Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 333/115/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 12.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.12.2024.
Дата набрання законної сили: 09.12.2024
Номер судового провадження: 61-17281ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 грудня 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 333/115/20
		провадження № 61-17281св23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
		 
		учасники справи:
		позивач - Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго»;
		відповідачі:  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;
		 
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Запорізького апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Крилової О. В., Кухаря С. В., Полякова О. З.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.               Описова частина 
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У січні 2020 року публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго»                      (далі - ПАТ «Запоріжжяобленерго») в особі Запорізьких міських електричних мереж звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії.
		 
		Позовна заява ПАТ «Запоріжжяобленерго» мотивована тим, що товариство здійснювало постачання електричної енергії на об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору про постачання електричної енергії від 24 вересня 2003 року № 7281, укладеного з ОСОБА_1 .
		 
		Об`єктом електропостачання за вищезазначеним договором є нежитлове приміщення, літ. Е-2 за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений об`єкт на момент укладання договору належав ОСОБА_1 на підставі права власності. У подальшому право власності на вищезазначене нежитлове приміщення перейшло до ОСОБА_2 .
		 
		При цьому, враховуючи перехід права власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 не звертався до ПАТ «Запоріжжяобленерго» із заявою про розірванням договору про постачання електричної енергії № 7281, а уповноважив ОСОБА_2 представляти його інтереси, для чого 03 листопада 2015 року надав довіреність, зареєстровану у реєстрі за № 2942.
		 
		06 червня 2018 року рейдовою бригадою енергопостачальника за результатом технічної перевірки об`єкта електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 , було складено акт про порушення ПКЕЕ № 00000752.
		Технічна перевірка проводилася за участі представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
		 
		Підставою для складання акта стало порушення споживачем вимог пункт 3.1, 3.6 ПКЕЕ, а саме: «підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника електропроводки поза розрахунковим приладом обліку електричної енергії без порушення схеми обліку. При проведенні технічної перевірки на ділянці проходження ввідного кабелю демонтажем дерев`яного покриття виявлено підключення в місці пошкодження ізоляції, підключення виконано алюмінієвим кабелем перерізом 3 х 50+1 х 35 мм2».
		 
		13 серпня 2018 року на засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ за участю споживача енергопостачальником було прийнято рішення про застосування до споживача оперативно-господарської санкції за порушення ним ПКЕЕ, а саме: затверджено розрахунок недорахованої електричної енергії по Акту від 06 червня 2018 року № 00000752 у розмірі 710 735 кВт.год. на суму 1 567 905,29 грн, що оформлено протоколом від 13 серпня 2018 року, копію якого разом з розрахунком та рахунком від 13 серпня 2018 року № 7281/АН направлено споживачу (докази направлення та отримання додаються).
		 
		Розрахунок недоврахованоi електроенергії по акту виконано за порушення, визначене підпунктом 7 пункту 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією (далі Методика). Кількість недорахованої електроенергії складає 1 567 905,29 грн.
		 
		Відповідачі у добровільному порядку не сплачують вартість не облікованої електричної енергії.
		 
		Посилаючись на викладене, ПАТ «Запоріжжяобленерго» просило суд стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача вартість не облікованої електричної енергії у розмірі 1 567 905,29 грн та судовий збір 23 518,58 грн.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя у складі судді Холода Р.С. від 26 серпня 2022 року              у задоволенні позову ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж про стягнення вартості не облікованої електричної енергії відмовлено.
		 
		Судом першої інстанції враховано положення Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ, чинних на час підписання акта про порушення від 06 червня 2018 року № 00000752), які регулюють взаємовідносини, що виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
		 
		Рішення суду першої інстанції, мотивовано тим, що актом про порушення Правил користування електричної енергії від 06 червня 2018 року № 00000752, який підписаний представниками обох сторін, з боку представника відповідача Вартанова А. Л. було зазначено зауваження до складеного акту: «к обнаруженному нарушению отношения не имею, все пояснения на комиссии», посилаються на те, що підписано акт неналежною особою, а отже унеможливлює висновок про правильність проведення перевірки та складення акту.
		 
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції 
		 
		Постановою Запорізького апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж задоволено. 
		 
		Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 серпня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж вартість не облікованої електричної енергії у розмірі 1 567 905,29 грн. У задоволенні позову про стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 - відмовлено.
		 
		Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що відповідачі посилаються на те, що підписання акту неналежною особою унеможливлює висновок про правильність проведення перевірки та складення акту, так як при розгляді справи у суді першої інстанції так і при апеляційному розгляді, було встановлено та не оспорюється сторонами, що на час виявлення порушення правил користування електричною енергією власником будівлі був ОСОБА_2 . Саме він був присутнім як при виявленні порушення так і при складенні акту, а відтак його права як споживача послуг та власника будівлі порушені не були. Споживач не оспорив наявність несанкціонованого відгалуження електричного кабелю, а його посилання на те, що він не має відношення до порушення не є підставою для відмови у позові.
		 
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив,  та обставина що договір було укладено з попереднім власником, не звільняє нового власника від виконання обов`язків як споживача послуг з енергопостачання.
		 
		Отже, між сторонами виникли правовідносини з приводу користування електричною енергією, які врегульовано нормами Законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про ринок електричної енергії», а також Правилами роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312.
		 
		Факт споживання електроенергії в будівлі і оплати її облікованої кількості не викликає сумніву та не заперечується сторонами.
		 
		Ці обставини свідчать, що відповідач ОСОБА_2 , як власник будівлі, приєднався до умов публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії і саме його слід вважати споживачем електричної енергії. До того ж він є власником будівлі, а факт непереукладення договору з новим власником не має значення для покладення відповідальності за поза облікове споживання.
		 
		Новий власник будівлі повинен був повідомити позивача про зміну власника. А отже, саме він повинен нести ризик такого неповідомлення.
		 
		ОСОБА_2 , як новий власник будівлі, хоча і підписував акт про порушення як представник попереднього власника, натомість був фактичним власником та мав повідомити про це і у разі незгоди з наявністю порушення, зазначити це в акті.
		 
		Судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що акт про порушення правомірно був складений в присутності ОСОБА_2 і правомірно підписаний саме ним, отже, акт про порушення за формою та змістом відповідає вимогам Правил роздрібного ринку електричної енергії, а стверджувані відповідачем неточності не свідчать про порушення Правил під час його складання. Відтак цей акт є належним доказом факту безоблікового споживання електричної енергії у будівлі ОСОБА_2 внаслідок самовільного підключення до електричної мережі.
		 
		Отже, відповідальність за стан внутрішніх електричних мереж будинку несе його власник, який повинен проявляти розумну обачність і не допускати споживання електроенергії поза приладами обліку.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У листопаді 2023 року ОСОБА_2 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржуване судове рішення скасувати, в частині позовних вимог до ОСОБА_2 , й залишити в силі рішення суду першої інстанції, в частині відмови в задоволені позовних вимог до ОСОБА_2 .
		 
		Підставою касаційного оскарження указаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі 
		№ 910/17955/17та постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі 
		№ 161/8125/16-ц, що передбачають вимоги пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		 
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 14 грудня 2023 року касаційну скаргу  ОСОБА_2 , на постанову Запорізького апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року, передано на розгляд судді-доповідачу ОСОБА_3
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2024 року (після усунення недоліків) відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою  ОСОБА_2 , з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, витребувано із Комунарського районного суду міста Запоріжжя матеріали справи № 333/115/20. Надано іншим учасникам справи строк для подання відзиву. 
		 
		11 березня 2024 року справа № 333/115/20 надійшла до Верховного Суду. 
		 
		Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2024 року № 585/0/226-24 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_3 .
		 
		Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 квітня 2024 року, справу призначено судді-доповідачеві Осіяну О. М., судді, які входять до складу колегії: Сакара Н. Ю., Білоконь О. В.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що судом апеляційної інстанції було стягнуто вартість не облікованої електричної енергії в розмірі 1 567 905,29 грн з фізичної особи - громадянина ОСОБА_4 всупереч вимогам всіх законодавчих норм що регулюють правовідносини у даній сфері, оскільки енергопостачальником відносно ОСОБА_2 рішення про нарахування вартості недоврахованої електроенергії ніколи не приймалось.
		 
		Вважає, що рішення ПАТ «Запоріжжяобленерго», оформлене протоколом № 2 засідання комісії з розгляду Актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 13 серпня 2018 року, яким нараховано 710 735 кВт.г. на загальну суму 1 567 905,29 грн ПП ОСОБА_1 , для інших осіб в тому числі 
		ОСОБА_2 будь яких правових наслідків вказане рішення не породжує і не може породжувати - оскільки воно прийнято відносно конкретного споживача електроенергії - ПП ОСОБА_1 .
		 
		Звертає увагу, що судом апеляційної інстанції безпідставно визначено ОСОБА_2 як споживача електричної енергії. За встановлених судами фактичних обставин - відповідач ОСОБА_2 , як власник будинку, приєднався до умов публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії і саме його слід вважати споживачем електричної енергії з 01 січня 2019 року, але при цьому, за логікою апеляційного суду, він має виконати зобов`язання ПП ОСОБА_1 яке виникло 13 серпня 2018 року. Ні ПКЕЕ, ні ПКЕЕН не містять такого інституту як укладання договору шляхом приєднання, відповідно під час дії зазначених НПА ОСОБА_2 до договору постачання електроенергії приєднатися не міг.
		 
		Вважає, що він не був споживачем електричної енергії ПАТ «Запоріжжяобленерго» за адресою: АДРЕСА_1 , на момент виявлення порушення та на момент винесення рішення оформленого Протоколом від 12 серпня 2018 року № 2 відносно ПП ОСОБА_1 .
		 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		 
		У квітні 2024 року представник ПАТ«Запоріжжяобленерго» - адвокат Вікторія Лєлєкова подала відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом апеляційної інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи. Просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін. 
		 
		17 травня 2024 року та 05 серпня 2024 року     ОСОБА_2 , а  04 липня 2024 року також і представник ПАТ «Запоріжжяобленерго»,  подали додаткові пояснення та доводи щодо обставин справи, які не приймаються судом до уваги, оскільки не передбачені положеннями ЦПК України на стадії перегляду судових рішень в порядку касаційного провадження.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		Судами встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 13 березня 2003 року № 74/19, оформлено будинок АДРЕСА_2 , за ОСОБА_1 як нежитлове приміщення для подальшого використання під офіс, кафе та магазин продовольчих товарів.
		 
		Факт належності ОСОБА_1 станом на 24 вересня 2003 року нежитлового приміщення літ. Е-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 15 квітня 2003 року серії НОМЕР_1 , витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25 квітня 2003 року № 448896, а також інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25 березня 
		2020 року № 205302889.
		 
		В період з 28 квітня 2016 року до 06 червня 2018 року, за виключенням 19 квітня 
		2018 року та 21 листопада 2017 року, ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж здійснювало постачання електричної енергії на об`єкт - нежитлове приміщення літ. Е-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору про постачання електричної енергії від 24 вересня 2003 року № 7281, укладеного з ОСОБА_1 .
		 
		На підставі ухвали Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 
		2013 року у справі № 333/4848/13-ц, ОСОБА_2 є власником нежитлового приміщення літ. Е-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Зазначена обставина підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10 лютого 2014 року № 17592968, а також інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25 березня 2020 року № 205302889.
		 
		06 червня 2018 року представниками ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж проведено перевірку об`єкта за Договором № 7281 ПП   ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Під час проведення перевірки електроустановок позивача представниками 
		ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Виробничого структурного підрозділу Запорізькі міські електричні мережі було виявлено порушення пункту 3.1 та пункту 3.6 Правил користування електричною енергією, а саме: підключення до електричної мережі, що не є власністю електропостачальника електропроводки поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку. При проведенні технічної перевірки на ділянці проходження ввідного кабелю демонтажем дерев`яного покриття виявлено підключення в місці пошкодження ізоляції. Підключення здійснено алюмінієвим кабелем перерізом 3 х 50+1 х 35 мм2. За результатом проведеної перевірки представниками відповідача складено акт про порушення від 06 червня 2018 року № 00000752.
		 
		У пункті 6 акту зазначено, що споживач не надав паспортні дані всіх наявних струмоприймачів та всього наявного обладнання. Споживач відмовився надати доступ для проведення замірів сили струму навантаження увімкнувши на максимальну потужність всі наявні струмоприймачі. Дозволена потужність споживання відповідно до умов Договору 25 кВт. Час роботи струмоприймачів протягом доби згідно умов Договору.
		 
		В пункті 10 акту зазначено про запрошення споживача або уповноваженої ним особи на засідання комісії з розгляду актів на 28 червень 2018 року.
		 
		Акт від 06 червня 2018 року № 00000752 підписано з боку споживача його представником ОСОБА_2 , у зауваженнях до акту вказано мовою оригіналу «К обнаруженному нарушению отношения не имею, все пояснения на комиссии».
		 
		Другий екземпляр акту від 06 червня 2018 року № 00000752 було вручено ОСОБА_2 одразу після його складання.
		 
		13 червня 2018 року, вих. № 55/44-3192, позивачем на адресу ПП ОСОБА_1 направлено лист-повідомлення про те, що засідання комісії з розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією від 06 червня 2018 року 
		№ 00000752 відбудеться 27 червня 2018 року.
		 
		За результатами розгляду членами комісії складено від 13 серпня 2018 року протокол № 2, відповідно до якого комісія прийняла рішення виконати розрахунок недоврахованої електричної енергії по акту згідно Методики, визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженою Постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року № 562 зі змінами і доповненнями Постанови НКРЕ від 08 лютого 2007 року № 154, від 18 грудня 2008 року № 1384, від 14 жовтня 2010 року № 1338 (далі - Методика), по підпункт 2.1.7 Методики за період: з 28 квітня 2016 року до 06 червня 2018 року; час роботи 12 годин; при розрахунку враховані акт технічної перевірки від 28 квітня 2016 року, акти про відключення від 21 листопада 2017 року, 19 квітня 2018 року, акти про підключення від 22 листопада 2017 року, 20 квітня 
		2018 року; кількість недорахованої електричної енергії складає 710735 кВт. год. на суму 1567905,29 грн.
		 
		Копію протоколу № 2 засідання комісії з розгляду актів про порушення від 13 серпня 2018 року разом з рахунком від 13 серпня 2018 року № 7281/АН за недовраховану електроенергію по акту про порушення від 06 червня 2018 року № 00000752 та розрахунком обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії по акту про порушення від 06 червня 2018 року № 00000752 позивачем 14 серпня 2018 року направлено на адресу відповідача ПП ОСОБА_1 і отримано останнім 12 вересня 2018 року.
		 
		2.            Мотивувальна частина 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,                             є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
		 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення  ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		 
		Згідно із статтею 1 Закону України «Про електроенергетику» (далі - Закон) споживачами електроенергії є суб`єкти господарської діяльності та фізичні особи, які використовують енергію для власних потреб на підставі договорів про її продаж та купівлю.
		 
		Відповідно до статті 26 Закону споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
		 
		Споживач забезпечує в установленому законом порядку безперешкодний доступ відповідальних представників енергопостачальника, підприємства, яке здійснює передачу енергії, до власних енергетичних установок для здійснення контролю за рівнем споживання енергії, відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого порядку, а також уповноважених осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, для здійснення державного енергетичного нагляду (контролю) за дотриманням вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб`єктів електроенергетики та споживачів енергії в порядку, визначеному Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
		 
		Відповідно до статті 27 Закону правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
		 
		Правопорушеннями в електроенергетиці є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією.
		 
		Методика розрахунку розміру шкоди, завданої енергопостачальнику внаслідок викрадення електроенергії, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		 
		ПКЕЕН, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 1999 року № 1357, також регулюють відносини між громадянами та енергопостачальниками, обов`язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності (пункт 1 ПКЕЕН).
		 
		Відповідно до пункту 37 ПКЕЕН енергопостачальник має право знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.
		 
		Згідно із пунктом 3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН, вартість необлікованої електричної енергії розраховується на підставі акту про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕН процедури та в разі виявлення зазначених у ній порушень.
		 
		Пунктом 3.1 Методики передбачено, що підставою для застосування її положень є виявлення таких порушень ПКЕЕН: 1) пошкодження або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акту про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕН, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування приладів обліку та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку); 2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр електропередавальної організації або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про збереження пломб, складеному в порядку, установленому ПКЕЕН, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування приладів обліку, установлення індикаторів та передачу на збереження приладів обліку електричної енергії, відповідних пломб та індикаторів; 3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, використання фазозсувного трансформатора тощо (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу (власнику або наймачу об`єкта) приладів обліку, установлених пломб та індикаторів); 4) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) без порушення схеми обліку; 5) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку; 6) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника; 7) використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії.
		 
		Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії згідно з пунктом 3.3 Методики здійснюється за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості не облікованої електричної енергії; та за кількістю днів (розрахунковий період).
		 
		Залежно від характеру виявленого порушення ПКЕЕН (підпункти 1-7 пункту 3.1 Методики) добовий обсяг споживання електричної енергії визначається за формулами, які визначені пунктами 2.7, 3.4 та 3.6 цієї Методики. Кількість днів, яка береться для розрахунку обсягу самовільно спожитої електричної енергії, може становити шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, дванадцять місяців та три роки   (пункт 3.3 Методики).
		 
		Згідно з підпунктом «а» пункту 3.3 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 3.1 цієї глави (у частині щодо пошкодження приладів обліку), кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок, враховується з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня усунення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.
		 
		Положення Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ, чинних на час підписання акта про порушення від 06 червня 2018 року № 00000752), які регулюють взаємовідносини, що виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
		 
		Пунктом 1.2 ПКЕЕ визначено, що недоврахована електрична енергія обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.
		 
		Пунктом 3.1 ПКЕЕ передбачено, що Електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Розрахункові засоби обліку електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог ПУЕ, цих Правил та проектних рішень.
		 
		Згідно із п. 3.6 ПКЕЕ, Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) обліку електричної енергії, забороняється, за винятком випадків, передбачених розділом 6 цих Правил. Споживання електричної енергії за відповідним тарифом має бути забезпечене окремим обліком. Окремі площадки вимірювання мають бути забезпечені засобами обліку, які дають можливість організувати розрахунковий облік за відповідним тарифом на всій площадці вимірювання.
		 
		Відповідно до підпунктів 1, 2, 27 пункту 10.2 ПКЕЕ, споживач електричної енергії зобов`язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
		 
		Пунктом 6.40 ПКЕЕ встановлено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782/12656.
		 
		Пунктом 6.41 ПКЕЕ встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
		 
		За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		 
		У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що при перевірці нежитлового приміщення літ. Е-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зафіксовані правопорушення представниками ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж, дане нежитлове приміщення належить на праві власності ОСОБА_2 . Зазначена обставина підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10 лютого 2014 року № 17592968, а також інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25 березня 2020 року № 205302889.
		 
		На час здійснення перевірки та виявлення порушення відповідач ОСОБА_2 був власником будівлі та споживачем послуг з енергопостачання.
		 
		Та обставина, що договір було укладено з попереднім власником, не звільняє нового власника від виконання обов`язків як споживача послуг з енергопостачання.
		 
		Отже, між сторонами виникли правовідносини з приводу користування електричною енергією в житловому будинку, які врегульовано нормами Законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про ринок електричної енергії», а також Правилами роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (Правила роздрібного ринку електричної енергії)
		 
		У пункті 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312, зазначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною у додатку 8 до цих Правил. Так, у цьому пункті зазначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
		 
		Крім того, ставши власником об`єкту нерухомого майна, на який постачалася електрична енергія, ОСОБА_2 із 2014 року не повідомив про це організацію постачальника, не пропонував укласти договір щодо постачання електроенергії, що прямо суперечить положенням  пунктів 1 та 11 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до яких індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна). 
		 
		Судами встановлено, що ОСОБА_2 , як новий власник будівлі, хоча і підписував акт про порушення як представник попереднього власника, натомість був фактичним власником та мав повідомити про це і у разі незгоди з порушенням, зазначити це в акті. Але розрахунок недорахованої електричної енергії відповідач не спростовував. Отже, акт правомірно був складений в присутності ОСОБА_2 і підписаний ним. 
		 
		 
		Апеляційний суд належним чином виконав вимоги статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів і дотримався вимог статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно встановив обставини справи, надав належну оцінку діям відповідача (як власника об`єкту нерухомості та споживача електричної енергії) та правильно вирішив спір.
		 
		Незгода заявника із судовим рішенням, висновками щодо встановлених обставин та оцінкою доказів не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
		 
		Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів
		є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання виконання судом обов`язку щодо надання обґрунтування, яке випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи.
		 
		Посилання в касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17, від 19 червня 2019 року у справі № 161/8125/16-ц є безпідставними, оскільки висновки суду апеляційної інстанції не суперечать висновкам, викладеним у зазначених постановах, а відповідні аргументи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди із встановленими обставинами справи та необхідності переоцінки доказів, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.  
		 
		Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанцій, який їх обґрунтовано спростував. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
		 
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваного судового рішення, питання обґрунтованості висновків суду апеляційної інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів. 
		 
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваного судового рішення , оскільки зводяться до необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
		 
		Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для його скасування.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного суду від 17 жовтня 
		2023 року залишити без змін.
		 
		Щодо судових витрат
		 
		Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		 
		Постанову Запорізького апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року залишити без змін. 
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                   О. М. Осіян 
		                                                                                           О. В. Білоконь
		                                                                                                            Н. Ю. Сакара

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...