Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/14123/23 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.12.2024.
Дата набрання законної сили: 05.12.2024
Номер судового провадження: 51-2681км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023105120000214

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		05 грудня 2024 року
		м. Київ
		справа № 759/14123/23
		провадження № 51-2681км24
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                               ОСОБА_1 ,
		суддів                                                           ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання              ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                   ОСОБА_5 ,
		захисника                                                   ОСОБА_6 ,
		засудженого                                              ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на вирок Київського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023105120000214, за обвинуваченням
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_1 , проживаючого у  АДРЕСА_2 , раніше судимого: вироком Подільського районного суду м. Києва від 19 серпня 2020 року за ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 311, ч. 1 ст. 317, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено певні обов`язки;
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Святошинського районного суду м. Києва від 01 серпня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.
		Вирок Подільського районного суду м. Києва від 19 серпня 2020 року визначено виконувати самостійно.
		Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
		Вироком місцевого суду ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 09 липня 2023 року приблизно о 17:30, перебуваючи на зупинці громадського транспорту, що розташована в Святошинському районі м. Києва біля станції метро «Святошин» КП «Київський метрополітен», діючи умисно, без мети збуту, незаконно придбав (знайшов) пластмасову пробірку із амфетаміном, масою 0,258 г, яку почав незаконно зберігати та переносити аж до 17:45 цього ж дня, а саме до моменту її вилучення у вестибюлі вказаної станції метро працівниками поліції.
		Вироком апеляційного суду вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасовано. Призначено ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 1 року обмеження волі, на підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Подільського районного суду м. Києва від 19 серпня 2020 року, ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_7 визначено обчислювати з моменту затримання на виконання вироку. В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
		Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7 , посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі, просить вирок апеляційного суду змінити, застосувати до нього покарання у виді штрафу, а вирок Подільського районного суду м. Києва від 19 серпня 2020 року, за яким його засуджено і призначено покарання з випробуванням - виконувати самостійно. 
		Аргументуючи свої вимоги, зазначає, що апеляційний суд формально переглянув вирок, залишив без уваги характеризуючі дані, обставини вчиненого кримінального проступку та його подальшу поведінку і дійшов безпідставного висновку, що призначене покарання у виді штрафу є надмірно м`яким.
		Крім цього, засуджений стверджує про ряд допущених процесуальних порушень, які допустив апеляційний суд, що свідчить про ухвалення вироку, який не відповідає вимогам ст. 370 КПК України.
		Позиції інших учасників судового провадження
		Захисник  ОСОБА_6 та засуджений ОСОБА_7 підтримали вимоги поданої касаційної скарги і просили її задовольнити на викладених підставах.
		Прокурор ОСОБА_5 вважав подану касаційну скаргу необґрунтованою, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.
		Мотиви Суду
		Згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Винуватість  ОСОБА_7 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, доведеність цього обвинувачення та кваліфікація діяння за ч. 1 ст. 309 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.
		Так,  ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, яке згідно з вимогами ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
		Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальний проступок, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, апеляційний суд, переглядаючи вирок суду першої інстанції щодо  ОСОБА_7 , дотримався наведених вимог матеріального права.
		Так, у своїй апеляційній скарзі прокурор наводив доводи щодо м`якості призначеного  ОСОБА_7 покарання і вважав, що місцевий суд безпідставно не врахував положення ч. 3 ст. 78 КК України.
		Апеляційний суд погодився із зазначеними доводами і скасував вирок місцевого суду в частині призначеного  ОСОБА_7 покарання. 
		Мотивуючи своє рішення колегія суддів вказала, що при призначенні ОСОБА_7 місцевим судом мінімального покарання за ч. 1 ст. 309 КК України, без належної уваги залишилися дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров`я населення, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність особи обвинуваченого.
		З огляду на ці фактичні дані, апеляційний суд прийшов до переконання, що мінімальне покарання у виді штрафу не сприятиме досягненню мети, визначеної законом України про кримінальну відповідальність, і до обвинуваченого слід застосувати міру примусу у виді обмеження волі на строк 1 рік.
		Крім цього, суд апеляційної інстанції зауважив про недотримання місцевим судом вимог закону при визначенні ОСОБА_7 остаточного покарання з урахуванням того, що нове кримінальне правопорушення останній скоїв під час дії іспитового строку.
		Так, відповідно до ч. 3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
		Місцевий суд встановив, що ОСОБА_7 раніше судимий вироком Подільського районного суду м. Києва від 19 серпня 2020 року за ч. 3 ст. 311; ч. 2 ст. 309; ч. 1 ст. 317, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 3 роки. В подальшому, ОСОБА_7 09 липня 2023 року, тобто в період іспитового строку, скоїв кримінальний проступок.
		В той же час, всупереч вимогам ст. 72, 78 КК України, при призначенні обвинуваченому покарання місцевий суд не застосував положення ст. 71 КК України та безпідставно ухвалив рішення про те, що вирок Подільського районного суду м. Києва від 19 серпня 2020 року щодо ОСОБА_7 слід виконувати окремо.
		Апеляційний суд виправив допущену помилку та правильно призначив ОСОБА_7 остаточне покарання шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного новим вироком, невідбутої частини покарання, призначеного вироком Подільського районного суду м. Києва від 19 серпня 2020 року, та остаточно визначив до відбуття міру примусу у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.
		З такими висновками погоджується й колегія суддів касаційного кримінального суду.
		У своїй касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7 наголошує, що оскільки він працевлаштований, то апеляційний суд безпідставно зазначив про неможливість призначення йому покарання за кримінальний проступок, скоєний 09 липня 2023 року, у виді штрафу через відсутність офіційних джерел доходу.
		Суд приймає зазначені аргументи, однак у цьому кримінальному провадженні рішення про неможливість призначення обвинуваченому мінімального покарання за кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, ґрунтується на тому, що ОСОБА_7 вже був засуджений за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров`я населення, вчинив нове кримінальне правопорушення під час іспитового строку, тобто не став на шлях виправлення та не надав критичної оцінки своїм діям.
		З огляду на ці обставини, призначення мінімального покарання не можна вважати адекватним характеру вчинених ОСОБА_7 дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Таким чином, вирок апеляційного суду у відповідній частині є законним, обґрунтованим та відповідає вимогам ст. 420 КПК України.
		Призначене ОСОБА_7 покарання відповідає приписам статей 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, домірним вчиненому. Правових підстав вважати призначене засудженому покарання явно несправедливим через суворість і недостатнім для досягнення його мети, колегія суддів не вбачає.
		Істотних порушень вимог кримінального закону чи невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, які були би підставою для скасування чи зміни вироку апеляційного суду, колегією суддів не встановлено.
		За таких обставин, касаційна скарга засудженого ОСОБА_7 не підлягає задоволенню.
		Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
		у х в а л и в :
		Вирок Київського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а його касаційну скаргу - без задоволення.
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді
		 
		 
		ОСОБА_8                                       ОСОБА_2                                ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...