Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/27748/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано судом: 11.12.2024. Зареєстровано: 12.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.12.2024.
Дата набрання законної сили: 11.01.2025
Номер судового провадження: П/520/30748/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд   61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710   
		РІШЕННЯ
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		місто  Харків  
		 
		          11.12.2024 р.                                                                                           справа №520/27748/24                                
		          Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сліденко А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом
		 ОСОБА_1   (далі за текстом - позивач, заявник)до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області   (далі за текстом - відповідач, владний суб`єкт, орган публічної адміністрації), третя особа - Державне підприємство "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О Морозова"проскасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, встановив:
		 
		          Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) скасування рішення Головного управління ПФУ у Харківській області від 01.07.2024 №20001-56260952-2024-2 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю; 2) зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю на підставі ст. 2 Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» № 2980.
		Аргументуючи вимоги зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, тому воно є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Вважає, що оскільки підприємство, на якому працював чоловік позивача, відноситься до об`єктів критичної інфраструктури, а смерть чоловіка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , що пов`язано з виконанням посадових (службових, професійних) обов`язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій, то позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, шкоду працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» від 20.03.2023 №2980-ІХ.
		Відповідач із поданим позовом не погодився.
		Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що згідно з відповіддю уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України, Державне підприємство «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» (код ЄДРПОУ 14310299), станом на 07:10, 29.12.2023 до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури не внесений.
		Представник третьої особи подав пояснення, в якому позовні вимоги підтримав та вважаючи їх обґрунтованими, просив суд їх задовольнити. Так, вказав, що відповідно до Порядку віднесення об`єктів до критичної інфраструктури, Переліку секторів критичної інфраструктури, Методики катетеризації об`єктів критичної інфраструктури, затверджених Постановою КМУ 9 жовтня 2020 р. №1109, підприємством подавалися відповідні відомості до секторального органу листами від 01.09.2023 №4020/54. від 21.12.23 №6425/54. Наразі з метою включення підприємства до реєстру об`єктів критичної інфраструктури листом №129/04дск від 16.09.2024 ДП «ХКБМ» направлено до секторального органу відповідні відомості відповідно до Порядку віднесення об`єктів до критичної інфраструктури, Переліку секторів критичної інфраструктури, Методики категоризації об`єктів критичної інфраструктури, затверджених Постановою КМУ від 09.10.2020 р. №1109 (зі змінами). Інформації про результати розгляду наданих відомостей на даний час не надходило.
		          Матеріали позову були отримані судом - 03.10.2024р.
		          Рішення про відкриття провадження у справі було прийнято - 08.10.2024р. 
		          Відзив на позов був отриманий судом - 14.10.2024р.
		Пояснення від третьої особи були отримані судом - 14.10.2024р.
		          Клопотань про ознайомлення з матеріалами справи заявник не подавав.
		          Клопотань про існування наміру на подачу відповіді на відзив заявник не подавав.
		          Клопотань про усунення перешкод у реалізації наміру на подачу відповіді на відзив заявник не подавав.
		          Оскільки добуті судом докази повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, відомі учасникам спору і у даному конкретному випадку відсутні будь-які перешкоди у наданні доказів відносно таких відомостей, строки подачі процесуальних документів збігли і сторони не заяви ані про намір на подачу відповідних процесуальних документів, ані про існування нездоланних перешкод у реалізації такого наміру, завдання адміністративного судочинства згідно з ч.1 ст.2 та ч.4 ст.242 КАС України полягає саме у захисті прав приватної особи від незаконних управлінських волевиявлень органу публічної адміністрації, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі доказів.
		          Тому суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
		          Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
		Як встановлено судом з матеріалів справи, заявник є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Відповідно до повідомлення про нещасний випадок/гостре професійне захворювання (отруєння) Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О Морозова" 29.12.2023 о 07 год. 10 хв. внаслідок ракетної атаки РФ виробничі приміщення частково були зруйновані. Постраждалі отримали осколкові поранення спини, поранення нижніх кінцівок, струс головного мозку, забиття голови. Один постраждалий загинув.
		Наказом Північно-Східного Міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 03.01.2024р. №7/ПНС "Про утворення комісії зі спеціального розслідування групового нещасного випадку із смертельним наслідком на виробництві внаслідок воєнних (бойових дій) утворено комісію із спеціального розслідування щодо з`ясування обставин та причин настання групового нещасного випадку на виробництві із смертельним наслідком внаслідок воєнних (бойових дій), що стався 29 грудня 2023 року із працівниками Державного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова».
		Згідно з Актом спеціального розслідування групового нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався 29.12.2023р. о 07 год. 10 хв. на території Державного підприємства «ХКБМ» від 22.02.2024р., затвердженим начальником Північно-Східного Міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, 29 грудня 2023 року робітники ДП «ХКБМ» цеху 71 - слюсар з механоскладальних робіт ОСОБА_2 , слюсар з механоскладальних робіт ОСОБА_3 , слюсар з механоскладальних робіт ОСОБА_4 , працівник цеху 98: токар-розточувальник ОСОБА_5 , працівник цеху 99: слюсар з механоскладальних робіт ОСОБА_6 прийшли на територію підприємства приблизно о сьомій годині. Охоронник ОСОБА_7 відділу 09 в цей час знаходився на чергуванні.
		Приблизно о сьомій годині вони почули звук першого вибуху і попрямували до місць для укриття. Пізніше, послідовно пролунали ще 3 вибухи, внаслідок яких було зруйновано та пошкоджено будівлю корпусу 200С (цех 71), будівлю адміністративно-господарську Ж/4-2 та господарську Е/4-1 (цех 98), сталися пожежі. 6 осіб отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості, 1 особа ( ОСОБА_8 ) загинула.
		Слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023220000001825 від 29.12.2023 року за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 110 КК України. Слідством встановлено, що 29 грудня 2023 року близько 07 години ранку збройні сили російської федерації посягаючи на територіальну цілісність і недоторканість України вчинили дії, що полягали у здійсненні ракетних ударів по території ДП «ХКБМ» та ДП «Завод ім. В.О. Малишева» за адресою: м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, 126, внаслідок чого було пошкоджено виробничі приміщення та інше майно підприємства. Постраждали ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Загиблі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Приблизно о 7 годині 30 хвилин на місце події почали прибувати за викликом охорони машини швидкої допомоги та спеціалізовані служби. Лікарі швидкої медичної допомоги, оглянувши ОСОБА_8 , констатували його смерть.
		Листом Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи від 08.01.2024 №02-06/30 повідомлено, що за результатами судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_2 був встановлений діагноз смерті: «Вибухова травма».
		За результатами спеціального розслідування обставин і причин нещасного випадку, на підставі: підпункту 1 пункту 52 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 р. № 337, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 59 від 20 січня 2023 року, та інформації із зареєстрованого кримінального провадження за номером 22023220000001825 від 29.12.2023 року, комісія дійшла висновку, що груповий нещасний випадок зі смертельним наслідком з охоронником відділу №09 ОСОБА_7 , слюсарем з механоскладальних робіт 6-го розряду цеху №71 ОСОБА_2 (смертельний), слюсарем з механоскладальних робіт 5-го розряду цеху №99 ОСОБА_6 , токарем-розточувальником 6-го розряду цеху №98 ОСОБА_5 , слюсарем з механоскладальних робіт 4-го розряду цеху №71 Сапруновим Віталієм Юрійовичем, слюсарем з механоскладальних робіт 6-го розряду цеху №71 ОСОБА_4 Державного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» вважається таким, що пов`язаний з виробництвом.
		Актом спеціального розслідування групового нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався 29 грудня 2023 року о 07 год. 10 хв. на території Державного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» від 22.02.2024 (за форма Н-1/П) підтверджується, що нещасний випадок, який стався з слюсарем з механоскладальних робіт 6-го розряду цеху 71 ДП «ХКБМ» ОСОБА_2 , вважається таким, що пов`язаний з виробництвом.
		19.04.2024р. заявник звернувся до відповідача із заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України.
		Для отримання інформації щодо статусу підприємства Головним управлінням було направлено запит до Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова".
		Після отримання відповіді від 30.05.2024р. №3232/16 від Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" про те, що  підприємство входить до "Переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави", відповідно до абзацу другого пункту 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2023 № 1396 для підтвердження факту віднесення об`єкта інфраструктури, на якому працює потерпіла особа, до об`єкта критичної інфраструктури Головним управління було зроблено запит до уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України щодо надання інформації про включення об`єкта до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури та набуття ним правового статусу об`єкта критичної інфраструктури.
		Однак, згідно з відповіддю від 25.06.2024р. №07/02/01-6269/СЕД від Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державне підприємство «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» (код ЄДРПОУ 14310299) до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури не внесений.
		На підставі інформації зазначеної у відповіді уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України Головним управлінням 01.07.2024 прийнято рішення №20001-56260952-2024-2 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю згідно з Законом України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» від 20.03.2023 № 2980-IX.
		Листом від 01.07.2024 №2000-0315-8/119838 було повідомлено заявника про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю відповідно до Закону 2980-IX та надано роз`яснення щодо можливості отримання одноразової страхової виплати відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. №1105-XIV.
		Стверджуючи про те, що у спірних правовідносинах суб"єктом владних повноважень було вчинене управлінське волевиявлення у формі рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, заявник ініціював даний спір.
		Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що в Україні як у правовій державі, де проголошена дія верховенства права та найвищою соціальною цінністю є людина, згідно з ст.ст. 1, 3, 8, ч.2 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції України усі без виключення суб`єкти права (учасники суспільних відносин) зобов`язані дотримуватись існуючого правового порядку, утримуючись від використання права на "зло"/зловживання правом, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати покладені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом, і тому до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
		Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Законом України "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України", який спрямований на підтримку деяких категорій осіб, які стали особами з інвалідністю у зв`язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов`язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов`язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, передбачено право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю (далі за текстом - Закон № 2980-IX).
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2980-IX, право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю мають особи з числа працівників об`єктів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, які стали особами з інвалідністю у зв`язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов`язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов`язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам.
		Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону № 2980-IX, у разі загибелі (смерті) осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у зв`язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов`язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов`язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю призначається і виплачується членам їхніх сімей.
		Приписами п. 2 ч. 3 ст. 1 Закону № 2980-IX передбачено, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у частині першій цієї статті, належать: один із подружжя, який пережив загиблу (померлу) особу.
		Згідно з п. 4 ст. 2 Закону № 2980-IX, одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю, на яку має право особа згідно із цим Законом, встановлюється, зокрема, у разі загибелі (смерті) - 1 мільйон гривень.
		Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 3 Закону № 2980-IX,   одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю призначається і виплачується за рішенням органу, визначеного Кабінетом Міністрів України.
		Визначений Кабінетом Міністрів України орган безоплатно в порядку електронної взаємодії отримує необхідну інформацію від державних органів, які є власниками (розпорядниками, держателями, володільцями, адміністраторами тощо) інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних, комунікаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, у тому числі з Єдиного державного демографічного реєстру, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру судових рішень, Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім`ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів тощо, про осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
		Порядок отримання інформації з реєстрів та інформаційних баз даних визначається розпорядником персональних даних, що містяться у відповідних реєстрах або базах даних.
		Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Статтею 4 Закону № 2980-IX   передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю особі, а у разі її загибелі (смерті) - членам її сім`ї, не здійснюються: 1) якщо загибель (смерть), поранення, каліцтво, контузія, захворювання, які призвели до інвалідності, є наслідком: вчинення особою кримінального або адміністративного правопорушення; алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення до самогубства, встановленого судом); 2) у разі подання завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю.
		Одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Закону право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи за рішенням суду, яке набрало законної сили.
		У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.
		Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону № 2980-IX, право на отримання одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, передбаченої цим Законом, мають також особи, визначені частиною третьою статті 1 цього Закону, у разі загибелі (смерті) осіб, визначених частиною другою статті 1 цього Закону, у період з 24 лютого 2022 року до набрання чинності цим Законом.
		Отже, законодавцем було чітко передбачено, що повноваження з приводу визначення порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю відповідно до Закону № 2980-IX передані у відання Кабінету Міністрів України.
		Постановою КМУ за №1396 від 27.12.2023 затверджений Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України (далі за текстом - Порядок №1396).
		Пунктом 1 Порядку №1396 визначено, що цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України (далі - одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю), передбаченої Законом України "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України".
		Пунктом 2 Порядку №1396 передбачено, що особи, які відповідно до статті 1 Закону мають право на отримання одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю (далі - отримувачі), подають до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - уповноважений орган) заяву про призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України (далі - заява), за формою згідно з додатком.
		Відповідно до п. 8 Порядку №1396 отримувачі, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, передбаченої Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.
		Згідно з п. 11 Порядку № 1396,  після отримання заяви з документами працівник уповноваженого органу здійснює заходи з ідентифікації отримувача шляхом отримання з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 10 цього Порядку, перевіряє зміст і належне оформлення документів, відповідність викладених у них відомостей про отримувача, сканує документи, які надано в оригіналі, та повертає їх отримувачу.
		Для підтвердження факту віднесення об`єкта інфраструктури, на якому служить/працює (служила/працювала) особа, зазначена у частині першій статті 1 Закону, до об`єкта критичної інфраструктури працівник уповноваженого органу надсилає до уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури на письмовий запит уповноваженого органу надається протягом 10 робочих днів з дати його надходження.
		Відомості про об`єкти критичної інфраструктури з Реєстру об`єктів критичної інфраструктури містять інформацію з обмеженим доступом, захист якої забезпечується відповідно до вимог законодавства.
		Для підтвердження наявності особистого розпорядження уповноважений орган надсилає до органу, в якому служить/працює (служила/працювала) особа, зазначена у частині першій статті 1 Закону, письмовий запит щодо надання інформації про наявність особистого розпорядження, оригінал якого зберігається в особовій справі.
		Заява приймається уповноваженим органом за наявності документів, зазначених у пункті 10 цього Порядку.
		Згідно з п. 13 Порядку № 1396,   заява розглядається уповноваженим органом протягом 10 робочих днів з дати її подання з усіма необхідними документами.
		У разі подання письмового запиту до уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України датою початку розгляду заяви вважається дата отримання відповіді від уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України.
		У разі відсутності необхідних документів для призначення одноразової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, передбачених пунктом 10 цього Порядку, уповноважений орган приймає рішення про залишення заяви без розгляду та протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви, а в разі особистого звернення із заявою негайно (за можливості) вручає під розписку таке повідомлення особі, яка подала заяву, безпосередньо в уповноваженому органі.
		Суд встановив, що заявнику було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, у зв`язку із отриманням ГУ ПФУ в Харківській області листа від Адміністрації Держспецзв`язку від 25.06.2024р. №07/02/01-6269, у якому вказано, що ДП "ХКБМ" до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури не внесений.
		Відповідно до п.п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про критичну інфраструктуру", об`єкти критичної інфраструктури це об`єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим інтересам.
		Згідно з  п.п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про критичну інфраструктуру» (далі - Закон), оператор критичної інфраструктури - юридична особа будь-якої форми власності та/або фізична особа-підприємець, що на правах власності, оренди або інших законних підставах здійснює управління об`єктом критичної інфраструктури та відповідає за його поточне функціонування.
		Відповідно до пункту 16 Порядку у ведення Реєстру об`єктів критичної інфраструктури, включення таких об`єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2023 № 415; далі за текстом - Порядок №415), з моменту присвоєння об`єкту критичної інфраструктури унікального реєстрового номера в Реєстрі він вважається таким, що набув правового статусу об`єкта критичної інфраструктури.
		Механізм віднесення об`єктів до критичної інфраструктури та їх категоризації, визначений Порядком віднесення об`єктів до критичної інфраструктури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 1109 (далі за текстом - Порядок №1109).
		Згідно з пунктом 4 Порядку №1109 ідентифікацію об`єктів критичної інфраструктури своїх секторів (підсекторів) критичної інфраструктури здійснюють секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури.
		Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2024р., зокрема, було витребувано у Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" (ідентифікаційний код - 14310299; місцезнаходження - 61001, місто Харків, вул. Тарасенка Георгія, будинок 126) докази: відношення Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" до об`єктів критичної інфраструктури у розумінні норм Закону України від 20.03.2023р. №2980-ІХ "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об"єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України" та до сформованого переліку об`єктів критичної інфраструктури із зазначенням відповідної календарної дати та підстави.
		На виконання ухвали суду від 08.10.2024р. Державним підприємством "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" подано пояснення від 14.10.2024р., у яких зазначено, що Державне підприємство «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» (скорочено - ДП «ХКБМ»), код ЄДРПОУ 14310299, м. Харків, Україна, здійснює свою діяльність (згідно з Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) за наступними видами економічної діяльності: 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук (основний); 30.40 Виробництво військових транспортних засобів; 25.40 Виробництво зброї та боєприпасів; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устатковання. Відповідно до Порядку віднесення об`єктів до критичної інфраструктури, Переліку секторів критичної інфраструктури, Методики категоризації об`єктів критичної інфраструктури, затверджених Постановою КМУ 09 жовтня 2020 р. №1109, підприємством подавалися відповідні відомості до секторального органу листами від 01.09.2023 №4020/54, від 21.12.23 №6425/54. Наразі з метою включення підприємства до реєстру об`єктів критичної інфраструктури листом №129/04дск від 16.09.2024 ДП «ХКБМ» направлено до секторального органу відповідні відомості відповідно до Порядку віднесення об`єктів до критичної інфраструктури, Переліку секторів критичної інфраструктури, Методики категоризації об`єктів критичної інфраструктури, затверджених Постановою КМУ від жовтня 2020 р. №1109 (зі змінами). Інформації про результати розгляду наданих відомостей на даний час не надходило.
		Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2024р., зокрема, було витребувано від Адміністрації Державної служби спеціального зв"язку та захисту інформації України (ідентифікаційний код - 34620942; місцезнаходження - 03110, м.Київ, вул.Солом"янська, б.13) докази: стосовно включення Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" (ідентифікаційний код - 14310299; місцезнаходження - 61001, місто Харків, вул. Тарасенка Георгія, будинок 126) до Реєстру об"єктів критичної інфраструктури із зазначенням відповідної календарної дати та підстави; стосовно причин невключення Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" (ідентифікаційний код - 14310299; місцезнаходження - 61001, місто Харків, вул. Тарасенка Георгія, будинок 126) до Реєстру об"єктів критичної інфраструктури; стосовно існування у Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" (ідентифікаційний код - 14310299; місцезнаходження - 61001, місто Харків, вул. Тарасенка Георгія, будинок 126) статусу об"єкту критичної інфраструктури безвідносно до включення до Реєстру об"єктів критичної інфраструктури.
		На виконання ухвали суду від 08.10.2024р. Адміністрацією Державної служби спеціального зв"язку та захисту інформації України до суду надано лист від 25.10.2024р. №07/02/01-10752/СЕД, у якому зазначено, що до Адміністрації Держспецзв`язку у порядку, визначеному пунктом 18 Порядку ведення Реєстру об`єктів критичної інфраструктури, включення таких об`єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2023 № 415, повідомлення про внесення до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури (далі - Реєстр) Державного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» від секторального органу у сфері захисту критичної інфраструктури на адресу уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури не надходило, інформація в Реєстрі про такий об`єкт відсутня.
		Оскільки Державне підприємство «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» (місцезнаходження - 61001, місто Харків, вул. Тарасенка Георгія, будинок 126) до Реєстру об"єктів критичної інфраструктури не внесено, суд робить висновок про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 01.07.2024 року за №20001-56260952-2024-2 щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю.
		Продовжуючи вирішення спору, суд зважає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.
		Тому відповідність закону рішення чи діяння (управлінського волевиявлення) суб`єкта владних повноважень як у спорі про набуття приватною особою додаткового блага чи активу, так і у спорі про спростування приватною особою новоствореного обов`язку, зокрема, за критеріями дотримання компетенції, меж повноважень, способу дій, приводу реалізації функції контролю, обґрунтованості, безсторонності (неупередженості), добросовісності, розсудливості, рівності перед законом, унеможливлення дискримінації, пропорційності, своєчасності, права особи на участь у процесі прийняття рішення, має доводитись, насамперед, відповідачем - суб`єктом владних повноважень.
		З положень частин 1 і 2 ст.77 КАС України у поєднанні з приписами ч.4 ст.9, абз.2 ч.2 ст.77, частин 3 і 4 ст.242 КАС України слідує, що владний суб`єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності за стандартом доказування - "поза будь-яким розумним сумнівом", у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - "баланс вірогідностей".
		Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб`єктом задекларованого, але не підтвердженого документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не означає реального існування такої обставини.
		І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.
		Такий висновок окружного адміністративного суду цілком корелюється із правовими позиціями постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020р. по справі №520/2261/19, постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023р. у справі №916/3027/21, постанови Верховного Суду від 15.06.2023р. у справі №804/2960/16.
		У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 29.01.2020р. у справі №814/1460/16 адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення (вчинення дії, допущення бездіяльності).
		Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону було викладено Верховним Судом у постанові від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18), де указано, що обов`язковою умовою визнання протиправним волевиявлення суб`єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав та інтересів та доведеність факту невідповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення.
		Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, суд констатує, що у ході розгляду справи владним суб`єктом було доведено дотримання у спірних правовідносинах вимог ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України в частині відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, позаяк обставини з"ясовані із достатньою повнотою, зміст належної норми права витлумачений вірно, унаслідок чого реально вчинене управлінське волевиявлення узгоджується з дійсним змістом нормативного регламентування та зі справжніми обставинами фактичної дійсності.
		Указане є підставою для відмови у позові.
		Окрім того, під час відправлення правосуддя у цій справі суд зважає, що правова процедура (fair procedure -    справедлива процедура) є складовою принципів законності та верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.
		У    Рішенні від 11 жовтня 2018 року № 7-р/2018 (справа № 1-123/2018(4892/17) Конституційний Суд України зазначив, що принцип юридичної визначеності як один з елементів верховенства права не виключає визнання за органом публічної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними.
		Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року під дискреційним слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.
		Європейська Комісія "За демократію через право" на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25-26 березня 2011 року) (CDL-AD(2011)003rev) схвалила Доповідь "Верховенство права" (далі    -    Доповідь), у якій до елементів верховенства права віднесено, зокрема, юридичну визначеність та заборону свавілля (пункт 41).
		У пункті 45 Доповіді зазначено, що потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними; у цьому контексті    закон, яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції; не відповідатиме верховенству права, якщо надана    законом    виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади; отже,    закон    повинен вказати на обсяг будь-якої дискреції та на спосіб її здійснення з достатньою чіткістю, аби особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій влади.
		Щодо заборони свавілля у пункті 52 Доповіді зазначено про те, що хоча дискреційні повноваження є необхідними для здійснення всього діапазону владних функцій у сучасних складних суспільствах, ці повноваження не мають здійснюватись у свавільний спосіб; їх здійснення у такий спосіб уможливлює ухвалення суттєво несправедливих, необґрунтованих, нерозумних чи деспотичних рішень, що є несумісним з поняттям верховенства права.
		Виходячи з практики ЄСПЛ за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості адміністративних актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (рішення у справі "Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки" від 31 липня 2008 року, рішення у справі "Брайєн проти Об`єднаного Королівства" від 22 листопада 1995 року, рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд проти Кіпру" від 21 липня 2011 року, рішення у справі "Путтер проти Болгарії" від 2 грудня 2010 року).
		Суд відмічає, що матеріали справи не містять доказів порушення суб"єктом владних повноважень у межах спірних правовідносин процедури реалізації управлінської функції; доводять відсутність дефектів (вад, недоліків) такого змісту, характеру та ступеню, котрі були б об"єктивно здатні призвести до викривлення, спотворення чи перекручення справжніх обставин фактичної дійсності; виключають існування фактів свавілля чи дискримінації.
		Відтак, оскільки роботодавець загиблого громадянина України, який виконував функції найманого працівника, не включений в установленому порядку до відповідного Реєстру об"єктів критичної інфраструктури, то у спірних праовідносинах суб"єкт владних повноважень з огляду на приписи ч.2 ст.19 Контистуції України, ч.2 ст.2 КАС України не мав легальних підстав для вчинення бажаного для заявника управлінського волевиявлення.
		Тому позов належить залишити без задоволення через недоведеність факту існування у заявника у даному конкретному випадку порушеного права (ущемленого інтересу).
		При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), вичерпно реалізував існуючі правові механізми з"ясування об"єктивної істини; надав розгорнуту оцінку усім юридично значимим факторам та обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін.
		          Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.
		Решта доводів позову окремій детальній оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не має юридичного значення для правильного вирішення спору по суті.
		Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
		          Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-244, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		вирішив:
		 
		          Позов - залишити без задоволення.
		          Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
		 
		          Суддя                                                                                                                          А.В. Сліденко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...