Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/20083/23 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.12.2024.
Дата набрання законної сили: 28.11.2024
Номер судового провадження: 51-1866км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023100090002273

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 листопада 2024 року
		м. Київ
		справа № 760/20083/23 
		провадження № 51-1866км24
		Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
		головуючої                                           ОСОБА_1 ,
		суддів                                                    ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання       ОСОБА_4 ,
		захисника            
		(у режимі відеоконференції)            ОСОБА_5 ,
		прокурора                                            ОСОБА_6   
		розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 на  вирок Київського апеляційного судувід 2 квітня 2024 року стосовно 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, який зареєстрований та проживає у цьому АДРЕСА_1 ), 
		засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		Короткий зміст оскаржених судових рішень 
		За вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 10 листопада 2023 року ОСОБА_7 було засуджено за ч. 4 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, а на підставі ст. 75 цього Кодексу звільнено від його відбування з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки і покладено на нього виконання обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
		Суд визнав ОСОБА_7 винним у вчиненні у м. Києві за викладених у вироку обставин крадіжки повторно, в умовах воєнного стану та поєднаної з  проникненням у сховище.
		Як установив суд, 4 серпня 2023 року близько 01:00 біля будинку на АДРЕСА_2 ОСОБА_7 проникнув усалон автомобіля «Daewoo Nexia» (номер державної реєстрації НОМЕР_1 ) і звідти викрав належне ОСОБА_8 майно на суму 56 385 грн. 
		Розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції здійснювався за  процедурою, передбаченою ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
		Київський апеляційний суд, частково задовольнивши апеляційну скаргу прокурора, 2 квітня 2024 року скасував вирок суду першої інстанції в частині звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням й ухвалив новий вирок, яким призначив йому за ч. 4 ст. 185 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. У решті вирок місцевого суду залишено без змін.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі, за її змістом, захисник ОСОБА_5 просить на підставі п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК змінити вирок апеляційного суду і застосувати до засудженого ст. 75 КК. Суть доводів скаржника зводиться до того, що згаданий суд не вмотивував неможливості виправлення ОСОБА_7 без ізоляції від суспільства, залишив поза увагою його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільну видачу викраденого майна, відсутність претензій потерпілого, а також інші дані про особу засудженого, котрий працевлаштований, має хвору матір, втратив батька та брата. На переконання сторони захисту, все це в поєднанні з незадовільним станом здоров`я ОСОБА_7 доводить несправедливість обраного йому заходу примусу, що належить відбувати реально, і слугує для звільнення від відбування покарання з випробуванням. Крім того, не порушуючи питання про перекваліфікацію вчиненого, захисник ставить під сумнів правильність юридичної оцінки за ч. 4 ст. 185 КК через відсутність у м. Києві активних бойових дій. 
		Учасників кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення не  надходило. 
		Позиції учасників судового провадження
		У суді касаційної інстанції захисник підтримав касаційну скаргу; прокурор заперечив обґрунтованість вимог сторони захисту. 
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження й доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.
		Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги.
		У поданій скарзі не заперечується факт викрадення ОСОБА_7 із салону автомобіля «Daewoo Nexia» належного потерпілому ОСОБА_8 майна на суму 56 385 грн. 
		Доводи сторони захисту про сумнівність кваліфікації діяння засудженого за ч. 4 ст. 185 КК у зв`язку з відсутністю в м. Києві активних бойових дій не можна визнати прийнятними.
		У згаданій нормі матеріального права кримінальна відповідальність передбачена за крадіжку в умовах воєнного стану на території, на якій він введений. На момент вчинення засудженим злочину (4 серпня 2023 року) воєнний стан діяв на всій території України, у тому числі м. Києві. Отже, вчинене ОСОБА_7 кримінальне правопорушення суд правильно кваліфікував за ч. 4 ст. 185 КК.
		Така позиція узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 січня 2024 року (справа № 722/594/22).
		Не можна також погодитися з доводами захисника про несправедливість через суворість призначеного апеляційним судом ОСОБА_7 покарання. 
		Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та  попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й  принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, захід примусу повинен бути адекватним характеру вчинених діянь, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання беруться до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.
		За змістом ст. 75 КК, застосування закріплених у ній правил допустиме лише за  наявності обґрунтованих підстав для висновку, що з огляду на тяжкість злочину, дані про особу винного та інші обставини кримінального провадження виправлення засудженого можливе без ізоляції від суспільства.
		Таким чином справедливість покарання законодавець пов`язує не тільки з  даними про особу винуватця, пом`якшуючими обставинами, класифікацією злочинів (ст. 12 КК), а й з обставинами кримінального провадження, суспільною небезпечністю конкретних діянь, метою попередження вчинення засудженим та  іншими особами нових кримінальних правопорушень.
		Обираючи ОСОБА_7 захід примусу й вирішуючи питання про порядок його відбування, апеляційний суд дотримався наведених законодавчих положень.
		Як убачається з матеріалів справи, усупереч твердженням скаржника, указаний суд урахував щире каяття ОСОБА_7 та активне сприяння розкриттю злочину, і ці обставини визнав пом`якшуючими покарання. 
		Разом із цим, ретельно перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі сторони обвинувачення, суд апеляційної інстанції зважив на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що належить до категорії тяжких; особу ОСОБА_7 , який неодноразово судимий, у тому числі, за злочини проти власності, притягався до адміністративної відповідальності, за місцем проживання характеризується посередньо, не займався суспільно корисною працею. Водночас було взято до уваги наявність обставини, яка обтяжує покарання - рецидив злочину.
		Крім того, апеляційний суд обґрунтовано виснував про відсутність пом`якшуючої обставини - добровільного відшкодування завданого збитку, адже викрадене майно, було повернуто потерпілому працівниками поліції, котрі його вилучили  під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 .
		Що стосується посилань захисника на  незадовільний стан здоров`я засудженого та його матері, втрату ним батька й брата, відсутність претензій потерпілого, то ці обставини самі собою не свідчать про можливість виправлення ОСОБА_7 без ізоляції від суспільства і не зумовлюють застосування до нього інституту умовного звільнення. У контексті окресленого необхідно також зазначити, що згідно з ч. 2 ст. 84 КК у випадку тяжкої хвороби засуджена особа може бути звільнена від покарання або його відбування в порядку статей 537, 539 КПК на стадії виконання вироку.
		Урахувавши встановлені факти,  дані про особу засудженого та мету покарання - запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, апеляційний суд умотивовано вирішив, що в цій справі ст. 75 КК було застосовано неправильно. А тому в цій частині скасував вирок місцевого суду й ухвалив новий, яким призначив ОСОБА_7 покарання в мінімальних межах санкції ч. 4 ст. 185 КК.
		Обраний захід примусу відповідає визначеній у ст. 50 КК меті та узгоджується з  принципами справедливості, співмірності й індивідуалізації. Підстав уважати таке обмеження прав і свобод надмірним та явно несправедливим колегія суддів не вбачає.
		З огляду на викладене підстав для пом`якшення засудженому покарання із застосуванням ст. 75 КК, про що йдеться в касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає.  
		Істотних порушень норм права, які би слугували підставою для зміни вироку апеляційного суду, під час розгляду кримінального провадження в порядку касаційної процедури не встановлено. 
		Тому подану захисником ОСОБА_5 касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
		Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, колегія суддів
		ухвалила:
		Вирок Київського апеляційного суду від 2 квітня 2024 року стосовно ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 - без задоволення.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді: 
		 
		 
		ОСОБА_1                                      ОСОБА_2                                      ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...