Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 371/456/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2024.
Дата набрання законної сили: 20.11.2024
Номер судового провадження: 61-10768ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 листопада 2024 року               
		м. Київ
		 
		 
		справа № 371/456/24
		провадження № 61-10768св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Крата В. І.,
		суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І., 
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: ОСОБА_2 , Миронівська міська рада Обухівського району Київської області,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 03 квітня 2024 року у складі судді Гаврищук А. В. тапостанову Київського апеляційного суду від 18 червня 2024 року у складі колегії суддів: Немировської О. В., Желепи О. В., Мазурик О. Ф.,
		Історія справи 
		Короткий зміст позовних вимог
		У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до  ОСОБА_2 , Миронівської міської ради Обухівського району Київської області (далі - Миронівської міськради) про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування.
		Позов мотивований тим, що за заявами ОСОБА_1 наказами Головного управління Держземагентства у Київській області (далі - ГУ Держземагентства у Київській області) позивачу було надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства, розташованих на території Коритищенської сільської ради Миронівського району Київської області із земель сільськогосподарського призначення державної власності. 
		На підставі вказаних наказів ГУ Держземагенства у Київській області були прийняті накази про затвердження документації із землеустрою та передачі ОСОБА_1 в оренду земельних ділянок, зокрема, № 10-5824/15-14-сг від 22 вересня 2014 року, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 та надано в оренду позивачу земельну ділянку загальною площею 7,9889 га (кадастровий номер 3222983400:02:009:0003) для ведення фермерського господарства, строком на 35 років.
		Оскільки цей наказ ГУ Держземагентства у Київській області від                 № 10-5824/15-14-сг від 22 вересня 2014 року й досі є чинним, проте договір оренди так і не було укладено, у позивача виникла необхідність звернутись Миронівської ОТГ з клопотанням про укладення договору оренди земельної ділянки кадастровим номером 3222983400:02:009:0003.
		З відповіді Миронівської міськради від 22 березня 2024 року № 02-37/1692 на адвокатський запит позивач дізнався, що до Миронівської міськради від 12 лютого 2024 року надійшло звернення, зокрема, ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення та поділу спірної земельної ділянки. Підставою для такого звернення стало рішення Миронівського районного суду Київської області від 18 грудня 2015 року у справі № 371/1890/15-ц, яким визнано право на земельну частку (пай) в розмірі 4,76 умовних кадастрових га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колективної власності колишнього АТ «Коритищанське» с. Коритище Миронівського району Київської області.
		Позивач вказував, що ОСОБА_2 звернулась до Миронівської міськради тільки 05 березня 2024 року, а не 12 лютого 2024 року, як це зазначено у відповіді. Рішенням суду встановлено тільки право на отримання земельного паю в порядку спадкування за законом, проте, не встановлено жодним документом, що земельна ділянка кадастровий номер № 3222983400:02:009:0003 площею 7,9889 га, є тим самим земельним паєм, який закріплений за ОСОБА_2 за результатами жеребкування. Також порушенням права позивача як орендаря є те, що ОСОБА_2 незаконним рішенням дозволили поділити земельну ділянку кадастровий номер 3222983400:02:009:0003, внаслідок чого буде створено новий об`єкт.
		Позивач просив:
		визнати протиправним та скасувати рішення Миронівської міськради шістдесят п`ятої сесії восьмого скликання від 07 березня 2024 року         № 5107-65-VІІІ «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_2 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для виділення земельної частки (пай)», яким вирішила: 1 Надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення, площею 7,9889 га, кадастровий номер 3222983400:02:009:0003, з (код КВЦПЗ 01.02) для ведення фермерського господарства, на (код КВЦПЗ 01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами с. Коритище, (колишньої Коритищенської сільської ради) Полівського старостинського округу № 13 Миронівської міської територіальної громади Обухівського району Київської області. 2. Розроблений проект землеустрою подати на затвердження на сесії Миронівської міськради. 3. Надати дозвіл гр. ОСОБА_2 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної площею 7,9889 га, кадастровий номер 3222983400:02:009:0003, що розташована за межами с. Коритище (колишньої Коритищенської сільської ради) Полівського старостинського округу № 13 Миронівської міської територіальної громади Обухівського району Київської області...».
		Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 03 квітня 2024 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 червня 2024 року, відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Миронівської міськради Обухівського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування.
		Судові рішення мотивовані тим, що:
		            відповідно до позовної заяви предметом спору є оспорення позивачем ОСОБА_1 законності прийнятого Миронівською міськрадою рішення від 07 березня 2024 року № 5107-65-VІІІ, яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення кадастровий номер 3222983400:02:009:0003, з (код КВЦПЗ 01.02) для ведення фермерського господарства на (код КВЦПЗ 01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222983400:02:009:0003;
		            позивач звернувся до суду, вказуючи на порушення його речового права як фізичної особи на оренду земельної ділянки, якого він набув на підставі наказу про надання такої земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства;
		відомості про створення позивачем фермерського господарства в позовній заяві відсутні. Проте, до позовної заяви позивач додав копію клопотання (позивач звертався як голова ФГ «Зеленьківська Нива») про укладення договорів оренди земельних ділянок від 13 лютого 2024 року (в тому числі земельної ділянки кадастровий номер 3222983400:02:009:0003), адресованого Миронівській міськраді. Клопотання обґрунтоване тими обставинами, що цільове призначення вказаної земельної ділянки для ведення фермерського господарства і для оренди цієї та інших земельних ділянок, отриманих на підставі наказів ГУ Держземагентства у Київській області, ним було створене ще одне ФГ «Зеленьківська Нива»;
		з урахуванням наведеного та правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 05 жовтня 2022 року у справі № 922/1830/19, суди вважали, що розгляд такої справи відноситься до компетенції господарського суду та проводиться в порядку господарського, а не цивільного судочинства.
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
		У липні 2024 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 03 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 червня 2024 року скасувати, передати справу на розгляд відповідного суду першої інстанції.
		Касаційна скарга мотивована тим, що:
		            суди залишили поза увагою, що: дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства були надані позивачу, як фізичній особі; ФГ «Зеленьківська Нива» не має жодного відношення до цієї справи, оскільки звернення із заявами було від фізичної особи та дозволи надані на ім`я фізичної особи, а юридичну особу ФГ «Зеленьківська Нива» засновано на підставі іншої земельної ділянки, яка не має відношення до спору у цій справі; предметом спору у цій справі, є земельна ділянка, речові права на яку виникають саме у ОСОБА_1 як фізичної особи - сторони договорів оренди землі, тому з огляду на характер правовідносин, з яких виник спір, його слід розглядати в порядку цивільного судочинства. 
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2024 року у задоволенні клопотання  ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Миронівського районного суду Київської області від 03 квітня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 18 червня 2024 року відмовлено, відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу з суду першої інстанції.
		У серпні 2024 року матеріали цивільної справи № 371/456/24 надійшли до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2024 року відзив  ОСОБА_2 на касаційну скаргу  ОСОБА_1 на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 03 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 червня 2024 року повернуто ОСОБА_2 без розгляду, справу призначено до судового розгляду.
		Межі та підстави касаційного перегляду
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). 
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		В ухвалі Верховного Суду від 13 серпня 2024 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).
		Позиція Верховного Суду
		У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
		Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
		Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
		Тобто, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які є порушеними, оспореними чи невизнаними.
		Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (пункти 6, 10, 15 частини першої статті 20 цього Кодексу).
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 квітня 2021 року в справі № 591/5242/18 (провадження № 14-168цс20) вказано, що: «критеріями розмежування судової юрисдикції, зокрема господарської та цивільної юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов`язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ та/або спорів. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20 (провадження № 12-59гс20), від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18(провадження № 12-136гс19); від 19 травня 2020 року у справі № 910/23028/17 (провадження № 12-286гс18); від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б(провадження № 12-143гс19)».
		Велика Палата Верховного Суду послідовно зазначала, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства (див. постанови Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21 (провадження № 14-36цс22), від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21 (провадження № 14-32цс22), від 23 листопада 2021 року у справі № 641/5523/19 (провадження № 14-178цс20) та інші).
		Спір є підвідомчим господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі правової норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми права, що безпосередньо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 916/2791/16 (провадження № 12-141гс18)).
		Статтею 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 902/517/17 (провадження № 12-78гс18) зазначено, що: «рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації цього рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень. […] Якщо в результаті прийняття рішення порушується право особи на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору».
		У справі, що переглядається, суть позовних вимог зводиться до оскарження рішення Миронівської міськради шістдесят п`ятої сесії восьмого скликання від 07 березня 2024 року № 5107-65-VІІІ «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_2 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для виділення земельної частки (пай)», яким вирішувалося питання зміни цільового призначення спірної земельної ділянки з (код КВЦПЗ 01.02) для ведення фермерського господарства, на (код КВЦПЗ 01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу спірної земельної ділянки, яким, на думку позивача, порушено його право на укладення договору оренди спірної земельної ділянки на підставі наказу ГУ Держземагенства у Київській області № 10-5824/15-14-сг від 22 вересня 2014 року, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 та надано в оренду позивачу земельну ділянку загальною площею 7,9889 га (кадастровий номер 3222983400:02:009:0003) для ведення фермерського господарства, строком на 35 років;
		тобто, предметом позову є визнання протиправним та скасування рішення Миронівської міськради про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для виділення земельної частки (пай) фізичній особі ( ОСОБА_2 ), який не є спором про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства. Тому спір за суб`єктним складом сторін підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;
		висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 жовтня 2022 року у справі № 922/1830/19, на які посилались суди в оскаржених судових рішеннях стосуються вирішення питання юрисдикції спорів про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є відмінним від обставин розглядуваної справи за позовом ОСОБА_1 .
		За таких обставин оскаржені судові рішення слід скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржені судові рішення скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції. 
		Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 03 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 червня 2024 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Миронівського районного суду Київської області від 03 квітня 2024 тапостанова Київського апеляційного суду від 18 червня 2024 року втрачають законну силу.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                   В. І. Крат
		Судді:                                                                             Д. А. Гудима
		І. О. Дундар
		Є. В. Краснощоков
		П. І. Пархоменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...