Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/1157/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин.
Надіслано для оприлюднення: 10.12.2024. Зареєстровано: 11.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.12.2024.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		27.11.2024 Справа № 914/1157/23 
		Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю., за участі секретаря судового засідання Свистуна П.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова, м. Львів,
		до відповідача 1: Львівської міської ради, м. Львів,
		до відповідача 2: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Панчишина-5», м. Львів,
		до відповідача 3: Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, м. Тернопіль,
		до відповідача 4: Державного кадастрового реєстратора Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Пендзей Назарія Михайловича, м. Тернопіль,
		про визнання незаконними та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації земельної ділянки
		 
		За участі представників:
		від прокуратури: Леонтьєва Н.Т. - прокурор,
		від відповідача 1 : Гордєєва О.В. - представник,
		від відповідача 2: не з`явився,
		від відповідача 3: не з`явився,
		від відповідача 4: не з`явився.
		Керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до: Львівської міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Панчишина-5», м. Львів, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, м. Тернопіль, та Державного кадастрового реєстратора Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Пендзей Назарія Михайловича, м. Тернопіль. У позові керівник прокуратури просить суд: визнати незаконними та скасувати ухвали Львівської міської ради № 6764 від 07.09.2020 та № 2747 від 06.12.2022 р.; скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0823 га кадастровий номер 4610137200:04:005:0134 з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності в особі Львівської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 4610137200:04:005:0134 площею 0,0823 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2692908146101) з одночасним припиненням речового права; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права - права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4610137200:04:005:0134 площею 0,0823 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2692908146101) за ОСББ «Панчишина-5» (номер запису про інше речове право 49264341), припинивши інше речове право - право постійного користування земельною ділянкою.
		Стислий виклад позиції прокуратури.
		Прокурор вважає, що відповідачами при формування земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:04:005:0134 як об`єкта цивільних прав невірно визначено таку її істотну характеристику як цільове призначення (категорія) земельної ділянки. 
		На думку прокуратури, земельна ділянка площею 0,0823 га з кадастровим номером 4610137200:04:005:0134 не вірно сформована та зареєстрована як об`єкт цивільних прав в якості земельної ділянки житлової та громадської забудови. На цій земельній ділянці розташований будинок № 5, який є пам`яткою архітектури та містобудування місцевого значення. Земельна ділянка розташована в межах історичного ареалу міста, тому вказана земельна ділянка за своїм цільовим призначенням, відповідно до приписів ст.ст. 53, 54 ЗК України та ч. 1 ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини», є землею історико-культурного призначення.
		Вказане, на думку прокуратури, порушує інтереси держави та територіальної громади м. Львова, оскільки правовий режим використання та захисту земельної ділянки, яка фактично є землею історико-культурного призначення, не буде збережений, забезпечений та дотриманий при її використанні в якості такого об`єкта цивільних прав, як земля житлової та громадської забудови. Правовий режим захисту земель історико-культурного призначення, передбачений ЗК України, Законом України «Про охорону культурної спадщини», різниться від правового режиму використання та захисту земельних ділянок житлової та громадської забудови. Особливості правового режиму, який поширюється на землі історико-культурного призначення, не будуть застосовані за наявності у земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:04:005:0134 такого цільового призначення як земля житлової та громадської забудови.
		Відзив відповідача 3 на позов (том справи 1, а.с. 110-115). 
		Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області зазначає, що згідно з приписами ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний кадастровий реєстратор самостійно приймає рішення про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, про відмову у здійсненні таких дій. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора забороняється, крім випадків, встановлених Законом.
		Відповідач 3 також цитує у відзиві норми ст. ст. 9, 15, 21, 24, 30 Закону України «Про Державний земельний кадастр», а також Закону України «Про землеустрій».
		Відповідь прокурора на відзив відповідача 3 (том справи 1, а.с. 118-120, 144-146, 170-178). 
		Прокурор зазначає, що з моменту присвоєння земельній ділянці кадастрового номера та її державної реєстрації, земельна ділянка є сформованою як об`єкт цивільних прав.
		На підставі ст.ст. 53 та 54 ЗК України, ч. 1 ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» спірна земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення, оскільки розташований на ній будинок № 5 по вул. Панчишина у м. Львові є пам`яткою України і занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
		Згідно з п.п. 4, 5 Порядку ведення Державного земельного кадастру, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051, ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.
		Державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі здійснено за невідповідності поданих документів вимогам законодавства.
		В силу приписів ст. ст. 91 та 96 ЗК України на землях історико-культурного призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню.
		Відзив відповідача 1 на позов (том справи 1, а.с. 203-209).
		Львівська міська рада у відзиві просить відмовити у задоволенні позову повністю.
		На момент прийняття Львівською міською радою ухвали № 6747 від 07.09.2020 р. «Про надання ОСББ «Панчишина 5» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Панчишина, 5» ще не було визначено категорії земельної ділянки.
		Межі історичного ареалу м. Львова не погоджені у встановленому законодавством порядку, оскільки не погоджені Міністерством культури та інформаційної політики України. Отже, відповідач 1 не мав підстав відмовити відповідачу 2 у наданні земельної ділянки станом на 2022 р. 
		Львівська міська рада вважає, що прокуратурою обрано неефективний спосіб захисту порушеного права, оскільки земельна ділянка, навіть за умови задоволення судом позову, залишатиметься у комунальній власності, а відповідачу 2 на підставі ст. 120 ЗК України належить право користування земельною ділянкою, на якій розташовано об`єкт нерухомого майна.
		За таких обставин, реєстрація земельної ділянки, на думку відповідача 1, та передача її у користування ОСББ «Панчишина, 5» не порушує нічиїх прав та інтересів.
		Пояснення прокуратури (том справи 3, а.с. 55-57).
		Прокурор посилається на те, що в силу п. 4 та п. 5 Порядку ведення Державного земельного кадастру, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2021 р. № 1051, ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. До складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори.
		Згідно з ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
		У витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку йдеться про те, що органом, який зареєстрував спірну земельну ділянку є відділ № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області. Який входить до структури відповідача 3.
		На думку прокурора, відповідач 3 є держателем державного земельного кадастру, а відповідач 4 допустив порушення при здійсненні державної реєстрації і діє у складі відділу № 1.
		Додаткові пояснення відповідача 3 (том справи 3, а.с. 74-76).
		Відповідач 3 пояснює, що в силу частин 6 та 7 ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» у нього відсутні повноваження щодо перевірки дій державного кадастрового реєстратора при державній реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
		Водночас, на підставі ч. 2 ст. 29 Закону України «Про Державний земельний кадастр» рішення, дії чи бездіяльність державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до територіального органу Держгеокадастру.
		Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
		Позовна заява залишалась судом без руху. У зв`язку з усуненням недоліків позовної заяви ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. 
		Підготовче засідання у справі відкладалось, строк підготовчого провадження у справі продовжувався з підстав, зазначених в наявних у матеріалах справи ухвалах суду.
		Ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/1157/23 до судового розгляду по суті.
		Судове засідання з розгляду справи по суті відкладалось з підстав, наведених у наявних у матеріалах справи ухвалах суду.
		Суд задовільняв клопотання відповідача-3 про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
		Клопотання відповідача 3 про відкладення судового засідання не підлягає задоволенню, оскільки явка представника відповідача 3 у судове засідання не визнавалась судом обов`язковою.
		Мотивувальна частина рішення.
		Враховуючи зміст позовної заяви, характер спірних правовідносин у справі, до переліку обставин, які є предметом доказування, належить доказування існування обставин, котрі свідчать про формування земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав, з порушенням вимог закону щодо визначення категорії такої земельної ділянки, що в свою чергу порушує право та інтерес територіальної громади і держави на дотримання вимог закону та використання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення. До предмета доказування сторони, яка має у справі протилежний процесуальний інтерес, належить доказування існування обставин, які спростовують факт порушення інтересів держави та територіальної громади при формуванні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав.
		Вичерпний перелік доказів, якими прокурор та відповідачі підтверджують наявність обставин, що належать до предмета доказування у справі, зазначено ними в додатках до позовної заяви, відзиву, відповіді на відзив та пояснень.
		Беручи до уваги характер спірних правовідносин, вірогідність наявних у матеріалах справи та перевірених судом доказів, застосовуючи викладені нижче норми права та вважаючи встановленими наведені нижче обставини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
		Львівська міська рада 07.09.2020 р., розглянувши звернення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Панчишина-5» від 12.12.2019 р., прийняла ухвалу (том справи 1, а.с. 89) про надання відповідачу 2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. М. Пачишина, 5, орієнтовною площею 0,0823 га для обслуговування багатоквартирного житлового будинку за рахунок земель, що не надані у власність або користування, з подальшим їх переведенням до земель житлової та громадської забудови.
		У Державному земельному кадастрі 31.10.2022 р. відділ № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області зареєстрував новосформований об`єкт цивільних прав, а саме земельну ділянку площею 0,0823 га з кадастровим номером 4610137200:04:005:0134, розташовану у м. Львові по вул. Панчишина, 5, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення земельної ділянки: 02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, а також вид обмеження у використанні земельної ділянки: історичний ареал населеного місця. Вказані обставини підтверджуються Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-4600073222023, який сформовано 26.01.2023 (том справи 1, а.с. 57-58).
		Згодом, 06.12.2022 р., ухвалою Львівської міської ради № 2747 (том справи 1, а.с. 90) затверджено відведення відповідачу 2 проекту землеустрою щодо відведення згаданої земельної ділянки та надано земельну ділянку площею 0,0823 га на вул. Панчишина, 5 (кадастровий номер 4610137200:04:005:0134) з обмеженнями без права перекриття наскрізних проїздів, у постійне користування для обслуговування багатоквартирного житлового будинку за рахунок земель житлової і громадської забудови, перевівши їх із земель, що не надані у власність або користування.
		Право комунальної власності відповідача 1 на земельну ділянку з кадастровим номером 4610137200:04:005:0134 та право постійного користування відповідача 2 цією земельною ділянкою зареєстровано 13.02.2023 р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою № 324113274 від 27.02.2023 р.(том справи 1, а.с. 31).
		Згідно з ст. 42, ч. 1 та п. «д» ч. 2 ст. 92 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
		Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
		Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
		Прокурор у справі не оспорює ані факту наявності у територіальної громади м. Львова наданого законом права власності на земельну ділянку, ані факту наявності у співвласників багатоквартирного будинку № 5 по вул. Панчишина у м. Львові встановленого законом права на набуття права постійного користування земельною ділянкою.
		Прокурор оспорює правомірність присвоєння земельній ділянці з кадастровим номером 4610137200:04:005:0134, при формуванні об`єкта цивільних прав, такої істотної її властивості як категорія земель (землі житлової та громадської забудови). Прокурор стверджує, що об`єкту цивільних прав (земельній ділянці з кадастровим номером 4610137200:04:005:0134) безпідставно та неправомірно встановлено (змінено) цільове призначення і переведено земельну ділянку до земель житлової та громадської забудови. На думку прокуратури, спірна земельна ділянка, в силу приписів ст.ст. 53, 54 ЗК України та ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини», належить до земель історико-культурного призначення.
		Листом Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради від 06.12.2022 р. № 0004-вих-107946 (том справи 1, а.с. 42) та Паспортом об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини (том справи 1, а.с. 48-49) підтверджуються ті обставини, що будинок № 5 по вулиці Панчишина у м. Львові, згідно із Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» № 14 від 18.01.2021 р., занесено в Перелік пам`яток архітектури місцевого значення (охоронний номер 5085-Лв, охоронний номер 2770). Вказана будівля взята на облік, згідно із розпорядженням Представника Президента України у Львівській області № 374 від 15.04.1994 р., розташована в межах історичного ареалу м. Львова, а також в буферній зоні об`єкта Світової спадщини ЮНЕСКО, є раритетною пам`яткою житлової архітектури 30-рр. ХХ ст.
		Згідно з приписами ст.ст. 53 та 54 ЗК Україні та ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини», в редакції, яка діяла на момент прийняття спірних ухвал та вирішення питання про віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:04:005:0134 до земель житлової і громадської забудови, до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.
		Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.
		Землі, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.
		В силу норм п. «г» ч. 1 ст. 150 ЗК України до особливо цінних земель відносяться у тому числі й землі історико-культурного призначення. 
		На момент прийняття спірних ухвал № 6764 від 07.09.2020 р. та № 2747 від 06.12.2022 р. та на момент державної реєстрації земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у Державному земельному кадастрі (31.10.2022 р.) нормами ч. 2 та ч. 3 ст. 20 ЗК України встановлено, що віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу. 
		Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.
		На підставі встановлених вище обставин та наведених норм права, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що незалежно від цільового використання будівлі, споруди, яка є пам`яткою і розташована на земельній ділянці, земельна ділянка, на якій розташоване таке нерухоме майно, належить до земель історико-культурного призначення за фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам`яткою архітектури. За Законом такий правовий режим пов`язаний лише з фактом знаходження на земельній ділянці споруди (будівлі), яка є пам`яткою архітектури. 
		Такий висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду, які викладено у п. 60 його постанови від 12 грудня 2023 р. у справі № 380/13557/21. 
		В силу ст. 1 Закону України «Про державний земельний кадастр» та ст. 79-1 ЗК України державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж; державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера;
		Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
		Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.
		Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
		Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
		Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
		Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
		Враховуючи наведені вище правові норми, доводи прокурора про те, що формування спірної земельної ділянки як об`єкта цивільних прав та передання цього об`єкта у постійне користування відповідачу 2 із зазначенням цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:04:005:0134 як землі житлової і громадської забудови, суперечить вимогам земельного законодавства та законодавства про охорону культурної спадщини, обгрунтовані. 
		Вказане порушує інтерес держави до забезпечення дотримання законності та порушує право територіальної громади і держави на забезпечення належного правового режиму використання і охорони спірного об`єкта цивільних прав. В силу ст. 54 Конституції України та Закону України «Про охорону культурної спадщини» культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність. Об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріорітетних завдань органів державної влади.
		Згідно з нормами ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою, зокрема для: визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.
		Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом, у визначених законом випадках.
		У матеріалах справи немає доказів, які б давали суду правові підстави вважати встановлений ст. 21 ЗК України спосіб захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права та законного інтересу, що спричинений порушенням порядку встановлення та зміни цільового призначення земель (ст. 21 ЗК України), неефективним.
		Крім цього, ухвалою № 6764 від 07.09.2020 р. змінено цільове призначення земельної ділянки, яка належить до категорії особливо цінних земель, з порушенням приписів ч. 7 ст. 20 ЗК України, оскільки нею вирішено питання про подальше переведення земельної ділянки до земель житлової та громадської забудови. Вказане потягнуло за собою правові наслідки у вигляді виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку з вказаним в ухвалі від 07.09.2020 р. цільовим призначенням.
		Згідно з ст. 3, ч. 1 ст. 11, ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» Державний земельний кадастр базується, у тому числі й на принципі об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі. Відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до норм та правил, технічних регламентів.
		Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
		Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
		Згідно з ч. 13 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.
		Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, відповідні права припиняються.
		Таким чином, вимога про скасування реєстрації земельної ділянки фактично має на меті припинення існування такої ділянки як об`єкта цивільних прав із цільовим призначенням (категорією): землі громадської і житлової забудови. 
		Що стосується участі у справі прокурора, то в силу висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладено у її постанові від 11.06.2024 р. у справі № 925/1133/18 (п. 140), прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави. 
		З огляду на викладе, позовні вимоги підлягають задоволенню.
		На підставі ст. 129 ГПК України суд дійшов висновку про необхідність покладення судового збору у справі на відповідача 1, так як спір у справі виник внаслідок його неправильних дій. 
		Керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
		В И Р І Ш И В:
		 1. Позов Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова (79005, м. Львів, вул. Богомольця, 9), до відповідача-1: Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, ідентифікаційний код 04055896), до відповідача-2: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Панчишина-5» (79000, м. Львів, вул. Панчишина, 5, ідентифікаційний код 39672691), до відповідача-3: Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (46002, м. Тернопіль, вул. Лисенка, 20А, ідентифікаційний код 39766192), до відповідача-4: Державного кадастрового реєстратора Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Пендзей Назарія Михайловича (46002, м. Тернопіль, вул. Лисенка, 20А) задовольнити повністю.
		Визнати незаконною та скасувати ухвалу Львівської міської ради № 6764 від 07.09.2020 «Про надання ОСББ «Панчишина-5» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. М. Панчишина, 5».
		Визнати незаконною та скасувати ухвалу Львівської міської ради № 2747 від 06.12.2022 «Про затвердження ОСББ «Панчишина-5» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у постійне користування земельної ділянки на вул. М. Панчишина, 5».
		Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0823 га кадастровий номер 4610137200:04:005:0134 з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки.
		Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності в особі Львівської міської ради (код ЄДРПОУ 04055896) на земельну ділянку з кадастровим номером 4610137200:04:005:0134 площею 0,0823 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2692908146101) з одночасним припиненням речового права.
		Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права  права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4610137200:04:005:0134 площею 0,0823 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2692908146101) за ОСББ «Панчишина-5» (ідентифікаційний код юридичної особи 39672691) (номер запису про інше речове право 49264341), припинивши інше речове право  право постійного користування земельною ділянкою.
		Стягнути з Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, ідентифікаційний код 04055896), на користь Львівської обласної прокуратури (79005, м. Львів, проспект Шевченка, 17/19, код ЄДРПОУ 02910031) 13420 грн. судового збору.
		Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
		 3 .Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 4. Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
		 5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
		Повне рішення складено 09.12.2024 р.
		 
		СуддяБортник О.Ю.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...