Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/6978/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; оренди.
Надіслано для оприлюднення: 06.12.2024. Зареєстровано: 07.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 09.12.2024.

Номер судового провадження: 2/461/2907/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   Справа №461/6978/24 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   
		27 листопада 2024 року                                     м.Львів
		Галицький районний суд міста Львова
		у складі: головуючого судді Кітова О.В.,
		за участю секретаря судового засідання Черевка В.В.,
		представника позивача ОСОБА_1 ,
		представника відповідача ОСОБА_2 ,
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіЛьвові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом  ОСОБА_3 (адреса реєстрації (проживання): АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), в інтересах якого діє адвокат Леськов Валерій Петрович (адреса: 01024, м. Київ, вул. Дарвіна, 5/10) до Львівської міськоїради (адреса:79006,м.Львів,пл.Ринок,1;ЄДРПОУ04055896) про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі,
		встановив:
		27 серпня 2024 року ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Леськов Валерій Петрович, звернувся до суду з позовом до Львівської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 22.09.2014 р.
		В обґрунтування поданого позову покликається на те, що позивач як власник нежитлової будівлі - павільйону «Квіти» загальною площею 172,70 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , (на плані літ. Л-1) (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 363068546101), на підставі укладеного з Львівською міською радою договору оренди землі від 22.09.2014 р. отримав на 10 років в орендне користування земельну ділянку кадастровий номер 4610136600:06:003:0020 загальною площею 0,0418 га за адресою: АДРЕСА_2 , для обслуговування зазначеного об`єкту нерухомого майна. Належно виконуючи обов`язки орендаря, ОСОБА_3 до спливу строку договору оренди від 22.09.2014 р. звернувся у Львівську міську раду із заявою від 01.04.2024 р. про продовження договору оренди на новий 10-річний строк, долучивши 23.07.2024 р. до заяви від 01.04.2024 р. підписаний з його сторони проект додаткової угоди до договору оренди землі від 22.09.2014 року. Однак, Львівська міська рада як орендодавець протягом місяця не розглянула поданий проект додаткової угоди до договору оренди землі від 22.09.2014 року, її умови не узгоджувала з орендарем та не уклала з ОСОБА_3 додаткову угоду про поновлення договору оренди на новий строк, рішення про відмову у поновленні строку договору оренди не прийняла. У зв`язку з цим, позивач просить позов задовольнити та визнати укладеною з дня набуття рішенням суду законної сили додаткову угоду до договору оренди землі від 22.09.2014 року, яка б передбачала поновлення строку дії договору на новий 10-річний термін.
		Ухвалою суду від 02 вересня 2024 року відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, підготовче судове засідання по справі призначено на 01 жовтня 2024 року.
		З метою забезпечення права відповідача на подання відзиву на позовну заяву за клопотанням представника Львівської міської ради у підготовчому судовому засіданні 01 жовтня 2024 року оголошувалась перерва до 15 год. 00 хв. 30 жовтня 2024 року.
		07 жовтня 2024 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому Львівська міська рада проти позову заперечує. Відзив мотивований тим, що за відсутності ухваленого відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на пленарному сесійному засіданні Львівської міської ради рішення неможливо зобов`язати відповідача в судовому порядку укласти договір або поновити його, оскільки таке зобов`язання суперечитиме вимогам закону. Позивач не дотримався сукупності умов, визначених частинами першою  п`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі», тому переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строку, не може домінувати над виключним правом орендодавця як власника земельної ділянки щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі. Також у відзиві зазначається про те, що у відповідь на заяви ОСОБА_3 від 01.04.2024 р. №З-П-19298-2403 та від 23.07.2024 р. №З-П-42168-2403 на розгляд Львівської міської ради підготовлено два альтернативних проекти ухвал: про поновлення гр. ОСОБА_3 строку оренди земельної ділянки на пл. Соборній, 16, та про відмову гр. ОСОБА_3 у поновленні строку оренди земельної ділянки на пл. Соборній, 16.
		Ухвалою суду від 30 жовтня 2024 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 27 листопада 2024 року.
		Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві. 
		Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги заперечила з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.
		Суд, заслухавши доводи учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.
		Відповідно до ч.1ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленомуЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Частинами 1 та 3статті 13 ЦПКвстановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
		Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 31 березня 2006 року позивач ОСОБА_3 придбав в Орендного підприємства «Квітковий дім» павільйон «Квіти» загальною площею 172,7 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , (на плані  літ. Л-1). Право власності позивача на об`єкт нерухомого майна  павільйон «Квіти» загальною площею 172,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , (на плані  літ. Л-1) зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 363068546101.
		Ухвалою XVI сесії VI скликання Львівської міської ради від 10 липня 2014 року №3698 вирішено: (1) Вилучити за згодою з користування Орендного підприємства «Квітковий дім» (правонаступника Орендного підприємства «Галицький ринок») земельну ділянку площею 0,0418 га на площі Соборній, 16; (2) Затвердити ОСОБА_3 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на площі Соборній, 16; (3) Передати ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0418 га у межах червоних ліній з обмеженнями без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень (кадастровий номер 4610136600:06:003:0020) на пл. Соборній, 16, в оренду терміном на 10 років для обслуговування нежитлової будівлі (торгівельного павільйону) за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання  землі комерції; (4) Громадянину ОСОБА_3 : у тримісячний термін укласти з Львівською міською радою договір оренди та зареєструвати його у встановленому порядку, договір про відшкодування неотриманих доходів за користування земельною ділянкою, забезпечити цілодобовий доступ до існуючих на території ділянки інженерних мереж для їх ремонту та обслуговування, дотримуватись правил використання земель в охоронній зоні згідно з вимогами інженерних служб міста і не чинити перешкод при будівництві нових інженерних мереж; (5) Департаменту містобудування доручено здійснити державну реєстрацію речового права на земельну ділянку, забезпечити внесення відповідних змін у земельно-кадастрові дані. 
		На підставі ухвали Львівської міської ради від 10 липня 2014 року №3698 «Про затвердження гр. ОСОБА_3 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки на пл. Соборній, 16» Львівською міською радою 22 вересня 2014 року укладено з ОСОБА_3 договір оренди землі, згідно з яким Львівська міська рада як орендодавець надає, а ОСОБА_3 як орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 4610136600:06:003:0020 загальною площею 0,0418 га, у тому числі забудова - 0,0191 га, тверде покриття - 0,0227 га (в тому числі в межах червоних ліній - 0,0418 га), яка знаходиться у АДРЕСА_2 , для обслуговування нежитлової будівлі (торговельного павільйону).
		Згідно з пунктом 43 договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
		Договір оренди землі від 22.09.2014 року зареєстровано у Львівській міські раді 22 вересня 2014 року за № Г-1302, про що у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі Г-2 вчинено запис.
		Відповідно до пункту 8 договору оренди його укладено на 10 (десять) років терміном до 10 липня 2024 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.
		Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 3-денний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п.20 договору).
		За змістом пунктів 26, 27 договору на орендовану земельну ділянку встановлено обтяження згідно містобудівних обмежень Управління архітектури №2401-3вих-1195 від 16.06.2014 року, перелік обмежень Відділу Держземагенства у м. Львові Львівської області №40/01-14/2820 від 12.06.2014 року. Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обтяжень.
		З матеріалів справи вбачається, що 22 вересня 2014 року Львівська міська рада передала, а ОСОБА_3 як орендар прийняв у строкове платне володіння і користування за Актом приймання-передачі об`єкта в оренду земельну ділянку площею 0,0418 га за адресою: АДРЕСА_2 .
		Судом встановлено, що 01 квітня 2024 року позивач звернувся до Львівської міської ради із листом-повідомленням (вхідний номер №З-П-19298-2403 від 01.04.2024 р.) про намір продовжити строком на 10 років договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 4610136600:06:003:0020 загальною площею 0,0418 га, на пл. Соборній, 16, для обслуговування нежитлової будівлі (торговельного павільйону).
		Згідно з листом Головного управління ДПС у Львівській області від 06.03.2024 р. №6268/6/13-01-24-11 заборгованість по орендній платі за землю з фізичних осіб за договором оренди від 22.09.2014 року №Г-1302 за користування земельною ділянкою у АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610136600:06:003:0020 у ОСОБА_3 відсутня.
		Також судом встановлено, що 23 липня 2024 року позивач в доповнення до повідомлення від 01.04.2024 р. №З-П-19298-2403 звернувся до Львівської міської ради із заявою (вх. № З-П-42168-2403), в якій просив розглянути доданий проект додаткової угоди до договору оренди землі від 22.09.2014 щодо поновлення договору на новий строк.
		У відповідь на звернення ОСОБА_3 від 23.07.2024 р. № З-П-42168-2403 листом від 01.08.2024 року №2403-вих-110016 начальник управління земельних ресурсів Львівської міської ради ОСОБА_4 повідомив позивача про те, що для розгляду питання, порушеного у зверненнях від 01.04.2024 № З-П-19298-2403 та від 23.07.2024 № З-П-42168-2403, на розгляд Львівської міської ради планується підготувати та винести проєкти ухвал:
		- «Про поновлення гр. ОСОБА_3 строку оренди земельної ділянки
		на пл. Соборній, 16»;
		- «Про відмову гр. ОСОБА_3 у поновленні строку оренди земельної
		ділянки на пл. Соборній, 16».
		У листі начальника управління земельних ресурсів Львівської міської ради Коровайник С.С. від 01.08.2024 року №2403-вих-110016 зазначається, що проєкти вказаних ухвал потребують виготовлення (друкування), редагування та реєстрації у базі даних «Проекти ухвал» Секретаріатом Львівської міської ради, візування посадовими особами виконавчих органів Ради, розгляду постійними комісіями ради, включенню в порядок денний пленарного засідання Львівської міської ради.
		Доказів вирішення на пленарному засіданні Львівської міської ради звернень ОСОБА_3 від 01.04.2024 р. № З-П-19298-2403 та від 23.07.2024 р. № З-П-42168-2403 станом на день судового розгляду справи відповідачем не надано.
		Відповідно до статті 5ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
		У зв`язку з набранням чинності 16 січня 2020 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» від 05.12.2019 р. №340-IX розділ IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» доповнено абзацами 3 і 4, якими унормовано, що договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом № 340-IX, у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33Закону України«Про орендуземлі» (у новій редакції) та статтею 126-1 ЗК України. Правила, визначені статтею 126-1ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом № 340-IX, а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
		Отже, з урахуванням унормованих розділом IX«Перехідні положення»Закону України«Про орендуземлі» правил діїЗакону України № 340-IX в часі до спірних правовідносин підлягає застосуванню редакція Закону України «Про оренду землі», чинна станом на момент укладення договору оренди землі від 22.09.2014 р. 
		Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній станом на момент укладення договору оренди від 22.09.2014 р.) визначався алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря як більш уразливої сторони в цих правовідносинах від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря.
		Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній станом на момент укладення договору оренди від 22.09.2014 р.) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. 
		Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній станом на момент укладення договору оренди від 22.09.2014 р.)). 
		Порядок реалізації переваженого права на поновлення договору оренди землі на новий строк узгоджений між позивачем ОСОБА_3 та Львівською міською радою у пункті 8 договору оренди землі від 22.09.2014 р.: «Після закінчення строку договору орендар має переважне право но поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію».
		Відповідно до правової позиції, викладеної у пункті 59 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2024 року у справі № 604/480/23, метою передбаченого частиною 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» повідомлення дійсним орендарем, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, є запобігання укладенню орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому, таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк).
		Як встановлено судом, 01 квітня 2024 р. позивач подав до Львівської міської ради повідомлення про продовження договору оренди на новий строк (вхідний № З-П-19298-2403), доповнивши його 23 липня 2024 р. підписаним зі сторони орендаря проектом додаткової угоди до договору (лист вх. № З-П-42168-2403).
		Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.07.2019 по справі №908/2315/18, зазначені положення частини п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній станом на 22.09.2014 р.) слід розуміти таким чином: орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря; може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі. При цьому, заперечення орендодавця стосовно невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону не можуть бути відхилені без зазначення відповідних причин, а мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни тощо. Наведені положення встановлюють порядок врегулювання розбіжностей щодо умов договору, при цьому прямо передбачають можливість усунути в межах встановленого терміну розбіжності, що виникли під час відповідного листування. При цьому, сама по собі обставина неподання орендарем тих чи інших документів під час першого звернення, не є достатньою підставою для відмови в поновленні договору оренди, за умови дотримання всіх передбачених Законом приписів до спливу строку дії договору.
		У відповідь на повідомлення ОСОБА_3 від 01.04.2024 р. № З-П-19298-2403 та від 23.07.2024 р. № З-П-42168-2403 Львівська міська рада у листі від 01.08.2024 р. №2403-вих-110016 від 01.08.2024 р. заперечень проти поновлення договору оренди землі від 22.09.2014 р. на новий строк не висловлювала, зауважень щодо істотних умов договору та додаткової угоди не навела. У подальшому відповідач також не надсилав ОСОБА_3 заперечення та рішення Львівської міської ради про відмову у продовженні договору оренди землі на новий строк, вимогу про повернення земельної ділянки. На день розгляду справи позивач продовжує користуватись земельною ділянкою.
		У постанові Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 922/1188/19 зауважено на тому, що чинне законодавство України не визначає форми висловлення заперечення орендодавця стосовно поновлення договору оренди за частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», а рішення ради (колегіального органу місцевого самоврядування) найбільш повно відповідає положенням пункту 34 частини першої статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» для дотримання письмового волевиявлення. Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.12.2018 у справі 910/18875/17.
		Способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття сесією відповідного рішення (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 910/4790/20).
		Оскільки відсутність рішення Львівської міської ради про відмову у поновленні договору оренди на новий строк та продовження користування ОСОБА_3 спірною земельною ділянкою після 22.09.2024 р. не заперечується представником відповідача, суд приходить до висновку про порушення відповідачем приписів ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди).
		Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України). Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. В аспекті дотримання принципів розумності, добросовісності та справедливості заслуговує на увагу переважне право позивача на укладення договору оренди на новий строк (правова позиція, викладена у пунктах 92  94 постанови Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.11.2023 р. у справі №357/8305/19).
		Як зазначив Верховний Суд у постанові від 14.06.2022 р. у справі №904/3789/19, правова оцінка діям орендодавця з огляду на справедливість та добросовісність, з урахуванням доктрини заборони суперечливої поведінки має суттєве значення для правильного вирішення спору про поновлення договору оренди землі на підставі положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у відповідній редакції).
		Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 зазначив, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України)  це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки) базується на давньоримській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі цієї доктрини є принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно на них покладається.
		Якщо особа, яка має право на оскарження документа чи юридичного факту, безпосередньо висловилася або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати таке право, така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба згодом реалізувати право на оскарження суперечитиме попередній поведінці та має призводити до припинення зазначеного права (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 7 жовтня 2020 року у справі № 450/2286/16-ц).
		З дослідженого судом листа Львівської міської ради від 01.08.2024 р. №2403-вих-110016 від 01.08.2024 р. вбачається, що у відповідь на звернення ОСОБА_3 від 01.04.2024 р. № З-П-19298-2403 та від 23.07.2024 р. № З-П-42168-2403 відповідач не заперечував дотримання ОСОБА_3 приписів частини першої  третьої статті 33 Закону України «Про оренду землі», а покликався на триваючі узгодження, візування, розгляд у структурних підрозділах Ради проектів альтернативних рішень Львівської міської ради: «Про поновлення гр. ОСОБА_3 строку оренди земельної ділянки на пл. Соборній, 16», «Про відмову гр. ОСОБА_3 у поновленні строку оренди земельної ділянки на пл. Соборній, 16». При цьому, проект ухвали Львівської міської ради про відмову гр. ОСОБА_3 у поновленні строку оренди земельної ділянки мотивувався розміщенням земельної ділянки у межах червоних ліній площі Соборної, що підлягає реконструкції, а не порушенням орендарем порядку звернення за поновленням договору на новий строк. Аналогічне обґрунтування проєкту ухвали про відмову гр. ОСОБА_3 у поновленні строку оренди земельної ділянки на пл. Соборній, 16, наведені у пояснювальній записці начальника Управління земельних ресурсів Львівської міської ради С.Коровайника до проєктів ухвал.
		З урахуванням зазначеного суд відхиляє доводи представника відповідача щодо необхідності відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на невідповідність повідомлення позивача про поновлення договору оренди на новий строк частинам першій  третій статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в чинній на момент укладення договору від 22.09.2014 р. редакції)
		Крім того, аналіз змісту пункту 8 договору оренди землі від 22.09.2014 р. свідчить про те, що на відміну від письмового повідомлення орендаря про намір продовжити дію договору, що подається не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку договору, у договорі не зазначено про обов`язок орендаря долучити до листа-повідомлення проєкт додаткової угоди та не встановлено граничного терміну його подання орендодавцю. З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що строки подання орендодавцю проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 22.09.2014 р. мають визначатись виходячи з приписів ч. 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а саме: проект додаткової угоди мав бути поданий орендарем не пізніше ніж за місяць до спливу договору оренди землі від 22.09.2014 р., тобто до 22.08.2024 р.
		Оцінюючи твердження представника відповідача з приводу укладення договору оренди землі від 22.09.2014 року на строк 10 років, але до 10.07.2024 року та недотримання позивачем встановленого ч. 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» місячного строку подання проекту додаткової угоди, суд виходить з наступного.
		Договір оренди землі сторонами укладено 22 вересня 2014 р. та зареєстровано 22 вересня 2014 р. у Львівській міській раді за №Г-1302.
		Пунктом 43 договору визначено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
		Відповідно до ст. 631 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору) строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконати свої обов`язки. Договір набирає чинності з моменту його укладення.
		Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у пунктах 8.12  8.18, 10.1 постанови від 06.03.2024 р. у справі № 902/1207/22, згідно з якою з 01.01.2013 набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11.02.2010 № 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» (далі - Закон № 1878-VI), якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання на державну реєстрацію правочинів, а із Закону України «Про оренду землі» були виключені статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі. Після описаних вище законодавчих змін слід розмежовувати момент укладення договору оренди землі (це момент досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов та підписання для договорів з 01.01.2013), з якого у його сторін виникають права і обов`язки у зобов`язальних правовідносинах, і момент виникнення на підставі вказаного правочину речового права, який пов`язаний з моментом державної реєстрації такого права (третє речення частини першої статті 19 Закону № 161-XIV у редакції, чинній на час підписання договору).
		За змістом п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на 22.09.2014 р.) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.
		Таким чином, після 01 січня 2013 року (зміни законодавчого регулювання, а саме: виключення із Закону України «Про оренду землі» вимог про необхідність державної реєстрації договору оренди та вказівки на необхідність реєстрації права оренди та виключення з тексту цього Закону посилання на укладеність правочину з дня його державної реєстрації), договір оренди землі як консенсуальний договір є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх його істотних умов та його підписання у встановленій простій письмовій формі, якщо інше не узгоджено між сторонами, тобто дотримання сторонами вимог статей 638, 759 та 792ЦК України та статті 15 Закону 161-ХIV (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19).
		При цьому суд враховує висловлену у п. 8.27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.03.2024 р. у справі № 902/1207/22 правову позицію, згідно з якою окремі умови договору, що не відповідають закону, не створюють правових наслідків, оскільки застосування імперативної норми закону не може залежати від волі приватних осіб. 
		Враховуючи, що строк дії договору визначався статтею 15 Закону України «Про оренду землі» як істотна умова договору оренди, суд приходить до висновку, що сторони договору оренди землі не могли врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов`язки) у спосіб, який суперечить імперативним нормам, зокрема, на власний розсуд встановлювати інші правила щодо строку договору, початку та закінчення його перебігу, який не відповідав ухвалі Львівської міської ради від 10.07.2014 р. №3698, п. 42 договору та ст. 631 ЦК України. У протилежному випадку умови договору оренди землі, що не відповідають вказаним вище імперативним нормам статті 15 Закону України № 161-XIV, не створюють для сторін такого правочину тих наслідків, на які вони спрямовувались.
		Суд враховує, що саме на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість та ясність їх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74; «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37) та сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).
		Усуваючи суперечність пункту 8 договору оренди землі від 22.09.2014 р. щодо 10-річного строку дії договору та терміну його чинності до 10.07.2024 р., суд вважає за необхідне також застосувати правовий принцип «сontra proferentem» (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem» - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Дане правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (not individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте, були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the dominant influence of one of the party). 
		Як зазначається у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 753/8945/19, принцип «сontra proferentem» має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність. Сontra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань). Сontra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. У разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань [див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року в справі № 613/1436/17 (провадження № 61-17583св20)].
		Зміст договору оренди землі від 22.09.2014 р. свідчить про його відповідність типовій формі договору оренди землі, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. №220, яку застосувала Львівська міська рада при підготовці даного договору для укладення 22.09.2014 р. з позивачем.
		З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що 10-річний строк договору оренди землі від 22.09.2014 р. розпочався з 22.09.2014 р., тобто з дня укладення договору, та закінчився 22.09.2024 р. Включення відповідачем до пункту 8 договору оренди землі від 22.09.2014 р. терміну дії договору  до 10.07.2024 р. не відповідає строку договору  10 років та моменту набрання ним чинності, вказаним у пунктах 8, 43 даного договору, а також пункту 3 ухвали Львівської міської ради 10.07.2014 р. №3698.
		Саме тому долучення 23.07.2024 р. позивачем проекту додаткової угоди до повідомлення про поновлення договору від 01.04.2024 р. вчинено в межах граничного місячного строку, встановленого ч. 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній станом на момент укладення договору).
		Суд також враховує, що позивач як власник правомірно набутого нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 4610136600:06:003:0020 загальною площею 0,0418 га за адресою: АДРЕСА_2 , має законний цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими об`єктом. 
		Вказане випливає з правової позиції Великої Палати Верховного Суду щодо застосування принципу «superficies solo cedit» (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (див. постанови від 4 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (пункт 8.5), від 3 квітня 2019 року у справі № 921/158/18 (пункт 51), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункти 37-38), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 54)). Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц (пункт 42), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 54)).
		Таким чином, з урахуванням наведених приписів, у разі наявності в особи права власності на об`єкт нерухомості навіть відсутність підстав для поновлення договору оренди землі не може бути перешкодою для реалізації такою особою права користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування її об`єкта, а також для оформлення відповідних договірних відносин щодо цієї ділянки (Правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13 жовтня 2021 року у справі №924/1057/20, а також у п. 8.45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.03.2024 р. у справі №902/1207/22).
		Суд також відхиляє посилання представника відповідача на виключне право орендодавця як власника земельної ділянки щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд.
		Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (п. 3.1 рішення Конституційного Суду України від 01.04.2010 рю. №10-рп/2010). При цьому, в силу приписів ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		До повноважень Львівської міської ради як представницького органу місцевого самоврядування належить, зокрема, право надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (ч. 1 ст. 12 ЗК України). 
		Дискреційні повноваження - це діяльність адміністративного органу в рамках наданих повноважень з обрання альтернатив, запропонованих законом, з урахуванням, що кожна з них є законною, виходячи із цілей та принципів діяльності, з урахуванням конкретних обставин справи, з урахуванням принципу верховенства права (Правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 09 липня 2019 року у справі №908/2315/18). 
		У пунктах 6.33  6.36 постанови від 15 травня 2024 року у справі №910/698/23 Верховний Суду виснував, що у межах розумної та добросовісної поведінки орган державної влади чи місцевого самоврядування як орендодавець, що представляє власника у спірних правовідносинах, може взагалі відмовити орендарю в укладенні договору, повідомивши його про наявність належних підстав для цього, зокрема про рішення орендодавця як власника більш розумно розпорядитись землею (в тому числі виставити право оренди на торги), чи вказавши на неналежне виконання орендарем умов договору.
		Якщо ж власник такого рішення не прийняв, то за змістом статті 3 Цивільного кодексу України тастатті 33 Закону України «Про оренду землі», орган державної влади чи місцевого самоврядування власник зобов`язаний провести з орендарем добросовісні переговори, тобто добросовісно спробувати досягти домовленостей з орендарем: запропонувати, наприклад, конкретний розмір орендної плати, інший строк оренди тощо.
		Якщо орган державної влади чи місцевого самоврядування знехтував обов`язком добросовісно провести переговори (наприклад, явно безпідставно відмовив в укладенні договору), то слід виходити з того, що такий орган зловживає своїм правом, порушуючи цим законні права орендаря.
		Судовий захист в таких випадках передбачено лише для особи, яка належним чином виконувала свої обов`язки за договором та добросовісно використовувала належні їй права, тому орендодавець не може посилатися на свій захист на обставини, які свідчать про ухилення ним від проведення переговорів, та на власну недобросовісну поведінку, протиставляючи її легітимним прагненням та належній поведінці орендаря; водночас і орендар, що належно діяв, не може бути позбавлений можливості реалізації свого права на продовження орендних відносин, передбаченого законом, в тому числі через судовий захист. Інакше передбачене частиною дев`ятою статті 33Закону України«Про орендуземлі» право орендаря оскаржити відмову, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі матиме лише декларативний характер та не призведе до відновлення порушеного права.
		Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, а саме шляхом укладення згаданої у статті 33 Закону України «Про оренду землі» додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.
		Як зазначається у п. 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 у справі № 904/8884/21, поновлення договору оренди землі в судовому порядку в передбачений статтею 33 Закону України «Про оренду землі» спосіб вимагає укладення сторонами додаткової угоди як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків на новий строк, а право сторони на оскарження в суді відмови або зволікання з укладенням додаткової угоди в контексті спірних правовідносин означає право на звернення до суду для укладення додаткової угоди (пункти 68, 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц (провадження № 14-545цс19)).
		Відповідно до ст. ст.76,81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Згідно ч.2ст. 77 ЦПК Українипредметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Оцінюючи надані позивачем докази по справі, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки такі докази знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку між собою та іншими матеріалами справи є достатніми та достовірними, не спростовані відповідачем у процесі судового розгляду.
		Ухвалюючи рішення у даній справі, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
		За вказаних обставин, суд вважає, що вимоги позивача про визнання укладеною з дня набрання законної сили рішенням суду додаткової угоди до договору оренди землі від 22.09.2014 р. між Львівською міською радою та громадянином ОСОБА_3 є обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на вимогах закону, а тому позов підлягає задоволенню.
		В силу приписів ч.9 ст. 265 ЦПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
		Оскільки суд прийшов до висновку про наявність законних підстав для задоволення заявлених позовних вимог, понесені позивачем судові витрати, що складаються із судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
		Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України,суд -
		ухвалив:
		Позов задовольнити.
		Визнати укладеною з дня набрання законної сили рішенням суду додаткову угоду до Договору оренди землі від 22.09.2014 року між Львівською міською радою (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1; ЄДРПОУ 04055896) та громадянином ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), в наступній редакції:
		«ДОДАТКОВА УГОДА
		до Договору оренди землі від 22.09.2014 р.
		 
		Орендодавець (уповноважена ним особа)  Львівська міська рада, що знаходиться за адресою : м. Львів, площа Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896, з одного боку, та 
		Орендар  громадянин  ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), з другого, 
		уклали цю Додаткову угоду до Договору оренди землі від 22.09.2014 р., зареєстрованого 22.09.2014 у Львівській міській раді за №Г-1302 у Книзі записів реєстрації Договорів оренди землі Г-2, про нижченаведене: 
		1)Сторони домовились поновити на той самий строк та на тих самих умовах Договір оренди землі від 22.09.2014 року, зареєстрований 22.09.2014 у Львівській міській раді за №Г-1302 у Книзі записів реєстрації Договорів оренди землі Г-2, земельної ділянки загальною площею 0,0418 га кадастровий номер 4610136600:06:003:0020 за адресою: АДРЕСА_2 , що використовується Орендарем для обслуговування нежитлової будівлі (торговельного павільйону).
		2)У зв`язку з поновленням договору оренди землі Сторони домовились викласти Договір оренди землі від 22.09.2014 року в наступній редакції:
		 
		Договір оренди землі
		м. Львів 
		 
		Орендодавець (уповноважена ним особа)  Львівська міська рада, що знаходиться за адресою : м. Львів, площа Ринок, 1, в особі в особі в особі директора департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради Кубая Тараса Євгеновича, який діє на підставі довіреності, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ухвали Львівської мсіької ради від 08.07.2021 р. №1081 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради», з одного боку, та 
		Орендар  громадянин  ОСОБА_3 , з другого, уклали цей Договір оренди землі про нижченаведене:
		Предмет договору
		1.Орендодавець на підставі Податкового кодексу України, Закону України «Про оренду землі», ухвал Львівської міської ради від 06.07.2023 №3426 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель у межах та за межами населеного пункту м. Львів Львівської міської територіальної громади Львівської області», від 25.05.2017 №1995 «Про затвердження Порядку укладення договорів оренди землі та нарахування орендної плати за землю у Львівській територіальній громаді» (зі змінами), від 10.07.2014 р. №3698 «Про затвердження гр. ОСОБА_3 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки на пл. Соборній, 16» надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговуваннянежитлової будівлі(торговельногопавільйону)(кодКВЦПЗ 03.07 длябудівництва та 
		 (цільове призначення)
		обслуговування будівельторгівлі) з кадастровим номером 4610136600:06:003:0020, яка розташована у м. Львові на площі Соборній, 16.
		(місце знаходження)
		 
		Об`єкт оренди
		2.В оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 4610136600:06:003:0020, загальною площею 0,0418 га, у тому числі: забудова  0,0191 га, тверде покриття  0,0227 га (в тому числі в межах червоних ліній - 0,0418 га__________ (площа та якісні характеристики земель, зокрема, меліоративних, за їх складом та видами угідь  рілля, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження тощо)
		3.На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: належна орендарю на праві власності одноповерхова нежитлова споруда
		 (перелік, характеристика і стан будинків, будівель, споруд та інших об`єктів)
		павільйон «Квіти» загальною площею 172,7 кв.м., реєстраційний номер у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 363068546101, 
		а також інші об`єкти інфраструктури: немає_______________________________
		(перелік, характеристика і стан лінійних споруд, інших 
		____________________________________________________________________
		об`єктів інфраструктури, у тому числі доріг, майданчиків з твердим покриттям, меліоративних систем тощо)
		4.Земельна ділянка передається в оренду разом з немає_____________
		(перелік, характеристика і 
		____________________________________________________________________ 
		стан будинків, будівель, споруд та інших об`єктів)
		5.Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 1919209,53 гривень.
		6.Земельна ділянка, яка передається в оренду, має такі недоліки, що можуть перешкоджати її ефективному використанню немає.
		7.Інші особливості оренди, які можуть вплинути на орендні відносини немає.
		Строк дії Договору
		8.Договір укладено строком на 10(десять)років з правом поновлення на такий самий строк і на таких самих умовах відповідно до ст. 126-1 Земельного кодексу України.
		9.Після закінчення строку договору орендар має переважене право на укладення договору оренди на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше як за один місяць до закінчення строку дії цього договору письмово повідомити орендодавця про свій намір. До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.
		10.При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
		11.Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. Укладення договору здійснюється на підставі ухвали Львівської міської ради. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
		 
		Орендна плата
		12.Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі: 191920,95грн.(стодев`яносто однатисяча дев`ятсотдвадцять гривень95копійок)в рік,що становить10(десять)відсотків віднормативної грошовоїоцінки земельноїділянки та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок № UA638999980334159815000013933, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Отримувач ГУК Львів/Львівськатг/18010900,ЄДРПОУ 38008294;код платежу18010900 для фізичних осіб та сплачуються протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (згідно п.286.5 ст. 286 та п. 287.5 ст. 287 Податкового кодексу України).
		13.Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється Орендарем самостійно з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, які застосовуються кумулятивно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель та не потребує внесення змін чи укладення додаткових угод до діючого договору оренди.
		14.Орендна плата вноситься у такі строки: за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. У платіжній інструкції чи іншому визначеному законодавством платіжному документі повинна міститись інформація про номер реєстрації договору оренди земельної ділянки у Львівській міській раді та строк за який здійснюється платіж.
		15.Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформлюється відповідними актами.
		16.Розмір орендної плати переглядається у разі:
		-зміни умов господарювання, передбачених договором;
		-зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, визначених законодавством;
		-погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами;
		-зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки держаної та комунальної власності;
		-в інших випадках, передбачених законом.
		17.У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором:
		-у 10-ти денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором;
		-стягується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день відповідно до Податкового кодексу України.
		 
		Умови використання земельної ділянки
		18.Земельна ділянка передається в оренду для розміщення та обслуговування нежитлової будівлі (торгівельного павільйону)
		(мета використання)
		19.Цільове призначення земельної ділянки код КВЦПЗ 03.07  для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, категорія земельної ділянки згідно ст. 19 Земельного кодексу України  землі житлової та громадської забудови.
		20.Умови збереження стану об`єкта оренди забороняється самовільна забудова земельної ділянки.
		 
		Умови повернення земельної ділянки
		21. Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
		Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.
		У разі погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки або приведення її у непридатний для використання за цільовим призначенням стан збитки, що підлягають відшкодуванню, визначаються відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284.
		22. Здійснені орендарем без згоди орендодавця витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.
		23. Поліпшення стану земельної ділянки, проведені орендарем за письмовою згодою з орендодавцем землі, не підлягають відшкодуванню.
		24. Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання орендодавцем зобов`язань, передбачених цим договором.
		Збитками вважаються:
		-фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права;
		-доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.
		25. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.
		 
		Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки
		26. На орендовану земельну ділянку встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб: згідно з даними з Державного земельного кадастру.
		(підстави встановлення обмежень (обтяжень)
		27. Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку.
		 
		Інші права та обов`язки сторін
		28. Права орендодавця:
		Орендодавець має право вимагати від орендаря:
		-використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;
		-дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості грантів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів;
		-дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються;
		-своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку;
		-отримувати від орендаря інформацію про зміну права власності на нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці.
		29. Обов`язки орендодавця:
		Орендодавець зобов`язаний:
		-передавати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;
		-при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;
		-не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;
		-відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов`язані з поліпшенням стану об`єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;
		-попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об`єкта оренди. 
		30. Права орендаря:
		Орендар земельної ділянки має право:
		-самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;
		-за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження;
		-отримувати продукцію і доходи;
		-здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем. 
		31. Обов`язки орендаря: 
		Орендар земельної ділянки зобов`язаний:
		-приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди;
		-виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;
		-дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, водного фонду;
		-у п`ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору до відповідного податкового органу;
		-своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку;
		-виконувати встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки;
		-повідомляти орендодавця протягом трьох календарних днів про відчуження нерухомого майна, що перебувало у власності орендаря та знаходиться на земельній ділянці. 
		 
		Ризик випадкового знищення або пошкодження
		об`єкта оренди чи його частини
		32. Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини несе орендар.
		 
		Страхування об`єкта оренди
		33. Згідно з цим договором об`єкт оренди не підлягає страхуванню на весь період дії цього договору.
		 
		Зміна умов договору і припинення його дії
		34. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.
		У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.
		35. Дія договору припиняється у разі:
		-закінчення строку, на який його було укладено;
		-придбання орендарем земельної ділянки у власність;
		-викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;
		-ліквідації юридичної особи-орендаря.
		Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
		36. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:
		-взаємною згодою сторін;
		-рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
		37. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.
		У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення  за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов`язань.
		У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.
		38. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.
		Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті орендаря-фізичної особи  орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду не переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем. 
		 
		Відповідальність сторін за невиконання або неналежне 
		виконання договору
		39. За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.
		40. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.
		 
		Прикінцеві положення
		41. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Проведення державної реєстрації прав оренди земельної ділянки покладається на орендаря.
		 
		Реквізити сторін
		ОрендодавецьОрендарЛьвівська міська радаОСОБА_3  АДРЕСА_3  РНОКПП НОМЕР_1 
		 
		 
		3. Дана Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору оренди землі від 22.09.2014 р., зареєстрованого 22.09.2014 у Львівській міській раді за №Г-1302 у Книзі записів реєстрації Договорів оренди землі Г-2.
		4. Усі спори, пов`язані із виконанням умов цієї Додаткової угоди, вирішуються в судовому порядку із застосуванням чинного законодавства України ».
		 
		Стягнути з Львівської міської ради на користь  ОСОБА_3  судові витрати на сплату судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Учасники справи:
		позивач   ОСОБА_3 (адреса реєстрації (проживання): АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
		представник позивача -  ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 );
		відповідач  Львівська міська рада (адреса:79006,м.Львів,пл.Ринок,1;ЄДРПОУ 04055896);
		представник відповідача  Гордєєва Ольга Володимирівна (адреса:79006,м.Львів,пл.Ринок,1). 
		 
		Повний текст судового рішення складено та підписано 05 грудня 2024 року.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя     Олександр КІТОВ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...