Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/1219/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності; кредитування.
Надіслано для оприлюднення: 06.12.2024. Зареєстровано: 07.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 09.12.2024.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
		гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua, 
		код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
		_____________________________________________________________________________
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		 
		25.11.2024 Справа №905/1219/24 
		за позовом: Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570)
		 
		до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
		 
		про стягнення 392227,65 грн
		 
		Суддя: Паляниця Ю.О.
		 
		СУТЬ СПРАВИ:
		 
		Позивач, Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», м.Київ звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 , м.Маріуполь про стягнення заборгованості за кредитним договором №2114712370-КД-1 від 14.01.2019 у розмірі 392227,65 грн, яка складається з:
		- 278558,08 грн заборгованості по кредиту;
		- 113669,57 грн заборгованості за процентами.
		В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов кредитного договору №2114712370-КД-1 від 14.01.2019, внаслідок чого у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за тілом кредиту та процентами. 
		 
		Ухвалою суду від 24.09.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/1219/24, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
		 
		16.10.2024 до господарського суду надійшов документ б/н від 08.10.2024 ОСОБА_1 , який мав назву «відповідь на відзив» та фактично є відзивом на позовну заяву. За змістом вказаного звернення, відповідач не заперечував наявність заборгованості перед банком, а також посилався на форс-мажорні обставини у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації. Окрім того, у вказаній заяві по суті спору відповідач просив суд надати можливість реструктуризації боргу строком на 3 роки. 
		 
		У відповіді б/н від 12.11.2024 на відзив банк заперечував проти доводів позивача щодо реструктуризації боргу, а також наголошував на тому, що форс-мажорні обставини не звільняють відповідача від обов`язку повернення кредитних коштів. Поряд з цим, у вказаній заяві по суті спору банк повідомив суд, що ОСОБА_1 було частково погашено заборгованість за кредитним договором у розмірі 200394,36 грн. 
		 
		Заперечення на відповідь на відзив, подання яких в силу норм ч.4 ст.161 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов`язком відповідача, до господарського суду не надходили.
		 
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
		Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Зобов`язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
		Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).
		Частиною 1 ст.638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч.2 ст.639 вказаного кодексу України).
		Відповідно до п.п.11, 15, 27 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронна ідентифікація - процес використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або уповноваженого представника юридичної особи; електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
		За змістом ч.6 ст.18 вказаного закону кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
		Частиною 1 ст.17 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» передбачено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання електронних даних за участю третіх осіб, може здійснюватися з використанням електронних довірчих послуг або без їх використання.
		 
		Як свідчать матеріали справи, 14.01.2019 між Фізичною особою-підприємцем Зоріним Юрієм Євгеновичем (позичальник) та Акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» (банк) укладено кредитний договір №2114712370-КД-1 (за допомогою ЕЦП), за змістом якого відповідачу було надано кредитний ліміт у розмірі 763056 грн (п.А.2 наведеного правочину) із терміном повернення 13.07.2024 (п.А.3 кредитного договору) у редакції додаткової угоди №1 від 17.07.2020; вид кредиту невідновлювальна кредитна лінія (п.А.1).
		Згідно з п.А.6 договору №2114712370-КД-1 від 14.01.2019 за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 19% річних.
		Відповідно до п.1.1 зазначеного кредитного договору, банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені у п.А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п.2.1.2 цього договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.
		За змістом п.п.2.2.2 та 2.2.3 договору кредиту, позичальник зобов`язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п.4.1, 4.2, 4.3 цього договору. Повернути кредит у терміни, встановлені п.п.1.2, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2 цього договору.
		Як визначено у п.6.1 кредитного договору, цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами.
		Разом з тим, 17.07.2020 з використанням кваліфікованого електронного підпису між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №1 до кредитного договору №2114712370-КД-1 від 14.01.2019, згідно з п.1.3 якої погашення заборгованості здійснюється згідно графіка, що є невід`ємною частиною цієї додаткової угоди (додаток №1 до цієї додаткової угоди).
		Відповідно до графіку платежів сума платежу за кредитом з 25.02.2019 по 25.02.2020 становить 18781,90 грн, 25.08.2020  57504,38 грн, з 25.09.2020 по 25.06.2024  18938,71 грн (останній місяць  18968,33 грн). Всього сума кредиту до погашення  720000 грн, всього сума відсотків до погашення  471818,07 грн, що загалом становить 1191818,07 грн.
		У складі позовних матеріалів заявником позову надано витяги з онлайн сервісу перевірки кваліфікованого електронного підпису, зі змісту якого вбачається, що відповідачем підписано відповідний кредитний договір та додаткову угоду до нього із дотриманням вищевказаних положень закону, а тому договір є таким, що укладений у письмовій формі. Доказів протилежного учасниками справи суду не подано.
		Поряд з цим, згідно з інформацією, що наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Фізична особа-підприємець Зорін Юрій Євгенович, який отримував кредит на підставі договору №2114712370-КД-1 від 14.01.2019, припинив підприємницьку діяльність.
		Згідно з ч.8 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до відповідного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
		У відповідності до приписів ст.ст.51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, ст.ст.202-208 Господарського кодексу України, ч.8 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
		Отже, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою, як її права, так і обов`язки за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.
		Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 по справі №338/180/17, постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №320/9471/15-ц.
		Таким чином, позивач, звертаючись до господарського суду з відповідним позовом обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як фізичної особи-підприємця не припинились.
		 
		Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Частиною 2 ст.1054 вказаного кодексу встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		В силу норм ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
		Згідно з ч.2 ст.1056-1 вказаного кодексу, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
		Частиною 1 ст.1049 вказаного вище кодексу передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України).
		Так, зі змісту договору вбачається, що при його укладенні сторонами було погоджено усі істотні умови договору, а саме: сума кредитних коштів, які надаються відповідачу, строк їх повернення, домовленість про сплату процентів, а також відповідальність за порушення строків погашення кредиту.
		З матеріалів справи вбачається, що 15.01.2019 банк виконав взяті на себе договірні зобов`язання та надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 720000 грн, що підтверджується платіжним дорученням №BOAL5B0UZA від 15.01.2019. Факт отримання грошових коштів відповідачем в порядку норм ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України не заперечується.
		Відтак, за висновками суду, наведені вище обставини та фактична видача відповідачу грошових коштів свідчать про виникнення між сторонами кредитних правовідносин та волю сторін до настання відповідних правових наслідків, що не суперечить вимогам ст.205 Цивільного кодексу України.
		 
		Поряд з цим, як було зазначено вище, у відповіді б/н від 12.11.2024 на відзив позивач повідомив суд, що ОСОБА_1 було частково погашено заборгованість за кредитним договором у розмірі 200394,36 грн. На підтвердження вказаної обставини суду надано виписку з рахунку відповідача.
		Дослідивши відповідну виписку по рахунку ОСОБА_1 (оплати здійснені у період з 11.10.2024 по 28.10.2024), господарський суд встановив, що погашення боргу відбулось після звернення позивача до суду з розглядуваним позовом (19.09.2024).
		За приписами п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
		З урахуванням того, що заборгованість відповідача перед позивачем за процентами у розмірі 113669,57 грн та заборгованість по тілу кредиту у розмірі 86724,79 грн погашена в процесі розгляду справи, провадження по справі №905/1219/24 стосовно вказаних вимог підлягає закриттю.
		Згідно з виписками Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» по особовим рахункам позичальника, а також враховуючи вищезазначене часткове погашення боргу ОСОБА_1 , у відповідача наявна заборгованість за кредитом  191833,29 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
		 
		Щодо посилання відповідача на форс-мажорні обставини, суд зазначає, що предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості по кредиту та процентів за користування кредитними коштами.
		В свою чергу, наявність форс-мажорних обставин не звільняє сторін договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору.
		Відповідна правова позиція викладена у п.51 постанови Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №910/8741/22, на зміст якої правомірно посилався позивач у відповіді на відзив.
		Отже, зважаючи на предмет спору у цій справі, наявність форс-мажорних обставин не звільняє позичальника від виконання основного зобов`язання і не змінює строків такого виконання.
		Стосовно проведення реструктуризації боргу, то суд зазначає, що це є правомочностями сторін договору, у суду відсутні повноваження на вчинення відповідної дії. 
		Однак, ОСОБА_1 не позбавлений права та можливості звернутись до суду з заявою в порядку норм ст.331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання рішення на строк не більше року з дня ухвалення рішення.
		 
		Таким чином, провадження по справі в частині стягнення з відповідача суми боргу за процентами у розмірі 113669,57 грн та заборгованості по тілу кредиту у розмірі 86724,79 грн підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на проведення ОСОБА_1 оплати цієї суми після відкриття провадження по справі №905/1219/24.
		В частині стягнення боргу у розмірі 191833,29 грн позов підлягає задоволенню, з огляду на те, що вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» в цій частині повністю доведені позивачем та обґрунтовані матеріалами справи.
		 
		Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 2302 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. В іншій частині (2404,73 грн) судовий збір підлягає поверненню позивачу з державного бюджету у зв`язку з закриттям провадження у справі та надходженням відповідного клопотання заявника позову.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 231, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги задовольнити частково.
		 
		Закрити провадження по справі в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» суми боргу за процентами у розмірі 113669,57 грн та заборгованості по тілу кредиту у розмірі 86724,79 грн.
		 
		Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 191833,29 грн заборгованості за кредитом, а також судовий збір у розмірі 2302 грн.
		 
		Повернути Акціонерному товариству комерційному банку «Приватбанк» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2404,73 грн, сплачений на підставі платіжної інструкції №ZZ429B22RM від 19.09.2024.
		 
		Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
		 
		Вступну та резолютивну частини рішення складено 25.11.2024.
		 
		Повний текст рішення складено 02.12.2024.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		Суддя Ю.О.Паляниця

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...