Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/9722/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу.
Надіслано судом: 06.12.2024. Зареєстровано: 07.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 09.12.2024.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		РІШЕННЯ 
		06 грудня 2024 року Справа № 280/9722/24  м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний,166 код ЄДРПОУ ВП 44118663) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ,  АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу, - 
		ВСТАНОВИВ:
		До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі  позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 податковий борг :
		- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 447 050,78 грн., які зарахувати: р/р UA878999980333119341000008479; отримувачГУК у Зап.обл/ТГ м. Запоріжжя/ 11010500; код отримувача 37941997; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
		- з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 37 254,23 грн., які зарахувати: р/р UA06899998031 3070137000008001; отримувач ГУК у Зап.обл./Запорізька обл./11011001;код отримувача 37941997; банк отримувача Казначейство України (ЕАП).
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на день подання позовної заяви за відповідачем обліковується податковий борг з податку на доходи з фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 447050,78 грн. та з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 37 254,23 грн. Платнику податків направлено податкову вимогу про сплату боргу, однак сума податкового боргу самостійно не сплачена. Позивач просить позов задовольнити.
		Ухвалою суду від 21 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та встановлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позовом з дня отримання даної ухвали судді.
		Відповідачем вищезазначена ухвала про відкриття провадження одержана 02 листопада 2024 року, що підтверджується рекомендованим листом про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. З урахуванням дати отримання ухвали про відкриття провадження в даній справі (02 листопада 2024 року) відзив на позовну заяву мав бути наданий не пізніше 18 листопада 2024 року.
		Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не скористався.
		Частиною 6 статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
		На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.
		За відповідачем обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 447 050,78 грн та з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 37 254,23 грн.
		Податковий борг виник внаслідок несплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань, визначених в податковій декларації № 9386820306 від 28 червня 2024 року з терміном сплати 28 червня 2024 року про майновий стан і доходи за 2023 рік.
		У вищезазначеній податковій декларації відповідачем самостійно визначено суму податку з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 447 050,78 грн. та з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 37 254,23 грн.
		Відповідно до довідки про заборгованість 484305,01:
		- сума податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб становить: 447050,78 грн.;
		- сума податкового боргу з військового збору становить: 37 254,23 грн..
		У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов`язань, платнику податків рекомендованим листом з повідомленням направлена податкова вимога форми «Ф» від 10 липня 2024 року № 0003887-1305-0801, але не отримана ним з незалежних від контролюючого органу причин.
		У зв`язку з несплатою відповідачем податкового боргу, позивач звернувся до суду з цим позовом на виконання наданих Податковим кодексом України повноважень.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (стаття 67 Конституції України).
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі  ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
		Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
		Обов`язок сплати податків платником передбачений підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, відповідно до якого, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
		Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
		Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
		Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
		Згідно з пунктом 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
		Згідно з пунктом 36.1. статті 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
		Відповідно до пункту 36.5. статті 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
		Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).
		Відповідно до пунктів 54.1., 54.2. статті 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
		Грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
		Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
		Згідно із пунктом 58.3. статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
		За пунктом 42.2. статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
		За змістом пункту 42.4 статті 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
		Із матеріалів справи встановлено, що на адресу відповідача направлялась податкова вимога, яка не була вручена відповідачу, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення.
		Враховуючи вищенаведене, контролюючий орган виконав обов`язок щодо направлення на адресу відповідача податкової вимоги, яка не вручена відповідачу з незалежних від контролюючого органу причин, отже у відповідності до пункту 42.4 статті 42 ПК України вважається врученою належним чином.
		Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
		Враховуючи відсутність доказів оскарження податкової вимоги в адміністративному або судовому порядку, вказана сума грошового зобов`язання є узгодженою та набула статусу податкового боргу.
		Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
		Пунктом 87.11 статті 87 ПК України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
		Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		До суду не надано доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення, або спростовували наявність податкового боргу, або свідчили про неузгодження грошових зобов`язань.
		Приймаючи до уваги усе вищевикладене суд вважає, що відповідач на час розгляду справи має узгоджений податковий борг з податку на доходи з фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 447050,78 грн. та з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 37 254,23 грн, у зв`язку з чим, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
		Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 27 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.
		Керуючись статтями 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		Позовні вимоги задовольнити.
		Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 податковий борг :
		- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 447 050,78 грн., які зарахувати: р/р UA878999980333119341000008479; отримувач ГУК у Зап.обл/ТГ м. Запоріжжя/ 11010500; код отримувача 37941997; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
		- з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 37 254,23 грн., які зарахувати: р/р UA068999980313070137000008001; отримувач ГУК у Зап.обл./Запорізька обл./11011001;код отримувача 37941997; банк отримувача Казначейство України (ЕАП).
		Розподіл судових витрат не здійснюється. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
		Повне судове рішення складено 06 грудня 2024 року. 
		 
		 
		 
		Суддя Д.В. Татаринов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...