Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/18200/24 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 10.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 10.12.2024.
Дата набрання законної сили: 25.11.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД
		                                   
		 
		 
		Справа №  761/18200/24                                                                       Головуючий у суді І інстанції Кваша А.В.
		Провадження № 33/824/4118/2024                                                     Головуючий у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 листопада 2024 року Київський апеляційний суд у складі судді Голуб С.А., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності -  ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Левчишиної Олени Валентинівни, потерпілого - ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Майорова Сергія Володимировича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника  ОСОБА_1 - адвоката Левчишиної Олени Валентинівни на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 20 червня 2024 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст постанови суду першої інстанції
		 
		Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 850,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн на користь держави.
		ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 07 травня 2024 року о 13 год. 00 хв. в м. Києві по вул. Дегтярівська, 47, керуючи автомобілем «TOYOTA» д.н.з. НОМЕР_1 , при виникненні перешкоди, яку водій об`єктивно спроможно виявив, негайно не вжив заходів для зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу та допустив зіткнення з автомобілем «HONDA» д.н.з. НОМЕР_2 , який здійснював розворот. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушено вимоги п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
		 
		Короткий зміст апеляційної скарги
		 
		Не погоджуючись з указаним судовим рішенням, 19 липня 2024 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Левчишина О.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2024 року скасувати та винести нову постанову, якою провадження по справі закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		На обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що постанова відносно ОСОБА_1 є такою, що не відповідає дійсним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, суд першої інстанції формально підійшов до з`ясування обставин справи.
		Вказує, що як було зазначено в письмових поясненнях ОСОБА_1 , наданими ним працівникам поліції на місці ДТП, так і в судовому засіданні суду першої інстанції, 07 травня 2024 року автомобіль «TOYOTA» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 рухався по вул. Дегтярівській біля будинку № 47 в крайній лівій смузі по дорозі, яка має по дві смуги у кожному напрямку на швидкості не більше 20 км/год. Швидкість була невеликою, оскільки попереду був світлофор, на якому увімкнувся червоний сигнал. Поряд праворуч знаходився автомобіль «HONDA» д.н.з. НОМЕР_3 , у якого було увімкнений правий показник повороту. При ввімкненні дозволяючого сигналу світлофору, водій автомобіля «HONDA» різко змінив напрямок руху та замість правого повороту почав виконувати розворот ліворуч. Намагаючись уникнути зіткнення, ОСОБА_1 був змушений зміститися на зустрічну смугу, проте зіткнення уникнути не вдалося.
		Отже, з боку водія ОСОБА_1 здійснювався прямолінійний рух, а водій ОСОБА_2 здійснював маневр.
		При цьому, ознаки порушень, зазначених у протоколі серії ААД № 855361, складеному відносно ОСОБА_1 полягають у відсутності реакції водія на небезпеку чи перешкоду, яку водій об`єктивно спроможний виявити, що не відповідало п. 12.1, 12.3 ПДР України.
		Зазначає, що спроможність водія відреагувати на небезпеку чи перешкоду, зазначену у п. 12.3 ПДР України, є величиною розрахунковою, яка відноситься до сфери спеціальних знань та потребує вирішення питань технічного характеру щодо наявності чи відсутності у діях водія автомобіля «TOYOTA» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 уникнути зіткнення з автомобілем «HONDA» д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
		Такий розрахунок було здійснено судовим експертом КНДЕКЦ ОСОБА_3 . Згідно висновку експертного дослідження № ЕД-19/111-24/34369-ІТ від 17 червня 2024 року за результатами проведення автотехнічного дослідження обставин і механізму ДТП - автомобіль ОСОБА_1 мав зупинний шлях 9,4...9,6 м, а відстань від автомобіля «TOYOTA» д.н.з. НОМЕР_1 , коли почалося маневрування автомобілем «HONDA» д.н.з. НОМЕР_3 , до місця зіткнення склало 6,0...7,0 м. Ця відстань є меншою за зупинний шлях, що виключає можливість ОСОБА_1 уникнути зіткнення.
		Натомість у діях водія автомобіля «HONDA» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_2 експертом встановлено порушення вимог п. 10.1, 10.4 ПДР України, які з технічної точки зору знаходилися у причинному зв`язку із виникненням ДТП.
		В апеляційні скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Левчишина О.В. порушила питання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, яке обґрунтоване тим, що вперше апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав 01 липня 2024 року через канцелярію Шевченківського районного суду м. Києва у визначений законом строк. 17 липня 2024 року на електронну пошту адвоката за адресою elenalev@ukr.net надійшла постанова Київського апеляційного суду від 16 липня 2024 року про повернення апеляційної скарги на підставі відсутності належних документів, які підтверджують повноваження адвоката, а тому невідкладно було подано повторну апеляційну скаргу.
		 
		Позиція суду апеляційного інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження 
		 
		Беручи до уваги ту обставину, що справа перебуває на стадії апеляційного перегляду, перш за все підлягає вирішенню питання про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою.
		Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, зокрема особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.
		Згідно із ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право оскаржити постанову по справі.
		Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		Так, з матеріалів справи вбачається, що апеляційну скаргу захисником ОСОБА_1 - адвокатом Левчишиною О.В.  було подано 01 липня 2024 року через канцелярію Шевченківського районного суду м. Києва у визначений законом строк. 17 липня 2024 року на електронну пошту адвоката за адресою elenalev@ukr.net надійшла постанова Київського апеляційного суду від 16 липня 2024 року про повернення апеляційної скарги, а тому захисником невідкладно було подано повторну апеляційну скаргу.
		За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про поважність причин пропуску захисником Ширінова І.К.О. строку на апеляційне оскарження та вважає за доцільне його поновити.
		 
		Позиції учасників апеляційного провадження
		 
		В судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 підтвердив надані ним пояснення працівникам поліції на місці ДТП. Пояснив, що водій автомобіля «HONDA» рухався попереду нього, але перед світлофором включив правий покажчик повороту і змістився у праву смугу. ОСОБА_1 не очікував, що автомобіль «HONDA» буде розвертатись із правої смуги, оскільки це сталось неочікувано і дуже швидко, намагався уникнути зіткнення зміщуючись вліво, але зіткнення уникнути не вдалось.
		Інший учасник ДТП, водій автомобіля «HONDA» - потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він їхав у крайній лівій смузі по вул. Дегтярівський, включив лівий покажчик повороту. Виїхав на перехрестя з наміром пропустити зустрічний транспорт, почав поворот і в цей час в нього в`їхав автомобіль «TOYOTA» під керуванням ОСОБА_1 , який рухався позаду в тій же смузі руху. Вважає, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 рухався з перевищенням швидкості і не встиг загальмувати, внаслідок чого відбулось зіткнення. Показання свідків, які є в матеріалах справи, ОСОБА_2 поставив під сумнів з огляду на те, що по їх поведінці на місці ДТП у нього склалось стійке враження, що вони є знайомими ОСОБА_1 .
		 
		 
		Позиція і мотиви суду апеляційної інстанції
		 
		Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
		Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
		Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
		Апеляційним судом встановлено, що вказаних вимог суд першої інстанції не дотримався.
		Адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення водіями транспортних засобів правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна.
		Зі змісту сформульованої у ст.124 КУпАП диспозиції слідує, що вона є бланкетною, а тому при кваліфікації слід керуватися законодавчими чи іншими нормативними актами щодо безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, у зв`язку з цим під час розгляду справи вказаної категорії потрібно ретельно з`ясовувати: 
		1) у чому саме полягали названі у цій статті порушення; 
		2) які норми правил безпеки дорожнього руху не додержано; 
		3) чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та передбаченими законом наслідками, що настали. 
		 Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України полягало в тому, що він при виникненні перешкоди, яку водій об`єктивно спроможно виявив негайно, не вживши заходів для зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу допустив зіткнення з автомобілем, який здійснював розворот.
		При цьому в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 порушив п. 2.1 та п. 12.3 Правил дорожнього руху України.
		Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
		Відповідно до п. 12.3 Правил дорожнього руху у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.
		Отже, із змісту протоколу не вбачається, що  ОСОБА_1 порушив п. 12.1 ПДР, а саме не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та ін.
		Виходячи із наведеного, суд має розглядати справу лише в межах тих порушень, які ставляться у провину ОСОБА_1 , а саме при виникненні перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити негайно, не вжив заходів для зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу і допустив зіткнення з автомобілем , який здійснював розворот.
		Таким чином до предмета доказування в даній справі входить спроможність водія відреагувати на небезпеку чи перешкоду, яка виникла на шляху руху його автомобіля, і здійснити дії, направлені на зниженні швидкості чи повної зупинки автомобіля, в залежності від чого в його діях буде наявний чи відсутній склад правопорушення.
		Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП, є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.
		Проте, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
		За положеннями ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
		 
		Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 855361, 07 травня 2024 року о 13 год. 00 хв. в м. Києві по вул. Дегтярівська, 47, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «TOYOTA» д.н.з. НОМЕР_1 , при виникненні перешкоди, яку водій об`єктивно спроможно виявив негайно, не вживши заходів для зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу допустив зіткнення з автомобілем «HONDA» д.н.з. НОМЕР_2 , який здійснював розворот. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушено вимоги п.п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП
		Також в матеріалах справи наявна копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 855360 відносно ОСОБА_2 , з якого слідує, що водій, керуючи автомобілем «HONDA» д.н.з. НОМЕР_2 , перед розворотом завчасно не зайняв відповідне крайнє ліве положення на проїзній частині, здійснюючи розворот з крайньої правої смуги та допустив зіткнення з автомобілем «TOYOTA» д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався позаду. Під час ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушено вимоги п. 10.4 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
		Із схеми ДТП вбачається відрізок автомобільної дороги, який має по дві смуги руху у кожному напрямку і Т-перехрестя вул. Дегтярівської з вул. Є. Мирошниченка. На схемі зафіксовано розташування транспортних засобів відносно елементів дороги та відносно одне одного після ДТП, а також напрямки руху транспортних засобів до моменту зіткнення.
		Як вбачається із схеми, передня частина автомобіля «HONDA» розташована на зустрічній смузі, але його задня частина розташована на смузі руху автомобіля «TOYOTA». 
		Автомобіль «TOYOTA» розвернутий в бік зустрічної смуги руху, його передня частина та заднє ліве колесо знаходяться на зустрічній смузі руху, заднє право колесо на лівій смузі руху, по якій рухався цей автомобіль. 
		Зіткнення відбулось на зустрічній смузі руху майже на подвійній суцільній лінії, яка розділяє зустрічні смуги руху.
		Подія відбулась при денному освітленні та сухим покриттям проїзної частини, автомобіль «HONDA» д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП отримав пошкодження задньої лівої та подряпини передньої лівої двері, заднього правого крила, а задні ліві двері не відчиняються.
		Автомобіль «TOYOTA» д.н.з. НОМЕР_1 , отримав пошкодження переднього бамперу, правої фари, правого переднього крила, пластикової накладки, декоративної решітки радіатора, декоративної накладки правої фари, датчика парктроніка.
		Також матеріали справи містять низку фотознімків з місця ДТП, з яких вбачається місце розташування автомобілів на проїзній частині після зіткнення.
		Відповідно до пояснень ОСОБА_1 , які він надавав під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, він рухався на автомобілі «TOYOTA» зі сторони метро Берестейська в сторону метро Лук`янівська в крайній лівій смузі, а попереду нього рухався білий «HONDA» в лівій смузі, був червоний сигнал світлофора. Водій автомобіля «HONDA» увімкнув правий покажчик повороту та перетнув суцільну смугу, але коли засвітився зелений сигнал світлофора водій автомобіля «HONDA» різко змінив напрямок руху вліво в напрямку метро Берестейської, чим знову порушив Правила дорожнього руху, перетинаючи суцільну смугу. Таким чином водій автомобіля «HONDA» спричинив перешкоду руху автомобілю «TOYOTA», який на той момент вже починав рух на зелений сигнал світлофора.
		З пояснень потерпілого ОСОБА_2 , які він надавав під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що він 07 травня 2024 року, керуючи автомобілем «HONDA» по вул. Дегтярівській зі сторони метро Берестейська в сторону вул. О. Теліги на перехресті вулиць Є. Мирошніченка та Дегтярівської, 47, намагаючись розвернутися в зворотному напрямку, увімкнув лівий показчик повороту, виїхав на дозволений знак світлофору на перехрестя, пропустив зустрічний транспорт та почав здійснювати розворот і саме в цей час в його автомобіль в`їхав автомобіль «TOYOTA». Під час аварії в автомобілі знаходився пасажир ОСОБА_4 , який є свідком даної події. Зіткнення автомобіля «TOYOTA» з його автомобілем сталося вже на зустрічній смузі.
		Свідок ОСОБА_5 під час складання протоколу надала пояснення про те, що вона випадково стала свідком ДТП по вул. Дегтярівській та бачила як автомобіль «HONDA» рухаючись в лівій смузі, виїхав на червоний сигнал світлофора, розвернув на швидкості автомобіль, перетинаючи суцільну смугу вліво на розворот з включеним правим поворотом, в ході руху сталася аварія з автомобілем «TOYOTA», який прямував позаду нього в лівій смузі в напрямку вул. Дегтярівська-Лук`янівська.
		З пояснень іншого свідка ОСОБА_6 вбачається, що вона бачила як автомобіль «HONDA» рухався в крайній лівій смузі і перед світлофором, який світився червоним кольором перетинає суцільну смугу, щоб повернути праворуч, але праворуч він не повернув, а різко розвернувся вліво в зворотному напрямку не вмикаючи поворотні сигнали, таким чином здійснив ДТП з автомобілем «TOYOTA», який рухався в лівій смузі повільно, який зупинився на червоний колір світлофора.  
		Відповідно до висновку експертного дослідження від 17 червня 2024 року № ЕД-19/111-24/34369-ІТ у заданій дорожньо-транспортній ситуації в діях водія автомобіля «TOYOTA» ОСОБА_1 з технічної точки зору не вбачається невідповідностей вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху і ці дії не перебувають у причинному зв`язку з виникненням ДТП.
		Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників ДТП, а також дослідивши в судовому засіданні докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд апеляційної інстанції вважає, що ними не доводиться, що ОСОБА_1 був об`єктивно спроможний виявити перешкоду для руху і вжити заходи для повної зупинки транспортного засобу і уникнути зіткнення. 
		Відповідно до п. 1.4 Правил дорожнього руху України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
		Так, з матеріалів справи вбачається, що на обох учасників ДТП були складені протоколи про порушення Правил дорожнього руху: на ОСОБА_1 - за порушення п.п. 121., 12.3 ПДР, а на ОСОБА_2 - за порушення п.10.4 ПДР.
		Як пояснили учасники судового розгляду, суд першої інстанції в одному засіданні, але в різних провадженнях розглядав обидва протоколи про адміністративні правопорушення, складені як на ОСОБА_1 , так і на ОСОБА_2 і обох визнав винуватими у даній ДТП, що, в принципі, є допустимим за певних обставин.
		Проте, визнавши винуватим ОСОБА_2 в порушенні п. 10.4 ПДР, а саме здійснення розвороту з крайньої правої смуги руху, суд першої інстанції в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 зазначив, що матеріалами справи доводиться, що обидва автомобілі рухались в лівій смузі руху і визнав винуватим ОСОБА_1 у порушенні п. 12.3 ПДР.
		Такі висновки суду першої інстанції є суперечливими, оскільки ОСОБА_1 ставиться в провину не порушення п. 13.1 ПДР (недотримання дистанції), що може бути причиною зіткнення автомобілів, які рухаються один за одним, а п. 12.3 ПДР (невжиття заходів для зниження швидкості при виникненні перешкоди), що може мати місце лише тоді, коли на шляху руху автомобіля виникла перешкода.
		Також суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий суд необґрунтовано погодився з доводами представника ОСОБА_2 - адвоката Майорова С.В. щодо неналежності і недопустимості наданого ОСОБА_1 доказу - експертного висновку. Дійсно, вихідні дані для проведення експертизи були надані ОСОБА_1 . Проте експерт досліджував протокол про адміністративне правопорушення, схему ДТП, письмові пояснення, які містились в матеріалах справи, фотознімки з місця ДТП. Крім того, ОСОБА_2 не був позбавлений можливості надати в суді першої інстанції висновок експерта за його вихідними даними та/або заявити клопотання про проведення експертизи чи викликати і допитати експерта.
		Суд першої інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що він дослідив схему ДТП і з врахуванням розташування транспортних засобів і локалізації пошкоджень автомобілів дійшов висновку, що нею доводиться вина ОСОБА_1 у скоєнні ДТП. При цьому суд не зазначив конкретно, які саме пошкодження автомобілів або їх розташування на місці ДТП доводять ту обставину, що ОСОБА_1 мав можливість при виявленні перешкоди зупинити автомобіль задля уникнення зіткнення. 
		На підставі вищевикладених обставин дорожньо-транспортної пригоди, враховуючи досліджені по справі докази, зокрема, схему ДТП, копії фотографій з місця ДТП, пояснення свідків, апеляційний суд вважає, що під час руху автомобіля «HONDA» під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «TOYOTA» під керуванням водія ОСОБА_1 , водій ОСОБА_1 не міг об`єктивно виявити перешкоду і здійснити заходи для зменшення швидкості руху автомобіля аж до його повної зупинки, оскільки маневр лівого розвороту автомобіля «HONDA» під керування водія ОСОБА_2 відбувся раптово і непередбачувано для ОСОБА_1, при включеному правому покажчику повороту і знаходження в правій смузі руху. Отже, ОСОБА_1 правомірно розраховував на дотримання ОСОБА_2 правил дорожнього руху, а саме рух транспортного засобу «HONDA» у визначеному покажчиком повороту напрямку.
		Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, апеляційний суд встановив, що порушення ОСОБА_1. п.п. 12.1 та 12.3 ПДР України, які йому ставляться в провину протоколом про адміністративне правопорушення, не доведено поза розумним сумнівом.
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року  передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
		Згідно із ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998р. (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоби, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа вчинила правопорушення, яке ставиться йому в провину; обов`язок доведення лежить на обвинуваченні, і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. 
		Сторона обвинувачення - патрульна поліція не довела належним чином винуватість ОСОБА_1 у вчиненні та наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність складу адміністративного правопорушення.
		З огляду на обставини, встановлені під час апеляційного перегляду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою, у зв`язку з чим підлягає задоволенню, а постанова судді Шевченківського районного суду мю Києва від 20 червня 2024 року підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
		На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Левчишиної Олени Валентинівнипро поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
		Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Левчишиній Олені Валентинівністрок на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 20 червня 2024 року.
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Левчишиної Олени Валентинівни задовольнити.
		Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 20 червня 2024 року скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя Київського
		апеляційного суду                                                                       С.А. Голуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...