Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/20761/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Надіслано для оприлюднення: 10.12.2024. Зареєстровано: 11.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.12.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/522/3478/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024160000000498

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		10.12.2024 
		 
		Справа № 522/20761/24
		Провадження по справі № 1-кп/522/3478/24
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		10 грудня 2024 року                                                                 м. Одеса
		Приморський районний суд м. Одеси у складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
		здійснивши судовий розгляд у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси № 106, на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024160000000498 від 28.10.2024 року стосовно:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньою освітою, офіційно працевлаштованого, одруженого, уродженця м. Токмак Запорізької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
		-19.02.2008 року вироком Апеляційного суду Запорізької області за п. 4, 10, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 152 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років, на підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, остаточно призначено до відбування покарання за вироком Токмакського районного суду Запорізької області від 13.01.2006 року у виді 16 років та 6 місяців позбавлення волі, який на підставі ухвали Верховного суду України від 05.06.2008 року було змінено: 21.05.2021 року звільнено по відбуттю строку покарання,
		за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора - ОСОБА_4 ,
		захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_6 , -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Так встановлено, що 24 .02.2022 о 05:00 год. за наказом президента Російської Федерації ОСОБА_7 , збройні сили Російської Федерації незаконно, віроломно вторглись на територію Україну, здійснили широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад, застосовуючи всі види стрілецької, артилерійської, ракетної, іншої зброї, в тому числі засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, спричиняючи ураження і руйнування об`єктів військової і цивільної, в тому числі критичної, інфраструктури, ураження і вбивства особового складу підрозділів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, мирного населення, масово порушуючи при цьому закони та звичаї війни, передбачені міжнародними договорами, і масово вчиняючи на території України злочини проти основ національної безпеки України, проти життя та здоров`я особи, проти волі, честі та гідності особи, проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, проти власності, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
		У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_8 від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ введено військовий стан на всій території України, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
		Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженим Законом України № 2105-IX від 03.03.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на всій території України протягом 90 днів із дня набрання чинності Указом. Також указом, серед іншого, постановлено:
		- призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами;
		- місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому законом порядку, серед іншого, своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини;
		- здійснення призову військовозобов`язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
		У подальшому, строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку.
		Статтею 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
		Згідно зі ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
		Абзацом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Аналогічне визначення особливого періоду міститься у Законі України "Про оборону України", згідно з абзацом 13 ч. 1 ст. 1 якого, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Таким чином, враховуючи введення в Україні у встановленому законом порядку правового режиму воєнного стану, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні діє особливий період у розумінні Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" і Закону України "Про оборону".
		Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, військовому командуванню разом з військовими адміністраціями, органами виконавчої влади, правоохоронними органами та за участю органів місцевого самоврядування постановлено запроваджувати і здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи правового режиму воєнного стану, реалізовувати повноваження, необхідні для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
		Законом України "Про правовий режим воєнного стану" визначено поняття воєнного стану. Так, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Згідно зі ст. 17 Закону України "Про оборону", захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно з законодавством. Громадяни України проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов`язок у запасі відповідно до законодавства.
		Ч. 1 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
		Згідно із ч. 2 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
		Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
		Ч. 7 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують, серед іншого, районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
		Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, серед іншого, прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.
		Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний і персональний.
		Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центра комплектування та соціальної підтримки.
		Ч. 3 ст. 3 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено, що зміст мобілізаційної підготовки, серед іншого, становить: військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; підготовка та накопичення військово-навчених людських ресурсів призовників, військовозобов`язаних та резервістів для комплектування посад, передбачених штатами воєнного часу.
		Статтею 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Зокрема, відповідно до ч. 1 цієї статті, громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. Згідно з ч. 3 цієї статті, під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Збройні Сили України", Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
		Згідно з ч. 3 Закону України "Про Збройні Сили України", до структури Збройних Сил України відносяться, серед іншого, органи військового управління.
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України", до органів військового управління, серед іншого, відносяться територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки і мобілізації.
		Правовий статус і повноваження територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки визначені Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі за текстом - Положення про ТЦК та СП). Так, згідно з пунктом 1 Положення про ТЦК та СП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, м. м. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізуються Міноборони.
		Пунктом 8 Положення про ТЦК та СП визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. м. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження військової служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, тощо.
		Повноваження територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки визначені пунктом 9 Положення про ТЦК та СП. Так, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, серед іншого, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, інших категорій військовослужбовців; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
		Так встановлено, що 04 лютого 2023 року у громадянина України ОСОБА_3 який усвідомлював, що Російська Федерація здійснює широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад проти України, у зв`язку з чим в Україні у встановленому законом порядку введено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію, виник злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період шляхом поширення інформації про дати і місце проведення військовослужбовцями районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 заходів з оповіщення людських мобілізаційних ресурсів, частково супроводжуючи свої дії фото - відео фіксацією військовослужбовців, розміщення мобільних блокпостів, які стали йому відомі у цей же період часу, на початку лютого 2023 року, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, з метою сприяння ухиленню громадянами України від виконання визначеного Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" обов`язку з`явитися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
		На виконання свого злочинного умислу, 04.02.2023 близько 10 год. 22 хв. знаходячись в місті Одесі на вулиці Пантелемонівський поряд з магазином « Фокстрот » (м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 88/1) та 04.02.2023 о 17 год. 31 хв., 05.03.2024 о 09 год. 50 хв., 09.03.2023 о 00 год. 09 хв., 08.05.2024 о 10 год. 21 хв., 21.01.2024 о 19 год. 34 хв., 08.03.2024 о 09 год. 18 хв., 19.03.2024 о 08 год. 52 хв., 20.04.2024 о 07 год. 28 хв. та 20.04.2024 о 09 год. 48 хв., інші місця досудовим розслідуванням не встановлені, діючи умисно, маючи умисел на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді зниження обороноздатності України в умовах воєнного стану і збройної агресії Російської Федерації проти України, загрози її національній безпеці, ОСОБА_3 , діючи умисно, використовуючи мобільний телефон чорного кольору марки Samsung S/N: НОМЕР_1 ,IMEI № НОМЕР_2 який приєднаний до мережі Інтернет, будучи зареєстрованим в месенджері (сервісі для обміну голосовими, текстовими повідомленнями і медіафайлами) «Тelegram» під ім`ям користувача « ІНФОРМАЦІЯ_16 » та ніком « ОСОБА_10 », прив`язаним до його номеру телефону НОМЕР_3 , розповсюдив у месенджері «Тelegram» в каналах: « ІНФОРМАЦІЯ_12 », що має 6838 підписників за посиланням (ІНФОРМАЦІЯ_13 ), « ІНФОРМАЦІЯ_14 » (povestkinfo), що має 2879 підпісників за посиланням (ІНФОРМАЦІЯ_15 ) повідомлення з фотознімками та відеофайлами, в яких міститься інформація про дати і місце проведення військовослужбовцями районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 заходів з оповіщення людських мобілізаційних ресурсів, що стали йому відомі на початку лютого 2023 року за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, наступного змісту:
		-04.02.2023 о 10 год. 22 хв. - «Вн8646 фокстрот на Пантелемоймоновской возле привоза с двух сторон пакуют людей, хватают за руки и сидой водоккт в автобус»»;
		-04.02.2023 о 17 год. 31 хв. - «ЖК Золотые столбы две скорые,и жёлтый бус,ищут жертв» (юридична адреса ЖК «Золоті стовби» знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 1/17);
		-05.03.2024 о 09 год. 50 хв. - «Староконный рынок, со стороны Разумовской всё чисто»;
		- 09.03.2023 о 00 год. 09 хв. - «Одесситка засняла видео, как возле морского института военкомат вместе с полицией задерживают её мужа за уклонение от призыв»;
		- 08.05.2024 о 10 год. 21 хв. - «Стараконный рынок, много ТЦК и полиця, ходять по рядам»;
		-21.01.2024 о 19 год. 34 хв. - «Грушевского/Химическая блокпост»;
		-08.03.2024 о 09 год. 18 хв. - «Стоят общаються с парнем возле зимнего катка на Небесной Сотни» (юридична адреса зимового катка знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Небесної Сотні, 4б);
		-19.03.2024 о 08 год. 52 хв. - «Блок пост Б. Арнаутская »;
		- 20.04.2024 о 07 год. 28 хв. - «Клеверный мост, в сторону города много ТЦК»;
		-20.04.2024 о 09 год. 48 хв. - «Клеверный в сторону города! Актуально на 09:45».
		В умовах особливого періоду факт розголошення зазначених відомостей унеможливлює виконання у повному обсязі поставлених співробітникам ІНФОРМАЦІЯ_2 завдань. 
		Дії, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ч. 1 ст. 114-1 КК України, за кваліфікуючими ознаками: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, визнав в повному обсязі та підтвердив обставини кримінального правопорушення, які описані в обвинувальному акті. Пояснив, що в період з лютого 2023 року по квітень 2024 року в різний час, він в різних місцях по дорозі на роботу фіксував розташування блок-постів та в подальшому надсилав вказану інформацію в месенджер «Тelegram» в групу «Повестки Одесса Чат», та коли його затримали додаток не видалив. На той час не розумів, що за це передбачена кримінальна відповідальність, інакше не вчиняв би вказані дії. 
		Просив суд суворо його не карати, врахувати його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, те, що перерахував на користь ЗСУ грошові кошти, та призначити йому покарання не пов`язане з позбавленням волі.
		Захисник обвинуваченого просив суд суворо не карати його підзахисного та врахувати його щире каяття, та призначити покарання передбачене санкцією статті з можливістю застосування положень ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та повернути мобільний телефон на який накладено арешт.
		Прокурор просив призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді 5 років позбавлення волі, із застосуванням положень ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 3 роки, із застосуванням спеціальної конфіскації мобільного телефону, як знаряддя вчинення злочину. Долю речових доказів просив вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		При таких обставинах, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів по справі, докази у судовому засіданні не досліджувались, згідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.
		Суд з`ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини кримінального провадження, та упевнився у добровільності їх позиції, їм було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини у апеляційному порядку.
		Приймаючи до уваги вищевказане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, повністю доведена.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_3 містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, та суд кваліфікує їх за кваліфікуючими ознаками: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.
		Мотивування прийнятого рішення. 
		При визначенні мотивів призначення покарання суд керується таким.
		Відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		Відповідність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника визначена насамперед ст. 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також з принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.
		Крім того, як неодноразово наголошував у своїх висновках Верховний Суд, що суди не повинні допускати спрощений та однаковий підхід до розгляду справи та застосовувати індивідуалізацію покарання, з урахуванням конкретних обставин кожної справи. Індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта (постанова Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі №207/5011/14-к (провадження №51-1985км 18).
		Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
		У частині 2 ст. 65 КК України встановлено презумпцію призначення більш м`якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. Суд вважає, що такий же принцип застосовується і при вирішенні питання про порядок відбування покарання, зокрема, про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» судам необхідно мати на увазі, що частиною 1 статті 75 КК передбачено звільнення від відбування покарання з випробуванням тільки тих осіб, які засуджуються до позбавлення волі на строк не більше п`яти років, тобто лише щодо основного покарання, що має бути належним чином вмотивовано у вироку. Рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного до трьох років (ч. 3 ст. 75 КК України).
		Щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 .
		Призначаючи обвинуваченому  ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючих покарання обставин та відсутність обтяжуючих покарання обставин.
		Призначаючи обвинуваченому  ОСОБА_3 покарання, суд враховує його особу, який є громадянином України, проживаючого в м. Одеса, у лікаря на наркологічному обліку не перебуває, та те, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше судимого, проте покарання відбув в 2021 року. 
		Також суд враховує характеризуючи особу обвинуваченого дані, зокрема те, що він позитивно характеризується за місцем проживання.
		Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого  ОСОБА_3 суд враховує те, що він щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення та активно сприяв розкриттю злочину. 
		Крім того, стороною захисту в судовому засіданні було долучено квитанцію, згідно якої ОСОБА_3 було перераховано 50000 грн. 00 коп. на потреби ЗСУ. 
		Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого  ОСОБА_3 , судом не встановлено.
		Санкцією ч. 1 ст. 114-1 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.
		Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючих покарання обставин та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за можливе призначити  ОСОБА_3 покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 114-1 КК України, у виді п`яти років позбавлення волі.
		Крім того, прокурор та сторона захисту просили призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі, визначивши іспитовий строк.
		Врахувавши в сукупності наведені вище обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, наявність пом`якшуючих покарання обставин, а саме щирого каяття, та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд доходить висновку про можливість виправлення та перевиховання засудженого без ізоляції від суспільства із застосуванням положень ст. 75 КК України, а тому вважає за можливе звільнити обвинуваченого  ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном 3 роки.
		При цьому суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, які будуть достатні для забезпечення належної поведінки  ОСОБА_3 та виконуватимуть виховну та превентивну функцію.
		Таким чином, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		На підставі вищезазначеного, суд вважає, що таке покарання буде законним, справедливим, достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим та досягне своєї мети.
		Щодо заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжений ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05.12.2024 року стосовно ОСОБА_3 слід скасувати у зв`язку з призначенням покарання не пов`язаного з позбавленням волі. 
		Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
		Кримінальним правопорушенням шкода не завдана, потерпілих у кримінальному провадженні немає, цивільний позов не заявлено. 
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_3 термін його попереднього ув`язнення з 24.10.2024 року по 10.12.2024 року: із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі. 
		На підставі ст. 174 КПК України, арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 31.10.2024 року, на майно, вилучене 24.10.2024 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: мобільний телефон марки «Samsung», чорного кольору модель «S/N:SM-F315F-DS», ІMEI НОМЕР_2 , з номером телефону: НОМЕР_4 , необхідно скасувати.
		Питання щодо речових доказів судом вирішується в порядку вимог ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 50, 63, 65, 75, 76, 114-1 КК України, ст. 100, 174, ч. 3 ст. 349, 367-371, 373, 374, 376, 395 КПК України, -
		УХВАЛИВ:
		Визнати винним  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
		Призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання за ч. 1 ст. 114-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років. 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном 3 (три) роки.
		На підставі ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжений ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05.12.2024 року стосовно ОСОБА_3 - скасувати, 
		Негайно звільнити ОСОБА_3 з-під варти в залі суду. 
		Роз`яснити ОСОБА_3 , що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою накладення адміністративних стягнень і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_3 термін його попереднього ув`язнення з 24.10.2024 року по 10.12.2024 року: із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі. 
		Накладений арешт ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 31.10.2024 року, на майно, вилучене 24.10.2024 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: мобільний телефон марки «Samsung», чорного кольору модель «S/N:SM-F315F-DS», ІMEI НОМЕР_2 , з номером телефону: НОМЕР_4 - скасувати.
		Речові докази:
		- на підставі ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, застосувати спеціальну конфіскацію у власність держави як засобу та знаряддя вчинення злочину, а саме: мобільного телефону марки «Samsung», чорного кольору модель «S/N:SM-F315F-DS», ІMEI НОМЕР_2 , з номером телефону: НОМЕР_4 .
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та на нього може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.
		Суддя Приморського районного                                                
		суду м. Одеси                                                                                                ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...