Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/9185/22 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 11.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.12.2024.
Дата набрання законної сили: 04.12.2024
Номер судового провадження: 51-3922км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022100070001652

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		04 грудня 2024 року
		м. Київ
		справа № 758/9185/22
		провадження № 51-3922 км 24
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
		головуючого                                              ОСОБА_1 ,
		суддів                                                           ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання             ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                   ОСОБА_5 ,
		захисника                                                   ОСОБА_6 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на вирок Київського апеляційного суду від 01 липня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100070001652, щодо 
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Плужне Ізяславського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 
		засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		1. За вироком Подільського районного суду м. Києва від 28 листопада 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням з установленням іспитового строку тривалістю 3 роки та покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.
		2. Вирішено питання щодо речових доказів.
		3. ОСОБА_7 визнано винуватим у скоєнні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, а саме у вчиненні усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, який, однак, не було закінчено з причин, що не залежали від його волі.
		4. За обставин, детально викладених у вироку, ОСОБА_7 повторно, в умовах воєнного стану:
		- 17 серпня 2022 року в період з 19:30 до 19:36, перебуваючи в торговельному залі супермаркету «АТБ» на просп. Правди, 12-В у м. Києві, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, поклав до корзини для продуктів товари загальною вартістю 1161,11 грн та вийшов, не розрахувавшись, однак приміщення магазину не покинув, оскільки був затриманий працівниками охорони ТОВ «АТБ-Маркет»;
		- 02 вересня 2022 року в період з 13:30 до 13:52, перебуваючи в торговельному залі супермаркету «Сільпо» на просп. Правди, 58 у м. Києві, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, поклав до корзини товари загальною вартістю 1899,50 грн та вийшов через касову зону без сплати за товар, однак приміщення не покинув, оскільки був затриманий працівниками охорони магазину.
		5. Київський апеляційний суд 01 липня 2024 року за апеляційною скаргою прокурора скасував вирок місцевого суду в частині звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання на підставі статей 75, 76 КК та ухвалив вважати його засудженим за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
		Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		6. У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7 , посилаючись на підстави, передбачені ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) просить скасувати вирок апеляційного суду з підстав передбачених цією нормою.
		7. На обґрунтування своєї позиції, засуджений указує на внесені до КК і Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) зміни, відповідно до яких крадіжка майна вартістю менше 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібним викраденням чужого майна і не тягне за собою кримінальної відповідальності.
		8. Заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
		Позиції учасників судового провадження
		9. Захисник підтримала подану засудженим касаційну скаргу та подала доповнення. Прокурор не заперечувала щодо задоволення касаційної скарги.
		Мотиви Суду
		10. Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
		11. Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		12. Частиною 1 ст. 438 КПК передбачено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		13. Події кримінальних правопорушень, доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочинів та кримінально-правова оцінка діянь за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК у касаційній скарзі засудженого не оспорюються.
		14. Згідно з ч. 1 ст. 5 КК закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
		15. Відповідно до Закону України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), що набув чинності 09 серпня 2024 року, у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		16. Варто зауважити, що п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ Податкового кодексу України для кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV цього Кодексу для відповідного року.
		17. Згідно з положеннями п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України і ст. 51 КУпАП (в редакції Закону № 3886-IX) вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК у 2022 році становила 2481 грн.
		18. Зі змісту судових рішень убачається, що  ОСОБА_7 17 серпня та 02 вересня 2022 року повторно, в умовах воєнного стану, вчинив закінчені замахи на таємне викрадення чужого майна (крадіжки) ТОВ «АТБ-Маркет» і супермаркету «Сільпо» на суми 1161,11 грн і 1899,50 грн відповідно.
		19. Таким чином, вартість викраденого майна є меншою ніж 2 неоподатковувані мінімуми доходів громадян, тобто вказані вище діяння не підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК.
		20. Відповідно до положень ч. 1 ст. 434 КПК касаційний розгляд здійснюється згідно з правилами розгляду в суді апеляційної інстанції з урахуванням особливостей, передбачених гл. 32 цього Кодексу.
		21. Згідно зі ст. 440 КПК суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
		22. За приписами п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
		23. Відповідно до абз. 5 ч. 7 ст. 284 КПК ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст. 479-2 цього Кодексу.
		24. Статтею 479-2 КПК передбачено, що суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. За приписами ч. 3 цієї статті у випадку, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
		25. Засуджений ОСОБА_7 , як убачається з касаційної скарги, не заперечуючи фактичних обставин, встановлених судами та правильність кваліфікації його дій, просить застосувати до нього положення законодавства, відповідно до яких крадіжка майна вартістю менше 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібним викраденням чужого майна і не тягне за собою кримінальної відповідальності. Така позиція засудженого свідчить про його згоду на закриття кримінального провадження з підстави, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
		26. З огляду на викладене, касаційна скарга засудженого підлягає частковому задоволенню, вирок апеляційного суду та в порядку ч. 2 ст. 433 КПК вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 - скасуванню, а кримінальне провадження щодо останнього за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК - закриттю.
		27. Зазначена позиція узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 задовольнити частково.
		Вирок Київського апеляційного суду від 01 липня 2024 року та в порядку ч. 2 ст. 433 КПК вирок Подільського районного суду м. Києва від 28 листопада 2022 року щодо ОСОБА_7 скасувати.
		Кримінальне провадження щодо  ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
		У цьому провадженні ОСОБА_7 підлягає звільненню з-під варти.
		Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		 
		ОСОБА_1                                 ОСОБА_2                                    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...