Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 462/2915/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 05.12.2024. Зареєстровано: 06.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 09.12.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/462/20/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018140060004550

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 462/2915/19 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		05 грудня 2024 року Залізничний районний суд м. Львова у складі: 
		головуючого - судді- ОСОБА_1 
		з участю секретаря ОСОБА_2 
		прокурора- ОСОБА_3 
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		захисників  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019140000000762 про обвинувачення
		 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця села Поториця, Сокальського району, Львівської області, з незакінченою вищою освітою, офіційно непрацевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		ОСОБА_4 21.12.2018, приблизно о 22 год. 10 хв., керуючи автомобілем марки «ЗАЗ Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним по проїзній частині вулиці Городоцької у місті Львові в напрямку вулиці Виговського, поблизу будинку № 168, порушив вимоги Р.1 п.1.5; 1.10 (в частині значень термінів «небезпека для руху» та «пішохідний перехід») Р.2 п.2.3 (підпунктів «б» та «д»), Р.10 п.10.1; Р. 11 п. 11.2; Р.12 п.п. 12.3; 12.9 (підпункту «б»), Р.18 п.18.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, які виразились в тому, що він, керуючи транспортним засобом в населеному пункті із швидкістю 53 км/год та наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, при відсутності завад технічного характеру, не зменшив швидкості аж до зупинки, щоб дати дорогу пішоходу ОСОБА_7 , який переходив проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переходу справа на ліво по напрямку його руху та мав перевагу для руху, став змінювати напрямок руху автомобіля з крайньої правої смуги у крайню ліву, що призвело до ДТП  наїзду керованого ним автомобіля на пішохода ОСОБА_8 .
		Внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху, пішохід ОСОБА_8 , згідно висновку експерта №153/18 судово-медичної експертизи отримав: відкриту черепно-мозкову травму у вигляді переломів склепіння та основи черепа, забою головного мозку важкого ступеня, гострої субдуральної гематоми правої півкулі мозку, яка ускладнилася аспіраційним синдромом, стисненням та набряком-набуханням головного мозку, які були спричинені при автонаїзді, були небезпечними для життя в момент заподіяння, відповідають тяжкому тілесному ушкодженню та призвели до смерті ОСОБА_8 .
		Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення Правил дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, в результаті чого потерпілому ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження, від яких він помер.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушенян визнав, пояснив, що він 21.12.2018, приблизно о 22 год. 10 хв., керував автомобілем марки «ЗАЗ Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався по проїзній частині АДРЕСА_2 , швидкість руху була приблизно 50 км/год. Коли побачив пішохода ОСОБА_8 , який переходив проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переходу справа на ліво по напрямку його руху, став змінювати напрямок руху автомобіля з крайньої правої смуги у крайню ліву, уникнути зіткнення не вдалося, відбувся наїзд керованого ним автомобіля на пішохода ОСОБА_8 . Пішохід ОСОБА_8 , переходячи дорогу, розмовляв по мобільному телефону і крім цього, як встановлено згідно з висновком експерта, перебував у стані алкогольного сп`яніння. Просить врахувати, що це кримінальне правопорушення, вчинене з необережності, він просив вибачення у потерпілих, також потерпілій ОСОБА_9 відшкодував 200000 гривень матеріальної та моральної шкоди та зобов`язався відшкодувати ще 200000 гривень, про що складено і підписано договір, а потерпілій  ОСОБА_10  50000 грн, про що також складено і підписано договір. Щиро розкаявся у вчиненому. Просить суворо не карати.
		Безпосередньо дослідивши докази, подані під час судового розгляду, як стороною обвинувачення так і стороною захисту, оцінюючи їх в сукупності, з точки зору достатності та взаємозв`язку, провівши у повному обсязі судовий розгляд, допитавши потерпілих, свідків, обвинуваченого, дослідивши інші нижченаведені докази, перевіривши доводи учасників процесу, суд приходить до переконання, що незважаючи на визнання обвинуваченим вини у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України, його вина повністю та об`єктивно стверджується такими дослідженими у справі доказами, яким судом надано ретельну оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку:
		- показаннями потерпілої ОСОБА_11 , яка в судовому засіданні пояснила, що постійно проживала разом з сином ОСОБА_8 у квартирі на АДРЕСА_3 . Син мав вади зору, носив лінзи. Син ніколи не притягувався до адміністративної відповідальності. Син зустрічався з ОСОБА_12 , разом їздили в ОСОБА_13 . Інколи її попереджав, що на вихідних не буде ночувати вдома, бо залишиться в квартирі у ОСОБА_14 . В день, коли мали місце події, син пішов на роботу, святкував свої іменини, тому під час події перебував в стані алкогольного сп`яніння. Під час її нічної зміни до неї зателефонувала братова і повідомила про дорожньо-транспортну подію. Вона негайно приїхала в лікарню, де вже була дівчина ОСОБА_15 , яка сказала, що в лікарні стоїть також хлопець, який збив ОСОБА_16 . Сина не бачила, оскільки йому зашивали рану та повідомили, що будуть проводити обстеження. Сина поклали в реанімаційне відділення, стан його погіршився. Лікарі повідомили, що травми були несумісні з життям. Своєю заявою потерпіла повідомила, що з обвинуваченим ОСОБА_4 досягнуто домовленості про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та укладено договір про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В судовому засіданні потерпіла підтвердила, що отримала від обвинуваченого ОСОБА_4 200000 грн моральної шкоди, а другу половину суми ОСОБА_4 зобов`язався відшкодувати частинами в строк до 01.07.2026. Потерпіла зазначила, що прийняла вибачення від обвинуваченого ОСОБА_4 та не заперечує проти призначення обвинуваченому покарання, не пов`язаного з позбавленням волі;
		-показаннями потерпілого ОСОБА_17 ,який всудовому засіданні пояснив, що безпосереднім очевидцем подій не був, але після того, як дізнався від своєї дружини, що його рідний брат ОСОБА_8 потрапив в ДТП, 22.12.2018 відразу прибув в лікарню, побачив, як брата вивозили з МРТ обстеження в операційну, на той час в лікарні вже була мама і дівчина ОСОБА_15 . Він повернувся додому, бо хворів діабетом, зранку зателефонували, що брат помер. Зазначив, що брат мав вади зору. Потерпілий пояснив, що важко переносив втрату брата, з яким були дуже близькі стосунки. Відповідно до представленого стороною захисту свідоцтва про смерть, свідок ОСОБА_17 помер 27.11.2022 р;
		-показаннями потерпілої  ОСОБА_18 (після одруження зміна прізвища на ОСОБА_19 , яка в судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_8 зустрічалися протягом двох з половиною років, ОСОБА_16 мав їй робити пропозицію одружитися, на вересень планували весілля. Вони час від часу проживали в її квартирі, коли батьки були відсутні, вели разом побут, підтримували один одного, купували продукти, мали спільний бюджет, разом відпочивали в ОСОБА_13 . ОСОБА_16 носив лінзи, мав вади зору. ОСОБА_20 ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності ОСОБА_16 не притягувався. Їй було відомо, що 21.12.2018 ОСОБА_16 на роботі буде святкувати свої іменини. О 18.00 він закінчив роботу, а приблизно о 21.00 повертався додому пішки з району Левандівка до району «Мотозавод», де проживав на вул. Городоцькій. Повертаючись з роботи, вони з ОСОБА_8 розмовляли по мобільному телефону, поки він йшов додому, він казав, що багато спиртного не вживав, по телефону розмовляв адекватно. Раптом вона почула скрипіт коліс, зв`язок з ОСОБА_8 обірвався. Вона знову почала телефонувати, спершу дзвінок був відхилений, потім слухавку підняв обвинувачений і сказав, що ОСОБА_8 збила машина, щоб хтось приїхав на місце. Прибувши на місце, побачила ОСОБА_21 і знайомого на ім`я ОСОБА_22 , карети швидкої медичної допомоги вже не було. Вони поїхали в лікарню, її пропустили до ОСОБА_16 , вона бачила в нього розбиту голову, з вух, з носа текла кров, а також він рвав кров`ю. Після чого проводили різні медичні обстеження. Після операції, лікарі повідомили, що ОСОБА_16 помер. В лікарні ще був обвинувачений з якоюсь жінкою і до неї сказав: «Вибач, я його не замітив». В судовому засіданні потерпіла підтвердила, що з обвинуваченим ОСОБА_4 досягли згоди щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, обвинувачений ОСОБА_4 зобов`язався відшкодувати частинами суму 50000 грн в строк до 30.04.2025. Потерпіла зазначила, що прийняла вибачення від обвинуваченого ОСОБА_4 та не заперечує проти призначення обвинуваченому покарання, не пов`язаного з позбавленням волі;
		- показаннями свідка ОСОБА_23 , допитаного 25.10.2019, який в судовому засіданні пояснив, що в грудні 2019 року, точної дати не пригадує на ОСОБА_24 зустрівся з ОСОБА_8 , з яким знайомий протягом трьох-чотирьох років, відносини були дружні. ОСОБА_8 прийшов на зустріч дещо веселий, але ознак алкогольного сп`яніння в нього свідок не помітив, вони розмовляли, але мови про якесь святкування не було. Після чого ОСОБА_8 пішов додому (проживав на АДРЕСА_1 ). Після того як розійшлися з ОСОБА_8 , приблизно через годину, до нього зателефонував товариш і повідомив про дорожньо-транспортну пригоду. Після чого поїхали на місце пригоди, де був водій транспортного засобу (учасник ДТП), який знаходився в поліцейському автомобілі, карети швидкої медичної допомоги вже не було. Йому відомо, що ОСОБА_8 зустрічався з ОСОБА_12 , зі слів ОСОБА_8 йому відомо, що він час від часу залишався ночувати в неї вдома, приблизно два-три рази, дарував їй подарунки, була розмова про те, що ОСОБА_8 хоче зробити пропозицію ОСОБА_25 одружитися. Особисто в квартирі у гостях в ОСОБА_14 не був. Мігу Назара  рідного брата ОСОБА_26 знав впродовж року-півтора, після трагедії з ОСОБА_16 , з ОСОБА_17 спілкувався разів два-три, зміни в його стані відбулися, йому було важко розмовляти, коли мова йшла про брата ОСОБА_8 ;
		- показаннями свідка ОСОБА_27 , допитаного 25.10.2019 в судовому засіданні, який є двоюрідним братом ОСОБА_8 , охарактеризував ОСОБА_28 з позитивної сторони та пояснив, що він зустрічався з ОСОБА_12 , планували майбутнє, переважно жили в ОСОБА_14 , під час відсутності її батьків близько тижня, допомагали один одному. Вдома свідок в ОСОБА_14 не був, як складався в них побут не бачив. З ОСОБА_29 зустрічалися часто. В день трагедії ОСОБА_8 був випивший, коли переходив дорогу, то не спішив. Завжди дотримувався правил дорожнього руху і переходив дорогу через пішохідний перехід. Зазначив, що після смерті ОСОБА_8 моральних страждань зазнали і брат ОСОБА_17 і дівчина ОСОБА_15 , тяжко було всім. Про вади зору ОСОБА_8 свідку не було відомо, це стало відомо після трагедії;
		- показаннями свідка ОСОБА_30 , допитаної 25.10.2019, яка пояснила, що ОСОБА_31 дуже добре знає, є сусідами, зустрічалися практично кожного дня. Після загибелі її хлопця ОСОБА_16 , в грудні 2019 року, з яким ОСОБА_15 зустрічалася два роки, ОСОБА_15 була в пригніченому стані, їй було психологічно дуже важко, вона не могла ходити на роботу, постійно плакала, протягом двох місяців відвідувала заняття з психологом. Пропозиції від ОСОБА_16 щодо одруження не було, але вони говорили, що вже пора і готувалися до весілля. Під час відсутності батьків Яни вдома, кілька разів, періодично, могли жити у неї протягом двох тижнів, були пов`язані спільним побутом: купували разом продукти, разом готували, прибирали, відпочивали, ходили в кафе, разом їздили в Карпати. Свідок бачила, як виходили разом з під`їзду, але безпосередньо не бачила щоб проживали разом, це відомо зі слів ОСОБА_14 ;
		- даними витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12018140060004550, згідно з яким 22.12.2018 о 08:46:17 було внесено до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України та наведено обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а саме, що 21.12.2018 приблизно о 22:10 у АДРЕСА_2 , відбулась дорожньо-транспортна пригода (наїзд ТЗ на пішохода) за участю автомобіля марки «ЗАЗ Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 та пішохода ОСОБА_8 , який 22.12.2018 перебуваючи у лікувальному закладі помер (арк. 178-180);
		-даними протоколуогляду місця дорожньо-транспортної події від 21.12.2018 р. (вул. Городоцька, 168) із додатками: схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди ( АДРЕСА_2 ) та фотознімками, в присутності водія ОСОБА_4 , за участю понятих. На ділянці дороги наявна дорожня розмітка, згідно з розділом 34 Правил дорожнього руху, п.1.3, 1.14.3, 1.1; 1.5, дорожні знаки, згідно з розділом 33 Правил дорожнього руху п. 5.35.1, 1.39, 3.29 на жовтому фоні. ДТП відбулося в темну пору доби, наявне вуличне освітлення на даній ділянці шляху. Місце ДТП  нерегульований пішохідний перехід. На транспортному засобі марки «ЗАЗ Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 є пошкодження, локалізація яких наступна: деформація переднього номерного знаку зліва з пошкодженням пластмасового кріплення (тріщини); тріснуте лобове скло зліва, наявні сліди бруду на капоті зліва, а також наявний слід гальмування довжиною 4, 1 м., шириною 13,5 см, пляма РБК круглої форми, 0, 20 м в діаметрі (арк. 189-194 Том №1);
		- даними висновку експерта № 153/18 від 29.01.2019, відповідно до якого причиною смерті ОСОБА_8 є відкрита черепно-мозкова травма у вигляді переломів кісток склепіння та основи черепа, забою головного мозку важкого ступеня, гострої субдуральної гематоми правої півкулі мозку, яка ускладнилася аспіраційним синдромом, стисненням та набряком-набуханням головного мозку. Смерть ОСОБА_8 константована в КЛШМД м. Львова 22.12.2018 о 10:20. Ушкодження у ОСОБА_8 утворилися від контактів з тупими предметами незадовго до поступлення в лікарню 21.12.2018. Ушкодження у гр. ОСОБА_8 були небезпечними для життя в момент заподіяння, перебувають в причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті потерпілого, відповідають тяжкому тілесному ушкодженню. При поступленні в КЛШМД м. Львова в крові потерпілого гр. ОСОБА_8 виявлено  1,86 проміле етанолу, в сечі -1,46 проміле етанолу, що свідчить про стан алкогольного сп`яніння (арк. 204-215 Том №1);
		- даними висновку експерта № 186/19 від 25.01.2019, відповідно до якого в трупа ОСОБА_8 наявні дифузні крововиливи в м`яких мозкових оболонках (головний мозок, мозочок). Численні дрібно-вогнищеві, вогнищеві та периваскулярні крововиливи в речовині головного мозку з ознаками реактивних змін. Набряк головного мозку. Дрібно-вогнищева гостра серозна пневмонія. Дрібно-вогнищеві крововиливи в легенях (арк. 216 Том №1);
		- даними висновку автотехнічної експертизи транспортного засобу «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 № 1/129 від 20.02.2019, відповідно до якого на момент огляду робоча гальмівна система, система рульового управління, система зовнішнього освітлення досліджуваного автомобіля «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції, передбачені конструкцією (арк. 218-223 Том №1);
		- даними висновку трасологічної експертизи № 1/128 від 21.02.2019, відповідно до якого наїзд автомобілем «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 на пішохода ОСОБА_8 первинно відбувся передньою лівою частиною автомобіля (арк. 225-228 Том №1);
		- даними протоколу огляду відеозапису з відеокамери, вмонтованої на АДРЕСА_3 , що належить стоматологічній клініці «MS esthetic», які містяться на оптичному диску «Verbatim», відповідно до яких видно, що відеозапис здійснюється у темну пору доби, з нерухомого об`єкту, при штучному освітленні, видимість елементів дороги добра. Камера охоплює ділянку дороги, на якій знаходиться пішохідний перехід позначений дорожньою розміткою «зебра». У верхньому правому куті екрану вказана дата та час, а саме: 2018-12-21 23:50:59. В час 23:51:01 починає бути видно, як на протилежному краю дороги за огорожею, справа на ліво відносно місця, з якого ведеться відеозапис, до зазначеного пішохідного переходу наближається пішохід, який, підійшовши до пішохідного переходу пропустив автомобіль, що рухався до дорозі зліва на право, відносно пішохода, після чого вийшов на пішохідний перехід та став ним рухатися, наближаючись до місця, з якого ведеться відеозапис і в деякий момент на нього відбувається наїзд легковим автомобілем світлого кольору. Від удару (наїзду) пішохід випадає на вітрове скло цього автомобіля, після чого падає на проїзну частину дороги на спину, а сам автомобіль зупиняється, пішохід продовжує нерухомо лежати на спині (арк. 230 Том №1);
		- постановою про визнання магнітного носія інформації - диску «Verbatim» з файлом речовим доказом (арк. 231 Том №1);
		- даними протоколу огляду відеозапису від 11.02.2019, який міститься на оптичному диску «Verbatim», який долучив адвокат потерпілих ОСОБА_32 . На відеозаписі видно, що такий здійснюється у темну пору доби, з рухомого об`єкту, що рухається по дорозі. Камера повністю охоплює ділянку дороги, по якій рухається цей об`єкт. У нижньому правому куті екрану вказана дата та час. О 23:32:59 видно, як попереду у крайній правій смузі руху в попутному напрямку рухається легковий автомобіль білого кольору. Вказаний автомобіль проїжджає повз дорожні знаки 1.39 та 3.29 (Р.33 ПДР України), при цьому не змінюючи обраної швидкості руху. Продовжуючи рух далі, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожнім знаком 5.35.1 (Р.33 ПДРУ) та розміткою 1.14.3 (Р.34 ПДРУ), останній плавно зміщується в крайню ліву смугу руху і в деякий момент, після виїзду ним на пішохідний перехід, зліва над передньою лівою частиною цього автомобіля «підлітає» тіло людини, яке падає на проїзну частину дороги, після чого автомобіль зупиняється у крайній лівій смузі руху. Зі сторони дверей водія виходить чоловік (арк. 235 Том №1);
		- постановою про визнання магнітного носія інформації - диску «Verbatim» з файлом речовим доказом (арк. 236 Том №1);
		- відомостями, зафіксованими у протоколах оглядів відеозаписів, які відповідають відомостям, які містяться на оптичних дисках «Verbatim», які безпосередньо оглянуті і досліджені в судовому засіданні;
		- даними протоколу проведення слідчого експерименту разом зі схемою та відеозаписом його проведення від 25.02.2019 р., за участю ОСОБА_4 , його захисника, понятих, представника потерпілих  адвоката ОСОБА_33 та потерпілої ОСОБА_34 . Учасники слідчого експерименту прибули на вул. Городоцьку у м. Львові, поблизу КПП «Хлібзавод» (буд. №168), де 21.12.2018 р. відбулося ДТП під час якої водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_8 . Під час слідчого експерименту водій ОСОБА_4 повідомив обставини та механізм розвитку ДТП за його участі, вказав місце виходу пішохода на дорогу та місце наїзду на нього, пояснивши, що швидкість керованого ним автомобіля була приблизно 30 км/год, в деякий момент руху, несподівано для себе виявив, як справа на ліво, із тротуару на пішохідний перехід різко вибіг пішохід. З метою уникнення наїзду він натиснув на педаль гальм та спрямував автомобіль вліво, однак наїзду уникнути не вдалось. Місце наїзду знаходиться в межах пішохідного переходу на відстані 3,20 м від бордюру та 0,90 м від початку розмітки «зебра». Траєкторією руху пішохода є дещо по діагоналі та складає величину від місця виходу на пішохідний перехід до місця наїзду  3,40 м (арк. 238-242 Том №1);
		- даними висновку експерта № 1616 криміналістичної експертизи відео- звукозапису від 18.04.2019 (арк. 244-246 Том №1);
		- даними висновку експерта № 1617 комісійної судової автотехнічної експертизи з додатками від 25.04.2019, згідно з якими виходячи із розкадровки двох відеозаписів, у даному випадку немає достатньої інформації, яка б давала можливість визначити дійсну швидкість руху автомобіля «ЗАЗ-Ланос», реєстраційний номерний знак якого НОМЕР_1 , перед ДТП. Виходячи з локалізації пошкоджень, які отримав автомобіль «ЗАЗ-Ланос», під час контакту із тілом пішохода, у момент наїзду швидкість руху вказаного автомобіля могла складати біля 53 км/год. При заданих вихідних даних, час, який пройшов з моменту виходу пішохода ОСОБА_8 на нерегульований пішохідний перехід (тобто час руху вказаного пішохода від бордюру) до місця наїзду на нього автомобіля марки «ЗАЗ-Ланос», складає 2,43 с. У даній дорожній ситуації водій ОСОБА_4 повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами п.п.1.5, 1.10 (в частині значення термінів «небезпека для руху»; «пішохідний перехід»); 2.3 (підпунктів «б» та «д»); 10.1, 11.2, 12.3, 12.9 (підпункту «б»); 12.10-1 та 18.1 ПДР України, а також розділу 33 «Дорожні знаки» підрозділу 1 (в частині вимог попереджувального дорожнього знаку 1.39 «Аварійно-небезпечна ділянка») та підрозділу 3 «Заборонні знаки» (в частині вимог заборонного дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 30 км/год» (на жовтому фоні) ПДР України, у відповідності до яких вказаний водій повинен був вести свій автомобіль правою смугою правої сторони проїзної частини вул. Городоцької; від місця встановлення вказаного заборонного дорожнього знаку (тобто при русі через нерегульований пішохідний перехід) водій повинен був вести свій транспортний засіб зі швидкістю не більше 30 км/год, а із моменту виходу пішохода ОСОБА_8 на нерегульований пішохідний перехід  водій ОСОБА_4 повинен був, не змінюючи смуги руху, своєчасно застосувати гальмування такої ефективності, щоб дати можливість пішоходові безпечно перейти через смугу руху автомобіля «ЗАЗ-Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1 . При встановлених вихідних даних водій ОСОБА_4 при вибраній ним швидкості руху 53 км/год не мав технічної можливості своєчасно зупинити керований ним автомобіль «ЗАЗ-Ланос» до місця наїзду шляхом своєчасного застосування екстренного гальмування. Якщо б водій ОСОБА_4 при русі у зоні дії заборонного дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 30 км/год» вів свій автомобіль марки «ЗАЗ-Ланос» зі швидкістю не більше 30 км/год, то він мав би технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_8 шляхом своєчасного застосування гальмування. При цьому навіть не було б необхідності у застосуванні екстренного гальмування, а достатньо було б застосувати і гальмування меншої ефективності. При встановлених вихідних даних причиною настання даної ДТП з технічної точки зору, є факт невідповідності дій водія ОСОБА_4 вимогам п.п.1.5; 1.10 (в частині значення термінів «небезпека для руху»; «пішохідний перехід»); 2.3 (підпунктів «б» та «д»); 10.1; 11.2; 12.3; 12.9 (підпункту «б»); 12.10-1 та 18.1 ПДР України, а також розділу 33 «Дорожні знаки» підрозділу 1 (в частині вимог попереджувального дорожнього знаку 1.39 «Аварійно-небезпечна ділянка») та підрозділу 3 «Заборонні знаки» (в частині вимог заборонного дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 30 км/год» (на жовтому фоні)) ПДР України (арк. 2-18 Том №2);
		- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 23.04.2019, згідно з яким встановлені відстані від межі охоплюваної відеокамерою з стоматологічної клініки до дорожньої розмітки пішохідного переходу (арк. 19-22 Том №2);
		- постановою про визнання речовим доказом від 22.12.2018 транспортного засобу марки «ЗАЗ Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 (арк. 23 Том №2);
		- даними додаткового огляду місця події від 11.12.2019, проведеного на підставі ухвали суду від 13.11.2019, якою доручено органу досудового розслідування ВРЗ у СТ СУ ГУНП у Львівській області з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин ДТП провести слідчі (розшукові) дії, а саме провести додатковий огляд місця дорожньо-транспортної пригоди з детальним описом за напрямком руху 21.12.2018р. автомобіля під керуванням ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 починаючи огляд навпроти будинку АДРЕСА_4 , яка знаходиться перпендикулярно вулиці Городоцькій і прилягає до неї, де встановлено дорожній знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 30км/год.» на жовтому фоні (ПДР) і до місця ДТП, яке відбулося поблизу будинку АДРЕСА_2 (арк. 74, 75, 89-105 Том №3);
		-відповіддю департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради на запит адвоката від 16.05.2019 підтверджується, що впродовж 2017-2018 років на замовлення департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради будь-які дорожні знаки, зокрема тимчасові, що діяли на відрізку АДРЕСА_5 (по вул. Городоцькій в напрямку руху від перехрестя з вул. Сяйво і до перехрестя з вул. І. Виговського) не встановлювалися та дозвіл на встановлення знаків не надавався (арк. 117, 118 Том №2);
		-відповіддю Управління патрульної поліції у Львівській області від 03.06.2019 на запит адвоката підтверджується, що жодних проектів щодо обладнання дорожніми знаками 1.39 «Інша небезпека (аварійно-небезпечна ділянка)» впродовж 2017-2018 на відрізку від перехрестя з АДРЕСА_5 до відділу безпеки дорожнього руху Управління не надходило (арк. 120-122 Том №2);
		-згідно з відповідями в.о.голови Залізничної районної адміністрації від 24.05.2019 та від 29.05.2019 на запит адвоката ОСОБА_35 , відрізок автомобільної дороги вулиці Городоцької від перехрестя з вул. І. Виговського до перехрестя з вул. Сяйво перебуває на балансі та обслуговуванні Залізничної районної адміністрації. Впродовж листопада-грудня 2018 року на зазначеному відрізку, зокрема поблизу будинку АДРЕСА_5 ), дорожні ремонтні роботи не проводились. Тимчасові схеми організації дорожнього руху в період 2017-2018 років у районній адміністрації відсутні, оскільки у вказаний період організація дорожнього руху не змінювалась. Залізничною районною адміністрацією на згаданому відрізку дороги дорожні знаки на жовтому фоні 3.29 «Обмеження швидкості руху 30 км/год» та 1.39 «Інша небезпека (аварійно-небезпечна ділянка») не встановлювалися. На вул. Городоцькій максимально допустима швидкість 50 км/год. Підставою встановлення та демонтажу дорожніх знаків на території Залізничного району є вимога патрульної поліції у Львівській області та рішення міської комісії з безпеки дорожнього руху Львівської міської ради (арк. 131, 141 Том №2);
		-аналогічною відповіддю на запит адвоката ОСОБА_35 , яка надана Управлінням патрульної поліції у Львівській області від 20.05.2019 (арк.152-154 Том №2);
		-данимивисновку експертаза результатамипроведення дорожньо-технічноїекспертизи №903від 30.07.2020,проведеної напідставі ухвалисуду від31.01.2020,згідно зякими намомент ДТП,встановлений дорожнійзнак 3.29«Обмеження швидкостіруху 30км/год»(нажовтому фоні),на ділянцідороги на вул.Городоцькій ум.Львові,від перехрестяз вул.Сяйво ідо перехрестяз вул.І.Виговського невідповідає вимогамЗакону України"Продорожній рух»та іншимнормативним документам,а проект,згідно якоговін мавбути встановлений,не бувпогоджений ізвідповідними підрозділамиНаціональної поліції. Дорога,яка прилягаєперпендикулярно додороги вул.Городоцька вм.Львів, занапрямком рухуавтомобіля від перехрестяз вул.Сяйво ідо перехрестяз вул.Виговського,за шляхопроводом,з правоїсторони,являє собоювиїзд зприлеглої території.Дорога,яка прилягаєперпендикулярно додороги АДРЕСА_1 ,за напрямкомруху автомобілявід перехрестяз вул.Сяйво ідо перехрестяз вул.Виговського,за шляхопроводом,з лівоїсторони,являє собоюперехрестя нерівнозначнихдоріг.Вимога дорожньогознаку 3.29«Обмеження швидкостіруху 30км/год»на жовтомуфоні,який встановленийперед шляхопроводомвул.Городоцька,після проїздудороги,яка прилягаєперпендикулярно допроїзної частини АДРЕСА_1 ,за напрямкомруху автомобілявід перехрестяз вул.Сяйво ідо перехрестяз вул.І.Виговського,за шляхопроводом,з правоїта лівоїсторони,на данійділянці дорогине діє.Організація дорожньогоруху напроїзній частинівулиці Городоцькав м.Львів,від перехрестяз вул.Сяйво ідо перехрестя звул.І.Виговського невідповідає вимогамЗакону України«Про дорожнійрух» таіншим нормативнимдокументам тане забезпечувалабезпеку рухутранспортних засобів,оскільки наданій ділянцідороги буливстановлені дорожнізнаки 3.29«Обмеження швидкостіруху 30км/год»(нажовтому фоні)та 1.39« Іншанебезпека» (аварійнонебезпечна ділянка)»при відсутностідорожніх робіт (арк. 197-203 Том №2);
		- даними висновку експерта за результатами проведення інженерно-транспортної експертизи № 1407 від 26.05.2022, відповідно до якого у даній дорожній ситуації водій ОСОБА_4 повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами п.п. 1.5; 1.10 (в частині значення термінів «небезпека для руху»; «пішохідний перехід»); 2.3 (підпунктів «б» та «д»); 10.1; 11.2; 12.3; 12.9 (підпункту «б»); 12.10-1 та 18.1 ПДР України, а також розділу 33 «Дорожні знаки» підрозділу 1 (в частині вимог попереджувального дорожнього знаку 1.39 «Аварійно-небезпечна ділянка») та підрозділу 3 «Заборонні знаки» (в частині вимог заборонного дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 30 км/год» (на жовтому фоні)) ПДР України, у відповідності до яких вказаний водій повинен був вести свій автомобіль правою смугою правої сторони проїзної частини вул. Городоцької; від місця встановлення вказаного заборонного дорожнього знаку (тобто при русі через нерегульований пішохідний перехід) водій повинен був вести свій транспортний засіб зі швидкістю не більше 30 км/год, а із моменту виходу пішохода ОСОБА_8 на нерегульований пішохідний перехід - водій ОСОБА_4 повинен був, не змінюючи смуги руху, своєчасно застосувати гальмування такої ефективності, щоб дати можливість пішоходові безпечно перейти через смугу руху автомобіля «ЗАЗ-Ланос». При встановлених вихідних даних водій ОСОБА_4 при вибраній ним швидкості руху 53 км/год не мав технічної можливості своєчасно зупинити керований ним автомобіль до місця наїзду шляхом своєчасного застосування екстренного гальмування. Якщо б водій ОСОБА_4 при русі у зоні дії заборонного дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 30 км/год» вів свій автомобіль зі швидкістю не більше 30 км/год, то він мав би технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_8 шляхом своєчасного застосування гальмування. При цьому навіть не було б необхідності у застосуванні екстренного гальмування, а достатньо було б застосувати і гальмування меншої ефективності. При встановлених вихідних даних причиною настання даної ДТП, з технічної точки зору, є факт невідповідності дій водія ОСОБА_4 вимогам п.п. 1.5; 1.10 ( в частині значення термінів « небезпека для руху»; «пішохідний перехід»); 2.3 (підпунктів «б» та «д»); 10.1; 11.2; 12.3; 12.9 (підпункту «б»); 12.10-1 та 18.1 ПДР України, а також розділу 33 «Дорожні знаки» підрозділу 1 (в частині вимог попереджувального дорожнього знаку 1.39 «Аварійно-небезпечна ділянка») та підрозділу 3 «Заборонні знаки» (в частині вимог заборонного дорожнього згаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 30 км/год» (на жовтому фоні)) ПДР України. У даній дорожній ситуації, враховуючи те, що вимога дорожнього знаку 3.29 «Обмеження швидкості руху 30 км/год» на жовтому фоні на даній ділянці дороги 21.12.2018 не діяла, водій ОСОБА_4 повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами п.п. 1.5; 1.10 ( в частині значення термінів «небезпека для руху»; «пішохідний перехід»); 2.3 (підпунктів «б» та «д»); 10.1; 11.2; 12.3 та 18.1 ПДР України, у відповідності до яких вказаний водій повинен був вести свій автомобіль правою смугою правої сторони проїзної частини вул. Городоцької, (тобто при русі через нерегульований пішохідний перехід) водій повинен був вести свій транспортний засіб зі швидкістю не більше 50 км/год, а із моменту виходу пішохода ОСОБА_8 на нерегульований пішохідний перехід  водій ОСОБА_4 повинен був, не змінюючи смуги руху, своєчасно застосувати гальмування такої ефективності, щоб дати можливість пішоходові безпечно перейти через смугу руху автомобіля «ЗАЗ-Ланос». Якщо б водій ОСОБА_4 при величині сповільнення 5,9 м/с-2 вів свій автомобіль зі швидкістю 50-53 км/год, то він мав би технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_8 шляхом своєчасного застосування гальмування до місця наїзу на пішохода. Якщо б водій ОСОБА_4 при величині сповільнення 3,9 м/с-2 вів свій автомобіль зі швидкістю 50-53 км/год, то він не мав би технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_8 до місця наїзду, однак оскільки при величині сповільнення 5,9 м/с-2 міг зупинити керований ним автомобіль до лінії руху пішохода та при цьому не змінюючи смуги руху, що у свою чергу технічно не обгрунтовано. У заданій дорожній ситуації водій автомобіля марки «ЗАЗ-Ланос» ОСОБА_4 , дотримуючись вимог правил безпеки дорожнього руху, враховуючи те, що вимога дорожнього знаку 3.29 «Обмеження руху 30 км/год» на жовтому фоні на даній ділянці дороги не діяла, мав можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_8 і полягала ця можливість у виконанні водієм вимог п.п. 1.5; 1.10 (в частині значення термінів «небезпека для руху»; «пішохідний перехід»); 2.3 (підпунктів «б» та «д»); 10.1; 11.2; 12.3 та 18.1 ПДР України, (тобто із моменту виходу пішохода ОСОБА_8 на нерегульований пішохідний перехід  водій ОСОБА_4 повинен був, не змінюючи смуги руху, своєчасно застосувати гальмування такої ефективності, щоб дати можливість пішоходу безпечно перейти через смугу руху автомобіля «ЗАЗ-Ланос». При встановлених вихідних даних причиною настання даної ДТП, з технічної точки зору, є факт невідповідності дій водія ОСОБА_4 вимогам п.п.1.5; 1.10 (в частині значення термінів «небезпека для руху»; «пішохідний перехід»); 2.3 (підпунктів «б» та «д»); 10.1; 11.2; 12.3 та 18.1 ПДР України, водію необхідно і достатньо було вжити заходів для зменшення швидкості руху автомобіля аж до повної зупинки та при цьому не змінювати смуги руху (дати можливість пішоходу ОСОБА_7 покинути його смугу руху) (арк. 41-50 Том №3);
		-показаннями експерта ОСОБА_36 , даними в судовому засіданні, який підтримав висновки екперта № 903 і № 1407, в тому числі і п. 6 висновку № 903. Зазначив, якщо був встановлений знак 3.29 «Обмеження швидкості руху 30 км/год» (на жовтому фоні), то водій повинен керуватися цим знаком, навіть якщо цей знак не відповідає вимогам закону. Водій, керучи транспортним засобом, бачачи знак, не може знати чи законно встановлений цей знак чи ні. За відсутності знака 3.29, на цій ділянці дороги водій міг рухатися із швидкістю 50 км/год. Експерт зазначив, що висновки не є суперечливі, а більш деталізовані;
		- даними висновку судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/114-23/9859-ІТ від 28.07.2023, проведеної на підставі ухвали суду від 03.05.2023, відповідно до яких значення усталеного сповільнення автомобіля «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 на горизонтальній ділянці дороги із вологим асфальтобетонним покриттям, із завантаженням  водій, становить 5,03…5,43 м/с-2 (арк. 155-157 Том №3);
		- показаннями експерта ОСОБА_37 , даними в судовому засіданні, який підтримав висновок експерта № СЕ-19/114-23/9859-ІТ від 28.07.2023 та пояснив, що при проведенні дослідження був присутній слідчий, представник водія (адвокат), водій. Транспортний засіб був наданий аналогічний, оскільки автомобіль, який здійснив наїзд на пішохода був повернутий обвинуваченому і на час дослідження був непридатний. Автомобіль, на якому проводилося дослідження був у справному стані, ознак несправності не було. На час проведення дослідження дорогу поливали водою, тому покриття було вологе. Претензій за результатами дослідження до нього, як до експерта, не було. Основне для визначення сповільнення  гальмівна система. Прилад встановлює чіткі значення. Для визначення коефіцієнта сповільнення показника швидкості не потрібно, автомобіль розганяється до 40 км/год. Значення усталеного сповільнення автомобіля «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 на горизонтальній ділянці дороги із вологим асфальтобетонним покриттям, із завантаженням  водій, становить 5,03…5,43 м/с-2; 
		- даними висновку інженерно-транспортної експертизи № 1048-Е від 12.08.2024, відповідно до якої при заданих вихідних даних, у встановленій судом та наведеній дорожній ситуації, водій автомобіля «ЗАЗ-Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами п.п. 1.5; 1.10 (в частині значення термінів «небезпека для руху»; «пішохідний перехід»); 2.3 (підпунктів «б» та «д»); 10.1; 11.2; 12.3, 12.4, 12.9 підпункту «б»; 18.1 ПДР України, а також вимог розділу 34 «Дорожня розмітка» ПДР України в частині вимог дорожньої розмітки 1.1 та 1.14.1 («Зебра») у відповідності до яких вказаному водієві необхідно було вести свій автомобіль правою смугою правої сторони проїзної частини вул. Городоцької, з дозволеною в населеному пункті швидкістю не більше 50 км/год, а із заданого судом моменту небезпеки для руху (моменту виходу пішохода ОСОБА_8 на нерегульований пішохідний перехід)  водій ОСОБА_4 повинен був, не змінюючи смуги руху, вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, щоб дати можливість пішоходу безпечно перейти через смугу рухупо якій рухався керований ним автомобіль «ЗАЗ-Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1 . При встановлених судом та заданих вихідних даних, з технічної точки зору, водій автомобіля «ЗАЗ-Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 виконуючи вимоги п.п. 1.5; 1.10 (в частині значення термінів «небезпека для руху»; «пішохідний перехід»); 2.3 (підпунктів «б» та «д»); 10.1; 11.2; 12.3, 12.4, 12.9 підпункту «б»; 18.1 ПДР України, а також вимог розділу 34 «Дорожня розмітка» ПДР України в частині вимог дорожньої розмітки 1.1 та 1.14.1 («Зебра») мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода. Іншими словами, водію ОСОБА_4 необхідно і достатньо було вести керований ним автомобіль із дозволеною в населеному пункті швидкістю руху не більше 50 км/год, та із заданого судом моменту виникнення небезпеки для руху (із моменту виходу пішохода на пішохідний перехід) негайно вжити заходів для зменщення швидкості руху керованого ним автомобіля, аж до повної зупинки, і при цьому не змінювати смуги руху, щоб дати можливість пішоходу ОСОБА_7 покинути його смугу руху. При заданих вихідних даних причиною настання даної ДТП, з технічної точки зору, є факт невідповідності дій водія ОСОБА_4 вимогам п.п.1.5; 1.10 (в частині значення термінів «небезпека для руху»; «пішохідний перехід»); 2.3 (підпунктів «б» та «д»); 10.1; 11.2; 12.3, 12.4, 12.9 підпункту «б»; 18.1 ПДР України, а також вимог розділу 34 «Дорожня розмітка» ПДР України в частині вимог дорожньої розмітки 1.1 та 1.14.1 («Зебра») (арк. 236 Том №3).
		Суд не приймає до уваги висновок експерта № 2878-Е від 11.09.2023 за зверненням ОСОБА_4 ( арк. 189-191 Том №3) за таких мотивів.
		   Згідно ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження та потерпілим у порядку передбаченим цим Кодексом.
		Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
		Кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях.
		Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність.
		Зміст висновку експерта визначений ч.1 ст.102 КПК України.
		У висновку експерта обов`язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
		Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
		Всупереч ч.2 ст.102 КПК України у Висновку не зазначено, що особи, які його складали, попереджені про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків. Така вказівка є обов`язковою.
		Наведені вище обставини, дають суду підстави обґрунтовано вважати даний Висновок експерта таким, що отриманий не в порядку, встановленому КПК України та є недопустимим доказом.
		Висновки суду щодо вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення ґрунтуютьсяна всебічно досліджених і об`єктивно оцінених судом доказах та для цього проаналізовані і оцінені всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності та саме сукупність дослідження доказів, а не кожного доказу окремо, на переконання суду, мають визначальне значення для встановленні істини у кримінальному провадженні. 
		Таким чином, аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 у порушенні Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_8 доведена повністю і його дії органом досудового розслідування правильно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України.
		Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Згідно п.3 вищевказаної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
		У відповідності до ст. 12 КК України злочин, скоєний обвинуваченим ОСОБА_4 є тяжким злочином.
		Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове добровільне відшкодування шкоди потерпілим.
		Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
		Суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопоруження, вчиненого з необережності, особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, раніше не судимий, його поведінку після вчинення злочину, визнання вини, готовність нести кримінальну відповідальність у своїй сукупності з тяжкістю, обставинами та наслідками вчиненого ним кримінального правопорушення суд призначає ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі.
		При цьому,зважаючи намолодий вікобвинуваченого,те,що вінраніше несудимий,щиро розкаявсяу вчиненому,частково відшкодувавшкоду потерпілій ОСОБА_9 ,також загалом зпотерпілилими досягли згодищодо строківвідшкодування шкодив рештісуми,також слідзазначити,що однієюіз причинДТП єдії самогопотерпілого (встані алкогольногосп`яніння 1,86проміле етанолув крові,за данимвисновку експерта,розмовляючи потелефону,вийшов напішохідний перехід,не впевнившисьу відсутностінебезпеки длясебе,здійснив вихідна пішохіднийперехід),враховуючи досудову доповідь,відповідно доякої ризиквчинення повторногокримінального правопорушенняі ризик небезпекидля суспільстваоцінюється якнизький і надумку органупробації,виправлення особибез позбавлення абообмеження волі напевний строкможливе (арк.57Том №1),позицію потерпілих,які просятьне позбавлятиволі обвинуваченого,суд дійшоввисновку проте,що виправленнявинного можливобез ізоляціївід суспільства,а томунеобхідно призначитийому покаранняіз застосуваннямст.75КК Українизвільненням відвідбування покаранняз випробуваннямта встановитиіспитовий строктривалістю три роки, який є достатнім для того, щоб винний в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення, та з покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України.
		Разом з тим, що стосується призначення додаткового покарання, то суд зазначає таке.
		Сторона захисту просить обмежитися мінімальним строком позбавлення прав керування транспортними засобами або не призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, покликаючись на те, що основна робота обвинуваченого пов`язана з керуванням транспортними засобами, що є джерелом його доходів. При цьому, стороною захисту не надано жодних доказів щодо офіційного працевлаштування обвинуваченого ОСОБА_4 , безумовної пов`язаності трудових обов`язків з керуванням транспортним засобами.
		Так, призначаючи покарання у кримінальному провадженні, залежно від конкретних обставин справи, особи засудженого, дій, за які його засуджено, наслідків протиправної діяльності, суд вправі призначити такий вид та розмір покарання, який у конкретному випадку буде необхідним, достатнім, справедливим, слугуватиме перевихованню засудженої особи та відповідатиме кінцевій меті покарання у цілому.
		У п.п. 20, 21 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
		У кожному випадку призначення покарання за частинами 1, 2 ст. 286 і ст .287 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.
		Відтак, суд при призначенні ОСОБА_4 додаткового покарання враховує конкретні обставини скоєння кримінального правопорушення, характер допущенних обвинуваченим ОСОБА_4 порушеньПравил дорожньогоруху,що спричинило наїзд на пішохода на нерегульованому пішохідному переході та їх наслідки (внаслідок ДТП смерть потерпілого), ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є тяжким необережним злочином, думку прокурора про доцільність призначення додаткового покарання, дійшов висновку, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у відповідності до діючого законодавства, в межах санкції статті обвинувачення, призначивши додаткове покарання з максимальним строком, оскільки, на переконання суду, такий обраний захід примусу з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами досягне своєї мети, визначеної у ч. 2 ст. 50 КК України, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень. 
		Цивільні позови слід залишити без розгляду.
		Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні обвинуваченому не обирався.
		Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.
		Керуючись ст. ст.368-371, 373-375 КПК України, суд,-
		 
		у х в а л и в :
		 
		ОСОБА_4 визнативинуватим увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.286КК Українита призначитийому покаранняу видіпозбавлення воліна строк5(п`ять)років, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
		На підставіст.75КК Українизвільнити ОСОБА_4 від відбуванняпризначеного основногопокарання звипробуванням протягоміспитового строкутривалістю 3 (три) роки.
		Зобов`язати ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Цивільний позов ОСОБА_17 та  ОСОБА_10 залишити без розгляду.
		Після набраннявироком законноїсили,речові докази: магнітні носії інформації-оптичний диск «Verbatim» з файлом (арк. 231, 236 Том №1) залишити при справі; транспортний засіб марки «ЗАЗ Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який повернутий слідчим ВРЗ у СТ СУ ГУНП у Львівській області в користування ОСОБА_4 , на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 12.03.2019, якою скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 27.12.2018 в частині позбавлення права на користування автомобілем марки «ЗАЗ Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 та на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та переданий слідчим йому на відповідальне зберігання, повернути власнику ОСОБА_4 (арк. 23 Том №2).
		Скасувати арешт на транспортний засіб марки «ЗАЗ Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_38 від 27.12.2018 (арк. 24 Том №2).
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на загальну суму 53792,85 грн (п`ятдесят три тисячі сімсот дев`яносто дві гривні 85 коп.), а саме такі витрати: 1430,00 грн за дослідження технічного стану транспортних засобів № 1/129 від 20.02.2019; 1716,00грн за транспортно-трасологічні дослідження № 1/128 від 21.02.2019; 8635,00 грн за висновок експерта № 1617 від 25.04.2019; 6537,60 грн за висновок експерта за результатами проведення дорожньо-технічної експертизи № 903 від 30.07.2020; 16045,45 грн за висновок експерта від 26.05.2022 № 1407 (арк. 51 Том №3); 2390,00 грн за висновок судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/114-23/9859-ІТ від 28.07.2023 (арк. 154 Том № 3); 17038.80 грн висновку інженерно-транспортної експертизи № 1048-Е від 12.08.2024 (арк. 238 Том № 3) стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захисникам, потерпілим та прокурору.
		 
		Суддя(підпис)             ОСОБА_1 
		З оригіналом згідно.
		Оригінал вироку знаходиться у справі № 462/2915/19
		Суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...