Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 348/540/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 11.12.2024. Зареєстровано: 11.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.12.2024.
Дата набрання законної сили: 13.01.2025
Номер судового провадження: 1-кп/348/233/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024096200000044

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		Справа № 348/540/24
		Провадження № 1-кп/348/233/24
		 
		11 грудня 2024 року                                                               м. Надвірна 
		 
		Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючого судді:                                                       ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря судового засідання:                       ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024096200000044 від 29.02.2024 року щодо: 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Фитьків, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей чи інших осіб не має, не працюючого, пенсіонера, який зареєстрований і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України (далі КК), 
		за участі сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:
		прокурора                                                 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого                                         ОСОБА_4 ,
		захисника - адвоката                                 ОСОБА_8                                потерпілої                                                 ОСОБА_9 ,
		представника потерпілої - адвоката                 ОСОБА_10 ,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		28 лютого 2024 року близько 12 год. 30 хв. на території продуктового ринку, що знаходиться за адресою: Майдан Шевченка, м. Надвірна, Надвірнянського району Івано-Франківської області між ОСОБА_4 та ОСОБА_11 виник словесний конфлікт.
		Під час вказаного конфлікту у ОСОБА_4 виник протиправний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 .
		Реалізуючи свій умисел, спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер вчинюваних дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_11 два удари рукою в обличчя та удари ногою в обидва стегна, внаслідок чого остання впала на землю.
		В        результаті неправомірних дій ОСОБА_4 потерпілій
		ОСОБА_9 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді садна верхньої
		губи, травматичного крововиливу під слизову оболонку нижньої губи, синців
		обох стегон, що згідно висновку судово-медичного експерта відносяться до
		легких тілесних ушкоджень.
		2. Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаний обвинувачений.
		Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме умисне нанесення легких тілесних ушкоджень.
		3. Позиція сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав частково.
		Суду пояснив, що 28.02.2024 о 12-00 годині на ринку м.Надвірна купував м`ясні вироби. У нього виник конфлікт із продавцем (мати потерпілої), з приводу відсутності цінників на товар. Він кинув шматком м`яса у продавця. Після чого збирався піти, однак до нього підійшла дівчина (потерпіла) і тримала його за капюшон, та копала ногами. Також його тримав якийсь чоловік. Він вдарив потерпілу по обличчю та пішов в сторону майданчика для паркування. Дівчина знову підбігла до нього, після чого він захищаючись штовхнув її на землю та вона впала на ящики. Обвинувачений не заперечував, що наносив удари по потерпілій ОСОБА_11 двічі по обличчю і двічі ногою по стегнам, коли потерпіла впала на землю, однак робив це захищаючись, ненавмисно. Нанесення ударів по стегнам не пам`ятає, можливо потерпіла їх отримала від падіння на ящики. 
		Судом встановлений повний порядок дослідження доказів. 
		У подальшому обвинувачений ОСОБА_4 змінив свої показання, визнав вину повністю у пред`явленому обвинуваченні, клопотав перед судом про повторний допит. 
		Обвинувачений ОСОБА_4 суду пояснив, що дійсно він навмисно вдарив потерпілу ОСОБА_9 двічі рукою і ногою. Просить у неї пробачення. Потерпіла його тримала, казала, що викличе поліцію, а він хотів вирватись, щоб уникнути зустрічі із поліцією, тому вдарив потерпілу двічі рукою по обличчю: перший раз біля прилавку, другий раз на паркувальному майданчику, після чого ОСОБА_9 впала на землю. Далі він продовжив наносити удари ногами по стегнам дівчини. Потерпіла мала кров на обличчі. Коли падала на землю поруч із нею ящиків не було. Потерпіла ОСОБА_9 його не била і жодних ударів по ньому не наносила. В даній ситуації він не захищався, оскільки вважає, що потерпіла діяла правомірно. У вчиненому розкаюється. 
		Обвинувачений ОСОБА_4 додатково пояснив, що зазначені дії він вчинив через хамське ставлення матері потерпілої (продавець на ринку), потерпілу бити у нього не було причин. Із потерпілої виник конфлікт у подальшому, оскільки потерпіла його затримала, захищаючи свою матір.
		Обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що він перебуває у непрацездатному віці, єдиними доходом є пенсія, розмір якої становить 2980 гривень. Свій матеріальний стан оцінює як задовільний, одружений, неповнолітніх дітей або інших осіб на утриманні не має.
		4. Докази на підтвердження встановлених судом обставин вчинення кримінального правопорушення.
		Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч.1 ст.337 КПК вході якого встановлено наступне. 
		Допитана в судовому засіданні потерпіла  ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтвердила всі обставини інкримінованого  ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
		Так, потерпіла пояснила, що працює продавцем на ринку, 28.02.2024 року вона знаходилась на робочому місці на ринку м.Надвірна. Займається продажем м`ясних виробів. Близько 12-00 години до прилавку підійшов ОСОБА_4 , який створив напругу: висловлював претензії через відсутність цінників, казав, що вони дурять людей. Просив назвати ціни і йому називали ціни на продукцію багато разів. У ОСОБА_4 виник конфлікт із матір`ю потерпілої - ОСОБА_12 , він почав нецензурно висловлюватись, а потім взяв м`ясо і кинув у матір, влучив у плече, а м`ясо впало на землю. ОСОБА_4 почав уходити, а вона зупинила його, щоб він вибачився. Обвинувачений став нецензурно висловлюватися і вдарив її рукою в обличчя (по верхній губі), та почав тікати в сторону майданчику для паркування. Вона пішла за ним, сказала йому зупинитись, оскільки викликана поліцію, на що ОСОБА_4 знову рукою вдарив її по обличчю (по нижній губі), після чого вона впала на землю. На місці падіння жодних ящиків не було. ОСОБА_4 почав копати її ногою по стегнам, два рази. ОСОБА_4 був агресивним, кричав. Після чого ОСОБА_4 втік, однак його знайшла поліція.
		Потерпіла ОСОБА_9 також пояснила, що ОСОБА_4 гроші на лікування їй не надав. За станом здоров`я планує лікуватись далі. ОСОБА_4 вибачався перед нею, однак вона вважає, що це було під примусом дізнавача і не щиро. 
		У подальшому потерпіла до суду подала заяву про розгляд справи без її участі та участі представника, у зв`язку із виїздом за кордон. Просить цивільний позов задовольнити повністю, ОСОБА_4 притягнути до кримінальної відповідальної за всією суворістю Закону.
		Допитана в судовому засіданні свідок  ОСОБА_12 ,пояснила, що потерпіла є її донькою, і допомагає їй працювати на ринку. Свідок пояснила, що наприкінці зими, приблизно о 12-13 годині вона знаходилась на ринку в м.Надвірна, продавала м`ясні вироби. До прилавку підійшов ОСОБА_4 , вів себе агресивно, казав, що не має цінників. Вона намагалась згладити конфлікт, називала всі ціни на продукцію декілька разів, однак між ними виник конфлікт. ОСОБА_4 висловлюючись нецензурно, схопив м`ясо і кинув у неї в голову, вона ухилилась, однак влучив у плече. Дочка ОСОБА_9 взяла ОСОБА_4 за рукав і сказала вибачитись, на що він вдарив її по обличчю. Дочка сказала, що викликала поліцію, однак обвинувачений тікав на майданчик для паркування. ОСОБА_9 і вона пішли за ОСОБА_4 . Дочка сказала обвинуваченому зачекати поліцію, на що він друге її вдарив по обличчю, від чого вона впала на землю на спину. Ящиків не було. ОСОБА_4 почав бити потерпілу ногами. Вона знімала його на телефон, він вдарив по рукам, телефон впав. Ні вона, ні дочка не били ОСОБА_4 . Свідок доповнила, що обвинувачений із дочкою не зустрічався, гроші не надавав. Під час лікування дочка не могла два місяці нормально їсти, робили їй рентген голови. 
		Допитана в судовому засіданні свідок  ОСОБА_14 ,пояснила, що із потерпілою є сусідами на ринку. В лютому 2024 року в обідній час на ринку м.Надвірна почула шум і крик. Побачила, як чоловік кинув м`ясо в продавця і пішов. Дівчина (потерпіла) взяла його за капюшон, а він її вдарив кулаком в щелепу і пішов на майданчик для паркування. Потерпіла та її мати побігли за ним. Чи наносила удари потерпіла не бачила. Потерпіла казала чоловіку: «Поверніться!», «Вибачитесь перед жінкою!». Більше подію між учасниками не бачила. Після зазначеної події бачила у потерпілої опухлу щелепу і губу, кров на губі. Зі слів потерпілої знає, що на майданчику для паркування обвинувачений вдарив її, вона впала на землю, а він продовжував копати її ногами. Після вказаної події потерпіла та її мати були засмучені і схвильовані. 
		Окрім показів потерпілої ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_14 судом досліджені наступні докази, які надані стороною обвинувачення на підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України:
		Із рапорту помічника чергового ВП від 18.02.2024 року встановлено,що 28.02.2024 о 12.35 надійшло повідомлення зі служби «102» від особи, яка не вказала свої анкетні дані про те, що в м.Надвірна на вул..Ринок підійшов чоловік і варив кулаком в обличчя. Чоловік виражався нецензурно. На місці події встановлено особу заявниці: ОСОБА_9 , яка звернулась із заявою про те, що 28.02.2024 близько 12-30 невідомий чоловік вчинив із нею словесний конфлікт в ході кого ображав нецензурною лайкою та декілька разів наніс удар в область обличчя та ногою вдарив у живіт, чим спричинив тілесні ушкодження. Особу невідомого встановлено: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.70). 
		Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28.02.2024 року встановлено, що потерпіла ОСОБА_9 , повідомила орган поліції про те, що 28.02.2024 в м.Надвірна вул..Майдна Шевченка невідомий чоловік безпідставно вчинив словесний конфлікт, під час якого ображав нецензурною лайкою та декілька разів рукою наніс удари в обличчя, чим спричинив тілесні ушкодження, а також наніс удари в живіт. (а.с.71). 
		Згідно із протоколом огляду відеозапису від 05.03.2024 року, дізнавач провела дослідження відеозапису події кримінального правопорушення, яке знято з камер відео нагляду, що знаходяться за адресою: м.Надвірна, вул..Майдан Шевченка. З відеозапису встановлено, що 28.02.2024 о 12-29 годині в м.Надвірна вул..Майдан Шевченка на ринку розташований прилавок із м`ясними продуктами, до якого підійшов чоловік одягнутий в куртку, штани і кепку чорного кольору як встановлено ОСОБА_4 .. Вказаний чоловік взяв із прилавку м`ясо та кинув його за прилавок. У подальшому потерпіла ОСОБА_9 виходить за прилавок та направляється в сторону. Між учасниками відбувається метушня. Після чого потерпіла ОСОБА_9 спільно із матір`ю направились слідом за ОСОБА_4 (а.с.72-77).
		Згідно із протоколом огляду відеозапису від 06.03.2024 року, дізнавач провела дослідження відеозапису події кримінального правопорушення, яке знято на мобільний телефон 28.02.2024. Із відеозапису встановлено, що місце події м.Надвірна вул..Майдан Шевченка на ринку зображений обвинувачений ОСОБА_4 , який агресивно себе поводить. На запитання людей, які бачили як він вдарив, він відповів нецензурною лайкою. При подальшому перегляді встановлено, що потерпіла ОСОБА_9 має розбиту губу і кров на ротовій порожнині (ас.78-80).
		Згідно із протоколом огляду відеозапису від 06.03.2024 року, дізнавач провела дослідження відеозапису події кримінального правопорушення, яке знято на мобільний телефон 28.02.2024. Із відеозапису встановлено, що місце події м.Надвірна вул..Майдан Шевченка на ринку зображений обвинувачений ОСОБА_4 , який агресивно себе поводить. На запитання жінки: «Ти мені дитину побив?» ОСОБА_4 вибив мобільний телефон із рук ОСОБА_12 . Також надані зображення потерпілої ОСОБА_9 із пошкодженнями нижньої і верхньої губи, синців стегна (а.с.81-86).
		Відповідно до висновку експерта № 65 від 01.03.2024 року, за результатами судово- медичної експертизи у ОСОБА_9 виявлені садна верхньої
		губи, травматичного крововиливу під слизову оболонку нижньої губи, синців
		обох стегон, які отримані від дії тупих твердих предметів і можуть відповідати терміну утворення вказаному в постанові (28.02.2024) і згідно «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» відноситься до легких тілесних ушкоджень. Характер, локалізація виявлених тілесних ушкоджень не виключають можливості їх утворення ударів руками, ногами у вказані анатомічні ділянки в кількості не менше чотирьох фізичних контактних дій. (а.с.87);
		Також в судовому засіданні досліджені матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
		У суду немає сумнівів у психічному стані обвинуваченого ОСОБА_4 і суд вважає його осудним.
		У ході судового розгляду суд дослідив всі докази, надані сторонами обвинувачення і захисту, із дотриманням принципу змагальності і свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості.
		5. Висновок суду щодо винуватості обвинуваченого.
		Згідно із вимогами ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Суд, дослідивши запропоновані учасниками докази, дійшов висновку, що вони, у відповідності до вимог ст. 85 КПК України, є належними, вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Що стосується питання про винуватість обвинуваченого у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, то суд ураховує наступне.
		Так, при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суд має керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним ч. 2 та 4 ст. 17 КПК України.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
		Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		Аналізуючи надані стороною обвинувачення у судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що вони беззаперечно вказують на вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч.1 ст.125 КК.
		Під час допиту обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував свою причетність до нанесення ударів і завдання потерпілій ОСОБА_9 тілесних ушкоджень у вигляді саден верхньої губи, травматичного крововиливу під слизову оболонку нижньої губи, синців
		обох стегон,  за вказаних в обвинувальному акті обставинах.
		При цьому, суд ураховує, що винуватість ОСОБА_4 , окрім показань потерпілої ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , також підтверджується протоколами огляду відеозаписів від 05.03.2024 року, від 06.03.2024, висновку експерта № № 65 від 01.03.2024 року та речовими доказами: двома DVD диском із відеозаписом події кримінального правопорушення, і наслідками його вчинення. 
		Вказані докази підтверджують протиправний, умисний характер дій ОСОБА_4 щодо завдання тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_9 . 
		Первинні покази обвинуваченого про те, що він захищався від нападу ОСОБА_9 є неспроможними і у подальшому спростовані в судовому засіданні самим ОСОБА_4 .. 
		Судом не встановлено підтвердження наявності погроз зі сторони потерпілої, або спричинення тілесних ушкоджень обвинуваченому, які б могли обґрунтовано сприйматись обвинуваченим як реальні. Встановлені судом обставини у сукупності свідчать про відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, зокрема щодо відсутності реального суспільно небезпечного посягання на обвинуваченого і відсутності для нього обстановки захисту, а тому відсутні підстави, що виключають злочинність діяння в наслідок перебування обвинуваченого в стані необхідної оборони.
		При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
		Ці докази свідчать про те, що ОСОБА_4 вчинив умисне нанесення легких тілесних ушкоджень у вигляді саден верхньої губи, травматичного крововиливу під слизову оболонку нижньої губи, синців обох стегон ОСОБА_9 , тому суд прийшов до висновку про правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.125 КК в межах пред`явленого обвинувачення.
		6. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.
		Обвинувальний акт містить посилання на обставину, яка пом`якшує покарання обвинуваченого - щире каяття.
		Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23 грудня 2005 року № 12, щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
		Щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування заданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.
		Крім того, щире каяття є відвертою негативною оцінкою винним своєї злочинної поведінки, визнанням тих обставин, які йому ставляться в провину. Щире каяття характеризує поведінку винної особи після вчинення злочину, але з позицій психологічної переорієнтації суб`єкта. При цьому особа визнає антигромадський характер вчинку й готова нести відповідальність. Вказана форма посткримінальної поведінки особи свідчить про те, що в особи відбулися суттєві позитивні зміни соціальних орієнтацій, які знижують ступінь її соціальної небезпечності. Тобто щире каяття це передусім морально-психологічне явище, яке виявляється у самозасудженні особою вчиненого нею злочину, його наслідків, прагненні усунути заподіяну шкоду та рішенні особи більше не вчиняти злочинів. Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину.
		Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
		В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 , змінюючи свої показання, у подальшому визнав себе винним, заявив, що розкаюється у вчиненому, однак жодних дій спрямованих на допомогу в лікуванні потерпілої чи відшкодування завданих потерпілою збитків не вчинив.
		Факт визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, не може безумовно свідчити про щире каяття з приводу вчиненого як обставину, що пом`якшує покарання. Адже щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінальних протиправних діянь, ще й щирий жаль з цього приводу та осуд своєї поведінки, що під час судового розгляду не встановлено. 
		Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про виключення з обвинувачення посилання на обставину, яка пом`якшує покарання обвинуваченого - щире каяття.
		Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.
		7. Мотиви призначення судом покарання.
		При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, те що ним вчинений кримінальний проступок.
		Визначаючи міру покарання суд також враховує, що обвинуваченим вчинене закінчене умисне кримінальне правопорушення, суспільна небезпечність якого полягає в нанесенні шкоди здоров`ю людині. 
		З даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 випливає, що він має визначене і постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, одружений, неповнолітніх дітей або утриманців не має, перебуває у непрацездатному віці, пенсіонер, єдиним постійним джерелом доходу є пенсія за віком, матеріальний стан задовільний, також має задовільний стан здоров`я, на обліку у психіатричному і наркологічному кабінетах не перебуває, раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності. 
		З урахуванням відсутності обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання обвинуваченого, враховуючи його особу, що ОСОБА_4 в цілому за матеріалами справи характеризуються задовільно, а також з огляду на обставини вчиненого кримінального правопорушення, характер і ступінь тяжкості його наслідків, думку потерпілої з приводу покарання, суд, керуючись ст.ст.53,65-67 КК України, вважає за необхідне з кількох альтернативних покарань, передбачених частиною першою статті 125 КК, обрати обвинуваченому єдине можливе покарання у виді штрафу.
		З огляду на обставини і наслідки вчинення кримінального правопорушення, поведінку обвинуваченого під час і після вчинення кримінального правопорушення, особу винного, таке покарання йому слід призначити на рівні верхньої межі, встановленої законом, в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
		Призначення інших видів покарань, встановлених санкцією ч.1 ст.125 КК є неможливим для осіб, що досягли пенсійного віку, як встановлено ст.ст.56,57 КК. 
		Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст.50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		8. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		У справі потерпілою пред`явлений цивільний позов про стягнення матеріальної і моральної шкоди.
		Потерпіла ОСОБА_9 у цивільному позові просить стягнути з обвинуваченого завдану матеріальну шкоду в розмірі 15185,38 грн, включаючи витрати на правову допомогу в сумі 10000,00 грн та моральну шкоду в розмірі 50 000 гривень, обґрунтовуючи позов наступним.
		Так, потерпіла зазначила, що спричинені їй тілесні ушкодження потягли за собою необхідність відновлення стану здоров`я. Під час лікування вона витратила: на придбання ліків та лікарських засобів, витрати на проїзд всього 5 185,38 грн. На цьому лікування не завершилося, вона буде змушена відвідувати косметолога, та інших лікарів. Також, вона була змушена звернутися за правовою допомогою до адвоката,
		послуги        якого        становлять        10 000        грн.
		Окрім, матеріальної шкоди їй завдана моральна шкода неправомірними діями ОСОБА_4 , оскільки вона зазнала фізичного болю, їй завдані тілесні ушкодження, порушено нормальний спосіб життя, оскільки була змушена докладати додаткові зусилля для захисту своїх прав і для лікування у закладі охорони здоров`я. Завдану їй моральну шкоду оцінює в 50 000 гривень. Таким чином, завдана матеріальна та моральна шкода ОСОБА_4 становить всього 65 185,38 грн.
		Представник потерпілої - адвокат ОСОБА_10 просить задовільними цивільний позов в повному обсязі, оскільки в наслідок протиправних дій обвинуваченого потерпілій завдані збитки. 
		Захисником 05.06.2024 поданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого, просить відмовити у задоволенні позовної заяви. В обґрунтування зазначила, що позовна заява не відповідає вимогам ч.3 ст.175 ЦПК України, а саме не містить: електронної пошти та відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивача і відповідача; не в повному обсязі зазначено місце реєстрації позивача та не вірно зазначено назву населеного пункту відповідача по справі. Не зазначено в кого знаходяться та чи наявні оригінали документів доданих до позовної заяви. Відсутнє підтвердження того факту про те, що ним не подано іншого позову до того ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. Всупереч положенню п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не наведено обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та не зазначено доказів, які підтверджують вказані обставини.
		Зі змісту позову вбачається що потерпіла понесла витрати для відновлення стану здоров`я. Проте з доданих до позову доказів не зрозуміло який причинний зв`язок існує між подією що мала місце 28 лютого 2024 року та лікуванням гіпертонічної хвороби, яка лікується препаратом Ко-Амлессо, що зазвичай призначається лікарем особам старшого віку, або препаратом Паноцид, який призначається особам з виразковою хворобою шлунку.
		Також до позову долучений акт виконаних робіт №0100000168 від 29 лютого 2024 року про який в позові не описано що він підтверджує, та доказом чого являється. 
		Копії паспорта позивача долучені до позову не можуть вважатись належним доказом, оскільки не відповідають вимогам документа, який долучається до позовної заяви. Разом із тим, ордер адвоката долученого до матеріалів справи оформлений в порушення встановленого порядку. 
		Враховуючи викладене, просить в задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_11 відмовити в повному обсязі.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 позов потерпілої визнали частково, а саме в частині відшкодування витрат на паливо в сумі 2190,83 гривень і відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 гривень. Завдання матеріальної і моральної шкоди в більшому розмірі вважають недоведеними. Потерпілій пропонувалась загальна сума для відшкодування всіх витрат 20000 гривень, однак потерпіла відмовилась. 
		Потерпіла ОСОБА_9 в суді пояснила, що в наслідок завдання тілесних ушкоджень вона тривалий час не могла нормально їсти, виникли проблеми із шлунком, а через удари по голові мала проблеми із тиском, тому приймала зазначені ліки. З приводу призначення лікування зверталась до сімейного лікаря, медичних документів на підтвердження своїх слів не має, зобов`язується надати зазначені документи суду.
		У подальшому потерпіла до суду не з`явилась, медичні документи на підтвердження витрат на лікування не надані. 
		Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Відповідно до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 1166 ЦК, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, на підставі ч.1 ст. 1167 ЦК, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Відповідно ч.1 ст.23 ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Частина 3 ст.23 ЦК передбачає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Аналізуючи наведені норми права та враховуючи обставини справи, суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_9 підлягає частковому задоволенню.
		Суд зауважує, що невідповідність цивільного позову ОСОБА_9 деяким вимогам ст..175 ЦПК не є суттєвим. Необхідні для розгляду справи відомості встановлені під час судового розгляду, що не позбавляє суд правильно встановити дійні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, в межах кримінального провадження, а також правильно вирішити вимоги потерпілої з приводу відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди. 
		Представник потерпілої надав суду належним чином оформлений ордер адвоката. 
		На підтвердження цивільного позову позивачем надані оригінали наступних документів: фіскальні чеки на придбання лікарських засобів Ко-Амлессо, Нообут ІС, Авертид, Паноцид, фіскальний чек на придбання палива на суму 2190,83 гривень, висновок лікаря КТ головному мозку ОСОБА_9 (м.Рогатин), акт виконаних робіт № 0100000168 від 29.02.2024 із ФОП ОСОБА_15 (м.Тернопіль) на виконання робіт - голова. 
		З огляду на положення діючого законодавства виділяють два критерії, дотримання яких є необхідним для отримання виплати витрат на лікування, транспортних витрат. По-перше, в особи, потерпілої від злочину, мають бути наявні фіскальні та/або товарні чеки, які видані відповідним суб`єктом та оформлені належним чином. По-друге, необхідність цих витрат повинна бути підтверджена відповідними лікарськими скеруваннями, епікризами, листками лікарських призначень та іншими медичними документами відповідного характеру. Лише сукупність цих двох критеріїв гарантує отримання компенсування витрат. 
		Під дослідження документів на підтвердження витрат сторона захисту звернула увагу на те, що пред`явлені потерпілою та її представником розрахункові документи стосуються витрат на придбання лікарських засобів за відсутності документального підтвердження відповідним лікарським закладом необхідності їх придбання.
		Потерпіла, у відповідності до вимог ст..ст.127-129 КПК не надала на підтвердження підстав позову медичних документів, лікарських призначень які б дійсно підтверджували необхідність проведення медичного дослідження потерпілої та витрат на її лікування в порядку і обсязі визначеному лікарем. З відсутності таких документів, суд позбавлений можливості, за наявності заперечень сторони захисту встановити, що такі витрати в даній ситуації були дійсними і необхідними для лікування потерпілої, а не проведені на її розсуд. 
		Разом з тим, акт виконаних робіт не є належним і допустимим доказом на підтвердження витрат за проведення КТ головного мозку потерпілої, має суперечності у місці розташування надавача послуги ( м.Рогатин і м.Тернопіль) і в найменуванні наданих послуг. Дані витрати не підтверджені фіскальним чеком. 
		Отже, суд погоджується з доводами сторони захисту про недоведеність частини витрат на медичне дослідженні і на лікування із зазначених підстав.
		Разом з тим, стягненню підлягають витрати на паливо в сумі 2190,83 грн, які не заперечуються обвинуваченим і підтверджені документально. 
		Заявлені позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди - витрат на правову допомогу 10 000 гривень, не є матеріальною шкодою завданою кримінальним правопорушенням, а по суті є процесуальними витратами, питання про які вирішуються в порядку ст.118,120,124 КПК. 
		Отже, загальна сума підтверджених витрат потерпілої, яких вона зазнала у зв`язку із вчиненням щодо неї кримінального правопорушення становить 2190,83 гривень.
		Позовні вимоги в частині відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди в сумі 50 000 грн обвинуваченим визнані частково в сумі 5 000 грн, зважаючи на те, що розмір заявлених вимог є завищеним.
		При вирішенні цивільного позову в частині вимог про відшкодування моральної шкоди, суд, керуючись ст.ст.23,1167 ЦК, ст.129 КПК України, виходить з того, що потерпіла ОСОБА_16 об`єктивно зазнала душевних страждань і переживань, у зв`язку з отриманими тілесними ушкодженням і вчиненням щодо неї протиправних дій зі сторони ОСОБА_4 .
		Так, потерпіла ОСОБА_16 внаслідок протиправних дій обвинуваченого отримала легкі тілесні ушкодження у вигляді саден верхньої губи, травматичного крововиливу під слизову оболонку нижньої губи, синців обох стегон, у результаті чого відчувала фізичний біль та зазнала душевних страждань, пов`язаних з проблемами зі здоров`ям. Як випливає з показань свідків потерпіла була засмучена і схвильована через вчинення щодо неї протиправних дій, в наслідок отримання тілесних ушкоджень потерпіла тривалий час мала труднощі із харчуванням через пошкодження губ, що призвело до певних змін у її особистому житті. 
		Вирішуючи питання про стягнення з обвинуваченого на користь потерпілої моральної шкоди, суд бере до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема безпричинне завдання потерплій тілесних ушкоджень у публічному місці серед великої кількості людей в центрі міста Надвірна, спосіб і тривалість протиправних дій, які розпочались із нанесенням літнім чоловіком ударів по обличчю молодої дівчини, в наслідок яких вона впала на землю та продовження чоловіком нанесення ударів беззахисної людини, чим була принижена честь та гідність потерпілої. Суд також враховує ставлення потерпілої до неправомірних дій обвинуваченого, переживання останньої, які виникли внаслідок вчинення щодо неї кримінального правопорушення, а також її фізичний, психологічний стан, стан здоров`я та негативні емоції, стрес, які ОСОБА_16 переживала після вчинення щодо неї кримінального правопорушення. Разом з тим, спричинені тілесні ушкодження не спричинили тривалий розлад здоров`я, а душевні страждання не мали тривалого характеру, з огляду на відсутність будь-яких доказів про тривалість лікування потерпілої.
		При визначені розміру моральної шкоди суд також враховує матеріальне становище обвинуваченого, пенсіонер, щомісячно отримує пенсію за віком у сумі 2980 грн станом на травень 2024, розмір якої індексується. 
		З огляду на викладене та на характер і обсяг моральних страждань потерпілої, їх тривалості, на думку суду справедливий розмір відшкодування моральної шкоди потерпілій слід визначити у сумі 30 000 грн, що відповідатиме вимогам розумності, виваженості та справедливості. 
		З урахуванням викладеного, цивільний позов потерпілої ОСОБА_16 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає частковому задоволенню. З ОСОБА_4 на користь ОСОБА_16 підлягають стягненню витрати в сумі 2190,83 грн, моральна шкода в сумі 30 000 грн.
		Що стосується стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 витрат на правничу допомогу, суд доходить до таких висновків.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.  
		Такі витрати складаються, у тому числі, із витрат на правову допомогу  (п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК України).
		Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значення справи для сторони (постанова КЦС ВС від 23 червня 2022 у справі 607/4341/20).
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін (висновок ВП ВС викладений у постанові   від 19 лютого 2020 року,  справа № 755/9215/15-ц).
		Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має урахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу , а також пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності витрат.
		Пред`являючи цивільний позов, потерпілою ОСОБА_9 заявлено про стягнення із обвинуваченої витрат на правову допомогу в загальній сумі 10 000 гривень.
		На підтвердження понесених витрат потерпілою надані наступну документи: два ордери на надання правової допомоги, квитанція №7 від 17.04.2024 про здійснення оплати адвокату в сумі 10 000 грн за надання правової допомоги, копія посвідчення адвоката.
		З урахуванням вказаних обставин справи, а саме: виходячи з обсягу та характеру доказів у справі, виходячи з фактично витраченого представником потерпілого часу, складання позовної зави, участі у трьох судових засідання, суд вважає розмір вартості наданих послуг наданих адвокатом ОСОБА_10 є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а відтак, вимоги про відшкодування 10000 грн. як витрат на правничу допомогу є обґрунтованими. 
		Витрати на залучення експерта відсутні. 
		Питання речових доказів слід вирішити, керуючись правилами, викладеними в ст.100 КПК України.
		На досудовому розслідуванні обвинуваченій запобіжний захід не обирався, підстави для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись стст.368,370,374 КПК, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
		Засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і пред`явити в суд документ про сплату штрафу.
		Судимість вважається погашеною після сплати штрафу.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно  ОСОБА_4 не застосовувати.
		Цивільний позов  ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
		Стягнути з  ОСОБА_4 на користь  ОСОБА_11 понесені в наслідок вчинення кримінального правопорушенням витрати в сумі 2190,83 гривень, моральну шкоду в сумі 30 000 гривень, а всього 32190,83 (тридцять дві тисячі сто дев`яносто грн 83 коп) гривень.
		В іншій частині позов залишити без задоволення.
		Стягнути з  ОСОБА_4 на користь  ОСОБА_11 процесуальні витрати на правову допомогу в сумі 10 000 гривень.
		Речові докази: два DVD диск із відеозаписом події кримінального правопорушення, зберігати при матеріалах кримінальної справи №348/540/24 (провадження №1-кп/348/233/24).
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок суду може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суду Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Обвинуваченому роз`яснити право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...