Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 167/1232/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано судом: 12.12.2024. Зареєстровано: 12.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.12.2024.

Номер судового провадження: 2-а/167/25/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 167/1232/24
		Номер провадження 2-а/167/25/24
		 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		    12 грудня 2024 року місто Рожище
		 
		Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
		головуючого судді Н.В. Шептицької,
		з участю:
		секретаря судового засідання О.А. Ващук,
		позивача ОСОБА_1 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		   05.12.2024 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення, мотивуючи свій позов тим, що 25.11.2024 року стосовно нього службовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 складено протокол про адміністративне правопорушення № 270/2в за ч. 3 ст. 210 КУпАП і 25.11.2024 року, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову № 270/2в ЛРТЦК про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 гривень (далі  Постанова).
		   Вважає дану Постанову протиправною і такою, що підлягає скасуванню, оскільки її винесено безпідставно та з порушенням норм чинного законодавства.
		 
		   Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2024 року, справу передано на розгляд головуючому судді Н.В. Шептицькій (ас 18), яка ухвалою від 06.12.2024 року відкрила провадження та призначила розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судовому засіданні на 12.12.2024 року, витребувала копію військово-облікової справи стосовно ОСОБА_1 і матеріали адміністративної справи стосовно нього для огляду в судовому засіданні (ас 19-20).
		 
		   Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у заяві, яку просив задовольнити.
		   Представники відповідачів, які були вчасно і належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи (ас 21-26), в судове засідання не з`явились.
		   Представники відповідачів відзиву на позовну заяву і витребувані матеріали стосовно позивача суду не надали.
		   Суд ухвалив: розгляд справи проводити у відсутності представників відповідачів, згідно ч. 3 ст. 268 КАС України.
		 
		Суд,заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, встановив наступне.
		Судом встановлено, що в 25.11.2024 року стосовно ОСОБА_1 службовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 складено протокол про адміністративне правопорушення № 270/2в ЛРТЦК за ч. 3 ст. 210 КУпАП (ас 12) і 25.11.2024 року, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову № 270/2в ЛРТЦК про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 гривень (ас 11).
		 
		Надаючи правову оцінку встановленим у судовому засіданні фактичним обставинам справи, суд керується такими нормами права.
		Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
		Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		Відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.
		Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Адміністративний проступок - це насамперед дія або бездіяльність, що при наявності певних ознак розглядається законом як порушення встановлених правил поведінки громадян у певних сферах громадського життя.
		Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення належать ознаки, притаманні об`єкту, об`єктивній і суб`єктивній сторонам та суб`єкту правопорушення.
		Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку передбачена ст. 210 КУпАП.
		Частиною 1 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.
		Частина 3 ст. 210 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
		У відповідності до ч. 1 ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
		Відповідно до п. 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
		Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
		З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
		Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
		Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
		Аналіз наведеної правової норми свідчить, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а відтак не мають статусу юридичних осіб.
		Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 жовтня 2022 року у справі № 522/22225/21 (провадження № К/990/20744/22).
		За змістом ч. 2 ст. 235 КУпАП від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
		У відповідності до ст. 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
		Згідно з ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
		Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів (ст. 280 КУпАП).
		Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
		Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		 
		Судом встановлено, щоПостанову від 25.11.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП винесено начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 .
		ІНФОРМАЦІЯ_4 є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_2 у відповідності до вимогч. 2ст. 235 КУпАПне був уповноваженою особою розглядати справупро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАПта накладати адміністративне стягнення.
		 
		На переконання суду, суть судового контролю під час розгляду даної справи полягає в тому, щоб оцінити, з поміж іншого, чи уповноваженою особою винесено оскаржувану постанову саме на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення.
		Водночас, процедурні порушення, зокрема, такі як винесення постанови не уповноваженою особою, є самостійною, безумовною підставою для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
		При цьому, питання наявності чи відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення підлягає встановленню під час розгляду уповноваженим суб`єктом справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання накладення адміністративного стягнення, на які юрисдикція адміністративних судів, в силу приписів п. 3 ч. 2 ст. 19 КАС України, не поширюється.
		Повноваження ж адміністративних судів у справах про накладення адміністративного стягнення обмежуються лише переглядом в порядку ст. 286 КАС України постанов про притягнення до адміністративної відповідальності.
		За таких обставин, оскаржувану у цій справі Постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності необхідно скасувати саме з процедурних підстав.
		Крім того, скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення з процесуальних підстав потребує повторного розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку, встановленому законом.
		Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2021 року №185/8460/16-а.
		Відтак, суд в межах розгляду даної справи не встановлює інші фактичні обставини, оскільки така оцінка первинно має бути надана суб`єктом притягнення та накладення адміністративного стягнення в межах належної адміністративної процедури, що визначена ст.ст. 268, 279-280 КУпАП.
		При цьому, на переконання суду, новий розгляд справи сприятиме відновленню порушених прав позивача під час попереднього розгляду справи щодо нього, а уповноважена особа матиме можливість всебічно, повно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, в тому числі доводи позивача, тобто особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
		Враховуючи вище викладене, беручи до уваги те, що Постанова винесена неуповноваженою на те особою, суд доходить переконання про необхідність задоволення позову частково та скасування Постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 3 ст. 210 КУпАП і направлення справи на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		Керуючись ст.ст. 5, 19, 241-246, 286 КАС України, суд
		 
		у х в а л и в:
		 
		Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнанняпротиправною таскасування постановипро адміністративнеправопорушення  задовольнити частково.
		Постанову № 270/2в ЛРТЦК за справою про адміністративне правопорушення від 25 листопада 2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП  скасувати інадіслати справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
		 
		Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .
		 
		Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 .
		 
		Дата складення повного тексту рішення суду: 12.12.2024 року.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя Н.В. Шептицька

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...