Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/2207/24 : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; Банкрутство.
Надіслано для оприлюднення: 03.12.2024. Зареєстровано: 03.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.12.2024.
Дата набрання законної сили: 27.11.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 листопада 2024 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  910/2207/24 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Картере В.І. - головуючий, Білоус В.В., Огороднік К.М.,  
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу арбітражної керуючої Галічевої Валентини Олександрівни  
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 (колегія суддів у складі: Остапенко О.М.- головуючий, Поліщук В.Ю., Доманська М.Л.) 
		та ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2024 (суддя Омельченко Л.В.)
		 
		у справі №910/2207/24
		за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хередіс"
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейське ощадне товариство"
		про банкрутство,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Стислий зміст заяв та хід розгляду справи
		1.          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейське ощадне товариство" (далі - Боржник) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хередіс", введено процедуру розпорядження майном Боржника тощо. 
		2.          28.03.2024 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" в особі розпорядника майна арбітражної керуючої Галічевої В.О. з грошовими вимогами до Боржника в сумі 3474178,08 грн (далі - Заява). 
		3.          Заяву мотивовано тим, що Боржник має безспірну заборгованість перед ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт" за договором залучення фінансових активів із зобов`язанням щодо наступного їх повернення №23-10/2021 від 23.10.2021.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
		4.          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 відкрито провадження у справі №910/20940/21 про банкрутство ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт", введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражну керуючу Галічеву В.О. 
		5.          На момент подання Заяви справа №910/20940/21 перебувала на стадії розпорядження майном боржника. 
		6.          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі №910/20940/21 у задоволенні клопотання розпорядника майна боржника ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт" про припинення повноважень директора ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт" Комаровського Д.В. та покладення його обов`язків на розпорядника майна боржника арбітражну керуючу Галічеву В.О. відмовлено з підстав необґрунтованості клопотання та недоведеності належними і допустимими доказами. 
		7.          Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, розміщеними на сервісі "Опендатабот", керівником ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт" є Комаровський Д.В.
		8.          Доказів припинення повноважень органів управління ТОВ "ФК Горизонт" та покладення виконання відповідних обов`язків на розпорядника майна боржника не надано.
		Стислий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		9.          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2024, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024, Заяву повернуто заявнику без розгляду.
		10.          Судові рішення мотивовано тим, що арбітражна керуюча Галічева В.О. як розпорядник майна ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт" не є уповноваженим представником зазначеного товариства на звернення до суду із заявою з кредиторськими вимогами, оскільки на стадії розпорядження майном існують органи управління боржника, утворені відповідно до його установчих документів, до повноваження яких віднесено здійснення оперативно-господарської діяльності боржника, тому Заява подана від імені та в інтересах ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт" особою, яка не має права її підписувати.
		Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника 
		11.          Арбітражна керуюча Галічева В.О. подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду, постановити нове рішення про задоволення Заяви.
		12.          Касаційну скаргу мотивовано тим, що оскаржені судові рішення є незаконними, необґрунтованими та такими, що ухвалені з неповним та неправильним встановленням обставин, які мають значення для справи. 
		13.          На думку скаржника, господарські суди не врахували правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц, щодо застосування частини 9 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та статей 55, 57 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). 
		14.          Водночас скаржник зазначає про відсутність висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування пункту 2 частини 2 статті 12, частини 3 статті 44 КУзПБ у подібних правовідносинах. 
		15.          Посилаючись на положення частини 1 статті 2, пунктів 1, 8 частини 1 статті 12, частин 3, 9 статті 44 КУзПБ і частин 1, 2 статті 66 Господарського кодексу України, статей 55, 57 ГПК України та правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в зазначеній постанові у справі №522/22473/15-ц, зокрема в частині можливості застосування аналогії закону, скаржник вважає, що він має право в інтересах та з метою забезпечення збереження, ефективного використання майна ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт" звернутися до суду за аналогією частини 9 статті 44 КУзПБ з грошовими вимогами до Боржника. 
		16.          На переконання скаржника суди при вирішенні питання про прийняття аналогічних заяв від арбітражних керуючих у подібних правовідносинах повинні оцінювати дії осіб, які мають можливість впливати на діяльність юридичної особи і дії яких, перш за все, не повинні бути спрямовані на шкоду реальним кредиторам і не повинні бути направлені на виведення майна юридичної особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, на користь "дружніх кредиторів" задля унеможливлення задоволення вимог кредиторів реальних. 
		Узагальнений виклад позицій інших учасників справи 
		17.          Розпорядник майна Боржника подав 15.10.2024 заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою арбітражної керуючої Галічевої В.О., яке розглянуто Верховним Судом та відхилено з мотивів, викладених в ухвалі від 04.11.2024 про відкриття касаційного провадження.
		18.          Водночас учасники справи у встановлений судом термін не надали відзиви на касаційну скаргу. 
		Позиція Верховного Суду
		19.          Керуючись вимогами статей 14, 300 ГПК України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.
		20.          Предметом касаційного перегляду в цій справі є ухвала про повернення заявнику заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, поданої від імені заявника розпорядником майна, попри відсутність припинення повноважень органів управління заявника та покладення відповідних обов`язків на розпорядника майна боржника у справі про банкрутство заявника. 
		21.          Щодо посилання скаржника на неврахування господарськими судами під час розгляду цієї справи правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц, необхідно звернути увагу, що наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
		22.          Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Тобто на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом.
		23.          З огляду на таке Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на висновки, викладені в зазначеній постанові у справі №522/22473/15-ц, адже в ній сформульовано правові висновки щодо можливості учасника товариства від свого імені звертатися до суду з позовами з підстави вчинення товариством правочинів або інших дій чи бездіяльності, що не є релевантним до правовідносин у справі, що розглядається. Натомість викладені у касаційній скарзі про застосування статті 44 КУзПБ і статей 55, 57 ГПК України відсутні в тексті постанови Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц.
		24.          Водночас Верховний Суд враховує, що згідно з абзацом 2 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини 1 цієї статті (зокрема відповідних ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку), є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, та вважає слушними доводи скаржника про неправильне застосування господарськими судами положень, зокрема, частини 9 статті 44 КУзПБ та порушення у зв`язку з цим вимог статей 55, 174 ГПК України з огляду на таке. 
		25.          Згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі - КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		26.          Відповідно до частини 1 статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		27.          Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження,  урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ (частина 6 статті 12 ГПК України).
		28.          Повернення заяви і доданих до неї документів у разі, якщо її подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, передбачено пунктом 1 частини 5 статті 174 ГПК України, яка за наявності врегульованих нею обставин може бути застосована до правовідносин у цій справі з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ. 
		29.          Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина 1 статті 45 КУзПБ).
		30.          Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником. Господарський суд зобов`язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та ГПК України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду (частина 3 статті 45 КУзПБ).
		31.          Відповідно до положень статей 56, 58 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник.
		32.          Зокрема, статтями 53-55 ГПК України врегульовано участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб у випадках, встановлених законом, визначено їх процесуальні права. 
		33.          Водночас необхідно зауважити, що боржник, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, перебуває в особливому правовому статусі, обумовленому запровадженням щодо нього відповідної судової процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута (частина 1 статті 6 КУзПБ).
		34.          При цьому згідно з положеннями статті 12 КУзПБ арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, зокрема, має право: звертатися до суду у випадках, передбачених цим Кодексом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом. Водночас арбітражний керуючий зобов`язаний, зокрема: неухильно дотримуватися вимог законодавства; здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; виконувати інші повноваження, передбачені законодавством. Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).
		35.          Розпорядник майна - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном (стаття 1 КУзПБ).
		36.          Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу (частина 1 статті 44 КУзПБ).
		37.          Розпорядник майна зобов`язаний: розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку; вести реєстр вимог кредиторів; повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог; вживати заходів для захисту майна боржника; проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлювати за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства; повідомляти правоохоронні органи у разі виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій з майном боржника; скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань; подавати відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі; не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість; за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів; виконувати інші повноваження, передбачені цим Кодексом (частина 3 статті 44 КУзПБ).
		38.          Так, господарський суд за заявою розпорядника майна скасовує арешти майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном у разі, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності (частина 6 статті 44 КУзПБ). 
		39.          Згідно з положеннями частин 10-12 статті 44 КУзПБ розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника. Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства. У разі виявлення зазначених обставин за клопотанням кредиторів або інших учасників справи ухвалою господарського суду повноваження керівника та виконавчих органів управління боржника припиняються, а виконання відповідних обов`язків тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника та виконавчих органів управління боржника.
		40.          Однак згідно з частиною 7 статті 44 КУзПБ керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна приймають рішення про: участь боржника в об`єднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об`єднаннях юридичних осіб; передачу майна в оренду; одержання та надання позик (кредитів); задоволення вимог поточних кредиторів.
		41.          У процедурі розпорядження майном боржник не має права без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту формування комітету кредиторів) вчиняти значні правочини, вчинення яких не заборонено цим Кодексом. 
		42.          У процедурі розпорядження майном боржник зобов`язаний забезпечити розпоряднику майна можливість безпосереднього доступу до інформації, що зберігається у базах даних (у тому числі електронних), які використовуються посадовими особами боржника для ведення бухгалтерського, податкового та управлінського обліку, а також для формування бухгалтерської, статистичної та податкової звітності, та/або забезпечити можливість розпоряднику майна ознайомитися з такою інформацією в інший спосіб з можливістю друкувати та/або копіювати документи, необхідні для здійснення повноважень розпорядника майна, з урахуванням вимоги частини 4 статті 10 цього Кодексу.
		43.          Також розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів, у тому числі укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Кодексом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих у процедурі розпорядження майном щодо зміни організаційно-правової форми боржника (частина 9 статті 44 КУзПБ). 
		44.          Тобто, на відміну від ліквідатора, повноваження якого визначені статтею 61 КУзПБ, розпорядник майна боржника не виконує функції з управління та розпорядження майном боржника, не виконує повноважень керівника (органів управління) боржника (крім випадків тимчасового покладення на нього відповідних обов`язків ухвалою господарського суду). 
		45.          Однак згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 27.02.2024 у справі №910/15043/21 (910/13122/22), частину 9 статті 44 КУзПБ слід розуміти таким чином, що розпорядник майна вправі звертатися до господарського суду з вимогами щодо визнання недійсними правочинів, поєднуючи їх з вимогами про стягнення коштів або про витребування майна з володіння відповідача. При цьому розпорядник майна не має ні власного права, яке стосується правочину боржника чи майна, ні власного інтересу у визнанні правочину недійсним і витребуванні майна (у тому числі похідного). Отже, розпорядник майна у судовому процесі діє як законний процесуальний представник боржника. При цьому за аналогією закону слід застосовувати відповідні положення статей 55, 57 ГПК України. 
		46.          Водночас згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.08.2024 у справі №903/1251/23 (903/945/23), аналіз статті 44 КУзПБ дає підстави для висновку, що розпоряднику майна надано більше повноважень, ніж керівнику або органу управління боржника. А повноваження керівника або органу управління боржника порівняно з повноваженнями арбітражного керуючого є певним чином законодавчо обмеженими та здійснюються під контролем і погодженням розпорядника майна боржника. Діяльність розпорядника майна спрямована на виконання законодавчо закріпленого обов`язку розпорядника майна вживати заходи для захисту майна боржника. 
		47.          Верховний Суд у зазначеній постанові визнав неправильними висновки господарських судів попередніх інстанцій про те, що КУзПБ передбачено право розпорядника майна ініціювати спір шляхом подання відповідної заяви, предмет якої обмежений виключно приписами частини 9 статті 44 КУзПБ. 
		48.          Не вбачаючи підстав для відступлення під час розгляду цієї справи від викладених висновків щодо процесуального статусу розпорядника майна при зверненні його до господарського суду на підставі частини 9 статті 44 КУзПБ, а також щодо невичерпності наведеного в цій нормі переліку заяв і звернень, Верховний Суд зауважує також про відсутність законодавчої заборони подавати розпоряднику майна боржника заяви з грошовими вимогами до його боржників.
		49.          При цьому Верховний Суд враховує, що подання розпорядником майна боржника (який є кредитором по відношенню до боржника в іншій справі про банкрутство) заяви з грошовими вимогами до такого іншого боржника є за своєю суттю виконанням розпорядником майна свого обов`язку щодо захисту майна боржника в розумінні статті 190 Цивільного кодексу України - наявного у нього речового права вимоги, адже в разі незаявлення у встановлений КУзПБ строк вони вважатимуться погашеними згідно з приписами частини 4 статті 90 КУзПБ. Отже, подання розпорядником майна зазначеної заяви не може вважатись втручанням у фінансово-господарську діяльність боржника. 
		50.          З огляду на таке місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, помилково повернув без розгляду Заяву з підстав подання її розпорядником майна ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт" як особою, яка не має права її підписувати. 
		51.          Водночас з огляду на встановлені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи суд касаційної інстанції не має правових підстав для розгляду по суті Заяви, яка не була прийнята та розглянута господарським судом першої інстанції. Тому Верховний Суд не приймає до уваги викладені в касаційній скарзі доводи щодо змісту заявлених розпорядником майна від імені ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт" грошових вимог до Боржника, не надає правової оцінки їх обґрунтованості тощо.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		52.           Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити частково.
		53.          Відповідно до положень статей 300, 310 Господарського процесуального кодексу України оскаржувані постанову апеляційного господарського суду та ухвалу місцевого господарського суду необхідно скасувати з переданням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії прийняття Заяви. 
		Розподіл судових витрат
		54.          Оскільки справа направляється для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат судом не здійснюється. 
		Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1.          Касаційну скаргу арбітражної керуючої Галічевої Валентини Олександрівни задовольнити частково.
		2.          Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 та Господарського суду міста Києва від 05.07.2024 у справі №910/2207/24 скасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції. 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                    В. Картере
		 
		Судді                                                                                                 В. Білоус
		 
		                                                                                                                 К. Огороднік

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...