Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/10697/22 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 11.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.12.2024.
Дата набрання законної сили: 19.11.2024
Номер судового провадження: 51-1177км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022100050002113

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 листопада 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 756/10697/22
		провадження № 51 - 1177 км 24
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати 
		Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
		 
		головуючого судді                                              ОСОБА_1 ,
		суддів:                                                                     ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання                         ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                              ОСОБА_5 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою (з доповненнями) захисника ОСОБА_6 на вирок Оболонського районного суду м. Києва 04 жовтня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 27 грудня 2023 року стосовно 
		ОСОБА_7 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
		уродженця та мешканця  
		АДРЕСА_1 ,
		 
		засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Оболонський районний суд м. Києва вироком від 04 жовтня 2023 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 27 грудня 2023 року, засудив ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці.
		Відповідно до вимог ст. 71 КК до призначеного за цим вироком покарання приєднав невідбуту частину покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 19 грудня 2018 року та визначив ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
		За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 27 вересня 2022 року приблизно о 18:00, перебуваючи у тролейбусі № 36, який прямував до кінцевої тролейбусної зупинки на просп. Володимира Івасюка (колишня Героїв Сталінграда) у м. Києві, в умовах дії воєнного стану, повторно, таємно намагався викрасти належний ОСОБА_8 мобільний телефон «iPhone 11 Black», вартістю 17 849,30 грн, однак свій умисел до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений пасажирами тролейбуса.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Свої вимоги захисник мотивує тим, що:
		- суд першої інстанції:
		- не долучив до матеріалів кримінального провадження журнали та технічні записи судових засідань за 24 листопада 2022 року, 21 грудня 2022 року, журнал судового засідання за 11 січня 2023 року;
		- здійснював фіксування судового засідання 24 листопада 2022 року протоколом, що не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК);
		- допустив розбіжності в часі в журналі судового засідання за 22 травня 2023 року;
		- проводив підготовче судове засідання та судовий розгляд до 16 лютого 2023 року без участі потерпілої, яка не була повідомлена належним чином, послався на заяву ОСОБА_8 від 21 листопада 2022 року без пояснення обставин її появи у справі;
		- врахував висновок експерта, який є недопустимим доказом через його невідповідність вимогам закону та через те, що під час дослідження не було перевірено технічну справність викраденого мобільного телефону;
		- заявив про критичне ставлення до показань обвинуваченого, без урахування презумпції невинуватості;
		            - суд апеляційної інстанції ретельно не перевірив доводів апеляційної скарги, не виправив допущених судом першої інстанції порушень та постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам ст. 419 КПК. 
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги захисника та просив залишити без зміни оскаржувані судові рішення.
		Мотиви Суду
		Положеннями ст. 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу;переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
		У поданій касаційній скарзі захисник покликається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону під час судового провадження, що, на її думку, є достатніми підставами для скасування судових рішень.
		Проте Суд уважає викладені в касаційній скарзі доводи захисника такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах кримінального процесуального закону.
		Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. 
		За приписами ст. 94 КПК суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку. 
		Згідно зі ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.
		Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		При розгляді кримінального провадження стосовно  ОСОБА_7  судами першої та апеляційної інстанцій указаних вимог кримінального процесуального закону дотримано.
		Так, свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 185 КК, та правильність кваліфікації його дій за даною нормою кримінального закону суд першої інстанції зробив на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, про що у судовому рішенні наведено докладні мотиви.
		При цьому суд першої інстанції врахував показання потерпілої ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , відомості, що містяться у протоколах огляду місця події, пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, висновку експерта.
		На підставі ретельно досліджених доказів суд першої інстанції встановив сукупність усіх передбачених законом ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 185 КК КК, та, ухвалюючи вирок, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_7 винен у закінченому замаху на повторне, таємне викрадення чужого майна (крадіжка),  вчинене в умовах дії воєнного стану.
		Порушень процесуального порядку збирання наведених у вироку доказів за матеріалами провадження не встановлено та судом, з дотриманням вимог статей 85-87, 89, 94, 95, 99 КПК, правильно вирішено питання про їхню належність і допустимість.
		Судовий розгляд проведено з дотриманням вимог ст. 337 КПК, в межах пред`явленого обвинувачення, та діям ОСОБА_7 дано правильну юридичну оцінку. Вирок суду першої інстанції відповідає вимогам статей 368, 370, 373, 374 КПК, є законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Відповідно до ст. 65 КК при призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору покарання, ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		Обґрунтовуючи висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи ОСОБА_7 покарання в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 4 ст. 185 КК, суд першої інстанції, як убачається з вироку, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини вчиненого, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, дані про особу винного, зокрема те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, злочин вчинив у період умовно-дострокового звільнення, за місцем проживання характеризується посередньо. 
		Тобто суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_7 покарання дотримався вимог статей 50, 65-67, 71 КК.
		Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , які є аналогічними до доводів касаційної скарги, були ретельно перевірені судом апеляційної інстанції, який, розглядаючи апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції, з дотриманням вимог 404, 405, 407, 412-414 КПК проаналізував їх, дав на них вичерпну відповідь, зазначивши в ухвалі достатні підстави, через які визнав їх необґрунтованими.
		За результатами перегляду вироку суд апеляційної інстанції з урахуванням конкретних обставин справи погодився з оцінкою доказів, досліджених місцевим судом і врахованих при доведенні винуватості ОСОБА_7 .
		Як убачається з ухвали, колегія суддів апеляційного суду проаналізувала досліджені судом першої інстанції докази та підтвердила те, що їхня сукупність поза розумним сумнівом доводить винуватість ОСОБА_7 в інкримінованому діянні. 
		Суд апеляційної інстанції перевірив доводи апеляційної скарги захисника про недопустимість висновку товарознавчої експертизи та визнав їх необґрунтованими, з`ясувавши повноваження експерта ОСОБА_11 та зазначивши про те, що під час дослідження було враховано стан зносу мобільного телефону, експерт не заявляв про неможливість проведення експертизи через безпосереднє недослідження речового доказу, висновок відповідає Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
		Також суд апеляційної інстанції визнав непереконливими доводи захисника про порушення судом першої інстанції через проведення підготовчого судового засідання та частини судового розгляду без потерпілої ОСОБА_8 , зваживши на те, що 21 листопада 2022 року потерпіла подала до суду заяву з проханням розглядати дане кримінальне провадження без її участі; 16 лютого 2023 року ОСОБА_8 була допитана в судовому засіданні, їй були роз`яснені її права та обов`язки; щодо подальшого судового розгляду без її участі не заперечувала.
		Щодо доводів захисника про відсутність журналів та технічних записів деяких судових засідань, розбіжності в часі в журналі судового засідання за 22 травня 2023 року суд апеляційної інстанції зробив такі висновки:
		- допущені розбіжності в часі в журналі судового засідання за 22 травня 2023 року є технічною опискою;
		- судове засідання на 11 грудня 2022 року не призначалось, тому й технічного запису в матеріалах провадження немає;
		- у зв`язку з відсутністю в суді першої інстанції електропостачання перебіг підготовчого судового засідання 24 листопада 2022 року зафіксовано протоколом судового засідання, в якому зазначені всі необхідні відомості, передбачені статтею 108 КПК для журналу судового засідання, протокол підписаний секретарем судового засідання;
		- захисник в апеляційній не навів обґрунтування того, як зазначені обставини вплинули на об`єктивність оскаржуваного вироку, не були встановлені такі обставини й під час апеляційного провадження. 
		Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону, ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
		Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК, та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення, захисник у касаційній скарзі не навела й Судом не встановлено.
		Керуючись статтями 441, 442 КПК, Суд
		постановив:
		касаційну скаргу (з доповненнями) ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Оболонського районного суду м. Києва 04 жовтня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 27 грудня 2023 року стосовно ОСОБА_7 - без зміни.
		Постанова набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1                             ОСОБА_2                           ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...