Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 818/1168/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 03.12.2024. Зареєстровано: 04.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.12.2024.
Дата набрання законної сили: 03.12.2024
Номер судового провадження: К/9901/16160/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 грудня 2024 року 
		м. Київ
		справа №818/1168/17
		адміністративне провадження № К/9901/16160/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
		суддів -Юрченко В.П., Хохуляка В.В.
		розглянувши в порядку письмового провадження
		касаційну скаргу Охтирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області
		на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2017 (судді: Бегунц А.О., Рєзнікова С.С., Старостін В.В.)
		у справі № 818/1168/17
		за позовом ОСОБА_1 
		до Охтирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області
		про скасування податкових повідомлень-рішень, - 
		В С Т А Н О В И В:
		У серпні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Охтирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач, Охтирська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області, податковий/контролюючий орган), в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.07.2017:
		1) №117822-13 про стягнення 26458,98 грн. за 2016 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості;
		2) № 117822/1-13 про стягнення 23386,82 грн. за 2015 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.
		В обґрунтуванням позовних вимог позивач зазначив, що він є власником нежитлової двоповерхової будівлі майстерні, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Земельна ділянка під будівлею перебуває в оренді. 
		На думку заявника, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки рішенням 12 сесії 7 скликання Грунської сільської ради від 24.07.2017 «Про ставку податку на нерухоме майно (інші об`єкти нежитлової нерухомості) для фізичних осіб» визнано допущену помилку та відповідно до протоколу засідання постійної комісії сільської ради від 25.01.2015 сільська рада вирішила: у пункт 8 додатку № 3 (ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів нежитлової нерухомості) до рішення 74 сесії сільської ради 6 скликання від 26.01.2015 внести зміни та читати: (для фізичних осіб) 0,01% замість 1%.
		Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22.09.2017 у задоволенні позову відмовлено.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що за ОСОБА_1 зареєстрований об`єкт нерухомого майна нежитлової нерухомості, а саме: нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1920,1 кв.м., державна реєстрація якого проведена 09.06.2008 згідно договору купівлі-продажу. 
		Органи сільських, селищних та міських рад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості, встановлюють ставки податку у розмірі, що не перевищує 3 відсотка (норма діяла до 01.01.2017), а з 01 січня 2017 року 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
		Так, рішенням 74 сесії шостого скликання Грунської сільської ради від 26.01.2015 (т. 1 а.с. 29) встановлені ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів житлової та нежитлової нерухомості на 2015 рік, а рішенням від 24.06.2016 (т. 1 а.с. 81) встановлені ставки податку на 2016 рік.
		Суд першої інстанції зазначив, що згідно даних рішень, ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів нежитлової нерухомості», ставка податку на «Інші об`єкти нежитлової нерухомості» встановлена у розмірі 1% до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.
		Відтак, податковим органом здійснено обчислення сум податку з об`єкту нежитлової нерухомості за 2015-2016рр., що перебуває у власності гр. ОСОБА_1 виходячи із загальної площі об`єкта та з урахуванням ставки податку, встановленої органом місцевого самоврядування.
		При цьому, суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання позивача на рішення 12 сесії 7 скликання Грунської сільської ради від 24.07.2017 (т. 1 а.с. 155-156), яким зменшено ставку податку з 1% до 0,01 %, оскільки порядок встановлення місцевих податків і зборів здійснюється у порядку, встановленому Податковим кодексом України (п. 12.3.1 ст.12 ПКУ), у зв`язку з чим дійшов висновку, що Податковим кодексом України не передбачена можливість перерахунку податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно на підставі рішення сільської ради, прийнятого з порушенням порядку прийняття такого рішення та зазначив про правомірність податкових повідомлень-рішень від 19.07.2017 № 117822-13 та №  117822/1-13.
		Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.09.2017 по справі №  818/1168/17 скасовано частково та прийнято в цій частині нову постанову про часткове задоволення позовних вимог шляхом:
		1) скасування податкового повідомлення-рішення № 117822-13 від 19.07.2017 на суму 23812 гривень 98 копійок.
		2) скасування податкового повідомлення-рішення № 117822/1-13 від 19.07.2017 на суму 21047 гривень 82 копійки.
		В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.09.2017 по справі № 818/1168/17 залишено без змін.
		Задовольняючи частково апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив з того, що рішенням 12 сесії 7 скликання Грунської сільської ради від 24.07.2017 фактично не встановлено податок на 2015 та 2016 роки на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів нежитлової нерухомості, а прийнято на усунення технічної помилки попередніх рішень у період їх виявлення.
		Апеляційний суд зазначив, що органом місцевого самоврядування відповідно до п.  12.3.4 ст. 12 ПК України рішення офіційно не оприлюднювалося до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлення місцевих податків, оскільки цим рішенням визнано допущену технічну помилку у пункті 8 додатку № 3 (ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів нежитлової нерухомості) до попередніх рішень Грунської сільської ради від 26.01.2015 та 24.06.2016, якою для фізичних осіб встановлено 0,01% замість 1%.
		У подальшому рішення Грунської сільської ради від 24.07.2017 оприлюднено у газеті «Прапор перемоги» від 19.10.2017 № 42. Внаслідок таких помилок контролюючим органом застосовано невірну податкову ставку, які усунуті Грунською сільською радою належним чином після їх виявлення у порядку п. 24 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2014.
		Суд апеляційної інстанції також зазначив, що враховуючи вірну ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів нежитлової нерухомості - 0,01% замість 1%, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що правильні суми податкових зобов`язань позивача по податку на нерухоме майно, а саме: за 2015 рік - 2339 грн. за 2016 рік - 2646 грн..
		Підсумовуючи викладене апеляційний суд зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення № 117822-13 від 19.07.2017 про стягнення 26458,98 грн. за 2016 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості та №   17822/1-13 від 19.07.2017 про стягнення 23386,82 грн. за 2015 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості підлягають частковому скасуванню, а саме: 
		податкове повідомлення-рішення №117822-13 від 19.07.2017 року - на суму 23812 гривень 98 копійок; 
		податкове повідомлення-рішення №117822/1-13 від 19.07.2017 року - на суму 21047 гривень 82 копійки.
		Не погоджуючись із судовим рішенням апеляційної інстанції відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2017 та залишити в силі постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.09.2017 у справі №  818/1168/17. 
		В доводах касаційної скарги скаржник, посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на порушення принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору. 
		Відповідач зауважує, що діючим законодавством не передбачено права органів місцевого самоврядування оголошувати помилками раніше встановлені ставки податків, усувати будь-які помилки попередніх рішень у період їх виявлення, та вносити зміни в розміри ставок податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.
		На думку скаржника, прийняття та оприлюднення рішення 12 сесії 7 скликання Грунської сільської ради від 24.07.2017 не має значення для даного спору, оскільки таке рішення є незаконним і не змінює ставок податку за 2015 та 2016 роки.
		Податковий орган також акцентує увагу на тому, що апеляційний суд посилається на рішення 10 сесії 7 скликання Грунської сільської ради від 24.06.2016, яке не відноситься до даної справи, оскільки не оприлюднювалося у засобах масової інформації, не встановлювало ставок податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на 2016 рік, а також не досліджувалося в суді першої інстанції.
		Скаржник також наголошує, що діючим законодавством не передбачено обов`язку податкових органів здійснювати перерахунок по нарахованому раніше податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки фізичних осіб на підставі рішення про усунення технічних помилок органів місцевого самоврядування.
		Підсумовуючи викладене скаржник просить задовольнити касаційну скаргу у повному обсязі. 
		Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення апеляційної інстанції без змін, наголосивши на його правомірності. При цьому, позивач звертає увагу на те, що рішенням 12 сесії 7 скликання Грунської сільської ради від 24.07.2017 на 2015 та 2016 роки зменшено ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки з 1% до 0,01%, у зв`язку з чим, на виконання рішення апеляційного суду ним було сплачено суми податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, а саме: за 2015 рік - 2339 грн. за 2016 рік - 2646 грн. на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 казначейської служби.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи касаційної скарги та пояснення, викладені у відзиві на касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 02.04.2008 є власником нежитлової двоповерхової будівлі майстерні з прибудовами літ. «Е, е, е 1», що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 12).
		Відповідно до вказаного договору купівлі-продажу, нежитлова будівля майстерні розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 5929382400:02:002:5199 площею 0,2468 га комунальної власності, яка знаходиться на території Грунської сільської ради Охтирського району Сумської області.
		Згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5901058242014 (т. 1 а.с. 13), виданого управлінням Держземагенства в Охтирському районі від 08.04.2014 зазначену земельну ділянку віднесено до земель сільськогосподарського призначення для надання послуг у сільському господарстві, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані.
		Рішенням 64 сесії 6 скликання Грунської сільської ради Охтирського району від 30.05.2014 (т. 1 а.с. 16) вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки у користування на умовах оренди ОСОБА_1 для надання послуг у сільському господарстві та надати позивачу земельну ділянку площею 0,2468 га (угіддя - забудовані землі, у т. ч. промисловості), кадастровий номер 5929382400:02:002:5199 в оренду терміном на 10 років для надання послуг у сільському господарстві із земель запасу Грунської сільської ради в с. Грунь, площа Комсомолу, 5 з розміром орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
		Рішенням 74 сесії 6 скликання Грунської сільської ради від 26.01.2015 встановлено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яким сільська рада вирішила затвердити Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів нежитлової нерухомості на території Грунської сільської ради (додаток № 3) (т.  а.с. 29-38).
		Згідно з п.8 вказаного додатку на інші об`єкти нежитлової нерухомості для фізичних осіб встановлено ставку податку (у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року) у розмірі 1% (т. 1 а.с. 37-38).
		Також, рішенням 10 сесії 7 скликання Грунської сільської ради від 24.06.2016 встановлено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів нежитлової нерухомості (додаток №3). Відповідно до п.8 вказаного додатку на інші об`єкти нежитлової нерухомості для фізичних осіб встановлено ставку податку (у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року) у розмірі 1% (т. 1 а.с. 81-89)
		19.07.2017 податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:
		1) №117822-13, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачених фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у сумі 26 458,98 грн. за 2016 рік (т. 1 а.с. 10);
		2) №117822/1-13, згідно з яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачених фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у сумі 23 386,82 грн. за 2015 рік. (т. 1 а.с. 11).
		Позивач вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення, протиправними та такими, що порушують його, звернувся до суду за захистом своїх прав.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		Так, 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким ст. 266 ПК України викладено в новій редакції, а об`єкти оподаткування податком на нерухоме майно доповнено об`єктами нежитлової нерухомості.
		Згідно з ст. 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
		Відповідно до п/п. 266.1.1 п. 266.1 ст.266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
		Згідно з п/п. 266.3.1 п. 266.3 ст.266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
		Підпунктом 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України визначено, що податок обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
		Відповідно до п/п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України обчислення сум податку здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника нерухомості. 
		В контексті наведеного, суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За ОСОБА_1 зареєстрований об`єкт нерухомого майна нежитлової нерухомості, а саме: нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1920,1 кв.м., державна реєстрація якого проведена 09.06.2008 згідно договору купівлі-продажу.
		Органи сільських, селищних та міських рад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості, встановлюють ставки податку у розмірі, що не перевищує 3 відсотків (до 01.01.2017), а з 01.01.2017 - 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
		Рішенням 74 сесії 6 скликання Грунської сільської ради від 26.01.2015 (т. 1 а.с. 29) встановлені ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів житлової та нежитлової нерухомості на 2015 рік, а рішенням 10 сесії 7 скликання Грунської сільської ради від 24.06.2016 (т. 1 а.с. 81) встановлені ставки податку на 2016 рік.
		Згідно даних рішень, ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів нежитлової нерухомості, ставка податку на «Інші об`єкти нежитлової нерухомості» встановлена в розмірі 1% до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.
		Однак, рішенням 12 сесії 7 скликання Грунської сільської ради від 24.07.2017 «Про ставку податку на нерухоме майно (інші об`єкти нежитлової нерухомості) для фізичних осіб» визнано допущену помилку та відповідно до протоколу засідання постійної комісії сільської ради від 25.01.2015 сільська рада вирішила: у пункті 8 додатку № 3 (ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів нежитлової нерухомості) внести виправлення до рішення 74 сесії сільської ради 6 скликання від 26.01.2015 та читати: (для фізичних осіб) 0,01% замість 1%. Дане рішення є невід`ємною частиною рішення 74 сесії сільської ради 6 скликання від 26.01.2015 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».
		Також рішенням 12 сесії 7 скликання Грунської сільської ради від 24.07.2017 «Про ставку податку на нерухоме майно (інші об`єкти нежитлової нерухомості) для фізичних осіб» визнано допущену помилку та відповідно до протоколу засідання постійної комісії сільської ради від 24.06.2016 сільська рада вирішила: у пункті 8 додатку № 3 (ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів нежитлової нерухомості) ) внести виправлення до рішення 10 сесії сільської ради 6 скликання від 24.06.2016 та читати: (для фізичних осіб) 0,01% замість 1%. Дане рішення є невід`ємною частиною рішення 10 сесії сільської ради 7 скликання від 24.06.2016 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».
		Як вірно зазначив суд апеляційної інстанції Грунською сільською радою вказане рішення про усунення технічних помилок листом від 27.07.2017 за № 02-27/578 спрямовано до Охтирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області з метою проведення перерахунку по нарахованому податку на майно відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб за 2015-2016 роки (т. 1 а.с. 214), однак, податковим органом, в порушення вимог ст. 60 ПК України, не було здійснено перерахунку раніше визначених податкових зобов`язань.
		При цьому, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що рішення 12 сесії 7 скликання Грунської сільської ради від 24.07.2017 прийнято не як встановлення податку на 2015 та 2016 роки на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів нежитлової нерухомості, а на усунення технічної помилки попередніх рішень у період їх виявлення.
		Разом з тим, рішення Грунської сільської ради від 24.07.2017 оприлюднено у газеті «Прапор перемоги» від 19.10.2017 № 42 (копія якої міститься у матеріалах справи) (т. 1 а.с. 216).
		Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що враховуючи внесені сільською радою зміни та засовувавши вірну ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів нежитлової нерухомості - 0,01% замість 1%, правильними сумами податкових зобов`язань позивача по податку на нерухоме майно є: за 2015 рік - 2339 грн. за 2016 рік - 2646 грн., що не заперечується позивачем та не спростовується відповідачем, з огляду на що суд апеляційної інстанції дійшов вірних висновків про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.07.2017: №117822-13 на суму 23812,98 грн. та № 117822/1-13 на суму 21047,82 грн.
		Посилання податкового органу у касаційній скарзі на те, що рішення 12 сесії 7 скликання Грунської сільської ради від 24.07.2017 не має значення для даного спору, оскільки таке рішення є незаконним і не змінює ставок податку за 2015 та 2016 роки, є необґрунтованими, оскільки матеріали справи не містять доказів оскарження такого рішення в судовому порядку та скасування його судом з підстав його незаконності, тоді як вказаним рішенням виправлено технічні помилки щодо ставок податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2015 та 2016 роки.
		Відносно посилання скаржника на те, що апеляційний суд посилається на рішення 10 сесії 7 скликання Грунської сільської ради від 24.06.2016, яке не відноситься до даної справи, оскільки не оприлюднювалося у засобах масової інформації, не встановлювало ставок податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на 2016 рік, а також не досліджувалося в суді першої інстанції, то Суд вважає вказані доводи безпідставними, оскільки суд першої інстанції у своїй постанові посилався на вказане рішення, яким і було встановлено ставка податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на 2016 рік, що не заперечувалось податковим органом.
		Щодо доводів скаржника про те, що законодавством не передбачено права органів місцевого самоврядування оголошувати помилками раніше встановлені ставки податків, усувати будь-які помилки попередніх рішень у період їх виявлення, та вносити зміни в розміри ставок податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, то колегія судів звертає увагу скаржника на наступне.
		Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні №7-рп/2009, закріплені у статті 144 Конституції України і статті 59 Закону №280/97-ВР норми про акти органів місцевого самоврядування, крім юридичної форми реалізації завдань і функцій, визначають порядок прийняття і перевірки рішень органів місцевого самоврядування. В Законі встановлено, що ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та законами України до їх відання, і що рішення відповідної ради може бути внесене на повторний розгляд цієї ж ради (стаття 25, частина четверта статті 59). У Законі передбачено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, і що раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (частина дев`ята статті 59, пункт 15 частини першої статті 26).
		Системний аналіз наведених положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування. Це узгоджується із правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не визначено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше (абзац п`ятий пункту 3 мотивувальної частини вказаного Рішення).
		Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
		Тобто, Суд звертає увагу податкового органу на те, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень.
		Відтак, доводи касаційної скарги, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні рішення чи вчиненні процесуальних дій.
		Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-ІХ (відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону), та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України.
		Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Охтирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення. 
		Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2017 у справі № 818/1168/17 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий суддя                                                                                  І.А. Васильєва
		Cудді                                                                                                              В.П. Юрченко
		                                                                                                              В.В. Хохуляк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...