Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/13596/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом..
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2024.
Дата набрання законної сили: 27.11.2024
Номер судового провадження: 61-47ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 листопада 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 161/13596/23
		провадження № 61-47св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Крата В. І.,
		суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., 
		Пархоменка П. І.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30  жовтня 2023 року в складі судді Пушкарчук В. П. та постанову Волинського апеляційного суду від 14 грудня 2023 рокув складі колегії суддів: Шевчук Л. Я., Данилюк В. А., Киці С. І.,
		Історія справи
		Короткий зміст позовних вимог
		У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
		Позов мотивований тим, що 27 жовтня 2006 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 . У шлюбі у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_4 і дочка ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме на: грошовий вклад у Акціонерному товаристві «Ощадбанк»; транспортний засіб Hyundai Elantra, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ; 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 .
		Заповіт спадкодавець не складав. Вона як дружина спадкодавця, їхні зі спадкодавцем неповнолітні діти та мати спадкодавця є спадкоємцями першої черги за законом. 
		У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України вона 03  березня 2022 року разом зі своїми дітьми була вимушена виїхати до Федеративної Республіки Німеччина (далі - ФРН), звідки повернулась до України з метою оформлення спадщини. 
		Так, 18 липня 2023 року позивач звернулась до державного нотаріуса Першої Луцької державної нотаріальної контори Волинської області з метою оформлення спадщини. Постановою державного нотаріуса від 18 липня 2023 року № 1164/02-31 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини.
		Позивач наголошувала, що вона пропустила зазначений строк з поважних причин.
		ОСОБА_1 просила суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
		Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 жовтня 2023 року, яке залишене без змін постановою Волинського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
		Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
		Суд першої інстанції виходив з того, що строк для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 пропущений з поважних причин. Тому їй слід визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
		Апеляційний суд з висновками суду першої інстанції погодився. Крім того, суд виходив з того, що у позовній заяві про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 зазначила, що вона пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки через військову агресію російської федерації проти України вона разом зі своїми неповнолітніми дітьми у березні 2022 року була вимушена виїхати за кордон і лише, отримавши дозвіл на виїзд в Україну на період із 10 липня 2023  року до 27 липня 2023 року, вона повернулась в Україну і звернулася до нотаріальної контори для оформлення спадщини.
		Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.
		Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв`язку з військової агресією російської федерації проти України на території України введено воєнний стан, який продовжується і на теперішній час.
		Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №  719 та роз`яснення Міністерства юстиції України від 11 липня 2022 року перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.
		Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
		Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання такої заяви.
		Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна передусім стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом згаданого шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
		Таким чином, шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем першої черги після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , пропустила з поважних об`єктивних причин, пов`язаних із військовою агресією російської федерації проти України, через яку в березні 2022  року вона разом з неповнолітніми дітьми вимушена була виїхати за кордон до ФРН.
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
		У грудні 2024 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
		Касаційна скарга мотивована тим, що:
		правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Саме по собі запровадження воєнного стану не є поважною причиною для пропуску строку для прийняття спадщини, тим більше зважаючи на значну віддаленість регіону проживання та місця відкриття спадщини від зони окупації чи бойових дій;
		норми законодавства дозволяють як особисто з`явитися до нотаріуса, так і звернутися із заявою про прийняття спадщини до дипломатичної та/або консульської установи. Якщо в дипломатичній установі або у консульстві з певних причин не приймаються такі заяви, тоді особа може звернутися до нотаріуса за кордоном, оформити відповідну заяву, перекласти її, легалізувати і направити в Україну;
		вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку суди повинні досліджувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому поважними причинами є пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій, направлених на прийняття спадщини (подання заяви про прийняття спадщини). Позивач не надала жодного доказу на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, а саме: неможливість звернутись до консульської або дипломатичної установи, неможливість повернутись на декілька днів до України для оформлення своїх спадкових прав, скористатись засобами поштового зв`язку для надсилання заяви про прийняття спадщини. Тому суди прийняли рішення, яке не ґрунтується на належних і допустимих доказах;
		суди не врахували висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2022 року в справі № 148/1923/20 (провадження 
		№ 61-3145св22), в якому зазначено, що у разі, якщо заявник-спадкоємець знаходиться за кордоном і немає можливості повернутися в Україну саме по собі проживання спадкоємців за межами України не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки відповідно до норм Порядку вчиненню дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції 22 лютого 2012 року № 296/5, спадкоємці не позбавлені можливості реалізувати свої спадкові права шляхом подання відповідних заяв про прийняття спадщини засобами поштового зв`язку. 
		Аргументи іншого учасника справи
		У січні 2024 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Давидюка В. Г. надійшов відзив, у якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
		Відзив обґрунтований тим, що:
		ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно (грошовий вклад у банку, транспортний засіб та 1/3 частки квартири). Заповіт не складався, тому спадкування здійснюється за законом. ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 як дружина спадкодавця. Іншими спадкоємцями першої черги є діти спадкодавця: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також відповідач як мати спадкодавця;
		у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні 03 березня 2022 року ОСОБА_1 разом з дітьми змушена була виїхати до ФРН. При цьому ОСОБА_1 виїхала за кордон через 3 місяці після смерті ОСОБА_3 , тобто ще до спливу шестимісячного строку. Отримавши дозвіл на виїзд із ФРН на період з 10 липня 2023 року до 20  липня 2023 року та повернувшись в Україну, вона одразу звернулася до державного нотаріуса з метою оформлення спадкових прав. Проте постановою державного нотаріуса Першої Луцької державної нотаріальної контори Севрюкової О. В. від 18 липня 2023 року № 1164/02-31 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно ОСОБА_3 у зв'язку із пропущенням строку для прийняття спадщини.
		на момент виїзду позивача з дітьми за кордон нормами постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» було встановлено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. Таким чином, ОСОБА_1 , виїжджаючи за кордон, вважала, що до закінчення воєнного стану в Україні всі строки щодо подання заяви на прийняття спадщини були зупинені і після повернення в Україну вона зможе звернутися до нотаріуса для оформлення спадкових прав;
		спадкодавець на момент смерті проживав із ОСОБА_1 та своїми дітьми за адресою: АДРЕСА_2 починаючи із 2013 року до моменту смерті, без реєстрації свого місця проживання, що підтверджується актами складеними сусідами. Оскільки ОСОБА_1 проживала із спадкодавцем та дітьми на момент відкриття спадщини, вона вважала, що в силу частини третьої статті 1270 ЦК України прийняла спадщину;
		вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У зв`язку із введенням на території України воєнного стану та веденням бойових дій в Україні, позивач була змушена організовувати умови для збереження життя та здоров`я як свого, так своїх малолітніх дітей, вимушено покинула місце проживання. Крім того, ураховуючи суперечливість положень законодавства щодо перебігу строку для прийняття спадщини, які протягом відведеного для прийняття спадщини періоду часу декілька разів змінювалися, тому такі норми були непередбачуваними для позивача. Зазначені обставини в сукупності мали наслідком пропущення позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини у строк, визначений законом. Отже, існували об`єктивні, істотні труднощі, що перешкоджали їй своєчасно звернутися із заявою про прийняття спадщини;
		посилання відповідача у касаційній скарзі на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2022 року в справі № 148/1923/20 (провадження №61-3145св22), є безпідставними, адже такі висновки зроблені Верховним Судом під час вирішення спору не у подібних правовідносинах. Тому вказані висновки правильно не враховано судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях;
		відповідач у справі допустила недобросовісну поведінку. Так, відповідно до заяви  ОСОБА_2 , яка знаходиться в матеріалах спадкової справи, вона зазначала про відсутність у спадкодавця будь-яких спадкоємців, не вказавши про малолітніх дітей спадкодавця. Після цього вона оформила право на все спадкове майно виключно на себе. Крім того, ОСОБА_2 під час перебування позивача із дітьми за кордоном звернулася до суду з позовом про визнання права власності на транспортний засіб Hyundai Elantra, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ,у порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_3 , знову ж таки зазначивши про відсутність інших спадкоємців, у тому числі й малолітніх дітей. Постановою Волинського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року в справі № 161/9399/22 у задоволенні позову ОСОБА_2 до Луцької міської ради про визнання права власності на спадкове майно відмовлено.
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 161/13596/23 тавитребувано справу із суду першої інстанції.
		У січні 2024 року матеріали справи № 161/13596/23 надійшли до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2024 року в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення дії рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 жовтня 2023 року та постанови Волинського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року відмовлено, справу призначено до судового розгляду.
		Межі та підстави касаційного перегляду
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		В ухвалі Верховного Суду від 10 січня 2024 року вказано, що доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2022 року у справі № 148/1923/20).
		Фактичні обставини справи
		Суди встановили, що з 27 жовтня 2006 року ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народився син ОСОБА_8 , а ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася дочка ОСОБА_9 .
		ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилася спадщина, спадкодавець заповіт не складав.
		18 липня 2023 року постановою державного нотаріуса Першої Луцької державної нотаріальної контори Волинської області відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно з підстав пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини.
		Позиція Верховного Суду
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
		Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1269, частина перша статті 1270 ЦК України).
		Згідно з частиною першою статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
		Відповідно до частин третьої, четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків відмови від спадщини у встановленому законодавством України порядку.
		У частині четвертій статті 1268 ЦК України встановлено додаткові гарантії охорони спадкових прав малолітніх, неповнолітніх, недієздатних осіб, а також осіб з обмеженою дієздатністю. Зазначені особи вважаються такими, що прийняли спадщину завжди, крім випадків їхньої відмови від спадщини, а щодо малолітніх та недієздатних осіб - відмови, здійсненої від їхнього імені батьками (усиновлювачами), опікуном з дозволу органу опіки та піклування (див. постанову Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 183/4406/16 (провадження № 61-472св17)).
		За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
		Таким чином, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (див. висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18), від 15 січня 2020 року у справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19), від 25 березня 2020 року у справі № 140/871/16-ц (провадження № 61-38046св18), від 20  грудня 2021 року у справі № 502/1603/18 (провадження 
		№ 61-10329св21), від 10 лютого 2021 року у справі № 619/2796/19 (провадження № 61-16575св20), від 24 травня 2023 року у справі № 291/559/21 (провадження № 61-4425св23)).
		Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).
		Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18)).
		Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18, пункт 66), від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2). Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (див. пункт 8.10. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20 (провадження № 12-31гс22)).
		Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (див. постанову Верховного Суду від 26 січня 2022 року в справі № 457/726/17 (провадження № 61-43201св18)).
		Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19 (провадження № 61-11144св22), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року в справі № 363/2300/20 (провадження № 61-6922св23), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2023 року в справі № 753/8710/21 (провадження № 61-6090св23)).
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 жовтня 2024 року в справі № 753/14640/23 (провадження № 61-10346св24) зазначено, що «згідно із частиною третьою статті 63 ЦПК у разі якщо законний представник не має права вести справу в суді з підстав, встановлених законом, суд за поданням органу опіки та піклування замінює законного представника. Проте, буквальне застосування в спірних правовідносинах вказаної норми Закону не відповідає якнайкращим інтересам дитини та наведеним вище принципам правосуддя, дружнього до дитини».
		Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша, третя статті 13 ЦПК України).
		Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).
		У справі, що переглядається:
		при зверненні до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач зазначала, що спадкодавець заповіт не складав. Вона як дружина спадкодавця, їхні зі спадкодавцем неповнолітні діти і мати спадкодавця є спадкоємцями першої черги за законом. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України вона 03 березня 2022 року разом зі своїми дітьми була вимушена виїхати до ФРН, звідки повернулась до України з метою оформлення спадщини. Так, 18 липня 2023 року позивач звернулась до державного нотаріуса Першої Луцької державної нотаріальної контори Волинської області з метою оформлення спадщини. Проте постановою державного нотаріуса від 18 липня 2023 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав пропущення нею строку для подання заяви про прийняття спадщини. На переконання позивача, вона пропустила зазначений строк з поважних причин;
		суди виходили з того, що шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем першої черги після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , пропустила з поважних об`єктивних причин, пов`язаних із військовою агресією російської федерації проти України, через яку в березні 2022  року вона разом з неповнолітніми дітьми вимушена була виїхати за кордон до ФРН. Крім того, суди зазначили, що указом Президента України від 24  лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв`язку з військової агресією російської федерації проти України на території України введено воєнний стан, який продовжується і на теперішній час. При цьому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №  719 та роз`яснення Міністерства юстиції України від 11 липня 2022 року перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці;
		проте суди не звернули уваги на те, що  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час смерті батька  ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилось 14 років та 6 років, вважались неповнолітньою та малолітньою особами, які прийняли спадщину (неповнолітній син заяви про відмову від спадщини не подавав);
		таким чином, зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи свідчать, що спір виник між позивачем  ОСОБА_1 та іншими спадкоємцями: матір`ю спадкодавця ОСОБА_2 та дітьми спадкодавця:  ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Водночас інтереси дітей спадкодавця як відповідачів у спірних правовідносинах повинен представляти орган опіки та піклування, адже їх законний представник (матір) в цих правовідносинах має статус позивача.
		За таких обставин суди зробили помилковий висновок про наявність підстав для визначення  ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, адже у задоволенні позовних вимог належало відмовити через неналежний склад відповідачів.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Доводи касаційної скарги з урахуванням висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 жовтня 2024 року в справі № 753/14640/23 (провадження № 61-10346св24), дають підстави для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. Тому колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
		Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_2 задовольнити частково.
		Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 жовтня 2023 року та постанову Волинського апеляційного суду від 14 грудня 2023  року скасувати.
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.
		З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 жовтня 2023 року та постанова Волинського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року втрачають законну силу.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                   В. І. Крат
		Судді:                                                                             Д. А. Гудима
		І. О. Дундар
		Є. В. Краснощоков
		П. І. Пархоменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...