА_4  в судовому засіданні висловив думку щодо засудження своєї поведінки та обіцяв у майбутньому не вчиняти кримінальних правопорушень. Разом з цим, суд приходить до висновку, що визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 не підтверджує його відповідного ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 був здійснений під час встановлення судом фактичних обставин справи.
		Суд вважає, що визнання обвинуваченим винуватості автоматично не свідчить про його щире каяття, відвертий осуд своєї поведінки і відповідне суб`єктивне ставлення до вчиненого, а його позиція під час судового розгляду щодо посилання на щире каяття носить лише формальний характер, не є послідовною та не ґрунтується на реальних діях обвинуваченого, спрямованих на усунення наслідків своїх неправомірних дій, а отже не може бути визнана як обставина, що пом`якшує покарання.
		Отже, обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого  ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлені.
		Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого  ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Згідно до довідки Ключарківського старостинського округу Мукачівської міської ради та характеристики по місцю проживання  ОСОБА_4  проживає з батьками, до адміністративної відповідальності раніше притягувався, скарг відносно нього не поступало, приводів відносно нього не надходило, на обліку в Мукачівському РУП не перебуває.
		Згідно довідки Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 на обліку в Управлінні як особа, яка має на утриманні осіб, які потребують постійного догляду та як особа, що потребує догляду не перебуває.
		Згідно досудової доповіді, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин, середній рівень ризику вчинення повторного правопорушення та «середній» рівень ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого  ОСОБА_4  без ізоляції від суспільства є можливим. На думку, органу пробації, якщо суд дійде висновку про можливість призначення  ОСОБА_4 покарання не пов`язаного з позбавленням волі, до останнього пропонується застосувати методи диференційованого впливу для дотримання ним вимог законів, а також застосувати міри та покласти обов`язки згідно чинного законодавства України.
		Згідно довідки КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛІКАРНЯ СВЯТОГО МАРТИНА»  ОСОБА_4 на обліку у лікарів: психіатра, фтизіатра та нарколога не перебуває.
		На думку суду обвинуваченого ОСОБА_4 слід визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
		Положеннями ст. 50 КК України, визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		В судових дебатах прокурор просив призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді чотирьох років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити останнього від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року шість місяців не вчинить нового злочину, поклавши на нього обов`язки відповідно до п.п. 1 і 2 ч. 1 ст. 76 КК України. Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в судових дебатах не заперечили щодо призначення покарання із застосуванням ст. 75 КК України, за вчинений обвинуваченим злочин. 
		Враховуючи,що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив нетяжкийзлочин,однак ненадав судудоказів щодоздійснення постійногодогляду захворою матір`ю, підстав передбаченихзаконодавством навідстрочку відпризову чиінших поважнихпричин немав,в періодвоєнного станупри оголошенійзагальній мобілізаціїпроігнорував своїмконституційним обов`язкомпо захистуБатьківщини,вчинений нимзлочин пов`язанийіз ситуацією,яка наразісклалася вкраїні,а самезбройною агресієюросійської федераціїта конституційнимобов`язкомкожного громадянина,вчинив злочин,який створюєв очахгромадян тасуспільства вцілому,негативне враженнябезладдя,безкарності,тим пачепід часвведеного навсій територіїУкраїни воєнногостану тамобілізації,що свідчитьпро значнусуспільну небезпечністьсамого злочину,а такожреалізуючи принципзаконності,справедливості,обґрунтованості таіндивідуалізації покарання,суд вважає,що звільненняобвинуваченого відвідбування покаранняз випробуваннямне можнавважати обґрунтованимі таким,що єдостатнім длядосягнення метипокарання. Отже, вищенаведені аргументи унеможливлюють виправлення обвинуваченого без реального відбуття покарання в умовах ізоляції від суспільства.
		Верховний Суд у постанові від 22 жовтня 2024 року у справі № 629/2438/23, провадження № 51-1393км24, виснував, що у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України захист незалежності та територіальної цілісності держави набув особливого значення для кожного громадянина та має забезпечуватися всіма можливими засобами. Наслідки ухилення осіб від військової служби в цих умовах через призначене їм покарання мають досягати такої мети, яка зможе запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. В іншому випадку звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням сформує негативну думку інших військовослужбовців щодо своєї діяльності, матиме вплив на їх бойовий дух та мотивацію, а також жодним чином не сприятиме дотриманню мети та принципів призначення покарання.
		Так, для застосування ст. 75 КК України, в даному випадку не може бути врахована така обставина як щире каяття обвинуваченого, оскільки таке наявне тоді, коли каяття є дієвим і включає в себе активні дії. Як встановлено в ході розгляду справи обвинувачений після вчинення інкримінованого злочину у березні 2023 року впродовж досудового розслідування і судового розгляду лише формально заявляв про своє каяття, однак на протязі вказаного часу і станом на час судового розгляду не вживав жодних реальних і дієвих заходів для з`явлення до РТЦК та СП для проходження служби.
		Таким чином, у кримінальному провадженні відсутні дані на підтвердження того, що обвинувачений ОСОБА_4 намагався виправити наслідки вчиненого, які конкретні дії для цього вживав, а тому визнання ним своєї винуватості під тиском неспростовних доказів суд вважає формальним і таким, що зроблене з метою уникнення справедливого покарання.
		Суд враховує, що відповідно до ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:
		прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;
		проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;
		проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;
		виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
		Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
		А тому, в умовах воєнного стану наслідки ухилення від військової служби повинні через покарання досягати такої мети, яка зможе запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, про що зазначено в ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 50 КК України.
		Отже, встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, в тому числі оцінивши їх сукупність на предмет достатності та взаємозв`язку для ухвалення вироку, суд мотивовано дійшов обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення. Приймаючи таке рішення, суд дотримався критеріїв доведення винуватості поза розумним сумнівом, наведених Європейським судом з прав людини у висновках у справах "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року та "Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії" від 6 грудня 1998 року.
		Так, у зазначених рішеннях вказано, що "суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи "поза будь-яким розумним сумнівом" і така "доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою".
		Той факт, що засуджений раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, а також визнання своєї вини під час судового розгляду, не є достатніми мотивами для обґрунтування висновку про можливість виправлення без відбування покарання та звільнення засудженого від його відбування з випробуванням.
		Суд вважає, що таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.
		Відповідно до ст. 100 КПК України, речові докази: довідку військово-лікарської комісії від 30.03.2023 року, картку обстеження та медичного огляду від 30.03.2023 року, повістку від 30.03.2023 року, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, слід зберігати при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
		Кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду не завдано. 
		Цивільний позов на стадії досудового розслідування не заявлено.
		Підстави застосування заходів кримінально  правового характеру щодо юридичної особи у даному кримінальному провадженні відсутні.
		Викривач у кримінальному провадженні відсутній.
		На стадії досудового розслідування експертизи не проводились. Витрати на проведення експертиз відсутні.
		Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на стадії судового провадження не обирався. 
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд  
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ст. 336 КК України та призначити йому покарання за ст. 336 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		Відповідно до ст. 100 КПК України, речові докази: довідку військово-лікарської комісії від 30.03.2023 року, картку обстеження та медичного огляду від 30.03.2023 року, повістку від 30.03.2023 року, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження  зберігати при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Берегівський районний суд Закарпатської області протягом 30 діб з моменту його оголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя  ОСОБА_6

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...