Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Категорія справи № 465/1243/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано судом: 06.12.2024. Зареєстровано: 06.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 09.12.2024.
Дата набрання законної сили: 07.01.2025
Номер судового провадження: 1-кп/465/71/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022140000000524

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		465/1243/23
		1-кп/465/71/24 
		 
		 
		 
		Вирок
		Іменем України
		05.12.2024                                                  м. Львів 
		Франківський районний суд м.Львова в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 
		при секретарі                  ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		захисника ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022140000000524 від 27.10.2022 року про обвинувачення :
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, громадянина України, українця, раніше судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 
		за ч.ч. 3,4 ст. 358, ч.2 ст.15- ч.4 ст.190 КК України,-
		встановив:
		ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 28.09.2022, діючи умисно з невстановленими досудовим розслідуванням особами, з корисливих мотивів, вступили у спільну злочинну змову та домовились про вчинення спільного умисного злочину, який полягав у посяганні на суспільні відносини у сфері власності, а саме: у заволодінні шахрайським способом об`єктом нерухомого майна у виді квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на яку належить корпорації будівельних підприємств «КАРПАТБУД» (далі - КБП «КАРПАТБУД») ЄДРПОУ 30477237, шляхом підроблення та використання завідомо підроблених офіційних документів, з подальшим проведенням державної реєстрації права власності на вищевказаний об`єкт нерухомості з метою його приватизації. 
		       Так, ОСОБА_4 реалізовуючи спільний злочинний умисел, діючи умисно з невстановленими досудовим розслідуванням особами, у невстановлений досудовим розслідуванням час, спосіб та місці, але не пізніше 28.09.2022, реалізовуючи спільний злочинний план, маючи умисел на підроблення офіційних правовстановлюючих документів, які здатні спричинити наслідки правового характеру, для їх подальшого використання з метою незаконного заволодіння об`єктом нерухомого майна у виді квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будь-яких законних підстав для набуття, володіння чи розпорядження вищевказаним об`єктом нерухомості не має, будучи обізнаним із п.п. 78-80 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який затверджений Постановою КМУ №1124 від 25.12.2015 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також вимогами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004, підробили договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру, що буде збудована в майбутньому №2587-46-2502 від 25.02.2015, шляхом внесення у вказаний документ завідомо неправдивих відомостей щодо придбання 25.02.2015 гр. ОСОБА_6 вищевказаної квартири, та нанесення підпису від імені президента КБП «КАРПАТБУД» - ОСОБА_7 , який останній не здійснював. 
		       Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами, у невстановлений досудовим розслідуванням час, спосіб та місці, але не пізніше 28.09.2022, маючи на меті провести державну реєстрацію речових прав на квартиру, що за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи, що ОСОБА_6 не придбавала вищевказаний об`єкт нерухомості, підробили офіційний документ, а саме: довідку №821 від 29.09.2022 про повну сплату вартості квартири, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей про нібито сплату гр. ОСОБА_6 повної вартості квартири, що становить 2 781 000 грн (два мільйони сімсот вісімдесят одна тисяча) гривень, та нанесення підпису від імені президента КБП «КАРПАТБУД» - ОСОБА_7 , який останній не здійснював. 
		       Крім цього, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами, у невстановлений досудовим розслідуванням час, спосіб та місці, але не пізніше 28.09.2022, маючи на меті провести державну реєстрацію речових прав на квартиру, що за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи, що ОСОБА_6 не приймала вищевказаний об`єкт нерухомості, підробили офіційний документ, а саме: акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_3 , шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей про нібито приймання 18.09.2015 гр. ОСОБА_6 вищевказаного об`єкту нерухомості, та нанесення підпису від імені президента КБП «КАРПАТБУД» - ОСОБА_7 , який останній не здійснював.
		Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізовуючи спільний, з невстановленими досудовим розслідуванням особами, злочинний умисел, направлений на заволодіння шахрайським шляхом об`єктом нерухомості у виді квартири за адресою: АДРЕСА_2 , володіючи завідомо підробленими офіційними документами та будучи обізнаним із п.п. 78-80 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який затверджений Постановою КМУ №1124 від 25.12.2015 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також вимогами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004, діючи спільно із невстановленими досудовим розслідуванням особами, розпочав реалізацію злочинного плану щодо приватизації вищезгаданого об`єкту нерухомості. 
		Так, володіючи завідомо підробленими офіційними правовстановлюючими документами, а саме: договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру, що буде збудована в майбутньому №2587-46-2502 від 25.02.2015 (далі - Договір), а також документами, які відповідно до п. 3.1 Договору підтверджували факт оплати та передачі об`єкту нерухомого майна ОСОБА_6 , а саме: довідкою №821 від 29.09.2022 про повну сплату вартості квартири та актом прийому-передачі квартири АДРЕСА_4 від 18.09.2015, останній, діючи умисно, усвідомлюючи, що ОСОБА_6 вищевказаної квартири не придбавала та законних підстав для проведення державної реєстрації речових прав на вказане майно не має, діючи як повірений на підставі довіреності №3867 від 13.10.2022, посвідченої приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 , 03.11.2022 звернувся до Центру надання адміністративних послуг (далі - ЦНАП) Львівської міської ради, що за адресою: м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 85 із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 , надавши адміністратору ЦНАП вищевказані завідомо підроблені офіційні документи. 
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 358, ч.2 ст.15- ч.4 ст.190 КК України, визнав повністю, підтвердив усі обставини їх вчинення, які викладені в обвинувальному акті, у вчиненому розкаявся. Просив зарахувати строк попереднього ув`язнення у строк покарання.
		Захисник підтримав надані обвинуваченим пояснення.
		Прокурор просив призначити покарання у межах санкцій статтей, за якими ккваліфікуються дії ОСОБА_4 з урахуванням положень ст. 71 КК України.
		Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях за ч.ч. 3,4 ст. 358, ч.2 ст.15- ч.4 ст.190 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
		Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.3 ст. 358 КК України, як підроблення офіційних документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб; за ч.4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підроблених документів; за ч.2 ст. 15 - ч.4 ст. 190 КК України, як закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, в особливому великому розмірі.
		Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Згідно із ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		З огляду на викладене, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, які з урахуванням положень ст.12 КК України відносяться до категорії кримінального проступку (ч.4 ст. 358 КК України), нетяжкого злочину (ч.3 ст.358 КК України) та тяжким злочином (ч.4 ст.190 КК України), характер та ступінь суспільної небезпеки кримінальних правопорушень, мету вчинення суспільно небезпечних дій, особу ОСОБА_4 , який раніше судимий, перебуває з 01.2021 року на обліку в медичному центрі превенції та терапії узалежнень, діагноз: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю; на обліку в психоневрологічному диспансері не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину (копія свідоцтва про НОМЕР_1 ) та матір ОСОБА_9 (посвідчення серії НОМЕР_2 ).
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.
		Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
		Як вбачається з роз`яснень п.п. 2, 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року №7 за сукупністю вироків (ст..71 КК України) покарання призначається коли, засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили. При застосуванні правил ст. 71 КК України судам належить врахувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж не відбута частина покарання за попереднім вироком.
		Враховуючи сукупність наведених обставин справи, та дотримуючись принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_4 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358 КК України покарання у виді обмеження волі; за ч.4 ст. 358, ч.4 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі, з урахуванням положень ч.1 ст. 70, ст. 71 КК України.
		Щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зарахування йому в строк відбуття покарання строку попереднього ув`язнення з 25.12.2014 по 28.02.2015 року, з 20.02.2024 року з моменту його тимчасового залишення в слідчому ізоляторі, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого та засудженого, вирок щодо якого не набрали законної сили.
		Згідно з ч.5 ст. 72 КК України, зарахуванням судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Згідно з пунктом 12 частини 1статті 537 КПКУкраїни під час виконання вироків суд, визначений частиною другоюстатті 539цього Кодексу, має право вирішувати питання про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв`язку з розглядом справи в суді.
		Відповідно до постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 08 серпня 2024 року усправі № 553/2295/20 у випадку тимчасового залишення засудженого у слідчому ізоляторі він є таким, що вже позбавлений свободи на підставі вироку, який набрав законної сили і виконується. У цьому разі змінюється лише режим відбування покарання у зв`язку з необхідністю проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв`язку з розглядом справи в суді.
		Тимчасове залишення обвинуваченого в порядку п. 12 ч. 1 ст. 537 КПК, ст. 90 КВК в слідчому ізоляторі не може вважатися запобіжним заходом.
		Наведене узгоджується з правозастосовною практикою Касаційного кримінального суду Верховного суду, відображеною у постановах від 08 вересня 2020 року у справі № 229/5466/20 (провадження № 51-614км22), від 21 жовтня 2021 року у справі № 221/8513/18 (провадження № 51-2244км21).
		Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 05.11.2022 року до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		07.11.2022 року ОСОБА_9 було внесено визначену ухвалою слідчого судді Галицкього районного суду м. Львова від 05.11.2022 року заставу, а ОСОБА_4 звільнено з під варти.
		Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 28.02.2023 ОСОБА_4 тимчасово залишено в ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» до часу розгляду судом даного кримінального провадження.
		Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022140000000524 від 27.10.2022 року відносно ОСОБА_4 діяв з 04.11.2022 року до 07.11.2022 року, а тому лише цей період підлягає зарахуванню у строк відбування покарання у відповідності до вимог ч.5 ст.72 КК України.
		Крім того, ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 23.10.2024 року (справа №462/1259/15-к) засудженому ОСОБА_4 зараховано в строк покарання, призначеного вироком Сихівського районного суду м.Львова від 28.02.2017 року, строк попереднього ув`язнення з 25.12.2014 року по 22.05.2015 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, а тому такий не підлягає повторному зарахуванню в строк відбуття покарання у даному кримінальному провадженні.
		Крім цього, до ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05.11.2022 було застосовано тримання під вартою зможливістю внесення застави у розмірі 248 100,00 гривень.
		Згідно повідомлення Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)» від 07.11.2022 року №9/6173, ОСОБА_4 07.11.2022 року звільнений з ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» у зв`язку із внесенням ОСОБА_9 застави. Підтвердження про внесення застави з ТУ ДСА у Львівській області надійшло 07.11.2022 року.
		Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
		В силу вимог ст. 368 КПК України питання про повернення застави суд має вирішити під час винесення вироку по справі.
		Під час перебування під заставою ОСОБА_4 умови запобіжного заходу не порушував, внесена заставодавцем ОСОБА_9 застава в дохід держави не зверталась.
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе повернути грошові кошти в розмірі 248 100 (двісті сорок вісім тисяч сто) гривень, внесені на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області заставодавцю ОСОБА_9 .
		Питання про скасування арешту майна слід вирішити відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України.
		Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Цивільний позов не заявлено.
		Відповідно до ч. 2 ст.124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню в користь держави витрати на залучення експерта, які документально підтверджені висновком експерта №4146-Е від 13.01.2023 в сумі 9 438, 50 грн.; висновком експерта №4509-Е від 23.01.2023 року в сумі 10382,35 грн.; висновком експерта №4331-Е від 08.02.2023 в сумі 13 143,90 грн., а всього 32 964 (тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят чотири) гривні 75 копійок.
		Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.349, 368-371, 373, 374, 615 КПК України, суд -
		ухвалив:
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 358, ч.2 ст.15- ч.4 ст.190 КК України та призначити йому покарання:
		за ч.3 ст. 358 КК України у виді 2 (два) роки обмеження волі;
		за ч.4 ст. 358 КК України у виді у виді 1 (одного) року обмеження волі;
		за ч.2 ст.15-ч.4 ст.190 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
		На підставі ч 1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити  ОСОБА_4 покарання за сукупністю злочинів у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 71 КК України частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Сихівського районного суду м. Львова від 28.02.2017 року та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання 4 (чотири) роки 2 (два) місяці позбавлення волі.
		Початок відбуття покарання ОСОБА_4 відраховувати з моменту затримання, а саме 04 листопада 2022 року.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України  ОСОБА_4 зарахувати у строк призначеного покарання строк його попереднього ув`язнення починаючи з 04.11.2022 по 07.11.2022 включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день 
		 
		позбавлення волі.
		Заставу у розмірі 248 100 (двісті сорок вісім тисяч сто) гривень, внесену заставодавцем ОСОБА_9 на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05.11.2024 року на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області, повернути заставодавцю ОСОБА_9 , відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання вироком законної сили.
		Стягнути з  ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 32 964 (тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят чотири) гривні 75 копійок.
		Скасувати накладений ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 08.11.2022 року (справа №461/5866/22, провадження №1-кс/465/5099/22).
		Речові докази:
		2 ключі та 1 електронний чіп - ключ від вхідних дверей квартири, що за адресою: АДРЕСА_2 ; рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №65349139 від 03.11.2022 на 1 арк.; довідка №821 від 29.09.2022 року про те, що ОСОБА_6 оплатила повну вартість квартири АДРЕСА_4 (загальна площа 172,4 м.кв.) згідно договору купівлі - продажу №2587 -46-2502 від 25.02.2015 року на 1 арк.; договір купівлі - продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_4 , що буде збудована у майбутньому №2587 - 46-2502 від 25.02.2015 року укладеного між Корпорацією БП «КАРПАТБУД» в особі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на 4 арк.; акт приймання - передачі квартири АДРЕСА_5 укладеного між Корпорацією БП «Карпатбуд» в особі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 від 18.09.2015 року на 1 арк.; копія розпорядження Франківської районної державної адміністрації №91 від 10.03.2017 року на 1 арк.; копія декларації про готовність об`єкта до експлуатації по АДРЕСА_6 на 7 арк.; технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_3 (інвентаризаційна справа №55791) на 4 арк.; копія технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_3 на 4 арк.; нотаріально посвідчена довіреність (приватний нотаріус ОСОБА_8 ) від ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_4 від 13.10.2022 на 1арк.; копія паспорту та РНОКПП на ім`я ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 на 3 арк.; аркуш формату А4 із зазначенням стаціонарних номерів ЦНАП; мобільний телефон марки «Iphone11» із сім карткою з абонентським номером НОМЕР_3 ; банківська картка «Приватбанк» № НОМЕР_4 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Франківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...