Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/14500/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.12.2024.
Дата набрання законної сили: 12.11.2024
Номер судового провадження: 51-7715км23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022000000000666

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		12 листопада 2024 року
		м. Київ
		справа № 761/14500/23
		провадження № 51-7715км23
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                     ОСОБА_1 ,
		суддів                                                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання   ОСОБА_4 , 
		захисника                                         ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
		прокурора                                         ОСОБА_6   (в режимі відеоконференції),
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника           ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року про повернення його апеляційної скарги на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 29 серпня 2023 року стосовно ОСОБА_7 .
		Зміст оскарженого судового рішення і встановлені обставини
		За вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 29 серпня 2023 року ОСОБА_7 засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк: 
		- за ч. 2 ст. 109 КК Кримінального кодексу України (далі - КК) - 2 роки;
		- за ч. 3 ст. 109 КК - 3 роки;
		- за ч. 2 ст.436-2 КК - 4 роки;
		- за ч. 3 ст. 436-2 КК - 6 років.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна.
		Цей вирок захисник оскаржив в апеляційному порядку і в своєму клопотанні просив поновити йому пропущений строк на апеляційне оскарження.
		Київський апеляційний суд ухвалою від 30 жовтня 2023 рокувідмовив захиснику у поновленні строку на апеляційне оскарження та повернув апеляційну скаргу.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у цьому суді.
		На обґрунтування своїх вимог зазначає, що апеляційний суд залишив поза увагою доводи його клопотання щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження вироку.
		Вказує, що розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції відбувся в порядку спеціального провадження без участі засудженої  ОСОБА_7 , яка не була присутня під час проголошення вироку і не могла його оскаржити. Він також не був присутній під час проголошення вироку, його копію отримав          12 вересня 2023 року та через 14 днів подав апеляційну скаргу.
		Стверджує, що апеляційний суд не врахував специфічний характер роботи захисника та безпідставно відмовив йому в поновленні строку на апеляційне оскарження, який був ним пропущений на один день.
		Позиції учасників в суді касаційної інстанції
		У судовому засіданні захисник ОСОБА_5  касаційну скаргу підтримав і просив її задовольнити.
		Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги і просив залишити оскаржуване рішення без зміни.
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали  судового провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів (далі - Суд) дійшла висновку про таке.
		Відповідно до ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України                (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Положеннями ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК визначено, що ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
		Згідно з вимогами ст. 395 КПК апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
		Правило дотримання тридцятиденного строку на оскарження вироку суду першої інстанції з дня його проголошення, передбачене п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК, надає потенційному заявникові достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
		За приписами ч. 2 ст. 113 КПК процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у строк, установлений КПК, також міститься у ст. 116 цього Кодексу.
		Частиною 1 ст. 117  КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причин його пропуску.
		Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву чи скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк і на які особа не могла вплинути.
		Такі обставини мають бути підтверджені особою належними фактичними даними.
		У контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішеннях у справах «Пономарьов проти України» та «Устименко проти України» вказав на те, що поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника, та зазначив, що оскарження судового рішення здійснюється не з метою перегляду остаточного рішення, а обумовлене метою виправлення судової помилки, яка має суттєве значення для захисту прав та інтересів особи або становить значний суспільний або у, виняткових випадках, державний інтерес.
		Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові                      від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК містить норму щодо поновлення пропущеного строку, однак це можливо лише в разі наявності поважних причин його пропуску. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), й інші доречні обставини.
		Встановлений законом порядок додержання строків оскарження судових рішень   учасниками процесу має на меті забезпечити належну організацію  відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності щодо встановлених законом меж на реалізацію сторонами свого права на таке оскарження. 
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 29 серпня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за частинами 2 і 3 ст. 109, частинами 2 і 3 ст. 436-2 ККіз застосуванням ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна.
		Не погоджуючись із цим рішенням адвокат ОСОБА_5 , в інтересах засудженої ОСОБА_7 , 29 вересня 2023 року подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення пропущеного строку на оскарження вироку.
		На обґрунтування поважності причин пропуску строку захисник у клопотанні зазначив, щоостанній день оскарження вироку припадав на 28 вересня            2023 року. Однак, оскільки згідно з відомостями у Єдиному реєстрі судових рішень цей вирок був надісланий судом 14 вересня, зареєстрований 15 вересня  та оприлюднений 18 вересня, а копію вироку фактично ним було отримано           12 вересня 2023 року, вважає, що причини пропуску ним строку на апеляційне оскарження вироку на один день є поважними, а тому цей строк підлягає поновленню.
		Своє рішення про відмову в поновленні пропущеного строку та повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції обґрунтував тим, що оскаржуваний вирок був ухвалений 29 серпня 2023 року, однак захисник оскаржив це рішення                 29 вересня 2023 року поза межами визначеного законом строку і ані у скарзі, ані в судовому засіданні не навів причин об`єктивного характеру, які би дозволили апеляційному суду дійти переконливого висновку про те, що цей строк був пропущений захисником з поважних причин. При цьому апеляційний суд вказав, що захисник мав достатньо часу (більше 2-х тижнів) для підготовки апеляційної скарги, яка викладена на 3-х аркушах, і виходячи з її змісту та об`єму, не потребувала значного часу для її виготовлення та подання в межах строку передбаченого законом.
		З урахуванням наведених захисником у клопотанні доводів щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження вироку апеляційний суд дійшов переконливого висновку про відсутність поважних причин пропуску цього строку та відмовив захиснику в задоволенні заявленого клопотання на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК.
		Твердження захисника в касаційній скарзі про те, що апеляційний суд не врахував специфіку роботи адвоката та час, який був йому потрібний для виготовлення апеляційної скарги і її прямування до суду не спростовують правильність висновків апеляційного суду про відсутність у нього поважних причин для пропуску цього строку, оскільки при виготовленні апеляційної скарги він повинен був ураховувати специфіку своєї роботи, завантаженість і час необхідний для складання апеляційної скарги, щоб подати її до суду у встановлений законом строк.
		Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку апеляційний суд діяв відповідно до вимог статей 113, 116, 117, п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК у їх взаємозв`язку.
		Таким чином, оскаржуване рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим і відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
		Під час перевірки цього рішення судом касаційної інстанції не встановлено  істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би  вплинули чи могли вплинути на його ухвалення судом апеляційної інстанції і ставили під сумнів його законність.
		З урахуванням наведеного підстав для задоволення касаційної скарги захисника колегія суддів не вбачає.
		Керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року про повернення його апеляційної скарги на вирок Шевченківського районного суду м. Києва                  від 29 серпня 2023 року стосовно ОСОБА_7 без зміни.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		___________________                           ___________________                     _________________ 
		ОСОБА_1                                    ОСОБА_2                            ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...