Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 570/4558/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про поновлення на роботі, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 12.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.12.2024.
Дата набрання законної сили: 04.12.2024
Номер судового провадження: 61-8870ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		04 грудня 2024 року
		м. Київ
		справа № 570/4558/23
		провадження № 61-8870св24
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., 
		Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - Управління охорони здоров`я виконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської області, 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Курганська Олена Вікторівна, на постанову Рівненського апеляційного суду у складі колегії суддів: Хилевича С. В., Боймиструка С. В., Ковальчук Н. М., від 21 травня 2024 року,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		1.           У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління охорони здоров`я виконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської області про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі.
		2.           Позов ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що 26 квітня 2019 року він уклав із відповідачем контракт № 4, за умовами якого позивач, як керівник поліклініки зобов`язався безпосередньо здійснювати поточне управління комунальним підприємством, а роботодавець - створювати належні умови матеріального забезпечення і організації праці позивача. Строк дії контракту визначено 
		із 26 квітня 2019 року до 26 квітня 2022 року.
		3.           Додатковою угодою від 22 квітня 2022 року до контракту № 4 від 26 квітня 2019 року сторони продовжили строк його дії до закінчення правового режиму воєнного стану в Рівненській області.
		4.           Наказом Управління охорони здоров`я виконавчого комітету Рівненської міської ради №111-к/тр від 28 липня 2023 року ОСОБА_1 звільнено із займаної посади директора стоматологічної поліклініки, шляхом припинення дії контракту від 26 квітня 2019 року № 4, продовженого наказом відповідача через укладання 22 квітня 2022 року додаткової угоди до цього контракту, відповідно до підпунктів 2.3, 2.4, підпункту 3.1 пункту 3 розділу V «Внесення змін і доповнень до контракту та припинення його дії» контракту - підстави, передбачені контрактом, пунктом 8 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
		5.           Як підставу для звільнення зазначено: 1) акт службового розслідування 
		від 28 червня 2023 року фактів, викладених у листі Рівненського районного управління поліції Національної поліції України ГУ Національної поліції в Рівненській області від 15 червня 2023 року №19140/200/6-23 «Про вжиття заходів реагування» щодо досудового розслідування стосовно службових осіб комунального підприємства; 2) акт службового розслідування від 21 липня 
		2023 року перевірки фактів, викладених у листі Рівненського районного управління поліції Національної поліції України ГУ Національної поліції в Рівненській області від 15 червня 2023 року №19140/200/6-23 «Про вжиття заходів реагування» щодо досудового розслідування стосовно службових осіб комунального підприємства, та з`ясування додаткових обставин, викладених у листі стоматологічної поліклініки від 07 липня 2023 року № 254; 3) службову записку провідного юрисконсульта інформаційно-аналітичного центру Управління охорони здоров`я виконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської області від 26 липня 2023 року №1180/01-16.
		6.           Стверджував, що про існування службових розслідувань йому відомо не було, а пояснення стосовно обставин, що мали місце під час службових розслідувань у нього не відбирались.
		7.           Крім того, у спірному наказі не зазначено, які порушення умов контракту 
		№ 4 слугували підставою для звільнення ОСОБА_1 , що свідчить про незаконність такого звільнення. 
		8.           Звертає увагу, що звільнення є невмотивованим та таким, що суперечить умовам контракту. 
		9.           Незважаючи на те, що його було звільнено на підставах передбачених контрактом, вважає, що звільнення мало відбуватись, з дотриманням вимог пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.
		10.        Також його звільнення здійснено всупереч статті 252 КЗпП України, без згоди профспілкового органу, членом якого він був.
		11.        З урахуванням вказаних обставин, позивач просив суд: 
		-          визнати незаконним та скасувати наказ Управління охорони здоров`я виконавчого комітету Рівненської міської ради № 111-к/тр від 28 липня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 »; 
		-          поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Комунального некомерційного підприємства «Міська стоматологічна поліклініка».
		Короткий зміст судових рішень, ухвалених у справі
		12.        Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від
		30 листопада 2023 року позовзадоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ Управління охорони здоров`я виконавчого комітету Рівненської міської ради №111-к/тр від 28 липня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено  ОСОБА_1 на роботі на посаді директора КНП «Міська стоматологічна поліклініка». Рішення в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.
		13.        Задовольняючи позов, суд першої інстанції мотивував своє рішення доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог, оскільки в оспорюваному наказі не вказано, які саме пункти контракту не виконав ОСОБА_1 , тобто роботодавцем не доведено, що будь-які порушення, які зафіксовані в актах службового розслідування, належать до обов`язків позивача, адже службовими особами комунального підприємства вважаються також й інші працівники. Також відсутні обставини систематичного невиконання умов і обов`язків, передбачених контрактом, адже до прийняття оспорюваного наказу позивач до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Роботодавцем не додержано положень статей 147-149 КЗпП України, зокрема не відібрано письмових пояснень у ОСОБА_1 та не застосовано гарантій, встановлених пунктом 22 Положення про укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 
		від 19 березня 1994 року № 170 «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору», а про дострокове розірвання контракту позивач не був попереджений роботодавцем за два тижні.
		14.        Постановою Рівненського апеляційного суду від 21 травня 2024 року апеляційну скаргу Управління охорони здоров`я виконавчого комітету Рівненської міської радиРівненської області задоволено.Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 30 листопада 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким узадоволенні позову  ОСОБА_1 відмовлено. 
		15.        Постанова апеляційного суду мотивована тим, щосудом першої інстанції не враховано встановлені, як під час службового розслідування, так і в межах кримінального провадження відносно позивача обставини порушення умов контракту. Вчинені ОСОБА_1 правопорушення роботодавцем не кваліфікувалися як дисциплінарний проступок, а як факти недодержання умов контракту, за наслідками чого трудові відносини між сторонами розірвано. Дії роботодавця щодо звільнення позивача за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України є правомірними та такими, що відповідають вимогам трудового законодавства, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		16.        У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Курганська О. В. просить скасувати постанову Рівненського апеляційного суду від 21 травня
		2024 року, залишивши в силі рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 30 листопада 2023 року.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		17.        19 червня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Курганська О. В. подала касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного суду 
		від 21 травня 2024 року.
		18.        Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які у серпні 2024 року надійшли до Верховного Суду.
		19.        Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		20.        Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17, у постановах Верховного Суду
		від 18 жовтня 2021 року у справі № 357/11936/18, від 01 листопада 2023 року
		у справі № 452/970/17, від 20 січня 2020 року у справі № 466/150/17, від 12 лютого 2020 року у справі № 345/472/19, від 12 лютого 2020 року у справі
		№ 760/4126/18-ц, від 18 березня 2020 року у справі № 643/12579/17, від 27 травня 2020 року у справі № 755/6249/18, від 03 червня 2020 року у справі № 766/7760/17, від 07 травня 2020 року у справі № 333/1839/19, від 08 квітня
		2020 року у справі № 554/9453/15-ц, від 25 червня 2018 року у справі № 714/395/17, від 11 грудня 2019 року у справі № 334/6163/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		21.        Також посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України та пункту 22 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170 (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
		22.        Крім того вказує на порушення апеляційним судом норм процесуального права та наявність передбачених пунктом 4 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваного судового рішення (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
		23.        Звертає увагу на відсутність наказів про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення умов контракту до видачі наказу про звільнення. Відповідач не надав доказів порушення позивачем обов`язків, визначених контрактом, які стали підставою для його звільнення і з якими відповідач таке звільнення пов`язував. Розширене тлумачення відповідачем нібито невиконання  ОСОБА_1 обов`язків за контрактом не може вважатися обставинами, з якими відповідач пов`язував звільнення, оскільки ці підстави не вказані в наказі як підстава звільнення.
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		24.        У серпні 2024 року Управління охорони здоров`я виконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської областіподало відзив на касаційну скаргу,
		який мотивований тим, що ОСОБА_1 не дотримався вимог контракту і його звільнення з підстави, передбаченої пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, проведено з дотриманням вимог закону. Таке звільнення не носить характеру дисциплінарного стягнення, а є звільненням за невиконання умов трудового контракту, а тому відсутня необхідність встановлення обставин, які передбачені диспозицією пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, зокрема встановлення системності порушення трудових обов`язків позивачем. Аргументи касаційної скарги заявника зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновком суду апеляційної інстанцій щодо оцінки доказів.
		 
		Обставини справи, встановлені судами 
		25.        26 квітня 2019 року між Управлінням охорони здоров`я виконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської області та ОСОБА_1 укладено контракт № 4, з терміном дії до 26 квітня 2022 року, за умовами якого позивач призначений на посаду директора стоматологічної поліклініки.
		26.        Згідно із наказом Управління охорони здоров`я виконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської області від 22 квітня 2022 року №74-кі та додатковою угодою від 22 квітня 2022 року термін дії угоди продовжено до закінчення правового режиму воєнного стану.
		27.        Наказом Управління охорони здоров`я виконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської області № 111-к/тр від 28 липня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача як директора комунального підприємства того ж дня звільнено із займаної посади шляхом припинення дії контракту 
		від 26 квітня 2019 року № 4 відповідно до підпунктів 2.3, 2.4 п.2 та підпункту 3.1 пункту 3 розділу V «Внесення змін і доповнень до контракту та припинення його дії», тобто на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України КЗпП України.
		Підставами наказу зазначено:
		1. Акт службового розслідування від 28 червня 2023 року фактів, викладених
		в листі Рівненського районного управління поліції Національної поліції України ГУ Національної поліції від 15 червня 2023 року № 9140/200/6-23 «Про вжиття заходів реагування» щодо досудового розслідування стосовно службових осіб КНП «Міська стоматологічна поліклініка» Рівненської міської ради.
		2. Акт службового розслідування від 21 липня 2023 року перевірки фактів, викладених в листі Рівненського районного управління поліції Національної поліції України ГУ Національної поліції від 15 червня 2023 року № 9140/200/6-23 «Про вжиття заходів реагування» щодо досудового розслідування
		стосовно службових осіб КНП «Міська стоматологічна поліклініка» Рівненської міської радита з?ясування додаткових обставин, викладених у листі 
		КНП «Міська стоматологічна поліклініка» Рівненської міської ради КНП «Міська стоматологічна поліклініка» Рівненської міської ради від 07 липня 2023 року
		№ 254.
		3. Службова записка провідного юрисконсульта інформаційно-аналітичного центру Управління охорони здоров`я виконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської області від 26 липня 2023 року вх. № 1180/01-16.
		 
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
		28.        Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		29.        Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		30.        Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (частини перша та шоста статті 43 Конституції України).
		31.        Частиною другою статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
		32.        Відповідно до статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк, на визначений строк, встановлений за погодженням сторін та таким, що укладається на час виконання певної роботи.
		33.        Чинним законодавством передбачена особлива форма трудового договору - контракт.
		34.        За змістом частини третьої статті 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
		35.        Згідно з пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є підстави, передбачені трудовим договором з нефіксованим робочим часом, контрактом.
		36.        Вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, звільнених за  пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.
		37.        Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим встановлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника і додаткові підстави розірвання трудового договору (постанова Верховного Суду України від 22 лютого 2017 року у справі № 757/42262/15-ц).
		38.        У розглядуваній справі апеляційний суд правильно звернув увагу, що укладаючи контракт, позивач погодився з його умовами у тому числі з підвищеною відповідальністю за порушення умов контракту. 
		39.        Таку позицію підтримав і Конституційний Суд України, який у своєму Рішенні у справі щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 КЗпП України зазначивши, що незважаючи на ці та інші застереження, що містяться в КЗпП України та інших актах трудового законодавства і спрямовані на захист прав громадян під час укладання ними трудових договорів у формі контрактів, сторонами в контракті можуть передбачатися невигідні для працівника умови: зокрема, це, як правило, тимчасовий характер трудових відносин, підвищена відповідальність працівника, додаткові підстави розірвання договору тощо.
		40.        Звільнення на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України не носить характеру дисциплінарного стягнення, а є звільненням за невиконання умов трудового контракту, а тому відсутня необхідність встановлення обставин, які передбачені Главою Х КЗпП України (див. висновки Верховного Суду у постановах від 23 січня2018 року у справі № 170/226/16-ц, від 17 квітня 2019 року у справі № 235/774/18, від 09 липня 2021 року у справі № 382/1820/18).
		41.        У розглядуваній справі, встановлено, що відповідно до підпункту 5.3 пункту 5 розділу ІІ «Права та обов`язки сторін» контракту (трудового договору) між сторонами, управління має право звільняти керівника з посади у разі закінчення строку дії цього контракту, до закінчення терміну дії контракту, достроково - за вимогою керівника, а також у випадку порушення керівником вимог чинного законодавства та умов цього контракту.
		42.        Підпунктом 3.1 пункту 3 розділу V «Внесення змін і доповнень до контракту та припинення його дії» контракту передбачено, що він може бути розірваний, а керівник звільнений з посади з ініціативи управління до закінчення терміну його дії у разі систематичного невиконання керівником без поважних причин умов та обов`язків, визначених цим контрактом.
		43.        У пункті 6розділу V «Внесення змін і доповнень до контракту та припинення його дії» контракту зазначено, що у випадку якщо розірвання цього контракту проводиться на підставах, установлених у ньому, але не передбачених законодавством, звільнення керівника з посади здійснюється відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП УкраїниКЗпП України.
		44.        Слід зазначити, що звільнення працівника на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України з формулюванням причини -  невиконання чи неналежне виконання обов`язків, передбачених  контрактом - не може вважатися законним без визначення конкретних умов контракту, які не виконував, чи неналежним чином виконував працівник, і без встановлення на підставі належних і допустимих доказів допущених ним з його вини конкретних порушень (див. висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17, (провадження № 14-157цс19), у постановах Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 357/11936/18 (провадження № 61-9348св19), від 27 вересня 2023 року у справі № 677/1181/22 (провадження № 61-6104св23).
		45.        Звільняючи позивача з роботи, відповідач посилався на наявні на час прийняття наказу відомості щодо порушення позивачем умов контракту, які встановлені зокрема в акті службового розслідування від 28 червня 2023 року фактів, викладених в листі Рівненського районного управління поліції ГУНП
		в Рівненській області від 15 червня 2023 року №1940/200/6-23 «Про вжиття заходів реагування» щодо досудового розслідування стосовно службових
		осіб стоматологічної поліклініки; акті службового розслідування від 21 липня 2023 року перевірки фактів, викладених в листі Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області від 15 червня 2023 року №1940/200/6-23 «Про вжиття заходів реагування» щодо досудового розслідування стосовно службових осіб комунального підприємства та з`ясування додаткових обставин, викладених у листі поліклініки від 07 липня 2023 року №254; службовій записці провідного юрисконсульта інформаційно-аналітичного центру Управління охорони здоров`я міськвиконкому від 26 липня 2023 року вх. №1180/01-16.
		46.        Апеляційним судом досліджено висновок експерта від 26 грудня 2023 року №СЕ-19/103-23/14058-ЕК за результатами судової економічної експертизи, проведеної у кримінальному провадженні № 42023181110000029.
		47.        Згідно із вказаним висновком, який апеляційний суд правомірно оцінив, як письмовий доказ у цивільній справі: 1) нарахування стоматологічною поліклінікою протягом часу з 05 січня 2021 року до 31 травня 2023 року лікарю-стоматологу ОСОБА_3 документально підтверджується у сумі 214 219,91 грн; 2) виплата протягом часу з 05 січня 2021 року до 31 травня 2023 року заробітної плати цьому лікарю підтверджується у сумі 170 509,17 грн; 3) нарахування стоматологічною поліклінікою протягом часу з 05 січня 2021 року до 31 травня 2023 року заробітної плати лікарю-стоматологу ОСОБА_4 документально підтверджується у сумі 218 822,30 гривень; 4) виплата протягом часу з 05 січня 2021 року до31 травня 2023 року заробітної плати цьому лікарю підтверджується у сумі 173 993,83 гривні; 5) нарахування та сплата комунальним підприємством до Пенсійного фонду України внесків у розмірі 22% на заробітну плату лікарів-стоматологів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 документально підтверджується у сумі 105 966,70 грн; 6) за умови, що органом досудового розслідування доведено факти нездійснення трудової діяльності зазначеними лікарями-стоматологами протягом часу з 05 січня 2021 року до 31 травня 2023 року, довідка участі спеціаліста від 30 листопада 2023 року управління Західного офісу Держаудитслужби у Рівненській області в частині завдання збитків місцевому бюджету Рівненської міської ради на загальну суму 539 008,91 грн під час нарахування та виплати заробітної плати лікарям-стоматологам ОСОБА_3 і ОСОБА_4 документально підтверджується.
		48.             Водночас в межах розглядуваної справи судами не надавалась оцінка наявності або відсутності в діях позивача ознак будь-яких кримінальних чи адміністративних правопорушень, оскільки встановлення цих обставин не належить до компетенції судів у цивільній справі.
		49.             Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		50.        Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		51.        Колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду, який правильно визначився із характером спірних правовідносин, нормами матеріального права, які підлягають застосуванню та обґрунтовано вказав на відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відповідачем не було порушено вимог законодавства про працю при звільненні позивача з роботи на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України. 
		52.        Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, значною мірою зводяться до переоцінки доказів, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції.
		53.        Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
		54.        Висновки суду апеляційної інстанції, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, не суперечать висновкам викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17,
		у постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2021 року у справі № 357/11936/18, від 01 листопада 2023 року у справі № 452/970/17, від 20 січня 2020 року у справі № 466/150/17, від 12 лютого 2020 року у справі № 345/472/19, від 12 лютого
		2020 року у справі № 760/4126/18-ц, від 18 березня 2020 року у справі № 643/12579/17, від 27 травня 2020 року у справі № 755/6249/18, від 03 червня 2020 року у справі № 766/7760/17, від 07 травня 2020 року у справі № 333/1839/19, від 08 квітня 2020 року у справі № 554/9453/15-ц, від 25 червня 2018 року у справі № 714/395/17, від 11 грудня 2019 року у справі № 334/6163/17, на які посилається заявник у касаційній скарзі.
		55.        Саме по собі посилання заявника на пункт 22 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170, який передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов`язань, передбачених у контракті, його може бути достроково розірвано з попередженням відповідної сторони за два тижні, не свідчить про наявність підстав для поновлення позивача на роботі.
		56.        З огляду на наявні у матеріалах справи та досліджені судами документи, позивач був обізнаний з довідкою за результатами службового розслідування фактів викладених у листі Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області від 15 червня 2023 року №1940/200/6-23 та надавав письмові пояснення на адресу в.о. начальника управління Рівненської міської ради, зокрема від 07 липня 2023 року і від 18 липня 2023 року (т.1 а. с. 89, 91-93).
		57.        В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що апеляційний суд ухвалив оскаржене рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права.
		58.        Відповідно до першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1.        Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Курганська Олена Вікторівна залишити без задоволення.
		2.        Постанову Рівненського апеляційного суду від 21 травня 2024 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий Судді:  Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...