Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/6142/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; грошового обігу та розрахунків, з них; за участю органів доходів і зборів.
Надіслано для оприлюднення: 05.12.2024. Зареєстровано: 06.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2024.
Дата набрання законної сили: 05.12.2024
Номер судового провадження: К/990/27030/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 грудня 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа № 320/6142/24
		адміністративне провадження № К/990/27030/24 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Яковенка М. М.,
		суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
		розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 320/6142/24
		за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про зобов`язання вчинити певні дії,
		за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду (суддя Дудін С. О.) від 06 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Я. М. Собків, Є.  О.  Сорочко, Є. В. Чаку) від 21 травня 2024 року,
		УСТАНОВИВ:
		І. РУХ СПРАВИ
		1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» (далі - ТОВ «Конверс Лінкс») звернулось до Київського окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило:        
		- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Чернігівській області від 01 лютого 2024 року № 33-р (внутрішній номер 132251) про анулювання ліцензії ТОВ «Конверс Лінкс» на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 25130314201900140;
		- зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області поновити дію ліцензії ТОВ  «Конверс Лінкс» на право роздрібної торгівлі пальним за адресою здійснення господарської діяльності: Чернігівська обл., Ніжинський р-н., с. Бобрик, вул. Набережна, 21, з 01 лютого 2024 року про зобов`язання поновити дію ліцензії ТОВ «Конверс Лінкс» на право роздрібної торгівлі пальним за адресою здійснення господарської діяльності: Чернігівська обл., Ніжинський р-н., с.  Бобрик, вул. Набережна, 21, з 01 лютого 2024 року. 
		2. Разом з адміністративним позовом позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій просив суд:
		- зупинення дії розпорядження Головне управління ДПС у Чернігівській області № 33-р від 01  лютого 2024 року щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (реєстраційний номер 25130314201900140) з терміном дії з 01 липня 2019 року по 01 липня 2024 року за адресою роздрібної торгівлі пальним: Чернігівська область, Ніжинський район, с. Бобрик, вул. Набережна, 21, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі;
		- видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії ТОВ  «Конверс Лінкс» на право роздрібної торгівлі пальним (реєстраційний номер 25130314201900140) за адресою здійснення господарської діяльності: Чернігівська область, Ніжинський район, с. Бобрик, вул. Набережна, 21, з терміном дії з 01 липня 2019 року по 01 липня 2024 року. 
		3. В обґрунтування заяви зазначено про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник зазначив, що з метою здійснення основного виду своєї господарської діяльності (роздрібна торгівля пальним) він у встановленому порядку отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним (реєстраційний номер 251303142019001400, дата реєстрації 28.11.2022), терміном дії з 01 липня 2019 року по 01 липня 2024 року, за адресою: Чернігівська обл., Ніжинський р-н., с.Бобрик, вул.Набережна, 21, АЗК. Проте, розпорядженням Головного управління ДПС у Чернігівській області № 33-р від 01 лютого 2024 року вказана ліцензія була анульована у зв`язку з встановленням факту здійснення торгівлі через реєстратори розрахункових операцій, які не зазначені в ліцензії.
		Водночас, заявник звертає увагу, що нормами чинного законодавства передбачена інша відповідальність за вчинення суб`єктом господарювання відповідного порушення, а саме: застосування штрафних (фінансових) санкцій, а тому анулювання відповідної ліцензії є безпідставним, позаяк у даному випадку має застосовуватися більш сприятливе для платника податків тлумачення чинного законодавства.
		Заявник зауважує, що прийняття спірного розпорядження призвело до фактичного позбавлення його права на здійснення господарської діяльності у сфері роздрібної торгівлі пальним у визначеному місці. При цьому, неможливість здійснення господарської діяльності спричинить не отримання заявником прибутку від здійснення господарської діяльності та, як наслідок, неможливість виконання обов`язків щодо сплати податків та зборів до бюджетів всіх рівнів, неможливість виконання договірних зобов`язань перед третіми особами за укладеними договорами поставок пального.
		Крім того, неможливість реалізації ним пального з огляду на дію спірного розпорядження, на переконання заявника, завдасть шкоди стратегічно та соціально значимим сферам господарської діяльності в Чернігівській області, оскільки зупинка діяльності АЗК зумовить неможливість відвантаження пального, придбаного підприємствами критичної інфраструктури на договірних умовах (талони на пальне).
		4. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року, заяву ТОВ «Конверс Лінкс» задоволено частково.
		Зупинено дію розпорядження Головного управління ДПС у Чернігівській області від 01 лютого 2024 року № 33-р щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним № 25130314201900140, дата реєстрації 28 листопада 2022 року, терміном дії з 01 липня 2019 року до 01 липня 2024 року, виданої ТОВ «Конверс Лінкс», ідентифікаційний код 41612364, - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/6142/24.
		В іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.
		5. Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанцій, 12 липня 2024 року на адресу Верховного Суду від Головного управління ДПС у Чернігівській області надійшла касаційна скарга, в якій відповідач просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року і прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити у повному обсязі.
		6. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 26 серпня 2024 року клопотання   про поновлення строку на касаційне оскарження - задоволено. Поновлено Головному управлінню ДПС у Чернігівській області строк на касаційне оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у справі № 320/6142/24. Відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу. Витребувані матеріали справи. Також за допомогою функціоналу комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», Судом було витребувано електронну справу, яка формувалась судами попередніх інстанцій інстанції.
		7. 05 вересня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому, позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а судове рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
		8. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
		IІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		9. Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що анулювання ліцензії має наслідком зупинення господарської діяльності заявника у вигляді роздрібної торгівлі пальним на вищевказаному АЗК, а тому до моменту перевірки правомірності прийняття розпорядження у судовому порядку існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам ТОВ «Конверс Лінкс» у вигляді зупинення господарської діяльності на вищевказаному об`єкті. Окрім того, вказана обставина може привести до розірвання договірних відносин, вивільнення працівників, несплати податків до бюджету, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності, в зв`язку з чим для відновлення прав та інтересів позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
		10. Отже, негативні наслідки в разі ненадання заявникові тимчасового судового захисту, переважатимуть наслідки вжиття заходів забезпечення позову.
		11. За таких обставин, суди вважали, що обраний судом вид заходу забезпечення позову у вигляді зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС у Чернігівській області № 33-р від 01 лютого 2024 року повністю узгоджується з приписами частини другої статті 151 КАС України, є співрозмірним із заявленими позовними вимогами і відповідає меті інституту забезпечення адміністративного позову.
		12. До того ж, судами зауважено, що вжиття заходів забезпечення позову в даній справі жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, оскільки факт правомірності чи протиправності винесення оскаржуваного розпорядження відповідача буде встановлено під час повного, всебічного і об`єктивного розгляду у судовому засіданні всіх обставин справи. Отже, надання заявнику відповідного тимчасового захисту не свідчить про неправомірність висновку контролюючого органу щодо наявності підстав для анулювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями.
		IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		13. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суддів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
		14. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено 
		пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, - якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
		частина п`ята статті 328 КАС України, оскільки касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
		15. На переконання скаржника, суд попередніх інстанцій неправильно застосував положення частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		16. Щодо висновку суду першої та другої інстанції стосовно негативних наслідків для господарської діяльності позивача, Головне управління ДПС у Чернігівській області зазначає, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
		17. На думку відповідача, застосовуючи заходи забезпечення позову з підстав, які законом не передбачені, суд втрутився у компетенцію відповідача, зупинив дію розпорядження та фактично надав можливість позивачу, як ліцензіату, продовжувати здійснення господарської діяльності без наявності ліцензій.
		18. На думку скаржника, судами попередніх інстанцій не дотримано умови щодо співмірності застосовуваних заходів забезпечення позову з предметом позовних вимог, адже заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог та відповідати критерію співмірності з ними.
		19. Отже, на переконання відповідача, позивачем не доведено необхідність вжиття застосованих судами заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини другої статті 150 КАС України, застосовані заходи є такими, що суперечать приписам частини другої статті 151 КАС України, у зв`язку з чим відповідач вважає, що рішення суду першої та другої інстанції підлягають скасуванню, а в задоволенні заяви позивача про забезпечення адміністративного позову слід відмовити.
		IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		20. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого. 
		21. Частинами першою та другою статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
		Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
		1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
		2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		22. Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
		23. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
		24. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову (частина шоста статті 154 КАС України).
		25. Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
		26. При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		27. Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
		28. Водночас, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними. 
		Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
		29. Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
		30. Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
		31. При вирішенні питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову суди попередніх інстанцій установили, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ТОВ «Конверс Лінкс» є роздрібна торгівля пальним - 47.30.
		32. З метою здійснення основного виду діяльності заявником було отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, терміном дії з 01 липня 2019 року до 01 липня 2024 року (реєстраційний № 25130314201900140, дата реєстрації 28.11.2022). Адреса місця торгівлі: Чернігівська область, Ніжинський район, с. Бобрик, вул. Набережна, 21, автозаправний комплекс.
		33. В додатку до ліцензії наведено перелік реєстраторів розрахункових операцій, через які здійснюється роздрібна торгівля пальним.
		34. Така ліцензія була анульована згідно з розпорядженням Головного управління ДПС у Чернігівській області № 33-р від 01 лютого 2024 року, яке ТОВ «Конверс Лінкс» оскаржило до суду.
		35. Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №  481/95-BP).
		36. За визначеннями, наведеними у статті 1 цього Закону:
		роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших    суб`єктах господарювання        (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва)    громадського харчування;
		- ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;
		- анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.
		37. Відповідно до положень статті 15 Закону № 481/95-BP роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій    на роздрібну торгівлю.
		Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.
		Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі, зокрема, встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через реєстратори розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), не зазначені в ліцензії.
		Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв`язку.
		38. Отже, суб`єкт господарювання позбавлений права здійснювати діяльність, зокрема, з роздрібної торгівлі пальним, без відповідної ліцензії. 
		39. Судами попередніх інстанцій встановлено, що роздрібна торгівля пальним є основним видом діяльності заявника, яка можлива лише за наявності відповідних ліценцій.
		40. Як свідчать матеріали справи, саме встановлення факту роздрібної торгівлі заявником через реєстратори розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), не зазначені в ліцензії, було вказано у розпорядженні Головного управління ДПС у Чернігівській області № 33-р від 01 лютого 2024 року в якості підстави для анулювання ліцензій.
		41. Водночас, спірне розпорядження було прийнято на підставі акта фактичної перевірки від 18  січня 2024 року, примірник якого був наданий ТОВ "Конверс Лінкс".
		42. У позовній заяві позивач не визнає обставини, викладені в акті фактичної перевірки.
		43. Також, заявником надано до суду: 
		копії договорів з контрагентами ТОВ "Конверс Лінкс", виконання яких залежить, зокрема, від можливості здійснення основного виду діяльності (роздрібна торгівля пальним), що, у свою чергу, унеможливлює дія спірного розпорядження: ТОВ "Альянс Енерго Трейд"; ТОВ "Автобансервіс"; ТОВ "Аліум-Пром";  ТОВ "Глобал Сейл"; ТОВ "Вєнтус Ресурс"; ТОВ "Автопетроліум";
		копію наказу Мінекономіки від 05 січня 2024 року № 435, яким підтверджено, що ТОВ "Конверс Лінкс" є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
		копію штатного розкладу ТОВ "Конверс Лінкс", з якого вбачається, що на підприємстві працюють 603 особи, з яким 10 - безпосереднього на АЗК за адресою: Чернігівська область, Ніжинський район, с. Бобрик, вул. Набережна, 21. 
		44. Окрім того, на підтвердження обсягів діяльності товариства заявником додано копії декларацій акцизного податку, а також довідку від 06 лютого 2024 року № 06/02/24, з якої вбачається, що за 2023 рік підприємством сплачено податків та обов`язкових зборів на загальну суму 59 867 008,93 грн. На підтвердження обсягів денної реалізації пального на вищевказаній АЗС заявником додано копії Z-звітів РРО.
		45. Зважаючи на викладені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що до розгляду справи по суті щодо законності або не законності розпорядження про анулювання ліцензії, таке анулювання суттєво впливає на ведення господарської діяльності позивача, а саме: блокує джерела доходу та виплати працівникам заробітної плати, призводить до негативних наслідків у взаємовідносинах з іншими суб`єктами господарювання, яким заявник повинен здійснити реалізацію пального, за укладеними раніше угодами. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до невідворотних витрат та перепон у веденні господарської діяльності на майбутнє та безпосередньо впливає на наявні зобов`язання заявника в частині збереження робочих місць і виплати заробітної плати найманим працівникам, а також несплати податків до бюджету, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності, в зв`язку з чим для відновлення прав та інтересів позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
		46. Надаючи оцінку таким висновкам судів попередніх інстанцій, варто зазначити, що правомірність вжиття судами заходів забезпечення позову у цій категорії спорів вже була предметом розгляду Верховного Суду, який у постановах від 14 грудня 2021 року у справі №  240/16920/21, від 15 квітня 2022 року у справі № 440/6755/21, від 21 грудня 2022 року у справі № 160/11995/22, від 31 січня 2023 року у справі № 140/8709/21, від 22 березня 2023 року у справі № 380/8301/22, якщо узагальнити, дійшов висновків про можливість вжиття заходів забезпечення позову за умови доведення та документального підтвердження обставин, які б свідчили про можливість настання невідворотних наслідків для господарської діяльності позивача.
		47. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про існування визначених у статті 150 КАС України обставин для вжиття заходів забезпечення позову. Суди попередніх інстанцій оцінили той факт, що негативні наслідки, за період чинності оспорюваного розпорядження, є більше обтяжливими, ніж наслідки, які б могли виникнути у разі невжиття заходів забезпечення позову.
		48. Верховний Суд ще раз наголошує на тому, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
		49. Приймаючи рішення про забезпечення позову, суди попередніх інстанцій обґрунтовано вважали, що обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.
		50. Отже, забезпечуючи позов шляхом зупинення дії розпорядження податкового органу щодо анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, суди діяли відповідно до норм процесуального законодавства, вибравши вид забезпечення позову передбачений КАС України.
		51. Аргументи касаційної скарги про неправильність зроблених судами висновків є безпідставними та зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що не узгоджується з приписами статті 341 КАС України.
		52. Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б свідчили про порушення судами норм процесуального права при ухваленні судових рішень, а тому колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
		53. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		54. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 КАС України).
		На підставі викладеного, керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення.
		Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у справі № 320/6142/24 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                М. М. Яковенко
		Судді                                                                                                    І. В. Дашутін
		                                                                                                    О. О. Шишов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...