Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 175/9509/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.12.2024.
Дата набрання законної сили: 20.11.2024
Номер судового провадження: 61-3516ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 листопада 2024 року
		м. Київ
		справа № 175/9509/23 
		провадження № 61-3516св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		судді-доповідача  - Пророка В. В.,
		суддів: Грушицького А. І., Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,  
		 
		учасники справи:
		заявник - Слобожанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області,
		особа, яка подала касаційну скаргу,- ліквідатор Державного регіонального проектно-вишукувального інституту «ДНІПРОДІПРОВОДГОСП» арбітражний керуючий Сидорчук Іван Сергійович,
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ліквідатора Державного регіонального проектно-вишукувального інституту «ДНІПРОДІПРОВОДГОСП» арбітражного керуючого Сидорчука Івана Сергійовича на постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 січня                    2024 року в складі колегії суддів Лопатіної М. Ю., Городничої В. С., Петешенкової М. Ю. у справі за заявою Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади,
		ВСТАНОВИВ:
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст вимог заяви 
		У грудні 2023 року Слобожанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області (далі - Слобожанська селищна рада) звернулася до суду із заявою, в якій просила передати у  комунальну власність Слобожанської селищної територіальної громади в особі Слобожанської селищної ради нерухоме майно - Базу механізації, загальною площею 2 576,1 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
		На обґрунтування своїх вимог зазначала, що Слобожанська селищна рада виявила безхазяйне нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з будівель та споруд, загальною площею близько 2 605,7 кв. м, та розташоване на земельній ділянці загальною площею близько 7 360,00 кв. м.
		10 листопада 2022 року Слобожанська селищна рада прийняла рішення                          № 1948-19/VII «Про затвердження акта обстеження безхазяйного нерухомого майна та взяття його на облік до Переліку комунальної власності Слобожанської селищної територіальної громади». Також на замовлення виконавчого комітету було розміщено оголошення в газеті «Вісті Придніпров`я» про взяття на облік безхазяйного майна.
		Заявник зазначав, що у квітні 2023 року ліквідатор Державного регіонального проектно-вишукувального інституту «ДНІПРОДІПРОВОДГОСП» арбітражний керуючий Сидорчук І. С. звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Слобожанської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення Слобожанської селищної ради                               від 10 листопада 2022 року № 1948-19/VII.
		Рішенням від 01 листопада 2023 року Господарський суд Дніпропетровської області у задоволенні позову ліквідатора Державного регіонального проектно-вишукувального інституту «ДНІПРОДІПРОВОДГОСП» арбітражного керуючого Сидорчука І. С. відмовив.
		Заявник зазначав, що безхазяйне нерухоме майно розташоване в центрі                     смт Слобожанське. Навколо цієї території розташований Слобожанський ліцей, комунальні заклади дошкільної освіти, багатоквартирні житлові будинки. Територія безхазяйного нерухомого майна вже декілька років не прибирається, не охороняється, у приміщеннях постійно перебувають особи з низькою соціальною поведінкою, що створюють небезпечне середовище для дітей та мають негативний вплив на мешканців громади.
		У зв`язку з зазначеним заявник просив суд задовольнити його заяву в повному обсязі.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Ухвалою від 18 грудня 2023 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області відмовив у відкритті провадження у справі. Роз`яснив заявнику, що належним судом для розгляду справи є Господарський суд Дніпропетровської області.
		Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції керувався тим, що між заявником та Державним регіональним проектно-вишукувальним інститутом «ДНІПРОДІПРОВОДГОСП» існує спір щодо нерухомого майна - Бази механізації, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується рішенням Господарського суду Дніпропетровської області        від 01 листопада 2023 року. У зв`язку з тим, що Державний регіональний проектно-вишукувальний інститут «ДНІПРОДІПРОВОДГОСП» перебуває на стадії банкрутства та ліквідації, то цей спір має ознаки господарського та не може вирішуватись у цивільному судочинстві.
		Постановою від 31 січня 2024 року Дніпровський апеляційний суд апеляційну скаргу Слобожанської селищної ради задовольнив.
		Ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2023 року скасував. Справу за заявою Слобожанської селищної ради про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади направив для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.
		Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі, апеляційний суд керувався тим, що суд першої інстанції не врахував, що розгляд справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність передбачений тільки у цивільному судочинстві, а відповідно до вимог частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
		У березні 2024 року ліквідатор Державного регіонального проектно-вишукувального інституту «ДНІПРОДІПРОВОДГОСП» арбітражний керуючий Сидорчук І. С. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 січня 2024 року та залишити в силі ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2023 року.
		Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
		Касаційну скаргу мотивовано тим, що у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/284/22 про банкрутство Державного регіонального проектно-вишукувального інституту «ДНІПРОДІПРОВОДГОСП». Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 12 липня 2022 року припинено розпорядження майном Державного регіонального проектно-вишукувального інституту «ДНІПРОДІПРОВОДГОСП» та визнано його банкрутом, призначено ліквідатором Сидорчука І. С.
		У зв`язку із зазначеним скаржник вважає, що висновок суду першої інстанції, що цю справу повинен розглядати Господарський суд Дніпропетровської області у межах справи про банкрутство Державного регіонального проектно-вишукувального інституту «ДНІПРОДІПРОВОДГОСП», є правильним та обґрунтованим та узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 вересня 2020 року в справі № 922/3502/19.
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		Ухвалою від 28 березня 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі та витребував її матеріали із суду першої інстанції.
		03 травня 2024 року справу передано до Верховного Суду.
		Ухвалою від 20 травня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
		Позиція Верховного Суду, мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права і додержання процесуального права в межах вимог та доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд дійшов таких висновків.
		У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
		Згідно з вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
		З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
		Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
		Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
		Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
		При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
		У частині першій статті 1 ЦК України указано, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
		Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
		Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Відповідно до частини другої статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:                                 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
		Слобожанська селищна рада звернулася до суду із заявою в порядку окремого провадження.
		Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		Згідно з положеннями статей 293, 329-333 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність.
		Відповідно до частин другої та третьої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
		Предметна і суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена у статті 20 ГПК України.
		Відповідно до частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
		Відповідно до частини другої статті 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:                             1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
		Розгляд справ у порядку окремого провадження, зокрема про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність, не передбачений у господарському судочинстві.
		Аналіз наведених цивільних процесуальних норм свідчить про те, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку передачі безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність, окрім як розгляд таких справ у порядку цивільного судочинства.
		Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що заява Слобожанської селищної ради про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність повинна розглядатися у порядку господарського судочинства.
		У зв`язку з чим висновки апеляційного суду про скасування ухвали суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі є правильними та обґрунтованими.
		Крім того, апеляційний суд правильно врахував те, що, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження суд встановить наявність спору про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина шоста статті 294 ЦПК України).
		При цьому необхідно врахувати, що під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір - це суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права (постанова Верховного Суду від 20 грудня 2023 року в справі № 761/16555/23 (провадження № 61-13311св23)).
		Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішенняне впливають.
		Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
		Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для її скасування відсутні.
		Щодо судових витрат
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. 
		Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат. 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ліквідатора Державного регіонального проектно-вишукувального інституту «ДНІПРОДІПРОВОДГОСП» арбітражного керуючого Сидорчука Івана Сергійовича залишити без задоволення.
		Постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 січня 2024 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач                                                                    В. В. Пророк
		 
		Судді                                                                                     А. І. Грушицький 
		                                                                                              
		С. О. Карпенко
		 
		І. В. Литвиненко 
		                                                                                              
		Є. В. Петров
		 
		 
		Постанова відповідно до частини третьої статті 415 ЦПК України оформлена суддею Петровим Є. В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...