Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 936/987/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння.
Надіслано для оприлюднення: 09.12.2024. Зареєстровано: 09.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 10.12.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/936/136/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024071090000040

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		Справа № 936/987/24 
		Провадження № 1-кп/936/136/2024 
		       05.12.2024 селище Воловець 
		 
		       Воловецький районний суд Закарпатської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілих ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду селища Воловець кримінальне провадження, що зареєстроване в ЄРДР 01.03.2024 за №12024071090000040 про обвинувачення, щодо
		        ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, працюючого начальником ВСП "Мукачівська дистанція колії" регіональної філії "Львівської залізниці", раніше не судимого, 
		       у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України,
		 
		       ВСТАНОВИВ:
		 
		       21.01.2024 близько 18:25 год, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та керуючи технічно справним транспортним засобом автомобілем марки «Toyota» моделі «Avensis» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись відрізком 12 км +800 метрів автодороги Т-07-18 сполученням «Н.Ворота-Воловець-Міжгір`я» неподалік будинку АДРЕСА_2 , зі сторони центра селища Воловець в напрямку с. Гукливий Мукачівського району Закарпатської області, де діючи в супереч вимогамп.п. 1.3.; 1.5.; 2.3. б); 2.9. а); 11.3; 12.1 Правил дорожнього руху України, будучи самовпевненим та самонадіяним, нехтуючи особистою безпекою, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, не забезпечив безпеку дорожнього руху, при виборі безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку та дорожні умови, чим не забезпечив безпеку дорожнього руху та допустив виїзд керованого ним транспортного засобу на зустрічну смугу, при цьому перетнувши дорожньо горизонтальну розмітку 1.1 (вузька суцільна лінія), внаслідок чого в подальшому зіткнувся з автомобілем марки «Suzuki» моделі «Jimny» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в той час рухався по зустрічній смузі руху разом з пасажиркою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка знаходилась на передньому пасажирському сидінні, в напрямку центра селища Воловець Мукачівського району Закарпатської області.
		У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки «Suzuki» моделі «Jimny» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_7 , згідно висновку експерта № 20/В від 09.05.2024 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою розлад здоров`я більше 21 дня у вигляді закритого крайового перелому латерального краю кубоподібної кістки без зміщення, закрито гострес-перелому латерального виростку правої великогомілкової кістки, часткового розриву передньої хрестоподібної зв`язки та синовіту правого колінного суглобу.
		Крім цього, пасажир переднього сидіння автомобіля марки «Suzuki» моделі «Jimny» реєстраційний номер НОМЕР_2 потерпіла ОСОБА_8 згідно висновку експерта №15/В від 09.05.2024 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою розлад здоров`я більше 21 дня у вигляді закритого перелому середньої третини грудинної кістки зі зміщенням.
		ОСОБА_5 , порушив вимогип.п. 1.3.; 1.5.; 2.3. б); 2.9. а); 11.3; 12.1 Правил дорожнього руху України, якими визначено:
		п.1.3. - Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими;
		п.1.5.- Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
		Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган;
		п.2.3.- Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; 
		п.2.9. - Водієвізабороняється:
		а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
		п.11.3. На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу;
		п.12.1.Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
		Невиконання водієм  ОСОБА_5 пунктів 12.1 та 11.3 Правил дорожнього руху України, знаходиться в прямому причинному зв`язку з настанням наслідків, а саме отриманням потерпілим ОСОБА_7 та потерпілою ОСОБА_8 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст. 286-1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
		Під час судового засідання 12.11.2024 захисник повідомив, що 09.09.2024 між потерпілими ОСОБА_7 , ОСОБА_9 і обвинуваченим ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 471, 473, 474 КПК України, укладено угоду про примирення, примірник якої надано суду для вирішення питання про ухвалення вироку на підставі вказаної угоди.
		Під час судових засідань 12.11.2024 та 05.12.2024 обвинувачений ОСОБА_5 провину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро покаявся, пояснив, що вчинив кримінальне правопорушення при обставинах, зазначених у обвинувальному акті. Не заперечував проти відшкодування понесених державою процесуальних витрат. Просив вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання.
		Представник потерпілих ОСОБА_4 в судовому засіданні 05.12.2024 та потерпілі ОСОБА_10 і ОСОБА_8 в судовому засіданні 12.11.2024 просили призначити обвинуваченому покарання відповідно до укладеної угоди.
		Прокурор в судовому засіданні та поданомузапереченні заперечив проти затвердження угоди про примирення між потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і обвинуваченим ОСОБА_5 через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність узгодженого покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого та невідповідність фактичним обставинам кримінального провадження.
		Розглядаючи питання щодо можливості затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
		Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, прийняти рішення про затвердження угоди про примирення.
		Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
		Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
		Згідно із ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
		Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286-1 КК України відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, що вказує на можливість укладення угоди про примирення у кримінальних провадженнях такої категорії.
		Судом встановлено та жодним учасником кримінального провадження не спростовано той факт, що ОСОБА_5 дійсно вчинив нетяжкий злочин, передбачений ч. 1ст. 286-1 КК України.
		В угоді про примирення сторонами угоди зазначено пом`якшуючі обставини, передбачені ст. 66 КК України: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків та заподіяної шкоди.
		Крім того, сторони угоди дійшли згоди щодо істотних для даного кримінального провадження обставин, щодо беззастережного визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
		Обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид та міру покарання за вчинений злочин.
		Для потерпілого зрозумілі такі наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, як обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
		Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_11 беззастережно визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, враховуючи особу винного, наявність сукупності обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості скоєного злочину, відсутність обставин, які обтяжують покарання, сторони узгодили покарання за ч. 1 ст. 286-1 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК Україниу виді штрафу в розмірі п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
		При узгоджені виду та міри покарання, вбачається, що сторони угоди, крім врахування пом`якшуючих обставин та відсутності обтяжуючих обставин, даних про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, виходили з того, що таке покарання має відповідати загальним засадам призначення покарання, передбаченим у Розділі XI Загальної частини КК України устаттях 65-73, а також із того, що відповідно до вимог статей 50,  65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Отже, розглянувши угоду, заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши обвинувальний акт та інші матеріали судового провадження, що наявні у розпорядженні суду, суд вважає, що угода підлягає затвердженню, оскільки вона відповідає вимогам ст. 472 КПК України. 
		Суд не погоджується із запереченнями прокурора щодо затвердження угоди про примирення між обвинуваченим та потерпілим з огляду на таке.
		Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає два види угод: угоду про примирення та угоду про визнання винуватості.
		Угода про примирення може бути укладена між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
		В обох випадках зміст угоди має містити узгоджене покарання та згоду сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням.
		Правила призначення покарання встановлені Кримінальним кодексом України. Відповідно до ч. 5 ст. 65 КК України, у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
		Отже, закон дозволяє зазначеним суб`єктам кримінального провадження самостійно визначити вид покарання яке понесе винна особа.
		Суд при ухваленні вироку на підставі угоди та призначенні покарання зобов`язаний перевірити угоду на відповідність вимогам кримінального процесуального закону та закону про кримінальну відповідальність. За таких обставин сторони угоди, визначаючи покарання, зобов`язані дотримуватись положень Розділу ХІ «Призначення покарання» Загальної частини КК України.
		За правилом ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбаченестаттями 403, 405, 407, 408,429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
		Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму ВССУ «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» №13 від 11.12.2015 сторони мають право узгоджувати покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання (п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України). За наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного сторони угоди з огляду на положення статей 65, 75 КК мають право, використовуючи положення ст. 69 КК, узгоджувати: основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК; або інше основне покарання, більш м`який його вид, не зазначений у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК за цей злочин; або не визначати додаткове покарання, передбачене у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК як обов`язкове, за винятком випадків, встановлених ч. 2 ст. 69 КК.
		Приймаючи рішення про затвердження угоди про примирення, суд враховує і судову практику щодо угод про примирення.
		Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 31.03.2016 у справі №5-27кс16, примирення є комплексним міжгалузевим інститутом кримінального та кримінального процесуального законодавства, спрямованим на задоволення/відновлення прав потерпілого та заохочення позитивної посткримінальної поведінки суб`єкта злочину. На забезпечення дієвості правових механізмів інституту примирення, його цілей і мети впливають «складні» зв`язки між принципами публічності і диспозитивності.
		Під час примирення сторін у кримінальному судочинстві кожна зі сторін кримінально-правового конфлікту переслідує свої інтереси. Для потерпілого це відновлення порушених прав шляхом відшкодування заподіяної злочином шкоди, для захисту якої він у кримінальному процесі наділений відповідними правами. Для обвинуваченого (підозрюваного) це уникнення кримінальної відповідальності або призначення мінімального покарання. Держава, у свою чергу, будучи носієм публічного інтересу, регулює суспільні відносини, які є предметом кримінального процесуального права.
		Угода про примирення являє собою інструмент узгодження інтересів учасників кримінального провадження та забезпечення їх балансу, адже сторони шляхом компромісних і взаємовигідних рішень між собою адаптують норму права про примирення щодо конкретного випадку, чим задовольняють свої інтереси, а в результаті і суспільні (публічні) інтереси.
		Тобто існує така група суспільних відносин, охоронюваних кримінальним правом, у яких приватні інтереси їх учасників можуть переважати над суспільними (публічними) інтересами настільки, що волевиявлення потерпілого може мати вирішальне значення для кримінальної відповідальності винної особи. Без наявності приватних інтересів і вираження волевиявлення до їх реалізації ніякі публічні інтереси не можуть бути досягнуті.
		Тому, щодо наданої суду угоди про примирення суд керується не тільки формальними вимогами норм статей 468, 469, 474 КПК України  щодо видів угод про примирення і класифікацію злочинів, щодо яких такі угоди можуть укладатися, а й чітко дотримується їх засадничих принципів. Для встановлення співвідношення публічних і приватних пріоритетів в інституті примирення сторін визначальною є категорія «інтерес». Аналогічна правова позиція викладена і в постанові ВС від 06.12.2018 у справі №756/11661/17.
		Щодо призначення узгодженої сторонами міри покарання із застосуванням положень т. 69 КК України, то суд виходить з наступного.
		Як зазначалось вище, частина 1 вказаного положення надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину». Таке формулювання призводить до висновку, що застосування статті 69 КК можливе, якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони 1) можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК, і 2) істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Також обов`язково мають враховуватися дані про особу винного.
		Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінальногопокарання» призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або непризначення обов`язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненогозлочину, з урахуванням особи винного.
		Вказана норма Закону передбачає, що у кожному такому випадку суд зобов`язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом`якшення покарання, а в резолютивній - послатися на ч. 1 ст. 69 КК України.
		З огляду на викладене, судом встановлено, що дії ОСОБА_5 , що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження, за ч. 1 ст. 286-1 КК України кваліфіковані правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін. Угода укладена добровільно, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, що умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, в тому числі вимогам закону про кримінальну відповідальність відповідає узгоджене сторонами угоди покарання з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості останнього наявні. 
		Виходячи із загальних, передбачених ст. 65 КК України засад призначення покарання, суд вважає, що сукупність таких обставин, як щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку та усунення заподіяної шкоди у повному обсязі, повне та беззастережне визнання вини, відсутність судимості, відсутність обтяжуючих обставин, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 нетяжкого злочину.
		При дослідженні даних щодо особи обвинуваченого також судом встановлено, що останній одружений, працює начальником ВСП «Мукачівська дистанція колії» регіональної філії «Львівська залізниця», яка відноситься до об`єктів критичної інфраструктури під час воєнного стану, несудимий і ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності.
		Обставинами, які пом`якшують покарання, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також повне добровільне відшкодування потерпілим завданих збитків та заподіяної шкоди.
		Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.
		Отже, суд погоджується із умовами укладеної угоди в частині призначення основного покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України, та вважає, що зміст укладеної між потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_5 угоди про примирення жодним чином не суперечить інтересам суспільства, у ній повною мірою забезпечено баланс інтересів сторін угоди про примирення для цілей норм ч. 3 ст. 469, ч. 7 ст. 474 КПК України. Узгоджене сторонами угоди покарання за видом та розміром відповідає вимогам статей 65-67, 69 КК України і не виходить за межі загальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність, зокрема ч. 2 ст. 53 КК України. Призначення такого покарання буде відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, індивідуалізації покарання.
		Судом встановлено, що згідно з висунутим ОСОБА_5 обвинуваченням, внаслідок його дій було завдано шкоду лише потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 
		Та обставина, що безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, є суспільні відносини, які забезпечують безпеку дорожнього руху та експлуатацію транспорту, сама по собі не є підставою для висновку про те, що в будь-якому випадку угода про примирення між потерпілим та обвинуваченими не відповідає інтересам суспільства.
		Затверджуючи угоду про примирення, суд звертає увагу потерпілого та обвинуваченого на те, що у разі невиконання обвинуваченим угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
		Відповідно до ст.124 КПК України витрати на проведення інженерно-транспортної експертизи, двох експертиз технічного стану транспортного засобу та транспортно-трасологічної експертизи на загальну суму 12 495,12грн слід стягнути із обвинуваченого ОСОБА_5 .
		Долю речових доказів по кримінальному провадженню суд вирішує в порядку передбаченому ст.100 КПК України.
		Цивільнийпозов не заявлявся.
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити без змін.
		Керуючись ст. ст.374-376 КПК України, суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Угоду про примирення у кримінальному провадженні №12024071090000040 від 01.03.2024 між потерпілими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і обвинуваченим ОСОБА_5 - затвердити.
		ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України та призначити йому узгоджене сторонами кримінального провадження покарання із застосуванням ст.69 КК України, у вигляді штрафу в розмірі п?яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 (вісімдесят п"ять тисяч) гривень 00 копійок та призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.                
		Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави 12 495 (дванадцять тисяч чотириста дев?яносто п?ять) гривень 12 копійок витрат на проведення інженерно - транспортної експертизи, двох експертиз технічного стану транспортного засобу та транспортно - трасологічної експертизи.
		Арешт накладений ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області від 05.03.2024 на автомобіль марки "Toyota Avensis" реєстраційний номер НОМЕР_1 - скасувати.        
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити без змін.
		Речові докази:
		- автомобіль марки "Toyota Avensis" реєстраційний номер НОМЕР_1 - повернути ОСОБА_5 , як законному власнику;
		- DVD-диск із записами з нагрудних відеокамер "BodiCamera" - залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що відповідно ч. 1 ст. 476 КПК України, у разі невиконання угоди про примирення потерпілі чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.
		Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Воловецький районний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
		 
		 
		Суддя                                                  ОСОБА_12

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...