Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 185/12599/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 03.12.2024. Зареєстровано: 04.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.12.2024.
Дата набрання законної сили: 03.01.2025
Номер судового провадження: 1-кп/185/1280/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024041370001650

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 185/12599/24
		1-кп/185/1280/24 
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		03 грудня 2024 року м.Павлоград. 
		 
		Павлоградський міськрайонний суд 
		Дніпропетровської області у складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 , 
		секретаря  ОСОБА_2 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлоград кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12024041370001650 від 29.10.2024 року за обвинуваченням: 
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: 
		АДРЕСА_1 в силу ст.89 КК України раніше не судимого,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України, 
		 
		за участі прокурора  ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_3 ,
		представника потерпілої  адвоката ОСОБА_5 ,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_3 , маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, 28.10.2024 у період часу з 00 год. до 08. год. нічний час (більше точного часу досудовим розслідуванням не надалось можливим встановити), в період запровадженого в України воєнного стану, переліз через паркан та проник на територію домоволодіння яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де користуючись тимчасовою відсутністю власника, розбив вікно в будинку та через яке в подальшому проник всередину будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 звідки, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, намагався вчинити крадіжку телевізора марки Samsung UE 40D5000PW, кавомолки марки TEFAL The Original Grinder GT 110838, які належить ОСОБА_6 , чим намагався спричинити потерпілій шкоду на загальну суму 7235 грн. 12 коп.
		Вищевказані речі ОСОБА_3 виніс з будинку та залишив їх біля воріт, та не вчинив всіх дій, які вважав необхідним для доведення кримінального правопорушення до кінця з причин, які не залежали від його волі, так як коли почав виходити з будинку та був помічений ОСОБА_7 та ОСОБА_8 які його затримали та припинили незаконні дії.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у пред`явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, та на запитання суду пояснив, що з обставинами, які зазначені в обвинувальному акті, він повністю згоден. Дійсно 28.10.2024 у період часу з 00 год. до 08. год він переліз через паркан та проник на територію домоволодіння яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де розбив вікно та проник всередину будинку з якого намагався викрасти телевізор та кавомолку, проте був затриманий раніше невідомими йому особами. Шкоду потерпілій відшкодовано та у скоєному щиро кається. Позов про відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 грн., заявлений потерпілою, визнає в повному обсязі.
		Допитавши обвинуваченого, суд вважає, що він винен в незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), поєднаному із проникненням до житла, вчиненому в умовах воєнного стану.
		Його дії кваліфікуються за ч. 3 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України.
		Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений не оспорює обставини справи та судом з`ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, добровільною та істинною є його позиція, а також йому роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, тому суд за його згодою відповідно до ч.3-4 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежившись дослідженням показів обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження та обставин, які характеризують обвинуваченого.
		Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особи винного та обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. 
		Положеннями ст. 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті фізичних страждань або принизити людську гідність.
		Згідно ст. 66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання, є щире каяття обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення.
		Згідно ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено. 
		Обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких злочинів, раніше, в силу ст. 89 КК України, не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря  психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, вину визнав у повному обсязі, завдана шкода відшкодована потерпілй.
		Враховуючи викладене суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у межах санкції ч.3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі.
		Зважаючи на дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відношення останнього до того, що сталося, те що потерпілій шкоду відшкодовано , суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізолювання від суспільства, та вважає можливим відповідно до ст.75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком, протягом якого він не скоїть нового злочину, та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п. 1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України.
		Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим принципом верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. 
		У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. А у справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16.10.2008 року) суд встановив, що для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити «особистий і надмірний тягар для особи».
		Дане покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, та попередження вчинення ним кримінальних правопорушень, та відповідає принципам рівних можливостей та справедливого судового розгляду, встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Потерпілою ОСОБА_6 в межах кримінального провадження заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в результаті проникнення в будинок її матері. В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_6 зазначила, що моральну шкоду обґрунтовує тим , що їй було заподіяно значних душевних страждань, так як її мати померла, та оцінює її у розмірі 10 000 гривень, яку просить суд стягнути з обвинуваченого на її користь.
		У відповідності вимог ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю відшкодовується особою, яка їх спричинила у разі її винуватості. 
		Відповідно п.2 ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.
		Частина 3 ст. 23 ЦК України передбачає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. 
		Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику по справам про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» у пункті 9 орієнтує суди, що розмір відшкодування моральної шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань /фізичних, психічних та інших/, яких зазнав позивач, характер немайнових витрат, їх тривалість, можливість відновлення тощо та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров`я потерпілого. 
		З урахуванням наведеного суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме в рахунок відшкодування моральної шкоди з обвинуваченого слід стягнути на користь потерпілої 10000 грн., так як потерпілій в результаті злочину завдано значних душевних страждань. 
		 
		Процесуальні витрати на залучення експерта слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
		Речові докази слід розподілити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		 
		Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки, з виконанням обов`язків, передбачених п. 1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користьОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 (десть тисяч) гривень. 
		Речові доказиу кримінальномупровадженні,а саме: телевізор марки Samsung UE 40D5000PW, безперебійне джерело живлення, кавомолку марки TEFAL The Original Grinder GT 110838,які передані під зберігальну розписку ОСОБА_6 , після набрання вироком законної сили  залишити останній за належності.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 360 (триста шістдесят) гривень.
		Запобіжний захід ОСОБА_3 необирався. 
		 
		 
		 
		Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		   Суддя                                               ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...