Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/13908/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 06.12.2024. Зареєстровано: 07.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 09.12.2024.
Дата набрання законної сили: 06.12.2024
Номер судового провадження: К/990/22055/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		06 грудня 2024 року 
		м. Київ
		справа № 640/13908/20
		адміністративне провадження № К/990/21629/23, №К/990/22055/23
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
		суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
		розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Тростянецької сільської ради Ямпільського району Вінницької області до Кабінету Міністрів України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Вінницької обласної державної адміністрації, про визнання протиправними та скасування розпоряджень, провадження в якій відкрито
		за касаційними скаргами Вінницької обласної державної/військової адміністрації та Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2022 (колегія суддів у складі: Мамедової Ю. Т., Клименчук Н. М., Костенка Д. А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 (колегія суддів у складі: Епель О. В., Карпушової О. В., Мєзєнцева Є. І.),
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
		У червні 2020 року Тростянецька сільська рада Ямпільського району Вінницької області звернулася до суду з позовом до Кабінету Міністрів України, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Вінницька обласна державна адміністрація, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила:
		- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.05.2020 №   512-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Вінницької області» у частині включення Тростянецької громади Ямпільського району Вінницької області (у складі с. Вітрівка, Ямпільський район, Вінницької області) до переліку територіальних громад, що входять до Бабчинецької ОТГ з центром у с. Бабчинці, Чернівецького району, Вінницької області;
		- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №   707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» у частині включення Тростянецької громади Ямпільського району Вінницької області (у складі с. Вітрівка, Ямпільський район, Вінницької області) до переліку територіальних громад, що входять до Бабчинецької ОТГ з центром у с. Бабчинці, Чернівецького району, Вінницької області.
		На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваними ним розпорядженням Кабінету Міністрів України порушено принцип добровільності об`єднання територіальних громад, не враховано волевиявлення жителів с. Вітрівка, не запрошено до робочої групи жодного представника від Тростянецької сільради, а також, що усупереч вимогам законодавства, відповідно до спірних розпоряджень, межі юрисдикції Тростянецької громади Ямпільського району Вінницької області розриваються на дві частини.
		Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи 
		Тростянецька сільрада є органом місцевого самоврядування в Ямпільському районі Вінницької області з адміністративним центром у с. Тростянець, якому були підпорядковані села Тростянець, Вітрівка, Гонорівка, Лаврівка, Регляшинці.
		08.08.2019 виконкомом Бабчинецької сільської ради Чернівецького району Вінницької області направлено пропозицію сільському голові Тростянецької сільської ради щодо добровільного приєднання сіл Тростянець, Вітрівка, Гонорівка, Репляшенці, Лаврівка Тростянецької сільської ради Ямпільського району Вінницької області до Бабчинецької сільської ради Чернівецького району Вінницької області.
		28.08.2019 відбулися громадські обговорення мешканців сіл Тростянець, Вітрівка, Гонорівка, Репляшенці, Лаврівка Тростянецької сільської ради Ямпільського району Вінницької області указаної пропозиції, за результатами яких вирішено відмовити в наданні згоди на запропоноване приєднання до Бабчинецької сільської ради Чернівецького району Вінницької області.
		11.09.2019 та 06.02.2020 Тростянецькою сільською радою Ямпільського району Вінницької області прийнято рішення № 231 та № 1, якими відмовлено в надані згоди на приєднання до Бабчинецької ОТГ сіл Тростянець, Вітрівка, Гонорівка, Репляшенці, Лаврівка Тростянецької сільської ради Ямпільського району Вінницької області.
		24.09.2019 Ямпільською міською радою Ямпільського району Вінницької області прийнято рішення № 1035, яким надано згоду на добровільне об`єднання територіальної громади міста Ямпіль та суміжних територіальних громад в Ямпільську міську ОТГ з адміністративним центром у м. Ямпіль.
		30.09.2019 Ямпільська міська рада звернулася до Тростянецького сільського голови з листом №   02-12/671 щодо розгляду пропозиції про добровільне об`єднання територіальних громад - міста Ямпіль та суміжних територіальних громад в Ямпільську міську ОТГ з адміністративним центром у м. Ямпіль, до якого додала указане вище рішення від 24.09.2019 № 1035.
		06.11.2019 відбулися громадські слухання мешканців сіл Тростянець, Вітрівка, Гонорівка, Репляшенці, Лаврівка Тростянецької сільської ради Ямпільського району Вінницької області щодо розгляду вказаної пропозиції Ямпільської міської ради, на яких таку пропозицію погоджено.
		07.11.2019 Тростянецькою сільською радою Ямпільського району Вінницької області прийнято рішення № 245 про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад - міста Ямпіль та суміжних територіальних громад в Ямпільську міську ОТГ з адміністративним центром у м. Ямпіль.
		06.05.2020 Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження № 512-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Вінницької області» (далі - Розпорядження № 512-р), згідно з яким Тростянецьку територіальну громаду (у складі с. Вітрівка) передбачено у складі Бабчинецької територіальної громади з адміністративним центром у с.   Бабчинці.
		04.06.2020 відбулися загальні збори громадян села Вітрівка Тростянецької сільської ради, на яких вирішено відмовити в надані згоди на приєднання до Бабчинецької ОТГ У зв`язку з наданням попередньої згоди на приєднання до Ямпільської ОТГ.
		04.06.2020 Тростянецькою сільською радою Ямпільського району Вінницької області прийнято рішення № 1 про відмову в наданні згоди на приєднання до Бабчинецької ОТГ села Вітрівка Тростянецької сільської ради Ямпільського району Вінницької області.
		У подальшому, на підставі указаного розпорядження, Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження від 12.06.2020 № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» (далі - Розпорядження № 707-р), згідно з яким Тростянецьку територіальну громаду (у складі с. Вітрівка) Ямпільського району Вінницької області передбачено у складі Бабчинецької територіальної громади з адміністративним центром у с. Бабчинці.
		Уважаючи такі розпорядження протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом. 
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.05.2020 № 512-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Вінницької області» в частині включення Тростянецької територіальної громади Ямпільського району Вінницької області (у складі с. Вітрівка, Ямпільський район, Вінницької області) до переліку територіальних громад, що входять до Бабчинецької територіальної громади з адміністративним центром у с. Бабчинці. Визнано протиправним та нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» в частині включення Тростянецької територіальної громади Ямпільського району Вінницької області (у складі с. Вітрівка, Ямпільський район, Вінницької області) до переліку територіальних громад, що входять до Бабчинецької територіальної громади з адміністративним центром у с. Бабчинці.
		Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що процес добровільного об`єднання територіальних громад включає в себе декілька етапів: ініціювання такого процесу, підготовку проектів рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад (громадське обговорення, надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи або про відмову в наданні згоди, утворення спеціальної робочої групи), підготовка рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад (обов`язкове громадське обговорення, перевірка рішень на відповідність законів та Конституції України, прийняття рішення про добровільне об`єднання територіальних громад або про проведення місцевого референдуму щодо підтримки об`єднання територіальних громад).
		При цьому суд наголосив, що ініціювання процесу добровільного об`єднання територіальних громад можливе у відповідності до перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, області. Тобто, перспективний план формування добровільного об`єднання територіальних громад є першоосновою для початку процедури такого добровільного об`єднання. 
		Водночас суд установив, що Тростянецька сільрада, у тому числі жителі с. Вітрівка, не висловлювали згоду на об`єднання з Бабчинецькою територіальною громадою (в матеріалах справи наявні підписні листи жителів с. Вітрівка, в яких останні висловлювали незгоду на об`єднання з Бабчинецькою територіальною громадою) і Вінницькою обласною державною адміністрацією під час розробки проекту перспективного плану формування територій громад Вінницької області та Кабінетом Міністрів України під час затвердження оскаржуваних розпоряджень не було враховано думку громади с. Вітрівка, а також, що представників Тростянецької сільради не було включено в склад робочої групи з розроблення проекту Перспективного плану.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг 
		Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій Вінницька обласна державна/військова адміністрація звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Касаційна скарга Вінницької обласної державної/військової адміністрації подана на підставі пунктів 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник указує про відсутність висновку Верховного Суду щодо:
		застосування пункту 7-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», як визначення окремого тимчасового повноваження (компетенції) Кабінету Міністрів України визначати території та адміністративні центри територіальних громад, що не пов`язана з процесом добровільного об`єднання територіальних громад відповідно до Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад»;
		застосування статей 18-1, 25, 26, 38, 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статей 43, 53, 160, 240 КАС України у подібних правовідносинах, зокрема у правовідносинах щодо оскарження актів Уряду про затвердження перспективних планів формування територій громад, визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад, стосовно неправильного визначення органу місцевого самоврядування, який наділений правом звертатися до суду в інтересах територіальної громади та інших органів місцевого самоврядування з позовом про оскарження рішень Кабінету Міністрів України, як органу виконавчої влади;
		застосування пункту 6-1 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 52 КАС України у подібних правовідносинах, зокрема щодо правовідносин про оскарження актів Кабінету Міністрів України про затвердження перспективних планів формування територій громад, визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад органами місцевого самоврядування, повноваження яких припиненні в порядку, передбаченому пунктом 6-1 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;
		визначення порушеного права мешканця територіальної громади при затверджені Кабінетом Міністрів України перспективного плану формування територій громад та при визначенні адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад;
		застосування положень статті 11 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», пункту 7-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» під час прийняття оскаржуваних розпоряджень Кабінету Міністрів України.
		Також скаржник посилається на незастосування судами першої та апеляційної інстанцій положень пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та порушення статті 52 КАС України. Наголошує, що саме Бабчинецька сільська рада є правонаступником прав та обов`язків Тростянецької сільради, зокрема й тих що випливають із Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Також зазначає, що факт вибуття Тростянецької сільради з відносин щодо представництва інтересів органом місцевого самоврядування відповідної територіальної громади та набуття відповідних повноважень та функцій Бабчинецькою сільською радою свідчить про заміну сторони у відносинах щодо яких виник спір та є, в силу положень статті 52 КАС України, підставою для вступу в дану справу Бабчинецької сільської ради, як правонаступника Тростянецької сільської ради. Проте ані суд першої інстанції на момент розгляду справи, ані суд апеляційної інстанції проігнорували даний факт, та не залучили правонаступника.
		Водночас Вінницька обласна державна/військова адміністрація уважає, що судами попередніх інстанцій помилково застосовані не ті норми права при вирішенні цієї справи, а саме: Закон України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», тоді як оскаржуване розпорядження видавалося на виконання пункту 7-1 розділу V Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а формування Бабчинецької ОТГ з центром у с. Бабчинці Чернівецького району, до складу якої включено с. Вітрівка, здійснювалося в порядку, визначеному законодавством про місцеве самоврядування.
		Крім того, скаржник зазначає, що проведення консультацій з представниками територіальних громад покладено на уповноважених Радою міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацією посадових осіб, відповідно до абзацу 1 пункту 13 Методики формування спроможних територіальних громад, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2015 № 214. Процедурою розробки та прийняття перспективного плану не передбачена участь Кабінету Міністрів України в проведені зазначених консультацій. Також наголошує, що Кабінет Міністрів України не зобов`язаний при затвердження перспективного плану перевіряти наявність погоджень/заперечень представників територіальних громад щодо відповідної конфігурації (об`єднання). На думку скаржника, жодна норма закону не зобов`язує відповідача до таких дій - відповідач при затвердженні такого плану мав в розпорядженні повний пакет відповідних документів, підготовлений третьою особою, що в сукупності і стали підставою для прийняття ним відповідного рішення.
		Окрім цього, Вінницька обласна державна/військова адміністрація посилається на порушення процесуальних норм судом першої інстанції та неврахуванні указаних порушень судом апеляційної інстанції. Так, скаржник зазначає, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2020 позовну заяву позивача залишено без руху та надано йому строк для усунення виявлених недоліків. Ухвалою суду від 22.07.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та розгляд справи мав здійснюватися за правилами загального позовного провадження. У  подальшому судові засідання відбувались 29.09.2020, 27.10.2020, 19.01.2021, 02.02.2021, 16.03.2021 та 27.04.2021. Підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.06.2021, з подальшими судовими засіданнями 28.07.2021, 06.10.2021, 03.11.2021. Останнє судове засідання відбулось 08.12.2021. У подальшому, протягом року, не проводячи жодних судових засідань, позбавляючи, на думку скаржника, учасників судового процесу на участь у судовому засіданні, порушуючи стадії загального позовного провадження - 12.12.2022, в останній день діяльності Окружного адміністративного суду міста Києва (на виконання Закону України від 13.12.2022 № 2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва) в письмовому провадженні приймається рішення про задоволення позовних вимог. Судом апеляційної інстанції дана обставина також не взята до увага. Наголошує, що публічний характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді.
		Крім того, на думку Вінницької обласної державної/військової адміністрації, судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини, зокрема, щодо наявності реального порушеного права позивача.
		Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій до Верховного Суду з касаційною скаргою також звернувся Кабінет Міністрів України, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
		Підставою касаційного оскарження Кабінет Міністрів України зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
		Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідач указує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 6-1 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 52 КАС України у подібних правовідносинах, зокрема щодо правовідносин про оскарження актів Уряду про затвердження перспективних планів формування територій громад та визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад, органами місцевого самоврядування, повноваження яких припиненні в порядку, передбаченому пунктом 6-1 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		Скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій (незастосування) пункту 6-1 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», який підлягав застосуванню, та порушення статті 52 КАС України щодо припинення у позивача повноважень, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування» та не здійснення судами заміни позивача на правонаступника. Наголошує, що в межах спірних правовідносин чинним законодавством встановлений механізм припинення повноважень сільських, селищних та міських рад, зокрема, Тростянецької сільради, територія якої (село Тростянець) включена до території сформованої Урядом територіальної громади (Бабчинецької спроможної територіальної громади), - з дня набуття повноважень новообраною радою (Бабчинецькою сільською радою). Також зазначає, що ураховуючи указані норми, Бабчинецька сільська рада є правонаступником прав та обов`язків Тростянецької сільради, зокрема й тих, що випливають із Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Отже, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій прийняли рішення про права та інтереси певної територіальної громади без урахування думки їх належного представницького органу, чим грубо порушили положення пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		Позиція інших учасників справи
		Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
		Рух касаційної скарги 
		16.06.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Вінницької обласної державної/військової адміністрації на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023. 
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко   Ж.   М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 640/13908/20.
		Ухвалою Верховного Суду від 06.07.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою Вінницької обласної державної/військової адміністрації на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023.
		20.06.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023. 
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 640/13908/20.
		Ухвалою Верховного Суду від 06.07.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023.
		Ухвалою Верховного Суду від 05.11.2024 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
		Ухвалою Верховного Суду від 06.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Кабінету Міністрів України про передачу справи № 640/13908/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		Позиція Верховного Суду
		Релевантні джерела права та акти їхнього застосування
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Частиною першою статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Статтею 113 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
		Згідно зі статтею 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем`єр-міністр України. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.
		За приписами статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
		Відповідно до частини першої статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
		Частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Згідно з частинами першою, третьою, четвертою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право. Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
		Відповідно до частин першої-третьої статті 3 Закону України від 27.02.2014 № 794-VII «Про Кабінет Міністрів України» (далі - Закон № 794-VII), діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України є колегіальним органом. Кабінет Міністрів України приймає рішення після обговорення питань на його засіданнях.
		Частиною першою статті 19 Закону № 794-VII установлено, що діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров`я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, запобігання і протидії корупції, розв`язання інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності. 
		Відповідно до статті 2 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
		Частиною першою статті 10 Закону № 280/97-ВР визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		За визначенням наведеним у статті 1 № 280/97-ВР територіальна громада - це жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр.
		Статтею 6 Закону № 280/97-ВР установлено, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об`єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову. Територіальні громади села, селища, міста, що добровільно об`єдналися в одну територіальну громаду, можуть вийти із складу об`єднаної територіальної громади в порядку, визначеному законом.
		Згідно з частиною першою статті 71 Закону № 280/97-ВР територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.
		Частиною другою статті 71 Закону № 280/97-ВР передбачено, що органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.
		Відповідно до статті 2 Закону України від 05.02.2018 № 157-VIII «Про добровільне об`єднання територіальних громад» (далі - Закон № 157-VIII) добровільне об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких принципів: 1) конституційності та законності; 2) добровільності; 3) економічної ефективності; 4) державної підтримки; 5) повсюдності місцевого самоврядування; 6) прозорості та відкритості; 7) відповідальності. 
		Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 157-VIII суб`єктами добровільного об`єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст.
		Частиною другою статті 3 Закону № 157-VIII передбачено, що об`єднана територіальна громада, адміністративним центром якої визначено місто, є міською територіальною громадою, центром якої визначено селище, - селищною, центром якої визначено село, - сільською.
		Відповідно до частини першої статті 11 Закону № 157-VIII перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області розробляється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідною обласною державною адміністрацією згідно з методикою формування спроможних територіальних громад і охоплює всю територію Автономної Республіки Крим, області.
		Методика формування спроможних територіальних громад розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері територіальної організації влади, адміністративно-територіального устрою, розвитку місцевого самоврядування, та затверджується Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 11 Закону № 157-VIII).
		Перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації (частина третя статті 11 Закону № 157-VIII).
		Добровільне об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням умов, зокрема, об`єднання територіальних громад здійснюється відповідно до перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, області (пункт 6 частини першої статті 4 Закону № 157-VIII).
		Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 157-VIII ініціаторами добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: 1) сільський, селищний, міський голова; 2) не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради; 3) члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи; 4) органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).
		Згідно з частиною другою статті 5 Закону № 157-VIII пропозиція щодо ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад повинна, зокрема, містити: 1) перелік територіальних громад, що об`єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів; 2) визначення адміністративного центру об`єднаної територіальної громади та її найменування.
		Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону № 157-VIII порядок проведення громадського обговорення з питань, передбачених цим Законом, визначається сільською, селищною, міською радою.
		Статтею 6 Закону № 157-VIII визначено, що сільський, селищний, міський голова після прийняття відповідною радою рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад надсилає пропозицію про таке об`єднання сільському, селищному, міському голові суміжної територіальної громади.
		Сільський, селищний, міський голова суміжної територіальної громади забезпечує вивчення пропозиції щодо добровільного об`єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи або про відмову в наданні згоди.
		У разі прийняття рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад сільський, селищний, міський голова, який ініціював об`єднання, приймає рішення про утворення спільної робочої групи з підготовки проектів рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад та інформує про це Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні обласну раду, обласну державну адміністрацію.
		Спільна робоча група формується з однакової кількості представників від кожної територіальної громади, що об`єднується.
		Утворення спільної робочої групи є початком процедури добровільного об`єднання територіальних громад.
		Спільна робоча група готує проекти відповідних рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад. 
		Відповідно до статті 7 Закону № 157-VIII проекти рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад повинні, зокрема, містити: 1) перелік територіальних громад, що об`єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів; 2) визначення адміністративного центру об`єднаної територіальної громади та її найменування; 3) план організаційних заходів щодо добровільного об`єднання територіальних громад.
		Сільські, селищні, міські голови забезпечують протягом 60 днів проведення обов`язкового громадського обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) підготовлених спільною робочою групою проектів рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад, за результатами якого сільські, селищні, міські голови вносять питання про його схвалення на розгляд сільських, селищних, міських рад.
		Питання про схвалення проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад розглядається сільськими, селищними, міськими радами протягом 30 днів з дня його внесення на їх розгляд та з врахуванням результатів громадського обговорення.
		Схвалені сільськими, селищними, міськими радами проекти рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад у п`ятиденний строк подаються Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України.
		Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад готує відповідний висновок, що затверджується постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядженням голови обласної державної адміністрації.
		У разі відповідності проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад Конституції та законам України сільські, селищні, міські ради приймають рішення про добровільне об`єднання територіальних громад або про проведення місцевого референдуму щодо підтримки об`єднання територіальних громад.
		У разі встановлення невідповідності проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад Конституції та законам України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на доопрацювання у порядку, встановленому цим Законом.
		У разі прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішень про добровільне об`єднання територіальних громад, а також у разі підтримки добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі сільський, селищний, міський голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об`єднання територіальних громад, звертається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку.
		Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання рішень про добровільне об`єднання територіальних громад у разі їх відповідності висновку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, звертається до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку.
		Про таке звернення Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація одночасно інформує Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, відповідні обласні ради, відповідні ради, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад.
		Якщо до складу об`єднаної територіальної громади увійшла територіальна громада (територіальні громади), розташована на території суміжного району, розширенню підлягають межі району, на території якого розташований адміністративний центр утвореної об`єднаної територіальної громади. У такому разі проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж району розробляється відповідно до постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядження голови обласної державної адміністрації.
		Утворення об`єднаної територіальної громади, до складу якої увійшли територіальна громада міста республіканського Автономної Республіки Крим або обласного значення і територіальна громада (територіальні громади) села, селища, іншого міста суміжного району, зміни меж районів не потребує.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2015 № 214 затверджено Методику формування спроможних територіальних громад (далі - Методика), яка визначає порядок розроблення перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області (далі - перспективний план) та умови формування проектних спроможних територіальних громад. 
		Згідно з пунктом 2 Методики проектна спроможна територіальна громада (далі - спроможна територіальна громада) - територіальні громади сіл, селищ, міст, які в результаті добровільного об`єднання (добровільного приєднання до об`єднаної територіальної громади) здатні самостійно або через відповідні органи місцевого самоврядування забезпечити належний рівень надання публічних послуг, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров`я, соціального захисту, житлово-комунального господарства, з урахуванням кадрових ресурсів, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
		Відповідно до пункту 4 Методики (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 34) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрація з урахуванням утворених відповідно до Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» об`єднаних територіальних громад розробляє відповідно до цієї Методики із залученням представників органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості відповідних адміністративно-територіальних одиниць: проект перспективного плану; паспорти спроможних територіальних громад за формою згідно з додатком 1.
		Відповідно до пункту 12 Методики (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 34) з метою забезпечення відкритості та прозорості роботи з розроблення проекту перспективного плану утворюється робоча група, до складу якої входять представники Ради міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрації, відповідних органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості.
		Згідно з пунктом 13 Методики (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 №   34) з метою врахування інтересів територіальних громад під час розроблення проекту перспективного плану уповноважені Радою міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацією посадові особи проводять консультації з уповноваженими представниками органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, а також суб`єктами господарювання та їх громадськими об`єднаннями. За результатами консультацій оформляється протокол. Консультації проводяться під час: визначення переліку територіальних громад, що можуть увійти до складу спроможної територіальної громади; визначення переліку територіальних громад, території яких не охоплюються зонами доступності потенційних адміністративних центрів; визначення меж територій спроможних територіальних громад. Консультації проводяться насамперед з представниками територіальних громад, території яких охоплюються зонами доступності кількох потенційних адміністративних центрів. За результатами консультацій та на підставі рішень органів місцевого самоврядування визначається потенційний адміністративний центр спроможної територіальної громади.
		Відповідно до пункту 14 Методики(у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 34), якщо в процесі розроблення проекту перспективного плану після проведення консультацій виникла необхідність внесення до нього змін, проводяться додаткові консультації.
		Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
		Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
		Відповідно до частини третьої статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		Згідно з ухвалами Верховного Суду від 06.07.2023 касаційні провадження у цій справі відкриті на підставі пунктів 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
		Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, виходить із такого.
		Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначаються статтею 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Спірні правовідносини, які склались у цій справі, зводяться до питання правомірності включення Тростянецької громади Ямпільського району Вінницької області (у складі с.  Вітрівка Ямпільський район Вінницької області) до переліку територіальних громад, що входять до Бабчинецької ОТГ з центром у с. Бабчинці Чернівецького району Вінницької області на підставі оскаржуваних розпоряджень Кабінету Міністрів України.
		Щодо необхідності заміни сторони позивача шляхом процесуального правонаступництва на Бабчинецьку сільську раду, на чому наполягають скаржники
		Верховний Суд вже висловив правову позицію у подібних правовідносинах стосовно правомірності заміни сторони позивача новоутвореною радою (органом місцевого самоврядування), яка сформувалась внаслідок процедури добровільного об`єднання територіальних громад, тож колегія суддів ураховує цю правову позицію і у вирішенні цієї справи. 
		У постанові Верховного Суду від 21.07.2022 у справі № 640/12755/20, предметом касаційного оскарження у якій була саме ухвала суду апеляційної інстанції про заміну позивача - Гавришівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, на її правонаступника - Вінницьку міську раду, в аналогічних правовідносинах, Верховний Суд дійшов таких.
		Верховний Суд зауважив, що вирішуючи питання про правильність заміни Гавришівської сільської ради на правонаступника - Вінницьку міську раду, передусім слід звернути увагу на підстави такого правонаступництва.
		У вказаній справі (як і у справі, що переглядається) правонаступництво виникло з огляду на реалізацію положень Закону № 157-VIII.
		Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що слід звернути увагу на те, що на час виникнення спірних правовідносин, а також на час звернення до суду за захистом порушених прав, питання щодо формування та затвердження територій громад Вінницької області було спірним у зв`язку з незгодою Гавришівської сільської ради з її включенням до складу Вінницької міської об`єднаної територіальної громади і виявленим бажанням створити самостійну територіальну громаду. В той же час, включення до складу Вінницької міської об`єднаної територіальної громади потягло за собою припинення діяльності позивача як самостійної юридичної особи та визнання Вінницької міської ради її правонаступником.
		За результатами розгляду справи (№ 640/12755/20) судом першої інстанції було встановлено порушення порядку добровільного об`єднання громадян Гавришівської сільської ради, а також те, що оскаржувані розпорядження впливають на обсяг прав та обов`язків позивача та створюють для нього певні правові наслідки, в результаті чого було задоволено позов.
		Одночасно, керуючись вимогами статті 52 КАС України, суд апеляційної інстанції у вказаній справі дійшов висновку про наявність правових підстав для заміни позивача у справі у порядку процесуального правонаступництва на Вінницьку міську раду.
		Проте Верховний Суд з таким висновком не погодився з огляду на оскарження Гавришівською сільською радою у судовому порядку процесу її ліквідації як органу місцевого самоврядування шляхом включення до складу Вінницької міської об`єднаної територіальної громади і, з огляду на це, скасував відповідну ухвалу суду апеляційної інстанції про заміну сторони позивача і закриття провадження в справі у зв`язку із відмовою від позову висловлену правонаступником (Вінницькою міською радою), та направив справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. 
		Тож, за подібних фактичних обставин в контексті повноважень позивача брати участь у спорі цієї категорії, Верховний Суд вже висловив правову позицію, яка полягає у відсутності достатніх процесуальних підстав для заміни сторони позивача на новоутворений орган місцевого самоврядування в процесі добровільного об`єднання територіальних громад, адже фактично позивач у таких правовідносинах оскаржує свою ліквідацію як органу місцевого самоврядування шляхом включення до складу новоутвореної ради (територіальної громади). 
		З огляду на викладене, Верховний Суд не вбачає правових підстав для відступу від наведеної правової позиції, а тому відхиляє довід скаржників про необхідність заміни Тростянецької сільської ради на Бабчинецьку сільську раду.
		Щодо визначення належного позивача у цьому спорі
		Щодо доводу касаційної скарги Вінницької обласної державної/військової адміністрації, що Тростянецька сільська рада Ямпільського району Вінницької області є неналежним позивачем у цій справі, адже правом на звернення до суду з цим позовом наділений лише виконавчий орган Тростянецької сільської ради, а не безпосередньо рада, Верховний Суд зазначає так.
		Відповідно до положень Закону № 280/97-ВР територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр (абзац другий статті 1 цього Закону).
		Згідно із статтею 5 указаного Закону система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.
		Частиною першою статті 10 Закону № 280/97-ВР передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами (частина третя статті 10 Закону № 280/97-ВР).
		Відповідно до частини першої статті 11 цього ж Закону виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
		Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади (частина друга статті 11 Закону № 280/97-ВР.
		Приписами частини першої статті 16 Закону № 280/97-ВР передбачено, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
		Органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади (частина друга статті 16 Закону № 280/97-ВР.
		Положеннями статті 18-1 указаного Закону встановлено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
		Пункт 4 частини першої статті 38 Закону № 280/97-ВР передбачає, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, звернення до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
		Пунктом 30 частини першої статті 43 Закону № 280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання, зокрема, прийняття рішень про звернення до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад у сфері їх спільних інтересів, а також повноваження районних, обласних рад та їх органів.
		Відповідно до частини десятої статті 59 Закону № 280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
		У рішенні Конституційного Суду України від 18.06.2002 № 12-рп/2002 визначено, що положеннями частини першої статті 140 Конституції України визначено місцеве самоврядування як право територіальної громади (первинного суб`єкта місцевого самоврядування, основного носія його функцій і повноважень) вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
		Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009, гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає, зокрема, правову та організаційну самостійність; органи місцевого самоврядування самостійно здійснюють владу і вирішують питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції.
		До того ж, у рішенні Конституційний Суд України від 05.10.2005 № 6-рп/2005 зроблено висновок про те, що положення Основного Закону України «носієм суверенітету... є народ» закріплює принцип народного суверенітету, згідно з яким влада Українського народу є первинною, єдиною і невідчужуваною, тобто органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють владу в Україні, що походить від народу.
		Тож, Верховний Суд констатує, що Виконавчий комітет Тростянецької сільської ради і Тростянецька сільська рада є окремими суб`єктами владних повноважень із окремими функціями, повноваженнями, порядком утворення та прийняття рішень.
		У своїй касаційній скарзі Вінницька обласна державна/військова адміністрація зазначає про безпідставність подання цього позову саме сільською радою.
		Проте у цьому конкретному випадку колегія суддів з такими доводами не погоджується адже Тростянецька сільська рада звернулась до суду саме з підстав ненадання своєї згоди на приєднання до складу Бабчинецької ОТГ. 
		Тож, покликання скаржника на відсутність у позивача права на звернення до суду з цим позов за таких обставин цієї справи Верховний Суд відхиляє.
		При вирішенні спірних правовідносин, які виникли у цій справі, необхідно урахувати правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі № 504/4148/16-а, згідно з якою статус відповідних рад, згідно зі статтею 10 Закону № 280/97-ВР, як представницьких органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами, а отже й наділені в силу Закону на звернення до суду з метою захисту порушених прав територіальної громади.
		Щодо визначення особи, якою порушено права позивача та виконання обов`язків доказування у цій справі
		Так, у касаційній скарзі Кабінет Міністрів України стверджує, що Розділ ІІ Закону № 157-VIII передбачає такий порядок об`єднання територіальних громад: 1) ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад; 2) підготовка проектів рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад; 3) підготовка рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад; 4) утворення об`єднаної територіальної громади та реорганізація органів місцевого самоврядування.
		Тож, скаржник доводить, що затвердження перспективного плану формування територій громад не належить до жодного етапу порядку добровільного об`єднання територіальних громад. Звертає увагу, що з огляду на пункти 12-14 Методики, такі консультації проводяться уповноваженими особами обласних державних адміністрацій на етапі розроблення проєкту перспективного плану. Таким чином, скаржник уважає, що Кабінет Міністрів України не є суб`єктом проведення відповідних консультацій. Отже, процедурою розробки та прийняття перспективного плану не передбачена участь Кабінету Міністрів України в проведенні зазначених консультацій.
		Натомість, зазначає скаржник, Розділ ІІІ указаного Закону передбачає державну підтримку добровільного об`єднання територіальних громад, зокрема, право Уряду затверджувати перспективні плани формування територіальних громад АР Крим та областей, що і було здійснено відповідачем у цій справі.
		Вінницька обласна державна/військова адміністрація також у касаційній скарзі зазначає, що Кабінет Міністрів України не є суб`єктом проведення відповідних консультацій.
		Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи щодо цього аспекту спірних правовідносин, дозволяє дійти такого висновку.
		Відповідно до вимог статті 5 Закону № 157-VIII ініціаторами добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: 1) сільський, селищний, міський голова; 2) не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради; 3) члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи; 4) органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що Тростянецька сільська рада на час звернення з позовом до суду була органом місцевого самоврядування у Ямпільському районі Вінницької області з адміністративним центром у с. Тростянець, якому були підпорядковані села Тростянець, Вітрівка, Гонорівка,  Лаврівка, Регляшинці.
		Разом з тим суди попередніх інстанцій звернули увагу на те, що Тростянецька сільська рада Ямпільського району Вінницької області, у тому числі жителі с. Вітрівка, не висловлювали згоду на об`єднання з Бабчинецькою територіальною громадою. Більше того, в матеріалах справи наявні підписні листи жителів с. Вітрівка, в яких останні висловлювали незгоду на об`єднання з Бабчинецькою територіальною громадою.
		Крім того, судами попередніх інстанцій було встановлено відсутність у матеріалах справи доказів того, що посадові особи Вінницької облдержадміністрації проводили консультації з уповноваженими представниками органів місцевого самоврядування. Крім того, представників Тростянецької сільської ради Ямпільського району Вінницької області не було включено в склад робочої групи з розроблення проекту Перспективного плану, що не спростовано відповідачем під час судового розгляду справи.
		Також суди встановили, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та достатні докази на підтвердження залучення представників органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості Тростянецької сільської ради Ямпільського району Вінницької області, проведення консультацій під час розроблення перспективного плану формування територій громад Вінницької області.
		При цьому судом апеляційної інстанції зазначено, що у контексті аналізу цього питання ухвалою суду від 18.04.2023 у відповідача було витребувано відповідні докази, зокрема, документи на підставі яких ним були прийняті спірні розпорядження та відповідні проєкти перспективного плану формування територій громад Вінницької області, затверджені рішеннями Вінницької обласної державної адміністрації. Втім, жодні з цих доказів відповідачем не були надані ані на вимогу суду, ані з власної ініціативи з метою доведення правомірності прийняття спірних розпоряджень.
		20.12.2019 набрав чинності Закон України від 05.12.2019 № 348-1X «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей, яким частину першу статті 4 Закону № 157-VIII доповнено пунктом 6 такого змісту: « 6) об`єднання територіальних громад здійснюється відповідно до перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, області».
		До того ж, цим Законом частину третю статті 11 Закону № 157-VIII викладено в такій редакції: «Перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації».
		Відповідно до частини першої статті 11 Закону № 157-VIII перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області розробляється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідною обласною державною адміністрацією згідно з методикою формування спроможних територіальних громад і охоплює всю територію Автономної Республіки Крим, області.
		Ураховуючи, що на час виникнення спірних правовідносин закон про адміністративно-територіальний устрій України не прийнятий, висновується, що саме Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями щодо визначення адміністративних центрів територіальних громад та територій територіальних громад шляхом затвердження перспективних планів територій громад.
		Затверджений згодом розпорядженням Кабінету Міністрів України за поданням відповідної обласної державної адміністрації перспективний план формування територій громад безпосередньо впливає на права та обов`язки позивача, оскільки встановлює обов`язкову процедуру утворення об`єднаних територіальних громад і змінює правовий статус позивача.
		У касаційній скарзі Кабінет Міністрів України наполягає, що Кабінет Міністрів України не є суб`єктом проведення відповідних консультацій. Вінницька обласна державна/військова адміністрація також у касаційній скарзі зазначає, що Кабінет Міністрів України не є суб`єктом проведення відповідних консультацій.
		Суд з такими доводами частково погоджується, адже відповідно до частини першої статті 11 Закону № 157-VIII перспективний план формування територій громад області розробляється відповідною обласною державною адміністрацією згідно з методикою формування спроможних територіальних громад, тому виключно обласна державна адміністрація наділена правом вносити зміни до перспективного плану формування територій громад області, а Кабінет Міністрів, відповідно до частини третьої статті 11 Закону № 157-VIII, лише затверджує перспективний план формування територій громад області за поданням відповідної обласної державної адміністрації. 
		Тож, саме дії (рішення) відповідної обласної державної адміністрації впливають на обсяг прав та обов`язків позивача та створюють для нього певні правові наслідки. 
		До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.09.2022 у справі № 140/15948/20 за подібних фактичних обставин.
		Проте варто зауважити, що «кінцевим» нормативно-правовим актом, який змінює статус позивача, вносить зміни до територіального устрою відповідних громад області є оскаржуване розпорядження Кабінету Міністрів України.
		Саме з цих мотивів позивач і подав до суду позов про скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.05.2020 № 512-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Вінницької області» у частині включення Тростянецької громади Ямпільського району Вінницької області (у складі с.  Вітрівка, Ямпільський район, Вінницької області) до переліку територіальних громад, що входять до Бабчинецької ОТГ з центром у с. Бабчинці, Чернівецького району, Вінницької області, оскільки позивач не погоджується як з процедурою прийняття, так і з кінцевим актом, яким затверджений перспективний план, що змінює територіальну організацію населення відповідної громади.
		У подальшому, позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої також просив визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» в частині включення Тростянецької громади Ямпільського району Вінницької області (у складі с. Вітрівка, Ямпільський район, Вінницької області) до переліку територіальних громад, що входять до Бабчинецької ОТГ з центром у с.   Бабчинці, Чернівецького району, Вінницької області, яке було видано на реалізацію вищезазначеного розпорядження.
		Разом з тим колегія суддів зазначає, що згідно з частиною першою статті 6 Європейської Хартії місцевого самоврядування від 15.10.1985, що ратифікована Україною 15.07.1997, та яка вступила в силу 01.01.1998, без шкоди для більш загальних законодавчих положень органи місцевого самоврядування повинні мати можливість визначати власні внутрішні адміністративні структури з урахуванням місцевих потреб і необхідності забезпечення ефективного управління (Європейська Хартія).
		Згідно зі статтею 11 Європейської Хартії органи місцевого самоврядування мають право використовувати засоби правового захисту для забезпечення вільного здійснення своїх повноважень і поважання принципів місцевого самоврядування, які утілені в конституції чи національному законодавстві.
		Відповідно до Рекомендації Rec (2004) 12 «Про процеси зміни кордонів та/або структури органів місцевої й регіональної влад» (ухвалено 20.10.2004 на 900-му засіданні заступників міністрів) реформи, що ґрунтуються на добровільній участі органів місцевої або регіональної влади певного рівня, є бажанішими, ніж реформи за законодавчим рішенням вищого органу влади всупереч бажанню нижчої ланки влади. Задля здійснення успішної реформи ініціативу «знизу догори» може бути доповнено ухвалою вищого органу влади, навіть усупереч волі деяких інших органів влади, що беруть участь у реформуванні. Задля успішності реформи ініціатива «згори донизу» має шукати добровільну підтримку відповідної ланки територіальної адміністрації, яка підлягає реформуванню.
		Учасники та інші зацікавлені представники мають брати участь у реформах, починаючи з підготовчого етапу.
		Злиття та інші реформи, пов`язані зі зміною меж, слід здійснювати тільки відповідно до принципів, гарантованих Європейською хартією місцевого самоврядування (наприклад, консультації з відповідними місцевими громадами, можливо, через референдум). Це не означає, що центральні органи влади не можуть створювати позитивні стимули органам місцевої чи регіональної влади для співробітництва, злиття, децентралізації або участі в деконцентрації.
		Разом з тим, без шкоди для більш загальних законодавчих положень органи місцевого самоврядування повинні мати можливість визначати власні внутрішні адміністративні структури з урахуванням місцевих потреб і необхідності забезпечення ефективного управління (стаття 6 Європейської хартії місцевого самоврядування).
		З огляду на наведене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність достатніх правових підстав для визнання протиправними та нечинними Розпорядження № 512-р та Розпорядження № 707-р в частині включення Тростянецької громади Ямпільського району Вінницької області (у складі с. Вітрівка, Ямпільський район, Вінницької області) до переліку територіальних громад, що входять до Бабчинецької ОТГ з центром у с. Бабчинці, Чернівецького району, Вінницької області.
		Щодо доводів касаційної скарги Вінницької обласної державної/військової адміністрації про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неврахування указаних порушень судом апеляційної інстанції, Верховний Суд зазначає таке.
		Так, третя особа зазначає, що судом першої інстанції підготовче провадження у цій справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.06.2021, з подальшими судовими засіданнями 28.07.2021, 06.10.2021, 03.11.2021. Останнє судове засідання відбулось 08.12.2021. У подальшому, протягом року, не проводячи жодних судових засідань, позбавляючи, на думку скаржника, учасників судового процесу на участь у судовому засіданні, порушуючи стадії загального позовного провадження - 12.12.2022, в останній день діяльності Окружного адміністративного суду міста Києва в письмовому провадженні приймається рішення про задоволення позовних вимог.
		Наголошує, що такі принципи адміністративного судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі, реалізується, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, крім іншого, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення.
		Як зазначав Верховний Суд у постанові від 22.04.2021 у справі № 826/15741/18, з метою безумовного дотримання конституційного принципу, визначеного у статті 129 Конституції України, в частині третій статті 2 та статті 9 КАС України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
		Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.
		Право бути почутим є одним з ключових принципів справедливого судового розгляду, учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.
		Статтею 12 КАС України визначено форми адміністративного судочинства.
		Так, відповідно до частини першої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
		Згідно з частинами другою та третьою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
		Отже, загальне позовне провадження - це форма адміністративного судочинства, яка призначена для розгляду всіх справ, які у зв`язку зі складністю, кількістю учасників та особливостями предмета доказування не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження.
		Розгляд справи в порядку загального позовного провадження передбачає проходження всіх передбачених кодексом стадій судового процесу, а саме: подання до відповідного суду позову; вирішення питання про відкриття провадження у справі; підготовче провадження, під час якого учасники подають суду заяви по суті справи, а також клопотання з процесуальних питань; розгляд справи по суті, що включає такі етапи: відкриття розгляду справи по суті; з`ясування обставин справи та дослідження доказів; судові дебати; ухвалення судом рішення по суті справи.
		Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
		Тобто, розгляд і вирішення адміністративної справи в порядку письмового провадження здійснюється за наявними у справі матеріалами (документами) у випадках, встановлених цим Кодексом, як в порядку загального позовного провадження так і в порядку спрощеного позовного провадження.
		Відповідно до матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2020 відкрито провадження в адміністративній справі № 640/13908/20 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. 
		У подальшому, відповідно до матеріалів справи, у справі призначалися підготовчі судові засідання, потім підготовче провадження було закрито та справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні.
		Зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом першої інстанції було прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
		При цьому, в матеріалах справи наявне клопотання представника відповідача про продовження розгляду справи № 640/13908/20 у суді першої інстанції в порядку письмового провадження (т. 2 а. с. 3).
		Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів (частина п`ята статті 205 КАС України).
		При цьому, відповідно до пункту частини третьої статті 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
		Водночас з матеріалів апеляційної скарги Вінницької обласної державної адміністрації не встановлено, що її апеляційна скарга була обґрунтована саме такою підставою.
		Відповідно до частини третьої статті 296 КАС України апеляційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участі. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
		У поданій апеляційній скарзі Вінницька обласна державна адміністрація не просила розгляд справи за її апеляційною скаргою проводити за їх участі.
		Водночас, відповідно до статті 310 КАС України, апеляційний розгляд справи № 640/13908/20 було призначено до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом сторін на 18.04.2023 о 12 год 05 хв, що давало можливість сторонам, а насамперед Вінницькій обласній державній адміністрації, надати свої пояснення та відповідні докази порушення судом першої інстанції норм матеріального та/або процесуального права безпосередньо в суді апеляційної інстанції.
		Крім того, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2023 частково задоволено заяву Вінницької обласної державної адміністрації про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 640/13908/20. Призначено судове засідання 18.04.2023 о 12 год 05 хв в режимі відеоконференції через підсистему відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).
		Відповідно до довідки про доставку електронного листа ухвала з питань призначення відеоконференції від 03.04.2023 надіслана Вінницькій обласній державній адміністрації до її електронного кабінету 03.04.2023 о 17 год 25 хв.
		Проте, відповідно до протоколу судового засідання Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2024, розгляд справи, призначеної на 18.04.2023 о 12 год 05 хв, було вирішено здійснити у письмовому провадженні, з огляду на клопотання представника відповідача. 
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2023, в порядку письмового провадження, витребувано додаткові докази у справі, а саме: у Кабінету Міністрів України належним чином завірені копії усіх документів, на підставі яких прийняті Розпорядження № 512-р та № 707-р у частині щодо включення Тростянецької громади Ямпільського району Вінницької області (у складі с. Вітрівка, Ямпільський район, Вінницької області) до переліку територіальних громад, що входять до Бабчинецької ОТГ з центром у с. Бабчинці, Чернівецького району, Вінницької області, зокрема відповідні проєкти перспективного плану формування територій громад Вінницької області, затверджені рішеннями Вінницької обласної державної адміністрації. Зазначеною ухвалою суду відповідачу було встановлено строк для подання витребуваних у нього доказів до 02.05.2023 та відкладено судовий розгляд цієї справи на 13 год 20 хв 10.05.2023.
		Повістка-повідомлення від 18.04.2023 про розгляд апеляційних скарг Вінницької обласної державної адміністрації та Кабінету Міністрів України 10.05.2023 о 13 год 20 хв та ухвала з питань витребування та огляду доказів від 18.04.2023 були доставлені до електронного кабінету третьої особи 18.04.2023 о 19 год 52 хв, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
		Крім того, повістку-повідомлення від 18.04.2023 про розгляд апеляційних скарг Вінницької обласної державної адміністрації та Кабінету Міністрів України 10.05.2023 о 13 год 20 хв третя особа отримала 28.04.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. 
		10.05.2023 розгляд справи у Шостому апеляційному адміністративному суді відбувся у відкритому судовому засіданні лише за участі представників позивача та відповідача.  
		Відповідно до частини першої-четвертої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. 
		Справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 Конвенції, також враховує відносини між рівнем позовного провадження і апеляційного розгляду, тобто якщо якісь процесуальні стандарти не знайшли свого відображення на одній стадії розгляду, то вони точно повинні мати право на компенсацію втраченої можливості бути переглянутими під час, зокрема, апеляційного розгляду, тим самим гарантувати особі доступ до суду.   
		Уважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає скасуванню, третя особа скористалася процесуальною можливістю його оскарження в апеляційному порядку.
		Також вона могла зазначити та акцентувати увагу на підстави скасування судового рішення з посиланням на відповідні докази, навіть ті, які з об`єктивних причин не були надані чи зазначені нею раніше, але які, на її переконання, є суттєвими та впливають на правильність вирішення справи, під час апеляційного розгляду справи у судовому засіданні.
		Проте, як вбачається з постанови суду апеляційної інстанції, третя особа таких дій не вчинила та не скористалася наданою судом можливістю реалізувати своє право на доступ до суду.
		Статтею 315 КАС України визначено повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення.
		Суд апеляційної інстанції, розглянувши доводи апеляційних скарг, у тому числі Вінницької обласної державної адміністрації, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.  
		Відповідно до частини другої статті 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
		У той же час, з урахуванням викладеного та висловлених правових висновків у цій категорії справ, колегія суддів на стадії касаційного перегляду судових рішень вважає, що вирішення судом першої інстанції подальший розгляд цієї справи проводити в порядку письмового провадження не призвело до неправильного вирішення спору.
		Отже, посилання третьої особи у касаційній скарзі на допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права не впливають на правильність висновків, зроблених судами першої та апеляційної інстанцій за результатами розгляду спірних правовідносин - визнання протиправними та нечинними Розпорядження № 512-р та Розпорядження № 707-р у частині включення Тростянецької територіальної громади Ямпільського району Вінницької області (у складі с. Вітрівка, Ямпільський район, Вінницької області) до переліку територіальних громад, що входять до Бабчинецької територіальної громади з адміністративним центром у с. Бабчинці.
		Верховний Суд також ураховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
		Відповідно до статті 6 КАС України та статті 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Ураховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позову в цій справі.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.  
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційні скарги Вінницької обласної державної/військової адміністрації та Кабінету Міністрів України залишити без задоволення.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується. 
		 
		СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук  Н.М. Мартинюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...