Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/21177/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; грошового обігу та розрахунків, з них; за участю органів доходів і зборів.
Надіслано для оприлюднення: 05.12.2024. Зареєстровано: 06.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2024.
Дата набрання законної сили: 05.12.2024
Номер судового провадження: К/990/34190/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 грудня 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа №520/21177/23
		адміністративне провадження № К/990/34190/24 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Яковенка М. М.,
		суддів: Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
		розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу №  520/21177/23
		за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Новаагро» до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
		за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: В. В. Катунов, І. С. Чалий, І.  М. Ральченко) від 02 липня 2024 року,
		УСТАНОВИВ:
		І. РУХ СПРАВИ
		1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Новаагро» (далі - ТОВ «АК «Новаагро», Товариство, позивач,) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС України в Харківській області (далі - ГУ ДПС, відповідач, податковий/контролюючий орган), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС від 19 травня 2023 року №  00126360701, яким до позивача застосовано штрафні санкції (пеню) за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 3 443 156,20 грн.
		2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року позов задоволено.
		Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 19 травня 2023 року № 00126360701, прийняте щодо ТОВ «АК «Новаагро».
		3. Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року стягнуто на користь ТОВ «АК «Новаагро» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. 
		У задоволенні іншої частини заяви - відмовлено.
		4. За наслідками апеляційного перегляду, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року апеляційну скаргу ГУ ДПС - залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року у справі №  520/21177/23 залишено без змін.
		5. Також постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року апеляційну скаргу ГУ ДПС - залишено без задоволення. Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у справі № 520/21177/23 залишено без змін.
		6. 18 червня 2024 року представник позивача подав до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу на його користь, понесених в суді апеляційної інстанції в розмірі 21 196,00 грн. В підтвердження понесених витрат надав додаткову угоду від 17 квітня 2024 року до договору від 01 травня 2021 року, додаткову угоду від 20 серпня 2023 року до договору від 01 травня 2021 року, додаткову угоду від 30 червня 2023 року до договору від 01 травня 2021 року, акт № 1706-2 приймання передачі правової допомоги від 17 червня 2024 року, платіжну інструкцію № 125721 від 17 червня 2024 року.
		7. ГУ ДПС подало клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому просило відмовити у задоволенні заяви ТОВ «АК «Новаагро», в обґрунтування якого зазначено, що сума судових витрат, заявлена позивачем є завищеною, не співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.
		8. Додатковою постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року заяву ТОВ «АК «Новаагро» - адвоката Кожушного Кирила Сергійовича про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
		Ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС на користь ТОВ «АК «Новаагро» судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. 
		В іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.
		9. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права при ухваленні додаткової постанови, 05 вересня 2024 року ГУ ДПС через систему «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволені заяви ТОВ «АК «Новаагро» відмовити.
		10. Після усунень недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2024 року клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження - задоволено. Поновлено строк на касаційне оскарження додаткової постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року по справі № 520/21177/23. Відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи. 
		11. Через систему «Електронний суд» 29 жовтня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача, у якому, позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а судове рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
		12. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.
		IІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		13. Ухвалюючи додаткове судове рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розмір понесених позивачем витрат підтверджений належними та допустимими в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України доказами. При цьому розмір, який є розумно обґрунтованим із фактичним обсягом виконаної роботи у суді апеляційної інстанції (змістовна частина відзиву на апеляційну скаргу складається переважно з обставин справи та доводів, наведених у позовній заяві), складає 3 000 грн.
		14. При прийнятті оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції послався на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 11 грудня 2019 року у справі № 2040/6747/18, від 23  липня 2023 року у справі № 340/4492/22, від 13 грудня 2018 року у справі № 816/2096/17, від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19, від 01 вересня 2020 року у справі №  640/6209/19, від 02 вересня 2020 року у справі № 826/4959/16, від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, від 21 березня 2018 у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16, від 18 жовтня 2018 року у справі № 813/4989/17.
		IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		15. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для часткового задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
		16. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що у цій справі суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, а саме абз. 1, 2 частини сьомої статті 139, частини п`ятої, шостої статті 134, частини першої статті 139, частини сьомої статті 139, частини дев`ятої статті 139 КАС України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», частини першої статті 1, статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також застосував вказані норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 301/1894/17, від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.
		V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		17. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
		18. Суд звертає увагу на те що предметом касаційного оскарження у цій справі є додаткова постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року, якою вирішувалось питання щодо стягнення витрат на правову допомогу, понесені при розгляді справи саме у суді апеляційної інстанції.
		19. Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
		20. Згідно із статтею 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
		21. За приписами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		22. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина сьома стаття 139 КАС України).
		23. Частинами третьою, четвертою статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		24. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.
		25. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятої статті 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
		1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
		2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
		3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
		4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		26. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті134 КАС України).
		27. З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.
		28. Згідно із пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		29. Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
		30. Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
		31. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частина перша стаття 1 Закону № 5076-VI).
		32. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частина перша стаття 1 Закону № 5076-VI).
		33. Відповідно до статті 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		34. Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
		35. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
		36. Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18, від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц.
		37. Вказане також узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року у справах № 810/2816/18, № 810/3806/18), від 22 листопада 2019 року у справі №  810/1502/18, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.
		38. З системного аналізу вищевказаних правових норм можна дійти висновку, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
		39. Судом апеляційної інстанції встановлено, що 01 травня 2021 року між ТОВ «АПК «НОВААГРО» (Клієнт за Договором), Позивач по справі № 520/2927/23 та АО «ЛОУ УОЛВС» (Адвокатське об`єднання за Договором) (чинне найменування адвокатського об`єднання - «ЛІБЕРТІ ВЕЙ») було укладено Договір про надання правової допомоги № 1/АПК, відповідно до якого Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання, зокрема, по наданню послуг з представництва у встановленому порядку інтересів Клієнта в судових органах, зокрема господарських судах, судах загальною юрисдикції, адміністративних судах, а також в інших органах під час розгляду правових спорів.
		40. 17 квітня 2024 року між ТОВ «АПК «НОВААГРО» та АО «ЛІБЕРТІ ВЕЙ» була укладена Додаткова угода б/н до Договору № 1/АПК про надання правової допомоги від 01 травня 2021 року, відповідно до якої Адвокатське об`єднання взяло на себе зобов`язання з надання наступних послуг: написання відзиву на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року у справі № 520/21177/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Новаагро» до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення; складання інших процесуальних документів по суті справи; надання усних консультацій з вивченням документів; аналіз судової практики; участь в судових засіданнях у Другому апеляційному адміністративному суді тощо.
		41. На підтвердження наданих за Договором послуг підписано акт прийому-передачі наданих послуг № 1706-2 від 17 червня 2024 року на суму 21 196,00 грн.
		42. Згідно акт прийому-передачі наданих послуг № 1706-2 від 17 червня 2024 року Адвокатським об`єднанням надано наступні послуги:
		складання відзиву на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року у справі №  520/21177/236;
		надання консультацій з вивченням документів.
		43. 17 червня 2024 року позивачем в повному обсязі було сплачено за надані Адвокатським об`єднанням послуги з правничої допомоги у справі № 520/21177/23 за Актом № 1706-2 від 17  червня 2024 року до Договору № 1/АПК про надання правової допомоги від 01 травня 2021 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 125721 від 17 червня 2024 року.
		44. Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що розмір витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем, є суттєво завищеним та не є співмірним з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт
		45. При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що така послуга як надання консультацій з вивченням документів за своїм змістом є складовими єдиного процесу щодо підготовки та складання відзиву на апеляційну скаргу. Окрім того, правова позиція позивача не змінювалась в судах першої та апеляційної інстанцій. Законодавство, яким регулюється спір у справі, документи та доводи, якими позивач обґрунтовував свою позицію, написання відзиву не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.
		46. З урахуванням принципу співмірності обсягу наданих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, складністю справи, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відшкодуванню на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.
		47. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в додатковій постанові від 11  грудня 2019 року у справі № 2040/6747/18, встановлено, що надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності процесуальних питань в апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом, оскільки первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази.
		48. Враховуючи викладене у сукупності, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що сума в розмірі 3 000 грн в якості судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою під час розгляду справи у Другому апеляційному адміністративному суді, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, є співмірною із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
		49. Відтак, проаналізувавши доводи касаційної скарги, встановлені фактичні обставини, описані вище, зважаючи на їх зміст та юридичну природу, підстави для скасування оскаржуваного судового рішення та задоволення касаційної скарги відсутні.
		50. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.
		51. При цьому вказані висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, на яку відповідач посилається в касаційній скарзі, та не суперечить їй. 
		52. Відповідно до частин першої, другої та третьої  статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		53. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є необґрунтованими.
		54. Згідно із частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		55. Суд, переглянувши додаткову постанову суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги податкового органу, внаслідок чого касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення, а додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у справі № 520/21177/23 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                М. М. Яковенко
		Судді                                                                                                    І. В. Дашутін
		                                                                                                    О. О. Шишов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...