Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 820/17417/14 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару.
Надіслано судом: 05.12.2024. Зареєстровано: 06.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 09.12.2024.
Дата набрання законної сили: 04.12.2024
Номер судового провадження: К/9901/187/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04 грудня 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа № 820/17417/14
		касаційне провадження № К/9901/187/19 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Бившевої Л.І.,
		суддів: Ханової  Р.Ф.,  Юрченко В.П., 
		 
		розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Приватної фірми "Алекс-3" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2018 (суддя Білова О.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018 (головуючий суддя - Бегунц А.О., судді - Старостін В.В., Резнікова С.С.) у справі за позовом Приватної фірми "Алекс-3" до Харківської митниці ДФС, Інспектора Харківської митниці ДФС Клинцова Ігоря Миколайовича, Інспектора Харківської митниці ДФС Ковшикова Віктора Валентиновича про визнання протиправними дій та скасування рішення,
		УСТАНОВИВ:
		У жовтні 2014 року Приватна фірма "Алекс-3" (далі - позивач, Підприємство) звернулась до суду з позовом до Харківської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця, митний орган), інспектора Харківської митниці ДФС Клинцова Ігоря Миколайовича, інспектора Харківської митниці ДФС Кошикова Віктора Валентиновича, в якому просила суд: визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у визнанні заявленої митної вартості, яке викладене в листі від 30.07.2014 №06.1/01-12/3568; рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 09.04.2014 №807000003/2014/000499/2, від 10.04.2014 №807000003/2014/000503/2; визнати протиправними дії інспекторів Митниці: Клинцова Ігоря Миколайовича щодо коригування митної вартості товарів, заявленої у митній декларації від 09.04.2014 №807100000/2014/014188; Ковшикова Віктора Валентиновича щодо коригування митної вартості товарів, заявленої у митній декларації від 10.04.2014 №807100000/2014/014359.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що інспектори митниці безпідставно та незаконно витребували додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, оскільки ним під час митного оформлення товару разом з поданням митної декларації були надані документи для визначення митної вартості товару, які відповідають вимогам статті 53 Митного кодексу України, а тому у Митниці не було підстав для відмови у митному оформленні товарів за митною вартістю, заявленою декларантом. Позивач не погоджується з рішеннями Митниці про коригування заявленої митної вартості товарів, вважає відмову Митниці у визнанні заявленої митної вартості безпідставною і протиправною та наполягає на скасуванні оскаржуваних рішень.
		Харківський окружний адміністративний суд постановою від 12.11.2014, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014, в задоволенні позову відмовив.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суди дійшли висновку про правомірність рішень Митниці про коригування митної вартості ввезеного Підприємством товару за допомогою другого методу, оскільки витребуванні інспекторами додаткові документи для підтвердження ціни такого товару надано не було, а ідентичний товар ввозився Підприємством на митну територію з розрахунку 1,85 США/кг.
		Верховний Суд постановою від 21.02.2018 (з урахуванням ухвали Верховного Суду від 10.05.2018 про виправлення помилки), касаційну скаргу позивача задовольнив частково: скасував судові рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції зазначив, що судами не надано оцінку документам, на які посилається позивач, та які ним було надано в підтвердження вартості товару під час його митного оформлення. Верховний Суд зазначив, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС Державної фіскальної служби України інформація про вантажну митну декларацію, на яку орган доходів і зборів посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядник методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суди повинні були вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України і що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована. 
		За наслідками нового розгляду справи, Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 27.08.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018, в задоволенні позову відмовив.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій, враховуючи той факт, що декларантом не були надані до Митниці витребувані нею додаткові документи, надання яких передбачено частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, а задекларований рівень митної вартості менший, ніж за попередніми митними оформленнями Підприємством ідентичного товару (за митною декларацією від 30.12.2013 №807100000/2013/065164), відповідно до наявної в митниці цінової інформації на товар позивача, дійшли висновку, що Митницею правильно та обґрунтовано був обраний метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів у відповідності до вимог статті 59 Митного кодексу України. Позивачем і за власної ініціативи відповідно до частини 8 статті 55 Митного кодексу України не були надані додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості, що декларується. 
		Судами враховано, що лист (висновок) ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 18.04.2014 №1533 був взятий Митницею до уваги, але не був використаний для підтвердження заявленої митної вартості товарів з підстав того, що у висновку зазначено, що рівень ціни на волокно штапельне з низькою температурою плавлення, торгівельна марка: "Таirilin", синтетичне, із поліестеру, що підлягало гребнечесанню, сировина білого кольору, напівматове, 4Бх51мм, марка "А", виробництва Тайвань, на умовах поставки СFR Одеса відповідає рівню поточній кон`юнктурі ринку, але, при цьому не зазначено, чи здійснювався запит виробнику товару - NAN YA PLASTICS CORPORATION; не зазначено період, за який здійснювався аналіз цін, при цьому зазначено, що "рівень цін може змінюватись в залежності від умов оплати, розміру партії, кон`юнктурної ситуації на ринку, тощо"; також в висновку було зазначено, що "висновок носить консультаційний характер".
		Позивач, не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
		В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин справи. Вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій суперечать положенням статті 53 Митного кодексу України. Позивач зазначає, що у відповідача не було законних підстав для витребування в нього додаткових документів в підтвердження задекларованої ним митної вартості товару, оскільки ним надано всі необхідні документи в підтвердження митної вартості товару, які не містили розбіжностей і повністю підтверджували митну вартість товару. Вважає, що судами не враховано, що інспектори Митниці не мали права брати за основу для коригування заявленої митної вартості ідентичних товарів оформлених за митними деклараціями, поданих за раніше поставлений товар, оскільки одна із таких поставок не може вважатись максимально наближеною до часу експорту оцінюваних товарів (різниця в часі - три місяці). Щодо другої - митна вартість була відкоригована Митницею, про що зазначено в графі 43 митної декларації.
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11.02.2019 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача.
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 03.12.2024 призначив справу до касаційного розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 04.12.2024.
		Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
		Як установлено судами попередніх інстанцій, між Підприємством та NAN YA PLASTICS CORPORATION (Тайвань) був укладений контракт від 02.03.2009 №02 (далі - контракт), предметом якого є придбання товару у кількості та в асортименті, за цінами і технічними умовами, вказаними в додатках, які є невід`ємною частиною вказаного контракту. Додатком (специфікацією) може бути інвойс на кожну партію товару, повноваження якого підтверджуються відповідним договором. Постачання здійснювалося на умовах CFR (Одеса).
		Відповідно до специфікації від 03.03.2014 №31 до Контракту позивачем придбавалося волокно штапельне з низькою температурою плавлення торгівельної марки "Tairilin" синтетичне з поліестера, піддане до грібночесання, сировина білого кольору, напівматове, 4Dx51 мм, марка "А".
		Декларування товарів Підприємства на підставі договору-доручення №349 на надання послуг здійснював декларант ПрАТ "Хавківхарчпром" ОСОБА_3 , повноваження якого підтверджуються відповідним договором.
		Так, 09.04.2014 та 10.04.2014 для здійснення митного контролю та митного оформлення зазначеного товару декларантом до митного поста "Харків-центральний" Харківської Митниці Міндоходів подані електронні митні декларації (Типу ІМ-40) №807100000/2014/014188, №807100000/2014/014359, якими визначено митну вартість на рівні 1,65 дол. США/кг, за ціною договору (І метод).
		До вказаних електронних митних декларацій на підтвердження заявленої митної вартості були додані наступні документи: коносамент, декларація про походження товарів, рахунок-фактура, контракт, додаткові угоди до контракту (№ 6 від 01.10.2012, № 8від 21.01.2013, № 9 від 21.10.2013, № 10 від 08.01.2014, спец. 31 від 03.03.2014), копія митної декларації країни відправлення, екологічна декларація, міжнародні автомобільні накладні, акт проведення огляду (переогляду) товарів, висновок за результатами дослідження експертного підрозділу тощо, про що свідчить, зокрема, зміст графи 44 цих митних декларацій та картки відмови.
		Інспекторами Клинцовим І.М. і Ковшиковим В.В. , у зв`язку з виникненням сумнівів щодо відповідності митної вартості товарів на рівні 1,65 дол. США/кг, та відповідно до приписів статей 53-54 Митного кодексу України, надіслані листи від 09.04.2014, від 10.04.2014, в яких були витребувані додаткові документи, які відповідають переліку, визначеному частиною третьою статті 53 Митного кодексу України.
		У відповідь на ці листи позивачем направлено листи від 09.04.2014 №056, від 10.04.2014 №057, в яких уповноважена особа Підприємства просила Митницю прийняти рішення про коригування митної вартості товару, щоб уникнути витрат по простою автотранспорту, оскільки немає можливості надати додаткові документи до поданих митних декларацій для підтвердження ціни заявленого товару.
		Рішеннями про коригування митної вартості від 09.04.2014 №807000003/2014/000499/2, від 10.04.2014 №80700000/2014/000503/2 митним органом скориговано митну вартість товару за другим методом та визначено її на рівні 1,85 дол. США/кг.
		Підприємство при випуску товарів у вільний обіг за поданими митними деклараціями  скористалась правом, передбаченим частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України, і забезпечило сплату різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів.
		Підприємство в порядку частини восьмої статті 55 Митного кодексу України листом від 24.04.2014 №06 звернулось до митного органу щодо перегляду прийнятих Митницею рішень про коригування заявленої митної вартості товарів, в якому позивач просив прийняти  письмове рішення щодо заявленої митної вартості (1,65 дол. США/кг) та скасувати спірні рішення про коригування митної вартості, додаючи до листа копію листа (висновку) ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 18.04.2014 №1533.
		У цьому листі ДП "Укрзовнішекспертиза" зазначило, що згідно цінової інформації підприємств виробників та постачальників відповідної та подібної продукції, можна вважати, що рівень ціни на волокно штапельне з низькою температурою плавлення торгівельної марки "Tairilin" синтетичне з поліестера (100 % поліестер), що підлягало гребнечесанню, сировина білого кольору, напівматове, 4Dx51 мм, марка "А", виробництва Тайвань, а саме 1,65 дол. США, на умовах поставки CFR - Одеса, Україна, що імпортується згідно з Інвойсом від 03.03.2014 №25А42041М та Специфікацією від 03.03.2014 №31 до контракту від 02.03.2009 №02, відповідає поточній кон`юнктурі ринку. Рівень цін може змінюватись в залежності від умов оплати, розміру партії, кон`юнктурної ситуації на ринку, тощо. Висновок дійсний протягом 30 діб від дати видачі і носить консультаційний характер.
		Митний орган листом від 30.04.2014 №06.1/01-12/3568 повідомив Підприємство про неможливість перегляду прийнятих рішень про коригування заявленої митної вартості товарів, вказавши, що Підприємством не надано обґрунтування причини зменшення фактурної вартості товару, виписку з бухгалтерської документації, ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прас-листи) виробника товару, переклад митної декларації країни відправлення, та додатково повідомив, що відповідно до вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 Митного кодексу України або до суду.
		Підприємство, скориставшись таким правом, звернулося зі скаргою від 11.06.2014 до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України). За результатами розгляду цієї скарги, ДФС України листом від 01.08.2014 №847/6/99-99-24-02-06-15 повідомила Підприємство, що вважає за можливе здійснення митного оформлення товарів, випущених у вільний обіг згідно з рішеннями про коригування заявленої митної вартості товарів за митною вартістю заявленою декларантом за умови надання органу доходів і зборів документів, що підтверджують оплату за поставлений товар, оскільки на поточний час термін здійснення оплати настав.
		У подальшому, Підприємство звернулось з листом від 07.08.2013 №01 до митного органу з вимогою переглянути спірні рішення про коригування заявленої митної вартості товарів та надало додаткові документи, а саме: платіжні доручення від 09.01.2014, від 11.02.2014, лист ДФС України від 01.08.2014 №847/6/99-99-24-02-06-15. 
		Керуючись положеннями статей 54, 55, 58 Митного кодексу України, Митниця листом від 13.08.2014 №06.1/01-12/6162 повідомила позивача, що немає можливості переглянути рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.
		Не погоджуючись із діями та рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
		Підставою для прийняття спірних рішень є непідтвердження позивачем задекларованої ним митної вартості товару, ненадання декларантом платіжних документів, які засвідчують факт оплати, що містять реквізити, необхідні для ідентифікації імпортованого товару та для підтвердження заявленої митної вартості.
		Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України.
		Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
		Згідно з частиною першою   статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
		Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
		Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
		Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 Митного кодексу   України).
		З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
		Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
		Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
		Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
		Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
		За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
		Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право органу доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
		За правилами частини шостої статті 54 Митного Кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
		Згідно з   частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
		Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункти 2, 5 частини другої статті 55 Митного Кодексу України).
		Зазначені положення зобов`язують орган доходів і зборів у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
		Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
		Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
		Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього   Кодексу.
		Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
		У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
		При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
		Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
		У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
		Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
		Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
		Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
		Як установлено судами, постачання товару за Контрактом відбувалось відповідно до Інкотермс 2010 умова постачання Cost & Freight (CFR) "Вартість та фрахт", яка означає, що продавець зобов`язаний сплатити витрати та фрахт, необхідні для поставки товару в зазначений порт, однак ризик втрати чи ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару крізь поручні судна у порту відвантаження. За умовами CFR на продавця лягає відповідальність з очищення товару від стягнень для його вивозу.
		Ціна CFR (CFR price) означає, що контрактна ціна за товар включає суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортного мита та інших зборів, а також вартості доставки (фрахту) до порту призначення, без розвантаження в порту.
		Митним органом відповідно до пунктів 2.4, 2.5 частини 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 №362 (далі - Методичні рекомендації) здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товару "волокно штапельне, синтетичне, із поліестеру", що ввозилося Підприємством за вказаними вище митними деклараціями, з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Встановлено, що згідно наявної у митного органу цінової інформації рівень митної вартості на товар "волокно штапельне, синтетичне, із поліестеру" вищий, ніж заявлений декларантом рівень митної вартості оцінюваних товарів.
		Так, ПФ "Алекс-3" протягом попереднього періоду завозився ідентичний товар "волокно штапельне, синтетичне, із поліестеру" того ж виробника та відправника - NAN YА РLASTICS CORPORATION, Тайвань, за ціною угоди - 1,85 дол. США/кг. по МД від 30.12.2013 №807100000/2013/065164, та за самостійно скоригованою декларантом за ІІ-м методом митною вартістю - 1,85 дол. США/кг по МД від 07.03.2014 № 807100000/2014/009037.
		Даних, підтверджуючих заявлену митну вартість позивачем не надано, не додано до  митних декларацій документів в підтвердження отриманих знижок від контрагента або прас-листів, або калькуляції виробника.
		У зв`язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у достовірності поданих декларантом Підприємством відомостей про митну вартість товару, а наявність інформації щодо попередніх поставок ідентичних товарів за ціною, яка є вищою, ніж ціна товару, зазначена у митних деклараціях, є достатньою підставою для проведення консультацій з декларантом та витребування додаткових документів на підтвердження визначеної митної вартості за основним методом. 
		З цих підстав митним органом було прийнято рішення про необхідність надання декларантом документів, що підтверджують відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
		Так, декларанту в електронному повідомленні було запропоновано на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України та відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України в зв`язку з тим, що документи, подані позивачем, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема: не підтверджене документально зменшення фактурної вартості товару), протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: причини зменшення вартості товару; виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; переклад митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
		Також, в електронному повідомленні декларанту було доведено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
		Крім того, з декларантом, на виконання вимог частини п`ятої статті 55, частини четвертої статті 57 Митного кодексу України, було проведено консультацію з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі, зокрема, було повідомлено про наявні факти митних оформлень за митними деклараціями від 30.12.2013 №807100000/2013/065164, від 07.03.2014 №807100000/2014/009037, з митною вартістю 1,85 дол. США/кг, на таких же комерційних умовах поставки та у схожій кількості. Проведення консультації здійснювалось у відповідності до порядку, передбаченому для електронного декларування, а саме: надіслано електронне повідомлення з відповідною інформацією.
		Водночас, декларантом не були надані витребувані додаткові документи відповідно до вимог частини третьої статті 53 Митного кодексу України.
		Лист (висновок) ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 18.04.2014 №1533 був прийнятий  Митницею до уваги, але не був використаний для підтвердження заявленої митної вартості товарів оскільки у висновку зазначено, що рівень ціни на волокно штапельне з низькою температурою плавлення, торгівельна марка: "Таirilin", синтетичне, із поліестеру, що підлягало гребнечесанню, сировина білого кольору, напівматове, 4Бх51мм, марка "А", виробництва Тайвань, на умовах поставки СFR Одеса відповідає рівню поточній кон`юнктурі ринку, але, при цьому не зазначено, чи здійснювався запит виробнику товару - NAN YA PLASTICS CORPORATION; не зазначено період, за який здійснювався аналіз цін, при цьому зазначено, що "рівень цін може змінюватись в залежності від умов оплати, розміру партії, кон`юнктурної ситуації на ринку, тощо"; також в висновку було зазначено, що "висновок носить консультаційний характер".
		Позивачем у строк, передбачений частиною восьмою статті 55 Митного кодексу України, не надано відповідачу інших документів для підтвердження заявленої ним митної вартості, а лист Підприємства від 07.08.2013 №01 із доданими документами надійшов більш, ніж через 80 днів з моменту оформлення митних декларацій.
		Судами досліджено надані позивачем документи і встановлено, що ці документи містять розбіжності, зокрема, щодо вартості імпортованого товару. Надані платіжні доручення свідчать про здійснення авансових платежів на користь постачальника-нерезидента, а не проведення оплати після здійснення постачання товарів у відповідності до умов пункту 5 контракту. При цьому, такі платіжні доручення до поданих позивачем митних декларацій не надавалися, з урахуванням того, що додаткова угода від 03.09.2013 №8 щодо можливості здійснення часткової авансової оплати за контрактом Підприємством відповідачу не надавалася.
		Вказані обставини у сукупності свідчать про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки надані митному органу документи містили розбіжності з приводу ціни імпортованого товару, що в свою чергу було правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта та надало митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
		Ураховуючи встановлені судами обставини та наведені норми чинного законодавства, Верховний Суд дійшов до висновку, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано відзначено, що митний орган, дотримуючись вимог статті 58 Митного кодексу України, здійснив визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, за достатніх на те підстав та з дотриманням порядку черговості послідовного використання методів, визначених положеннями статей 59-63 Митного кодексу України, а тому рішення про коригування митної вартості товарів прийняті правомірно і підстави для їх скасування відсутні.
		У зв`язку з цим суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про правомірність  оскаржуваних рішень та дій митного органу. 
		З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду апеляційної інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Приватної фірми "Алекс-3" залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова   В.П. Юрченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...