Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 442/5139/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 12.12.2024. Зареєстровано: 12.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.12.2024.
Дата набрання законної сили: 10.01.2025
Номер судового провадження: 1-кп/442/262/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024141110000357

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 442/5139/24
		Провадження № 1-кп/442/262/2024
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		10 грудня 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141110000357 від 29.03.2024 відносноОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Дрогобич, Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, з вищою освітою, непрацюючого, невійськовозобов`язаного, не депутата, не адвоката, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
		з участю сторін кримінального провадження:
		прокурора  ОСОБА_4 ,
		потерпілого  ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_3 ,
		захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_6 ,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		17.03.2024 у період часу приблизно з 15.00 год. по 16.00 год. між ОСОБА_3 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння та потерпілим ОСОБА_7 , який також перебував у стані алкогольного сп`яніння, в приміщенні кімнати житлового будинку АДРЕСА_1 з геолокацією 49.447044,23.347150, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків стався словесний конфлікт, у ході якого в ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 . 
		Реалізуючи свійпротиправний намір ОСОБА_3 в цейже проміжокчасу,переслідуючи мотив,спрямований наумисне протиправнезаподіяння смертііншій людині,усвідомлюючи суспільно-небезпечний характерсвоїх злочиннихдій,передбачаючи табажаючи настаннятяжких наслідківу виглядісмерті людини,витягнув звнутрішньої лівоїкишені курткирозкладний ніжз маркувальнимпозначенням «DA30»«BROWNING»,розклав йогота тримаючи управій руці,умисно завдавдев`ять ударів ОСОБА_7 в життєво-важливіоргани,а самев ділянкигрудної клітки,черевної порожнинита китицібіля основивеликого пальцялівої руки,заподіявши йомутілесні ушкодженняу вигляді проникаючих колото-різаних пораненьгрудної кліткизліва зпошкодженням лівоїлегені ікрововиливом вліву плевральнупорожнину тапроникаючих колото-різанихпоранень черевноїпорожнини зпошкодженням лівоїдолі печінкиі брижікишечника зкрововиливом вчеревну порожнину,лівої китицібіля основивеликого пальця.Заподіяні ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодженняу вигляді проникаючих колото - різаних поранень грудної клітки зліва з пошкодженням лівої легені і крововиливом в ліву плевральну порожнину та проникаючі колото-різані поранення черевної порожнини з пошкодженням лівої долі печінки і брижі кишечника з крововиливом в черевну порожнину, призвело до гострої крововтрати та його смерті. 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, підтвердив обставини, що наведені у обвинувальному акті та пояснив, що 17.03.2024 він перебував в житловому будинку АДРЕСА_1 , власницею якого є його тітка ОСОБА_8 . Цього ж дня, близько 14.00 год. він разом з своїм дядьком за вказаною адресою розпили 0,25 л. спиртного. Згодом до нього прийшли односельчани ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які принесли з собою півтори літри горілки, яку вони розпили. Під час розпивання спиртного між ним та ОСОБА_7 виникла словесна суперечка і він наніс останньому удар ногою в ділянку грудної клітки, від якого той впав спиною на ліжко. На цьому конфлікт припинився. Згодом ОСОБА_7 заснув на ліжку, решта - розійшлися. Подзвонила його тітка, та сказала закрити хату. Він почав будити потерпілого ОСОБА_7 , однак той не хотів нікуди йти, але піднявся сам, хитався, оскільки перебував у стані алкогольного сп`яніння, хотів дальше лягати та ще спати. В подальшому, ОСОБА_7 шарпнув його за руку, намагався викрутити її. Тоді він, будучи нахиленим до нього, розізлився, витягнув правою рукою з лівої кишені ніж, який розклав та став наносити ОСОБА_7 удари по руці та тілу. Під час нанесення ударів вони стояли один навпроти одного на повний зріст, кількість ударів не рахував, погоджується, що було 9 ударів. Вказав, що завдаючи удари ОСОБА_7 він мав на нього тяжку образу за сказане. Під час нанесення ударів ножем ОСОБА_7 запитав його, чому він так зробив і зразу ж впав спиною до підлоги. Він одразу ж попробував пульс, який був відсутній, зрозумів, що вчинив убивство. Після того труп витягнув до виходу. На подвір`ї викопав яму, куди затягнув тіло ОСОБА_7 , яке присипав ґрунтом та закидав гілками. Витягнув з колодязя воду, якою змив сліди крові в коридорі та кімнаті, куртку потерпілого спалив у пічці. Ніж забрав з собою та змив сліди крові водою з нього. В подальшому він вирішив сховати ніж, яким завдав ударів ОСОБА_7 , і ввечері того ж дня поклав його в сумку своєї матері, однак про це їй нічого не говорив. Визнає, що намагався приховати сліди злочину оскільки його охопив страх за скоєне. Дуже шкодує з приводу скоєного, просить вибачення у потерпілого  сина покійного ОСОБА_5 , та просить суворо його не карати. 
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_6 , підтвердив доводи, що були наведені його підзахисним. Просив врахувати при визначенні міри покарання його визнавальні покази, щире каяття ОСОБА_13 , повне визнання його підзахисним своєї вини, та не застосовувати суворої міри покарання.
		В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 суду показав, що покійний був його батьком схильним до вживання алкогольних напоїв, але спиртним не зловживав, був привітним. Конкретних обставин смерті батька йому не відомо. Претензій до обвинуваченого не має, при вирішенні питання призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 покладається на думку суду. 
		Суд вважає, що факт скоєння кримінального правопорушення та винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України підтверджується наступними доказами, які суд, керуючись законом, оцінює з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Так свідок ОСОБА_14 суду показала, що обвинувачений ОСОБА_3 - її племінник, а вона є його тітко. В будинку, в якому це все сталось можна було проживати і ОСОБА_3 мав від нього ключі. Племінник з собою привіз собаку, якого утримував у будинку покійної бабусі ОСОБА_15 . 17.03.2024 зі слів свого чоловіка ОСОБА_16 племінник гуляв з собкаю. Вона зателефонувала до племінника, і сказав, що буде через пів години. Перебуваючи напідпитку він їй розповів, що до нього в гості зайшли мешканці села ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_17 , ОСОБА_11 . Прийшовши додому, він розповів про конфлікт з ОСОБА_18 , якого вдарив ногою. Племінник поїв, взяв їду і біля 17.30 год. пішов годувати собаку. Через деякий час вона прийшла до того будинку, в кімнаті було прибрано, нічого підозрілого вона не помітила. Племінник припнув собаку і вони разом пішли додому. В той день він був одягнутий у зелену куртку, чорні штани та резинові черевики. Територію не обходила, всередині будинку було чисто. Ключі від колодки мав лише ОСОБА_3 . Про те, що сталось 17.03.2024 вона дізналась в м. Дрогобичі від сторонніх людей. Працівниками поліції у належному їй будинку у її присутності проводився обшук, під час якого у сумці ОСОБА_19 було виявлено два складні ножі, які були вилучені.
		Свідок ОСОБА_20 суду показала,що про те, що 17.03.2024, біля 15.00 год. в с. Котоване, Дрогобицького району на подвір`ї будинку вона побачила ОСОБА_21 , який був із собакою та запросив її у будинок. За столом сиділи ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , які вживали спиртні напої. ОСОБА_22 лежав скрутившись на дивані. Чому саме він лежав на дивані їй не відомо. ОСОБА_26 налив спиртного, вона випила та пішла додому. Жодної бійки, сварки вона не бачила, як і не бачила коли вони всі розійшлись. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 суду показав, що 17.03.2024 перед обідом з ОСОБА_27 проходили повз будинок ОСОБА_21 , який закликав їх до себе. В приміщенні будинку вже було спиртне, із закуски було яблуко. Через деякий час прийшов ОСОБА_22 , який був вже випивший. Вони разом розпивали спиртне, так як була в наявності півтори літрова пляшка горілки. Через деякий час в будинок прийшов ОСОБА_25 , який також вживав алкоголь. Між ОСОБА_28 та ОСОБА_29 виник конфлікт, так як покійний щось говорив обвинуваченому про його маму, і останній наніс удар правою ногою в живіт ОСОБА_30 , який від удару присів на диван. ОСОБА_25 фактично припинив конфлікт так як відтягнув ОСОБА_21 в бік, а він забрав ОСОБА_31 в і інший бік. Після того, як розпили все спиртне він з ОСОБА_32 покинули будинок. В приміщенні залишився ОСОБА_23 , ОСОБА_22 і ОСОБА_33 відбувалось в подальшому йому невідомо.
		Свідок ОСОБА_34 суду показав, що біля 15.00 год., 17.03.2024 він із ОСОБА_35 проходили повз будинок його знайомого ОСОБА_21 , який запросив їх до себе відсвяткувати «запусти». В будинку на столі була літрова пляшка спиртного, яке вони розпивали. В той час в будинку вже було п`ять чоловік. Між ОСОБА_26 та ОСОБА_28 виник конфлікт, бо останній обізвав його маму. ОСОБА_26 наніс удар ногою в тулуб ОСОБА_30 ОСОБА_25 їх заспокоїв і конфлікт припинився. Після розпивання спиртного вони розійшлися. ОСОБА_17 та ОСОБА_25 пішли раніше, а він пішов після них. Коли він виходив з будинку то ОСОБА_22 лежав на дивані, чи він спав йому невідомо.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_36 суду показав, що 17.03.2024 у після обідній час закривав у сусіда кури, почув у будинку ОСОБА_21 шум, вирішив зайти. В будинку знаходились ОСОБА_22 , ОСОБА_26 , ОСОБА_23 та ОСОБА_37 . На столі стояла пластикова пляшка із спиртним, яке вони розпивали. Між ОСОБА_28 та ОСОБА_29 виник конфлікт, і останні звертаючись до ОСОБА_38 , заявив, що він його вже давно дістав та наніс ногою йому удар в живіт. Він з ОСОБА_39 їх заспокоїли. ОСОБА_22 приліг на диван, а потім заснув. Причини конфлікту йому не відомі. В будинку перебував 15-20 хв. 
		Свідок ОСОБА_40  мати обвинуваченого відмовилась давати покази в судовому засіданні, скориставшись вимогами ст. 63 Конституції України.
		Показання вказаних свідків є чіткими, послідовними і не викликають сумнівів у їх достовірності, так як узгоджуються з іншими доказами, наданими стороною обвинувачення.
		Оцінюючи показання свідків суд надає їм віри та вважає їх правдивими, оскільки вони не заперечуються стороною захисту та доповнюються іншими доказами по справі.
		Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження, безпосередньо дослідивши докази подані під час судового розгляду, оцінюючи їх в сукупності, з точки зору достатності та взаємозв`язку, провівши судовий розгляд, перевіривши доводи учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.
		Крім показань свідків, вина обвинуваченого доведена письмовими доказами, на які посилається сторона обвинувачення у справі та які безпосередньо досліджені судом, зокрема:
		- протоколом обшуку від 29.03.2024, який проведений за адресою: АДРЕСА_1 .    Об`єктом обшуку є територія подвір`я та приміщення будинку АДРЕСА_1 , де на подвір`ї виявлено труп ОСОБА_7 з численними тілесними ушкодженнями;
		- протоколом обшуку від 29.03.2024, який проводився в житловому будинку АДРЕСА_1 . У вході, в приміщенні будинку в коридорі по лівій стороні на дивані наявні жіноча сумка, яка зі слів ОСОБА_41 належить їй, в якій виявлено два складні ножі. Один - 21 см. пластмасова ручка світло-коричневого кольору, інший - виготовлений з деревини темно-коричневого кольору, на лезі наявне нашарування, загальною довжиною - 22,5 см., довжина леза - 10,1 см., товщина до 2 мм. На лівій і правій площині леза, між пластинами в районі розташування шарніру - численні плями РБК; черевики чорні зі слідами РБК- фактично чоботи; одяг - 3 пари штанів;
		- ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду від 30.03.2024 про дозвіл на одноразове проведення обшуку будинку АДРЕСА_1 ;
		- ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду від 30.03.2024 про дозвіл на одноразове проведення обшуку будинку АДРЕСА_2 ;
		- постановою про визнання речовими доказами від 30.03.2024, серед яких визнано речовим доказом знаряддя вчинення кримінального правопорушення розкладний ніж марки «DA30» «BROWNING»; 
		- ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду від 01.04.2024 про накладення арешту на майно, яке визнано речовими доказами;
		- постановою про визнання мобільних телефонів «Nokia» та «Motorola», які видав ОСОБА_3 речовими доказами;
		- ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду від 01.04.2024 про накладення арешту на телефони «Nokia» та «Motorola»;
		- висновком судово - медичного експерта № 75 від 23.04.2024, з якого вбачається, що смерть ОСОБА_7 наступила в результаті проникаючих колото-різаних поранень грудної клітки зліва з пошкодженням лівої легені і крововиливом в ліву плевральну порожнину та проникаючих колото-різаних поранень черевної порожнини з пошкодженням лівої долі печінки і брижі кишечника з крововиливом в черевну порожнину;
		- висновком експерта № КСЕ-19/114-24/7691-Д від 09.04.2024, згідно якого на поверхнях об`єктів, наданих на дослідження (2 ножі) слідів капілярних ліній не виявлено;
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 30.04.2024, під час якого підозрюваний ОСОБА_3 розповів про обставини та відтворив механізм заподіяння потерпілому ножових поранень грудної клітки та черевної порожнини. При цьому зазначив, що витягнув свій розкладний ніж з внутрішньої лівої кишені куртки та зобразив, яким саме чином витягав ніж та розкладав його. Пояснив, що його обурило те, що ОСОБА_7 його шарпнув, бо він є «нервний». Тому він розклав ніж і наніс ним удари в район грудної клітки. За допомогою макета ножа на статистові підозрюваний відтворив, яким саме чином наніс удари ножем потерпілому в область черевної порожнини;
		- висновком додаткової судово-медичної експертизи № 131 від 30.04.2024 згідно з яким тілесні ушкодження, виявлені на трупі ОСОБА_7 могли бути спричинені за обставин, які відтворив ОСОБА_3 під час проведення слідчого експерименту;
		- висновком судово-психіатричної експертизи № 58, проведеної 19.06.2024 згідно з яким ОСОБА_3 за своїм психічним станом може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_3 виявляв ознаки психічного розладу у вигляді змішаного розладу особистості. За своїм психічним станом міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не рекомендовано;
		- висновком експерта № КСЕ-19/114-24/7691-БД встановлено, що генетичні ознаки крові людини в слідах на клинку складного ножа з маркуванням «BROWNING»збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_7 та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_3 . Походження виявленої крові в слідах на клинку складного ножа від ОСОБА_3 виключається. Генетичні ознаки клітин у змивах з руків`я збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_3 . Походження виявлених клітин к змивах з руків`я ножа від ОСОБА_7 виключається.
		Суд вважає, що надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені у ст. 91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
		Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.
		Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.
		Згідно постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 701/613/16-к обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину".
		Правила оцінки доказів, особливо вимога дотримуватися передбаченого законом порядку при отриманні доказів, мають за мету запобігання неправомірному втручанню держави та заохочення доброчесної поведінки правоохоронних органів (постанова ККС ВС від 29.09.2020 у справі № 601/1143/16).
		Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Відповідно до позиції ВС/ККС, висловленої в постанові від11.02.2020р.у справі№ 761/33311/15-к, під час розгляду кримінального провадження, даючи оцінку допустимості доказу, суд має проаналізувати критерії допустимості таких доказів, як-от: законність джерела, законність способу отримання, процесуальне оформлення перебігу й результатів слідчої дії.
		За змістом статей 86-87 КПК України, ключовою умовою визнання доказів недопустимими є встановлення факту їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. При цьому, зібрані таким шляхом докази не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень і на них не може посилатись суд при ухваленні судового рішення, оскільки це порушує право особи на справедливий судовий розгляд.
		Перевірка доказів на їх допустимість є однією з найважливіших гарантій забезпечення прав і свобод людини в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі. З огляду на це, суд має детально аналізувати надані сторонами докази на предмет їх допустимості.
		Оцінюючи докази, безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що обставини, які викладені в обвинувальному акті, відповідають обставинам встановленими в судовому засіданні, пояснення свідківвважає чіткими, послідовними, такими, що узгоджуються між собою.
		За змістом ст. 8 Конституції України, в державі визначено принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти, приймаються на основі Конституції і повинні відповідати її змісту.
		Згідно зі ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому не можна покладати на обвинуваченого доведення своєї невинуватості, а всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також доказах одержаних незаконним шляхом.
		У відповідності до ст.17КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість даної особи.
		Розглядаючи кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
		Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.
		Переконливих доводів, які би ставили під сумнів законність і умотивованість наведених висновків, доводи сторони захисту не містять.
		Оцінюючи докази у їх сукупності, суд вважає, що факт скоєння кримінального правопорушення та винність обвинуваченого у вчиненні злочинних дій доведені повністю.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки він умисно протиправно заподіяв смерть іншій людині.
		Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен в повній мірі враховувати ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, а також ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно з положеннями ст. 66 КК України, на думку суд є щире каяття.
		Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого відповідно до положень ст.67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.
		Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, спосіб вчинення злочину, обстановку вчинення злочину, особу обвинуваченого та стан його поведінки, у вчиненому розкаявся, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, позицію потерпілого, а тому вважає, що покарання обвинуваченому слід обрати в межах санкції статті, за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення.
		В той же час згідно зі ст.50КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		Суд вважає, що саме це покарання, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
		Підстав для застосування вимог ст. 69 КК України судом не встановлено.
		Цивільні позови по даному кримінальному провадженні, не заявлено.
		Процесуальні витрати на підставі статей 124, 126 КПК України слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в дохід Держави.
		З речовими доказами необхідно поступити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Питання про скасування арешту майна слід вирішити, в порядку ст. 174 КПК України.
		Оскільки ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22.10.2024 ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави терміном на 60 діб, до 20.12.2024, а відтак такий запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, ч.15 ст. 615 КПК України, суд,-
		у х в а л и в:
		 
		ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
		Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 14.00 год. 30 березня 2024 року з розрахунку відповідно до ст.72 КК України, один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Стягнути з ОСОБА_3 в користь Державного бюджету України судові витрати у даному кримінальному провадженні в сумі - 14935,34 гривень, з них: за проведення комплексної дактилоскопічної та молекулярно-генетичної експертизи в частині «дактилоскопічних досліджень» № КСЕ-19/114-24/7691-Д в сумі - 3407,76 гривень.; за проведення дактилоскопічної експертизи № КСЕ-19/114-24/8124-Д в сумі - 4543,68 гривень за проведення судових молекулярно-генетичних експертиз: № КСЕ-19/114-24/7691-БД в сумі  4943,98 гривень; № КСЕ-19/114-24/7682-БД в сумі - 1017, 99 гривень; № КСЕ-19/114-24/7683-БД в сумі - 1021,93 гривень, а всього на суму 6983,90 гривень.
		Арешти, накладені ухвалами слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01.04.2024  скасувати.
		Речові докази: скляну пляшку «Perlova» 0.25л.; 2 ножі; полімерну пляшку «Живчик» об`ємом 2л., лопату із нашаруваннями сухого ґрунту - вилучені за адресою: АДРЕСА_1 ;складний ніжз маркуванням«BROWNING»,вилученийзаадресою: АДРЕСА_1 ,які переданіна зберіганняв камерузбереження речовихдоказів ДрогобицькогоРВП ГУНП уЛьвівській області- знищити.
		Спортивний светр чорного кольору, футболку на довгий рукав чорного кольору, футболку на короткий рукав темно-сірого кольору, штани з плащової тканини чорного кольору, штани спортивні чорного кольору, труси темно-сірі, шкарпетки сині, черевики спортивні чорні із чорними шнурками, які передані на зберігання в камеру збереження речових доказів Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області - повернути потерпілому ОСОБА_5 .
		Куртку темно-сірого кольору, мобільні телефони марки: «Nokia» та «Motorola», які передані назберігання вкамеру збереженняречових доказівДрогобицького РВПГУ НПу Львівськійобласті- повернути засудженому ОСОБА_3 .
		Складний ніж, 5 кухонних ножів, 3 пари штанів: спортивні штани чорного кольору марки «РUMА»; спортивні штани світло чорного кольору з біркою «GM SPORT», штани класичні з ременем із слідами забруднення, кухонний ніж довжиною 23.2 см, дві пари взуття - кросівки марки «ADIDAS» білого кольору, черевики чорного кольору, вилучені за адресою: АДРЕСА_1 , які передані назберігання вкамеру збереженняречових доказівДрогобицького РВПГУ НПу Львівськійобласті- повернути власнику  ОСОБА_3 , кухонні ножі - власнику будинку ОСОБА_8 .
		Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. 
		Копію повного тексту вироку вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору, негайно після проголошення його резолютивної частини, відповідно до положень ч.15 ст. 615 КПК України.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.
		 
		 
		 
		       Суддя                          ОСОБА_42

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...