Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/12736/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; інші скарги.
Надіслано судом: 10.12.2024. Зареєстровано: 10.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.12.2024.
Дата набрання законної сили: 06.12.2024
Номер судового провадження: 11-сс/991/919/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 52021000000000167

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 991/12736/24
		Провадження №11-сс/991/919/24
		 
		ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
		АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 грудня 2024 року                                                                                 м. Київ
		 
		Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
		головуючого судді                                 ОСОБА_1 
		суддів                                                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		 
		за участю:
		секретаря судового засідання                 ОСОБА_4 
		 
		підозрюваного                                 ОСОБА_5 
		захисника                                         ОСОБА_6 
		прокурора                                         ОСОБА_7 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 листопада 2024 року, якою відмовлено у задоволенні його скарги на повідомлення ОСОБА_5 про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у кримінальному провадженні № 52021000000000167 від 01.04.2021,
		УСТАНОВИЛА:
		Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 на повідомлення ОСОБА_5 про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у кримінальному провадженні № 52021000000000167 від 01.04.2021.
		Не погодившись із указаним рішенням, захисник ОСОБА_6 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 листопада 2024 року та постановити нову ухвалу, якою його скаргу на повідомлення ОСОБА_5 про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру задовольнити, скасувати повідомлення ОСОБА_5 про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру. 
		06 грудня 2024 року на електронну пошту Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від захисника ОСОБА_6 надійшли доповнення до його апеляційної скарги.
		Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та невмотивованою виходячи з наступного:
		-скріншоти листувань ОСОБА_5 з іншими особами не підтверджують жодну з обставин, викладених у повідомленнях про підозру від 26.02.2024 та від 18.06.2024;
		-скріншоти переписки не містять повідомлень від ОСОБА_5 , які могли б підтверджувати факт надання ним вказівок іншим учасникам організованої групи щодо необхідності вчинення тих чи інших дій, розподілу незаконно отриманих коштів, залучення до організованої групи нових учасників тощо;
		-орган досудового розслідування не навів жодних обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричетність підозрюваного ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому було повідомлено про підозру, а відтак і відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру є необґрунтованими; 
		-для визнання підозр, повідомлених ОСОБА_5 , обґрунтованими, стороною обвинувачення мали бути здобуті належні та допустимі докази на підтвердження того, що: а)  ОСОБА_5 створив організовану групу для вчинення злочину, з чітким зазначенням дати створення такої групи, за яких обставин така група була створена, встановлення ієрархії та системи підпорядкування в такій групі, розподілу обов`язків кожного члена такої групи та доведення таких обов`язків організатором/організаторами кожному з членів організованої групи; б) наявність беззаперечних доказів комунікації ОСОБА_5 , як організатора злочинної групи, який не є службовою особою, з іншими членами організованої групи, які відносяться до категорії службових осіб, а саме працівників АТ «Укрзалізниця», щодо надання відповідних вказівок ОСОБА_5 таким службовим особам - членам організованої групи, необхідних для вчинення злочину. Жодного доказу на підтвердження зазначеного органом досудового розслідування не було здобуто.
		В судове засідання з`явились підозрюваний ОСОБА_5 , його захисник ОСОБА_6 та прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_7 . 
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її у повному обсязі, прокурора САП  ОСОБА_7 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Пунктом 10 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що підозрюваний, його захисник чи законний представник на досудовому провадженні може оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
		Питання повідомлення особи про підозру врегульоване нормами глави 22 КПК України. Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК України, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених КПК України запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		У відповідності до ст. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором і має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
		Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження, дійшла обґрунтованого висновку, що повідомлення про підозру від 26.02.2024 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру від 18.06.2024 відповідає вимогам КПК України та містять всі необхідні відомості, передбачені ст. 277 КПК України. 
		Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваною є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
		Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
		З матеріалів провадження вбачається, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування, а САП - процесуальне керівництво, у кримінальному провадженні № 52021000000000167 від 01.04.2021, зокрема за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
		За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_5 утворив організовану групу з числа службових осіб АТ «Укрзалізниця» та осіб з приватного сектору економіки, які не були пов`язані із АТ «Укрзалізниця» трудовими відносинами, з метою заволодіння грошима АТ «Укрзалізниця» під час організації та проведення регіональними філіями та філіями АТ «Укрзалізниця» публічних закупівель ручних пневматичних інструментів за завищеними цінами шляхом забезпечення перемоги в торгах та укладання договорів із підконтрольними ОСОБА_5 приватними підприємствами, зокрема ТОВ «Аналіт-Технобуд».
		Слідчим суддею встановлено, що:
		- 26.02.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;
		- 18.06.2024 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;
		- відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набув процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 52021000000000167 від 01.04.2021.
		Сторона захисту не оспорює дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, тому, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 26 КПК України, колегія суддів не перевіряє зазначені обставини.
		Відповідно до ч. 3 ст. 17 КПК України, підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.
		Згідно ч. 1 ст. 47 КПК України, захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК України та іншими законами України, з метою, зокрема, забезпечення з`ясування обставин, які спростовують підозру.
		Слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч. 1 ст. 94 КПК України).
		На стадії досудового розслідування перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри здійснюється не в рамках оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав можливої причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування.
		На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21 липня 2011 року), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення. 
		Крім того, обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
		Отже, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
		Як вбачається із матеріалів провадження, на час повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру існували факти та інформація, які свідчили про те, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, про підозру у якому йому було повідомлено. Досліджені слідчим суддею в судовому засіданні докази у своїй сукупності та взаємозв`язку відповідають тому мінімальному рівню стандарту «достатніх доказів для підозри», що закріплений в п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України. 
		Слідчий суддя дійшла обґрунтованого висновку, що наявні в матеріалах провадження докази у своїй сукупності є достатніми для висновку, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження. На цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема, пов`язаних з визнанням особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для подальшого розслідування.
		Доводи сторони захисту про некоректність підозри не є беззаперечними, не свідчать про її необґрунтованість та не виключають можливу причетність підозрюваного ОСОБА_5 до кримінального правопорушення.
		Колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту, що скріншоти листувань ОСОБА_5 з іншими особами не підтверджують жодну з обставин, викладених у повідомленнях про підозру від 26.02.2024 та від 18.06.2024 і погоджується із висновками слідчого судді про те, що саме по собі листування (обговорення) має оцінюватись не з контексту конкретного повідомлення, на яке звертає увагу захисник, а вцілому зі змісту обговорень/переписок всіх осіб між собою, та наслідками (вчинення дій, прийняття рішень, укладення договорів, складання актів, призначення осіб на посаду), які настали або мають настати.
		Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності достатніх підстав для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, та можуть бути перевірені судом під час судового розгляду кримінального провадження по суті. 
		У рішенні у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) (заява № 49684/99 від 27.09.2001) (п. 30), Європейський Суд з прав людини відзначив, що: «…Незважаючи на те, що п. 1 ст. 6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент…». 
		За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не знаходить.
		Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду скарги на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін.
		Невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження чи істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
		У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.
		Керуючись статтями 309, 376, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
		ПОСТАНОВИЛА:
		Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 листопада 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 на повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
		 
		       Головуючий суддя:                                                                              ОСОБА_1 
		 
		       Судді:                                                                          ОСОБА_2 
		 
		        ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...