Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Категорія справи № 304/3085/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.
Надіслано судом: 09.12.2024. Зареєстровано: 10.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.12.2024.
Дата набрання законної сили: 21.01.2025
Номер судового провадження: 1-кп/304/311/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024078130000129

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 304/3085/24 Провадження № 1-кп/304/311/2024
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		  06 грудня 2024 року м. Перечин
		 
		 
		Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:
		 
		головуючого - судді                 ОСОБА_1 , 
		з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , 
		 
		розглянувши у судовому засіданні у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду кримінальне провадження № 12024078130000129 від 20 листопада 2024 року по обвинуваченню 
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Березово Хустського району Закарпатської області, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, неодруженого, кухаря кафе «Very Well» у місті Київ, українця, громадянина України, раніше не судимого, 
		 
		у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, 
		 
		У С Т А Н О В И В :
		 
		за встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються обвинуваченим, ОСОБА_3 в умовах введеного в країні воєнного стану та проведення на території держави мобілізації до Збройних Сил України, з метою можливості перетину державного кордону всупереч обмеженням, передбаченим Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» та Законом України «Про правовий режим воєнного стану», усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, умисно 02 березня 2023 року знаходячись за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , на власному портативному персональному комп`ютері «НР» з використанням програмних забезпечень «Adobe Photoshop», «Figma», «Microsoft Word», підробив офіційний документ, який видається установою, що має право видавати такі документи і яка надає права з метою використання його підроблювачем, а саме тимчасове посвідчення військовозобов`язаного з відміткою про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку № 4/619 від 02 березня 2023 року та довідку військово-лікарської комісії з відміткою про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку № 2080 від 02 березня 2023 року, видані ІНФОРМАЦІЯ_2 , які 19 листопада 2024 року близько 10.00 год, перебуваючи у транспортному засобі марки «Гольф 5», р/н НОМЕР_1 , в якості пасажира, умисно використав на тимчасовому блокпосту у АДРЕСА_2 , пред`явивши інспектору прикордонного наряду для перевірки, за що кримінальна відповідальність передбачена ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
		Відповідно до положень частин 2, 3 статті 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
		Встановлено, що разом із обвинувальним актом суду подано заяву ОСОБА_3 щодо визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складеної в присутності захисника, а також матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання ОСОБА_3 своєї винуватості. Так прокурором, відповідно до положень ч. 2 ст. 302 КПК України, роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_3 у присутності його захисника ОСОБА_4 зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, після чого ОСОБА_3 у заяві підтвердив роз`яснення йому вказаних положень та надав добровільну згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
		В обвинувальному акті міститься клопотання про розгляд такого у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
		При цьому судом встановлено, що потерпілі у вказаному кримінальному провадженні відсутні.
		У зв`язку з тим, що відповідно до положень ч. 2 ст. 381 КПК України судове провадження здійснюється судом за відсутності учасників судового провадження, фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів згідно ч. 4 ст. 107 цього Кодексу не здійснюється.
		З урахуванням встановлених органом досудового розслідування обставин, матеріали на підтвердження яких надані суду та не оспорюються учасниками судового провадження, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_3 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях (проступках) за ч. 1 ст. 358 КК України як підроблення іншого офіційного документа, який видається установою і який надає права, з метою використання його підроблювачем, а також за ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документа.
		Вирішуючи питання про наявність у діях ОСОБА_3 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 4 ст. 358 КК України, суд приймає до уваги висновки, зазначені у постанові ККС ВС від 07.09.2021 у справі № 591/7446/17, за якими використання завідомо підробленого документа (ч. 4 ст. 358 КК) є самостійним складом злочину, який не охоплюється підробленням, складанням, видачею та збутом офіційного документа (частини 1, 2 ст. 358 КК). Використання завідомо підробленого документа є закінченим з моменту, коли документ пред`явлено або подано особою, незалежно від того, чи вдалося їй досягти поставленої мети.
		При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного і обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Згідно із ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальні проступки.
		Як особа ОСОБА_3 за місцем проживання та реєстрації у АДРЕСА_1 характеризується виключно позитивно як працьовитий, ввічливий та товариський, бере участь у громадському житті, підтримує добрі стосунки як у родині, так і з сусідами; на обліку лікаря психіатра/нарколога КНП «Драбівська БЛ» ДСР не перебуває (а. к. п. 94, 95, 97).
		Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.
		Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, суд не знаходить.
		Призначаючи покарання суд враховує вимоги ст. 65 КК України, згідно з якими особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень з урахуванням його особи, ступеня тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання. 
		В той же час згідно із ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.  Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		Як роз`яснено у п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2015 року призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім  для  виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п. 3, визначаючи ступінь  тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
		У справі № 205/7091/16-к від 17 жовтня 2019 року Верховний Суд розтлумачив судову дискрецію у кримінальному судочинстві та звернув увагу на міжнародно-правове регулювання зазначеного інституту.
		Так, поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
		Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду, принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
		З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкції, враховуючи, що вчинені ОСОБА_3 кримінальні правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальними проступками, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, який щиро розкаявся, є молодим за віком, раніше не судимий, виключно позитивно характеризується за місцем проживання, а також відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд, задля досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції статей, за якими кваліфіковано його дії.
		При призначенні ОСОБА_3 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень згідно з ч. 1 ст. 70 КК України, суд вважає за доцільне застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування не обирався, клопотання про його обрання суду не подано, отже питання щодо такого судом не розглядається.
		Питання речових доказів, процесуальних витрат та заходів забезпечення кримінального провадження вирішуватиметься у порядку статей 100, 124, 174 КПК України. 
		Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено. 
		Керуючись статтями 368, 381, 382, ч. 2 ст. 373, ст. 374 КПК України, с у д  
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України і призначити:
		- за ч. 1 ст. 358 КК України - покарання у виді штрафу в розмірі 700 (семисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 11 900 (одинадцять тисяч дев`ятсот) грн;
		- за ч. 4 ст. 358 КК України - покарання у виді штрафу в розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у виді штрафу в розмірі 700 (семисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 11 900 (одинадцять тисяч дев`ятсот) грн. 
		Речові докази, а саме тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 02 березня 2023 року, видане ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та довідку військово-лікарської комісії № 2080 від 02 березня 2023 року, видану ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області - зберігати при матеріалах даного кримінального провадження; мобільний телефон марки «Айфон 12 про», чорного кольору, що переданий на відповідальне зберігання обвинуваченого ОСОБА_3 - такому повернути.
		Процесуальні витрати за проведення судової технічної експертизи документів № СЕ-19/107-24/12447-ДД від 27 листопада 2024 року у розмірі 2 271 (дві тисячі двісті сімдесят одна) грн стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.
		Заходи забезпечення кримінального провадження вжиті ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 25 листопада 2024 року у вигляді арешту майна - скасувати.  
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На вирок суду може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, окрім як з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
		Копію вироку у порядку ч. 4 ст. 382 КПК України не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
		 
		 
		 
		  Головуючий: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...