Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 567/1040/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.12.2024.
Дата набрання законної сили: 27.11.2024
Номер судового провадження: 61-935ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 листопада 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 567/1040/22
		провадження № 61-935св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого  -Луспеника Д. Д., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,Гулька Б. І.,  Лідовця Р. А.,  учасники справи:
		позивачка - ОСОБА_1 , 
		відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Нікітюка Павла Михайловича на постанову Рівненського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Хилевич С. В., Ковальчук Н. М., Шимків С. С.,
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина
		Короткий зміст позовної заяви
		У серпні 2022 року  ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» (далі - ТОВ «Західна агровиробнича компанія») про розірвання договорів оренди землі. В подальшому, з урахуванням уточненої позовної заяви, ОСОБА_1 змінила позовні вимоги та просила зобов`язати відповідача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» повернути належні їй на праві власності дві земельні ділянки з кадастровим номером 5624287100:06:003:0073, площею 2,9410 га, та кадастровим номером 5624287100:06:003:0074, площею 3,0163 га, а також скасувати два рішення державного реєстратора виконавчого комітету Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Опанасюка С. М., індексний номер рішення 46903334 від 17 травня 2019 року, номер запису про інше речове право 31584036, та індексний номер рішення 46903494 від 17 травня 2019 року, номер запису про інше речове право 31584248, про державну реєстрацію права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» вищевказаних земельних ділянок, з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія».
		 
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції 
		 
		Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 29 серпня 2023 року позов задоволено. 
		 
		Зобов`язано ТОВ «Західна агровиробнича компанія» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5624287100:06:003:0073, площею 2,9410 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району - на території Сіянцівської сільської ради Острозького району Рівненської області). 
		 
		Скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Опанасюка С. М., індексний номер рішення: 46903334 від 17 травня 2019 року, номер запису про інше речове право: 31584036, щодо державної реєстрації права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на земельну ділянку з кадастровим номером 5624287100:06:003:0073, площею 2,9410 га, з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624287100:06:003:0073, площею 2,9410 га. 
		 
		Зобов`язано ТОВ «Західна агровиробнича компанія» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5624287100:06:003:0074, площею 3,0163 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району - на території Сіянцівської сільської ради Острозького району Рівненської області). 
		 
		Скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Опанасюка С. М., індексний номер рішення 46903494 від 17 травня 2019 року, номер запису про інше речове право 31584248, щодо державної реєстрації права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624287100:06:003:0074, площею 3,0163 га, з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624287100:06:003:0074, площею 3,0163 га. 
		 
		Стягнуто з ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 3969,60 грн витрат на сплату судового збору та 9 559,20 грн витрат на проведення експертизи.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки позивач не підписував договори оренди, що підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи від 27 червня 2023 року №1906-Е, а відповідач не довів у встановленому законом порядку правомірності користування земельними ділянками, чим порушує її права власності, тому, існують підстави для повернення земельних ділянок з припиненням права оренди і скасуванням рішень державного реєстратора. При цьому суд відхилив доводи товариства на підтвердження факту існування орендних правовідносин у зв`язку із сплатою орендної плати через те, що відповідно до вимог чинного законодавства договір оренди земельної ділянки повинен укладатись виключно у письмовій формі.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції 
		Постановою Рівненського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року апеляційну скаргу представника ТОВ «Західна агровиробнича компанія» - адвоката Андросюка І. С. задоволено. 
		 
		Рішення Острозького районного суду Рівненської області від 29 серпня 2023 року скасовано. 
		 
		Відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову до ТОВ «Західна агровиробнича компанія» про повернення земельних ділянок та скасування рішень державного реєстратора.
		 
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що зробивши висновок про неукладеність договорів оренди землі та додаткових угод до них, врахувавши, що власник земельних ділянок не підписував таку угоду, суд першої інстанції обмежив предмет доказування у справі лише встановленням факту підписання чи непідписання договорів. Суд апеляційної інстанції встановив, що позивачка отримувала від ТОВ «Західна агровиробнича компанія» орендну плату, товариство користувалося земельними ділянками, тобто умови договорів оренди землі та додаткових угод до них фактично виконувалися, що свідчить про волевиявлення орендодавця на укладення цих угод та на встановлення відносин оренди з відповідачем. Оскільки умови договорів оренди землі та додаткових угод до них фактично тривалий час виконувалися, то вказані додаткові угоди не можуть бути визнані неукладеними, а тому позовні вимоги визнані необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У січні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Нікітюк П. М. звернувся засобами поштового зв`язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року у вищевказаній справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського апеляційного суду та залишити в силі рішення Острозького районного суду Рівненської області.
		 
		Як підставу касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, зокрема без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		 
		Водночас посилається на необхідність відступлення від правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17, Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17, від 07 жовтня 2020 року у справі № 450/2286/16-ц, від 26 квітня 2023 року у  справі № 192/1903/19, від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц, від 01 лютого 2023 року у справі № 530/130/21, від  16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
		 
		Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, заявниця вказує на те, що: 
		 
		оспорюваних договорів вона не підписувала, а тому такі правочини є неукладеними. Приписи статті 218 ЦК України повинні застосовуватися у тому випадку, якщо спір ведеться про недійсність правочину. Проте спір про недійсність правочину може вестися лише тоді, коли встановлено факт укладення договорів. Таким чином, головна обставина, яку необхідно було встановити у цій справі, - чи були укладені договори оренди між позивачкою і відповідачем, тобто чи були вчинені правочини; 
		 
		згідно з доводами касаційної скарги, для договору оренди землі встановлена не просто обов`язкова письмова форма, але й обов`язкова державна реєстрація. Якщо обов`язкова письмова форма, якої не може бути без проставлення підписів (частина друга статті 207 ЦК України), не додержана, то не може відбутися і державна реєстрація права відповідно до абзацу 2 пункту 1 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а тому відповідно до статті 210 ЦК України правочин не вчинено (договір не вважається укладеним);
		 
		заявниця на доведення неукладеності договору провела судову почеркознавчу експертизу, за результатами якої було складено висновок експерта від 27 червня 2023 року № 1906-Е, в якому зазначено, що підписи виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою. Отже, у справі, що розглядається, не були укладені правочини у письмовій формі, та, відповідно, державна реєстрація речових прав була незаконною, у зв`язку із чим договори оренди не є вчиненими правочинами і не можуть вважатися укладеними;
		 
		одночасно з цим заявниця стверджує, що платіжні доручення посвідчують перерахування грошей на рахунок особи, однак у наданих відповідачем суду копій відомостей на виплату готівки та платіжного доручення немає належної інформації про призначення платежу, а саме про те, що це орендна плата, яка виплачується відповідно до договорів оренди землі до нього. Висновки апеляційного суду про те, що вона мала волевиявлення на укладення оспорюваних договорів, не відповідає фактичним обставинам справи.
		 
		Відзиви на касаційну скаргу станом на час розгляду справи Верховним Судом не надходили.
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		 
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 17 січня 2024 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Нікітюк П. М. на постанову Рівненського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2024 року касаційну скаргу  ОСОБА_1 залишено без руху, надано заявнику строк для усунення недоліків, зокрема, подати уточнену редакцію касаційної скарги та надати документи, що підтверджують сплату судового збору.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2024 року (після усунення недоліків касаційної скарги) відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою  ОСОБА_1 з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті  389 ЦПК України; витребувано матеріали справи № 567/1040/22 із Острозького районного суду Рівненської області; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.     
		 
		У березні 2024 року матеріали справи № 567/1040/22 надійшли до Верховного Суду.  
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2024 року справу № 567/1040/22 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами. 
		Фактичні обставини справи
		ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 08 травня 2019 року належать дві земельні ділянки з кадастровим номером 5624287100:06:003:0073, площею 2,9410 га, та з кадастровим номером 5624287100:06:003:0074, площею 3,0163 га, цільові призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району - на території Сіянцівської сільської ради Острозького району Рівненської області). 
		 
		Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майнавід 15 серпня 2022 року № 307419887, земельна ділянка з кадастровим номером 5624287100:06:003:0073, площею 2,9410 га, на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу Рівненської області Тишкун Ж. Я., індексний номер рішення: 46781063 від 08 травня 2019 року, номер запису про інше речове право: 31584036 від 15 травня 2019 року, та рішення реєстратора виконавчого комітету Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Опанасюка С. М., індексний номер рішення: 46903334 від 17 травня 2019 року, зареєстровано право оренди земельної ділянки за ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на підставі договору оренди землі від 10 травня 2019 року № б/н; строк дії - 09 травня 2026 року.
		 
		Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16 серпня 2022 року № 307530171, земельна ділянка з кадастровим номером 5624287100:06:003:0074, площею 3,0163 га, на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу Рівненської області Тишкун Ж. Я., індексний номер рішення: 46781024 від 08 травня 2019 року, номер запису про інше речове право: 31584248 від 15 травня 2019 року, та рішення реєстратора виконавчого комітету Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Опанасюка С. М., індексний номер рішення: 46903494 від 17 травня 2019 року, право оренди земельної ділянки було зареєстровано за ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на підставі договору оренди землі від 10 травня 2019 року № б/н; строк дії - 09 травня 2026 року.
		 
		При цьому позивачем заперечується факт укладення між нею та ТОВ «Західна агровиробнича компанія»цих договорів оренди землі.
		 
		Згідно з висновком експерта від 27 червня 2023 року №1906-Е підписи від імені ОСОБА_1 , розташовані у графі «Орендодавець» на договорах оренди землі, виконані не нею, а іншою особою.
		 
		Встановлено, що ОСОБА_1 отримувала плату від ТОВ «Західна агровиробнича компанія», що підтверджується копіями відомостей на виплату готівки від 08 жовтня 2019 року та від 10 липня 2020 року про сплату двічі по 10 019,35 грн за кожним договором оренди та копією платіжного доручення від 17 вересня 2021 року про сплату 20 038,70 грн.
		 
		Мотивувальна частина 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження 
		в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій 
		статті 389 ЦПК України. 
		Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник, у змісті касаційної скарги, зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: 
		1) застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України; 2) необхідність відступлення від правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17, Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17, від 07 жовтня 2020 року у справі № 450/2286/16-ц, від 26 квітня 2023 року у  справі № 192/1903/19, від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц, від 01 лютого 2023 року у справі № 530/130/21, від  16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
		Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Нікітюка П. М. не підлягає задоволенню.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції 
		в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Вказаним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції відповідає, доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують. 
		 
		Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		 
		У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		 
		Згідно з частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
		 
		Частиною першою статті 4, частиною першою статті 5 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
		 
		Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		 
		Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (частина перша статті 16 Закону України «Про оренду землі»).
		 
		Пунктом 2 частини першої статті 208 ЦК України визначено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.
		 
		Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (частина перша статті 206 ЦК України).
		 
		Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, тобто січень 2019 року), договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
		 
		Відповідно до абзацу першого частини першої, абзацу першого частини другої статті 207 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		 
		Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).
		 
		Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		 
		Відповідно до частин першої-п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		 
		Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, а також запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (пункти 4, 5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України).
		 
		Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		 
		Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-31595св18)).
		 
		Під час вирішення справи, з урахуванням висновку судової почеркознавчої експертизи від 27 червня 2023 року № 1906-Е, суди встановили, що підписи від імені ОСОБА_1 в графі «Орендодавець» у договорах оренди землі від 10 травня 2019 року щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 5624287100:06:003:0073 та 5624287100:06:003:0074 виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою. 
		 
		Апеляційний суд встановив, що ТОВ «Західна агровиробнича компанія» використовує спірні земельні ділянки, як орендар.
		 
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).
		 
		Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		 
		У цій справі ТОВ «Західна агровиробнича компанія» надало до суду першої інстанції докази отримання  ОСОБА_1 від товариства грошових коштів протягом строку користування земельними ділянками, а саме: копії відомостей на виплату готівки від 08 жовтня 2019 року № 00000001575 та від 10 липня 2020 року № 000002581 про сплату двічі по 10 019,35 грн за кожним договором оренди та копія платіжного доручення від 17 вересня 2021 року № 9111223959 про сплату 20 038,70 грн.
		 
		Отримання грошових коштів як орендної плати не спростовано ОСОБА_1 , як і не спростовано факт виконання договорів оренди від 10 травня 2019 року, укладених між нею та ТОВ «Західна агровиробнича компанія».
		 
		Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено факт отримання          ОСОБА_1 від орендаря ТОВ «Західна агровиробнича компанія» орендної плати за користування земельними ділянками протягом 2019-2021 років, слід погодитися з висновками апеляційного суду про те, що між сторонами спору фактично виникли та існували правові відносини щодо оренди землі, які визнавалися позивачем шляхом отримання орендної плати й відсутності претензій з приводу користування товариством земельними ділянками для сільськогосподарського виробництва.
		 
		Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. постанову Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).
		 
		Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, слід вважати поведінку, яка, зокрема, не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (див. постанову Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 450/2286/16-ц (провадження № 61-2032св19)).
		 
		Встановивши, що позивач, пред`явивши позов, діяв недобросовісно, оскільки отримував протягом чотирьох років орендну плату за користування земельними ділянками, дозволяв фактичне використання земельних ділянок орендарем, право якого було зареєстрованого у відкритому реєстрі, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оцінивши у сукупності усі подані сторонами докази та їхню поведінку у спірних правовідносинах.
		 
		Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 567/1422/22 (провадження № 61-668св24).
		 
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		 
		Висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, на які послалася заявниця у касаційній скарзі, не суперечать висновкам апеляційного суду у справі, яка є предметом касаційного перегляду.
		 
		Доводи касаційної скарги не свідчать про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права, зводяться значною мірою до переоцінки доказів, що не належить до повноважень суду касаційної інстанції.
		 
		Верховний Суд розглянув справу у межах доводів, наведених заявником                             у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження; підстав вийти за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.
		 
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
		 
		Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат                       не проводиться.
		Керуючись статтями 141, 400, 402, 409, 410,416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Нікітюка Павла Михайловича залишити без задоволення. 
		Постанову Рівненського апеляційного суду від 12 грудня 2023 рокузалишити без змін. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, 
		є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		ГоловуючийД. Д. Луспеник  Судді:    І. Ю. Гулейков     Б. І. Гулько     Г. В. Коломієць     Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...