Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 591/2976/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 02.12.2024. Зареєстровано: 03.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.12.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/591/426/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022200480000364

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  Справа № 591/2976/22
		Провадження № 1-кп/591/426/22
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		02 грудня 2024 року                       м. Суми
		Зарічний районний суд м. Суми у складі: головуючого  судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12022200480000364 за обвинуваченням 
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ), гр-на України, не одруженого, не судимого,
		в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він 25 лютого 2022 року близько 21.00 год., перебуваючи в дворі між буд. АДРЕСА_2 , умисно, з метою спричинення смерті, здійснив три постріли з автомата ОСОБА_6 калібру 5,45 мм в бік потерпілого ОСОБА_7 , в результаті чого одна з куль влучила в останнього, спричинивши йому тілесне ушкодження у вигляді наскрізного вогнепального кульового поранення грудної клітини та черевної порожнини з масивним ушкодженням печінки, від якого ОСОБА_7 помер на місці.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 у вчиненні цього кримінального правопорушення свою вину не визнав та показав наступне. Після початку повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року військових формувань країни агресора, ОСОБА_5 добровільно вступив до лав одного з добровольчих формувань м. Суми, отримавши зброю та набої, а 25 лютого 2022 року в наведений час в військовій формі та зі зброєю повертався додому, проходячи повз подвір`я буд. АДРЕСА_3 , де почув голоси компанії людей з вказаного подвір`я та пішов далі. Коли повернув у двір між буд. АДРЕСА_2 , то почув за спиною чоловічі крики загрозливого характеру на свою адресу по типу «стій, іди сюди, куди ти побіг, лови його». Повернувшись на крики, які лунали російською мовою, він, помітивши силует, який наближався до нього, привів зброю в бойову готовність та наказав зупинитись з попередженням про застосування зброї, але силует продовжував рух в його бік, тому ОСОБА_5 здійснив постріли в його бік, намагаючись поцілити в ноги, після чого ця особа побігла від нього та в подальшому впала. Коли ОСОБА_5 підійшов до цього чоловіка, то підбігли і інші особи, яким він сказав викликати швидку та пішов з цього місця. Вважає, що, здійснюючи постріли в бік потерпілого, він діяв правомірно, в умовах захисту, сприйнявши його як нападника, який становив загрозу для нього. Зазначив також, що був тверезий, а алкоголь вжив вже після цього зі своїм знайомим/
		Оцінюючи покази обвинуваченого та докази, подані сторонами на предмет доведення винуватості особи саме в інкримінованому діянні, суд приходить наступних висновків.
		Так, не заперечено сторонами (в тому числі і обвинуваченим) та підтверджено відповідними доказами, що ОСОБА_5 станом на 25 лютого 2022 року отримав зброю, з метою захисту м. Суми від збройної агресії, тобто на законних підставах, що застережено і в обвинувальному акті, як і не заперечено сторонами та підтверджено доказами, що саме обвинуваченим було здійснено постріл з цієї зброї, який спричинив смерть потерпілого ОСОБА_7 .
		Зокрема, наведені обставини підтверджуються протоколами оглядів місця події з лікарні та безпосередньо в місці здійснення пострілів (т. 2 а.с. 3, 18), показами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , протоколами проведених за їх участю слідчих експериментів та протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 97, 123, 126, 129, 137) та протоколами пред`явлення для впізнання (т. 2 а.с. 100, 105, 132), а матеріалами тимчасового доступу підтверджено виклик швидкої на місце події та огляд цих матеріалів (т. 2 а.с. 185-189).
		Висновки судово-медичних експертиз, експертиз одягу (його огляд), біоматеріалу потерпілого (т. 2 а.с. 8, 11, 12, 14, 17, 25, 28, 33, 70, 75) підтверджують характер, ступінь тяжкості, локалізацію та механізм утворення тілесних ушкоджень, про які йде мова в обвинуваченні, а також те, що постріл в потерпілого здійснений з неблизької відстані.
		Показами свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 підтверджено здійснення в наведений час в наведеному місці невідомою особою пострілів, з невстановленим інтервалом, а свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_18 (працівники поліції) повідомили суду, що реагували на виклик щодо вказаної в обвинуваченні стрілянини та виявили в дворі одного з будинків по вул. Харківська ОСОБА_19 та ОСОБА_5 , які перебували з ознаками сп`яніння зі зброєю та поводились агресивно.
		Покази свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 не доводять факту перебування ОСОБА_5 в стані сп`яніння в момент здійснення пострілів в потерпілого, оскільки свідками обвинувачений був виявлений вже після цих подій, а спростування його показам про те, що ним було вжито алкоголь після зазначених вище подій, не було наведено.
		Значення для справи показань свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 суду прокурором обґрунтовано не було, а потерпілий ОСОБА_3 повідомив суду, що про обставини загибелі ОСОБА_7 йому стало відомо з чужих слів. 
		Протокол огляду місця події (з пошкодженим автомобілем)  т. 2 а.с. 81, протоколи огляду місць події, під час яких вилучалась зброя, що видавалась ОСОБА_19 та ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 196, 202), як і висновок балістичної експертизи (т. 2 а.с. 214) значення для справи суду прокурором не було обґрунтовано, тим більше, що не доведено, з якого саме з вилучених автоматів був здійснений постріл в потерпілого, як і не обґрунтовано прокурором значення для справи слідчого експеримента за участю ОСОБА_19 , який не був безпосереднім очевидцем зазначених в обвинуваченні подій.
		Проте, в згаданій ситуації оспорюваною стороною захисту є неправомірність застосування зброї по відношенню до потерпілого, наявність підстав для цього, які дозволяли обвинуваченому сприймати дії, поведінку, наміри, висловлення потерпілого, як такі, що становили загрозу для ОСОБА_5 при наведених обставинах.
		Одразу слід зауважити про те, що на переконання суду, оскільки держава видала ОСОБА_5 зброю на законних підставах, з метою відсічі збройній агресії, тому на нього в контексті визначення можливості застосування зброї в тій чи іншій ситуації повинні розповсюджуватись гарантії захисту та правові механізми можливості застосування зброї як на військовослужбовців, в контексті вимог Закону України «Про основи національного спротиву» (п. 1 ч. 1 ст. 1) та Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (п. 22), затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року, що взагалі залишилось поза увагою та не досліджувалось органом досудового розслідування та не містить свого відображення в обвинуваченні.
		Водночас, вказані обставини, стосовно наявності або відсутності підстав для застосування зброї в згаданій ситуації саме при обставинах та умовах, які існували в той час, мають суттєве значення для вірності кваліфікації дій ОСОБА_5 та для визначення ступіня його винуватості або невинуватості.
		Так, загальновідомими та такими, що не потребують доведення, є наступні обставини.
		24 лютого 2022 року відбулось повномасштабне вторгнення на територію України військових збройних формувань РФ, яке відбувалось в тому числі через територію Сумської області, станом на 25 лютого 2022 року окремі військові підрозділи вже були помічені в м. Суми та перебували в області.
		Особливо в перші дні вторгнення місто перебувало в умовах більшої неочевидності та невизначеності ніж в подальшому (коли війська країни агресора почали витіснятись з території області), з огляду на обмеженість дій правоохоронних органів та обмеженість наявних сил та засобів для відсічі нападу.
		В згаданих обставинах та умовах, компанія знайомих, у складі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та загиблий ОСОБА_7 , зібралась в дворі приватного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 . 
		При цьому, принаймні чоловіки з компанії вживали спиртне. ОСОБА_10 , помітила як повз їх подвір`я пройшов озброєний чоловік, про що вона повідомила чоловікам, ОСОБА_7 пішов за ним, а слідом за ОСОБА_7 пішли ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , почали лунати постріли. Коли згадані особи підійшли на місце пострілів, то поранений ОСОБА_7 підбіг до них та впав, а слідом за ним підійшов обвинувачений ОСОБА_5 , який сказав викликати швидку, а на запитання чому він стріляв, той відповів «навіщо він біг за мною ?».
		Вказані обставини наведені особи підтвердили суду, будучи допитаними в якості свідків, а жодна з наведених осіб, не навела суду вірогідних, розумних та виважених причин тому, навіщо кілька чоловіків, які вживали перед цим алкоголь, були неозброєні, в темну пору доби, в перші дні вторгнення, в умовах невизначеності та неочевидності, вирішили переслідувати озброєну особу в військовій формі, яка просто прослідувала повз місце, де вони перебували, ніякої загрози при тих умовах для них не становила та пройшла далі.
		До того ж, покази свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 різняться в частині послідовності подій в частині черговості здійснення пострілів, виходу осіб з домоволодіння, наближення до місця події, характеру та кількості пострілів, що, в сукупності з вживанням свідками алкоголю, дозволяє суду критично відноситись до них в розумінні об`єктивності сприймання вказаних в обвинуваченні подій та достовірності інформації з їх показань, зокрема, на предмет підтвердження відсутності попередження про застосування зброї зі сторони обвинуваченого, відсутності як зі сторони загиблого так і зі сторони свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , висловлень чи дій, які могли сприйматись озброєним ОСОБА_5 як загроза для нього зі сторони групи осіб, що його переслідувала з незрозумілих та непояснених причин в умовах перших днів повномасштабної війни та в темну пору доби.
		З аналогічних міркувань, суд відноситься критично та не вважає доказами, які беззаперечно підтверджують винуватість ОСОБА_5 саме в інкримінованому кримінальному правопорушенні, слідчі експерименти, які проведені за участю свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
		З приводу недоведеності вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 саме інкримінованого кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне зазначити і про те, що орган досудового розслідування, будучи обізнаним з позицією обвинуваченого, маючи підстави та відповідні можливості взагалі проігнорував та не дослідив більш детально обставини характеристик здійснення пострілів, їх інтервалу, часу, послідовності дій кожного з учасників та достовірності їх показань, який саме постріл з 3-х потрапив в потерпілого (де інші кулі), тобто жодним чином не зібрано та не подано доказів суду на спростування тверджень обвинуваченого в розумінні його сприйняття дій та висловлень (їх відсутності) потерпілого та свідків, що слідували за ним, як загрозливих, що в згаданій ситуації могли створити уяву у ОСОБА_5 про загрозу для нього, хоча, як зазначено вище, всі підстави та можливості для цього були.
		Відтак, суд вважає встановленим та доведеним вказаними вище доказами наступні обставини.
		На другий день після початку повномасштабного вторгнення військових формувань країни агресора на територію України, тобто в умовах війни та активних бойових дій в тому числі на території Сумської області та в м. Суми, де були помічені представники військових формувань РФ, ОСОБА_5 в військовій формі, зі зброєю, яку отримав на законних підставах, в темну пору доби слідував додому.
		Коли він проходив повз подвір`я приватного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , де перебувала компанія знайомих, у складі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та загиблий ОСОБА_7 , які вживали спиртне, то був помічений однією жінкою, яка перебувала в дворі та яка повідомила про це чоловікам.
		Після цього, ОСОБА_7 , будучи неозброєною цивільною особою, в стані сп`яніння (що також підтверджується висновком СМЕ), з незрозумілих причин, в темну пору доби починає переслідування озброєного в військовій формі ОСОБА_5 , який, до речі, спокійно, не звертаючи уваги на галас в подвір`ї, слідував повз нього, а свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_8 (цивільні неозброєні особи) також пішли за ними.
		Вказане цілком вірогідно могло бути сприйнято ОСОБА_5 як загроза для нього зі сторони групи осіб (використання якими в побуті російської мови не виключається), проте ці обставини не були перевірені в передбачений законом спосіб органом досудового розслідування (прокурором). 
		До речі, на користь версії ОСОБА_5 в частині групового наближення до нього наведених осіб, на що не звернув уваги орган досудового розслідування, говорить той факт, що свідки, які слідували за ОСОБА_7 та обвинуваченим, сховались після пострілів в місці, яке розташоване приблизно на лінії вогню, повз яке пробіг спочатку ОСОБА_7 , а за ним йшов обвинувачений, що небезпідставно свідчить про майже одночасне наближення до обвинуваченого вказаних осіб, або через незначний проміжок часу, що також не було перевірено слідчим. 
		Іншими словами, наведені обставини, про які відомо було органу досудового розслідування з самого початку, зумовлювали обов`язок безумовного здійснення повного спектру слідчих та процесуальних дій (ст. 9 КПК України), спрямованих на перевірку показань кожного з учасників на предмет з`ясування обставин перебування ОСОБА_5 в умовах оборони чи в умовах уявної оборони, що було слідчим (прокурором) проігноровано та не були перевірені показання свідків з компанії потерпілого та обвинуваченого, шляхом проведення відповідних експериментів, в умовах наближених до реальних, як і не були проведені відповідні експертні дослідження, в тому числі спрямовані: на точне встановлення місця перебування кожного з учасників, оточуючої обстановки та умов, де відбувались події, в момент здійснення пострілів, на точне встановлення відстані, між учасниками, на те, чи дійсно лунали попередження зі сторони обвинуваченого про застосування зброї, їх гучність та можливість їх почути сторонніми особами, в тому числі свідками, на можливість уникнення летальних наслідків та взагалі стрілянини, в тому числі з урахуванням спеціальних військових знань та навичок у обвинуваченого та в контексті своєчасного надання медичної допомоги (суперечливо з цього приводу виглядає і саме обвинувачення, де зазначено, що потерпілий помер на місці, хоча свідками підтверджено, що його ще живим везли до лікарні) та з огляду на дотримання ОСОБА_5 вимог п. 22 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України), затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року,
		З наведених доказів та показань учасників слідує, що всі наведені вище обставини та суперечності були відомі слідчому та прокурору ще на стадії досудового розслідування, але, всупереч вимогам ч. 2 ст. 9, ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 93 КПК України, були проігноровані ними, не були перевірені та з`ясовані належним чином. Орган досудового розслідування обмежився лише допитом учасників та зібрав лише докази, які жодним чином поза розумним сумнівом не спростовують показань обвинуваченого та не доводять наявності в його діях саме інкримінованого в провину складу кримінального правопорушення.
		Не доводить інкримінованого в провину складу кримінального правопорушення і локалізація вхідного та вихідного кульового отвору (згідно висновку СМЕ вхідний отвір розташований в задній частині тулуба), оскільки сам по собі цей факт не виключає можливості перебування ОСОБА_5 в умовах реальної чи уявної оборони, що не було перевірено органом досудового розслідування, як і не виключає характер тілесних ушкоджень версії обвинуваченого, що влучання відбулось в момент розвороту потерпілого (який з трьох пострілів влучив в потерпілого та куди влучили інші кулі, так і не було з`ясовано, як і не були відшукані гільзи), а наявність у ОСОБА_5 спеціальних військових знань та навичок також повинна оцінюватись в сукупності з можливістю перебування особи в умовах захисту чи уявної оборони та з огляду на можливість вірної оцінки обвинуваченим обстановки, що склалась в момент події. 
		Тобто, підстави для з`ясування наведених обставин та усунення суперечностей були ще на стадії розслідування, орган досудового розслідування перешкод для вчинення цих дій не мав, всі зазначені вище судом докази підтверджують лише факт здійснення пострілу обвинуваченим при певних обставинах в потерпілого, але подані стороною обвинувачення докази не містять інформації чи спростування показань обвинуваченого в розумінні того чи було це вчинено з метою протиправного позбавлення життя людини чи при перебуванні обвинуваченого в умовах необхідної чи уявної оборони, з урахуванням спірних, не спростованих та не перевірених органом досудового розслідування обставин, вказаних вище.
		Отже, враховуючи наведене, суду не надано жодного беззаперечного, належного та об`єктивного доказу, який би підтверджував наявність в діях обвинуваченого об`єктивної та суб`єктивної сторони інкримінованого в провину діяння, які характеризують вбивство саме як умисне протиправнезаподіяння смертііншій людиніта яківиключають умовинеобхідної чиуявної оборони, як і не подано прокурором жодного доказу, який би дозволив суду здійснити перекваліфікацію дій обвинуваченого (що є правом, а не обов`язком суду), оскільки під час досудового розслідування не були з`ясовані суттєві обставини події, які наведені вище, хоча об`єктивних перешкод для цього не було, а суд же, у відповідності до положень ч. 1 ст. 21, ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 93 КПК України, позбавлений можливості збирати докази, тим більше в цій ситуації, коли слідчий та прокурор, маючи в своєму розпорядженні всю необхідну інформацію на стадії досудового розслідування, не виконали вимоги ч. 2 ст. 9, ст. 91 КПК України. 
		Відтак, оцінивши надані докази в їх сукупності, врахувавши, що достатніми, беззаперечними, належними та допустимими доказами не доведено в діянні обвинуваченого саме інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, врахувавши відповідно до ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України необхідність тлумачення всіх сумнівів на користь обвинуваченого, суд приходить висновку про те, що прокурором не доведено, що в діянні ОСОБА_5 є склад цього кримінального правопорушення, тому за приписами п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України він підлягає виправданню.
		Цивільний позов по справі не заявлений, питання щодо долі речових доказів слід вирішити згідно вимог заходу, а процесуальні витрати слід віднести на рахунок держави.
		Заходи забезпечення кримінального провадження підлягають скасуванню, оскільки в подальшому їх застосуванні відпала потреба.
		На підставі ч. 1 ст. 115 КК України, керуючись ст.ст. 368, 373-375 КПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В :
		ОСОБА_5 визнати невинуватими у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 115 КК України та виправдати його. 
		Речові докази: куртку, кофту, кулю, чотири уламки кулі, пакунки з протяжками з каналів ствола автоматів  знищити; автомобіль  залишити в користуванні ОСОБА_13 ; автомати АК-74 №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2  повернути володільцям, зі скасуванням накладених на все наведене майно арештів.
		Процесуальні витрати віднести на рахунок держави.
		Запобіжний захід,застосований до ОСОБА_5  у вигляді тримання під вартою, скасувати, звільнивши його з-під варти в залі суду.
		На вирок може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом 30 днів з моменту його проголошення, особою, що не була присутня під час його проголошення  з дня отримання копії судового рішення, а особою, яка перебуває під вартою  з моменту вручення вироку цій особі.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, яка негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		Суддя                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...