Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/14208/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо.
Надіслано судом: 06.12.2024. Зареєстровано: 07.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 09.12.2024.
Дата набрання законної сили: 06.12.2024
Номер судового провадження: К/990/40840/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 грудня 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа №420/14208/23
		адміністративне провадження № К/990/40840/24  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Тацій Л.В.,
		суддів: Рибачука А.І.,  Стеценка С.Г., 
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №    420/14208/23
		за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної Екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Філії «Ананьївське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про визнання протиправними дій, провадження в якій відкрито 
		за касаційною скаргою  ОСОБА_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2024 (головуючий суддя: Крусян А.В., судді: Єщенко О.В., Яковлєв О.В.) 
		В С Т А Н О В И В:
		Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
		16.06.2023 заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі-прокурор) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Державної Екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (далі-позивач) до Філії «Ананьївське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі-відповідач, Філія), в якому прокурор просив визнати протиправними дії відповідача щодо видачі лісорубного квитка від 01.02.2022 НОМЕР_1 на проведення вибіркових рубок прорідження у 26 кварталі 7 та 28 кварталі 12 виділі Северинівського лісництва.
		Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2023, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2024, у задоволенні позову відмовлено.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у відповідача були відсутні підстави керуватися у своїй діяльності нормами Закону України «Про природно-заповідний фонд» щодо здійснення господарської діяльності в 26, 27, 28 кварталах лісових масивів Северинівського лісництва, включення яких до меж НПП «Куяльницький» погоджене листом від 05.10.2017 у процесі утворення НПП, як землями саме природно-заповідного фонду. Положенням про НПП   «Куяльницький», затвердженим наказом Міндовкілля від 04.04.2022 №169, повинен керуватись саме НПП «Куяльницький», проте він як юридична особа не створений, не має спеціальної адміністрації, право користування земельними ділянками не оформлювалось. Оскільки з моменту утворення парку та станом на 28.03.2023 ліміти на використання природних ресурсів у межах території парку Міндовкіллям не затверджувались та до Міндовкілля не надходив на затвердження Проект організації території, тому у ДП «Ананьївське лісове господарство» (нині - Філія «Ананьївське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України») наявне право на видачу лісорубного квитка від 01.02.2022 НОМЕР_1 на проведення вибіркових рубок прорідження у 26 кварталі 7 виділі та 28 кварталі 12 виділі Северинівського лісництва на підставі матеріалів лісовпорядкування.
		29.08.2024, після закінчення апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою Одеської обласної прокуратури, ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , заявник) звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2023, у якій просив змінити в мотивувальній частині рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні позову прокурора.
		П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26.09.2024 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , пославшись на частину п`яту статті 323 КАС України, відповідно до якої суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		Не погоджуючись із зазначеною ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_1 25.10.2024 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного суду від 26.09.2024, направити справу на розгляд до апеляційного суду. 
		В касаційній скарзі заявник покликається на порушення П`ятим апеляційним адміністративним судом норм матеріального права та недотримання норм процесуального права. Вказує, що судом апеляційної інстанції не враховано, що ОСОБА_1 перебував на посаді директора Філії у період, коли видавався спірний лісорубний квиток. ОСОБА_1 з 28.09.2023 відсторонено від посади директора. Надалі, наказом від 20.12.2023 №1184-к з ОСОБА_1 припинено трудовий договір та звільнено з посаді директора Філії «Ананьївське лісове господарство» ДП   «Ліси України». Предмет позову та встановлені обставини у цій справі стосуються ОСОБА_1 , оскільки він був керівником Філії. Крім того, у кримінальному провадженні №12023162260000064 Екологічною інспекцією подано позов з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 збитків у розмірі 145 686 030,36 грн. Заявник покликається на те, що в мотивувальній частині рішення суд не надав повної і належної правової оцінки всім аргументам відповідача та не навів мотивів їх відхилення. Крім того, ОСОБА_1 вказує, що 03.08.2024 йому стало відомо, що філія «Ананьївське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» ліквідована шляхом закриття 18.07.2024. Отже, на переконання ОСОБА_1 , він, як особа, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про його права і обов`язки, мав право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. 
		Прокурор у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти її задоволення. 
		Провадження в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 05.11.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , який діє через представника - адвоката Павлишина Ю.М., на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2024.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
		Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, тобто ті загальні вимоги (принципи права), забезпечення дотримання яких судами є обов`язковим при здійсненні основної функції правосуддя - судового захисту прав і свобод людини і громадянина (стаття 55 Конституції України).
		Одна з основних засад судочинства, викладена у пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України, закріплює два подібні за змістом суб`єктивні права - на апеляційне та на касаційне оскарження.
		Перегляд судового рішення в апеляційній інстанції спрямований на те, щоб мінімізувати вплив суб`єктивних факторів (неповного з`ясування обставин справи, помилки при тлумаченні норми права чи припису закону, іншої судової помилки), які могли б перешкодити ухваленню обґрунтованого і справедливого судового рішення в суді першої інстанції.
		Отже, право на апеляційне оскарження слід розглядати як право на оскарження судового рішення, прийнятого судом першої інстанції.
		Таке право (оскарження судового рішення суду першої інстанції) передбачено для учасників справи, осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки (частина 1 статті 293 КАС України).
		Крім того, процесуальним законодавством врегульований порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи.
		Так, відповідно до частини першої статті 323 КАС України якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає її за правилами цієї глави. 
		У випадку відкриття апеляційного провадження за такою скаргою суд апеляційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятої ним постанови та рішення суду першої інстанції, що оскаржується (частина друга статті 323 КАС України). 
		Згідно із частиною третьою статті 323 КАС України, за результатами розгляду апеляційної скарги, зазначеної в частині першій цієї статті, суд приймає постанову відповідно до статті 315 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції. 
		Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, зазначену в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи (частина четверта статті 323 КАС України). 
		Крім того, частиною п`ятою статті 323 КАС України передбачено, що суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
		У цій справі судом апеляційної інстанції встановлено, що особисто ОСОБА_1 до участі у справі залучений не був. 
		Водночас, відповідачем у справі була Філія «Ананьївське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», керівником якої станом на час розгляду справи в судах попередніх інстанцій і був заявник.
		Оскаржуючи рішення суду першої інстанції в апеляційній скарзі, поданій в порядку частини першої статті 323 КАС України, ОСОБА_1 покликається на те, що порушення його особистих прав та інтересів полягає у тому, що у кримінальному провадженні №12023162260000064 подано екологічною інспекцією позов, з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 збитків у розмірі 145 686 030,36 грн. На доказову базу у кримінальному провадженні мають вплив рішення судів інших юрисдикцій.
		Доводи ж апеляційної скарги ОСОБА_1 в повній мірі повторюють мотиви рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, за яких суди відхилили доводи позовної заяви та апеляційної скарги прокурора.
		Отже, наведеним ОСОБА_1 доводам у його апеляційній скарзі вже надана оцінка судом при розгляді апеляційної скарги прокурора. 
		Верховний Суд акцентує увагу на тому, що наслідки, передбачені частиною п`ятою статті 323 КАС України - відмова у відкритті провадження, у випадку, коли суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи, повністю узгоджуються з положенням частини четвертої цієї статті, яка передбачає межі перегляду судового рішення за такою апеляційною скаргою. 
		Понад це, саме стаття 323 КАС України передбачає особливості порядку розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи. 
		З огляду на викладене суд апеляційної інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , оскільки ця апеляційна скарга подана після закінчення апеляційного розгляду справи та суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
		Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		З огляду на викладене, керуючись статтями 341- 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2024 у справі № 420/14208/23 -без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Суддя- доповідач:                                                                                           Л.В. Тацій
		Судді:                                                                                                              А.І. Рибачук
		                                                                                                              С.Г. Стеценко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...