Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 946/6562/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу.
Надіслано судом: 09.12.2024. Зареєстровано: 10.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.12.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/946/241/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023150020000185

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний № 946/6562/23 
		Провадження № 1-кп/946/241/24 
		 
		У К Р А Ї Н А
		ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		_________________________________________________________________________________________________
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		09 грудня 2024 року                             м. Ізмаїл
		Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
		у складі: головуючого  судді             ОСОБА_1 ,
		за участю: секретаря судового засідання         ОСОБА_2 , 
		розглянув у м. Ізмаїлі Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023150020000185, за обвинуваченням
		ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с-щі Суворове Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, поліцейського офіцера громади відділу превенції Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу України (далі  КК),
		сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,
		сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		інші учасники судового провадження: потерпілий та цивільний позивач ОСОБА_7 , представники потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
		 
		Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним
		1.Згідно обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він, будучи поліцейським офіцером громади відділу превенції (далі  ВП) Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області (далі  Ізмаїльський РВП), 03.02.2023 приблизно о 23:00 год., при виконанні своїх службових обов`язків та перебуваючи біля будинку №48 по вул. Бессарабська у с-щі Суворове (відповідно до постанови Верховної Ради України від 19.09.2024, що набрала чинності 26.09.2024, перейменоване у с-ще Катлабуг, тому далі по тексту с-ще Катлабуг та с-ще Суворове матимуть відношення до одного й того ж населеного пункту) Ізмаїльського району Одеської області (далі с-ще Суворове або с-ще Катлабуг), всупереч обов`язку неухильного дотримання вимог та норм Конституції України, ст.ст. 1, 3, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про Національну поліцію», положень та посадових інструкцій, діючи умисно, з особистих мотивів, з метою самоутвердження за рахунок приниження потерпілого, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, користуючись своїм службовим становищем, пов`язаним з його службовими повноваженнями, без наявних на те законних підстав, при відсутності будь-якої загрози як своєму життю і здоров`ю, оточуючим, так і публічній безпеці та громадському порядку, безпричинно застосував відносно ОСОБА_7 , який жодних протиправних дій та правопорушень не вчиняв, фізичну силу і спеціальні прийоми боротьби, надівши кайданки на руки за спиною, завдаючи йому фізичного болю і моральних страждань. У подальшому поліцейський офіцер громади ОСОБА_3 без будь-яких на те законних підстав доставив ОСОБА_7 до приміщення Катлабузької (на той час Суворовської) селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, розташованої за адресою: вул. Незалежності (колишня  Пушкіна), 47, смт Катлабуг, де в одному із кабінетів, який саме конкретизувати не представилось можливим, діючи умисно, з вищезазначених мотивів та метою, явно виходячи за межі наданих йому повноважень, продовжуючи вчиняти насильницькі дії, наніс декілька ударів правою рукою в область грудей ОСОБА_7 , від чого останній присів, надалі завдав декілька ударів колінами в область тулубу, від яких потерпілий впав на підлогу на правий бік, та у вказаному положенні завдав ще декілька ударів в область голови та тулубу, один з яких прийшовся в область кистей рук, які продовжували перебувати у наручниках за спиною.
		У результаті вищеописаних незаконних дій офіцер громади ВП Ізмаїльського РВП ОСОБА_3 обвинувачується у спричиненні ОСОБА_7 тілесних ушкоджень у виді контузії лівого очного яблука, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, та закритого перелому другої п`ясної кістки лівої кисті з задовільним стоянням відламків, який відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
		2.Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.365КК,а самеу перевищенні службових повноважень, тобто в умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що супроводжувались насильством, застосуванням спеціальних засобів, а також болісними діями, за відсутності ознак катування.
		 
		Підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення
		3.Під час судового розгляду суд проаналізував сукупність доказів, обсяг дослідження яких був визначений судом з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК, у відповідності до засад кримінального провадження, передбачених ст.ст. 22, 26 КПК, таких як диспозитивність, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		4.При цьому, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, судом відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК були створені необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у тому числі сторонам кримінального провадження була забезпечена реалізація права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також реалізація інших процесуальних прав, передбачених КПК.
		5.Зокрема, при визначені відповідно до ст. 349 КПК обсягу доказів, які будуть досліджуватися, та порядку їх дослідження судом повністю врахована позиція сторін кримінального провадження, у тому числі сторони обвинувачення, та прийнято рішення дослідити усі письмові докази, що будуть надані сторонами, допитати потерпілого ОСОБА_7 допитати свідків обвинувачення ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , допитати обвинуваченого ОСОБА_3 , а також допитати свідків захисту ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 (т. 1 а.п. 160, 179, 217  224). Так, ще під час проведення підготовчого судового засідання 11.12.2023 прокурором було заявлено клопотання про виклик вказаних свідків обвинувачення (т. 1 а.п. 160), яке ухвалою суду за наслідками проведення підготовчого судового засідання було задоволено та ухвалено рішення про їх виклик до суду для допиту під час судового розгляду (т. 1 а.п. 179).
		6.Судовий розгляд був розпочатий 10.01.2024 (т. 1 а.п. 217  224), і вже 25.01.2024 (т. 2 а.п. 129  139) були досліджені письмові докази, що були надані стороною обвинувачення, а також були допитані потерпілий та чотири з восьми свідків обвинувачення. Але у зв`язку з незабезпеченням стороною обвинувачення прибуття в суд всіх свідків обвинувачення судове засідання було відкладене, згідно ст. 327 КПК, для чергового забезпечення прибуття стороною обвинувачення свідків обвинувачення.
		7.У наступні п`ять судових засідань (07.02.2024, 26.02.2024, 12.03.2024, 26.03.2024, 16.04.2024) стороною обвинувачення було забезпечено прибуття ще трьох свідків обвинувачення. І у зв`язку з тим, що стороною обвинувачення протягом тривалого часу (семи судових засідань з 10.01.2024 до 16.04.2024) відповідно до обов`язку, визначеного ч. 3 ст. 23, ч. 2 ст. 327 КПК, хоча суд сприяв у забезпеченні явки усіх свідків шляхом здійснення судових викликів, а також шляхом застосування відносно свідка ОСОБА_17 такого заходу забезпечення кримінального провадження як привід, не було забезпечено прибуття свідка ОСОБА_17 , навіть після застосування приводу двічі, судом було відмовлено у черговому клопотанні сторони обвинувачення про здійснення приводу відносно свідка ОСОБА_17 втретє з огляду на те, що у сторони обвинувачення було більш ніж достатньо часу (починаючи з 10.01.2024, коли був розпочатий судовий розгляд) у розумінні ст. 28 КПК у розумні строки, що є об`єктивно необхідними для виконання цієї процесуальної дії щодо встановлення місцезнаходження свідка та забезпечення його участі у судовому засіданні, а також у зв`язку з тим, що у сторони обвинувачення не було жодних об`єктивних перешкод для з`ясування місцезнаходження цього свідка та для забезпечення його участі у судовому засіданні, у тому числі і в режимі відеоконференції, і судом прийнято рішення про продовження судового розгляду. У тому ж судовому засіданні (16.04.2024) був допитаний обвинувачений ОСОБА_3 . А протягом наступних трьох судових засідань (24.04.2024, 21.05.2024 та 17.06.2024) були допитані усі свідки захисту. 
		8.Наступні два судові засідання (19.08.2024 та 03.09.2024) були відкладені за клопотаннями сторони обвинувачення, а 16.09.2024 після вирішення клопотань про доповнення судового розгляду суд відповідно до ст. 363 КПК постановив ухвалу про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами (т. 3 а.п. 150  151), але судове засідання було відкладене для підготовки до судових дебатів.
		9.Таким чином судом відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК були створені необхідні умови для реалізації сторонами, у тому числі стороною обвинувачення, їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, також неодноразово відкладалися судові засідання у тому числі з метою надання можливості стороні обвинувачення забезпечити присутність свідків обвинувачення під час судового розгляду. Але стороною обвинувачення протягом тривалого часу, а саме з 10.01.2024 до 16.09.2024, тобто протягом більше ніж восьми місяців та протягом тринадцятьох судових засідань, все ж не була забезпечена присутність свідка обвинувачення ОСОБА_17 під час судового розгляду, у зв`язку з чим суд продовжив судовий розгляд без проведення його допиту. При цьому вказаний строк є більш ніж розумним у розумінні ст. 28 КПК. Така поведінка сторони обвинувачення та спосіб здійснення прокурором своїх повноважень відповідно явно не узгоджується із засадою розумності строків, що закріплена вказаною ст. 28 КПК.
		10.Допитавши потерпілого ОСОБА_7 , свідків обвинувачення ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , обвинуваченого ОСОБА_3 , свідків захисту ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , а також дослідивши надані матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_3 .
		11.При цьому відповідно до вимог ст. 337 КПК судовий розгляд проводився лише стосовно ОСОБА_3 , якому було висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		12.Так, обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду вину у висунутому обвинуваченні не визнав та пояснив, що він обіймає посаду поліцейського офіцера громади ВП Ізмаїльського РВП. За два  три тижні до події з ОСОБА_7 , тобто до 03 лютого 2023 року, він спільно зі своїм напарником ОСОБА_13 зупинив мікроавтобус білого кольору «Ford Transit» під керуванням ОСОБА_14 , в якому також знаходився ОСОБА_17 . Після зупинки зазначеного транспортного засобу вони викликали відповідні служби, які склали протокол відносно ОСОБА_14 про незаконне перевезення дров. Таким чином, відбулося його знайомство з ОСОБА_14 та ОСОБА_17 . У ході розмови чоловіки розповіли йому та ОСОБА_13 про те, що везуть дрова саме ОСОБА_7 , який займається скупкою деревини, у зв`язку з чим вони здійснюють йому ( ОСОБА_7 ) регулярну поставку дров. Через те, що він задокументував зі своїм напарником ОСОБА_13 факт незаконного перевезення деревини, у ОСОБА_17 та ОСОБА_14 виникли неприязні почуття до нього, а тому, на його думку, вони дають неправдиві показання суду проти нього. 
		03.02.2023 він перебував на чергуванні на патрулюванні в с-щі Суворове (на теперішній час  Катлабуг), приблизно о 22:00 год. йому зателефонував голова громади і сказав, що бачив як до будинку ОСОБА_7 приїхав мікроавтобус з дровами. Після телефонної розмови з головою громади, він одразу поїхав за місцем мешкання ОСОБА_7 для перевірки даного факту, зупинившись навпроти будинку останнього. Вийшовши із службового автомобіля, він одразу побачив мікроавтобус на задньому дворі ОСОБА_7 . Він впізнав цей мікроавтобус, оскільки до цього зупиняв на ньому ОСОБА_17 та ОСОБА_14 . До нього одразу вибіг нетверезий ОСОБА_7 , який почав махати руками, поводити себе агресивно, оскільки, скоріш за все, ОСОБА_7 зрозумів з якого саме приводу він ( ОСОБА_3 ) до нього приїхав. ОСОБА_7 висловлювався нецензурною лайкою на його адресу, погрожував йому та його родині фізичною розправою, погрожував друзями з кримінальних кругів та зв`язками у внутрішній службі безпеки поліції, таким чином хизуючись перед ним. У той момент, коли він почав робити ОСОБА_7 зауваження, щоб останній перестав порушувати громадський порядок, повз них проїжджав ОСОБА_15 , який зупинився, щоб подивитися, що трапилося. ОСОБА_7 , побачивши ОСОБА_15 , також почав висловлюватися і на адресу останнього нецензурною лайкою, погрожуючи йому при цьому. Він неодноразово попереджав ОСОБА_7 , що якщо останній не припинить таку свою зухвалу поведінку, відносно нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення, а також про те, що відносно нього будуть застосовані спецзасоби  кайданки, однак, незважаючи на це, ОСОБА_7 почав поводити себе більш агресивно. Оскільки його батькові ОСОБА_19 також зателефонував голова громади, останній також приїхав згодом за місцем мешкання ОСОБА_7 . ОСОБА_19 під`їхав саме до заднього двору, де стояв мікроавтобус. Через неадекватну поведінку ОСОБА_7 , він дістав мобільний телефон, щоб зафіксувати дії останнього на камеру, але ОСОБА_7 , побачивши мобільний телефон, вибив його з рук та застосував спробу фізично вплинути на нього, зробивши шаг йому назустріч, у зв`язку з чим він застосовував відносно ОСОБА_7 спеціальний прийом загинання рук за спину та надів на нього кайданки. Після цього одразу вибігла цивільна дружина ОСОБА_7  ОСОБА_10 , яка скоріш за все побачила метушню та вибігла, щоб перехопити телефон. Побачивши ОСОБА_10 , він крикнув своєму батькові аби він перехопив його телефон, тоді ж ОСОБА_19 пішов у бік ОСОБА_10 , яка кинула йому мобільний телефон та забігла назад до себе у двір. Далі, він попросив ОСОБА_15 допомогти йому підвести із землі ОСОБА_7 , після чого повідомив останнього, що відносно нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення, на що ОСОБА_7 відповів, що йому все одно і за це йому нічого не буде. Тоді ж він запропонував ОСОБА_7 проїхати разом з ним до селищної ради, на що останній погодився. Після чого вони, у тому числі й ОСОБА_15 , сіли до службового автомобіля та поїхали до селищної ради, де він зняв з ОСОБА_7 кайданки, оскільки останній вже на той момент трохи заспокоївся. Його батько ОСОБА_19 не одразу поїхав з ними, а ще приблизно 20  30 хвилин їздив по селу, вирішуючи свої питання, після чого також приїхав до селищної ради. 
		Коли вони зайшли до селищної ради, він побачив у фойє охоронця ОСОБА_16 , який того дня чергував у пункті незламності, що розташований в приміщенні ради. Також у селищній раді була охоронець ОСОБА_20 , кабінет якої розташований поруч з його кабінетом. З лівої сторони від входу розташований його кабінет, яким він весь час користувався та куди він направився разом з ОСОБА_7 . На той час ані в селищі, ані у селищній раді не було світла, тому він не зачиняв свій кабінет, а залишив двері відкритими. Далі, він пройшов до свого столу, який розташований у дальньому куті кабінету біля вікна, а ОСОБА_7 сів на стілець з правої сторони біля входу. ОСОБА_15 також зайшов разом з ними у кабінет та весь час знаходився поруч, підсвічуючи йому ліхтариком. У нього також був ліхтарик, одягнений на голову, проте цього світла було недостатньо. Оскільки він не знав як поведе себе ОСОБА_7 , він попросив ОСОБА_18 та ОСОБА_16 постояти на дверях, а він, у свою чергу, розпочав складання протоколів про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_7 . По приїзду його батько, ОСОБА_19 , зайшов до селищної ради, привітався з ОСОБА_16 та ОСОБА_18 , потім заглянув до його кабінету, та, побачивши, що ОСОБА_7 сидить на стільці у кабінеті, вийшов на крильце селищної ради, де й пробув увесь час. Приблизно о 22:00 годині до селищної ради приїхав ОСОБА_13 разом з ОСОБА_14 , вони пройшли повз кабінет через фойє до пункту незламності, де вони пробули приблизно 40  50 хвилин. За весь час, що ОСОБА_7 перебував у кабінеті, останній продовжував поводити себе так само, як і біля свого будинку, проте не так агресивно, однак все одно висловлювався нецензурною лайкою у його бік та у бік осіб, які перебували у селищній раді, дозволяв собі курити у кабінеті, два рази виходив у фойє, лягав на лавочку, але, незважаючи на таку поведінку, трохи заспокоївшись, надав пояснення. Після складення всіх документів, приблизно о 00:00  00:20 год. ОСОБА_7 вийшов із селищної ради та пішов додому. Того дня він склав відносно ОСОБА_7 дві постанови, а саме за куріння та перебування у нетверезому стані біля свого будинку на вулиці, а також два протоколи про дрібне хуліганство та за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського. Він також зазначив, що йому відомо від працівників поліції, що ОСОБА_7 скуповував металобрухт, випилював деревину в лісосмугах та виловлював рибу в о. Катлабуг.
		У той вечір ані він, ані будь-хто з присутніх жодних тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 не наносили. Чи отримував потерпілий травму руки невідомо, оскільки відповідно до медичної довідки у ОСОБА_7 , начебто, була зламана права рука, а за висновком експерта  ліва, і звернувся ОСОБА_7 за медичною допомогою не відразу після події, а через деякий час. Травму ока потерпілий міг отримати до чи також після цього вечора, бо звернувся він до спеціаліста через значний час після події  аж 15.02.2023. Крім того, за його інформацією, у ОСОБА_7 були проблеми із зором, незалежно від подій, що відбулися 03.02.2024. 
		13.На підтвердження висунутого ОСОБА_3 обвинувачення сторона обвинувачення послалася на письмові докази, які були ретельно дослідженні під час судового розгляду, а саме на: 
		 витяг з ЄРДР №62023150020000185 від 12.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК (т. 2 а.п. 10  11); 
		 заяву ОСОБА_7 про кримінальне правопорушення від 01.03.2023, що надійшла поштою до Департаменту внутрішньої безпеки Одеського управління Національної поліції України (т. 2 а.п. 12  13); 
		 відеозапис з камер спостереження, які розташовані за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_7 (т.2 а.п. 14);
		 протокол слідчого експерименту від 09.05.20223 за участю ОСОБА_7 (т. 2 а.п. 17  21);
		 заяву ОСОБА_7 про надання копій медичних документів від 15.05.2023 (т. 2 а.п. 22); 
		 копії медичних документів (т. 2 а.п. 23  27); 
		 корпію особової справи ОСОБА_3 (т. 2 а.п. 29  56); 
		 довідку про реєстрації на території обслуговування Ізмаїльського РВП 4-х громадських формувань: «Кордон-М» (всього 11 членів), «Щит-С» (всього 17 членів), «Спецзагін Картал» (всього 59 членів) та «Охорона Придунав`я» (всього 4 члена) та про відсутність громадського формування в Суворовській ОТГ та безпосередньо у с-щі Суворове (т. 2 а.п. 58); 
		 висновок експерта №615 від 12.06.2023 судово-медичної експертизи ОСОБА_7 (т. 2 а.п. 59  60); 
		 копію заяви начальника Ізмаїльського РВП від 27.02.2023 на ім`я начальника Ізмаїльського міськрайонного відділу ДВС ПМРУ Міністерства юстиції (м.Одеса) про примусове виконання в порядку ст.308 КУпАП постанови ГАБІ №913739 від 03.02.2023 у справі про адміністративне правопорушення про стягнення з ОСОБА_7 штрафу (т. 2 а.п. 62);
		 копію постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ГАБІ №913739 від 03.02.2023, що винесена ОСОБА_3 як поліцейським, про накладення на ОСОБА_7 адміністративного стягнення у виді штрафу за ч. 1 ст. 175 КУпАП, а саме за паління 03.02.2023 о 23:20 год. у забороненому місці в приміщенні селищної ради (т. 2 а.п. 63);
		 копію заяви начальника Ізмаїльського РВП від 27.02.2023 на ім`я начальника Ізмаїльського міськрайонного відділу ДВС ПМРУ Міністерства юстиції (м.Одеса) про примусове виконання в порядку ст.308 КУпАП постанови ГАБІ №913740 від 03.02.2023 у справі про адміністративне правопорушення про стягнення з ОСОБА_7 штрафу (т. 2 а.п. 64);
		 копію постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ГАБІ №913740 від 03.02.2023, що винесена ОСОБА_3 як поліцейським, про накладення на ОСОБА_7 адміністративного стягнення у виді штрафу за ч. 1 ст. 178 КУпАП, а саме за перебування в п`яному виді 03.02.2023 о 22:30 год. на зупинці громадського транспорту по вул. Бессарабська, 48 у с-щі Суворове (т. 2 а.п. 65); 
		 копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №762157 від 03.02.2023, що складений ОСОБА_3 як поліцейським, відносно ОСОБА_7 за ст. 173 КУпАП (дрібне хуліганство) (т. 2 а.п. 66); 
		 копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №762159 від 03.02.2023, що складений ОСОБА_3 як поліцейським, відносно ОСОБА_7 за ст. 185 КУпАП (злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського) (т. 2 а.п. 67);
		 копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №320460 від 03.02.2023, що складений ОСОБА_13 як поліцейським, відносно ОСОБА_14 за ч. 4 ст. 121 КУпАП (повторне протягом року керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов) (т. 2 а.п. 68);
		 копію постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17.02.2023 про накладення на ОСОБА_14 адміністративного стягнення за ч. 4 ст. 121 КУпАП (повторне протягом року керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов) у виді штрафу (т. 2 а.п. 69); 
		 копію постанови з додатком у виді фототаблиці у справі про адміністративне правопорушення серії БАД №668163 від 03.02.2023, що винесена ОСОБА_13 як поліцейським, про накладення на ОСОБА_14 адміністративного стягнення у виді штрафу за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом FORD TRANSIT номерний знак НОМЕР_1 03.02.2023 о 22:35 год. у с-щі Суворове по вул. Пушкіна кут вул. Шевченка з номерним знаками, закритими сторонніми предметами, а саме решіткою, що не дає змоги визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів (т. 2 а.п. 70  71);
		 висновок службового розслідування, затверджений т.в.о. начальника Ізмаїльського РВП 27.06.2023 (т. 2 а.п. 73  77); 
		 витяг з наказу ГУНП в Одеській області №391 о/с від 04.03.2022 по особовому складу про призначення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 поліцейським офіцером громади ВП Ізмаїльського РВП, зі звільненням з посади дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції цього відділу (т. 2 а.п. 79);
		 лист ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.05.2023 про перебування ОСОБА_7 на військовому обліку в цьому РТЦК та СП та про здійснення виїзду 01.03.2023 військовослужбовців у кількості чотирьох осіб на автотранспортному засобі DODGE Sprinter (військовий номер НОМЕР_2 ) на підставі плану-завдань оповіщення військовозобов`язаних запасу (т. 2 а.п. 96);
		 копію плану-завдання оповіщення військовозобов`язаних запасу на 01.03.2023, затвердженого начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 28.02.2023, мешканців с-ща Суворове, у тому числі ОСОБА_7 (т.2 а.п. 97);
		 копію облікової картки ОСОБА_7 як військовозобов`язаного (т. 2 а.п. 98);
		 лист Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області від 11.05.2023 за запит слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, про список осіб, які були працевлаштовані у вказані раді в період з 01.01.2023 до 01.03.2023, який складається з однієї особи, а саме ОСОБА_22 , начальника Служби у справах дітей Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, а також про відсутність документів щодо виділення приміщення для службового користування співробітниками ГУНП в Одеській області (т. 2 а.п. 101);
		 висновок експерта №1150 від 21.08.2023 судово-медичної експертизи ОСОБА_7 (т. 2 а.п. 105  107);
		 показання потерпілого ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .
		14.Так, потерпілий ОСОБА_7 під час судового розгляду пояснив, що до події 03.02.2023 він з ОСОБА_3 був у добрих стосунках. Напередодні в той день він випив дві пляшки пива, три особи (одна неповнолітня та дві старше) привезли йому мікроавтобусом дрова, які він замовляв за оголошенням вже вдруге, та почали розвантажувати. У той час вимкнулося світло, розвантажити дрова вони не встигли, тому що о 22:00 годині до нього додому під`їхали на одному мікроавтобусі ОСОБА_19 , на іншому мікроавтобусі ОСОБА_15 , а дільничний інспектор поліції ОСОБА_3 на службовому автомобілі. Всі троє почали гучно стукати та вламуватися у ворота одночасно, він вийшов на ці звуки, на підвищеному тоні почав з ними спілкуватися та в той же час він почав обурюватися на них, тому що у них у всіх є його мобільний номер телефону і вони мали можливість зателефонувати, з якої причини вони до нього приїхали йому не було відомо. Потім ОСОБА_15 смикнув його за праву руку зробив підсікання та він ( ОСОБА_7 ) впав на землю, ОСОБА_15 та ОСОБА_3 удвох притиснули його до землі обличчям, заламали йому руки за спину та надягли кайданки. Він почав кричати, на що з будинку вибігла його цивільна дружина ОСОБА_10 , після чого вони закинули його на підлогу в мікроавтобус ОСОБА_19 та відвезли до селищної ради, у той час цензурною лайкою він вже не висловлювався, нікому не погрожував. Потім ОСОБА_3 та ОСОБА_15 завели його в службовий кабінет дільничного, який розташований в приміщенні селищної ради з правої сторони. ОСОБА_3 почав щось писати, лазити в його телефоні, він ( ОСОБА_7 ) попросив у ОСОБА_3 подзвонити, але останній не дозволив. ОСОБА_7 зробив зауваження ОСОБА_3 з приводу того, що, начебто, він покриває браконьєрів, після чого ОСОБА_3 кинув ручку та почав наносити йому удари: три удари в грудну клітину, після яких ОСОБА_7 почав присідати та ховатися в кут, але ОСОБА_3 продовжував його бити, бив хаотично ногами в грудну клітину, по тулубу, а коли він його вдарив по лівій кісті руки то біль була настільки нестерпною, що він випорожнився, після чого від болю він почав кричати, та в цей момент до кабінету зайшов ОСОБА_19 , батько обвинуваченого, та щоб він не кричав той вдарив його ногою по голові два рази в область ока. Загалом він пам`ятає, що обвинувачений ОСОБА_3 наніс йому три удари в грудну клітину та п`ять  шість ударів ногами. У голову обвинувачений ОСОБА_3 удари йому не наносив. Після цього ОСОБА_7 вийшов в коридор, та коли він повернувся до службового кабінету, то попросив у ОСОБА_3 зняти з нього кайданки, оскільки у нього боліла рука. З однієї руки він зняв нормально, а з іншої, по якій ОСОБА_3 його вдарив, навіть не міг зняти, оскільки рука вже набрякла. Викликати медичну допомогу йому ніхто не пропонував, а він й не просив. Також ОСОБА_7 пояснив, що він дійсно висловлювався нецензурною лайкою, але то через нестерпний біль у руці та не конкретно на когось. У подальшому йому стало відомо, що його звинуватили у хуліганстві та у чиненні опору при затриманні, але його ніколи не притягували до будь-якої відповідальності. Коли ОСОБА_7 відпустили, на вулиці біля приміщення селищної ради на нього чекали його цивільна дружина ОСОБА_10 з друзями ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які не були присутніми при складанні обвинуваченим ОСОБА_3 протоколів відносно нього. Наступного дня він зробив рентген руки, який показав, що у нього був перелам лівої кістки руки. У перші дні після події у нього паморочилося в голові, потім з`явилась набряклість та почалися проблеми з одним оком, через що він звернувся до лікарні, та у подальшому у нього почалися проблеми із зором. Згодом він скористався допомогою адвоката та звернувся до ДБР. Також потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що з ОСОБА_17 та ОСОБА_14 він познайомився нещодавно перед подією: вони йому два рази привозили дрова, які він замовив. На життя він заробляв офіційно, пиляв дрова в лісництві, про що у нього є відповідні документи. Крім того він купував дрова та займався збором вторинної сировини.
		15.Під час досудового розслідування за участю потерпілого ОСОБА_7 був проведений слідчий експеримент, згідно протоколу якого від 09.05.2023 з додатками, долученими до нього у виді фототаблиці, потерпілий ОСОБА_7 детально розповів та показав, як він перебуваючи в приміщенні службового кабінету дільничного, який розташований у будівлі селищної ради Суворівської ОТГ Ізмаїльського району Одеської області за адресою: вул. Пушкіна, 47, с-ще Суворове Ізмаїльського району Одеської області, із заведеними руками за спину, на які були надягнені кайданки, стояв перед старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , який наніс йому удар в область грудей, від чого ОСОБА_7 нагнувся, а ОСОБА_3 продовжував наносити наступні удари в область лівої сторони, від яких він впав на підлогу. Далі ОСОБА_7 показав як обвинувачений ОСОБА_3 наніс йому удар в область обличчя, від якого він отримав тілесне ушкодження в області ока, в той момент ОСОБА_7 лежав на підлозі головою до стіни та його руки були за спиною в кайданках, після чого ОСОБА_3 обійшов його з іншої сторони та, перебуваючи в нього за спиною, наніс йому удар в область лівої кісті руки (т.2 а.п. 17  21).
		16.Суд не погоджується з посиланнями сторони захисту на те, що вказаний протокол слідчого експерименту є неналежним доказом, оскільки в ньому міститься інформація про обставини, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні. Суд також не погоджується з позицією захисту про те, що слідчий експеримент був проведений з порушенням вимог ст. 240 КПК, що виключає можливість його використання в якості доказу у цьому кримінальному провадженні. Зокрема, сторона захисту, заявляючи про недопустимість цього доказу, послалася на те, що він був проведений без залучення на той час підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника. Але положеннями ст. 240 КПК передбачена лише можливість залучення підозрюваного та його захисника під час проведення слідчого експерименту, і вказана норма не містить обов`язку імперативного характеру про це. Тому запрошення до участі у слідчому експерименті за участю потерпілого та/або свідка підозрюваного і його захисника є правом слідчого, а не обов`язком. Тому з цієї підстави дані слідчого експерименту не можуть бути визнані такими, що здобуті з порушенням положень кримінального процесуального законодавства. Також не може бути підставою для визнання протоколу слідчого експерименту недопустимим доказом і відображення відтворення дій, обстановки, обставин певної події у фототаблиці, що є невід`ємною частиною протоколу слідчого експерименту, оскільки це не можна визнати істотним порушенням положень КПК, в цілому, а також прав сторони захисту, зокрема. Крім того, інформація у фототаблиці, як невід`ємного додатку до протоколу слідчого експерименту, є достатньо повною та надає можливість з достатньою чіткістю уявити обставини, які демонстрував та відтворював потерпілий під час цієї слідчої дії.
		17.Але питання про достовірність даних, що закріплені у вказаному протоколі слідчого експерименту, слід оцінити окремо від питань належності та допустимості цього доказу. Так, дані протоколу слідчого експерименту істотно суперечать тим даним, про які пояснив потерпілий ОСОБА_7 під час судового розгляду. Як вбачається з обвинувального акту, саме дані протоколу слідчого експерименту лягли в основу формулювання обвинувачення, зокрема, про завдання потерпілому ОСОБА_7 тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_3 як декілька ударів рукою в область грудей, декількох ударів колінами в область тулуба, від яких потерпілий впав на підлогу, так і декілька ударів в область голови та тулубу, один з яких прийшовся в око та один в область кистей рук, які продовжували перебувати у кайданках за спиною. При цьому під час слідчого експерименту потерпілий взагалі не згадував про батька обвинуваченого ОСОБА_19 . Але вже під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_7 чітко та однозначно пояснив про те, що в область ока його вдарив два рази ногою саме батько обвинуваченого ОСОБА_19 , а обвинувачений ОСОБА_3 ані у голову, ані в око йому тілесні ушкодження не наносив. Також під час слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_7 про випорожнення під час його побиття взагалі не згадував, а під час судового розгляду він про це вже вказує. Ці обставини мають істотне значення для встановленні дійсних обставин кримінального провадження, і у випадку їх правдивості, то сплутати їх важко, навіть з проходженням певного часу. А така їх істотна суперечність, що створена однією і тією ж особою, свідчить про те, що вони є недостовірними, у зв`язку з чим не можуть бути надійним доказом винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні тяжкого злочину.
		18.Свідок ОСОБА_10 пояснила, що з ОСОБА_7 вони проживають однією сім`єю десять років. У той день вони випили десь по дві пляшці пива, ОСОБА_7 у стані алкогольного сп`яніння не був. Трохи пізніше в той же день їм привезли мікроавтобусом дрова, які вони замовляли вже другий раз через оголошення. Їх почали розвантажувати біля інших воріт, які знаходяться в огороді. Потім вона почула, що хтось стукає по їхнім воротам, які знаходяться з переду будинку. На ці звуки ОСОБА_7 вийшов, потім вона почула крики ОСОБА_7 . Коли вона вийшла з двору, то побачила, що ОСОБА_7 лежить на асфальті обличчям донизу, а обвинувачений ОСОБА_3 тримав ОСОБА_7 , наступивши ногою йому на спину та одночасно з ОСОБА_15 надягали на нього кайданки. Вона намагалася зняти всю подію на свій мобільний телефон, але обвинувачений ОСОБА_3 крикнув своєму батькові ОСОБА_19 , що в неї телефон, після чого вона злякалася та побігла у двір. Освітлення на вулиці не було, а ОСОБА_7 вона бачила у зв`язку з тим, що світили фари машин. Потім вона почула характерний звук закриття дверей в автобусі та зрозуміла, що вони поїхали. Після цього вона зателефонувала ОСОБА_11 з проханням піти до селищної ради, у зв`язку з тим, що ОСОБА_7 затримали, на що вона погодилась. Коли вони підійшли до приміщення селищної ради, біля будівлі стояла лише одна машина. Вони з ОСОБА_11 зайшли до службового кабінету дільничного ОСОБА_3 , який розташований на першому поверсі селищної ради  другі двері від входу з правої сторони, ОСОБА_7 стояв біля столу спиною до них руки у нього були в кайданках. На всі їхні запитання обвинувачений ОСОБА_3 нічого їм не пояснив, але лише сказав їм вийти з кабінету. Після того як вони вийшли з приміщення селищної ради, вони стояли на вулиці. Далі, коли ОСОБА_7 відпустили, він скаржився на сильну біль у руці, сказав, що в одному оці наче як щось бликнуло, на обличчі у нього були подряпини, куртка у нього була розірвана. Наступного дня вони поїхали до лікарні в м. Ізмаїлі, де йому наклали гіпс на кисть лівої руки.
		19.Свідок ОСОБА_11 пояснила, що сім`ю ОСОБА_23 вона знає вже близько 13 років, вони є друзями. У той день у 2023 році, близько 20:00 години, вона бачила ОСОБА_7 та спілкувалася з ним, жодних ушкоджень на ньому вона не бачила, та при ній він випив дві пляшки пива, а вже близько 23:00 години їй зателефонувала ОСОБА_10 та повідомила про те, що ОСОБА_7 забрали в селищну раду. Оскільки це була вже темна пора доби, вона розбудила чоловіка ОСОБА_12 , і вони пішли до селищної ради. По дорозі ОСОБА_10 розповіла, що ОСОБА_7 побили, через те що вони купили дрова, і коли їх привезли та почали розвантажувати одразу приїхав обвинувачений ОСОБА_3 та почав бити ОСОБА_7 . ОСОБА_10 розповідала, що це все через дрова. Вона та ОСОБА_10 зайшли до селищної ради, в якій двері були відчиненими, вони пройшли до кабінету дільничного, який розташований з лівої сторони, а її чоловік ОСОБА_12 залишився на вулиці. ОСОБА_10 стояла поруч з нею біля порогу, з правої сторони стояв ОСОБА_3 біля нього ОСОБА_7 сидів на стільці. У коридорі з правої сторони біля стінки стояв ОСОБА_16 та поруч був ОСОБА_18 ОСОБА_3 стояв над ОСОБА_7 та агресивно кричав на нього, за що саме їй не відомо. На її запитання, за що б`ють ОСОБА_7 , їм сказали вийти, але вона встигла побачити ОСОБА_7 , в якого руки були заведені за спину назад та були вдягнені кайданки, права сторона обличчя була в крові, у кабінеті вони знаходились лише близько двох хвилин, тому що ОСОБА_3 вигнав їх з приміщення. У селищній раді світла тоді не було, але було тьмяне освітлення від ліхтариків. Також вона пояснила, що бачила, як ОСОБА_7 постійно випускали з кабінету на хвилин п`ять, він ходив по коридору, руки в нього були заведені за спину та вдягнені кайданки, вільно кудись піти він не міг, оскільки ОСОБА_18 як охоронець дивився за ним, напевно, боявся, що той втече. ОСОБА_7 у приміщенні селищної ради не палив, він взагалі на той момент більше року не палив. Коли вони вже уходили додому, з ОСОБА_7 зняли кайданки, він жалівся на біль у руці. ОСОБА_7 розповів, що його били обвинувачений ОСОБА_3 та його батько і в дома, і в приміщенні селищної ради. Куртка у ОСОБА_7 була порвана, але з якої саме сторони, вона не пам`ятає. На лівій руці вона бачила, як виступає кісточка. Також від ОСОБА_7 вона відчувала неприємний запах, очевидних ознак алкогольного сп`яніння вона в нього не бачила, та чи був від нього запах алкоголю вона не відчувала. Наступного дня вона вже бачила синці на обличчі ОСОБА_7 , він лежав, тому що не міг встати, та казав, що в нього болять ребра, після цієї ситуації ОСОБА_7 не міг працювати. Також свідок пояснила, що приблизно через місяць після тієї події обвинувачений ОСОБА_3 зупинив її на автомобілі та близько сорока хвилин оглядав машину, багажник, начебто, не знав за що виписати штраф, та склав постанову за тріснуте лобове скло, яке взагалі не заважало їй пересуватися на автомобілі, оскільки тріщина була в самому низу лобового скла під двірником.
		20.Свідок ОСОБА_12 під час судового розгляду пояснив, що з ОСОБА_7 вони однокласники. Знає, що ОСОБА_7 займається металобрухтом, але законно, він сам бачив відповідні дозвільні документи. У той день близько 20:00 години він бачив ОСОБА_7 , і ніяких тілесних ушкоджень на ньому не було, вони випили по пляшці пива. Пізніше його дружині ОСОБА_11 зателефонувала ОСОБА_10 та повідомила про те, що ОСОБА_7 затримали. ОСОБА_10 прийшла до них додому, та вони пішли разом до селищної ради приблизно о 23:00 годині. У приміщення селищної ради він не заходив, а чекав на вулиці на крильці. Коли вони прийшли до селищної ради, то там нікого не було, потім приїхали ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , а близько 23:30 години приїхав ОСОБА_13 . Потім ОСОБА_11 та ОСОБА_10 вийшли з приміщення селищної ради, і на його запитання, чому вони вийшли, вони відповіли, що обвинувачений ОСОБА_3 їх вигнав. Стоячи на крильці селищної ради, у вікно він бачив як ОСОБА_7 виходив зі службового кабінету рази два, приблизно по п`ять хвилин, та ходив по коридору. Він лише бачив його голову, бо будівля селищної ради вище за вулицю, а двері засклені лише наполовину. ОСОБА_16 та ОСОБА_15 його охороняли, щоб він не втік, ОСОБА_7 намагався вийти на вулицю, щоб покурити, хоча він взагалі не палив, але від болю хотів покурити, але ОСОБА_15 повертав його назад у приміщення селищної ради та зачинив за собою вхідні двері у приміщення ради. Там вони перебували до другої години ночі. Коли ОСОБА_7 вийшов на вулицю, у нього була порвана куртка, він жалівся на сильний біль в лівій руці, він був засмучений та від нього був неприємний запах. З приводу затримання ОСОБА_7 нічого не розповідав, та й він ( ОСОБА_12 ) нічого не запитував. Свідок також пояснив, що після тієї події ОСОБА_7 не міг виконувати тяжку роботі, тому що йому було важко.
		21.Показання свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 суд критично оцінює, оскільки вони суперечать як між собою, так і показанням потерпілого ОСОБА_7 . Зокрема, останній зазначав, що ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не були присутніми при складанні протоколів відносно нього, а це означає, що вказані свідки не заходили до приміщення кабінету обвинуваченого, тому ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , не могли бачити, що відбувалося в ньому, і хто був присутнім. Про те, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не заходили в кабінет обвинуваченого також свідчить і суперечність між їхніми показаннями в тій частині, що перебуваючи одночасно в один і той же момент в кабінеті ОСОБА_3 , вони чомусь надалі різні показання про місце знаходження потерпілого ОСОБА_7 в кабінеті, про його стан, а також про те, що хїто саме перебував у кабінеті. Так, як випливає з показань ОСОБА_10 , ОСОБА_7 стояв біля столу спиною до них, руки у нього були в кайданках, причому тілесних ушкоджень на ньому вона не бачила, тоді як ОСОБА_11 вказала, що коли вони з ОСОБА_10 зайшли до кабінету, то ОСОБА_7 сидів на стільці, в якого руки були заведені за спину назад та були вдягнені кайданки, а права сторона його обличчя була в крові, та ОСОБА_3 стояв над ОСОБА_7 і агресивно кричав на нього. Свідок ОСОБА_10 пояснила про присутність в кабінеті лише ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , а свідок ОСОБА_11  вказала, що присутніми були також і ОСОБА_16 та ОСОБА_18 , тоді як свідок ОСОБА_12 зазначив, що ОСОБА_16 з ОСОБА_15 приїхали, коли він сам перебував на вулиці (тобто у той момент, коли ОСОБА_10 та ОСОБА_11 знаходились в приміщенні раді, а, отже, й в приміщенні кабінету обвинуваченого). Більше того, показання свідка ОСОБА_11 також суперечать і показанням потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_10 про те, що остання, начебто, розповідала їй, що бачила як ОСОБА_7 побили біля будинку, про що ані ОСОБА_7 , ані ОСОБА_10 не показували. Свідок ОСОБА_12 , хоча й пояснював, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , начебто, вийшли з приміщення селищної ради, але не пояснив, коли саме вони зайшли туди. Також за показаннями цього свідка, він лише бачив голову ОСОБА_7 , коли останній виходив зі службового кабінету та ходив по коридору, бо будівля селищної ради розташована вище за вулицю, тоді як свідок ОСОБА_11 зазначила, що вона бачила, що коли ОСОБА_7 виходив з кабінету в коридор, то руки в нього були заведені за спину та вдягнені кайданки.
		22.Вказані суперечності не можуть свідчити про суб`єктивне сприйняття певною особою обставин події, оскільки є істотними, суттєво відрізняються між собою та описують кардинально по-різному обставини, що мають особливе значення. Тому така суперечність в показаннях свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 між собою та з показаннями потерпілого ОСОБА_7 свідчить про їх ненадійність, та, з урахуванням того, що свідок ОСОБА_10 є членом сім`ї потерпілого ОСОБА_7 , а свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 є його друзями, тобто заінтересованими особами, то ці показання також не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку. 
		23.Також варто зауважити те, що, як самі пояснили свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , безпосередньо вони не бачили процес завдання потерпілому ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, і їм відомі ці обставини зі слів останнього. Свідок ОСОБА_10 , хоча і бачила, що на потерпілому були одягнуті кайданки, але вона не бачила обставини, що передували цьому, а отже й причину їх надягання. Тому показання цих свідків про, начебто, завдання потерпілому ОСОБА_7 тілесних ушкоджень слід розглядати як показання з чужих слів (ст. 97 КПК). Враховуючи, що судом допитаний потерпілий ОСОБА_7 , який надав первісні показання, обставини надання первинних пояснень, які не викликають довіру щодо їх достовірності з вищенаведених підстав, а також те, що ці показання з чужих слів не підтверджуються іншими доказами (мотиви цього будуть наведені нижче під час аналізу письмових доказів), то в силу ч.ч. 2, 6 ст. 97 КПК ці показання з чужих слів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 не можуть бути визнані допустимими доказами обставин завдання потерпілому тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_3 .
		24.Свідок ОСОБА_14 пояснив, що під час досудового розслідування його допитували, він розповідав, що відбувалося того дня, але на теперішній час він нічого не пам`ятає, проте зазначив, що якось він разом з ОСОБА_17 привіз ОСОБА_7 дрова, які розвантажував на подвір`ї. Він зазначив, що скуповував деревину подешевше, а продавав дорожче, за що притягувався до адміністративної відповідальності. Якось він робив оголошення про те, що продає дрова, на яке відгукнувся ОСОБА_7 , який звертався до нього декілька разів. Того дня, коли він привіз ОСОБА_7 дрова, до будинку останнього під`їхала патрульна машина, з якої вийшов, у тому числі, обвинувачений ОСОБА_3 , а також автомобіль марки «Opel», з якої вийшли дві особи в цивільному одязі. Як він зрозумів, особи у цивільному одязі приїхали разом із працівниками патрульної поліції. Працівники правоохоронних органів почали стукати у хвіртку будинку ОСОБА_7 , кликали останнього по імені. ОСОБА_7 спочатку не хотів відчиняти хвіртку, але згодом таки відкрив їм її. На вулиці вже було темно, однак він чітко побачив автомобіль патрульної поліції з увімкненими мигалками. Після того як ОСОБА_7 вийшов на вулицю до дільничного, він почув як чоловіка почали бити, це відбувалося на відстані 20  30 м від нього, тому йому було чутно характерні звуки побиття. По приїзду до ОСОБА_7 , останній перебував в адекватному стані, але був трохи напідпитку, жодних тілесних ушкоджень на його тілі він не побачив. У дворі він також побачив дружину ОСОБА_7 , але чим саме вона займалася, він не звернув уваги. Згодом, ОСОБА_7 надягнули кайданки й кудись повезли, напевно у селищну раду. Закінчивши розвантажування дров, приблизно через 10 хвилин після того як ОСОБА_7 увезли, він разом із ОСОБА_17 сів у автомобіль та поїхав. Однак на виїзді із села їх зупинили працівники патрульної поліції. У нього вилучили посвідчення водія, у зв`язку із тим, що не був проведений технічний огляд автомобіля, але про причину зупинки йому стало відомо вже згодом, після чого його автомобіль був залишений на місці зупинки, а його разом з ОСОБА_17 повезли до селищної ради в кайданках. ОСОБА_17 не хотів їхати з працівниками патрульної поліції, він чинив опір, через що ОСОБА_13 бризнув йому газовим балончиком в обличчя. По приїзду до селищної ради, в одному із кабінетів, розташованого з лівого боку від входу, в якому горіло світло, він побачив лише потерпілого ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_3 . ОСОБА_7 кричав, щоб його залишили у спокої, а ОСОБА_3 , у свою чергу, продовжував бити чоловіка, який начебто лежав на підлозі, а можливо й сидів, точно він не пам`ятає. Він побачив усе це, коли проходив повз кабінет. Крім того, у селищній раді він також побачив батька обвинуваченого ОСОБА_3  ОСОБА_19 , а також чоловіка, який представився охоронцем. Вже у селищній раді він побачив на тілі ОСОБА_7 тілесні ушкодження, тому й зрозумів, що його продовжували бити й у приміщенні селищної ради. Чи перебував на той момент ОСОБА_7 у кайданках, він точно не пам`ятає. У коридорі був натовп людей, яких він не знав. Згодом свідок уточнив, що він не бачив побиття ОСОБА_7 в кабінеті поліцейського, а лише чув метушню, а ще згодом під час цього ж допиту свідок зазначив, що він не чув, що відбувалось в кабінеті поліцейського, оскільки він знаходився в іншому кабінеті (пункті незламності). У цілому він пробув у селищній ради приблизно годину  півтори. Спочатку дільничний ОСОБА_13 допитав його, а згодом до кабінету пройшов ОСОБА_17 , якого також допитували. Коли вони з ОСОБА_17 виходили із селищної ради, ОСОБА_7 вже знаходився на вулиці разом з дружиною. Залишивши приміщення селищної ради, він направився з ОСОБА_17 на те місце, де був залишений його автомобіль, після чого вони поїхали додому. Згодом під час його допиту слідча ДБР, яка розслідувала справу відносно ОСОБА_3 , знаходячись в машині, зачитала йому пояснення ОСОБА_17 й запитала, чи дійсно все так відбувалося, що він підтвердив, й спочатку надала йому готовий надрукований текст на підпис, а згодом на її прохання повторив усе на камеру під відеозапис.
		25.Показання цього свідка також є дуже суперечливими, оскільки свідок під час їх дачі в суді неодноразово змінював їх. Зокрема, свідок спочатку вказав, що ОСОБА_7 били в кабінеті поліцейського, потім уточнив, що він цього не бачив, а лише чув метушню, а ще згодом свідок зазначив, що він не чув, що відбувалось в кабінеті поліцейського, оскільки він знаходився в іншому кабінеті (пункті незламності), а кабінет поліцейського він бачив лише пару секунд, коли проходив повз нього в пункт незламності, де він і перебував, надаючи пояснення протягом години  півтори. Враховуючи, що ОСОБА_14 протягом лише декількох секунд проходив повз кабінет поліцейського, в якому світла не було, а світили лише ліхтарі, то сумнівним є те, що він міг розгледіти, що в ньому перебували саме потерпілий ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_3 , який, начебто, продовжував бити ОСОБА_7 , який у свою чергу, начебто, чи то лежав на підлозі, чи то сидів, а також розгледіти на ОСОБА_7 тілесні ушкодження з урахуванням занадто короткого проміжку часу, протягом якого він пройшов повз кабінет, та обмеженої освітленості. Також показання свідка ОСОБА_14 суперечать і показанням потерпілого ОСОБА_7 в тій частині, що останнього, начебто, спершу побили ще перед будинком, а також в тій частині, що службовий кабінет поліцейського освітлювався електрикою.
		26.Разом з цим, судом встановлено, що за ініціативою обвинуваченого ОСОБА_3 свідка ОСОБА_14 незадовго до цієї події було притягнуто до відповідальності за незаконне перевезення дров, про що під час судового розгляду вказав як обвинувачений ОСОБА_3 , так і сам свідок ОСОБА_14 . Більше того, обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що свідок ОСОБА_14 у той день навіть вдався до погроз в його бік. Враховуючи ці обставини, а також те, що свідок ОСОБА_14 у черговий раз під час розглядуваної події привіз ОСОБА_7 також дрова, ще й вночі, напередодні комендантської години, а також те, що ані потерпілий ОСОБА_7 , ані свідок ОСОБА_14 , ані сторона обвинувачення не надали підтверджуючих документів законності походження цих дров, у взаємозв`язку із суперечливістю показань свідка ОСОБА_14 , способом його допиту слідчим (шляхом зачитування заздалегідь надрукованих показань та надання для підписання, а потім їх повторення на прохання слідчого на камеру), то є обґрунтовані підстави вважати, що цей свідок обмовляє обвинуваченого ОСОБА_3 , у зв`язку з правоохоронною діяльністю останнього щодо викриття та припинення незаконного обігу дров. Слід окремо звернути увагу на спосіб допиту свідка ОСОБА_14 під час досудового розслідування, про який пояснив сам свідок, а саме шляхом зачитування йому слідчим заздалегідь надрукованих показань та надання їх йому лише для підписання, а потім їх повторення свідком на прохання слідчого на камеру. Безумовно, такий спосіб відбирання показань істотно суперечить встановленому чинним КПК порядку проведення допиту під час досудового розслідування, регламентованого ст. 224 КПК та істотно впливає на достовірність показань свідка, адже зачитування заздалегідь надрукованих показань, наданих не допитуваним свідком, викривлює об`єктивну дійсність, яку свідок сприймав під час подій. Тому такий спосіб допиту свідка під час досудового розслідування також може бути підставою таких мінливих показань свідка, наданих ним під час судового розгляду. А це є ще однією істотною підставою для сумнівів у достовірності показань свідка ОСОБА_14 .
		27.Під час оцінки наявності підстав для обмовляння потерпілим ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_14 обвинуваченого ОСОБА_3 суд також враховує колективне звернення 1067 мешканців с-ща Катлабуг (Суворове) (т. 1 а.п. 56  86), а також звернення депутатів Катлабузької (Суворовської) селищної ради, затверджене рішенням цієї ради від 16.08.2023 №1232/VІІІ (т. 1 а.п. 54, 55), про те, що з 2021 року ОСОБА_3 як поліцейський офіцер громади відданою працею домігся зменшення кількості скоєних правопорушень, значного поліпшення криміногенної ситуації та зростання безпекового простору на території громади, зростання довіри населення громади до поліції, що підтверджує посилання сторони захисту на те, що у деяких осіб, доходи яких залежать від незаконної діяльності, можуть бути підстави для обмовляння обвинуваченого ОСОБА_3 з метою усунення його від посади поліцейського або розправи над ним. Враховуючи, що ані потерпілий ОСОБА_7 , ані свідок ОСОБА_14 , ані сторона обвинувачення не надали підтверджуючих документів законності походження дров, привезених свідком ОСОБА_14 потерпілому ОСОБА_7 , неодноразовість таких дій, а також показання багатьох інших свідків, що будуть наведені нижче, суд не виключає наявність такого мотиву обмовляння обвинуваченого ОСОБА_3 потерпілим ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_14 , а також свідком ОСОБА_10 , яка спільно проживає однією сім`єю з потерпілим ОСОБА_7 , та свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які є друзями потерпілого ОСОБА_7 , як зацікавлених осіб та/або введених в оману ОСОБА_7 щодо дійсних обставин, що відбувались.
		28.Крім суперечностей між собою, показання потерпілого ОСОБА_7 та вказаних свідків також суперечать показанням інших свідків обвинувачення, а також показанням свідків захисту, а саме ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 .
		29.Так, свідок ОСОБА_15 під час судового розгляду пояснив, що у той день близько 22:00 години він їхав від свого товариша на автомобілі «Ford Tranzit» білого кольору по вул. Бесарабській в с-щі Суворове, та побачив, що посеред дороги навпроти будинку ОСОБА_7 перебував дільничний ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , через що він не міг проїхати та вимушений був зупинитися, що він і зробив ближче до узбіччя. Неподалік на самому узбіччі стояв автомобіль дільничного ОСОБА_3 . Коли він вийшов зі свого автомобіля, запитав що сталося та побачив, що ОСОБА_7 був у стані сп`яніння, поводив себе агресивно та неадекватно, ОСОБА_3 робив йому зауваження, але ОСОБА_7 розмахував руками, жестикулював, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував дільничному, що розбереться з ним та його звільнять з роботи. Коли ОСОБА_7 побачив його, то також почав висловлювати нецензурною лайкою і на його адресу та питати чому він зупинився, а не поїхав далі. Казав, що знає де він мешкає, що прийде до нього (свідка) додому зі своїми друзями та розбереться з ним та його сім`єю. Потім під`їхав ОСОБА_19 , чому та хто його викликав, йому не відомо. ОСОБА_7 продовжував погрожувати, казав що в нього є зв`язки в поліції та прокуратурі та що йому взагалі нічого не буде. ОСОБА_3 робив йому зауваження, але ОСОБА_7 ніяк не реагував. ОСОБА_3 дістав свій мобільний телефон, щоб зробити відеозапис поведінки ОСОБА_7 , але останній вибив мобільний телефон з рук ОСОБА_3 , який відлетів на узбіччя дороги, та налетів на дільничного, який, у свою чергу, відійшов від ОСОБА_7 , та сказав щоб той припинив свої дії або він надягне на нього кайданки, однак ОСОБА_7 на це зауваження не відреагував, та ОСОБА_3 повалив його на землю і надів йому на руки кайданки за спиною. У цей момент ОСОБА_3 крикнув своєму батькові про телефон та підсвітив у бік узбіччя, щоб знайти його. В цей момент він побачив, що на узбіччі стояла цивільна дружина ОСОБА_7 . ОСОБА_10 , у якої щось було в руках, але що саме чи то мобільний телефон, чи то ліхтарик він не може сказати. Коли саме вона вийшла, він не помітив. Вона постояла на вулиці, а потім зайшла у двір, чому саме йому не відомо. Це було перед тим як ОСОБА_7 посадили в автомобіль. Він ( ОСОБА_15 ) допоміг підняти ОСОБА_7 із землі та вони з ОСОБА_3 посадили його в автомобіль. ОСОБА_3 попросив ОСОБА_15 поїхати з ними до селищної ради, як він зрозумів, щоб бути свідком. І він, і ОСОБА_3 намагалися словами заспокоїти ОСОБА_7 , але останній ніяк не реагував. Потім, коли вони приїхали до селищної ради, ОСОБА_3 зняв кайданки з рук ОСОБА_7 та більше їх не надягав. Вони пройшли до кабінету дільничного. ОСОБА_3 посадив ОСОБА_7 на стілець, а сам сів за свій робочий стіл. Також у селищній раді був ОСОБА_16 , який відходив ненадовго для того щоб запустити генератор, оскільки в пункті незламності не було світла. Деякий час він сам стояв з ліхтариком та підсвічував ОСОБА_3 , щоб останньому було зручно складати адміністративний протокол відносно ОСОБА_7 . Наскільки він зрозумів, ОСОБА_3 складав протокол відносно ОСОБА_7 за його поведінку, але за що саме йому точно невідомо. Це все зайняло приблизно одну  дві години, та весь цей час він перебував поруч і нікуди не відлучався. Після складання протоколу ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_7 розписатися, але той відмовився. Також пояснив, що ОСОБА_7 був п`яним, брудним, від нього був запах алкоголю, його розмова була не зрозумілою, ОСОБА_7 погрожував і йому, і дільничному фізичною розправою, на зауваження не реагував, за весь час проведений у селищній раді він не бачив, щоб до ОСОБА_7 застосувалася фізична сила, ОСОБА_7 ніхто не бив, жодних тілесних ушкоджень на ньому він не бачив, а також не чув, щоб ОСОБА_7 скаржився на біль тощо. Після складання протоколу відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_3 відпустив останнього, та біля приміщення селищної ради на вулиці його чекали ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ОСОБА_17 та ОСОБА_14 у той вечір він не бачив. Свідок також зазначив, що під час досудового розслідування він надавав слідчому такі ж самі показання, але протокол його допиту він не перечитував, хоча власноручно написав фразу про це та підписав протокол, оскільки слідчий пригрозила йому тим, якщо він не підпишіть протокол, то його відправлять до військкомату.
		30.Свідок ОСОБА_16 під час судового розгляду пояснив, що він працює охоронцем в селищній раді с-ща Суворове, та в його обов`язок входить за необхідності запустити генератор та протоплювати буржуйку, відповідає він за пункт незламності. Інколи йому телефонував ОСОБА_3 та просив патрулювати село, на початку 2023 після 22:00 години йому зателефонував ОСОБА_3 та повідомив про те, що зараз приїде та буде складати адміністративні матеріали відносно ОСОБА_7 . Вони приїхали на службовому автомобілі темного кольору, з боку сидіння пасажира ОСОБА_3 вивів ОСОБА_7 , у якого руки були заведені за спину та надягнені кайданки. Потім перед тим як вони зайшли до кабінету кайданки зняли та більше не надягали. У кабінеті ОСОБА_7 перебував вже без спецзасобів. Коли ОСОБА_3 та ОСОБА_7 приїхали до селищної ради вони пройшли в службовий кабінет, а сам він весь час перебував біля кабінету, відлучався лише один раз приблизно на 10 хвилин для того, щоб запустити генератор, оскільки на той час у приміщенні селищної ради та в селищі було відсутнє світло. ОСОБА_7 був у робочому одязі, був брудним, у що був одягнений ОСОБА_3 він не пам`ятає. У кабінеті ОСОБА_7 сидів на стільці, а ОСОБА_3 на своєму робочому місці. ОСОБА_3 почав складати адміністративні матеріали відносно ОСОБА_7 , через що останній почав кричати, стукати руками. ОСОБА_7 був на підпитку, він хитався, розмова йшла стосовно протоколу, але про що саме він не пам`ятає. У кабінеті ще був ОСОБА_15 та ОСОБА_18 ОСОБА_15 світив ліхтариком, чим допомагав ОСОБА_3 складати протокол, у ОСОБА_3 також був ліхтарик на чолі. Крім них в кабінеті більше нікого не було. Також пояснив, що ОСОБА_13 він бачив в приміщенні селищної ради, але той приїхав пізніше з двома хлопцями, яких він не знає, та бачив уперше, з приводу чого їх було затримано йому не відомо, та вони весь час знаходилися в пункті незламності. Коли він відлучався, щоб підкинути дрова у піч, то бачив, що ОСОБА_13 сидів з одним з тих хлопців та щось писав, другий хлопець стояв у дверях. ОСОБА_3 та ОСОБА_7 перебували у службовому кабінеті близько двох годин. ОСОБА_7 з кабінету виходив один раз, сидів та лежав на лавці, після повернувся до кабінету. Двері в кабінет були весь час відчиненими. Коли ОСОБА_7 виходив з кабінету, ушкоджень, крові на обличчі чи інших частинах тіла він не бачив, та щоб ОСОБА_7 били чи застосували фізичну силу він також не бачив. Біля будівлі селищної ради ОСОБА_7 чекала дружина. Також він бачив батька ОСОБА_3  ОСОБА_19 , який приїхав пізніше, чому саме йому не відомо, до кабінету він не заходив, а лише привітався з сином, стоячи в дверях кабінету, при цьому він міг бачити ОСОБА_7 .
		31.Свідок ОСОБА_13 під час судового розгляду пояснив, що з 2013 року він працює в правоохоронних органах. 03.02.2023, перебуваючи на своєму робочому місці, зупинив автомобіль ОСОБА_14 , у зв`язку з порушенням ПДД, останній був з ОСОБА_17 , особисто він з ними знайомим не був, але пам`ятав цей автомобіль, що в 2022 році перевозив незаконно ліс. ОСОБА_14 тоді пояснив, що він перевозив ліс до ОСОБА_7 03.02.2023 на автомобілі ОСОБА_14 не горіла підсвітка на номерному знаку та не було технічного огляду автомобіля, та у зв`язку з тим, що необхідно було скласти адміністративні матеріали відносно ОСОБА_14 , то ним ( ОСОБА_13 ) було запропоновано проїхати до селищної ради с-ща Суворове, на що ОСОБА_14 та ОСОБА_17 погодились. Вони зайшли втрьох до приміщення селищної ради та прослідували одразу до пункту незламності на першому поверсі приміщення. Також на першому поверсі є службовий кабінет, зайшовши до якого, він бачив, що у дверях стояли ОСОБА_16 , ОСОБА_18 та ОСОБА_15 , а в кабінеті перебував ОСОБА_3 та ОСОБА_7 ОСОБА_3 був одягнений у форму, поводив себе спокійно, знаходився біля вікна на робочому місці, а ОСОБА_7 знаходився з правої сторони кабінету, сидів на стільці, жодних тілесних ушкоджень, крові він не бачив. Сам ОСОБА_7 та його одяг були брудними, але у що саме був одягнений ОСОБА_7 він не пам`ятає. З останнім він не спілкувався, оскільки ОСОБА_7 перебував в стані алкогольного сп`яніння, був присутнім запах алкоголю та зовні розмова була як у п`яної людини. Жодних спецзасобів на ОСОБА_7 та фізичного контакту з ОСОБА_3 він не бачив. Після він повернувся до пункту незламності складати адміністративні матеріали відносно ОСОБА_14 , а згодом він разом з ОСОБА_14 та ОСОБА_17 вийшли з приміщення селищної ради, ОСОБА_14 та ОСОБА_17 попрямували до свого автомобіля, який залишився на місці зупинки, а він ( ОСОБА_13 ) перебував на крильці селищної ради. Приблизно через 10  15 хвилин вийшов ОСОБА_7 . На вулиці недалеко від селищної ради він бачив співмешканку ОСОБА_7  ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , у подальшому вони пішли. Також свідок ОСОБА_13 пояснив, що жодних стонів, скарг від ОСОБА_7 він не чув, але виглядав ОСОБА_7 як особа яка зловживає алкогольними напоями. Чому саме ОСОБА_7 перебував в приміщенні селищної ради, йому невідомо. Щоб хтось наносив тілесні ушкодження, він не бачив. Згодом він дізнався, що ОСОБА_7 перебував раді, у зв`язку з тим, що висловлювався нецензурною лайкою, чим вчинив адміністративне правопорушення, та відносно нього складалися адміністративні матеріали. Також пояснив, що біля селищної ради він бачив батька ОСОБА_3  ОСОБА_19 , який перебував на вулиці.
		32.Крім того, за клопотанням сторони захисту судом також були допитані свідки ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 .
		33.Так,свідок захисту ОСОБА_18 під чассудового розгляду пояснив, що з ОСОБА_7 він перебуває у дружніх стосунках та знає його близько 8  10 років, конфліктів у нього з ним не було, вони періодично зустрічаються чи то у ОСОБА_7 вдома, чи то відпочивають разом на природі. У той день він опинився у селищній раді, тому що вимикали світло, а у нього розрядився телефон. У той час у приміщенні селищної ради працював пункт незламності, в якому можна було зарядити телефон, тому він і пішов туди. Він стояв у фойє селищної ради з ОСОБА_16 , коли на автомобілі «Volkswagen» під`їхав ОСОБА_3 з ОСОБА_7 , а за ними під`їхав ОСОБА_15 , та біля приміщення селищної ради з ОСОБА_7 зняли кайданки. ОСОБА_20 відчинила двері селищної ради, у ОСОБА_3 на лобі був ліхтарик, у той момент ОСОБА_7 виглядав нормально, але він був п`яним, від нього чутно було запах алкоголю та він хитався, а також він хизувався своїми зв`язками. Вони пройшли до службового кабінету, напевно, для того, щоб скласти протокол, але він точно не пам`ятає. ОСОБА_3 був одягнений у формений одяг. ОСОБА_7 казав, щоб ОСОБА_3 оформлював протокол, щоб робив, що хоче, що завтра він все вирішить. ОСОБА_7 постійно погрожував, що звільнить ОСОБА_3 , кричав. ОСОБА_3 , у свою чергу, жодних дій, пов`язаних з наведенням порядку, не вчиняв. Дільничний відбирав пояснення та попросив їх затриматися, оскільки ОСОБА_3 запропонував спочатку йому бути понятим, та він же і попросив його пройти з ним до кабінету. Він (свідок) розписувався в документах. ОСОБА_15 світив ліхтариком, а ОСОБА_16 відлучився ненадовго запустити генератор, оскільки світло було відсутнє. Близько 23:30 год. приїхав ОСОБА_19 , він його побачив через двері селищної ради на парковці приблизно на відстані 10  15 метрів від самого приміщення селищної ради. ОСОБА_19 підійшов до службового кабінету, привітався та пішов, з ОСОБА_7 він не розмовляв, контакту не мав. ОСОБА_18 також пояснив, що він був присутнім при складанні протоколів, він стояв в проймі дверей, ОСОБА_16 був біля нього, а також ОСОБА_15 , який підсвічував ліхтариком. Наскільки він пам`ятає, ОСОБА_16 два рази відходив, щоб запустити генератор, також десь о 23:30 годині він побачив ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , ОСОБА_10  вони були на вулиці біля селищної ради  хоча він і стояв біля службового кабінету, але бачив їх через скляні двері селищної ради. У приміщення ради вони не заходили, з вулиці вони бачити тільки фойє селищної ради, а сам службовий кабінет поліцейського їм видно не було. Також він бачив ОСОБА_13 , який був з двома хлопцями, що йому не відомі. На якому автомобілі вони приїхали, він не бачив, на них кайданок не було, та вони одразу пройшли до пункту незламності. Біля службового кабінету ОСОБА_3 вони не затримувалися, та пробули в приміщенні селищної ради близько 30  40 хв., а ОСОБА_7 , у свою чергу, знаходився у приміщенні селищної ради приблизно пару годин. Із самого кабінету ОСОБА_7 виходив один раз у фойє, де то сидів, то лежав на лавочці, також бачив як ОСОБА_7 палив у приміщенні, як ОСОБА_3 ознайомлював ОСОБА_7 з протоколом він не бачив.
		ОСОБА_18 також пояснив, що ОСОБА_7 висловлювався нецензурною лайкою, кричав, погрожував, навіть йому самому, ОСОБА_7 вийшов з приміщення селищної ради близько дванадцятої години ночі та він був у нормальному вигляді, але був брудним. Наступного дня він бачив ОСОБА_7 біля магазину життєрадісним, гіпсу у нього не було. Чи працює ОСОБА_7 офіційно, йому не відомо, знає, що він займається незаконно металобрухтом та деревиною, тому що він продає завжди дешевше ніж на ринку, та ніколи не показує документів. Також ОСОБА_24 розповідав йому, що впав з дерева та у нього пропав зір. А про свої зв`язки в правоохоронних органах останній хизувався не один раз. Свідок зазначив, що під час перебування в службовому кабінету скарг від ОСОБА_7 він не чув, а навпаки ОСОБА_3 пропонував йому викликати медичну допомогу, на що ОСОБА_7 відмовився. Фізичного впливу на нього ніхто не здійснював. Він ( ОСОБА_18 ) знаходився постійно біля службового кабінету поліцейського, тому що йому було цікаво як оформлюють його друга.
		Свідок також зазначив, що коли він давав покази слідчому під час досудового розслідування, йому погрожували, що надягнуть на нього кайданки заведуть у підвал та поб`ють, а потім посадять у в`язницю, а його дружину позбавлять батьківських прав. Допитували його у відділі поліції на другому поверсі. Погрози, які були направлені на нього та членів його сім`ї, він сприймав як реальні, саме тому те, що йому дали на підпис, він і підписав, а правдиві покази він надає в суді.
		34.З огляду на ч. 4 ст. 95 КПК, згідно якій суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, і суд не вправі обґрунтувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК, при ухваленні вироку суд не може прийняти до уваги показання свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 та ОСОБА_18 , що містяться у протоколах їх допитів від 10.05.2023 (т. 2 а.п. 1  3, 4  6, 7  9, т. 3 а.п. 77  79), оскільки ці показання були надані слідчому, безпосередньо судом не сприймалися і, хоча отримані під час воєнного стану, але без дотримання порядку, визначеного ст. 615 КПК, зокрема ч.11, а саме без їх фіксування за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Крім того, під час дослідження вказаних протоколів допитів в суді свідки зазначили, що вони їх не підтримують, вказавши, що такі показання слідчому вони не давали, а свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_18 , крім того заявили, що на них чинився тиск з боку слідчого, зокрема погрозами доставки до ТЦК та застосуванням насильства. Враховуючи, що окрім цих свідків, свідок ОСОБА_14 також показував суду про неналежний його допит, то у суду виникають обґрунтовані підозри про можливе проведення допитів і цих свідків з порушеннями, про які вони заявляли. В усякому разі, стороною обвинувачення жодним чином не спростовані вказані твердження свідків. Факт не звернення свідків до правоохоронних органів із заявами про тиск на них не спростовує вказані встановлені судом обставини. До того ж, свідки як і будь-яка інша особа не зобов`язані чинним законодавством кожного разу звертатися до правоохоронних органів у випадку вчинення тиску на них з боку тих же правоохоронних органів. Також, враховуючи, що тиск на свідків чинився тими ж правоохоронними органами, які здійснювали розслідування відносно працівника іншого правоохоронного органу, то у звичайної людини можуть існувати обґрунтовані сумніви у дієвості такого заходу, як повідомлення тих же правоохоронних органів про цей тиск. У цьому випадку абсолютно виправданим з їх боку було дочекатися суду та надати правдиві показання саме суду.
		35.Свідок ОСОБА_19 пояснив, що обвинувачений ОСОБА_3 є його сином. Він (свідок) проживає у селищі Суворове з 1995 року, він знає місцевих жителів ОСОБА_15 та ОСОБА_18 , але не підтримує з ними стосунків. Знайомий з ОСОБА_7 та часто бачить його біля магазину. Йому відомо, що ОСОБА_7 займається незаконною вирубкою лісу та здає металобрухт. Він працює у селищній раді охоронцем 5 років. 03 та 04 лютого 2023 року він не працював. 03.02.2023 о 22:00 годині йому подзвонив голова селища і попросив поїхати сфотографувати машину з дровами. До цього він неодноразово виконував різні завдання, такі як фотографування зламаних лавок, а також фіксація інших правопорушень, хоча це не є його прямими обов`язками. Коли він під`їхав, на місці були присутні дільничний, ОСОБА_7 та ОСОБА_15 , що знаходились біля хвіртки, а він пішов фотографувати з іншої сторони двір, де стояв білий мікроавтобус «Ford Transit», наполовину завантажений дровами. Він робив фото дров на телефон «Redmi 6», за парканом стояв «Ford Transit», край якого був за 2 метри від паркана, використовуючи ліхтарик, зробив декілька фотографій дров. Він передав ці фото синові та голові ОТГ. Свідок підкреслив, що будь-яка людина може фіксувати правопорушення, хоча сам він не має на це офіційних повноважень. 
		Він бачив, що відбувається у 20 метрах від нього. ОСОБА_7 лаявся, від нього йшов сильний запах алкоголю. Він зрозумів, що ОСОБА_7 був у стані сп`яніння, по його криках, хитанні, різкому запаху алкоголю та лихослів`ю з погрозами. Коли дільничний почав знімати це на відео, ОСОБА_7 вдарив його по руці, вибивши телефон, і спробував ударити в область голови. Він почув, як син крикнув: «Папа, телефон», та побачив як співмешканка ОСОБА_7 забрала телефон, кинула його на землю і втекла. Дільничний запропонував ОСОБА_7 скласти протокол, і той сильно розлютився, його повели до машини, після чого вони поїхали в селищну раду. Він бачив момент, коли на ОСОБА_7 надягали кайданки після того, як той вибив телефон з рук дільничного, а також у зв`язку з тим, що він поводився агресивно і ліз у бійку. ОСОБА_19 зазначив, що він приїхав до селищної ради на початку 23:00 години. Співмешканку ОСОБА_7 він раніше не бачив, вона вибігла і вихопила телефон, була там секунд 20, в той час він йшов за телефоном. ОСОБА_7 доставляли у черговому автомобілі «Volkswagen», він чув як ОСОБА_7 сам погодився поїхати до селищної ради. Приблизно за два тижні до цього він бачив той же мікроавтобус і дільничного, який оформляв незаконне перевезення дров.
		Він приїхав до селищної ради, де вже стояли машини дільничного і «Ford Transit». Він підійшов до кабінету дільничного, біля якого стояли ОСОБА_25 і ОСОБА_16 , справа сидів ОСОБА_7 , зліва були ОСОБА_15 і дільничний. ОСОБА_7 виглядав нормально, він більше не бачив, щоб на ОСОБА_7 надягали кайданки, біля кабінету він був секунд 30, бачив як ОСОБА_7 хлопав кулаком по столу, а дільничний писав протокол. Переконавшись, що все нормально, він вийшов на ґанок, і перебував там увесь цей час, більше він до кабінету не заходив. Світло горіло в фойє і в пункті незламності. ОСОБА_16 виходив на кілька хвилин у пункт незламності, так як був на чергуванні та підкидав дрова. Він ( ОСОБА_19 ) не завдавав жодних тілесних ушкоджень ОСОБА_7 . Він чув з кабінету лише нецензурні слова з боку ОСОБА_7 , який про допомогу не просив. Коли він приїхав до селищної ради, там нікого не було, а через 5 хвилин підійшла співмешканка ОСОБА_7 , яка стояла за десять метрів від нього і запитала, де ОСОБА_7 . Співмешканка з друзями весь час перебували біля селищної ради, були за десять метрів від будівлі, не заходили всередину, вони були напідпитку, вони не могли бачити, що відбувається в кабінеті поліцейського. У приміщенні селищної ради ОСОБА_7 провів приблизно 1,5 години, і коли він виходив з приміщення, то виглядав так само, як і раніше: неушкоджений, але брудний. Він знав про проблеми ОСОБА_7 зі здоров`ям, оскільки ОСОБА_7 особисто говорив, що за пів року до лютого впав з дерева і одне око у нього не бачить, а друге в тумані. ОСОБА_7 також згадував про свої зв`язки з правоохоронними органами. На наступний день він бачив ОСОБА_7 веселого та зухвалого.
		36.Свідок ОСОБА_20 пояснила, що з ОСОБА_7 вона особисто не знайома, знає його як односельця. По розмовам односельців їй відомо, що ОСОБА_7 займається металобрухтом та є лісорубом. У той день вона була на чергуванні, на яке заступає з 08:30 години, а коли темніє, то приміщення селищної ради вона замикає на ключ. У двері постукали, які вона пішла відчиняти, та побачила ОСОБА_3 , ОСОБА_7 і ОСОБА_15 . Вони зайшли до приміщення селищної ради, пройшли у службовий кабінет дільничного. На якому саме автомобілі вони приїхали, вона не бачила. ОСОБА_7 був без кайданок, він був п`яним, оскільки від нього був запах алкоголю, а також він був дуже брудним. У приміщенні селищної ради ще був ОСОБА_16 , наскільки їй відомо, він офіційно працевлаштований у селищній раді та відповідальний за генератор. Оскільки у той день не було світла, ОСОБА_16 пішов запускати генератор. Службовий кабінет дільничного знаходиться в приміщенні селищної ради з лівої сторони другі двері. Коли вона знаходилась у своєму кабінеті, то нічого підозрілого, у тому числі звуки характерні для побиття чи для завдання ударів або криків від побиття зі службового кабінету дільничного не було чутно. У самому кабінету ОСОБА_7 лаявся та висловлювався нецензурною лайкою. Вона могла все чітко чути, бо в її кабінеті спільна стіна з кабінетом дільничного, а також у неї були відчинені двері в кабінет. Двічі вона виходила з приміщення свого кабінету та бачила, що біля дверей службового кабінету стояли ОСОБА_15 і ОСОБА_16 , а ОСОБА_7 і ОСОБА_3 були безпосередньо в самому кабінеті. У ОСОБА_3 на голові був ліхтарик, на вулиці бачила дружину ОСОБА_7 , а також ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , ані до приміщення селищної ради, ані до службового кабінету дільничного вони не заходили. Вона бачила ще ОСОБА_13 , батька ОСОБА_3  ОСОБА_19 , який заглядав до неї в кабінет, привітався, а потім стояв на ганку. Свідок також зазначила, що ОСОБА_18 та ОСОБА_15 у селищній раді не працюють, а ОСОБА_16 та ОСОБА_19 , наскільки їй відомо працевлаштовані офіційно у селищній раді як охоронці. ОСОБА_20 зазначила, що бачила як ОСОБА_7 виходив та повертався до службового кабінету дільничного, коли виходив, то сидів на стільці у фойє, а ОСОБА_3 щось писав, що саме, їй не відомо. Коли ОСОБА_7 виходив, то кайданок на ньому не було. А коли ОСОБА_7 уходив з приміщення селищної ради приблизно о першій годині ночі, вона бачила його зі спини, на ньому вона жодних тілесних ушкоджень не бачила, він виходив нормально, як звичайно, так само як і заходив, біля селищної ради на вулиці його чекали ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Хоча двері в кабінеті поліцейського були постійно відчинені, але з пункту незламності неможливо було побачити, що там відбувається. Що стосується дверей в її кабінеті, то вони є глухими, і якщо вони закриті, то через них нічого не видно, але навіть при зачинених дверях, якщо в службовому кабінеті поліцейського розмовляють на підвищених тонах, то їй все чутно, але в той день було все тихо та спокійно, окрім висловлювань ОСОБА_7 . 
		37.Свідок ОСОБА_21 під час судового розгляду пояснив, що обвинуваченого та потерпілого знає як односельців. ОСОБА_7 знає як браконьєра та йому відомо те, що він продає зелені дрова без документів, які привозить вночі, а також те, що ОСОБА_7 приймає металобрухт, сам до нього неодноразово здавав, але з цього приводу він нікуди не звертався. Він ніколи не чув, щоб ОСОБА_7 десь офіційно працював. З потерпілим він перебуває у нормальних стосунках. 04.02.2024 близько 10:00 години, точного часу він не пам`ятає, він їхав на автомобілі до своєї нареченої, яка проживає на тій самій вулиці, що і ОСОБА_7 , і коли проїжджав повз будинок ОСОБА_7 , то бачив його секунд 10  15 на відстані максимум 10 метрів через невисокий паркан, а також через відчинені ворота. Чи то гіпсу, чи то забинтованих рук, чи то будь-яких тілесних ушкоджень він не бачив на ОСОБА_7 , але бачив як останній без сторонньої допомоги вантажив якусь чавунну батарею на 3  4 секції в причеп, що був майже повним металобрухтом та що стояв біля відкритих воріт. Він бачив ОСОБА_7 спереду. У дворі ОСОБА_7 було ще двоє людей, хто вони такі, йому не було відомо, вони знаходились в глибині подвір`я ОСОБА_7 . У подальшому у той же день ввечері він бачив ОСОБА_7 біля магазину з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та, можливо, з дружиною ОСОБА_7 : вони пили пиво, чув як ОСОБА_7 гучно казав, що в нього є зв`язки чи то у внутрішній безпеці, чи то ще десь та він знищить, посидить ОСОБА_3 , оскільки останній заважає йому працювати. Він запам`ятав, що це було саме 04.02.2023, оскільки у той день у них з дівчиною була річниця, та він якраз їхав з міста з квітами для неї: зранку він виїхав у місто, а близько 10:00 год. повертався з міста та їхав до дівчини, проїжджаючи повз будинок ОСОБА_7 . Також чув як ОСОБА_7 , знаходячись в алкогольному сп`янінні, розказував про сутички з риболовною інспекцією, а вже після цього у подальшому він чув про всю ситуацію, яка сталася з дільничним поліцейським, якого він знає як порядну людину. Він також знає ОСОБА_16 , який на будівництві підробляє, та ОСОБА_15 і ОСОБА_18 , але де вони працюють, йому не відомо. Він не був дружинником під начальством батька ОСОБА_3 , форменого одягу у нього ніколи не було. Коли почалася війна, то вони виходили вночі на чергування, але тоді всі мешканці села ходили чергувати по черзі: голова складав списки та чергували на блокпостах. 
		38.Показання свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 є логічними, послідовними та повністю співвідносяться між собою. З ними також узгоджуються показання обвинуваченого ОСОБА_3 про обставини події. Хоча показання свідка ОСОБА_19 можна поставити під сумнів, у зв`язку з тим, що він є батьком обвинуваченого ОСОБА_3 , але суд не знаходить підстав недовіряти показанням інших свідків, а саме ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , тим більше, що свідок ОСОБА_18 з ОСОБА_7 є друзями. І хоча свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_20 на час події, з їх слів, працювали у селищній раді, але вони не перебували у порядкуванні обвинуваченого ОСОБА_3 , який відповідно до витягу з наказу ГУНП в Одеській області №391 о/с від 04.03.2022 на той час обіймав посаду поліцейського офіцера громади ВП Ізмаїльського РВП (т. 2 а.п. 79), у зв`язку з чим не мав якихось владних повноважень стосовно вказаних свідків. Також в його підпорядкування не перебував і свідок ОСОБА_13 , який обіймав рівнозначну з обвинуваченим ОСОБА_3 посаду. Що стосується інших свідків, то стороною обвинувачення не були доведені обставини того, що вони якимось чином зацікавлені в результатах провадження чи знаходяться в залежності від обвинуваченого або у якихось стосунках, які би були підставою для надання ними неправдивих показань. Як вбачається з листа Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області від 11.05.2023 про список осіб, які були працевлаштовані у вказаній раді в період з 01.01.2023 до 01.03.2023, свідки не були працівниками селищної ради (т. 2 а.п. 101). Також згідно довідці Ізмаїльського РВП, у Суворовській ОТГ та безпосередньо у с-щі Суворове відсутнє будь-яке громадське формування (т. 2 а.п. 58). Більше того, навіть за умови працевлаштування свідків у селищній раді на громадських засадах, наявність підстав для надання ними неправдивих показань з метою вигороджування обвинуваченого ОСОБА_3 та обмовляння потерпілого ОСОБА_7 стороною обвинувачення не доведено.
		39.Як визначено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 2 ст. 62 Конституції України, положеннями ст. 17 КПК, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її винуватість не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		40.Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, ч. 3 ст. 373 КПК, обвинувальний вирок не може гуртуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
		41.Європейський суд з прав людини (далі  ЄСПЛ), практика якого відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 є обов`язковою до застосування при розгляді справ як джерело права, під час вирішення питання щодо справедливості судового розгляду в цілому враховує, серед іншого, й спосіб отримання доказів. За практикою цього Суду (рішення від 6 грудня 1988 року у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії», заява №10590/83) саме на сторону обвинувачення покладається тягар доведення вини особи, а всі сумніви повинні тлумачитися на користь останньої. Згадана сторона зобов`язана надати суду докази, достатні для визнання обвинуваченого винуватим.
		42.Відповідно до положень ст. 92 КПК у кримінальному провадженні обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, у тому числі й допустимості, належності, достатності та достовірності доказів, покладається на сторону обвинувачення. Тобто, пред`являючи особі обвинувачення у вчиненні конкретного кримінального правопорушення з кваліфікацією її дій за статтею (частиною статті) КК, сторона обвинувачення фактично визначає, які обставини вона буде доводити перед судом.
		43.Дотримання цих вимог є необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, забезпечує реалізацію таких засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності вини та право на захист.
		44.Статтею 373 КПК встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, тобто в разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення, та в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
		45.При цьому обвинувальний вирок може бути ухвалений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
		46.У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази. При оцінці доказів суд має керуватися критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (див. рішення у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 9 червня 1998 року, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 6 грудня 1998 року).
		47.Також як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд (далі  ВС), стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		З одного боку, стандарт доведення поза розумним сумнівом передбачає, що сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має ґрунтуватися на певних установлених судом обставинах або недоведеності важливих для справи обставин, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення і який неможливо спростувати наданими сторонами доказами.
		З другого боку, для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді,  є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (див. постанови ВС від 04.07.2018 у справі №688/788/15-к, від 08.10.2019 у справі №195/1563/16-к, від 21.01.2020 у справі №754/17019/17, від 16.09.2020 у справі №760/23459/17, від 03.02.2021 у справі №761/7897/18 та ін.).
		48.Отже, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		49.Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		50.Але суд, оцінивши кожний досліджений доказ, на які послався прокурор, а також показання потерпілого та свідків відповідно до ст. 94 КПК з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність  з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що вказані докази поза розумним сумнівом не підтверджують винуватість ОСОБА_3 у висунутому обвинуваченні з підстав, що будуть наведені нижче.
		51.Копія постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ГАБІ №913739 від 03.02.2023, що винесена ОСОБА_3 як поліцейським, про накладення на ОСОБА_7 адміністративного стягнення у виді штрафу за ч. 1 ст. 175 КУпАП, а саме за паління 03.02.2023 о 23:20 год. у забороненому місці в приміщенні селищної ради (т. 2 а.п. 63); копія постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ГАБІ №913740 від 03.02.2023, що винесена ОСОБА_3 як поліцейським, про накладення на ОСОБА_7 адміністративного стягнення у виді штрафу за ч. 1 ст. 178 КУпАП, а саме за перебування в п`яному виді 03.02.2023 о 22:30 год. на зупинці громадського транспорту по вул. Бессарабська, 48 у с-щі Суворове (т. 2 а.п. 65); копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №762157 від 03.02.2023, що складений ОСОБА_3 як поліцейським, відносно ОСОБА_7 за ст. 173 КУпАП (дрібне хуліганство) (т. 2 а.п. 66); а також копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №762159 від 03.02.2023, що складений ОСОБА_3 як поліцейським, відносно ОСОБА_7 за ст. 185 КУпАП (злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського) (т. 2 а.п. 67) підтверджують факт наявності правовідносин між обвинуваченим ОСОБА_3 як поліцейським та потерпілим ОСОБА_7 03.02.2023 у с-щі Катлабуг (на той час Суворове) Ізмаїльського району Одеської області.
		52.А копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №320460 від 03.02.2023, що складений ОСОБА_13 як поліцейським, відносно ОСОБА_14 за ч. 4 ст. 121 КУпАП (повторне протягом року керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов) (т. 2 а.п. 68); копія постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17.02.2023 про накладення на ОСОБА_14 адміністративного стягнення за ч. 4 ст. 121 КУпАП (повторне протягом року керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов) у виді штрафу (т. 2 а.п. 69); копія постанови з додатком у виді фототаблиці у справі про адміністративне правопорушення серії БАД №668163 від 03.02.2023, що винесена ОСОБА_13 як поліцейським, про накладення на ОСОБА_14 адміністративного стягнення у виді штрафу за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом FORD TRANSIT номерний знак НОМЕР_1 03.02.2023 о 22:35 год. у с-щі Суворове по вул. Пушкіна кут вул. Шевченка з номерним знаками, закритими сторонніми предметами, а саме решіткою, що не дає змоги визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів (т. 2 а.п. 70  71) свідчать про наявність правовідносин між свідком ОСОБА_13 як поліцейським та свідком ОСОБА_14 03.02.2023 у с-щі Катлабуг (на той час Суворове) Ізмаїльського району Одеської області. 
		53.Головним завданням у цьому кримінальному провадженні є визначення чи діяв обвинувачений ОСОБА_3 у межах наданих йому законом прав і повноважень при взаємодії з потерпілим ОСОБА_7 при виконанні обвинуваченим службових повноважень, і чи не містять його дії одну з ознак, визначених у диспозиції ч. 2 ст. 365 КК.
		54.Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 365 КК перевищенням влади або службових повноважень є умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб.
		55.Згідно ч. 2 ст. 365 КК кримінальна відповідальність настає за дії, передбачені ч. 1 цієї статті, якщо вони супроводжувалися: 1) насильством або погрозою застосування насильства; 2) застосуванням зброї чи спеціальних засобів; 3) болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.
		56.З об`єктивної сторони злочин може вчинятися у формі перевищення влади або перевищення службових повноважень, при цьому об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК, охоплюється самим фактом вчинення дій, які явно виходять за межі наданих працівнику правоохоронного органу прав чи повноважень, і містять одну з ознак, визначених у вказаній нормі кримінального закону, зазначених вище. Заподіяння наслідків у вигляді істотної шкоди в розумінні п. 3 примітки до ст. 364 КК не є обов`язковою умовою для кваліфікації дій за ч. 2 ст. 365 КК.
		57.Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується у перевищенні службових повноважень, що супроводжувались насильством, застосуванням спеціальних засобів, а також болісними діями, за відсутності ознак катування, які виразились у застосуванні фізичної сили, спеціальних прийомів боротьби та надягання кайданок біля будинку ОСОБА_7 , безпідставного доставлення ОСОБА_7 до приміщення Суворовської селищної ради, а також у насильницьких діях щодо нанесення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень в приміщенні цієї ради. Тому суд, діючи згідно ст. 337 КПК в межах висунутого обвинувачення згідно обвинувального акту, розглядає лише ці обставини, які висунуті ОСОБА_3 в провину.
		58.Перевищення влади або службових повноважень утворює склад злочину, передбаченого ст. 365 КК, лише у випадку вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй законом прав і повноважень. Явний вихід службової особи за межі наданих їй повноважень слід розуміти як відкритий, очевидний, ясний для всіх, у тому числі для винного, безсумнівний, відвертий. Для визначення того, чи мало місце перевищення службовою особою влади або службових повноважень, необхідно з`ясувати компетенцію цієї службової особи та порівняти її із вчиненими діями (постанова ВС від 01.10.2024 у справі №686/8501/21).
		59.У цьому кримінальному провадженні відомості про кримінальне правопорушення за ознаками ч.2 ст.365 КК були внесені до ЄРДР 12.04.2024 під №62023150020000185 (т. 2 а.п. 10).
		60.Підставою для внесення відомостей та початку досудового розслідування слугувала заява потерпілого ОСОБА_7 від 08.03.2023 до Управління внутрішньої безпеки ДВБ України, згідно якій потерпілий повідомив про те, що 03.02.2023 приблизно о 22:30 години за адресою його проживання: АДРЕСА_2 , йому були доставлені дрова, при розвантаженні яких під`їхали два мікроавтобуси, в яких знаходились позаштатні помічники дільничного офіцера поліції Ізмаїльського району ОСОБА_19 , ОСОБА_26 , ОСОБА_16 та дільничний офіцер ОСОБА_3 , які почали гучно стукати по воротам, на ці звуки він вийшов у двір з метою з`ясувати в чому справа, але до нього застосували силу, він впав на землю та на нього намагалися вдягнути кайданки, проте він чинив опір, тому що йому було боляче, після цього співробітники поліції відвезли ОСОБА_7 у відділення поліції і нанесли йому два удари в грудну клітину, після чого він впав на підлогу, руки в нього були в кайданках, а співробітники поліції продовжували наносити тяжкі удари, від яких у нього одразу «опухла рука», згодом був констатований перелам правої кісті руки, також у подальшому було виявлено порушення зору, у зв`язку з чим він просить розпочати кримінальне провадження відносно працівників поліції (т. 2 а.п. 12  13).
		61.З наданої потерпілим ОСОБА_7 копії запису в амбулаторній карті вбачається, що 15.02.2023 був встановлений певний діагноз, зокрема, контузія очного яблука (т. 2 а.п. 22, 23), але з копії цього запису не вбачається кому саме був установлений цей діагноз, і ким саме, оскільки окрім того, що це є копією, що завірена самим потерпілим ОСОБА_7 , так в цій копії відсутня інформація про пацієнта, про лікувальний заклад та про лікуючого лікаря. У зв`язку з цим цей запис не відповідає ознакам документа, що закріплені у ст. 99 КПК, а тому суд не може взяти його до уваги при ухваленні вироку.
		62.З наданого також потерпілим копії медичного висновку від 10.04.2022 вбачається, що ОСОБА_7 є пацієнтом Державної установи «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України» (амбулаторна карта 602784), і він знаходився на консультації в поліклініці інституту з діагнозом: «OU  контузія очного яблука. Змішаний астигматизм», «OD  деструкція скловидного тіла», «OS  субкон`юктивальний крововилив» (т. 2 а.п. 22, 24).
		63.А з наданої потерпілим копії медичної довідки №529 від 26.02.2023 КНП ІМР ІР ОО «Ізмаїльська МЦЛ» вбачається, що ОСОБА_7 04.02.2023 звернувся до травмпункту вказаної лікарні, був оглянутий черговим лікарем, зроблена рентгенографія та встановлений діагноз: «З/перелом ІІ п`ясної кістки правої кісті», надана допомога у виді гіпсової імобілізації (т. 2 а.п. 22, 26, 27).
		64.Вказані копії медичних документів були використані при складанні висновків експерта судово-медичних експертиз №615 від 12.06.2023 (т. 2 а.п. 59  60) та №1150 від 21.08.2023 (т. 2 а.п. 105  107).
		65.Так, згідно висновку експерта №615 від 12.06.2023 (т. 2 а.п. 59  60), що складений лікарем судово-медичним експертом ОСОБА_27 , у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодженні у виді закритого перелому другої п`ясної кістки лівої кисті із задовільним стоянням відламків, яке відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, а також контузія лівого очного яблука, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Дані ушкодження утворилися від дії тупих, твердих предметів, індивідуальні особливості яких в ушкодженнях не відобразилися. Наявні ушкодження виникли незадовго до звернення ОСОБА_7 до лікувального закладу, і таким чином могли бути заподіяні 03.02.2023.
		З цього висновку також вбачається, що судово-медичним експертом ОСОБА_7 був оглянутий 14.02.2023, і на момент огляду лікарем констатовано, що від рівня середньої третини лівої кисті до рівня нижньої третини лівого передпліччя накладена гіпсова пов`язка, інших ушкоджень на момент огляду не встановлено. Експерт дійшов підсумків щодо тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_7 не шляхом безпосереднього обстеження, а на підставі вказаних медичної довідки №529 КНП ІМР ІР ОО «Ізмаїльська МЦЛ» (т. 2 а.п. 26), копії консультативного висновку (копії запису в амбулаторні карті) від 15.02.2023 (т. 2 а.п. 23), медичного висновку Державної установи «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України» від 10.04.2022 (т. 2 а.п. 24). Крім того, експертом також був використаний консультативний висновок рентгенолога ООБСМЕ від 20.02.2023 з висновком про перелом ІІ п`ясної кістки лівої кісті із задовільним станом кісткових відламків.
		Отже, з вказаного висновку випливає, що судово-медичний експерт самостійно не візуалізував жодного тілесного ушкодження на потерпілому, а підсумки були зроблені ним на підставі наданих медичних документів та копій медичних документів. Єдине, що побачив експерт на ОСОБА_7 , так це наявність гіпсової пов`язки від рівня середньої третини лівої кисті до рівня нижньої третини лівого передпліччя. Тому абсолютно є незрозумілим на підставі чого саме експерт зробив висновок про можливість отримання ОСОБА_7 тілесних ушкоджень саме 03.02.2023, а не в іншій день. До того ж, у цьому ж висновку в дослідній частині експерт чітко вказав, що об`єктивно на момент огляду на тілі у ОСОБА_7 будь-яких видимих ушкоджень та їх слідів, які могли відноситися до вказаного строку  03.02.2023  не виявлено. Більше того, ще більш незрозумілим є висновок експерта про давність утворення контузії лівого очного яблука, адже експертом досліджувалися лише наведені документи, з копії одного з яких не вбачається, кому саме 15.02.2023 був встановлений діагноз про контузію очного яблука, яким саме лікувальним закладом та яким саме лікарем (т. 2 а.п. 23, 60), а інший взагалі датований 10.04.2022 (т. 2 а.п. 24, 60), про що сам експерт вказав у дослідній частині висновку, тобто задовго до настання розглядуваних події 03.02.2023. Також в дослідній частині висновку експерта відсутнє будь-яке обґрунтування щодо давності утворення тілесних ушкоджень потерпілого. У зв`язку з викладеним, на думку суду, висновок експерта про давність утворення тілесних ушкоджень ґрунтується не на спеціальних медичних знаннях, а на припущеннях експерта та/або на поясненнях ОСОБА_7 , наданих експерту про обставини, що, начебто, мали місце 03.02.2023, які наведені у висновку. 
		66.Відповідно до висновку експерта №1150 від 21.08.2023 (т. 2 а.п. 105  107), що складений тим же лікарем судово-медичним експертом ОСОБА_27 , у ОСОБА_7 виявлені ті ж самі тілесні ушкодження, відомості про які були наведені у вищезазначеному висновку експерта №615 від 12.06.2023 (т. 2 а.п. 59  62). Зміст цього висновку експерта, включаючи дослідну частину, ідентичний змісту проаналізованому вище висновку №615 від 12.06.2023, у тому числі щодо документів, що були досліджені експертом. Висновок експерта №1150 від 21.08.2023 (т. 2 а.п. 105  107) тільки доповнений тим, що не виключено, що ці ушкодження могли утворитися при механізмах, указаних в протоколах допиту свідка ОСОБА_14 від 09.05.2023, свідка ОСОБА_17 від 09.05.2023, в показах потерпілого ОСОБА_7 від 24.04.2023 та при слідчому експерименті за його участю від 09.05.2023, а саме  в результаті нанесення ногами у взутті в ділянки лівого ока та в ділянку лівої кисті.
		Враховуючи, що цей висновок експерта був складений тим же судово-медичним експертом, містить ті ж дані про характер та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, а також про підстави підсумків, зроблених експертом, та доповнений лише висновком про механізм виникнення тілесних ушкоджень, то суд не вбачає підстав по-іншому оцінювати його зміст порівняно з вищезазначеним проаналізованим висновком №615 від 12.06.2023. Тому висновки суду, зроблені при оцінці висновку судово-медичного експерта №615 від 12.06.2023, є актуальними і при оцінці висновку експерта №1150 від 21.08.2023.
		Висновки ж експерта про механізм виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 не можуть бути взяті до уваги судом, у зв`язку з тим, що вони зроблені на підставі протоколів допиту свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_17 , які судом не досліджувались, а також на підставі показань ОСОБА_7 під час його допиту на досудовому розслідуванні та під час слідчого експерименту, дані якого визнані судом суперечливими та недостовірними, оскільки протирічать показанням потерпілого ОСОБА_7 під час судового розгляду. До того ж, свідок ОСОБА_17 взагалі не був допитаний судом, а свідок ОСОБА_14 , як встановлено судом, був допитаний слідчим з істотними порушеннями.
		67.Більше того, дані вказаних висновків експертів №615 від 12.06.2023 (т. 2 а.п. 59  60) та №1150 від 21.08.2023 (т. 2 а.п. 105  107), копії медичної довідки №529 КНП ІМР ІР ОО «Ізмаїльська МЦЛ» (т. 2 а.п. 26) спростовують показання потерпілого ОСОБА_7 про те, що перелам руки у нього виник від удару, коли рука була закрита в кайданки, після чого рука набрякла (опухла), і ще деякий час перебувала в кайданках до моменту його звільнення з приміщення селищної ради. Адже при такому механізмі утворення тілесних ушкоджень з подальшим набряком руки безумовно призвів би до утворення на руці характерних слідів у виді смуги та/або кільцеподібних саден з чіткими краями та/або інших тілесних ушкоджень, характерних для стискання рук кайданками.
		68.Так, внаслідок рухів рук в кайданках на зап`ястках утворюються кільцеподібні садна з чіткими краями, ширина яких відповідає товщині напівдуг кайданків. При їх переміщенні на більш товщі відділи рук глибина саден збільшується у напрямку переміщення. При судово-медичному обстеженні постраждалого відразу після травмування можна виявити шматки епідермісу, спрямовані у напрямку руху предмета, який спричинив садно. Якщо особа не намагалась маніпулювати руками, то на ділянках стиснення шкіри, як правило, відсутні ушкодження, але виникає посиніння і набряк м`яких тканин нижче ділянки стиснення.
		Міцно затягнуті кайданки стискають не тільки м`які тканини, але й судини і нерви. Стиснення проявляється болем, набряком, посинінням, порушенням чутливості кистей, неможливістю рухів пальцями. Задля зменшення цієї патологічної симптоматики, руки постраждалих тривалий час охолоджують холодною водою чи снігом, на що треба звернути увагу судово-медичному експерту під час опитування постраждалого. Тривале стиснення зап`ястків кайданками викликає синдром тривалого стиснення («краш-синдром»), неврити, параплегії, паралічі. Наслідком тугого стягування або стиснення кайданками є утворення характерної локалізації ділянок депігментації або пігментації у виді смуги, що оперізує зап`ястки чи гомілковостопні суглоби, крім того, спостерігається зменшення кількості волосся та його фолікул (рубцева алопеція). Такі зміни шкіри у повсякденному житті не виникають, що дозволяє стверджувати про застосування саме названих знарядь травмування (Виявлення тілесних ушкоджень, характерних для катувань, та шляхи їх документальної фіксації у форматі «стамбульського протоколу» : навч. посіб. / ОСОБА_28 та ін., видання Асоціації судових медиків України та ін. Київ. 2021. URL: https://ecpl.com.ua/wp-content/uploads/2021/06/26traven-1.pdf, С. 22  23).
		69.Але ані судово-медичним експертом, ані черговим лікарем під час надання потерпілому ОСОБА_7 медичної допомоги 04.02.2023 таких характерних слідів на його руках виявлено не було. Про те, що у потерпілого ОСОБА_7 були такі сліди також не вказував і сам потерпілий, а також свідки, які його бачили після залишення ним приміщення селищної ради. Навіть свідок ОСОБА_10 не бачила таких слідів на руках потерпілого, хоча вони спільно проживають однією сім`єю. Також черговим лікарем під час надання потерпілому ОСОБА_7 медичної допомоги 04.02.2023 не виявлено жодних тілесних ушкоджень і області ока останнього.
		70.Ці обставини не тільки ставлять під сумнів правдивість показань потерпілого ОСОБА_7 про обставини отримання ним ушкодження руки, а й свідчать про те, що він отримав її в інший спосіб, що повністю узгоджується як з показаннями свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , а також і з показаннями обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_7 тілесні ушкодження в приміщенні селищної ради ніхто не наносив.
		71.Враховуючи, що ОСОБА_7 звернувся до лікаря не відразу після події, а на наступний день, а також те, що свідок ОСОБА_21 бачив ОСОБА_7 наступного дня близько 10:00 год. (до звернення потерпілого до лікаря), коли останній самостійно, без сторонньої допомоги вантажив важку чавунну батарею на 3  4 секції у причіп з металобрухтом, а також висновки судово-медичного експерта про ймовірність отримання ОСОБА_7 тілесних ушкоджень 03.02.2024, тоді як потерпілий був оглянутий експертом лише 14.02.2024, коли жодних ушкоджень на потерпілому експертом не виявлено, у зв`язку з чим висновки експерта в цій частині несуть характер припущень, то є усі підстави вважати, що потерпілий отримав виявлені у нього тілесні ушкодження не 03.02.2024, а пізніше (травму руки), або навіть раніше чи також пізніше (контузію ока). Зрештою, травму руки потерпілий міг отримати саме під час виконання важких робіт по завантаженню причепу металобрухтом.
		72.Враховуючи, що медична довідка №529 від 06.02.2023 (т. 2 а.п. 26) про звернення ОСОБА_7 04.02.2023 до травмпункту лікарні, про його огляд черговим лікарем, а також про надання медичної допомоги у виді гіпсової імобілізації (т. 2 а.п. 26) є завіреною самим потерпілим ОСОБА_7 копією, суду не був неданий її оригінал, а також враховуючи, що в ній зазначена інформація про ушкодження правої руки ОСОБА_7 , тоді як згідно висновкам експертів у останнього була пошкоджена ліва рука, то у суду також виникають обґрунтовані сумніви у достовірності даних, що в ній містяться.
		73.На підтвердження наявності чи відсутності 04.02.2023 тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_7 в області ока судом не можуть бути взяті до уваги надані стороною обвинувачення роздруковані фотознімки із зображенням обличчя ОСОБА_7 (т. 2 а.п. 167  168), які надала свідок ОСОБА_11 під час її допиту на стадії досудового розслідування з огляду на таке.
		74.Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч. 2 ст. 84 КПК).
		75.Статтею 85 КПК передбачено, що належним и є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		76.Згідно зі ст. 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		77.Відповідно до ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
		78.Згідно зі ст. 99 КПК документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні).
		Сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа  його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.
		79.Так, надані стороною обвинувачення в судовому засіданні як доказ роздруковані фотографії із зображенням обличчя ОСОБА_7 не відповідають вимогам ст.ст. 86, 94, 99 КПК, оскільки стороною обвинувачення не надано доказів того, яким шляхом в розумінні ч. 3 ст. 93 КПК та в якому порядку передбаченому КПК (ч. 1 ст. 86 КПК) отримано відповідний доказ. Також стороною обвинувачення згідно до вимог ст. 99 КПК не надано мобільний телефон (фотоапарат), в якому зберігається дане зображення (марка, ідентифікаційні ознаки, власник, тощо).
		80.За аналогічних обставин Верховний Суд у постанові від 05.09.2023 у справі №333/1286/21 погодився з висновком про неналежність та недопустимість фотознімків як доказів.
		81.Крім того, у даному випадку також були істотно порушені положення ст. 245-1 КПК, положення якої докладно регламентують порядок зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису. Зокрема, вказаною статтею передбачено, що зняття показань вказаних технічних приладів та технічних засобів здійснюється на підставі постанови слідчого, прокурора, у присутності слідчого, прокурора шляхом самостійного копіювання особою, яка є власником або володільцем відповідних приладів та засобів, або копіювання такою особою за участю спеціаліста відповідних записів на носії, які надаються слідчим, прокурором, про що обов`язково складається протокол. Дотримання положень цієї норми гарантує достовірність та автентичність даних, які отримуються з вказаних джерел, а також дає можливість визначити час їх створення на першоносії, що дало би змогу визначити їх належність до розглядуваного провадження. Так, на досліджених роздруківках фотознімків, що надані стороною обвинувачення, відсутня будь-яка інформація про дату та час їх створення. А ці обставини мають вирішальне значення при з`ясуванні питання про належність цих фотознімків до розглядуваного провадження. 
		82.У зв`язку з викладеним надані стороною обвинувачення роздруковані фотознімки із зображенням обличчя ОСОБА_7 (т. 2 а.п. 167  168) не можуть бути взяті до уваги судом як неналежні та недопустимі докази.
		83.У будь-якому разі, як було вище наведено, відповідно до ст. 62 Конституції України, ч. 3 ст. 373 КПК обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		84.Таким чином, як версія сторони обвинувачення так і показання потерпілого ОСОБА_7 про застосування обвинуваченим ОСОБА_3 насильницьких дій щодо нанесення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень в приміщенні Суворовської селищної ради не тільки не підтверджена поза розумним сумнівом, а й спростована сукупністю досліджених судом доказами, наданими у тому числі і стороною обвинувачення.
		85.Що стосується обвинувачення в частині застосування обвинуваченим ОСОБА_3 поліцейських заходів у виді фізичного впливу і спеціальних засобів  кайданок  біля будинку потерпілого ОСОБА_7 у обстановці, що склалася, то слід детально проаналізувати та з`ясувати, чи були ці заходи необхідними і пропорційними, чи не виходили вони явно за межі наданих ОСОБА_3 як поліцейському Законом України «Про Національну поліцію» (далі  Закон) прав і повноважень, тобто чи не були вони відкритими, очевидними, ясними для всіх, у тому числі для обвинуваченого, безсумнівними, відвертими. Також для визначення того, чи мало місце перевищення обвинуваченим ОСОБА_3 службових повноважень, необхідно з`ясувати компетенцію обвинуваченого як поліцейського та порівняти її із вчиненими ним діями.
		86.Статтею 23 Закону, якою передбачені основні повноваження поліції, передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює, у тому числі превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення; вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях та ін.
		87.Відповідно до ст. 29 Закону, поліцейський захід  це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень. Поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним.
		Обраний поліцейський захід є необхідним, якщо для виконання повноважень поліції неможливо застосувати інший захід або його застосування буде неефективним, а також якщо такий захід заподіє найменшу шкоду як адресату заходу, так і іншим особам.
		Застосований поліцейський захід є пропорційним, якщо шкода, заподіяна охоронюваним законом правам і свободам людини або інтересам суспільства чи держави, не перевищує блага, для захисту якого він застосований, або створеної загрози заподіяння шкоди.
		88.Згідно ч. 1 ст. 30 Закону, поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом.
		89.Положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 43 Закону передбачено, що поліцейський зобов`язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї та надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров`я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим.
		Вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення.
		90.Частиною першою статті 44 Закону визначено, що поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.
		91.За змістом п. 1 ч. 3 ст. 45 Закону, кайданки та інші засоби обмеження рухомості застосовуються: а) до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та чинить опір поліцейському або намагається втекти; б) під час затримання особи; в) під час конвоювання (доставляння) затриманого або заарештованого; г) якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим; ґ) проведення процесуальних дій з особами у випадках, коли вони можуть створити реальну небезпеку оточуючим або собі.
		92.Відповідно до ч. 1 ст. 260 КУпАП, у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються, у тому числі адміністративне затримання особи.
		93.Згідно ст. 262 КУпАП, адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може провадитися лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те законами України. 
		Адміністративне затримання провадиться органами внутрішніх справ (Національною поліцією)  при вчиненні, зокрема, дрібного хуліганства, вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образи їх, при розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях чи появі у громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.
		94.За обставинами цього провадження, із сукупності досліджених доказів випливає, що обвинувачений ОСОБА_3 , а також його батько ОСОБА_19 прибули до будинку потерпілого ОСОБА_7 у зв`язку з підозрою незаконної поставки останньому дров. Факт поставки дров ОСОБА_7 свідком ОСОБА_14 у вечірній час, а саме близько 22:30 год., 03.02.2023 підтверджується самим потерпілим ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_14 . Як раніше судом вже було зазначено (у п. 26 вироку при оцінці показань ОСОБА_14 ), ані потерпілий ОСОБА_7 , ані свідок ОСОБА_14 , ані сторона обвинувачення не надали підтверджуючих документів законності походження дров, що були доставлені потерпілому ОСОБА_7 свідком ОСОБА_14 , тому показання обвинуваченого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_19 в цій частині про підозри незаконного обігу дров узгоджуються з дійсними обставинами справи.
		95.Потерпілий ОСОБА_7 під час судового розгляду підтвердив ту обставину, що коли він вийшов на вулицю по приїзду поліцейського, він почав висловлюватися нецензурно в бік поліцейського та інших присутніх осіб, обурюючись їх візитом. Враховуючи, що місцезнаходженням була вулиця, яка є громадським місцем, а також те, що могли бути присутні інші громадяни (що, власне, сталося коли через деякий час під`їхав свідок ОСОБА_15 ), то очевидним є те, що дії поліцейського ОСОБА_3 щодо висловлення вимоги ОСОБА_7 про припинення ним нецензурних висловлювань були законними та узгоджувались із завданнями та повноваженнями поліції. Крім того, за поясненнями обвинуваченого ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_15 , які були присутніми на місці, а також інших свідків ( ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 ), що бачили ОСОБА_7 пізніше, останній перебував у стані сп`яніння у той вечір. Факт вживання алкогольних напоїв перед подією підтвердив і сам потерпілий ОСОБА_7 та свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , хоча й вказали про невелику кількість вжитого потерпілим алкоголю.
		96.Таким чином, обставини нецензурного висловлювання на адресу поліцейського та інших присутніх свідків, а також перебування потерпілого на вулиці у стані сп`яніння самі по собі зобов`язували обвинуваченого ОСОБА_3 як поліцейського вжити відповідних заходів щодо припинення протиправної поведінки потерпілого на вулиці у громадському місці. За показаннями обвинуваченого ОСОБА_3 , які об`єктивно підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_19 та свідка ОСОБА_15 , ОСОБА_3 вжив відповідні заходи, висловлюючи вимогу ОСОБА_7 щодо припинення такої поведінки. Але також за показаннями цих осіб, незважаючи на це, ОСОБА_7 не тільки не реагував на зауваження ОСОБА_3 , а й після того, як останній застосував спробу зафіксувати таку поведінку на камеру мобільного телефону, вдався до вибиття з рук обвинуваченого мобільного телефону, а також до замаху на завдання йому тілесних ушкоджень, посунувшись в його бік. Хоча потерпілий ОСОБА_7 заперечує ці обставини, але на них наполягли під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 , свідок ОСОБА_19 та свідок ОСОБА_15 , що були присутніми на місці події. Суд раніше вже зазначав, що показання свідка ОСОБА_19 можна критично оцінити, оскільки він є батьком обвинуваченого, але вони співвідносяться з показаннями інших свідків, у тому числі з показаннями свідка ОСОБА_15 , що також був присутнім на місці події, показання якого оцінити критично суд не знайшов підстав. 
		97.Тому суд констатує, що версія сторони обвинувачення про події, що відбувалися біля будинку ОСОБА_7 , заснована виключно на показаннях потерпілого ОСОБА_7 , які визнані судом суперечливими, у зв`язку з чим без інших доказів про події, що мали місце біля будинку потерпілого, не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку. Цими іншими доказами про обставини, що відбулися біля будинку потерпілого, не можуть виступати показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , що взагалі не були присутніми на місці події, а також показання свідка ОСОБА_10 , яка вийшла вже пізніше, після того, як до ОСОБА_7 були застосовані спеціальні прийоми боротьби та надягання кайданок, у зв`язку з чим вона не могла бачити події, що передували цьому, тому, відповідно, й не може свідчити про них.
		98.Інші докази, що були надані стороною обвинувачення та що були досліджені судом, не підтверджують висунуту вказану версію подій сторони обвинувачення.
		99.Таким чином, стороною обвинувачення не тільки не спростована версія сторони захисту про те, що обвинувачений ОСОБА_3 застосував відносно потерпілого ОСОБА_7 спеціальні прийоми боротьби та надягання кайданок саме внаслідок протиправної поведінки останнього, яка полягала у нецензурній лайці у громадському місці (на вулиці), не реагуванні на законні вимоги поліцейського припинити таку поведінку, образу поліцейського та присутнього свідка ( ОСОБА_15 ), появу потерпілого у громадському місці у п`яному вигляді, а також спробі завдати шкоди поліцейському, а й сукупність зазначених доказів прямо підтверджують небезпідставну вказану версію сторони захисту.
		100.Таким чином, під час судового розгляду не встановлено об`єктивних підстав вважати, що фізичний вплив і спеціальні засоби, застосовані обвинуваченим ОСОБА_3 як поліцейським до потерпілого ОСОБА_7 у виниклій ситуації, були неспівмірними з діями останнього, оскільки дії потерпілого супроводжувалися агресивною поведінкою, погрозами поліцейському та свідку, нецензурною лайкою та фізичною протидією  вибиттям телефону та спробі фізичного впливу на поліцейського. При цьому досліджені докази свідчать про те, що у розглядуваній обстановці застосування ОСОБА_3 фізичного впливу і спеціальних засобів  кайданок, були крайньою мірою, застосовуваною до ОСОБА_7 , так як інші заходи передбаченні Законом України «Про Національну поліцію» та КУпАП були неефективними, оскільки потерпілий не реагував на зауваження та попередження поліцейського.
		101.Разом з цим, суд не погоджується з доводами сторони захисту про те, що потерпілого ОСОБА_7 не було затримано, а він сам надав добровільну згоду на його доставку у селищну раду, оскільки у потерпілого ОСОБА_7 через застосування до нього сили та спецзасобів  кайданок, не було свободи вибору своєї поведінки, та він був змушений залишатися поряд з поліцейським до моменту зняття кайданок з рук потерпілого.
		102.Але, враховуючи обставини, що передували фізичному впливу та затриманню, дії обвинуваченого ОСОБА_3 явно не виходили за межі наданих йому законом прав і повноважень, тобто дії ОСОБА_3 як поліцейського не мали ознак відкритого, очевидного, ясного для всіх, у тому числі для обвинуваченого, безсумнівного та відвертого виходу за межі наданих йому повноважень, оскільки об`єктивно обвинувачений ОСОБА_3 діяв в межах вищенаведених положень чинного законодавства (ст.ст. 29, 30, 43  45 Закону України «Про Національну поліцію», ст.ст. 260, 262 КУпАП), у тому числі щодо застосування фізичного впливу, спецзасобів  кайданок, та затримання ОСОБА_7 . 
		103.Також, враховуючи, що у виниклій ситуації об`єктивно неможливо було скласти протоколи про адміністративні правопорушення з огляду на поведінку потерпілого, а також для забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення у обвинуваченого ОСОБА_3 як поліцейського відповідно до ч. 1 ст. 260 КУпАП були підстави для затримання потерпілого ОСОБА_7 та для доставки його до селищної ради для складання протоколів про адміністративні правопорушення та постанов у справах про адміністративні правопорушення. Як випливає з досліджених доказів, саме з цією метою потерпілий ОСОБА_7 був затриманий та доставлений до селищної ради. Це, зокрема, випливає, окрім як з показань обвинуваченого та свідків, також і з постанови про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 178 КУпАП, а також з протоколів про адміністративні правопорушення за ст.ст. 173, 185 КУпАП, що були складені ОСОБА_3 відносно потерпілого ОСОБА_7 . Знову ж таки, дії обвинуваченого ОСОБА_3 явно не виходили за межі наданих йому законом прав і повноважень в цьому аспекті, оскільки ОСОБА_7 було затримано відповідно та в порядку, встановленому законом, а саме ст. 260 КУпАП, а поліцейський діяв у спосіб та в межах повноважень, наданих йому Конституцією, законами України ті іншими нормативно-правовими актами.
		104.Єдине, чого явно не було дотримано обвинуваченим ОСОБА_3 , так це положень 261 КУпАП, якими передбачено обов`язкове складання протоколу про адміністративне затримання, повідомлення про місце перебування затриманої особи родичів, а також інформування у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника. Але недотримання цих положень автоматично не утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК.
		105.Про винуватість ОСОБА_3 у висунутому обвинуваченні, як сама собою, так і в сукупності з іншими доказами, не може свідчити й постанова Одеського апеляційного суду від 01.05.2023 про скасування постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10.03.2023 та про закриття адміністративного провадження відносно ОСОБА_7 за ст.ст. 173, 185 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, за протоколами, складеними обвинуваченим ОСОБА_3 про події, що відбувалися 03.02.2023 (т. 2 а.п. 124  127), оскільки, по-перше, обставини, встановлені постановою у справі про адміністративне правопорушення, не мають преюдиційного значення для суду при розгляді кримінального провадження. По-друге, вказаною постановою предметом оцінки не виступали дії обвинуваченого ОСОБА_3 , а виключно дії потерпілого ОСОБА_7 . По-третє, обвинувачений ОСОБА_3 не брав участь під час розгляду вказаної справи в апеляційному суді як сторона, у зв`язку з чим не мав можливість ефективно обстоювати свою правову позицію та надавати докази на її підтвердження. І, по-четверте, хоча справа про адміністративне правопорушення і була закрита на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, але все ж, мотивом для прийняття такого рішення слугувала недостатність доказів винуватості ОСОБА_7 у вчиненні вказаних правопорушень, а ст. 247 КУпАП взагалі не передбачена така підстава для закриття справи про адміністративне правопорушення, як відсутність чи недостатність доказів винуватості особи. Тому, у випадку відсутності чи недостатності доказів винуватості особи, органу (посадовій особі), що розглядає справу про адміністративне правопорушення, завжди доводиться закривати справу про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, яким передбачена можливість закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, а не за відсутності чи недостатності доказів.
		106.Крім того, як вбачається з постанови Одеського апеляційного суду від 01.05.2023, предметом дослідження вказаного суду під час апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_7 за ст.ст. 173, 185 КУпАП був значно менший обсяг доказів, ніж під час здійснення цього кримінального провадження відносно ОСОБА_3 . Крім того, частину показань свідків апеляційний суд безпосередньо не сприймав.
		107.Більше того, навіть за умови закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення, не може автоматично свідчити про кримінально карані дії поліцейського під час застосування ним поліцейських заходів та заходів забезпечення провадження в цій справі про адміністративне правопорушення, яка була закрита, адже для того, щоб дії поліцейського щодо застосування поліцейських заходів та заходів забезпечення провадження в справі про адміністративне правопорушення, у тому числі адміністративного затримання, становили кримінальне каране діяння, то ці дії поліцейського мають явно виходити за межі наданих йому законом прав і повноважень, тобто бути відкритими, очевидними, ясними для всіх, у тому числі для поліцейського, безсумнівними, відвертими. А цього при розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_3 стороною обвинувачення не доведено та судом не встановлено.
		108.Зокрема, не встановлені необґрунтованість та безпідставність застосованих поліцейським ОСОБА_3 поліцейських заходів та заходів забезпечення провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_7 і внаслідок проведення службового розслідування, що вбачається з відповідного висновку, затвердженого т.в.о. начальника Ізмаїльського РВП 27.06.2023 (т. 2 а.п. 73  77).
		109.З урахуванням положень ч. 2 ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 17 КПК про те, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення, а також положень ч.1 ст. 92 КПК про те, що обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, у тому числі й винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форми вини, мотивів і мети вчинення кримінального правопорушення, покладається на сторону обвинувачення, то саме ця сторона зобов`язана довести єдину версію винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого йому пред`явлено обвинувачення.
		110.Враховуючи, що небезпідставні доводи сторони захисту не можуть бути спростовані з наведенням переконливих мотивів, які ґрунтуються на обставинах провадження, то це свідчить про існування розумного сумніву в доведеності винуватості ОСОБА_3 .
		111.З урахуванням того, що стороною обвинувачення не надано достатніх доказів на підтвердження своєї версії винуватості ОСОБА_3 у перевищенні службових повноважень працівником правоохоронного органу у поєднанні з не спростуванням небезпідставної версії сторони захисту про обставини, що розглядаються, викликають обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, і цей обґрунтований сумнів всупереч кримінального процесуального законодавства не спростований стороною обвинувачення фактами, встановленими на підставі допустимих, належних і, найважливіше в даному випадку, достатніх доказів. Тому версія подій, яку надало обвинувачення, не дає підстави для визнання ОСОБА_3 винуватим за пред`явленим йому обвинуваченням.
		112.Стаття 22 КПК передбачає змагальність сторін та свободу в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд у відповідності до ч. 6 зазначеної статті КПК, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Судом також відповідно до положень ч. 2 ст. 22 КПК забезпечено рівність прав сторін кримінального провадження на збирання та подання суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК, та всебічно, повно й неупереджено досліджені всі надані сторонами докази. На пропозицію суду перед закінченням з`ясування обставин та перевірки їх доказами сторонами кримінального провадження не надано інших доказів, клопотань або доповнень. Враховуючи фундаментальний принцип кримінального процесу змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також враховуючи положення ст. 92 КПК, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, у тому числі і винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, покладений виключно на слідчого та прокурора та, у встановлених КПК випадках,  на потерпілого, і аж ніяк не на суд. Більше того, ч. 3 ст. 22 КПК прямо заборонено під час кримінального провадження покладання функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду на один і той самий орган чи службову особу.
		113.Усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_3 у висунутому обвинуваченні у силу ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК мають бути витлумачені на його користь.
		114.Для визнання ОСОБА_3 винуватим у перевищенні службових повноважень працівником правоохоронного органу необхідно мати достатньо доказів, які б підтверджували його винуватість у вчиненні злочину. Суперечливі показання потерпілого ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (а також їх показання з чужих слів), суперечливі показання свідка ОСОБА_14 , а також необґрунтовані висновки судово-медичного експерта, які носять характер припущень, про давність утворення тілесних ушкоджень потерпілого, та інші надані стороною обвинувачення докази не є достатніми для ухвалення обвинувального вироку відносно ОСОБА_3 . Крім того, з урахуванням того, що ОСОБА_3 , а також абсолютна більшість свідків, значна частина яких були безпосередніми очевидцями подій, зокрема, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_13 та ОСОБА_21 стверджують, що ОСОБА_3 не завдавав тілесних ушкоджень потерпілому і не міг завдати, а також застосував поліцейські заходи та заходи забезпечення у справі про адміністративне правопорушення відповідно до чинного законодавства, що не тільки не спростовано стороною обвинувачення, а й підтверджено сукупністю досліджених судом доказів, то це є підставою для сумніву щодо винуватості ОСОБА_3 у злочині. Тому для визнання ОСОБА_3 винуватим у перевищенні службових повноважень працівником правоохоронного органу необхідно мати комплекс інших доказів, які б підтверджували його винуватість.
		115.Отже, оцінивши кожний досліджений доказ, на який послався прокурор, відповідно до ст. 94 КПК з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність  з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про недоведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 поза розумним сумнівом у перевищенні службових повноважень працівником правоохоронного органу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК, у зв`язку з чим обвинувачений в силу положень ст. 17 КПК не зобов`язаний доводити свою невинуватість і має бути виправданим на підставі п. 1 ч.1 ст. 373 КПК, у зв`язку з тим, що не доведено, що вчинене кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується.
		 
		Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
		116.Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_19 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 146060,57 грн, моральної шкоди в розмірі 300000 грн в силу ч. 3 ст. 129 КПК слід залишити без розгляду, у зв`язку з виправданням обвинуваченого за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.
		117.Судом встановлено, що ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався, ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 02.08.2023 відносно нього був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час до 27.09.2023, а також він був відсторонений від посади поліцейського офіцера громади ВП Ізмаїльського РВП до 02.09.2023. Після цього за клопотанням прокурора ухвалою суду від 11.12.2023 відносно обвинуваченого ОСОБА_3 був застосований запобіжний захід у виді особистого зобов`язання із зобов`язанням його прибувати за кожною вимогою до суду та з покладанням певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, а також він був відсторонений від посади на строк два місяці. У подальшому вказані заходи забезпечення кримінального провадження продовжувалися у встановленому порядку та їх строки закінчились 26.05.2024.
		118.Процесуальні витрати відсутні, арешт майна не застосовувався.
		Керуючись ст. ст. 369  371, 373  375, ч. 15 ст. 615 КПК, суд 
		 
		ухвалив:
		1. ОСОБА_3 визнати невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст.365 КК, та виправдати його на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК, у зв`язку з тим, що не доведено, що вчинене кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується.
		2.Поновити ОСОБА_3 в правах, обмежених під час кримінального провадження.
		3.Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_19 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 146060,57 грн, моральної шкоди в розмірі 300000 грн залишити без розгляду.
		4.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		5.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
		6.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
		7.Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28.02.2020, з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.
		 
		СУДДЯ
		Ізмаїльського міськрайонного суду                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...