Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 543/548/21 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2024.
Дата набрання законної сили: 28.11.2024
Номер судового провадження: 51-7803км23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021170590000138

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 листопада 2024року
		м. Київ
		справа № 543/548/21
		провадження № 51-7803 км 23
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                           ОСОБА_1 ,
		суддів                                              ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора                               ОСОБА_5 , 
		у режимі відеоконференції:
		захисника                               ОСОБА_6 ,
		засудженого                           ОСОБА_7 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021170590000138, за обвинуваченням 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Оржицького районного суду Полтавської області від 03 лютого 2021 року за ч. 1 ст. 383 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Оржицького районного суду Полтавської області від 01 грудня 2022 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 345 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Оржицького районного суду Полтавської області від 03 лютого 2021 року та остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 1 місяць.
		Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
		Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 залишено без зміни. 
		За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він 18 травня 2021 приблизно о 15:10 год, відповідно до постанови Оржицького районного суду Полтавської області від 31.07.2020 року, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, керуючи мотоциклом марки МТ9, д.р.з. НОМЕР_1 , під час зупинки поліцейськими РПП СПД №1 ВП №2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які перебуваючи неподалік адміністративного приміщення СПД №1 ВП №2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області по вул. Незалежності, 14, в сел. Оржиця Лубенського району Полтавської області та згідно положень ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», являються працівниками правоохоронного органу, перебуваючи на службі у складі наряду СРПП, будучи одягненими у форменний одяг поліцейського та виконуючи свої службові обов`язки, під час перевірки документів у ОСОБА_7 виявили явні ознаки алкогольного сп`яніння. Після цього, поліцейськими було запрошено двох свідків для проведення освідування ОСОБА_7 на встановлення ступеню алкогольного сп`яніння та, у разі виявлення стану алкогольного сп`яніння, складення протоколу за ст. 130 КУпАП.
		Проте, під час оформлення адміністративного протоколу ОСОБА_7 поводив себе агресивно, виражався нецензурною лайкою в сторону поліцейських, та в цей час у нього виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу.
		Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, достовірно знаючи, що ОСОБА_8 є працівником правоохоронного органу, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень поліцейському, цього ж дня, приблизно о 16 год, ОСОБА_7 кулаком своєї правої руки завдав один удар в область грудної клітки ОСОБА_8 , спричинивши тілесні ушкодження у вигляді синця з забоєм м`яких тканин по передній поверхні грудної клітки зліва в проекції 6-7 ребер по середньо ключичній лінії, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 134 від 20 травня 2021 року по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить, за змістом скарги, скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_7 та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Зазначає про неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Стверджує, що в основу судових рішень покладені недопустимі докази, при цьому надає доказам власну оцінку. Зазначає, що суддя ОСОБА_10 не мав права приймати участь у кримінальному провадженні, оскільки він вже приймав участь у скасуванні ухвали місцевого суду про повернення обвинувального акта щодо ОСОБА_7 , а тому, на думку захисника, є обґрунтовані сумніви в неупередженості та безсторонності вказаного судді. Вважає, що апеляційним судом було формально розглянуто дане кримінальне провадження, не проаналізовано та не надано відповіді на всі доводи апеляційної скарги захисника. Вказує, що розглянувши клопотання сторони захисту, зокрема, щодо призначення комплексної судово-медичної, криміналістичної та з безпеки життєдіяльності експертизи, суд апеляційної інстанції відмовив у його задоволенні без постановлення ухвали відповідно до вимог КПК України, попри вихід до нарадчої кімнати, що є очевидним порушенням кримінального процесуального закону. Крім того, наголошує у своїй касаційній скарзі, що повний текст ухвали апеляційного суду було виготовлено та оприлюднено майже через рік після засідання, попри те, що в матеріалах кримінального провадження наявна довідка про неявку учасників провадження на проголошення повного тексту судового рішення від 19 вересня 2023 року, з огляду на те, що повний текст оскаржуваного рішення не направлявся жодній із сторін провадження.
		Під час касаційного розгляду захисник ОСОБА_6 та засуджений ОСОБА_7 підтримали подану касаційну скаргу та просили її задовольнити, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та призначити новий судовий розгляд у вказаному суді.
		Позиції інших учасників судового провадження
		У запереченні на касаційну скаргу, представник потерпілого - адвокат ОСОБА_11 зазначає про її безпідставність та просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
		Під час касаційного розгляду прокурор, посилаючись на обґрунтованість наведених у касаційній скарзі захисника доводів, вважала, що скарга підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
		Мотиви Суду
		Згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Отже, касаційний суд не перевіряє вирок щодо неповноти та однобічності судового слідства, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.
		Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
		Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Апеляційний суд, виконуючи свої повноваження, із дотриманням визначеної Главою 31 КПК України процедури повинен перевірити рішення суду першої інстанції з точки зору його законності й обґрунтованості (це передбачає оцінювання оскарженого судового рішення на відповідність нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам провадження та дослідженим у судовому засіданні доказам), а також ухвалити рішення, яке повною мірою відповідатиме ст. 370 КПК України і статтям 419 або 420 цього Кодексу.
		Така перевірка повинна бути зроблена з додержанням усіх вимог чинного законодавства, об`єктивно, неупереджено, а її результатом має бути законне й справедливе вирішення поданих апеляційних скарг для реалізації прав кожного на справедливий суд і перевірку законності й обґрунтованості оскаржених рішень суду першої інстанції.
		За приписами ст. 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені мотиви, з яких цей суд виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, якими він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		Тобто у своєму рішенні апеляційний суд повинен проаналізувати доводи скаржника і, зіставивши їх із фактичними даними, наявними у справі, дати на них вичерпну відповідь, переконливо аргументувавши свою позицію. Формальний апеляційний перегляд є несумісним із закріпленими у статтях 2, 7 КПК України завданнями та загальними засадами кримінального провадження.
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що мета викладення мотивів рішення полягає в тому, щоб показати сторонам, що їх почули. Це зобов`язує суд обґрунтовувати свої міркування об`єктивними аргументами і дотримуватися прав сторін. Хоча суд не мусить надавати відповідь на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в цій справі, було вивчено.
		Однак апеляційний суд, переглянувши вирок місцевого суду щодо  ОСОБА_7 , не дотримався наведених законодавчих приписів.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження,  ОСОБА_7  пред`явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 345 КК України, а саме в умисному заподіянні працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.
		Для доведення того, що саме  ОСОБА_7 вчинив це кримінальне правопорушення, сторона обвинувачення посилалася на: показання потерпілого ОСОБА_8 та свідків, дані протоколу огляду місця події, яким зафіксовано відомості щодо обставин кримінального правопорушення та вилучено речові докази; висновок та показання експерта щодо виявлених у ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, механізм їх утворення; дані протоколів проведення слідчого експерименту із потерпілим та свідками; також ряд інших доказів.
		Місцевий суд, оцінивши ці докази, зазначив, що вони зібрані з дотриманням вимог КПК України та у своїй сукупності доводять пред`явлене  ОСОБА_7 обвинувачення і вину останнього у скоєному.
		Захисник ОСОБА_6 не погодившись із вироком, оскаржила його в апеляційному порядку.
		Захисник, зокрема посилаючись на істотні порушення вимог КПК України, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду і неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просила закрити кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме у зв`язку із не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді. 
		На переконання захисника ОСОБА_6 висновки місцевого суду ґрунтуються лише на припущеннях та не узгоджуються із наявними у матеріалах кримінального провадження доказами, однак апеляційний суд не зважив на ці обставини та формально переглянув оскаржуване судове рішення.
		Апеляційний суд фактично перерахував, однак в порушення статей 404, 419 КПК України, не надав відповідей на усі наведені стороною захисту аргументи і належним чином не мотивував своїх висновків.
		Враховуючи встановлені порушення, Суд приходить до висновку, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 404, 419 КПК України, а тому підлягає скасуванню.
		Слід наголосити на тому, що в основі апеляційного перегляду судового рішення лежить перевірка його обґрунтованості і законності, задля чого апеляційний суд наділений відповідними процесуальними можливостями, ключовою із яких є перевірка повноти і правильності встановлення судом першої інстанції обставин кримінального провадження за результатами дослідження і оцінки доказів.
		Беручи до уваги той факт, що апеляційний суд є останньою інстанцією, яка такими повноваженнями наділена, суду апеляційної інстанції необхідно здійснювати ретельну перевірку правильності встановлення фактів кримінального провадження за результатами оцінки місцевим судом доказів, наданих як стороною обвинувачення, так і захисту.
		У даному кримінальному провадженні захисник посилалась в апеляційній скарзі на однобічність, неповноту розгляду кримінального провадження та помилкову оцінку доказів, що призвело до неправильного встановлення фактичних обставин справи і ставила перед апеляційним судом вимогу про закриття кримінального провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України. Також, захисник ОСОБА_6 заявляла клопотання: 
		-               про виклик та допит в якості свідка ОСОБА_12 , оскільки показання цього свідка мають істотне значення для розгляду кримінального провадження з урахуванням того, що останній за своїм розпорядженням повернув ОСОБА_7 , який в той час перебував поза межами приміщення СПД № 1 ВП № 2 Лубенського РВП ГУ НП в Полтавській області та перебував в автомобілі працівника поліції ОСОБА_13 . Крім того, даний свідок може надати показання щодо незаконного вилучення та знищення працівниками поліції сім-карти з мобільного телефону ОСОБА_7 ;
		-               про огляд одягу та засоби безпеки (бронежилет), які були одягнуті на потерпілого ОСОБА_8 під час перебування на службі 18 травня 2021 року;
		-               про проведення слідчих дій під час судового провадження в порядку ст. 333 КПК України;
		-               про призначення комплексної судово-медичної, криміналістичної та з безпеки життєдіяльності експертизи та поставити запитання, які зазначені в ньому.
		Виходячи із таких вимог, суд апеляційної інстанції з метою забезпечення реалізації права на апеляційне оскарження такого судового рішення відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України мав створити необхідні для цього умови, у тому числі й шляхом повторного дослідження обставин, які оспорюються та про необхідність іншої оцінки яких йшлося в апеляційній скарзі.
		Як вбачається із досліджених матеріалів, заявлені клопотання захисника ОСОБА_6 , окрім клопотання про призначення комплексної судово-медичної, криміналістичної та з безпеки життєдіяльності експертизи та поставити запитання, колегія суддів взагалі не розглянула, що є істотним порушенням вимог КПК України та підставою для скасування судового рішення.
		Що стосується клопотання про призначення комплексної судово-медичної, криміналістичної та з безпеки життєдіяльності експертизи, то колегія суддів після виходу з нарадчої кімнати проголосила резолютивну частину ухвали про відмову в задоволенні клопотання.
		Згідно з вимогами ч. 2 ст. 369 КПК України судове рішення, у якому суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали. Відповідно до вимог ст. 371 КПК Україниухвала постановляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд і викладаються письмово у паперовій та електронній формах. Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання в журнал судового засідання.
		Проте, судом апеляційної інстанції вищезазначені положення кримінального процесуального закону не були дотримані, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутня ухвала про відмову в задоволенні клопотання захисника із зазначенням відповідних мотивів.
		З огляду на заявлені доводи та вимоги апеляційної скарги захисника, не позбавляла апеляційний суд можливості самостійно ухвалити відповідне рішення та повторно дослідити обставини цього кримінального провадження.
		Така позиція щодо правозастосування ст. 404 КПК України узгоджується із правовим висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 03 квітня 2023 року (справа № 537/984/20, провадження 51-1747км22).
		Крім того, апеляційним судом в ухвалі зазначено, що обставини вчинення злочину відображені на бодікамерах поліцейських та камері спостереження відділення поліції.
		Проте, перевіркою матеріалів кримінального провадження судом касаційної інстанції встановлено відсутність зазначених обставин, що на бодікамері поліцейських відображається вчинення злочину ОСОБА_7 .
		Доводи захисника щодо порушення права на захист апеляційним судом з огляду на виготовлення та оприлюднення повного тексту ухвали майже через рік, є обґрунтованими.
		Так, відповідно до положень ст. 376 КПК України судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. Якщо складання судового рішення у формі ухвали (постанови) вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді. Повний текст ухвали (постанови) повинен бути складений не пізніше п`яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження. Про час оголошення повного тексту ухвали (постанови) має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині.
		Проте, судом апеляційної інстанції в резолютивній частині ухвали від 19 вересня 2023 року відсутня інформація про час оголошення повного тексту ухвали. Крім того, резолютивна частина ухвали була оприлюднена лише 29 грудня 2023 року, а повний текст - 13 вересня 2024 року. 
		Зазначене порушення кримінального процесуального закону, на думку колегії суддів, позбавило в повній мірі реалізувати право сторони захисту та обґрунтувати касаційну скаргу з посиланням на текст ухвали суду апеляційної інстанції.
		Наведене є істотним порушенням кримінального процесуального закону, яке перешкодило апеляційному суду ухвалити мотивоване й обґрунтоване судове рішення, що також є підставою для скасування ухвали апеляційного суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
		Колегія суддів не перевіряє інших доводів, наведених у касаційній скарзі захисника, оскільки вони пов`язані з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження і оцінкою доказів, що потрібно здійснити суду апеляційної інстанції в ході нового розгляду, тому, з урахуванням змісту доводів і вимог, зазначених захисником, вони підлягають частковому задоволенню. 
		Під час нового розгляду кримінального провадження апеляційному суду необхідно врахувати викладене, ретельно, з використанням усіх процесуальних можливостей перевірити доводи сторони захисту та обставини, що становлять предмет доказування, та з дотриманням положень Глави 31 КПК України ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
		Керуючись статтями 433, 434, 436-438, 441, 442 КПК України, Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити.
		Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року щодо ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
		 
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1                                       ОСОБА_2                            ОСОБА_14

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...