Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/6166/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча.
Надіслано судом: 05.12.2024. Зареєстровано: 06.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 09.12.2024.
Дата набрання законної сили: 12.12.2024
Номер судового провадження: 1-кп/461/60/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22019000000000317

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 461/6166/20 
		Провадження № 1-кп/461/60/24 
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   05.12.2024 року         Галицький районний суд м. Львова
		 
		у складі:        головуючої судді             ОСОБА_1 
		   секретар судового засідання         ОСОБА_2 
		з участю         прокурора              ОСОБА_3 
		   обвинуваченої                  ОСОБА_4 (ВКЗ)
		   обвинуваченої                 Звіробій- ОСОБА_5 (ВКЗ)
		   захисників                 ОСОБА_6 (ВКЗ)
		    ОСОБА_7 (ВКЗ)
		    ОСОБА_8 (ВКЗ)
		 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 22019000000000317, внесене 28.10.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 346 Кримінального кодексу України, ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 346 КК України,  
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		в провадженні Галицького районного суду м.Львова знаходиться кримінальне провадження № 22019000000000317, внесене 28.10.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 346 КК України, ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 346 КК України.
		 
		Під час здійснення судового провадження, на стадії підготовчого судового засідання, надійшли клопотання захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_4 ,  ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження. 
		Клопотання мотивовані тим, що відповідно до ч.1 ст.49 КК України спливли строки притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 346 КК України. ОСОБА_4 та ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) не визнають своєї винуватості в інкримінованому кримінальному правопорушенні. Відповідно до ст.63 Конституції України та ст.18 КПК України, жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примусово давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою. Вважають, що до ухвалення вироку у справі, суд не може робити висновки про винуватість особи, тим більше тоді, коли строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності сливли значно раніше. Відтак, просять задоволити клопотання з підстав? викладених у ньому.
		В судовому обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та їх захисники підтримали заявлені клопотання, просили звільнити від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження. Окрім того, просили покласти на державу судові витрати на залучення експертів під час досудового розслідування, а також повернути ОСОБА_9 особисті речі, вилучені, під час обшуку 15.11.2019р.
		 
		Відповідно до ст.325КПК України, якщо в судове засідання не прибув за кикликом потерпілий, який наледжним чином повідомлений про час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставин під час судового розгляду, вирішує питання про проведенння судовго розгляду без потерпілого або про відкладення судового засідання.
		Потерпілий у даному кримінальному провадженні - Президент України ОСОБА_12 , будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи (про що в матеріалах кримінального провадження є відповідне поштове повідомлення), не прибув в судовое засідання з поважних причин.
		Як убачається із листа від 19.11.2023 № 45-01/459, Президент України - Верховний Головокомандувач Збройних Сил України не може прийняти участь у судовому засіданні з огляду на триваючу збройну агресію російської федераціїї проти України.
		 
		Заслухавши думку сторін кримінального провадження, враховуючи норми кримінального процесуального кодексу України щодо вирішення питання про звільнення осіб від кримінальної відповідальності за спливом строків давності, процесуальні права останніх та позицію сторони обвинувачення, суд вважає за можливе розглянути клпотання сторони захисту за відсутності потерпілого.
		 
		Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти звільнення ОСОБА_4 , ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 346 Кримінального кодексу України та закриття провадження по справі у зв`язку із закінченням строків давності, передбаченихст. 49 КК України.
		 
		Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, роз`яснивши обвинуваченим правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, приходить до наступних висновків.
		 
		Відповідно до ст.6 п.2 Конвенції захисту прав людини, «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».
		Визнати вину особи можна тільки в обвинувальному вироку суду. У справі «Грабчук проти України» ЄСПЛ визнав порушення ч. 2 ст. 6 (презумпція невинуватості) та наголосив: При закритті провадження у суді за строками давності суд не повинен висловлюватись у термінах, які не залишають сумніву щодо погляду на те, що заявниця вчинила злочин. Зокрема, у рішенні від 4 грудня 2000 року (див. п. 17) слідчий використав слова: "в діях [заявниці] є склад злочину" та "моменту, коли [заявниця] вчинила злочин", а Володимир-Волинський суд зазначив, що в діяннях заявниці "вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 167 Кримінального кодексу України" (2341-14). Такі твердження суперечать презумпції невинуватості. Тому дії українського суду ЄСПЛ визнав такими, що порушують Конвенцію з прав людини.
		 
		Стаття 62Конституції України, гарантує, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
		 
		У відповідності до вимог ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
		1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
		2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
		3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого упункті 2цієї частини;
		4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
		5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
		 
		Відповідно до ч.4 ст.12 КК України, нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.
		 
		Таким чином, згідно ст.12 КК України, інкриміоване кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.346 КК України, відноситься до нетяжкого злочину.
		 
		Згідно ч.1ст.285КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
		 
		Згідно ч.4ст.286КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
		 
		Як вбачається зі змісту формулювання обвинувачення, днем вчинення інкримінованого ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , на думку сторони обвинувачення, кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.346 КК України, є 26.10.2019 року.
		 
		На даний час, з моменту вчинення інкримінованого ОСОБА_4 та Звіробій- ОСОБА_5 кримінального правопорушення, минуло більше п`яти років, тобто існують законні підстави для застосування положення ст.49 КК України.
		 
		При цьому, слід зазначити, що для застосування норми Кримінального кодексу, а саме ст.49КК України, існують передбачені законодавством передумови, а саме:
		1)    закінчення зазначених у законі строків;
		2)    невчинення обвинуваченими протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості.
		3)    не ухилення обвинуваченим від слідства або суду.
		 
		Частиною 2ст.49КК України встановлено, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду.
		 
		Суд зазначає, що тлумачення поняття «ухилення» відсутнє у національному кримінальному процесуальному законі.
		При цьому, слід взяти до уваги, що відповідно до Постанови Колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 07 лютого 2023 року у справі № 336/3094/17 (пров. № 51-2732км22) поняття «ухилення» оцінено в контексті можливого застосування положень ч. 2 ст. 49 КК України.
		 
		Так, під ухиленням від слідства або суду, з огляду на положення ч. 2 ст. 49 КК України, слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання порушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, змін документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, імітація своєї смерті тощо).
		Під час здійснення досудового розслідування та судового провадження, ОСОБА_4 та Звіробій- ОСОБА_5 не вчинено жодних дій, які б перешкоджали виконанню обов`язків, покладених на правоохоронні органи або суд; ОСОБА_4 та Звіробій- ОСОБА_5 виконували всі покладені на них обов`язки.
		Таким чином, ОСОБА_4 та Звіробій- ОСОБА_5 жодним чином не ухилялись від досудового розслідування або суду, що підтверджується їх належною процесуальною поведінкою.
		Іншого кримінального правопорушення у період, визначений п. 1 ст. 49 КК України, обвинуваченими не вчинялось.
		 
		Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України    законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Таке звільнення є обов`язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч.4 ст.49 КК України.
		 
		Велика ПалатаВерховного Судуу Постанові від 17 червня 2020 року (справа №598/1781/17) наголосила,що звільненнявід кримінальноївідповідальності за ст. 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо. 
		Вказаний висновок також узгоджується з Постановою колегіїсуддів Касаційногокримінального суду від 26 березня 2020 року (справа № 730/67/16-к), у якій зазначено, що передбачений законом (ст. 49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності, не пов`язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення.
		Таким чином, невизнання обвинуваченими вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності, у передбачених законом випадках, за умови роз`яснення судом суті обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження, не є правовою підставою для відмови у задовленні клопотання стророни кримінального провадження про таке звільнення.
		 
		Виходячи із системного аналізу ст.49КК України,ст.ст.17,291,314КПК України, при вирішенні питання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності, суд жодним чином не встановлює наявність/відсутність вини, оскільки таке питання вирішується на стадії судового розгляду, при дослідженні доказів та їх оцінки, яка грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадждення. 
		При цьому, кожен доказ оцінюється з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та ваємозв`яязку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Стадія підготовчого судового засідання не передбачає таких процесуальних дій.
		Окрім того, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у вирадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8,10 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України.
		Клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого суд має розглянути невідкладно.
		У судових ріщеннях Касаційного кримінального суду у справах №385/1159/16, № 566/554/16-к, № 520/6591/15-к, суд не вимагає визнання особою вини, приймається до уваги лише згода особи на таку підставу закриття кримінального провадження, як звільнення від відповідалтьності. 
		 
		Європейський суд з прав людини неозноразово звертав увагу, що презумпція невинуватості буде знехтуваною, якщо без попереднього встановлення законним шляхом вини підсудного, у судовому рішенні щодо нього віддзеркалюватиметься відчуття, що він винен. Це сттосується і випадків, навіть коли відсутня формальна констатація: достатньо, аби мотивування наводило на думку, що суддя вважає особу винуватою (Minelli проти Швейцарії, пар.37; Nerattini проти Греції, пар.23; Didu проти Румунії, пар.41). Передчасне висловлювання такої думки самим судом неспростовно зневажає презумпцію невинуватості (Nestak проти Словаччини, пар.88 ; Garycki проти Польші, пар.66).
		Відтак, право вважатись невинуватим є основоположною складовою права на правдиве судочинство у кримінальних справах та верховенство права.
		Встановлення в Конституції України формули презумпції невинуватості та закріплення її в ст.17 КПК України як об`єктивного правового положення, має найважливіше значення для захисту прав та законних інтересів осіб у межах кримінального провадження.
		 
		ОСОБА_4 та ОСОБА_10 не заперечують проти звільнення їх від кримінальної відповідальності на підставі положень ст.49 КК України та закриття кримінального провадження щодо них.
		З врахуванням викладеного, на даний час існують усі правові підстави для звільнення ОСОБА_4 та Звіробій- ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, визначені ст.49 КК України, у зв`язку із закніченням строку давності, що є процесуальною підставою для закриття кримінального провадження щодо вказаних осіб 
		 
		Таким чином, встановлно, що з дня вчинення інкримінованих ОСОБА_4 та Звіробій- ОСОБА_5 кримінальних правопорушень закінчились строки давності, їх перебіг не зупинявся і не переривався, що є підставою для звільнення їх від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, на що останні надали свою згоду, у зв`язку з чим клопотання підлягають задоволенню.
		 
		Цивільний позов не заявлено.
		Згідно правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 12.09.2022 року, справа № 203/241/17, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставіст.49 КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування, та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави. 
		Відтак процесуальні витрати в цій справі слід віднести на рахунок держави. 
		Питання речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України та повернути ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) особисті речі, вилучені під час обшуку 19.11.2019.
		 
		Керуючись вимогами ст.ст. 285-288, 314 КПК України,на підставі ст. 49 КК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 346 КК України, в порядку ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.
		 
		Звільнити ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 від 30.01.2021) від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 346 КК України, в порядку ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.
		 
		Кримінальне провадження № 22019000000000317від 28.10.2019про обвинувачення ОСОБА_4 увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.28,ч.1ст.346Кримінального кодексуУкраїни, ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 )у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.28,ч.1ст.346Кримінального кодексуУкраїни  закрити.
		 
		Судові витрати віднести за рахунок держави.
		 
		Речові докази:
		- мобільний телефон марки «Samsung», модем SM-J400F/DS, ІМЕІ НОМЕР_2 , ІМЕІ НОМЕР_3 , з сімкартою «Київстар», с/н НОМЕР_4 ;
		- мобільний телефон марки «Samsung», модем SM-N7502(SEK), ІМЕІ НОМЕР_5 , ІМЕІ НОМЕР_6 ;
		- мобільний телефон марки «Samsung», модем GT-E12001(SEK), ІМЕІ НОМЕР_7 ;
		- мисливський карабін МКМ-072С6, 7.62x39, вироблений в Україні, серійний номер НОМЕР_8 , в чохлі чорного кольору, без магазину та набоїв;
		- мисливська гладкоствольна рушниця «Hatsan Escort», вироблену в Туреччині, серійний номер НОМЕР_9 , без набоїв;
		- дозвіл на зброю МКМ-072С6, серійний номер КІМО 5033, калібр 7.62x39, номер дозволу № НОМЕР_10 , виданий 25.07.2014 року;
		- дозвіл на зброю Hatsan Escort, 12 калібру, серійний номер НОМЕР_9 , номер дозволу № НОМЕР_11 , виданий 23.06.2014 року - повернути ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ).
		 
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її проголошення.
		 
		Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі подання апеляційної скарги, якщо її не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		Суддя                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...