Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/3600/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 12.12.2024. Зареєстровано: 12.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.12.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/373/3/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018110100002123

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 359/3600/19 
		Номер провадження 1-кп/373/3/24
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 грудня 2024 року         м. Переяслав
		 
		Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області, в складі колегії:
		 
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участю:
		       секретаря судових засідань  ОСОБА_4 ,
		прокурора ОСОБА_5 
		обвинуваченого ОСОБА_6 
		його захисників - адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 
		обвинуваченого ОСОБА_9 ,
		його захисника - адвоката ОСОБА_10 
		обвинуваченого ОСОБА_11 
		його захисника - адвоката ОСОБА_12 
		 
		       розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №1201811000002123 за обвинуваченням
		 
		        ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, на утриманні 3 малолітніх дітей, військовозобов`язаного, учасника бойовий дій, не працюючого, що не перебуває на обліку в службі зайнятості, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		 
		в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст. 15 п. 5,6,11,12 ч. 2 ст. 115 КК України, 
		 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Максим Козелецького району Чернігівської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, зі слів має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, військовозобов`язаного, не працюючого, що не перебуває на обліку в службі занятості, який зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Новозаводського районного суду міста Чернігова від 04.08.2022 за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, відбуває покарання за цим вироком в ДУ «Коростенська виправна колонія (№71)»
		 
		в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст. 15 п. 5,6,11,12 ч. 2 ст. 115 КК України, 
		 
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Максим Козелецького району Чернігівської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, військовозобов`язаного, студента Київського національного університету технологій та дизайну, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого, 
		 
		в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст. 15 п. 5,6,11,12 ч. 2 ст. 115 КК України, 
		встановив:
		 
		ОСОБА_6  обвинувачується в тому, що у вересні 2018 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, невстановлена досудовим розслідуванням особа (матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження) у невстановленому місці запропонувала йому вчинити умисне вбивство на замовлення ОСОБА_13 . За виконання вказаного злочину невстановлена особа (матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження) пообіцяла ОСОБА_6 невстановлену досудовим розслідуванням суму грошових коштів, на що ОСОБА_6 дав свою згоду.
		Для виконання вказаного злочину ОСОБА_6 залучив раніше знайомих ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , яким розповів про те, що невстановлена досудовим розслідуванням особа (матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження) запропонувала йому вчинити умисне вбивство ОСОБА_13 за невстановлену досудовим розслідуванням суму грошових коштів та те, що він на вказану пропозицію погодився. 
		ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_11 та ОСОБА_9 вчинити вказаний злочин спільно з ним та пообіцяв передати частину суми грошових коштів, які йому надасть невстановлена досудовим розслідуванням особа (матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження), на що ОСОБА_11 та ОСОБА_9 надали свою згоду.
		З метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , попередньо домовилися про спільне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене на замовлення, розробили спільний план вчинення умисного вбивства ОСОБА_13 , яке було вирішено вчинити способом, небезпечним для життя багатьох осіб, а саме: шляхом закидання невстановленого вибухового пристрою у вікно квартири АДРЕСА_5 , де зареєстрований та на момент вчинення злочину проживав ОСОБА_13 і яка розташована на другому поверсі багатоповерхового будинку, а також розподілили між собою заздалегідь розплановані ролі та підшукали засоби та знаряддя вчинення злочину.
		З метою підготовки до вчинення умисного вбивства, ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 провели розвідувальні заходи по збору інформації щодо місця проживання ОСОБА_13 , а саме: 06.10.2018 вони прибули до будинку АДРЕСА_6 та в ході спостереження з`ясували місце розташування вікон квартири, наявність відеокамер систем спостереження, складу родини, охорони, шляхів непомітного підходу до місця злочину та відходу з нього.
		Для полегшення вчинення умисного вбивства ОСОБА_13 , шляхом закидання вибухового пристрою, ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 підшукали дерев`яну драбину та заздалегідь розмістили її попід стіною біля вікна кімнати вказаної квартири, в якій зазвичай проживав ОСОБА_13 .
		Крім того, для вчинення злочину, ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 придбали у невстановлених досудовим розслідуванням час та місці невстановлений вибуховий пристрій, який за властивостями схожий на різновид протипіхотної ручної уламкової гранати дистанційної дії.
		Для швидкого пересування до місця вчинення злочину та негайного відходу від нього ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 підшукали автомобіль марки «BMW», моделі «530», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
		Підготувавшись до вчинення умисного вбивства ОСОБА_13 за місцем його реєстрації та проживання ( АДРЕСА_7 ), шляхом закидання до приміщення вказаної квартири через вікно невстановленого вибухового пристрою), дія якого є небезпечною для життя багатьох осіб ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 визначили дату та час реалізації своїх злочинних дій - в ніч з 09.10.2018 на 10.10.2018.
		Приблизно о 23 год. 30 хв. 09.10.2018, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 відповідно до заздалегідь розробленого плану, діючи за попередньою змовою, з корисливих мотивів, виконуючи розподілені між собою ролі, маючи умисел на умисне вбивство ОСОБА_13 на замовлення, на автомобілі марки «BMW», моделі «530», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 , тримаючи при собі заздалегідь заготовлений вибуховий пристрій, дія якого є небезпечна для життя багатьох осіб, прибули до майданчику тимчасової зупинки транспортних засобів, який знаходиться неподалік будинку № 52 по вул. Момота у м. Борисполі Київської області.
		При цьому, ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 розуміли, що у квартирі, де планується вибух, шляхом застосування вказаного вибухового пристрою, можуть знаходитись інші особи, у тому числі члени родини ОСОБА_13 , та свідомо припускали можливість протиправного позбавлення життя і цих осіб.
		Реалізуючи свій прямий злочинний умисел, 10.10.2018 о 00 год. 10 хв., відповідно до спільного узгодженого плану, з метою умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_13 , розуміючи наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , тримаючи при собі вказаний невстановлений вибуховий пристрій, направилися у сторону вікна однієї із кімнат, де зазвичай проживав ОСОБА_13 , яка знаходиться у квартирі АДРЕСА_5 , розташованій на другому поверсі з тильної сторони вказаного будинку та де знаходилась раніше підготовлена ними дерев`яна драбина.
		Перебуваючи біля указаного місця, ОСОБА_6 , діючи відповідно до раніше узгодженого з ОСОБА_9 та ОСОБА_11 плану, піднявся по драбині, яку тримав ОСОБА_9 , до вказаного вікна кімнати, де зазвичай проживав ОСОБА_13 , вважаючи, що ОСОБА_13 в цей час знаходився у її приміщенні, та привівши у бойову готовність вказаний вибуховий пристрій, дія якого небезпечна для життя багатьох осіб, закинув його у відкриту кватирку до приміщення зазначеної кімнати.
		У той же час, ОСОБА_11 , діючи у відповідності до розробленого спільного плану, перебував біля місця вчинення злочину, спостерігаючи за наявністю сторонніх осіб з метою уникнення викриття ними дій ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .
		Внаслідок вказаних узгоджених дій ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 у зазначеній житловій кімнаті, розташованій у квартирі АДРЕСА_5 , за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_13 , стався вибух вказаного вибухового пристрою. Внаслідок вибуху батько ОСОБА_13 - ОСОБА_14 , який в цей час знаходився у вказаній кімнаті, отримав тілесні ушкодження у виді: мінно- взривної травми нижніх кінцівок тазу, грудної клітки, лівого плеча, рваних рани обох стоп, гомілок, лівого стегна, пахової ділянки з наявністю інорідних тіл.
		Відповідно до висновку експерта № 76/Е від 11.04.2019, унаслідок вищеописаних дій ОСОБА_14 заподіяні множинні сліпі осколкові поранення м`яких тканин обох гомілок, лівого стегна, лівого плеча, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я по критерію тривалості розладу здоров`я.
		У той же час, ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , будучи достовірно впевнені у виконанні всіх спільних дій та їх достатності для настання смерті ОСОБА_13 , на автомобілі марки «BMW», моделі «530», номерний знак НОМЕР_1 зникли з місця вчинення злочину.
		Однак, з причин, які не залежали від волі ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , смерть ОСОБА_13 не настала, оскільки останній на час вчинення кримінального правопорушення не перебував у квартирі АДРЕСА_5 .
		Таким чином, ОСОБА_6 , у співучасті з ОСОБА_11 та ОСОБА_15 вчинив закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб, на замовлення, способом, небезпечним для життя багатьох осіб та з корисливих мотивів, тобто вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 cт. 15 п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 cт. 115 КК України.
		Крім того, ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що у невстановлений органом досудового розслідування час та місці, без передбаченого законом дозволу у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб незаконно придбав чотири корпуси гранат РГО з маркуванням «РГО 80-21-89» із чотирма запалами УДЗ з маркуванням «УДЗ 350 ф-6-89».
		Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_6 , не маючи дозволу на носіння і зберігання, бойових припасів, стандартних бойових припасів, вибухових речовин і вибухових пристроїв, передбаченого п. 2.3 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, зберігаючи при собі вказані предмети, переніс їх до салону автомобіля марки «BMW», моделі «530», реєстраційний номер НОМЕР_1 та зберігав їх у вказаному автомобілі, в особистих сумці та куртці, без передбаченого законом дозволу до виявлення цих предметів працівниками поліції о 13 год. 39 хв. 01.11.2018.
		О 13 год. 39 хв. працівниками поліції, в присутності понятих, проведений обшук автомобіля марки «BMW», моделі «530», реєстраційний номер НОМЕР_1 за адресою: Київська область, в адміністративних межах Іванківської сільської ради, 1 кілометр автодороги «Бориспіль-Золотоноша». Під час обшуку вказаного автомобіля у бардачку (ладник, ящик для речей) виявлені та вилучені два корпуси гранат РГО з маркуванням «РГО 80-21-89» із запалами УДЗ з маркуванням «УДЗ 350 ф-6-89», а у сумці ОСОБА_6 виявлений та вилучений корпус гранати РГО з маркуванням «РГО 80-21-89» із запалом УДЗ з маркуванням «УДЗ 350 ф- 6-89». У ході особистого обшуку ОСОБА_6 у кишені його куртки виявлений та вилучений корпус гранати РГО з маркуванням «РГО 80-21-89» із запалом УДЗ з маркуванням «УДЗ 350 ф-6-89».
		Відповідно до висновку експерта № 14-3 від 11.01.2019 вказані чотири корпуси до гранати РГО з маркуванням «РГО 80-21-89» є промислово виготовленими корпусами оборонних ручних осколкових гранат РГО, чотири запали УДЗ є промислово виготовленими ударно-дистанційними запалами УДЗ. Надані на експертизу корпуси оборонних осколкових ручних гранат РГО не є вибуховими пристроями та бойовими припасами. Надані на експертизу ударно-дистанційні запали УДЗ є вибуховими пристроями військового призначення і відносяться до бойових припасів. При поєднанні в єдину конструкцію будь-якого з наданих на дослідження корпусів гранат РГО з будь яких з наданих на дослідження запалів УДЗ, що передбачено їх конструктивними особливостями, вони будуть представляти собою промислово виготовлену оборонну осколкову ручну гранату РГО, яка є вибуховим пристроєм промислового виготовлення та відноситься до бойових припасів.
		Таким чином, ОСОБА_6 , вчинив носіння, зберігання, придбання бойових припасів, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, тобто вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 263 КК України.
		 
		ОСОБА_9  обвинувачується в тому, що у вересні 2018 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, невстановлена досудовим розслідуванням особа (матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження) у невстановленому місці запропонувала ОСОБА_6 вчинити умисне вбивство на замовлення ОСОБА_13 . За виконання вказаного злочину невстановлена особа (матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження) пообіцяла ОСОБА_6 невстановлену досудовим розслідуванням суму грошових коштів, на що ОСОБА_6 дав свою згоду.
		Для виконання вказаного злочину ОСОБА_6 залучив раніше знайомих ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , яким розповів про те, що невстановлена досудовим розслідуванням особа (матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження) запропонувала йому вчинити умисне вбивство ОСОБА_13 за невстановлену досудовим розслідуванням суму грошових коштів та те, що він на вказану пропозицію погодився. 
		ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_11 та ОСОБА_9 вчинити вказаний злочин спільно з ним та пообіцяв передати частину суми грошових коштів, які йому надасть невстановлена досудовим розслідуванням особа (матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження), на що ОСОБА_11 та ОСОБА_9 надали свою згоду.
		З метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , попередньо домовилися про спільне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене на замовлення, розробили спільний план вчинення умисного вбивства ОСОБА_13 , яке було вирішено вчинити способом, небезпечним для життя багатьох осіб, а саме: шляхом закидання невстановленого вибухового пристрою у вікно квартири АДРЕСА_5 , де зареєстрований та на момент вчинення злочину проживав ОСОБА_13 і яка розташована на другому поверсі багатоповерхового будинку, а також розподілили між собою заздалегідь розплановані ролі та підшукали засоби та знаряддя вчинення злочину.
		З метою підготовки до вчинення умисного вбивства, ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 провели розвідувальні заходи по збору інформації щодо місця проживання ОСОБА_13 , а саме: 06.10.2018 вони прибули до будинку АДРЕСА_6 та в ході спостереження з`ясували місце розташування вікон квартири, наявність відеокамер систем спостереження, складу родини, охорони, шляхів непомітного підходу до місця злочину та відходу з нього.
		Для полегшення вчинення умисного вбивства ОСОБА_13 , шляхом закидання вибухового пристрою, ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 підшукали дерев`яну драбину та заздалегідь розмістили її попід стіною біля вікна кімнати вказаної квартири, в якій зазвичай проживав ОСОБА_13 .
		Крім того, для вчинення злочину, ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 придбали у невстановлених досудовим розслідуванням час та місці невстановлений вибуховий пристрій, який за властивостями схожий на різновид протипіхотної ручної уламкової гранати дистанційної дії.
		Для швидкого пересування до місця вчинення злочину та негайного відходу від нього ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 підшукали автомобіль марки «BMW», моделі «530», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
		Підготувавшись до вчинення умисного вбивства ОСОБА_13 за місцем його реєстрації та проживання ( АДРЕСА_7 ), шляхом закидання до приміщення вказаної квартири через вікно невстановленого вибухового пристрою), дія якого є небезпечною для життя багатьох осіб ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 визначили дату та час реалізації своїх злочинних дій - в ніч з 09.10.2018 на 10.10.2018.
		Приблизно о 23 год. 30 хв. 09.10.2018, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 відповідно до заздалегідь розробленого плану, діючи за попередньою змовою, з корисливих мотивів, виконуючи розподілені між собою ролі, маючи умисел на умисне вбивство ОСОБА_13 на замовлення, на автомобілі марки «BMW», моделі «530», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 , тримаючи при собі заздалегідь заготовлений вибуховий пристрій, дія якого є небезпечна для життя багатьох осіб, прибули до майданчику тимчасової зупинки транспортних засобів, який знаходиться неподалік будинку № 52 по вул. Момота у м. Борисполі Київської області.
		При цьому, ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 розуміли, що у квартирі, де планується вибух, шляхом застосування вказаного вибухового пристрою, можуть знаходитись інші особи, у тому числі члени родини ОСОБА_13 , та свідомо припускали можливість протиправного позбавлення життя і цих осіб.
		Реалізуючи свій прямий злочинний умисел, 10.10.2018 о 00 год. 10 хв., відповідно до спільного узгодженого плану, з метою умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_13 , розуміючи наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , тримаючи при собі вказаний невстановлений вибуховий пристрій, направилися у сторону вікна однієї із кімнат, де зазвичай проживав ОСОБА_13 , яка знаходиться у квартирі АДРЕСА_5 , розташованій на другому поверсі з тильної сторони вказаного будинку та де знаходилась раніше підготовлена ними дерев`яна драбина.
		Перебуваючи біля указаного місця, ОСОБА_6 , діючи відповідно до раніше узгодженого з ОСОБА_9 та ОСОБА_11 плану, піднявся по драбині, яку тримав ОСОБА_9 , до вказаного вікна кімнати, де зазвичай проживав ОСОБА_13 , вважаючи, що ОСОБА_13 в цей час знаходився у її приміщенні, та привівши у бойову готовність вказаний вибуховий пристрій, дія якого небезпечна для життя багатьох осіб, закинув його у відкриту кватирку до приміщення зазначеної кімнати.
		У той же час, ОСОБА_11 , діючи у відповідності до розробленого спільного плану, перебував біля місця вчинення злочину, спостерігаючи за наявністю сторонніх осіб з метою уникнення викриття ними дій ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .
		Внаслідок вказаних узгоджених дій ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 у зазначеній житловій кімнаті, розташованій у квартирі АДРЕСА_5 , за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_13 , стався вибух вказаного вибухового пристрою. Внаслідок вибуху батько ОСОБА_13 - ОСОБА_14 , який в цей час знаходився у вказаній кімнаті, отримав тілесні ушкодження у виді: мінно- взривної травми нижніх кінцівок тазу, грудної клітки, лівого плеча, рваних рани обох стоп, гомілок, лівого стегна, пахової ділянки з наявністю інорідних тіл.
		Відповідно до висновку експерта № 76/Е від 11.04.2019, унаслідок вищеописаних дій ОСОБА_14 заподіяні множинні сліпі осколкові поранення м`яких тканин обох гомілок, лівого стегна, лівого плеча, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я по критерію тривалості розладу здоров`я.
		У той же час, ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , будучи достовірно впевнені у виконанні всіх спільних дій та їх достатності для настання смерті ОСОБА_13 , на автомобілі марки «BMW», моделі «530», номерний знак НОМЕР_1 зникли з місця вчинення злочину.
		Однак, з причин, які не залежали від волі ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , смерть ОСОБА_13 не настала, оскільки останній на час вчинення кримінального правопорушення не перебував у квартирі АДРЕСА_5 .
		Таким чином, ОСОБА_9 , у співучасті з ОСОБА_6 та ОСОБА_11 вчинив закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб, на замовлення, способом, небезпечним для життя багатьох осіб та з корисливих мотивів, тобто вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 cт. 15 п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 cт. 115 КК України.
		Крім того, у невстановлений органом досудового розслідування час та місці, без передбаченого законом дозволу ОСОБА_9 у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб незаконно придбав два корпуси гранат РГО з маркуванням «РГО 80-21-89» із двома запалами УДЗ з маркуванням «УДЗ 350 ф-6-89».
		Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_9 , не маючи дозволу на носіння і зберігання бойових припасів, стандартних бойових припасів, вибухових речовин і вибухових пристроїв, передбаченого п. 2.3 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, зберігаючи при собі вказані предмети, переніс їх до квартири АДРЕСА_8 та зберігав їх у вказаній квартирі, в особистих сумці та куртці без передбаченого законом дозволу до виявлення їх працівниками поліції о 18 год. 34 хв. 01.11.2018.
		О 18 год. 34 хв. працівниками поліції, в присутності понятих, проведений обшук квартири АДРЕСА_8 . У ході проведення вказаного обшуку у кімнаті, де проживав ОСОБА_9 у сумці чорного кольору, яка належить йому, виявлений та вилучений корпус гранати РГО з маркуванням «РГО 80-21-89» та запал УДЗ з маркуванням «УДЗ 350 ф-6-89». Під час особистого обшуку ОСОБА_9 у правій кишені куртки, в яку він був одягнений, виявлений та в подальшому вилучений корпус гранати РГО з маркуванням «РГО 80-21-89» та запал УДЗ з маркуванням «УДЗ 350 ф-6-89».
		Відповідно до висновку експерта № 14-141 від 12.04.2019 вказані два корпуси до гранати РГО з маркуванням «РГО 80-21-89» є промислово виготовленими корпусами оборонних ручних осколкових гранат РГО, два запали УДЗ є промислово виготовленими ударно-дистанційними запалами УДЗ. Надані на експертизу корпуси оборонних осколкових ручних гранат РГО не є вибуховими пристроями та бойовими припасами. Надані на експертизу ударно-дистанційні запали УДЗ є вибуховими пристроями військового призначення і відносяться до бойових припасів. При поєднанні в єдину конструкцію будь-якого з наданих на дослідження корпусів гранат РГО з будь яких з наданих на дослідження запалів УДЗ, що передбачено їх конструктивними особливостями, вони будуть представляти собою промислово виготовлену оборонну осколкову ручну гранату РГО, яка є вибуховим пристроєм промислового виготовлення та відноситься до бойових припасів.
		Таким чином, ОСОБА_9 , вчинив носіння, зберігання, придбання бойових припасів, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, тобто вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 263 КК України.
		 
		ОСОБА_11  обвинувачується в тому, що у вересні 2018 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, невстановлена досудовим розслідуванням особа (матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження) у невстановленому місці запропонувала ОСОБА_6 вчинити умисне вбивство на замовлення ОСОБА_13 . За виконання вказаного злочину невстановлена особа (матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження) пообіцяла ОСОБА_6 невстановлену досудовим розслідуванням суму грошових коштів, на що ОСОБА_6 дав свою згоду.
		Для виконання вказаного злочину ОСОБА_6 залучив раніше знайомих ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , яким розповів про те, що невстановлена досудовим розслідуванням особа (матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження) запропонувала йому вчинити умисне вбивство ОСОБА_13 за невстановлену досудовим розслідуванням суму грошових коштів та те, що він на вказану пропозицію погодився. 
		ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_11 та ОСОБА_9 вчинити вказаний злочин спільно з ним та пообіцяв передати частину суми грошових коштів, які йому надасть невстановлена досудовим розслідуванням особа (матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження), на що ОСОБА_11 та ОСОБА_9 надали свою згоду.
		З метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , попередньо домовилися про спільне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене на замовлення, розробили спільний план вчинення умисного вбивства ОСОБА_13 , яке було вирішено вчинити способом, небезпечним для життя багатьох осіб, а саме: шляхом закидання невстановленого вибухового пристрою у вікно квартири АДРЕСА_5 , де зареєстрований та на момент вчинення злочину проживав ОСОБА_13 і яка розташована на другому поверсі багатоповерхового будинку, а також розподілили між собою заздалегідь розплановані ролі та підшукали засоби та знаряддя вчинення злочину.
		З метою підготовки до вчинення умисного вбивства, ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 провели розвідувальні заходи по збору інформації щодо місця проживання ОСОБА_13 , а саме: 06.10.2018 вони прибули до будинку АДРЕСА_6 та в ході спостереження з`ясували місце розташування вікон квартири, наявність відеокамер систем спостереження, складу родини, охорони, шляхів непомітного підходу до місця злочину та відходу з нього.
		Для полегшення вчинення умисного вбивства ОСОБА_13 , шляхом закидання вибухового пристрою, ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 підшукали дерев`яну драбину та заздалегідь розмістили її попід стіною біля вікна кімнати вказаної квартири, в якій зазвичай проживав ОСОБА_13 .
		Крім того, для вчинення злочину, ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 придбали у невстановлених досудовим розслідуванням час та місці невстановлений вибуховий пристрій, який за властивостями схожий на різновид протипіхотної ручної уламкової гранати дистанційної дії.
		Для швидкого пересування до місця вчинення злочину та негайного відходу від нього ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 підшукали автомобіль марки «BMW», моделі «530», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
		Підготувавшись до вчинення умисного вбивства ОСОБА_13 за місцем його реєстрації та проживання ( АДРЕСА_7 ), шляхом закидання до приміщення вказаної квартири через вікно невстановленого вибухового пристрою), дія якого є небезпечною для життя багатьох осіб ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 визначили дату та час реалізації своїх злочинних дій - в ніч з 09.10.2018 на 10.10.2018.
		Приблизно о 23 год. 30 хв. 09.10.2018, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 відповідно до заздалегідь розробленого плану, діючи за попередньою змовою, з корисливих мотивів, виконуючи розподілені між собою ролі, маючи умисел на умисне вбивство ОСОБА_13 на замовлення, на автомобілі марки «BMW», моделі «530», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 , тримаючи при собі заздалегідь заготовлений вибуховий пристрій, дія якого є небезпечна для життя багатьох осіб, прибули до майданчику тимчасової зупинки транспортних засобів, який знаходиться неподалік будинку № 52 по вул. Момота у м. Борисполі Київської області.
		При цьому, ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 розуміли, що у квартирі, де планується вибух, шляхом застосування вказаного вибухового пристрою, можуть знаходитись інші особи, у тому числі члени родини ОСОБА_13 , та свідомо припускали можливість протиправного позбавлення життя і цих осіб.
		Реалізуючи свій прямий злочинний умисел, 10.10.2018 о 00 год. 10 хв., відповідно до спільного узгодженого плану, з метою умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_13 , розуміючи наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , тримаючи при собі вказаний невстановлений вибуховий пристрій, направилися у сторону вікна однієї із кімнат, де зазвичай проживав ОСОБА_13 , яка знаходиться у квартирі АДРЕСА_5 , розташованій на другому поверсі з тильної сторони вказаного будинку та де знаходилась раніше підготовлена ними дерев`яна драбина.
		Перебуваючи біля указаного місця, ОСОБА_6 , діючи відповідно до раніше узгодженого з ОСОБА_9 та ОСОБА_11 плану, піднявся по драбині, яку тримав ОСОБА_9 , до вказаного вікна кімнати, де зазвичай проживав ОСОБА_13 , вважаючи, що ОСОБА_13 в цей час знаходився у її приміщенні, та привівши у бойову готовність вказаний вибуховий пристрій, дія якого небезпечна для життя багатьох осіб, закинув його у відкриту кватирку до приміщення зазначеної кімнати.
		У той же час, ОСОБА_11 , діючи у відповідності до розробленого спільного плану, перебував біля місця вчинення злочину, спостерігаючи за наявністю сторонніх осіб з метою уникнення викриття ними дій ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .
		Внаслідок вказаних узгоджених дій ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 у зазначеній житловій кімнаті, розташованій у квартирі АДРЕСА_5 , за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_13 , стався вибух вказаного вибухового пристрою. Внаслідок вибуху батько ОСОБА_13 - ОСОБА_14 , який в цей час знаходився у вказаній кімнаті, отримав тілесні ушкодження у виді: мінно- взривної травми нижніх кінцівок тазу, грудної клітки, лівого плеча, рваних рани обох стоп, гомілок, лівого стегна, пахової ділянки з наявністю інорідних тіл.
		Відповідно до висновку експерта № 76/Е від 11.04.2019, унаслідок вищеописаних дій ОСОБА_14 заподіяні множинні сліпі осколкові поранення м`яких тканин обох гомілок, лівого стегна, лівого плеча, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я по критерію тривалості розладу здоров`я.
		У той же час, ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , будучи достовірно впевнені у виконанні всіх спільних дій та їх достатності для настання смерті ОСОБА_13 , на автомобілі марки «BMW», моделі «530», номерний знак НОМЕР_1 зникли з місця вчинення злочину.
		Однак, з причин, які не залежали від волі ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , смерть ОСОБА_13 не настала, оскільки останній на час вчинення кримінального правопорушення не перебував у квартирі АДРЕСА_5 .
		Таким чином, ОСОБА_11 , у співучасті з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 вчинив закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб, на замовлення, способом, небезпечним для життя багатьох осіб та з корисливих мотивів, тобто вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 cт. 15 п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 cт. 115 КК України.
		Крім того, у невстановлений органом досудового розслідування час та місці, без передбаченого законом дозволу ОСОБА_11 у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб незаконно придбав корпус гранати РГО з маркуванням «РГО 80-21-89» із запалом УДЗ з маркуванням «УДЗ 350 ф-6-89».
		Продовжуючи реалізацію злочинного умислу ОСОБА_11 , не маючи дозволу на носіння і зберігання бойових припасів, стандартних бойових припасів, вибухових речовин і вибухових пристроїв, передбаченого п. 2.3 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, тримаючи при собі вказані предмети носив та зберігав їх в особистих сумці та куртці без передбаченого законом дозволу до виявлення їх працівниками поліції о 18 год. 34 хв. 01.11.2018.
		О 18 год. 34 хв. працівниками поліції. в присутності понятих, проведений обшук квартири АДРЕСА_8 . Під час проведення особистого обшуку ОСОБА_9 (ймовірно ОСОБА_11 ) у лівій кишені його штанів виявлений та вилучений корпус гранати РГО з маркуванням «РГО 80-21-89», а у правій кишені - запал УДЗ з маркуванням «УДЗ 350 ф-6-89».
		Відповідно до висновку експерта № 14-141 від 12.04.2019 вказаний корпус до гранати РГО з маркуванням «РГО 80-21-89» є промислово виготовленим корпусом оборонних ручних осколкових гранат РГО, запал УДЗ є промислово виготовленим ударно-дистанційним запалом УДЗ. Надані на експертизу корпуси оборонних осколкових ручних гранат РГО не є вибуховими пристроями та бойовими припасами. Надані на експертизу ударно-дистанційні запали УДЗ є вибуховими пристроями військового призначення і відносяться до бойових припасів. При поєднанні в єдину конструкцію будь-якого з наданих на дослідження корпусів гранат РГО з будь яких з наданих на дослідження запалів УДЗ, що передбачено їх конструктивними особливостями, вони будуть представляти собою промислово виготовлену оборонну осколкову ручну гранату РГО, яка є вибуховим пристроєм промислового виготовлення та відноситься до бойових припасів.
		Таким чином, ОСОБА_11 , вчинив носіння, зберігання, придбання бойових припасів, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, тобто вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 263 КК України.
		 
		По суті пред`явленого обвинувачення всі обвинувачені своєї вини не визнали у повному обсязі.
		 
		У судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_6  дав показання про те, що пред`явлене йому обвинувачення він не визнає у повному обсязі, оскільки нічого протиправного не вчиняв. Під час досудового розслідування на нього тиснули правоохоронці. На підтвердження цього навіть є відео його затримання, тому заявляє про неправомірні та протизаконні методи досудового розслідування щодо нього. 
		На запитання прокурора зазначив, що 01 листопада 2018 року він їхав з м. Кривого Рогу додому на автомобілі марки BMW та його зупинили поліцейські поблизу м. Борисполя близько 13 години. Це були працівники патрульної поліції, а потім до них «приєднався» спецпідрозділ «КОРД», перекривши йому дорогу. Потім спецпризначенці кинули димо-шумову гранату під автомобіль та силою витягли його з автомобіля, поклавши його на землю. Далі до нього почали застосовувати фізичне та психологічне насильство, били. Внаслідок чого він двічі втрачав свідомість. Все це тривало близько 2 годин. Потім розпочали проводити обшук під відеозапис. 
		На відеозаписі, який показували в сюжеті телеканалу «1+1», було видно, як працівники поліції кидали в багажник його автомобіля гранати та обріз рушниці. Працівники поліції намагалися поводити гранатою по його руках для того, щоб залишити там його сліди. Він звертався з відповідними заявами про отримання доказів щодо цих обставин, але йому відмовили.
		У ході його особистого обшуку та обшуку його автомобіля було вилучено: його пістолет «ФОРТ-17М»; інший пістолет, але то не його; якісь гранати, які йому запхали до кишень. Гранати підкинули в куртку і звідти ж їх діставали, бо це все видно на відео обшуку. Скільки було цих гранат, він не знає. Не може зрозуміти, для чого улаштовано інсценування злочину, оскільки не можна пояснити необхідність йому мати при собі 4 гранати. Окрім того, в бардачку (ладнику, ящику для речей) його автомобіля була вилучена граната РГО, яка має пластиковий запал і могла розірватися будь-коли по дорозі під час керування або при його затриманні. Про це йому відомо як колишньому військовослужбовцю, учаснику бойових дій. 
		ОСОБА_11 та ОСОБА_9 він знав до події. З ОСОБА_9 познайомилися, коли він охороняв зали ігрових автоматів. За 2 тижні до 10.10.2018 він зустрічався з ОСОБА_15 , бо він був у нього в його квартирі в м. Борисполі. 
		Ніколи ані ОСОБА_15 , ані ОСОБА_11 з ним в одному автомобілі не їздили, він їздив сам. Указує на те, що в бік вулиці Момота у м. Борисполі, де мешкає сім`я ОСОБА_16, він ніколи не їздив.
		09 та 10 жовтня 2018 року він неодноразово їздив по м. Борисполю на тому ж автомобілі, на якому його затримали. На той час він офіційно не працював, займався фізичною охороною, по найму, надавав послуги таксі. 
		Вибухових пристроїв у помешкання жодної особи він не кидав. Біля будинку сім`ї ОСОБА_16 ніколи не був, навіть не знає, де він знаходиться. Потерпілого ОСОБА_17 він знав як активіста С14. Також ще знав активіста цієї організації на прізвище ОСОБА_18 . Особистих відносин з ними він не мав. Сам він був колись військовослужбовцям полку « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». З ОСОБА_18 та ОСОБА_19 ніколи не бачився, але наглядно їх знає. 
		З приводу вибуху у квартирі ОСОБА_16 дізнався від своєї дружини, яка йому зателефонувала та повідомила про таку подію в м. Борисполі. У Бориспільському відділі поліції його знали особисто, ще до подій стосовно вибуху у квартирі сім`ї ОСОБА_16 . 
		Особисто з ним після затримання «проводили бесіди» представники поліції Київської області, представники Департаменту контррозвідки СБУ, оперативні працівники Бориспільського РУП. 
		Представники СБУ задавали запитання з аркушу із заготовленим текстом, який йому дали, спонукали його на надання показання, сховавши камеру для негласних слідчих розшукових дій у шафі і т. п. Його намагалися підвести під відповіді, які цим людям були потрібні, а він намагався домовитися, аби його не били. Тому його хотіли зробити «крайнім» у цій події. 
		Він не знав, де жив ОСОБА_20 . Коли його допитували в поліції, то він бачив сховані камери, і під час «допиту» йому показували, де будинок, в якому мешкає сім`я ОСОБА_16. 
		До затримання у нього в користуванні було декілька авто, близько 7. З них одне BMW, на якому його затримали. Він міг користуватися кількома автомобілями. Про жодне замовлення вбивства ОСОБА_17 йому невідомо. 
		Указує на те, що він не настільки наївний, аби за 3000 доларів вбивати людину і втратити все в житті.
		На гранатах, які «вилучили» у нього, його відбитків пальців, а також будь-яких інших біологічних слідів у ході досудового розслідування не знайшли. Таких слідів немає, оскільки при його затриманні поліцейські не змогли відкрити кулаки його рук та всунути до них гранати, які йому підкинули. Електронні докази на стадії досудового розслідування ні йому, ні його захисникам не відкривалися. Негласні слідчі розшукові дії та їх результати їм також не відкривали. Більш нічого додати не може.
		 
		Обвинувачений  ОСОБА_9  у суді дав показання про те, що він повністю підтримує показання ОСОБА_6 та ОСОБА_11 . Зокрема, більш погоджується з показаннями ОСОБА_11 , бо вони були разом в день затримання.
		Зазначає про те, що під час обшуку в квартирі в м. Черкаси, де його затримали разом з ОСОБА_11 , йому намагалися вставити в руки гранати. 
		01 листопада 2018 року він дійсно їздив в м. Черкаси до знайомих аби погуляти. ОСОБА_21 знає з дитинства, бо вони односельці та куми. На той час, тобто 1 листопада 2018 року, він працював охоронцем залів ігрових автоматів м. Києві. 
		Під час затримання працівники поліції побили його та ОСОБА_11 , натягли їм на голови мішок та кофти. При понятих він просив, аби вони дивилися, куди їх привели і для чого. Поняті, мабуть, були зацікавленими особами, бо не звертали уваги на його заперечення. 
		Дійсно, під час обшуку правоохоронці дістали мабуть дві гранати з кишені штанів. Також одну дістали із його сумки, але гранати йому не належать, їх там не було, коли він приїхав в м. Черкаси.
		Ні про ОСОБА_17 , ні про організацію С14 він ніколи не чув. ОСОБА_22 знає, навіть декілька днів жив у нього у квартирі в м. Борисполі, бо не мав житла в м. Києві, де працював. Вони всі втрьох їздили в м. Бориспіль у квартиру ОСОБА_83 на одній спільній робочій машині. З ОСОБА_6 познайомився приблизно за місяць до свого затримання. До того вони разом працювали. 
		Працівники поліції, які здійснювали його «допит», показували йому на карті, де відбулася подія і де помешкання сім`ї ОСОБА_16 та просили дати показання проти ОСОБА_6 та ОСОБА_11 . При цьому погрожували йому певними методами під час допиту. Жорстокі методи слідства до нього застосовували, про що він заявляє в ході судового розгляду. Під час так званого допиту він говорив те, що йому говорили працівники поліції, але він ніякого відношення до події щодо сім`ї ОСОБА_16 немає. 
		На запитання адвоката зазначив, що після його затримання в Бориспільському відділі поліції до нього прийшов адвокат лише вранці, а його допитували вночі без присутності адвоката. Крім того, звертає увагу на те, що поняті, які були присутні під час його затримання в м. Черкаси, до суду на неодноразові виклики та приводи так і не з`явилися. 
		 
		Обвинувачений  ОСОБА_11 показав, що жодного відношення до справи він не має. З ОСОБА_23 01.11.2018 вони поїхали в місто Черкаси в гості. Найняли житло і, прибувши до квартири, лягли відпочивати. Він прокинувся від шуму й крику, бо до квартири увірвалися озброєні люди, які поклали їх обох на підлогу. Він був одягнений у шорти. Йому на голову накинули якусь ганчірку, потім одягли на нього штани. Згодом почали психологічно тиснути. Він просив надати йому адвоката, але йому відмовили у цьому. Його та ОСОБА_9 вивели в коридор біля квартири та почали знімати на відеокамеру проведення обшуку. Тоді ж він і побачив в кишенях своїх штанів, гранату і запал. Потім їх повезли в м. Бориспіль та, не надавши адвокатів, почали допитувати в приміщенні місцевої поліції.
		На запитання прокурора пояснив, що з ОСОБА_9 вони знайомі, бо односельці. У м. Черкаси поїхали до знайомих, там винайняли житло. Заселялися в квартиру близько 16:00 і відразу лягли відпочивати. У гості приїхали до його знайомих. Вибухових пристроїв до м. Черкаси вони не привозили, та ніколи в руках їх не тримали. В ході обшуку у нього вилучили особисті речі, телефон та гранати, які всунули йому в кишені. Хто це зробив, він не бачив, бо лежав на підлозі обличчям донизу, а зверху голови була якась ганчірка. В одній кишені у нього вилучили гранату, а в іншій - запал до неї. 
		Перш за все, він хоче вибачитися перед ОСОБА_6 та ОСОБА_15 , бо він на них наговорив, оскільки на нього тиснули працівники поліції та принесли йому якісь папери, які він, не читаючи, підписав. Він нічого не розумів, що відбувається, яка мета всього цього дійства і тому подібне. 
		У квартирі в м. Черкаси, де їх затримували з ОСОБА_9 , було дуже багато людей, близько 10 або навіть і більше. 
		Коли їх привезли в Бориспільський відділ поліції, то вранці туди прийшов адвокат з безоплатної правової допомоги, який йому сказав, щоб він нічого не підписував. Але він відповів, що вже все підписав. З ним проводили розмову якісь люди, але він не знає, хто вони були. Йому ставили запитання, він відмовився щось підписувати, але йому сказали, що, якщо він не хоче по-доброму, то буде по-поганому, тому і говорив те, що просили.
		Про подію 10 жовтня 2018 року щодо замаху на ОСОБА_13 йому відомо з обвинувального акту.
		09 та 10 жовтня 2018 року він був у м. Києві в гуртожитку, де проживав.
		До будинку сім`ї ОСОБА_16 він ніколи не їздив, не знає навіть, де він знаходиться. ОСОБА_6 він знав за півроку до цієї події. На якій машині їздив ОСОБА_6 , йому невідомо. З ним в автомобілі він їздив, але у нього були різні марки авто (Volkswagen, Lanos). Про BMW він не пам`ятає, тому не може нічого відповісти. Раніше він не притягувався до кримінальної відповідальності, але йому відомо, що ОСОБА_24 раніше судимий. 
		Гранати у кватирку вікна сім`ї ОСОБА_16 він не кидав, відносно ОСОБА_6 йому про це нічого не відомо чи кидав він чи ні. 
		Речі, в які він був одягнений в черкаський квартирі, - це шорти та червоний светр. На нього натягли джинси та взули взуття, поставили біля ОСОБА_9 у коридорі. Від ОСОБА_9 про подію 10.10.2018 в м. Бориспіль ніколи не чув. З речовими доказами під час досудового розслідування його не знайомили ні слідчі, ні прокурор. Відеодокази він побачив лише у судовому засіданні. Він не оскаржував дії з приводу того, що йому підкинули гранату. І не знає, чи робили це його захисники. Про це заявляє зараз у суді, оскільки має довіру до суду.
		На запитання прокурора зазначив, що до затримання йому було відомо про таку організацію як С14. У місті Києві він цікавився можливістю вступити до лав С14, бо йому подобалася їх діяльність, методи їх роботи. Він звертався до координаторів С14 з проханням у пошуку дівчини з його району, яка пропала. 
		Йому написали слідчі чи інші працівники поліції, що він мав сказати і він сказав. Перед цим з ним провели «бесіду» і сказали, що треба говорити, коли прийде їх керівництво.
		Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15.09.2023 було постановлено направити до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві, повідомлення про кримінальне правопорушення, що було озвучене обвинуваченими у судовому засіданні щодо застосування до них недозволених методів досудового розслідування працівниками Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області та можливого застосування до них заходів забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства. Копію зазначеної ухвали уповноважена особа цього правоохоронного органу отримала 03.10.2023.
		01.11.2023 судом постановлена ухвала про направлення до вищевказаного органу повідомлення про надання невідкладеної відповіді щодо наслідків звернення суду, викладеного в ухвалі від 15.09.2023. Копію зазначеної ухвали уповноважена особа цього правоохоронного органу отримала 07.11.2023.
		Упродовж більше одного року уповноважені особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві, не надали суду жодної інформації з приводу наслідків чи результатів виконання ухвали суду від 15.09.2023.
		Натомість, прокурор надав суду копію повідомлення про початок досудового розслідування від 02.02.2024 на ім`я керівника Київської обласної прокуратури у кримінальному провадженні № 62024100120000081 від 28.01.2024 за ч. 2 ст. 365 КК України на підставі ухвали Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області (дата не зазначена), а також витяг з ЄРДР у цьому кримінальному провадженні.
		Однак, усі обвинувачені зазначили про те, що жодної слідчої дії за їх участю в зазначеному кримінальному провадженні до цього часу проведено не було. Судом було постановлено ухвалу про закінчення з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами, оскільки невиправдане зволікання органу досудового розслідування у перевірці заяви обвинувачених про застосування до них недозволених методів досудового розслідування працівниками поліції, негативно впливає на розумність строку розгляду цього кримінального провадження та порушує принцип змагальності сторін. 
		 
		Потерпілий  ОСОБА_14  в суді дав показання про те, що того дня були вибухи на складах озброєння в місті Ічня, а з його сином ОСОБА_25 не було зв`язку. Проте, о 23.30 год він написав у месенджері, що у нього все гаразд. На день події він проживав у кімнаті ОСОБА_25 , оскільки останній на той час жив в м. Києві. 
		Тієї ночі він лягав спати, перед цим відкривши кватирку у вікні, але згодом захотів її прикрити. Коли підійшов до вікна, щоб це зробити, то в той момент через кватирку вікна до кімнати влетіла граната. Він був у кімнаті ближче до кутка, а граната впала біля комп`ютерного столу, що розташований в кімнаті ближче до її центру. Вона вибухнула, внаслідок чого на його тілі виникли тілесні ушкодження. Він повідомив про це дружину та старшого сина ОСОБА_26 та попросив аби вони викликали швидку медичну допомогу. Приїхала «швидка допомога», його госпіталізували, а потім перевели до місцевої лікарні, де витягували уламки. Пізніше його перевели до військового госпіталю, бо він є військовим пенсіонерам. На його думку, граната була вкинута саме для сина ОСОБА_25 та що це пов`язано з його громадською діяльністю. У той день у квартирі були він, дружина та старший син ОСОБА_26 . Син ОСОБА_25 був активістом в Правому секторі, потім в С14 чи СІЧ, він точно не знає назву організації. Здається з 2018 року ОСОБА_25 вже цим не займався. Даних про причетність всіх обвинувачених до події він не має. Крім того, раніше ніколи їх не бачив та про них не чув. У даний час, тобто на день допиту, син ОСОБА_25 проходить військову службу за мобілізацією.
		Також повідомив про те, що йому відомо про кримінальні провадження щодо його сина, де він є обвинуваченим за розбійні напади та розгони на циганські табори в м. Києві. Але про результати цих проваджень йому нічого невідомо.
		Щодо покарання обвинуваченим висловився, що воно мати бути за законом, якщо вони дійсно винні.
		 
		Потерпілий  ОСОБА_13  подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та на судові виклики не з`являвся, указавши про проходження військової служби за мобілізацією.
		 
		Із показань свідка ОСОБА_27  (дружина ОСОБА_14 та мати ОСОБА_13 ) вбачається, що у ніч з 09 на 10 жовтня 2018 року близько 00:05 вона перебувала в одній із кімнат їхньої квартири разом із старшим сином - ОСОБА_14 , а її чоловік - ОСОБА_14 перебував в іншій кімнаті. Молодшого сина ОСОБА_13 вдома не було. Вона почула звук вибуху (гуркіт) і подумала, що він лунає із сусідньої квартири, а, вийшовши у коридор квартири, побачила вибиті двері у кімнаті, де перебував чоловік. Зайшовши в цю кімнату, вона побачила, що чоловік був у крові, і вона не могла спинити її жодним із способів, які знала та намагалася застосувати.
		Про подію було повідомлено швидку медичну допомогу, поліцію та молодшого сина ОСОБА_13 . Після приїзду поліції розпочалися проводитися слідчі дії. Зі слів чоловіка їй стало відомо про те, що він перебував у кімнаті на ліжку та встав зачинити кватирку вікна і в цей час у неї влетіла граната. До вікна він стояв боком. 
		За тиждень до події, близько 01-02 годин ночі невідомий чоловік дзвонив у дверний дзвінок квартири та хотів бачити її сина ОСОБА_25 . Цей чоловік назвався представником виконавчої служби. Вона відповіла йому, що ОСОБА_25 тут не живе, а йому слід звернути увагу на час, у який він прийшов до їх помешкання. Цей чоловік відповів, що вони пожалкують про те, що не знають, де ОСОБА_25 , та зник зі сходового майданчика, коли її чоловік, прокинувшись, хотів вийти з квартири аби з`ясувати обставини візиту невідомого. 
		Також зазначила про те, що її сусідка з першого поверху повідомила їй, що за декілька днів до події вона бачила у себе на клумбі молодика у каптурі, що ставив дерев`яну драбину до стіни будинку. 
		Подію пов`язує лише із громадською діяльністю молодшого сина ОСОБА_25 в «С14», бо він, коли був удома, завжди ночував у тій кімнаті та за певний час до події говорив, що його телефон прослуховується, а за ним слідкують. 
		Із показань свідка  ОСОБА_14 , старшого брата ОСОБА_13 , вбачається, що 09.10.2018 він ліг спати близько 24 год., а через 10 хвилин пролунав вибув у сусідній кімнаті, де був батько. У тій кімнаті батько мешкає близько двох років, відколи брат ОСОБА_25 перестав там проживати. Інколи - раз у місяць, брат ОСОБА_25 міг ночувати вдома. Вийшовши із своєї кімнати, він побачив вибиті двері у кімнаті, де був батько, та батька, який був у крові. Він відразу почав викликати швидку медичну допомогу та поліцію. По приїзду швидкої медичної допомоги він поїхав до лікарні разом з батьком, а матір залишилася вдома разом з поліцією, які проводили слідчі дії. 
		Зі слів батька йому відомо, що у той момент, коли він закривав кватирку вікна, до неї влетіла граната.
		Подію пов`язує лише з активною громадською діяльністю брата ОСОБА_25 в організації «С14». Також указує на те, що зі слів матері йому відомо, що за два тижні до цієї події невідомі дзвонили у вхідні двері та цікавилися братом ОСОБА_25 , назвавшись представниками виконавчої служби. Однак, у квартиру їх не пустили, бо було надто пізно.
		Зазначив про те, що обвинувачених вперше бачить в залі суду і жодних погроз від них його сім`ї не було. 
		ОСОБА_28 , як свідок, дав показання про те, що на той час він працював інспектором-вибухотехніком в органах Національної поліції та 01.11.2018 на номер чергового ГУ НП в Київській області надійшов виклик про те, що на 1 км автодороги «Бориспіль-Дніпро» в автомобілі виявили вибуховий пристрій. Його робоче місце розташування в м. Бориспіль. Прибувши на місце події він побачив заблокований поліцейськими сірий автомобіль, у кузові типу седан, в якому було розбите одне вікно, всі його двері та ляда багажника були закриті. Водій цього автомобіля перебував в автомобілі поліції. Дочекавшись понятих був проведений обшук в автомобілі, де були виявлені та вилучені гранати, які він за зовнішніми ознаками визначив як РГД-5, але кількість гранат він не пам`ятає. Стверджує, що гранати були вилучені із бардачка автомобіля (ладник, ящик для рукавичок) чи на сидінні. Двері автомобіля відкривав він у присутності понятих.
		У водія цього автомобіля при собі нічого не було. На місці події слідчим був складений протокол, а він, прибувши до райвідділу поліції, - склав довідку про вилучені вибухові засоби. Про вилучення зброї однозначно стверджувати не може, оскільки не пам`ятає про це. 
		Свідок ОСОБА_29  дав показання про те, що на час події він служив в органах Національної поліції на посаді оперативного уповноваженого карного розшуку. Свідок повідомив про те, що він збирав докази, зокрема з відеоматеріалів. У ході відпрацювання матеріалу з відеокамер ним був установлений автомобіль на номерах з іноземною реєстрацією. З`ясувалось як цей автомобіль потрапив в Україну, хто його завіз в Україну. Через поліси страхової відповідальності були встановлені особи, які ним користувалися, а одна особа була установлена через користування нею автоевакуатором за тим автомобілем, який потрапив на відеозображення. В ніч на 10 жовтня 2018 року була проведена радіорозвідка, в ході якої було встановлено, хто був в автомобілі, що був предметом його пошуку.
		Точної дати події він не пам`ятає, бо з`ясовував для себе застарілу інформацію. Особисто він та його співробітники карного розшуку збирали лише інформацію. Він збирав відеоінформацію, встановлював свідків, здійснював подворовий обхід будинків, переглядав записи з камер відеоспостереження поблизу будинку потерпілих. Встановивши осіб, причетних до події, чи свідків, він складав відповідні рапорти. Він також проводив за дорученням слідчого допити або ж складав рапорти. Йому давали доручення на здійснення певних слідчих дій. За зібраними ним відеоматеріалами був встановлено автомобіль, що був поблизу місця події, а його власник - за страховим полісом. Хто був у той момент в автомобілі, йому не відомо (має на увазі день вчинення злочину 10 жовтня 2018 року).
		Із показань свідка ОСОБА_30  вбачається, що станом на 01.11.2018 він працював на посаді старшого слідчого СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області, а на час дачі показань він є заступником начальника Слідчого управління НП в Київській області.
		01.11.2018 в м. Черкаси він проводив невідкладний обшук, брав у ньому участь разом з іншими працівниками поліції. До участі в цій слідчій дії були запрошені поняті. Адреси квартири, де проводився обшук, він не пам`ятає. Але, в цій квартирі були ОСОБА_31 та ОСОБА_24 .
		Вони провели їх особистий обшук та виявили дві гранати. У зв`язку з цим їх, на підставі ст. 208 КПК України, затримали в м. Черкаси, але протоколи затримання складали в м. Борисполі. Під час обшуку застосовувалася відеозйомка. Нікому з них: ані ОСОБА_11 , ані ОСОБА_9 гранати в одяг не засовували. Такого він не бачив, зауважень ні в кого не було. Поняті підписали складені протоколи також без зауважень.
		Гранати вилучили в одязі обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_11 під час їх особистого обшуку. Фізичного насильства до них не було застосовано. Він це заперечує, особисто ним також насильство не застосовувалося і він не був свідком такого, аби до ОСОБА_9 та ОСОБА_11 хтось застосовував фізичну силу.
		Коли проводився обшук і скільки осіб у ньому брали участь, він не пам`ятає, всі учасники слідчої дії зазначені у протоколі.
		Йому відомо, що після цього обшуку вони, слідчі, зверталися до слідчого судді для «легалізації» здобутих доказів. У який суд подавалося клопотання, він не пам`ятає. Зверталися до прокурора, а він, мабуть, потім звертався до слідчого судді.
		У ОСОБА_9 та ОСОБА_11 пояснень не відбирали, допиту не проводили. Особисто він з ними ніяких дій не проводив. Він не пам`ятає, як заходили спецпризначенці до квартири, де були затримані ОСОБА_9 та ОСОБА_11 у м. Черкаси. Один з них точно був на кухні квартири, а інший - в жилій кімнаті. У чому вони були одягнені він не пам`ятає. Після обшуку були викликані вибухотехніки, але не пам`ятає чи відеозйомка при цьому припинялася. Мабуть, як знайшли гранати, то призупинили зйомку та викликали технічних працівників, а потім продовжили відеозйомку.
		Він також не пам`ятає, чому обшук був проведений як невідкладний, яка була для цього причина та підстава. Вибухотехніки були запрошені з м. Черкаси. За фактом зберігання гранат внесли відомості до ЄРДР, але коли, він не пам`ятає. Захисників під час обшуку не було. Під час обшуку він був у групі слідчих у кримінальному провадженні за ст. 263 КК України. 
		Під час обшуку у квартирі він був постійно, але він не пам`ятає, як вони зайшли до неї, Першими до квартири зайшли оперативні працівники поліції та понятті, а потім він. Також був і власник квартири, який здавав помешкання ОСОБА_11 та ОСОБА_15 .
		ОСОБА_11 лежав на підлозі в кімнаті, а ОСОБА_9 лежав на підлозі на кухні. Вони лежали на животі обличчям донизу. Чи були у них на руках одягнені кайданки він також не пам`ятає. Також не пам`ятає, як і коли вилучали гранати: до приїзду вибухотехніків чи після. Відеозапис здійснював оперативний працівник. Хто саме сказати не може, прізвище не пам`ятає. Хто проводив іншу зйомку він не знає. У засобах масової інформації він не бачив жодного іншого відео. Можливо, хтось знімав на телефон, йому це невідомо. Кількість оперативних працівників він також не пам`ятає, коментарів засобам масової інформації він не давав. Хто надавав такі коментарі, йому не відомо. У якому одязі були одягнені ОСОБА_9 та ОСОБА_11 він також не пам`ятає, але точно не в шортах, бо у квартирі було холодно. Він не знає, чи працювали відеокамери біля відділу поліції в м. Борисполі чи ні. Він не брав участі в побитті обвинувачених, він також не бачив, щоб їх били інші працівники поліції.
		У сумці, яку знайшли під час обшуку в кімнаті в квартирі в м. Черкаси, виявили одну гранату, ще одну - у кишені ОСОБА_9 та ще одну - в кишені ОСОБА_11 . В яких саме кишенях, сказати не може, марку гранат, які вилучили, не знає.
		Стосовно інших свідків, що були заявлені такими стороною обвинувачення, суд сприяв стороні обвинувачення у забезпеченні їх явки в судові засідання в обсязі, визначеному КПК України. Однак, стороною обвинувачення не забезпечено явку цих осіб до суду для їх допиту. Із рапортів уповноважених осіб Національної поліції щодо виконання приводів свідків, що подані прокурором на підтвердження неможливості їх допиту судом встановлено, що певні свідки відсутні за місцем свого проживання; деякі свідки ніколи не проживали та не проживають за зазначеними адреси; окремі свідки не виходять на зв`язок, а деякі - виїхали за кордон. 
		При оцінці цих обставин суд враховує правову позицію Верховного Суду у справі № 740/526/19 від 29.07.2020, відповідно до якої суд не вправі вчиняти активних дій для забезпечення явки свідків сторони обвинувачення, оскільки це суперечить принципу диспозитивності. 
		Судом досліджено докази та інші документи, у тому числі процесуальні рішення, що подані прокурором до суду на підтвердження винуватості обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень. 
		У витязі з ЄРДР № 120281101002123 від 10.10.2018 зазначається, що на підставі заяви ОСОБА_14 були внесені відповідні відомості про те, що у зв`язку з тим, що 10.10.2018 близько 00:10 ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 за попередньою змовою з невстановленими особами, з метою заподіяння смерті ОСОБА_13 , через вікно закинули вибуховий пристрій до жилої кімнати квартири АДРЕСА_5 . У результаті чого відбувся вибух, внаслідок якого ОСОБА_14 отримав тілесні ушкодження. Злочин щодо заподіяння смерті ОСОБА_13 не був доведений до кінця, оскільки останній в той час у квартирі не перебував. Правова кваліфікація такої події за ч. 2 ст. 15, п. 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
		01.11.2018 до цього кримінального провадження були внесені додаткові відомості про те, що на підставі матеріалів правоохоронних органів, що були зібрані працівниками Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області, за результатами проведеного 01.11.2018 обшуку, дозвіл на який було надано ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19.10.2018, на 1-му кілометрі автодороги «Бориспіль-Золотоноша» був зупинений автомобіль марки «BMW-530», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 , в якому були вилучені боєприпаси та зброя. Зокрема: чотири предмети, схожі на корпус гранати РГО з маркуванням «РГО 80-21-89»; чотири предмети, схожі на запал УДЗ з маркуванням «УДЗ 350 ф-6-89»; пістолет «ZORAKI 914-s», кал. 9 мм № НОМЕР_2 та два патрони до рушниці 16 кал. «ТАХО». Правова кваліфікація такої події за ч. 1 ст. 263 КК України. Підставою внесення відомостей до ЄРДР слугував рапорт старшого слідчого СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_32 від 01.11.2018.
		Окрім того, 01.11.2018 працівниками Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області в ході проведення оперативно-розшукових заходів, в рамках даного кримінального провадження, була отримана інформація про місце знаходження осіб, що причетні до скоєння злочину щодо ОСОБА_13 . На підставі ч. 3 ст. 233 КПК України був проведений обшук в квартирі АДРЕСА_8 . В результаті такого обшуку квартири, де перебували ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , були вилучені боєприпаси. Так, у правій кишені куртки ОСОБА_15 , у яку він був одягнений, був вилучений предмет, схожий на корпус гранати «РГО» та предмет, схожий на запал «УЗРГМ». Аналогічні предмети були вилучені в його сумці. У лівій кишені штанів ОСОБА_11 , у які він був одягнений, був вилучений предмет, схожий на корпус гранати «РГО», а в правій кишені штанів - предмет, схожий на запал «УЗРГМ». Правова кваліфікація такої події за ч. 1 ст. 263 КК України. Підставою внесення відомостей до ЄРДР слугували рапорти заступника начальника СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_33 від 01.11.2018.
		10.10.2018 доручення про проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні за п. 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України було надане ст. слідчому СВ Бориспільського ВП ГУ НА в Київській області ОСОБА_34 , котра того ж дня повідомила про початок досудового розслідування керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_35 . 
		10.10.2018 перший заступник керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_36 виніс постанову про визначення групи прокурорів у даному кримінальному провадженні та про визначення старшого групи.
		Наказом начальника ГУ НП в Київській області від 10.10.2018 (№ не зазначений) була створена слідчо-оперативна група в даному кримінальному провадженні. 
		10.10.2018 заступник начальника Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_37 виніс постанову про призначення слідчої групи в даному кримінальному провадженні. 
		15.10.2018 перший заступник керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_36 виніс постанову про зміну складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні та про визначення старшого групи.
		29.10.2018 керівник Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_38 виніс постанову про зміну складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні та про визначення старшого групи.
		02.11.2018 заступник начальника Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_37 виніс постанову про призначення слідчої групи в даному кримінальному провадженні. 
		Прокурор Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_39 своєю постановою від 02.11.2018 об`єднав в одне провадження № 120281101002123 кримінальні провадження №№ 120281101002123, 120281101002278, 120281101002279 та 120281101002280.
		Прокурор Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_39 своєю постановою від 06.11.2018 об`єднав в одне провадження № 120281101002123 кримінальні провадження №№ 120281101002123, 120281101002281, 120281101002285 та 120281101002286.
		22.11.2018 заступник начальника ГУ НП в Київській області ОСОБА_40 виніс постанову про внесення змін до групи слідчих в даному кримінальному провадженні. 
		10.01.2019 керівник Регіональної прокуратури (Прокуратури Київської області) ОСОБА_41 виніс постанову про доручення здійснення досудового розслідування органу вищого рівні досудового розслідування за якою доручено здійснювати досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні слідчим СУ ГУ НП в Київській області, направивши їм матеріали кримінального провадження. 
		10.01.2019 заступник прокурора Київської області ОСОБА_42 виніс постанову про визначення групи прокурорів та старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні. 
		11.01.2019 заступник прокурора Київської області направив матеріали даного кримінального провадження до слідчого управління ГУ НП в Київській області для подальшої організації досудового розслідування в зв`язку з тим, що постановою прокурора області досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні визначене за слідчим управлінням ГУ НП в Київській області.
		23.01.2019 заступник начальника відділу СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_43 надав доручення про проведення досудового розслідування слідчому СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_44 , котрий повідомив у невстановлену дату про це керівника прокуратури Київської області.
		Постановою прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_45 від 15.02.2019 з матеріалів даного кримінального провадження були виділені певні матеріали відносно іншої особи, яка підозрювалися у вчиненні даних злочинів.
		Постановою прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_45 від 25.03.2019 з матеріалів даного кримінального провадження були виділені певні матеріали відносно іншої особи, яка підозрювалися у вчиненні даних злочинів.
		Постановою прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_45 від 10.04.2019 з матеріалів даного кримінального провадження були виділені певні матеріали відносно інших осіб, яка підозрювалися у вчиненні даних злочинів. 
		Постановою прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_45 від 12.04.2019 з матеріалів даного кримінального провадження були виділені певні матеріали відносно інших осіб, які підозрювалися у вчиненні даних злочинів.
		Постановою прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_45 від 12.04.2019 з матеріалів даного кримінального провадження були виділені певні матеріали відносно іншої особи, яка підозрювалися у вчиненні даних злочинів.
		10.10.2018 о 01:30 від ОСОБА_27 старшим слідчим 1 відділення СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_46 була прийнята заява про пошкодження її квартири внаслідок вибуху.
		Довідкою № 376 від 10.10.2018 Бориспільської ЦРЛ, за підписом невстановленого лікаря, може бути підтверджений факт фіксації о 00:15 отримання ОСОБА_14 множинних рваних ран тулуба.
		Довідкою № 90 від 10.10.2018 Бориспільської ЦРЛ за підписом лікаря (в.о. завідувача відділення) ОСОБА_47 підтверджений факт перебування ОСОБА_14 у травматологічному відділені цієї лікарні в зв`язку з мінно-взривною травмою нижніх кінцівок, тазу, грудної клітки, лівого плеча, рваних ран обох стоп, гомілок, лівого стегна, пахової ділянки з наявністю чужорідних тіл. 
		Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 25.03.2019 було доручено Київському обласному бюро судово-медичних експертиз провести судово-медичну експертизу щодо отриманих ОСОБА_14 тілесних ушкоджень.
		Висновком експерта № 76/Е від 11.04.2019 установлено, що згідно з наданою медичною документацію у ОСОБА_14 мали місце такі тілесні ушкодження: множинні вогнепальні сліпі осколкові поранення м`яких тканин обох гомілок, лівого стегна, лівого плеча. Описані ушкодження утворились внаслідок вибухової травми від дії осколків вибухового пристрою, по давності можуть відповідати строку і обставинам, вказаним у постанові про призначення судово-медичної експертизи і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я по критерію тривалості розладу здоров`я. 
		28.12.2018 ОСОБА_13 подав керівнику Бориспільської місцевої прокуратури заяву про визнання його потерпілим за фактом замаху на його життя.
		На підставі заяви ОСОБА_27 від 10.10.2018 про надання згоди на проведення огляду її квартири був проведений огляд місця події, за результатами якого був складений протокол. З цього протоколу від 10.10.2018 вбачається, що у період часу з 01:55 до 03:55 був проведений огляд місця події в квартирі АДРЕСА_5 . Під час огляду було виявлено, що у коридорі квартири на підлозі були виявлені сліди речовини бурого кольору. Такі ж сліди були виявлені на підлозі ванної кімнати та в раковині умивальника. Також, у коридорі на килимовому покритті підлоги були виявлені хаотично розкидані уламки скла, дерева, бетону та сліди речовини бурого кольору. Частина шпалер на стіні коридору також мали пошкодження. При вході до спальні виявлені двері із слідами розлому та пошкодження скла, дверна рама дверей - скошена. У спальні було виявлено уламки меблів, хаотично розкидані побутові речі на підлозі, з наявними пошкодженнями. Скло у вікні розбите, карниз над вікном - пошкоджений. Також виявлене місце вибуху - воронку розміром 230х320 мм під вікном на підлозі, з наявними нашаруваннями кіптяви чорного кольору. Над епіцентром вибуху та навколо нього виявлені численні пошкодження стелі та стін кімнати у вигляді заглиблень різного розміру. На меблях також виявлена кіптява чорного кольору та пошкодження у вигляді отворів та подряпин, виривання певних частин меблів. 
		Під час огляду вилучено: частину бетону з підлоги в епіцентрі вибуху разом з лінолеумом; деформовані металеві фрагменти із нашаруванням кіптяви чорного кольору та слідами термічної реакції; змиви нашарування кіптяви чорного кольору з радіаторів опалення під вікном.
		Також, на вулиці під вікном кімнати, де стався вибух, зліва від нього під стіною була виявлена дерев`яна драбина. З неї були вилучені зіскоби ґрунту на нижньому щаблі, зіскоб на другому щаблі. Також біля драбини був виявлений та вилучений важіль з маркуванням «162-88 УЗРГМ-2 583».
		ОСОБА_27 , котра дала особисту письмову згоду на проведення слідчим огляду місця події у квартирі АДРЕСА_5 , є співвласником цього помешкання. Іншими співвласниками є ОСОБА_14 та ОСОБА_13 . Така обставина підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 9700 від 05.12.2006; витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 13964297 від 21.03.2007; договором дарування частки квартири від 13.10.2010, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_48 , реєстр № 3192 та витягом про державну реєстрацію прав № 28295055 від 09.12.2010.
		Зазначені обставини суд оцінює із врахуванням правової позиції Верховного Суду, зробленої у постанові у справі № 753/24114/16 від 21.05.2019, відповідно до якої правові наслідки отримання слідчим згоди від власника житла чи іншого володіння особи є рівноцінними з ухвалою слідчого судді та правовою підставою для проникнення до житла, іншого володіння особи і здійснення в ньому огляду.
		Зі схеми місця події та фотоілюстрацій до протоколу огляду місця події від 10.10.2018 вбачається розташування драбини зовні будинку поблизу вікна квартири поверхом нижче; наявність пошкодження скла у вікні кімнати, де стався вибух; наявність плям бурого кольору на підлозі квартири, де стався вибух; наявність плям бурого кольору у ванні та раковині умивальника в цій квартирі; пошкоджені меблі, дверна рама, двері та частки дерев`яних частин певних предметів, частини скла на підлозі, пошкодження стін та стелі кімнати, а також меблів у ній у результаті вибуху, карниз та тюль на вікні, епіцентр вибуху, пошкодження підлоги в його місці та наявність продуктів згоряння та кіптяви на сусідніх предметах, розкидані побутові речі та предмети в кімнаті, де стався вибух, металеві фрагменти невстановленого предмету після вибуху, важіль взводу від осколкової гранати з маркуванням.
		Важіль взводу від осколкової гранати з маркуванням був знайдений в результаті застосування спеціальної собаки і знайдений поблизу вікна квартири, де відбувся вибух, що підтверджено актом від 10.10.2018. Іншим актом від 10.10.2018 установлено, що в результаті застосування спеціальної собаки був визначений маршрут від драбини, котра стояла під стіною будинку, у квартирі якого стався вибух, і до перехрестя, де розташована автостоянка та смітник. Слідова робота на цьому була припинена.
		Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12.10.2018 відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України був наданий дозвіл на проведення обшуку у квартирі сім`ї ОСОБА_16, в ході якого знайдено та вилучено з місця події предмети та речі.
		Іншою ухвалою цього ж слідчого судді від 12.10.2018 на вилучені в ході огляду місця події 10.10.2023 в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України предмети та речі в квартирі сім`ї ОСОБА_16 був накладений арешт, оскільки вони були визнані речовими доказами у справі.
		Дана обставина підтверджується також і постановою про визнання та приєднання до матеріалів досудового розслідування речових доказів від 10.10.2018.
		09.11.2018 ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області було доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України проведення судової ґрунтознавчої експертизи у даному кримінальному провадженні для встановлення наявності ґрунту в зіскобі із драбини, що була виявлена поблизу вікна квартири сім`ї ОСОБА_16 та зіскобу зі сліду від взуття та їх спільну родову ознаку.
		11.10.2018 ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області було доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України проведення судової балістичної експертизи для встановлення слідів папілярних ліній на важелі з маркуванням; їх генетичних ознак; встановлення факту його приналежності, як частини боєприпасу. 
		16.10.2018 ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області було доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України проведення судової дактилоскопічної експертизи для встановлення слідів папілярних ліній, придатних для ідентифікації за ними особи, на наданих металевих фрагментах із місця вибуху в квартирі сім`ї ОСОБА_16. 
		Із повідомлення про неможливість проведення експертизи від 02.01.2019 № 8-1/2577 вбачається, що експерт Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України повернув без виконання ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16.10.2018 про проведення судової дактилоскопічної експертизи в даному кримінальному провадженні. Причиною слугувало те, що на експертизу був наданий важіль з маркуванням замість металевих фрагментів з місця вибуху, як зазначено в ухвалі слідчого судді. Клопотання експерта про уточнення об`єктів, що підлягають дослідженню впродовж 45 днів виконане не було. 
		Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 13.02.2019 у даному кримінальному провадженні було призначено молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої було доручене експертам Київського НДЕКЦ. На вирішення експертів були поставлені питання про встановлення наявності на важелі від гранати крові людини чи/та клітин з ядрами, встановлення їх генетичних ознак та їх збіг з генетичними ознаками ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 . Зазначена ухвала слідчого судді була постановлена за результатами розгляду клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Київській області, якому було доручене здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні з 11.01.2019 на підставі відповідної постанови заступника прокурора Київської області. 
		Висновком експерта від 10.04.2019 № 10-550 установлено, що на наданому на дослідження важелі від гранати з маркуванням «162-88 УЗРГМ-2 583», вилученому під час огляду 10.10.2018 місця події по АДРЕСА_6 ), виявлені поодинокі клітини, крові не виявлено. Генетичні ознаки поодиноких клітин не встановлені в зв`язку з недостатньою кількістю біологічного матеріалу. Генетичні ознаки ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 установлені, але питання щодо походження поодиноких клітин на важелі від гранати від ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 не вирішувалося в зв`язку з недостатньою кількістю біологічного матеріалу.
		09.11.2018 ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області було доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України проведення судової вибухотехнічної експертизи у даному кримінальному провадженні для встановлення слідів вибухової речовини на наданих на дослідження металевих фрагментах, що були вилучені на місці вибуху в квартирі сім`ї ОСОБА_16.
		Відповідно до висновку експерта від 20.12.2018 № 11-1/502 на наданих на дослідження деформованих металевих фрагментах, з місця вибуху, які були вилучені під час огляду місця події 10.10.2018, виявлений тротил, що є вибуховою речовиною. 
		09.11.2018 ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області було доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України проведення судової вибухотехнічної експертизи у даному кримінальному провадженні для встановлення слідів вибухової речовини на наданих на дослідження змивах кіптяви з поверхні батареї біля епіцентру вибуху, що були вилучені на місці вибуху в квартирі сім`ї ОСОБА_16.
		Відповідно до висновку експерта від 29.12.2018 № 11-1/505 на наданих на дослідження змивах кіптяви з поверхні батареї біля епіцентру вибуху, який був вилучений під час огляду місця події 10.10.2018 слідів вибухових речовин не виявлено.
		09.11.2018 ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області було доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України проведення судової вибухотехнічної експертизи у даному кримінальному провадженні для встановлення слідів вибухової речовини на наданих на дослідження фрагментах бетону та лінолеуму з місця вибуху, що були вилучені на місці вибуху в квартирі сім`ї ОСОБА_16.
		Висновком експерта від 29.12.2018 № 11-1/504 установлено, що на наданих на дослідження фрагментах бетону та лінолеуму з місця вибуху, які були вилучені під час огляду місця події 10.10.2018 слідів вибухових речовин не виявлено.
		10.10.2018 у період часу з 08:20 до 10:10, без ухвали слідчого судді, відповідно до заяви співвласника квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_27 був проведений огляд на підставі ст. 233 КПК України. В результаті такого огляду були виявлені пошкодження міжкімнатних дверей до кімнати, де стався вибух, а також наслідки такого вибуху. Зокрема, відсутність скла у певних частинах дверей; речовина бурого кольору на матраці ліжка (дивану); уламки віконного скла на підвіконні та підлозі; заглиблення у підлозі від вибуху; осколкові пошкодження стін та стелі; речовина бурого кольору по периметру кімнати; зразки ґрунту та залишки продукту згорання в місці вибуху, які були вилучені; залишки продуктів горіння та ґрунту на меблях, що були вилучені; на дивані виявлений та вилучений браслет; у місці вибуху зроблений змив та вилучений; уламки столу з яких зроблений та вилучений змив. 
		Такі обставини також підтверджені фототаблицею до цього протоколу огляду місця події. 
		Виявлені та вилучені під час такого огляду місця події предмети та речі: змив речовини з уламків стола; два зразки залишків продукту горіння (один зразок ймовірного місця вибуху, один поруч); два зразки ґрунту (один зразок із заглиблення (воронки) вірогідного місця вибуху, один - з тумбочки); ланцюжок браслет з мотузки червоно-чорного кольору були визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження відповідно до постанови від 10.10.2018.
		09.11.2018 ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області було доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України проведення судової вибухотехнічної експертизи у даному кримінальному провадженні для встановлення слідів вибухової речовини на наданих на дослідження фрагментах предметів та речей, що були вилучені 10.10.2018 на місці вибуху в квартирі сім`ї ОСОБА_16.
		Висновком експерта від 29.12.2018 № 11-1/509 установлено, що на наданих на дослідження двох фрагментах полімерного матеріалу, які були вилучені під час огляду місця події 10.10.2018, слідів вибухових речовин, нафтопродуктів і пально-пастильних матеріалів не виявлено.
		16.10.2018 ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області було доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України проведення судової молекулярно-генетичної експертизи у даному кримінальному провадженні для встановлення наявності клітин з ядрами та їх генетичних ознак на браслеті, що був вилучений 10.10.2018 на місці вибуху в квартирі сім`ї ОСОБА_16.
		Висновком експерта від 27.12.2018 № 10-1/2075 установлено, на наданому на дослідження браслеті виявлені клітини та встановлені їх генетичні ознаки, які є змішаними і містять ознаки двох невстановлених людей.
		10.10.2018 з 10:20 до 12:00 був проведений огляд ґрунтової ділянки місцевості з південного боку будинку № 52 по вул. Момота в м. Борисполі. На прилеглій до будинку території були виявлені різні за розміром уламки скла в значній кількості; сліди низу підошви взуття; дерев`яну драбину на 7 щаблів, на якій на 4 щаблі був виявлений ґрунт; недопалок цигарки KENT; браслет з червоно-чорних мотузок; недопалок цигарки LM BLUE LABEL; недопалок цигарки PARLIAMENT. Також були здійснені заміри драбини, відстані від її останнього щабля до вікна на 2-му поверсі будинку. Установлено, що драбина хитка і встановлена на поверхню вужчою частиною до низу. 
		Цього ж дня, 10.10.2018, з 12:15 до 12:45 був проведений огляд пошкодженого в квартирі сім`ї ОСОБА_16 вікна. Зокрема, його створи були демонтовані, оглянуті та вилучені.
		Виявлені та вилучені в ході таких оглядів предмети: гіпсові зліпки низу підошви взуття; дерев`яна драбина довжиною 2 м; недопалок цигарки KENT; браслет з червоно-чорних мотузок; недопалок цигарки LM BLUE LABEL; недопалок цигарки PARLIAMENT; ґрунт з драбини; ґрунт зі сліду взуття; шість секції із вікна були визнані речовими доказами відповідно до постанови від 10.10.2018.
		16.10.2018 ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області було доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України проведення судової молекулярно-генетичної експертизи у даному кримінальному провадженні для встановлення наявності клітин з ядрами та їх генетичних ознак на недопалку цигарки KENT, що був вилучений 10.10.2018 біля будинку, де мешкає сім`я ОСОБА_16.
		Висновком експерта від 18.12.2018 № 10-1/2079 установлено, що на наданому на дослідження недопалку цигарки KENT виявлені поодинокі клітини та встановлені їх генетичні ознаки, які належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі.
		12.10.2018 ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області було доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України проведення судової молекулярно-генетичної експертизи у даному кримінальному провадженні для встановлення наявності клітин з ядрами та їх генетичних ознак на недопалку цигарки PARLIAMENT, що був вилучений 10.10.2018 біля будинку, де мешкає сім`я ОСОБА_16.
		Висновком експерта від 18.12.2018 № 10-1/2072 установлено, що на наданому на дослідження недопалку цигарки PARLIAMENT виявлені поодинокі клітини та встановлені їх генетичні ознаки, які належать невстановленій особі жіночої генетичної статі.
		16.10.2018 ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області було доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України проведення судової трасологічної експертизи у даному кримінальному провадженні для встановлення придатності для ідентифікації сліди низу підошви взуття, що були вилучені 10.10.2018 біля будинку, де мешкає сім`я ОСОБА_16.
		Висновком експерта від 12.11.2018 № 8-3/2090 установлено, що надані на експертизу два сліди низу взуття непридатні для встановлення групової належності та ідентифікації.
		16.10.2018 ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області було доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України проведення судової молекулярно-генетичної експертизи у даному кримінальному провадженні для встановлення наявності клітин з ядрами та їх генетичних ознак на недопалку цигарки LM, що був вилучений 10.10.2018 біля будинку, де мешкає сім`я ОСОБА_16.
		Висновком експерта від 14.12.2018 № 10-1/2077 установлено, що на наданому на дослідження недопалку цигарки LM виявлені поодинокі клітини та встановлені їх генетичні ознаки, які належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі.
		Також, 10.10.2018 з 11:00 до 12:30 був проведений огляд прибудинкової території будинку № 52 по вул. Момота в м. Борисполі. В результаті такого огляду, із залученням кінологічної служби, було встановлено, що по маршруту від місця події до приміщень гаражного кооперативу «Авіаторів-2» був виявлений недопалок цигарки KENT, що був вилучений слідчим. Далі по ходу руху службового розшукового собаки були виявлені недопалки цигарок WINSTON, MARLBORO, пачку біло-червоного кольору з-під цигарок MARLBORO, що були вилучені слідчим. Поблизу гаражного кооперативу «Авіатор» рух службового собаки припинився.
		Постановою від 10.10.2018 вилучені під час вищевказаного огляду прибудинкової території будинку № 52 по вул. Момота в м. Борисполі недопалки цигарок KENT, WINSTON, MARLBORO, пачку біло-червоного кольору з-під цигарок MARLBORO були визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження.
		Відповідно до ували слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16.10.2018 була призначена судова молекулярно-генетична експертиза недопалку цигарки WINSTON. 
		Згідно з висновком експерта від 14.12.2018 № 10-1/2076 на наданому на дослідження недопалку цигарки WINSTON виявлені поодинокі клітини та їх генетичні ознаки, які належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі.
		Відповідно до ували слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16.10.2018 була призначена судова молекулярно-генетична експертиза недопалку цигарки KENT. 
		Згідно з висновком експерта від 12.12.2018 № 10-1/2071 на наданому на дослідження недопалку цигарки KENT виявлені поодинокі клітини та їх генетичні ознаки, які є змішаними та належать двом невстановленим особам, одна з яких є особою чоловічої генетичної статі.
		Листом від 19.12.2018 № 19/111/10-3/54572 Київського НДЕКЦ додатково поінформовано, що під час формування регіонального обліку генетичних ознак людини було встановлено, що серед змішаних генетичних ознак поодиноких клітин на вищевказаному недопалку сигарети містяться генетичні ознаки співробітника Національної поліції, що свідчить про можливе забруднення (контамінацію) об`єкта дослідження біологічним матеріалом співробітника Національної поліції. 
		Відповідно до ували слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16.10.2018 була призначена судова молекулярно-генетична експертиза недопалку цигарки MARLBORO. 
		Згідно з висновком експерта від 18.12.2018 № 10-1/2078 на наданому на дослідження недопалку цигарки MARLBORO виявлені поодинокі клітини та їх генетичні ознаки, які належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі.
		Відповідно до ували слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16.10.2018 була призначена судова молекулярно-генетична експертиза пачки цигарок MARLBORO. 
		Згідно з висновком експерта від 27.12.2018 № 10-1/2074 на наданій на дослідження пачці із-під сигарет MARLBORO виявлені поодинокі клітини, але їх генетичні ознаки не встановлені в зв`язку з недостатньою кількістю біологічного матеріалу.
		Відповідно до ували слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16.10.2018 була призначена судова молекулярно-генетична експертиза ланцюжка браслета з мотузки червоно-чорного кольору.
		Згідно з висновком експерта від 27.12.2018 № 10-1/2073 на наданому на дослідження ланцюжку браслета з мотузки червоно-чорного кольору виявлені поодинокі клітини та їх генетичні ознаки, які є змішаними та належать двом невстановленим особам, одна з яких є особою чоловічої генетичної статі.
		На підставі листа ст. слідчого Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області від 10.10.2018 № 19064 ОСОБА_49 до керівника ПАТ «АТАСС-Бориспіль» у невстановлену дату був наданий запис з камер спостереження, що розташовані по вул. Момота, 42/1 в м. Борисполі. 
		Відповідно до протоколу огляду (перегляду) відеозапису від 10.10.2018 у період часу з 18:00 до 18:25 слідчим вищевказаного відділу поліції ОСОБА_50 був переглянутий наданий диск для систем лазерного зчитування інформації. У цьому протоколі зафіксована певна інформація про рух автотранспорту, пішоходів. Доказового значення зафіксована інформація для цієї справи не має, а тому не може бути належним доказом в розумінні ст. 85 КПК України.
		Наданий у такий спосіб диск систем лазерного зчитування інформації VIDEX DVD-RW(4)x 4,7 Gb 120 min MWDG 49W9508341405 був визнаний речовим доказом та приєднаний до матеріалів кримінального провадження.
		В аналогічний спосіб, тим же слідчим ОСОБА_49 листом від 10.10.2018 № 19062 до керівника магазину «Фора» був витребуваний відеозапис з камер спостереження по вул. Момота, 42 в м. Борисполі. У невстановлену дату був наданий запис з камер спостереження, що розташовані по вул. Момота, 42 в м. Борисполі. Доказового значення зафіксована інформація для цієї справи не має, а тому не може бути належним доказом в розумінні ст. 85 КПК України.
		Протоколу огляду (перегляду) наданого відеозапису на 4 дисках для систем лазерного зчитування прокурором до суду надано не було, в судовому засіданні надані ним вищевказані докази не досліджувалися в зв`язку з відмовою сторони обвинувачення від проведення такої дії. 
		Оцінюючи дані докази на предмет їх допустимості, суд застосовує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у справі № 596/509/22 від 03.10.2023, згідно з якою КПК не вимагає від слідчого здійснювати збирання доказів виключно шляхом отримання тимчасового доступу до них. У разі, коли особа, у розпорядженні якої знаходяться речі, документи та інші матеріали, які мають доказове значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, висловлюючи своє волевиявлення, добровільно надає їх слідчому, це не свідчить про здобуття таких доказів органом досудового розслідування у позапроцесуальний спосіб та не є підставою для визнання їх недопустимими.
		Наданий прокурором рапорт оперуповноваженого СКП Бориспільського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_29 про причетність ОСОБА_6 до замаху на вбивство ОСОБА_14 , 1957 р.н. не є доказом у справі в розумінні КПК України, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у справі №759/9497/17 від 29.06.2023.
		На виконання доручення слідчого в цьому кримінальному провадженні від 11.10.2018 або ж 12.10.2018 цей же оперуповноважений ОСОБА_29 у своєму рапорті (без дати) зазначає про те, що в ході проведення оперативних заходів було встановлено, що з камер відеонагляду на адміністративній будівлі ТОВ «АТАСС-Бориспіль» по вул. Момота, а також на автомийці, яка розташована біля будинку № 52 по цій же вулиці, було зафіксовано як до місця скоєння кримінального правопорушення під`їхав автомобіль марки BMW-530 з реєстраційним номером НОМЕР_1 . Зазначений факт в судовому засіданні не установлений, оскільки такого доказу в судовому засіданні прокурором не подано і він судом не досліджувався. Натомість, відповідно до протоколу огляду (перегляду) відеозапису від 10.10.2018 у період часу з 18:00 до 18:25 слідчим вищевказаного відділу поліції ОСОБА_50 таку інформацію не установлено і не підтверджено.
		Цим же рапортом було установлено, що автомобіль марки BMW-530 з реєстраційним номером НОМЕР_1 був увезений в Україну третіми особами, які ним користувалися з 02.08.2016. 
		12.10.2018 з номера телефону, яким користується ОСОБА_9 , та з номера телефону, яким користується ОСОБА_51 , було здійснене замовлення послуги автоевакуатора вказаного автомобіля в м. Києві. З камер відеоспостереження «Безпечне місто» (м. Київ) був установлений факт перебування ОСОБА_6 в автомобілі, яким користувався ОСОБА_52 . 
		Також був встановлений зв`язок між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 і ОСОБА_6 та ОСОБА_53 , який користувався автомобілем марки BMW-530 з реєстраційним номером НОМЕР_1 та здійснив оформлення полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в ПрАт «СК «Провідна».
		Однак, рапорт не є доказом у справі в розумінні КПК України, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у справі №759/9497/17 від 29.06.2023.
		На підставі ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19.10.2018 у помешканні ОСОБА_11 - в кімнаті АДРЕСА_9 01.11.2018 був проведений обшук.
		Такий обшук був проведений 01.11.2018, за результатами якого був складений протокол, з якого вбачається, що у помешканні ОСОБА_11 було виявлено та вилучено: куртку чорного кольору з написом «ІСЕ»; куртку чорного кольору, схожу на шкіряну; кросівки «ADIDAS» чорного кольору; ноутбук «DELL» чорного кольору; банку з зубною щіткою червоного кольору; банківська картка УКРСИББАНК на ім`я ОСОБА_54 та картка VISA PLATINUM на ім`я ОСОБА_55 .
		Відеозапис проведення такої слідчої дії в судовому засіданні не досліджувався за згодою сторін, які не оспорювали зазначене джерело доказів, яке не містило доказів, в розумінні ст. 84-86 та 91 КПК України.
		Постановою про визнання і приєднання речових доказів від 02.11.2018 указані речі були визнані речовим доказом та приєднані до матеріалів кримінального провадження.
		Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05.11.2018 на такі речі був накладений арешт.
		На підставі ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19.10.2018 у помешканні, де проживав ОСОБА_9 - в квартирі АДРЕСА_10 01.11.2018, був проведений обшук.
		Відповідно до протоколу обшуку від 01.11.2018 в квартирі АДРЕСА_10 було виявлено та вилучено: слот до сім-карти мобільного оператора «lifecell», номер НОМЕР_3 ; слот до сім-карти мобільного оператора «lifecell», номер НОМЕР_4 ; слот до сім-карти мобільного оператора «lifecell», номер НОМЕР_5 ; слот до сім-карти мобільного оператора «lifecell», номер НОМЕР_6 …….; паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_56 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_7 ; сім-карта оператора «ОГО», № НОМЕР_8 ; камуфльовану чоловічу куртку зеленого кольору; флісову чоловічу куртку зеленого кольору; предмет, схожий на ніж з чорним лезом та рукояткою марки «BUCK» в чорному чохлі; пару будівельних рукавичок з пухирцями, чорного кольору; одну рукавицю чорного кольору «Mecnaniw WeaR The original»; планшет марки «nomi», модель «ultra c 10103», чорного кольору ІМЕІ 1 НОМЕР_9 , ІМЕІ 2 НОМЕР_10 , в середині якого знаходилася карта мобільного оператора «lifecell», номер НОМЕР_4 ; планшет марки «lenovo», модель та ІМЕІ невідомі, сірого кольору; відеокамеру марки «Canon», модель «MV900», сірого кольору, серійний номер 503212025048; 16 предметів, зовні схожих на патрони, що знаходилися в металевій коробці; мобільний телефон марки «SAMSUNG», модель «GT-F12001», ІМЕІ НОМЕР_11 , чорного кольору, в якому батарея та сім-карта відсутні; мобільний телефон марки «SAMSUNG», модель «GT-С6712», ІМЕІ 1 НОМЕР_12 , ІМЕІ 2 НОМЕР_13 , чорно-сірого кольору, в якому сім-карта відсутня; мобільний телефон марки «SAMSUNG», модель «G350 Е», ІМЕІ 1 НОМЕР_14 , ІМЕІ 2 НОМЕР_15 , білого кольору, в якому знаходилася карта мобільного оператора «lifecell», номер НОМЕР_5 ; пару чоловічих кросівок марки «asics», темно-синього кольору; пару чоловічих кросівок «Caivin Klein», чорного кольору. 
		Ухвала про проведення обшуку, ймовірно, була пред`явлена та оголошена дружині ОСОБА_6 , яка не висловила у протоколі жодних зауважень з приводу проведення такої дії у її помешканні з приводу діяльності ОСОБА_9 , а не її чоловіка ОСОБА_6 .
		Відеозапис такої слідчої дії не був долучений прокурором до справи, а тому його дослідження судом не здійснювалося.
		Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.11.2018 на вищевказані речі був накладений арешт як на речові докази. 
		На підставі ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19.10.2018 був наданий дозвіл на проведення обшуку в салоні автомобіля марки «BMW 530», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням  ОСОБА_57  з метою відшукання і вилучення вогнепальної зброї, вибухових речовин та пристроїв, бойових припасів, маскувального одягу, комп`ютерної техніки, ноутбуків, флеш-накопичувачів, дисків, дискет, з`ємної пам`яті, які можуть містити інформацію, стосовно вчинення злочину, можливу переписку між підозрюваними особами, що причетні до злочину, та інших речей, що є предметом злочину, а також незаконно отриманих від злочинної діяльності готівкових коштів, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні.
		01.11.2018 з цією ухвалою був ознайомлений  ОСОБА_6 , відносно якого зміст такої ухвали міг стосуватися лише як особи, яка володіла і користувалася таким майном як водій, але не давала права на його особистий обшук та затримання без достатніх і законних підстав, визначених КПК України. 
		У цей же день слідчим у період часу з 13:39 до 16:59 на 1 км автодороги «Бориспіль-Золотоноша» після фактичного затримання ОСОБА_6 , із застосуванням відеофіксації, був проведений обшук в салоні автомобіля марки «BMW 530», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 та його особистий обшук. Під час такого обшуку в автомобілі та особистого обшуку ОСОБА_6 було знайдено та вилучено: пару чорних захисних рукавичок з ПВХ-нанесенням з білими цятками з боку долоні; предмет, зовні схожий на обріз з номером на стволі НОМЕР_16 ; предмет, зовні схожий на пістолет з написом «Zoraki-Mod 914-S», № НОМЕР_2 , калібр 9 мм; три предмети, зовні схожі на патрони до рушниці 16 кал.: 1 -«ТАХО», 2 - «ТАХО» №7, 3 - з маркуванням на юбці «Fiolchi 16 Italy»; мобільний телефон марки «Samsung», модель GT-Е12001, ІМЕІ НОМЕР_17 ; пару чорного спортивного взуття «ZARA MAN» 42 р.; спортивну куртку (синій верх, чорний низ) з написом «Tomy Hilfiger»; чорну куртку «Adidas»; чорну куртку без написів з фірмовою етикеткою («лейбою») L; три металеві труби довжиною близько 56 см, що замотані у світлу ганчірку; куртку чорного кольору з капюшоном з написом на фірмовій етикетці («лейбі») «Pull & Bear size S» в кишені якої перебувала пара чорних захисних рукавичок з ПВХ-нанесенням з білими цятками з боку долоні; чорний шарф-трубу; два предмети, зовні схожі на запал з маркуванням УДЗ 350Ф-6-89; два корпуси гранат РГО з маркуванням РГО 80-21-89; флеш-накопичувач «Apacer» 8Gb; квитанцію про сплату штрафу серії ЕАА200128 на ім`я платника ОСОБА_58 ; чорнові записи на 1 арк.; страховий поліс № АМ 1903191; чорні захисні рукавички з ПВХ-нанесенням з білими цятками зі стороні долоні; дозвіл на зброю НОМЕР_18 на ім`я ОСОБА_6 ; посвідчення серії НОМЕР_19 на ім`я ОСОБА_6 ; посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_20 на ім`я ОСОБА_6 ; членський квиток НОМЕР_48 на ім`я ОСОБА_6 ; паспорт громадянина України НОМЕР_21 на ім`я ОСОБА_6 ; банківську картку «Приватбанк» № НОМЕР_22 ; банківську картку «Приватбанк» НОМЕР_23 ; посвідчення водія НОМЕР_24 на ім`я ОСОБА_6 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_25 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_26 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_27 ; страховий поліс НМ № 1903191 на ім`я ОСОБА_59 ; грошові кошти в сумі 714 грн; флеш-накопичувач «Kingston» 8Gb; сім-карту оператора «Київстар» з маркуванням НОМЕР_28 ; сім-карту оператора «Київстар» з маркуванням НОМЕР_29 ; сім-карту оператора «Київстар» без маркування; два слоти під сім-карти з номерами НОМЕР_30 та НОМЕР_31 ; ключ від наручників; фотокартки ОСОБА_6 ; чорновий запис із текстом: «Piligrim-GPS.com» Login Parol; мобільний телефон марки «IPhone 6» ІМЕІ НОМЕР_32 ; мобільний телефон марки «Nokia 1280» ІМЕІ НОМЕР_33 з сім-карткою оператора «Київстар» з маркуванням НОМЕР_34 ; предмет, зовні схожий на запал УДЗ 350F 6-89; предмет, зовні схожий на корпус гранати з маркуванням РГО 80-21-89; пістолет «FORT 17p» з надписом № НОМЕР_35 ; 11 предметів, схожих на набої споряджені гумовими кулями, що знаходяться в магазині пістолету. 
		Також під час цього обшуку були здійснені змиви слідів: чотири із чотирьох предметів, зовні схожих на корпус гранати; змив із предмету, зовні схожого на обріз з номером на стволі НОМЕР_16 ; змив із предмету, схожого на пістолет «Zoraki-Mod 914-S», № НОМЕР_2 , калібр 9 мм; змиви з лівої та правої руки ОСОБА_6 ; контрольні змиви ОСОБА_6 та вилучений автомобіль марки «BMW 530», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
		З дослідженого відеозапису цієї слідчої дії вбачається, що обшук розпочинається о 13:38 з оголошення слідчим про початок такої дії. ОСОБА_6 перебуває на узбіччі дороги та утримується силою одним із учасників такої процесуальної дії, на його руках одягнені наручники, на обличчі у виличній кістці є ознаки тілесних ушкоджень. Багажник в автомобілі відкритий, скло у правих задніх дверях автомобіля розбите. Слідчий роз`яснює права учасникам такої слідчої дії, у тому числі ОСОБА_60 , як свідку - ст. 66 та 67 КПК України. ОСОБА_6 на запитання слідчого відповів про свою непричетність до змісту оголошеної йому ухвали слідчого судді про обшук в автомобілі. 
		Під час особистого обшуку ОСОБА_6 , як водія автомобіля, де мав бути проведений обшук, у лівій кишені куртки був вилучений запал до гранати. Він відразу ж заявив про те, що це не його річ. У правій кишені був вилучений корпус гранати та захисні рукавички з ПВХ-нанесенням білого кольору, а також його обручка. Також були вилучені 3000 гривень, які в протоколі обшуку слідчим не зазначені та інші особисті речі і документи. 
		Поряд з автомобілем лежала його сумка через плече, в якій також виявлений корпус гранати та запал до неї, ключі від наручників, слоти до сім-карток, сім-картки, посвідчення на ім`я ОСОБА_6 різного виду, в тому числі і працівника системи МВС, яке також не зафіксоване в протоколі обшуку. Окрім того, був вилучений дозвіл на зброю для відстрілу гумовими кулями та сам пристрій для такої стрільби з магазином і набоями у ньому. Окрім того, вилучені паспорт, членський квиток, посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, мобільні телефони, сім-картки, гроші, банківські картки тощо.
		У багажнику було вилучено замотаний в пакет та ганчірку обріз мисливської рушниці, три набої для гладкоствольної зброї 16 кал. та пістолет невизначеного призначення. На що ОСОБА_6 висловив явне заперечення щодо приналежності цих речей йому. Окрім того, були вилучені три невеликі металеві труби, що були замотані в пакет і їх приналежність ОСОБА_6 не заперечувалася.
		У бардачку (ладнику, ящику для речей) також були вилучені дві гранати та два запали до них, на що ОСОБА_6 заявив про те, що вони йому не належать і їх в автомобілі також не було до його затримання.
		Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону згідно зі ст. 412 КПК України є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Статтею 94 КПК України визначено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		При цьому, суд враховує підходи, застосовані в п. 129 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Геращенко проти України» (заява № 20602/05), що коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки житлових приміщень, з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, підлягає оцінці, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності. 
		Також підлягає перевірці наявність у національному законодавстві ефективних гарантій від зловживань та свавілля та перевірці, як ці гарантії працюють у відповідній справі, що розглядається. Критерії, які враховуються в цьому контексті, перелік яких не є вичерпним, - це спосіб та обставини, за яких було винесено постанову про проведення обшуку, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час, а також зміст та обсяг постанови. При цьому особлива увага має приділятись гарантіям, застосованим з метою обмежити розумними рамками вплив цього заходу.
		Крім того, підлягає врахуванню пропорційність такого втручання законній цілі, що переслідувались (п. 131, 137 такого Рішення).
		Зі змісту зазначеного протоколу вбачається, що обшук відбувався на підставі ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області щодо іншої особи, яка теоретично мала б керувати автомобілем, в якому було дозволено провести обшук. Зупинивши та затримавши автомобіль під керуванням ОСОБА_6 , уповноважені особи (слідчий) перш за все мали би з`ясувати особу водія, щодо якого відсутнє будь-яке судове рішення на здійснення обшуку.
		Із дослідженого відеозапису чітко вбачається застосування сили та фактичне затримання ОСОБА_6 із застосуванням до нього спецзасобів. 
		Відповідно до ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
		Роз`яснення ОСОБА_6 без визначення його процесуального становища прав, передбачених ст. 66, 67 КПК України, не відповідає статусу, який він набув з моменту затримання, - підозрюваний, що порушило його право на захист.
		Крім того, всупереч вимогам КПК України слідчий жодних процесуальних документів про затримання ОСОБА_6 на місці затримання не склав, а складення протоколу затримання відбулося лише на наступну добу.
		Як вбачається із постанови Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 744/499/19, відповідно до ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
		Ухвала про проведення обшуку в конкретному автомобілі стосувалася іншої особи ніж ОСОБА_6 , але він на момент проведення цієї слідчої дії був фактично затриманим за підозрою у вчиненні злочину, проте його право на захист не було забезпечено.
		Крім того, всупереч вимогам КПК України, слідчий жодних процесуальних документів про затримання ОСОБА_6 та про вилучення у нього, як у затриманого, предмету злочину не склав, обмежившись частковим викладом віднайдених особисто в нього речей у протоколі обшуку автомобіля.
		Зважаючи на вищенаведене, докази отримані у такий спосіб є недопустимими на підставі п. 3 ч. 2 ст. 87 КПК України.
		Окрім цього, в ОСОБА_6 без відповідної постанови слідчого чи прокурора були взяті змиви з рук, що суперечить ч. 7 ст. 233, ст. 241 та ч. 3 ст. 245 КПК України. Отже, отримані у такий спосіб докази є недопустимими, оскільки не відповідають приписам ч. 1 ст. 86 КПК України. Відтак, висновок експерта в частині дослідження біологічних зразків ОСОБА_6 , який хоч і не підтвердив причетність ОСОБА_6 до вилучених боєприпасів та зброї, також є недопустимим доказом за принципом «плодів отруєного дерева». 
		У подальшому постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 01.11.2018 указані предмети та речі були визнані речовими доказами в даній справі.
		01.11.2018 слідчим було подане клопотання про арешт до слідчого судді, але ухвали слідчого судді про це суду не надано.
		На підставі ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09.11.2018 у справі була призначена судова балістична експертиза вилучених в ОСОБА_6 предметів під час обшуку 01.11.2018. 
		Відповідно до висновку експерта від 29.12.2018 № 8-5/1160 наданий на дослідження пістолет «Zoraki 914-S», № НОМЕР_2 , калібр 9 мм в упакуванні «НОМЕР_46» відноситься до гладкоствольної вогнепальної зброї промислового виробництва, є самозарядним пістолетом промислового виробництва, що позиціонується фірмою-виробником як стартовий (шумовий). Він є придатним до стрільби і до нього були внесені зміни саморобним способом. Зокрема, видалено захисні елементи та встановлено лайнер в канал ствола. 
		За цим висновком установлено, що наданий на дослідження обріз мисливської рушниці відноситься до гладкоствольної вогнепальної зброї і є обрізом мисливської рушниці моделі «ЗК», № НОМЕР_36 ; 16 калібру та є придатним для стрільби. До нього були внесені зміни саморобним способом шляхом вкорочення ствола рушниці промислового виробництва.
		Також, наданий на дослідження пістолет «ФОРТ-17Р», упакування «НОМЕР_47», відноситься до гладкоствольної вогнепальної зброї, є самозарядним пістолетом калібру 9 мм промислового вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами травматичної (несмертельної) дії. Він є придатним для стрільби, зміни до нього не вносилися.
		Експерт установив, що надані на дослідження три патрони відносяться до боєприпасів до гладкоствольної вогнепальної зброї, є мисливськими рушничними патронами 16 калібру. Два - споряджені множинним метальним снарядом (шротом), 1 - споряджений кулею «Бренеке». Вони можуть використовуватися у зброї відповідного типу та калібру та є придатними до стрільби.
		На підставі ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09.11.2018 у справі була призначена судова вибухотехнічна експертиза вилучених в ОСОБА_6 предметів під час обшуку 01.11.2018. 
		Відповідно до висновку експерта від 11.01.2018 (ймовірно 2019) № 14-3 надані на дослідження предмети є промислово виготовленими корпусами оборонних ручних осколкових гранат РГО та не є вибуховими пристроями та бойовими припасами; інші предмети є промислово виготовленими ударно-дистанційними запалами УДЗ та є вибуховими пристроями військового призначення і відносяться до бойових припасів. У поєднанні цих предметів в одну конструкцію вони будуть представляти собою промислово виготовлену оборонно осколкову гранату РГО, яка є вибуховим пристроєм промислового виготовлення та відноситься до бойових припасів.
		На підставі ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17.12.2018 у справі була призначена судова молекулярно-генетична експертиза вилучених в ОСОБА_6 предметів під час обшуку 01.11.2018. 
		Відповідно до висновку експерта від 21.03.2019 № 10-4 на наданих на дослідження двох змивах з предметів схожих на гранати РГО, змиві з предмету, схожого на пістолет марки ZОRAKI-VOD.914-S, змиві із обрізу мисливської рушниці були виявлені клітини. На наданих на дослідження двох змивах з двох інших предметів, схожих на гранати РГО, виявлені поодинокі клітини. Установлені генетичні ознаки клітин, що були виявлені. Установити генетичні ознаки поодиноких клітин на змивах з двох гранат РГО неможливо. Генетичні ознаки клітин на змивах з двох інших гранат збігаються між собою та належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі. Генетичні ознаки на пістолеті та обрізі мисливської рушниці є змішаними, не збігаються між собою і належать невстановленим особам, одна з яких є особою чоловічої генетичної статі. 
		Тобто, генетичних ознак ОСОБА_6 на цих предметах не виявлено. Хоча, як зазначалося судом вище, в ОСОБА_6 без відповідної постанови слідчого чи прокурора були взяті змиви з рук, що суперечить ч. 7 ст. 233, ст. 241 та ч. 3 ст. 245 КПК України. Отже, отримані у такий спосіб докази є недопустимими, оскільки не відповідають приписам ч. 1 ст. 86 КПК України. Відтак, висновок експерта в частині дослідження біологічних зразків ОСОБА_6 , який хоч і не підтвердив причетність ОСОБА_6 до вилучених боєприпасів та зброї, також є недопустимим доказом за принципом «плодів отруєного дерева». 
		01.11.2018, без ухвали слідчого судді, в м. Черкаси по вул. Героїв Дніпра, 19, кв. 7 слідчим СВ Бориспільського ВП ГУНП в Київській області був проведений обшук квартири, де перебували ОСОБА_9 та ОСОБА_11 . Обшук був проведений без участі власника квартири. ОСОБА_9 та ОСОБА_11 не мали статусу підозрюваного, але фактично були затримані. 
		У ході такого обшуку було установлено, що у коридорі квартири перебував ОСОБА_11 . Під час його особистого обшуку у лівій кишені його штанів виявлений предмет, зовні схожий на гранату з маркуванням КРГО 80-21-89, а й правій кишені штанів - предмет, зовні схожий на запал з маркуванням УДЗ 350ф-6-89. Також у коридорі квартири перебував ОСОБА_9 і під час його особистого обшуку у правій кишені його куртки був виявлений предмет, зовні схожий на гранату з маркуванням П РГО80-21-89 та предмет, зовні схожий на запал з маркуванням УДЗ 350ф-6-89. Відразу ж після цього з обох рук ОСОБА_11 та ОСОБА_9 були зроблені змиви. Такі ж змиви були зроблені і з вилучених у кишенях їх одягу предметів, схожих на гранати та запали до них.
		У ході обшуку також було вилучено: мобільний телефон «Apple IPhone 5S» ІМЕІ НОМЕР_37 з сім-карткою «Київстар» та мобільний телефон «LG» ІМЕІ 1 НОМЕР_38 , ІМЕІ 2 НОМЕР_39 . Окрім цього, в сумці ОСОБА_9 був виявлений предмет, зовні схожий на корпус гранати з маркуванням К РГО 802189 (1145) та предмет, зовні схожий на запал з маркуванням УДЗ 350ф-6-89. Також в сумці виявлений предмет, схожий на пістолет марки «RETAY 84 FS», 9 мм із магазином з предметами, схожими на набої з маркуванням ОСОБА_61 9 мм в кількості 6 шт.
		02.11.20218 слідчий звернувся до слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області із клопотанням про проведення обшуку, що був проведений ним 01.11.2018 без ухвали слідчого судді, в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України.
		08.11.2018 слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області постановив ухвалу про проведення обшуку у зазначеній вище квартирі, де перебували ОСОБА_9 та ОСОБА_11 .
		З дослідженого відеозапису такої слідчої дії вбачається, що обшук розпочинається о 13:38 з оголошення слідчим про початок такої дії. ОСОБА_11 перебуває в слабо освітленому коридорі перед квартирою, одягнений в бордовий светр чи фуфайку та джинси. Там же перебуває ОСОБА_9 , на обличчі якого у виличній кістці є ознаки тілесних ушкоджень, він скаржиться на погане самопочуття. Вхідні двері до квартири відкриті, у коридорі перед нею значна кількість людей (учасників слідчої дії). Слідчий роз`яснює права учасникам такої слідчої дії, у тому числі ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , - ст. 66 та 67 КПК України. 
		Під час особистого обшуку ОСОБА_11 у лівій кишені його штанів (вузькі джинси) був вилучений корпус гранати, а у правій - запал до неї. Це не узгоджується із відео, що надане стороною захисту із телесюжету прес-конференції керівника ГУ НП в Київській області ОСОБА_62 про затримання групи злочинців, в частині одягу ОСОБА_11 - на час затримання він перебував на підлозі в кімнаті та був одягнений у шорти, а не в коридорі перед квартирою в штанах із розстебнутою тасьмою-блискавкою на гульфику штанів.
		ОСОБА_15 був одягнений в куртку, у лівій кишені якої був вилучений запал до гранати, а в правій - корпус гранати. Він відразу заявив про те, що це не його речі і звернув увагу понятих на дотримання ними пильності та де вони були під час того, як поліцейські вже побували в середині квартири до обшуку.
		Відразу з рук ОСОБА_15 та ОСОБА_11 , а також з вилучених речей (гранати, запали) робляться змиви для експертного дослідження. Однак, у ОСОБА_15 та ОСОБА_11 без відповідної постанови слідчого чи прокурора були взяті змиви з рук, що суперечить ч. 7 ст. 233, ст. 241 та ч. 3 ст. 245 КПК України. Отже, отримані у такий спосіб докази є недопустимими, оскільки не відповідають приписам ч. 1 ст. 86 КПК України. Відтак, докази в частині дослідження біологічних зразків ОСОБА_15 та ОСОБА_11 , які хоч і не підтвердили їх причетність до вилучених боєприпасів та зброї, також є недопустимими доказами за принципом «плодів отруєного дерева». 
		У подальшому обшук відбувся у середині квартири, де в кімнаті, в якій спав ОСОБА_9 , в його сумці були вилучені корпус гранати, запал до неї, стартовий пістолет і балончик зі сльозогінним газом. ОСОБА_9 заперечив лише приналежність йому корпусу гранати та запалу до неї, указавши про те, що вперше бачить їх.
		На запитання особи, яка в порушення вимог ст. 233, 234 та 236 КПК України фактично керувала обшуком, ОСОБА_9 зазначив про те, що власника квартири немає, ключі від неї йому дав ОСОБА_63 на прізвисько « ОСОБА_64 », її винайняли для них у його знайомих для відпочинку. 
		Час проведення обшуку на відеозаписі на годину пізніший, аніж озвучений слідчим. Під час ознайомлення зі змістом такого протоколу обшуку на руках ОСОБА_15 та ОСОБА_11 вже були одягнені наручники.
		Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону згідно зі ст. 412 КПК України є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Статтею 94 КПК України визначено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Зі змісту зазначеного протоколу вбачається, що обшук проводився без ухвали слідчого судді, уповноважені особи (слідчий) перш за все мали би з`ясувати особу мешканців у квартирі, повідомити їм підставу для невідкладного обшуку в порядку ст. 233 КПК України, а не зафільмувати «віднайдення» їх паспортів для встановлення особи під час самого обшуку.
		Роз`яснення, ОСОБА_15 та ОСОБА_11 без визначення їх процесуального становища, прав, передбачених ст. 66, 67 КПК України не відповідає статусу, який вони набули з моменту затримання, - підозрюваний, що порушило їх право на захист.
		Із дослідженого відеозапису чітко вбачається застосування сили та фактичне затримання ОСОБА_15 та ОСОБА_11 із подальшим застосуванням до них спецзасобів. 
		Відповідно до ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
		Крім того, всупереч вимогам КПК України слідчий жодних процесуальних документів про затримання ОСОБА_15 та ОСОБА_11 на місці затримання не склав, а складення протоколу затримання відбулося лише на наступну добу.
		Як вбачається із постанови Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 744/499/19 відповідно до ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
		На час проведення обшуку ОСОБА_15 та ОСОБА_11 були фактично затриманими за підозрою у вчиненні злочину, проте їх право на захист не було забезпечено, ухвали слідчого судді про проведення обшуку постановлено не було.
		Крім того, всупереч вимогам КПК України слідчий жодних процесуальних документів про затримання ОСОБА_15 та ОСОБА_11 та про вилучення у них, як у затриманих, предмету злочину не склав, обмежившись частковим викладом віднайдених особисто в них речей у протоколі обшуку квартири.
		Зважаючи на вищенаведене докази отримані у такий спосіб є недопустимими на підставі п. 3 ч. 2 ст. 87 КПК України.
		Окрім цього, у ОСОБА_15 та ОСОБА_11 без відповідної постанови слідчого чи прокурора були взяті змиви з рук, що суперечить ч. 7 ст. 233, ст. 241 та ч. 3 ст. 245 КПК України. Отже, отримані у такий спосіб докази є недопустимими, оскільки не відповідають приписам ч. 1 ст. 86 КПК України. Відтак, докази в частині дослідження біологічних зразків ОСОБА_15 та ОСОБА_11 , які хоч і не підтвердили їх причетність до вилучених боєприпасів та зброї, також є недопустимими доказами за принципом «плодів отруєного дерева». 
		Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05.11.2018 був накладений арешт на вилучені під час обшуку 01.11.2018 у ОСОБА_9 та ОСОБА_11 речі та предмети. Постановлення такої ухвали відбулося за три дні до постановлення ухвали про проведення обшуку (за ст. 233 КПК України), якою реалізовувалася така слідча дія. Підстава для проведення обшуку, що зазначена в клопотанні слідчого та в ухвалі слідчого судді, яка зводиться до того, що були достатні дані вважати, що вилученими предметами може бути вчинене суспільне-небезпечне діяння, не відповідає підставам, визначеним у ч. 3 ст. 233 КПК України.
		Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13.11.2018 була призначена судово-балістична експертиза вилучених під час обшуку 01.11.2018 у ОСОБА_9 та ОСОБА_11 речей та предметів.
		Висновком експерта від 18.01.2019 № 8-5/42 установлено, що надані на дослідження 6 патронів до боєприпасів не належать, є пістолетними шумовими (холостими) патронами калібру 9 мм Р.А.К., що призначені для стрільби зі зброї відповідного типу та калібру та придатні до стрільби, до вогнепальної зброї не належать. Наданий на дослідження пістолет також не належить до вогнепальної зброї і є самозарядним сигнально-шумовим пістолетом «RETAY» моделі «84 FS», № НОМЕР_40 , який придатний до стрільби шумовими (холостими) патронами калібру 9 мм Р.А.К. Пістолет придатний для стрільби і виготовлений промисловим способом. 
		Ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13.11.2018 про призначення вибухотехнічної експертизи вилучених під час обшуку 01.11.2018 у ОСОБА_9 та ОСОБА_11 речей та предметів прокурор не надав. Подана ним роздруківка тексту цієї ухвали із сайту Єдиного державного реєстру судових рішень не є належною копією такого судового рішення. 
		Однак, як вбачається із висновку експерта від 12.04.2018 (ймовірно 2019) № 14-141, підставою для проведення експертизи стала саме вищевказана ухвала слідчого судді. За цим висновком установлено, що надані на дослідження предмети є промислово виготовленими корпусами оборонних ручних осколкових гранат РГО та промислово виготовленими ударно-дистанційними запалами УДЗ. Корпуси оборонних осколкових ручних гранат РГО не відносяться до вибухових пристроїв та бойових припасів. Ударно-дистанційні запали УДЗ є вибуховими пристроями військового призначення і відносяться до бойових припасів. При поєднанні цих предметів в єдину конструкцію (корпуси та запали), що передбачено їх конструктивними особливостями, вони будуть представляти собою три промислово виготовлені оборонно осколкові ручні гранати РГО, які є вибуховими пристроями промислового виготовлення та відносяться до бойових припасів.
		Протокол затримання ОСОБА_9 , як особи, підозрюваної у вчиненні злочину був складений слідчим СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області 02.11.2018 о 04:00. Проте, з нього убачається, що ОСОБА_9 був фактично затриманий 01.11.2018 о 18:38 в м. Черкаси, що не узгоджується із даними протоколу обшуку від 01.11.2018 по АДРЕСА_11 . Обшук квартири та особистий обшук ОСОБА_15 відбувся у період часу з 18:34 по 21:27. 
		Протокол затримання ОСОБА_11 , як особи, підозрюваної у вчиненні злочину був складений ст. слідчим СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області 02.11.2018 о 01:00. Проте, з нього убачається, що ОСОБА_11 був фактично затриманий 01.11.2018 о 18:34 в м. Черкаси, що узгоджується із даними протоколу обшуку від 01.11.2018 по АДРЕСА_11 . Обшук квартири та особистий обшук ОСОБА_11 відбувся у період часу з 18:34 год по 21:27. 
		Протокол затримання ОСОБА_6 , як особи, підозрюваної у вчиненні злочину був складений ст. слідчим СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області 02.11.2018 о 01:25. Проте, з нього убачається, що ОСОБА_6 був фактично затриманий 01.11.2018 о 13:35 на 1 км автодороги «Бориспіль-Золотоноша», що узгоджується із даними протоколу обшуку від 01.11.2018 на 1 км автодороги «Бориспіль-Золотоноша». Обшук автомобіля та особистий обшук ОСОБА_6 відбувся у період часу з 13:39 по 16:59. 
		Відповідно до ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду ОСОБА_65 від 19.10.2018 був наданий дозвіл на проведення НС(Р)Д: аудіо та відеоконтроль відносно  ОСОБА_11 . 
		За результатами проведення такої НС(Р)Д уповноваженою особою органу Національної поліції 13.12.2018 був складений протокол, з якого вбачається, що така особа виклала письмово у формі довідки та зафіксувала в електронному вигляді на матеріальному електронному носії інформації матеріали, що, на її думку, підтверджують причетність ОСОБА_11 та інших осіб до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України. 
		Як вбачається із наданої суду довідки за результатами проведення такої НС(Р)Д від 13.12.2018, фактично був здійснений аудіо та відеозапис допиту ОСОБА_11 невстановленими особами у приміщенні Бориспільського відділу поліції після фактичного його затримання 01.11.2018 у м. Черкаси. Означені працівники назвалися представниками Національної поліції та запропонували ОСОБА_11 провести «бесіду», результат якої надано суду як доказ проведеної НС(Р)Д. Затримана особа відповідно до приписів КПК України має відповідний процесуальний статус від моменту затримання, а не з того часу як його визначить слідчий чи працівник оперативного підрозділу Національної поліції. Проведена у такий спосіб «бесіда» має всі ознаки допиту, але такого, що не оформлений у відповідності до вимог КПК - без складення протоколу. За таких обставин, дана дія є такою, що не відповідає вимогам закону, а зібрані у такий спосіб дані, що входять до обставин, що підлягають доказуванню - є недопустимим доказом.
		Під час розмови між цими особами вбачається, що особа, котра назвала себе працівником поліції, відразу почала цікавитися певною ситуацією та подією, яка була відома лише певному колу осіб з числа правоохоронців, потерпілих та свідків про обставини вчинення певних дій у квартирі сім`ї ОСОБА_16 в м. Борисполі. ОСОБА_11 дає певні відповіді на запитання цього правоохоронця, які можуть свідчити про його участь у підготовці та участі у здійсненні вбивства потерпілого ОСОБА_13 за організації та керівництва ОСОБА_6 . Окрім того, про реалізацію спільних дій ОСОБА_6 та ОСОБА_9 з приводу способу вбивства, невдалості таких дій та подальшої участі кожного із них у майбутньому завершенні таких намірів. 
		У судовому засіданні ОСОБА_11 зазначив про те, що після його затримання в м. Черкаси його було доставлено до відділу поліції в м. Бориспіль, де до нього були застосовані заборонені методи досудового розслідування та у наказовій формі пояснено про необхідність надання певних показань. Про те, що такі дії будуть фіксуватися на відео, його не попереджали.
		Допит підозрюваного це слідча дія, що провадиться шляхом опитування особи, яка має статус підозрюваного, з метою одержання даних щодо обставин, які стали підставою для її затримання або застосування запобіжного заходу, а також для отримання іншої інформації, яка має доказове чи інше значення для кримінального провадження.
		Положеннями ч. 3 ст. 224 КПК України визначено, що перед допитом встановлюється особа, роз`яснюються її права, а також порядок проведення допиту.
		При цьому кримінальним процесуальним законом визначено, що в ході допиту підозрюваного в рамках кримінального провадження щодо особливо тяжких злочинів присутність захисника є обов`язковою.
		Під час допиту підозрюваний може особисто розповісти про обставини, які стосуються предмета допиту, або давати відповіді на запитання слідчого чи захисника. При цьому в ході допиту слідчий з метою викриття підозрюваного і одержання правдивих показань та достовірної інформації може розпитувати останнього про дату, час, місце, обставини вчинення злочину, наявність співучасників та встановлювати інші обставини.
		У свою чергу негласні слідчі (розшукові) дії це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт і методи проведення яких не підлягають розголошенню, спрямовані на збирання, перевірку чи дослідження фактичних даних у конкретному кримінальному провадженні, та які проводяться у разі крайньої необхідності, коли відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати іншим способом.
		Негласні слідчі (розшукові) дії, які, за визначенням законодавця, є видами втручання в приватне спілкування, мають характер обмеження широкого права недоторканості особистого життя, забезпечення якого належить до принципів кримінального процесу.
		Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій визначено в ст. 246 КПК України.
		В ході вказаних слідчих дій органом досудового розслідування фактично проводився саме допит підозрюваних, а не втручання в приватне життя. При цьому в ході проведення допиту підозрюваним не було роз`яснено їх права та не забезпечено участі захисника.
		Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права.
		З огляду на вищенаведене «показання чи пояснення» ОСОБА_11 в ході «бесіди» з працівником поліції оформлені як результат негласних слідчих дій без повідомлення йому про підозру з порушенням права на захист не містить ознак жодного із виду негласної слідчої дії (ст. 260, 261, 262, 263, 264, 267, 269, 269-1, 270, 271, 272, 274 КПК України). 
		Окрім того, фіксація такої «дії» та складений за її результатами протокол не відповідають вимогам ст. 252 КПК України, а отже є недопустимим доказом в розумінні ч. 1 ст. 86 КПК України. 
		Проведення НС(Р)Д без письмового доручення слідчого чи прокурора суперечить вимогам ч. 6 ст. 246 КПК України і має наслідком визнання доказів, здобутих в результаті проведення НС(Р)Д недопустимими. Така позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 588/1199/16. Наявне у справі доручення слідчого на здійснення таких дій оперативним підрозділом Національної поліції надане слідчим за 8 днів до постановлення слідчим суддею ухвали про проведення НС(Р)Д відносно ОСОБА_11 і не може бути враховане судом.
		Відомості про виконання і дотримання прокурором у цьому кримінальному провадженні чи слідчим, що здійснював досудове розслідування, вимог ст. 253 КПК України суду надані не були.
		Вищевикладене також узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.03.2020 у справі № 666/5448/15-к.
		За результатами проведення НС(Р)Д уповноваженою особою органу Національної поліції 13.12.2018 був складений протокол з посиланням на ухвалу слідчого судді Київського апеляційного суду від 19.10.2018 (№ 01-1536т/НСД), якою наданий дозвіл на проведення НС(Р)Д: аудіо та відеоконтроль відносно  ОСОБА_9 . Однак, такої ухвали слідчого судді в розпорядження суду прокурором надано не було.
		Оцінюючи вказаний документ суд виходить з того, що з нього вбачається, що відповідна посадова особа виклала письмово у формі довідки та зафіксувала в електронному вигляді на матеріальному електронному носії інформації матеріали, що, на її думку, підтверджують причетність ОСОБА_9 та інших осіб до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України. 
		Як вбачається із наданої суду довідки за результатами проведення такої НС(Р)Д від 13.12.2018, фактично був здійснений аудіо та відеозапис допиту ОСОБА_9 невстановленими особами у приміщенні Бориспільського відділу поліції після фактичного його затримання 01.11.2018 у м. Черкаси. Означені працівники назвалися представниками Національної поліції та запропонували ОСОБА_9 провести «бесіду», результат якої надано суду як доказ проведеної НС(Р)Д. Затримана особа відповідно до приписів КПК України має відповідний процесуальний статус від моменту затримання, а не з того часу як його визначить слідчий чи працівник оперативного підрозділу Національної поліції. Проведена у такий спосіб «бесіда» має всі ознаки допиту, але такого, що не оформлений у відповідності до вимог КПК - без складення протоколу. За таких обставин, ця дія є такою, що не відповідає вимогам закону, а зібрані у такий спосіб дані, що входять до обставин, що підлягають доказуванню - є недопустимим доказом.
		Під час розмови між цими особами вбачається, що ОСОБА_9 відразу розпочинає розмову з відповіді про наявність великої кількості зброї у схроні в помешканні родичів ОСОБА_6 в одному з населених пунктів Чернігівської області. Певний вид зброї, за його словами, ОСОБА_66 продавав. Також він дає відповідь на запитання про особу, яка «замовила» ОСОБА_13 , про зв`язок цієї особи з ОСОБА_6 та про те, що гранату в його помешканні кидав саме ОСОБА_6 , залізши на драбину, що була виставлена біля вікна квартири ОСОБА_13 , бо він був присутній при цьому особисто.
		У судовому засіданні ОСОБА_9 зазначив про те, що після його затримання в м. Черкаси його було доставлено до відділу поліції в м. Бориспіль, де до нього були застосовані заборонені методи досудового розслідування та у наказовій формі пояснено про необхідність надання певних показань. Про те, що такі дії будуть фіксуватися на відео його не попереджали.
		Допит підозрюваного це слідча дія, що провадиться шляхом опитування особи, яка має статус підозрюваного, з метою одержання даних щодо обставин, які стали підставою для її затримання або застосування запобіжного заходу, а також для отримання іншої інформації, яка має доказове чи інше значення для кримінального провадження.
		Положеннями ч. 3 ст. 224 КПК України визначено, що перед допитом встановлюється особа, роз`яснюються її права, а також порядок проведення допиту.
		При цьому кримінальним процесуальним законом визначено, що в ході допиту підозрюваного в рамках кримінального провадження щодо особливо тяжких злочинів присутність захисника є обов`язковою.
		Під час допиту підозрюваний може особисто розповісти про обставини, які стосуються предмета допиту, або давати відповіді на запитання слідчого чи захисника. При цьому в ході допиту слідчий з метою викриття підозрюваного і одержання правдивих показань та достовірної інформації може розпитувати останнього про дату, час, місце, обставини вчинення злочину, наявність співучасників та встановлювати інші обставини.
		У свою чергу негласні слідчі (розшукові) дії це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт і методи проведення яких не підлягають розголошенню, спрямовані на збирання, перевірку чи дослідження фактичних даних у конкретному кримінальному провадженні, та які проводяться у разі крайньої необхідності, коли відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати іншим способом.
		Негласні слідчі (розшукові) дії, які, за визначенням законодавця, є видами втручання в приватне спілкування, мають характер обмеження широкого права недоторканості особистого життя, забезпечення якого належить до принципів кримінального процесу.
		Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій визначено в ст. 246 КПК України.
		В ході вказаних слідчих дій органом досудового розслідування фактично проводився саме допит підозрюваного, а не втручання в приватне життя. При цьому в ході проведення допиту підозрюваному не було роз`яснено його права та не забезпечено участі захисника.
		Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права.
		З огляду на вищенаведене «показання чи пояснення» ОСОБА_9 в ході «бесіди» з працівником поліції оформлені як результат негласних слідчих дій без повідомлення йому про підозру з порушенням права на захист не містить ознак жодного із виду негласної слідчої дії (ст. 260, 261, 262, 263, 264, 267, 269, 269-1, 270, 271, 272, 274 КПК України). 
		Окрім того, фіксація такої «дії» та складений за її результатами протокол не відповідають вимогам ст. 252 КПК України, а отже є недопустимим доказом в розумінні ч. 1 ст. 86 КПК України. 
		Відомості про виконання і дотримання прокурором у цьому кримінальному провадженні чи слідчим, що здійснював досудове розслідування вимог ст. 253 КПК України суду надані не були.
		Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Відповідно до ст. 258 та 260 КПК України проведення негласної слідчої (розшукової) дії з втручанням у приватне спілкування, яким є аудіо-, відеоконтроль особи як різновид втручання у приватне спілкування, можливе лише на підставі ухвали слідчого судді. Такої ухвали матеріали справи не містять. 
		Проведення НС(Р)Д без письмового доручення слідчого чи прокурора суперечить вимогам ч. 6 ст. 246 КПК України і має наслідком визнання доказів, здобутих в результаті проведення НС(Р)Д недопустимими. Така позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 588/1199/16. Наявне у справі доручення слідчого на здійснення таких дій оперативним підрозділом Національної поліції надане слідчим за 8 днів до постановлення слідчим суддею ухвали про проведення НС(Р)Д відносно ОСОБА_11 і не може бути враховане судом.
		Вищевикладене також узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.03.2020 у справі № 666/5448/15-к.
		За результатами проведення НС(Р)Д 13.12.2018 уповноваженою особою органу Національної поліції 13.12.2018 був складений протокол з посиланням на ухвалу слідчого судді Київського апеляційного суду від 19.10.2018 (№ 01-1526т/НСД), якою був наданий дозвіл на проведення НС(Р)Д: аудіо та відеоконтроль відносно  ОСОБА_6 . Однак, такої ухвали слідчого судді в розпорядження суду прокурором надано не було.
		З цього протоколу вбачається, що така особа виклала письмово у формі довідки та зафіксувала в електронному вигляді на матеріальному електронному носії інформації матеріали, що, на її думку, підтверджують причетність ОСОБА_6 та інших осіб до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України. 
		Як вбачається із наданої суду довідки за результатами проведення такої НС(Р)Д від 13.12.2018 фактично був здійснений аудіо та відеозапис допиту ОСОБА_6 невстановленими особами у приміщенні Бориспільського відділу поліції після фактичного його затримання 01.11.2018 поблизу м. Борисполя. Означені працівники назвалися представниками Національної поліції та запропонували ОСОБА_6 провести «бесіду», результат якої надано суду як доказ проведеної НС(Р)Д. Затримана особа відповідно до приписів КПК України має відповідний процесуальний статус від моменту затримання, а не з того часу як його визначить слідчий чи працівник оперативного підрозділу Національної поліції. Проведена у такий спосіб «бесіда» має всі ознаки допиту, але такого, що не оформлений у відповідності до вимог КПК - без складення протоколу. За таких обставин, дана дія є такою, що не відповідає вимогам закону, а зібрані у такий спосіб дані, що входять до обставин, що підлягають доказуванню - є недопустимим доказом.
		Під час розмови між цими особами вбачається, що особа, котра назвала себе працівником поліції, відразу почала цікавитися певною ситуацією та подією, яка була відома лише певному колу осіб з числа правоохоронців, потерпілих та свідків про обставини вчинення певних дій у квартирі сім`ї ОСОБА_16 в м. Борисполі. ОСОБА_6 дає певні відповіді на запитання цього правоохоронця, як можуть свідчити про його участь у підготовці та участі до здійснення вбивства потерпілого ОСОБА_13 . 
		Спочатку він заперечує про свою участь у замаху на вбивство ОСОБА_13 . У подальшому йде розмова про обізнаність ОСОБА_6 про діяльність організації «С14», про те, що ОСОБА_67 хотіли налякати, лише кинувши гранату в його помешкання, бо знали про те, що його немає вдома. Це мали б зробити ОСОБА_9 та ОСОБА_11 і зробили, як він дізнався згодом від них. Визнав те, що напередодні відвозив їх автомобілем до місця вчинення злочину для розвідки. Також указав на те, що було певне «замовлення» на ОСОБА_17 за 800 доларів, однак не назвав повністю особу замовника, обмежившись лише його прізвиськом. ОСОБА_68 та ОСОБА_69 , яких він підмовив за 500 доларів, мали лише пригрозити ОСОБА_70 чи побити його, але без вчинення дій щодо позбавлення його життя. Однак, вони кинули гранату, яку він придбав у гр-на ОСОБА_71 , в помешкання, де був батько ОСОБА_17 - ОСОБА_72 . За такі дії він передав їм кошти, без зазначення суми. Згодом ОСОБА_69 впровадився в діяльність організації «С14» аби дізнатися про стан та наміри ОСОБА_17 після невдалої спроби його залякування силовим методом.
		Указав про те, що у день замаху на ОСОБА_13 він разом із ОСОБА_11 та ОСОБА_9 приїхали в м. Бориспіль. Поблизу будинку ОСОБА_16 знайшли драбину, якою скористалися аби кинути гранату в помешкання сім`ї ОСОБА_16 . Хто кинув гранату йому не відомо, ОСОБА_69 та ОСОБА_68 йому не говорили про це. Однак, він думає, що це зробив ОСОБА_69 , назвавши його «малим».
		Також зазначив про те, що під час його затримання його побили працівники поліції і він бачив, як у багажник його автомобіля була підкладена зброя та гранати. 
		Також ОСОБА_66 розповідає про їх спільну участь в інших заходах, котрі видаються такими, що суперечать вимогам закону.
		У судовому засіданні ОСОБА_6 зазначив про те, що після його затримання його було доставлено до відділу поліції в м. Бориспіль, де до нього були застосовані заборонені методи досудового розслідування та у наказовій формі йому пояснили про необхідність надання певних показань. Про те, що такі дії будуть фіксуватися на відео його не попереджали.
		Відповідно до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 13.03.2019 з посиланням на ухвалу слідчого судді Київського апеляційного суду від 18.10.2018 (№ 01-1293т/НСД), копію якої прокурором суду не надано, було складено довідку.
		Як вбачається із наданої суду довідки за результатами проведення такої НС(Р)Д від 13.12.2018 був здійснений аудіо та відеозапис допиту (проведення бесіди) між ОСОБА_6 та працівниками поліції у приміщенні кабінету-приймальні та кабінеті начальника Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_73 у приміщенні Бориспільського відділу поліції після фактичного затримання ОСОБА_6 , ОСОБА_15 та ОСОБА_11 01.11.2018.
		Додатково щодо ОСОБА_6 , указана довідка, на відміну від попередньої, містить дані про розмову між невстановленими у судовому засіданні особами, котрі не були заявлені прокурором у якості свідків у даній справі та які судом не допитувалися у судовому засіданні. Тому, з огляду на безпосередність дослідження судом доказів у судовому засіданні суд вважає, що дані які були зафіксовані у такий спосіб свідчать про те, що вони не є доказами на підтвердження обставин, що підлягають доказуванню в судовому засіданні.
		Допит підозрюваного це слідча дія, що провадиться шляхом опитування особи, яка має статус підозрюваного, з метою одержання даних щодо обставин, які стали підставою для її затримання або застосування запобіжного заходу, а також для отримання іншої інформації, яка має доказове чи інше значення для кримінального провадження.
		Положеннями ч. 3 ст. 224 КПК України визначено, що перед допитом встановлюється особа, роз`яснюються її права, а також порядок проведення допиту.
		При цьому кримінальним процесуальним законом визначено, що в ході допиту підозрюваного в рамках кримінального провадження щодо особливо тяжких злочинів присутність захисника є обов`язковою.
		Під час допиту підозрюваний може особисто розповісти про обставини, які стосуються предмета допиту, або давати відповіді на запитання слідчого чи захисника. При цьому в ході допиту слідчий з метою викриття підозрюваного і одержання правдивих показань та достовірної інформації може розпитувати останнього про дату, час, місце, обставини вчинення злочину, наявність співучасників та встановлювати інші обставини.
		У свою чергу негласні слідчі (розшукові) дії це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт і методи проведення яких не підлягають розголошенню, спрямовані на збирання, перевірку чи дослідження фактичних даних у конкретному кримінальному провадженні, та які проводяться у разі крайньої необхідності, коли відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати іншим способом.
		Негласні слідчі (розшукові) дії, які, за визначенням законодавця, є видами втручання в приватне спілкування, мають характер обмеження широкого права недоторканості особистого життя, забезпечення якого належить до принципів кримінального процесу.
		Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій визначено в ст. 246 КПК України.
		В ході вказаних слідчих дій органом досудового розслідування фактично проводився саме допит підозрюваного, а не втручання в приватне життя. При цьому в ході проведення допиту підозрюваному не було роз`яснено його права та не забезпечено участі захисника.
		Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права.
		З огляду на вищенаведене «показання чи пояснення» ОСОБА_6 в ході «бесіди» з працівником поліції оформлені як результат негласних слідчих дій без повідомлення йому про підозру з порушенням права на захист не містить ознак жодного із виду негласної слідчої дії (ст. 260, 261, 262, 263, 264, 267, 269, 269-1, 270, 271, 272, 274 КПК України). 
		Окрім того, фіксація такої «дії» та складений за її результатами протокол не відповідають вимогам ст. 252 КПК України, а отже є недопустимим доказом в розумінні ч. 1 ст. 86 КПК України. 
		Відомості про виконання і дотримання прокурором у цьому кримінальному провадженні чи слідчим, що здійснював досудове розслідування, вимог ст. 253 КПК України суду надані не були.
		Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Відповідно до ст. 258 та 260 КПК України проведення негласної слідчої (розшукової) дії з втручанням у приватне спілкування, яким є аудіо-, відеоконтроль особи як різновид втручання у приватне спілкування, можливе лише на підставі ухвали слідчого судді. Такої ухвали матеріали справи не містять. 
		Проведення НС(Р)Д без письмового доручення слідчого чи прокурора суперечить вимогам ч. 6 ст. 246 КПК України і має наслідком визнання доказів, здобутих в результаті проведення НС(Р)Д недопустимими. Така позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 588/1199/16. Наявне у справі доручення слідчого на здійснення таких дій оперативним підрозділом Національної поліції надане слідчим за 8 днів до постановлення слідчим суддею ухвали про проведення НС(Р)Д відносно  ОСОБА_11  і не може бути враховане судом.
		Вищевикладене також узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.03.2020 у справі № 666/5448/15-к.
		Із протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 13.03.2019 вбачається, що на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду від 19.10.2018 (№ 01-1519т/НСД), котру до суду не було подано, було знято інформацію з мобільного телефону обвинуваченого ОСОБА_9 . Так, 22.10.2018 (через 12 днів від дня замаху на ОСОБА_13 ) ОСОБА_9 спілкувався з невідомим абонентом. У розмові з ним ОСОБА_9 обговорював теми, що не стосуються обвинувачення, а свідчать про інші спільні з невідомим абонентом дії.
		Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Відповідно до ст. 258 та 260 КПК України проведення негласної слідчої (розшукової) дії з втручанням у приватне спілкування, яким є зняття інформації з електронних комунікаційних мереж як різновид втручання у приватне спілкування, можливе лише на підставі ухвали слідчого судді. Такої ухвали матеріали справи не містять. Отже, такий доказ є недопустимим.
		Із протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 13.03.2019 вбачається, що на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду від 19.10.2018 (№ 01-1518т/НСД), котру до суду не було подано, було знято інформацію з мобільного телефону обвинуваченого ОСОБА_11 . Так, 22.10.2018, 23.10.2018, 25.10.2018 (через 12-13, 15 днів від дня замаху на ОСОБА_13 ) ОСОБА_11 спілкувався з невідомими абонентами. У розмові з ними ОСОБА_11 обговорював теми, що не стосуються обвинувачення, а свідчать про інші спільні з невідомим абонентом дії.
		Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Відповідно до ст. 258 та 260 КПК України проведення негласної слідчої (розшукової) дії з втручанням у приватне спілкування, яким є  зняття інформації з електронних комунікаційних мереж як різновид втручання у приватне спілкування, можливе лише на підставі ухвали слідчого судді. Такої ухвали матеріали справи не містять. Отже, такий доказ є недопустимим.
		Із довідки №341/109/18/01 від 10.04.2019, що складена начальником Управління оперативно-технічних заходів ГУ НП в Київській області на виконання доручення №94дор/109/24/107-19 від 09.04.2014, вбачається, що ОСОБА_6 , який користувався номером мобільного телефону НОМЕР_41 з 16:59 04.10.2018 припинив свою активність та відновив її о 09:12 13.10.2018. На підставі цього був зроблений висновок про те, що ОСОБА_6 вимикав свій мобільний телефон на період підготовки та скоєння злочину. Окрім того, його номер мобільного телефону реєструвався в однакові періоди на однакових та/або сусідніх базових станціях з номером мобільного телефону ОСОБА_9 ( НОМЕР_42 ), що свідчить про їх спільне пересування.
		Із цієї довідки також убачається, що ОСОБА_11 , котрий мав у користуванні мобільний телефон з номером НОМЕР_43 , зустрічався з ОСОБА_9 09.10.2018 о 22:28 в зоні дії базової станції по вул. Алішера Навої, 3 в м. Києві та в 22:54 перебував разом з ним в зоні дії базової станції по вул. Кіквідзе в м. Києві. Між цими абонентами зафіксовано з`єднання. Також зроблене припущення про те, що ОСОБА_11 міг переміститися до місця скоєння злочину і повернутися назад в м. Київ, оскільки до 09:43 10.10.2018 мав тільки нульові з`єднання.
		Щодо ОСОБА_9 довідка містить інформацію про те, що він користувався мобільним телефоном з номером НОМЕР_42 та 06.10.2018 о 23:11 та о 23:13 його телефон був зареєстрований по АДРЕСА_12 поблизу місця скоєння інкримінованого злочину. Також установлено, що він приблизно о 19:45 09.10.2018 приїжджає до м. Борисполя та о 21:30 повертається до м. Києва. Проте, його номер у період часу з 22:58 09.10.2018 по 01:51 10.10.2018 немає з`єднань, а тому за цей час міг переміститись до місця вчинення злочину і повернутися до м. Києва.
		Із протоколу огляду предмету від 27.02.2019 вбачається, що був оглянутий мобільний телефон потерпілого ОСОБА_13 . Зокрема, його переписка в застосунку Instagram з особою, котра підписана як andry6605. Таку особу ідентифіковано органом досудового розслідування - ОСОБА_11 . Із дослідженої переписки вбачається прояв зацікавленості у ОСОБА_11 у період з 07.10.2018 по 20.10.2018 щодо діяльності ОСОБА_13 та намагання безпосередньо стати до лав організації «С14», де він бере участь чи взяти участь в акціях такої організації.
		Стосовно твердження сторони захисту про те, що обвинувачені не були ознайомлені з електронними доказами у даній справі, а мали можливість ознайомитися з ними лише під час судового розгляду суд виходить з такого.
		Відповідно до протоколів про надання доступу до матеріалів (додаткових) матеріалів досудового розслідування від 18.04.2018 під час ознайомлення ОСОБА_74 , ОСОБА_9 та їх захисника адвоката ОСОБА_75 з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України їм були надані матеріали кримінального провадження лише в письмовому вигляді.
		Стороною обвинувачення тотожний чи подібний протокол щодо виконання слідчим вимог ст. 290 КПК України щодо ОСОБА_11 суду не надано. 
		Однак, прокурором наданий оригінал заяви адвоката ОСОБА_75 про те, що вона 23.04.2019 отримала від слідчого у цьому кримінальному провадженні три диски з відеозаписом. Про що такі відеозаписи установити неможливо.
		Натомість, справа містить копії запитів адвоката ОСОБА_75 до керівництва місця попереднього ув`язнення, де утримувалися обвинувачені та відповіді на такі запити. З огляду на зміст цих документів можливо дійти висновку про те, що у період з 03.11.2018 по 26.04.2019 ОСОБА_6 та ОСОБА_9 утримувалися під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор». За цей період згідно з матеріалами їх особових справи їх відвідували захисники та слідчі для проведення необхідних слідчих дій. Проте, у зазначений період матеріали їх особових справ не містять дозволів на пронесення речових доказів для ознайомлення з ними.
		З висновку судово-психіатричного експерта № 155 від 27.03.2019 вбачається, що процес відтворення особою обстановки і обставин події за матеріалами відеозапису аудіо,- відеоконтролю особи ОСОБА_11 має наступні індивідуально-психологічні особливості: на початку слідчої дії спостерігалися адаптаційні поведінкові реакції. В подальшому увага активна протягом всієї процедури слідчої дії. Мовленеві реакції жваві, емоційно забарвлені, середнього та швидкого темпу. Комунікативна діяльність ОСОБА_11 на наданому на досліджені відеозапису аудіо,- відеоконтролю особи характеризується загалом достатньою психологічною конгруентністю, тобто такою, що свідчить про відсутність у нього в той період внутрішньо-суперечливих моделей (схем мислення) власної поведінки стосовно пояснень ним обставин подій, про які він повідомляє. Вказані особливості є психологічною підставою, яка дозволяє визначити поведінку ОСОБА_11 як самостійну. Ознак психологічного впливу (чи тиску) з боку вербального (мовного) на ОСОБА_11 в комунікативному процесі не визначено. Усі запитання, які були поставлені ОСОБА_11 мали переважно уточнюючий характер та такі, які витікали з його показів. Побудова аудіо,- відеоконтролю особи ОСОБА_11 давала можливість ОСОБА_11 відповідати у вільній та довільній формі уточнювати свої дії. 
		Незважаючи на невиправдано довгу неможливість ДБР перевірити озвучені ним в судовому засіданні факти тиску на нього та недозволених методів досудового розслідування, суд визнає зазначений доказ недопустимим, оскільки він створений на підставі визнаного судом доказу недопустимим - аудіо, відеоконтроль особи ОСОБА_11 за принципом «плодів отруєного дерева».
		Із висновку судово-психіатричного експерта № 132 від 20.03.2019 вбачається, що ОСОБА_11 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, в тому числі не перебував в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності; міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; під час його обстеження ознак психічного захворювання не виявлено; він може усвідомлювати свої дії та керувати ними і застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
		Із висновку судово-психіатричного експерта № 156 від 27.03.2019 вбачається, що процес відтворення особою обстановки та обставин подій за матеріалами відеозапису аудіо,- відеоконтролю особи ОСОБА_6 має наступні індивідуально-психологічні особливості: надає свідчення як в монологічній, так і в діалогічній формах, добре орієнтується в деталях своїх показів та послідовності викладення інформації. На поставлені запитання відповідає в плані отриманого питання, впевнено, з однаковим латентним періодом, розгорнуто, детально та послідовно відтворював обставини, що мають значення в кримінальному провадженні, також користувався своїми процесуальними правами. Тримається спокійно, ознак невпевненості чи тривоги не виявляє, але періодично спостерігаються феномени недостатньої психологічної конгруентності між емоційним відкликом і змістом вербальної продукції, що свідчить про наявність у нього під час слідчої дії внутрішньо-суперечливих моделей (схем мислення) власної поведінки стосовно пояснень ним обставин, які досліджуються. Комунікативна діяльність ОСОБА_6 на наданому на дослідження відеозаписі має наступні особливості: свідчення надає як у монологічній, так і діалогічній формах; темп мовлення середній; мовленеві реакції достатньо жваві, комунікативно спрямовані, емоційно забарвлені, періодично використовує жаргонні висловлювання та звороти, які характерні для його особистісних рис. Все це свідчить про достатнє та детальне володіння ним інформацією, яка досліджується, та самостійним її викладенням.
		У поведінці ОСОБА_6 на наданому для дослідження відеозаписі психологічні особливості, які дають підстави для визначення ознак несамостійного надання свідчень, не спостерігається. На наданому на дослідження відеозаписі процесу відтворення особою обстановки та обставин подій за матеріалами відеозапису аудіо,- відеоконтролю особи ОСОБА_6 ознак психологічного впливу, навіювання, примусу з боку осіб, які приймали участь у проведенні та фіксації даної слідчої дії, на ОСОБА_6 не спостерігається.
		Незважаючи на невиправдано довгу неможливість ДБР перевірити озвучені ним в судовому засіданні факти тиску на нього та недозволених методів досудового розслідування, суд визнає зазначений доказ недопустимим, оскільки він створений на підставі визнаного судом доказу недопустимим - аудіо, відеоконтроль особи ОСОБА_6 за принципом «плодів отруєного дерева».
		Із висновку судово-психіатричного експерта № 131 від 20.03.2019 вбачається, що ОСОБА_6 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав; міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; під час його обстеження ознак психічного захворювання не виявлено; він може усвідомлювати свої дії та керувати ними і застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
		Із висновку судово-психіатричного експерта № 157 від 27.03.2019 вбачається, що процес відтворення особою обстановки та обставин події за матеріалами відеозапису аудіо,- відеоконтролю особи ОСОБА_9 має наступні індивідуально-психологічні особливості: на початку слідчої дії спостерігалися адаптаційні поведінкові реакції. В подальшому увага активна протягом всієї процедури слідчої дії. Мовленеві реакції жваві, емоційно забарвлені, середнього та швидкого темпу. Комунікативна діяльність ОСОБА_9 на наданому на дослідження відеозапису аудіо,- відеоконтролю особи характеризується загалом достатньою психологічною конгруентністю, тобто такою, що свідчить про відсутність у нього в той період внутрішньо-суперечливих моделей (схем мислення) власної поведінки стосовно пояснень ним обставин подій, про які він повідомляє. Вказані особливості є психологічною підставою, яка дозволяє визначити поведінку ОСОБА_9 як самостійну. Ознак психологічного впливу (чи тиску) з боку вербального (мовного) на ОСОБА_9 в комунікативному процесі не визначено. Усі запитання, які були поставлені ОСОБА_9 мали переважно уточнюючий характер та такі, які витікали з його показів. Побудова аудіо,- відеоконтролю особи ОСОБА_9 давала можливість ОСОБА_9 відповідати у вільній та довільній формі, уточнювати свої дії. 
		Незважаючи на невиправдано довгу неможливість ДБР перевірити озвучені ним в судовому засіданні факти тиску на нього та недозволених методів досудового розслідування, суд визнає зазначений доказ недопустимим, оскільки він створений на підставі визнаного судом доказу недопустимим - аудіо, відеоконтроль особи ОСОБА_9 за принципом «плодів отруєного дерева».
		Із висновку судово-психіатричного експерта № 133 від 20.03.2019 вбачається, що ОСОБА_9 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав; міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; під час його обстеження ознак психічного захворювання не виявлено; він може усвідомлювати свої дії та керувати ними і застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Яременко проти України» (Заява № 32092/02, п. 64) зазначено, що коли особа заявляє небезпідставну скаргу про те, що вона зазнала надзвичайно поганого поводження з боку правоохоронців на порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це положення, взяте у поєднанні із загальним обов`язком держав за статтею 1 Конвенції «гарантувати кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в ... Конвенції», за своїм змістом вимагає проведення ефективного офіційного розслідування, що здатне забезпечити встановлення і покарання винних осіб. Мінімальні критерії ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, також включають вимоги того, що таке розслідування має бути незалежним, безстороннім, а також бути предметом прискіпливої уваги з боку громадськості, і при цьому компетентні органи повинні діяти зі зразковою сумлінністю та оперативністю.
		У п. 77 цього рішення ЄСПЛ, стосовно використання доказів, отриманих з порушенням права затриманого на мовчання та права не свідчити проти себе, Суд нагадує, що наявність таких прав є загальновизнаним міжнародним стандартом - стрижневим для поняття справедливого судового розгляду за статтею 6 ЄКПЛ. Встановлення таких стандартів пояснюється, зокрема, необхідністю захисту обвинуваченого від неправомірного примусу з боку органів влади, що має сприяти уникненню помилок при здійсненні правосуддя, а також сприяти реалізації цілей статті 6. Право не свідчити проти себе вимагає, зокрема, від сторони обвинувачення в кримінальній справі обґрунтовувати свої доводи проти обвинуваченого, не вдаючись до доказів, отриманих за допомогою методів примусу або тиску, всупереч волі обвинуваченого.
		Той факт, що зізнання у вчиненні злочину було отримано від заявника за відсутності захисника, і те, що заявник одразу відмовився від свого зізнання, коли захисник вже був присутній, свідчать про уразливість його становища та реальну потребу у відповідній юридичній допомозі, якої його фактично позбавили 1 лютого 2001 року завдяки тому способу, в який слідчий райвідділу міліції застосував свої дискреційні повноваження стосовно кваліфікації розслідуваного злочину (п. 88 цього Рішення). 
		З відеозапису, що наданий стороною захисту обвинуваченого ОСОБА_11 судом установлено, що цей фрагмент прес-конференції начальника ГУ НП в Київській області ОСОБА_76 щодо замаху на життя ОСОБА_77 від 03.11.2018. Із наданого відео вбачається, що воно містить, окрім усного виступу начальника ГУ НП в Київській області також і сюжети із оперативної зйомки під час затримання ОСОБА_74 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 .
		Так, при затриманні ОСОБА_6 були використані бійці спеціального загону, котрі із застосуванням зброї, димошумових пристроїв здійснювали його затримання, пошкодивши при цьому заднє праве вікно його автомобіля, що був зупинений. ОСОБА_6 було витягнуто з автомобіля та покладено на дорожнє покриття обличчям донизу. При цьому, один із спецпризначенців утримує його в такому положенні та дістає у нього предмет, зовні схожий на магазин до пістолета. Під час зробленого стоп-кадру затриманого ОСОБА_6 чітко видно відсутність в кишенях його штанів будь-яких предметів, у т. ч. гранат.
		Також є фотозображення затримання ОСОБА_11 , котрий лежить на підлозі певного приміщення обличчям донизу. Невідомий утримує його руки позаду, піднявши їх догори та притиснувши своїм коліном його спину до підлоги. При цьому, ОСОБА_11 одягнений в чорні шорти та бордовий светр (реглан) з довгим рукавом. Однак, на відеозаписі до протоколу обшуку помешкання, де він перебував у м. Черкаси та де його було затримано з гранатами в кишенях штанів, він був у зовсім іншому одязі. Ця обставина прокурором не спростована і суд бере до уваги наявність таких суттєвих розбіжностей, що ставлять під сумнів дотримання працівниками поліції законодавчих приписів при затриманні ОСОБА_11 , а також виявлення вибухових пристроїв у кишенях його штанів.
		На цьому ж відео є фотозображення затримання ОСОБА_9 , котрий також лежить на підлозі обличчям догори, його руки заведені назад за спину та трохи підняті догори. На його голові одягнений каптур, що закриває обличчя.
		Сюжет про виявлений схрон боєприпасів не пов`язаний з обсягом обвинувачення у даній справі. Очільник поліції Київської області також заявив про те, що вони встановили замовника даного вбивства та про його затримання, зазначає про причетність чотирьох осіб до замаху на вбивство ОСОБА_17 та суму про замовлення, що дорівнює 3000 доларів США.
		Прокурором речових доказів у даному кримінальному провадженні не було надано на дослідження в судовому засіданні.
		Захисники обвинувачених заявляли про те, що деякі зібрані у справі докази є недопустимими. Так, захисник обвинуваченого ОСОБА_78 - адвокат ОСОБА_8 подав клопотання про визнання доказів недопустимими. Такими вважає та просить визнати їх недопустимими:
		-документи (відеозаписи, що долучені до справи на дисках для систем лазерного зчитування, флеш-накопичувачах і т. п.), оскільки такий вид доказів не був відкритий стороні захисту, про що неодноразово було завлено в судовому засіданні та прямо указано в протоколі про ознайомлення з матеріалами справи в порядку ст. 290 КПК України;
		-протокол обшуку від 01.11.2018 в автомобілі під керуванням ОСОБА_6 , оскільки обшук здійснювався в межах кримінального провадження за ст. 115 КК України, де участь захисника є обов`язковою. Проте, ОСОБА_6 не було забезпечено право на захист, а процедура проведення обшуку містила ознаки катування та нелюдського поводження із фактично затриманим ОСОБА_6 ;
		-відеозапис до протоколу обшуку від 01.11.2018 у квартирі, де проводився обшук за участі ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , оскільки носій, на якому записана така слідча дія, містився у неопечатаному слідчим конверті, що ставить під сумнів допустимість такого доказу та його повноту;
		-протокол обшуку від 01.11.2018 у квартирі, де проводився обшук за участі ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , оскільки вони фактично набули статусу затриманих;
		-документи (відеозаписи) отримані в результаті проведення Н(С)РД щодо обвинувачених 01.11.2018 у приміщенні Бориспільського відділу поліції. 
		Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достовірності зібраних у цьому кримінальному провадженні доказів (як письмових так і речових) суд зазначає про те, що відповідно до вимог ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Відповідно до приписів ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Загальні засади кримінального провадження, що визначені ст. 7 КПК України, серед іншого, передбачають: верховенство права, законність; презумпцію невинуватості та забезпечення доведеності вини; свободу від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім`ї; забезпечення права на захист; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; диспозитивність та забезпечують рівні гарантовані законом можливості для сторін кримінального провадження здійснювати надані їм кримінальним процесуальним законом права та дотримуватися своїх процесуальних обов`язків.
		Відповідно до положень ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.
		Таким чином, законодавець установив процедуру, яка забезпечує реалізацію права на справедливий суд у його процесуальному аспекті, тобто надає можливість сторонам майбутнього судового розгляду ознайомитися з доказами кожної з них і підготувати правову позицію, що буде ними обстоюватись у змагальній процедурі судового розгляду(п. 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 13-37кс18.
		Водночас, як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові № 13-43кс19 від 16 жовтня 2019 року, принцип змагальності є наскрізним, і він не вичерпується реалізацією положень ст. 290 КПК. Навпаки, після передачі кримінального провадження до суду, саме суд у ході розгляду справи під час безпосереднього дослідження кожного доказу у змагальній процедурі забезпечує безпосереднє дотримання принципу змагальності.
		Згідно з положеннями п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України стороною захисту в кримінальному провадженні є підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники. Останні за умови залучення їх до провадження відповідно до вимог статей 44, 48 КПК. Зі змісту ст. 42 КПК убачається, що основним суб`єктом сторони захисту в кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування є підозрюваний.
		Відповідно до положень засади диспозитивності, які закріплені в частинах 1 і 3 ст. 26 КПК, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом; слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, які винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
		Під диспозитивністю у доктрині кримінального процесуального права розуміють міру процесуальної свободи сторін кримінального провадження, яка полягає в наданні та забезпеченні можливості вільно в межах, установлених кримінальним процесуальним законом, використовувати свої права (як матеріального, так і процесуального характеру) та обирати способи їх здійснення і таким чином активно впливати на хід і результати кримінального провадження.
		Основним положенням, яке визначає змістовне наповнення засади диспозитивності, є свобода сторін кримінального провадження у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених кримінальним процесуальним законом (ч. 1 ст. 26 КПК).
		Ураховуючи вказані вище положення кримінального процесуального закону, суд оцінює, чи сталося істотне обмеження можливостей сторони захисту ознайомитися з доказами сторони обвинувачення і підготувати правову позицію, що буде нею обстоюватись у змагальній процедурі судового розгляду. При цьому, документи (відеозаписи на дисках для лазерного зчитування інформації) як докази були предметом дослідження в суді. Окрім, того, ймовірно, їх копію адвокат ОСОБА_75 , котра здійснювала захист обвинувачених на стадії досудового розслідування вже таки отримала через декілька днів після виконання слідчим вимог ст. 290 КПК України. Про це свідчить її заява від 23.04.2019.
		Згідно з протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 15 лютого 2018 року захисник ОСОБА_75 та підозрювані ОСОБА_79 , ОСОБА_9 отримали доступ до матеріалів кримінального провадження, при цьому зазначили у протоколі про те, що доступ до доказів, які містяться на диску (компакт-диску, який наявний в матеріалах кримінального провадження, як і до будь-яких відео-аудіоматеріалів) слідчим стороні захисту не надано.
		Тобто сторона захисту підтвердила факт надання їй доступу до матеріалів досудового розслідування, при цьому не була позбавлена можливості заявляти перед слідчим клопотання про відображення інформації, яка містилася на CD-диску, однак таким правом не скористалася. 
		У п. 97 рішення ЄСПЛ у справі Pavlenko v. Russia (заява № 42371/02) зазначено, що стаття 6 § 1 ЄКПЛ вимагає, щоб, як правило, доступ до адвоката надавався з моменту першого допиту підозрюваного поліцією, якщо тільки у світлі конкретних обставин кожної справи не буде доведено, що існують вагомі причини для обмеження цього права. Навіть якщо вагомі причини можуть винятково виправдовувати відмову в доступі до адвоката, таке обмеження - незалежно від його обґрунтування - не повинно надмірно завдавати шкоди правам обвинуваченого згідно зі статтею 6 ЄКПЛ. У принципі, права на захист будуть безповоротно порушені, якщо викривальні заяви, зроблені під час допиту в поліції без доступу до адвоката, використовуються для винесення обвинувального вироку.
		У п. 100, 101 цього рішення вказано, що щодо привілею не свідчити проти себе та права зберігати мовчання, Суд повторює, що це загальновизнані міжнародні стандарти, які лежать в основі справедливого процесу. Їхня мета полягає в тому, щоб надати обвинуваченому захист від неправомірного примусу з боку влади і таким чином уникнути судових помилок і забезпечити досягнення цілей статті 6 ЄКПЛ. Право не свідчити проти себе в першу чергу стосується поваги до волі обвинуваченого зберігати мовчання та передбачає, що обвинувачення у кримінальній справі прагне довести вину проти обвинуваченого, не вдаючись до доказів, отриманих за допомогою методів примусу чи гноблення всупереч волі обвинуваченого. Перевіряючи, чи скасовує процедура саму суть привілею проти самообмови, Суд повинен перевірити характер і ступінь примусу, наявність будь-яких відповідних гарантій у процедурах і використання будь-яких матеріалів, отриманих таким чином. Суд підкреслює важливість стадії розслідування для підготовки кримінального провадження, оскільки докази, отримані на цій стадії, визначають рамки, в яких обвинувачений злочин буде розглядатися під час судового розгляду. У той же час обвинувачений часто опиняється в особливо вразливому становищі на цьому етапі провадження, вплив якого посилюється тим фактом, що кримінально-процесуальне законодавство має тенденцію ставати все більш складним, особливо щодо норм, що регулюють збір і використання доказів. У більшості випадків ця особлива вразливість може бути належним чином компенсована лише допомогою адвоката, завданням якого є, серед іншого, допомогти забезпечити дотримання права обвинуваченого не свідчити проти самого себе. Це право справді передбачає, що сторона обвинувачення у кримінальній справі прагне довести свою правоту проти обвинуваченого, не вдаючись до доказів, отриманих за допомогою методів примусу чи гноблення всупереч волі обвинуваченого. Ранній доступ до адвоката є частиною процесуальних гарантій, яким Суд приділятиме особливу увагу, перевіряючи, чи скасовує процедура саму суть привілею не свідчити проти себе.
		Водночас, процедура проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій з обвинуваченими, які вже були затримані та перебували у відділку поліції має всі ознаки допиту. З досліджених доказів не вбачається, що обвинуваченим роз`яснювалися їх права, у тому числі мовчати та не свідчити проти себе. Поведінка працівників поліції, які здійснювали спілкування з обвинуваченими під час НС(Р)Д, характер запитань, які ставилися останнім, свідчать, що фактично здійснювався їх допит. При цьому, це проводилося після їх силового затримання, а також неспростованого стороною обвинувачення застосування недозволених методів слідства. 
		Зазначене дає підстави для висновку, що гарантовані ст. 63 Конституції України, права обвинувачених під час проведення НС(Р)Д, які фактично були допитами обвинувачених після їх затримання, були порушені.
		Крім того, стороною обвинувачення не забезпечено дотримання прав обвинувачених, яких було затримано, що передбачені п. 2 ст. 5, п/п «а», «с» ст. 6 ЄКПЛ.
		У рішенні ЄСПЛ у справі Perry v. The United Kingdom (заява №63737/00) зазначено, що приватне життя є широким терміном, який не піддається вичерпному визначенню. Такі аспекти, як ідентифікація статі, ім`я, сексуальна орієнтація та сексуальне життя, є важливими елементами особистої сфери, що захищається статтею 8 ЄКПЛ. Стаття також захищає право на ідентичність та особистий розвиток, а також право на встановлення та розвиток стосунків з іншими людьми та зовнішній світ і це може включати діяльність професійного чи ділового характеру. Отже, існує зона взаємодії особи з іншими, навіть у публічному контексті, яка може входити до сфери «приватного життя» (п. 36). Тому не можна виключати, що приватне життя особи може стосуватися заходів, які здійснюються поза домом чи приватним приміщенням особи. Розумні очікування особи щодо конфіденційності є значущим, хоча і не обов`язково вирішальним фактором (п.37).
		З досліджених доказів вбачається, що обвинувачені, яких було затримано та доставлено до відділку поліції, не знали та не очікували, що їх спілкування з працівниками поліції за відсутності офіційного оголошення їм підозр у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, роз`яснення відповідних прав та незабезпечення права скористатися правовою допомогою, буде фіксуватися за допомогою прихованих засобів звуко та відеозаписів. Це дає підстави для висновку, що ці дії сторони обвинувачення призвели до збору та обробки персональних даних обвинувачених. Отже, на ці дії розповсюджуються приписи ст. 8 ЄКПЛ, ст. 32 Конституції України. Отже, суд визнає такі докази недопустимими, оскільки вони були здобуті з порушенням права обвинувачених на захист, оскільки обшук був проведений не у відповідності з вимогами ст. 236 КПК України, без участі адвоката.
		Враховуючи обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також обов`язок слідчого, прокурора їх доказувати шляхом збирання доказів у порядку, визначеному ст. 93 КПК України, суд відповідно до приписів ст. 94 КПК України надав оцінку зібраним стороною обвинувачення та захисту доказів і висловив свою позицію щодо визнання частини доказів неналежними та/або недопустимими. 
		Оцінку доказів (письмових) суд надав у мотивувальній частині вироку під час опису таких доказів, а тому необхідності у повторному обґрунтуванні такої дії під час вирішення клопотань сторони захисту про визнання доказів недопустимим не вбачає. 
		Системні та аналогічні помилки органу досудового розслідування в даному кримінальному провадженні призвели до порушення вимог КПК України, що нівелювали завдання кримінального провадження та його загальні засади. Певна частина доказів була зібрана не у відповідності з вимогами КПК України, а деякі слідчі дії були проведені без складення за належною формою та змістом процесуального документу (протоколу), оскільки здійснювався відеозапис. 
		Формально обвинувальний акт відповідав вимогам ст. 291 КПК України, однак виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, не у повній мірі відповідав обставинам, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Певні обставини не були встановлені слідчим, хоча вони проглядаються з наданих суду доказів, що в свою чергу вплинуло на тривалість розгляду справи в суді.
		Загалом, якість досудового розслідування та процесуального керівництва в ньому негативно вплинули на встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, права потерпілих та обвинувачених у справі та розумні строки судового розгляду.
		Інкриміновані обвинуваченим дії не можливо кваліфікувати за ч. 1 ст. 263 КК та ч. 2 ст. 15 п. 5,6,11,12 ч. 2 ст. 115 КК України, оскільки зібрані стороною докази вчинення ними таких злочинів визнані судом неналежними та/чи недопустимими. За таких обставин, в зв`язку з відсутністю достатніх доказів для доведення їх винуватості в суді і вичерпаної можливості їх отримати на підставі ч. 1 ст. 373 КПК України суд повинен ухвалити виправдувальний вирок. 
		Понесені процесуальні витрати в сумі 46 570 грн 22 коп., пов`язані з недоведеним в суді обвинуваченням у вчиненні злочинів, відповідно до ст. 124 КПК України відносяться на рахунок держави в зв`язку з виправданням обвинувачених у вчиненні таких злочинів.
		Питання речових доказів вирішується у відповідності до ст. 100 КПК України. Речові докази та документи, надані суду, зберігаються в суді; речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення повертаються власнику; речові докази відносно яких застосовується спеціальна конфіскація відсутні; речові докази, віднесені до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також мають непридатний стан знищуються.
		Підстави для скасування арешту майна, накладеного відповідно до ухвал слідчого судді, що визначені ст. 174 КПК України наявні. Майно, на яке був накладений арешт, було визнано речовими доказами, не підлягає спеціальній конфіскації та підлягає поверненню власнику (володільцю) чи уповноваженій ним особі або ж знищуються.
		До набрання цим вироком законної сили підстав для зміни застосованих до обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 запобіжних заходів суд не вбачає. Клопотань сторони обвинувачення про застосування (обрання) відносно них будь-яких запобіжних заходів до суду не надходило. 
		Керуючись ст. ст. 373, 374 та 615 КПК України, суд, 
		 
		ухвалив:
		 
		Визнати  ОСОБА_6  невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст. 15 п. 5,6,11,12 ч. 2 ст. 115 КК України та виправдати його в зв`язку з недоведеністю його винуватості у вчиненні зазначених злочинів.
		Роз`яснити ОСОБА_6 порядок поновлення його порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди, що визначений ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», що виникає у випадку постановлення виправдувального вироку суду.
		Визнати  ОСОБА_9 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст. 15 п. 5,6,11,12 ч. 2 ст. 115 КК України та виправдати його в зв`язку з недоведеністю його винуватості у вчиненні зазначених злочинів.
		Роз`яснити ОСОБА_9 порядок поновлення його порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди, що визначений ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», що виникає у випадку постановлення виправдувального вироку суду.
		Визнати  ОСОБА_11  невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст. 15 п. 5,6,11,12 ч. 2 ст. 115 КК України та виправдати його в зв`язку з недоведеністю його винуватості у вчиненні зазначених злочинів.
		Роз`яснити ОСОБА_11 порядок поновлення його порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди, що визначений ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», що виникає у випадку постановлення виправдувального вироку суду.
		Речові докази по справі:
		1.Металеві фрагменти з місця вибуху; фрагменти бетону та лінолеуму з місця вибуху; змив кіптяви з поверхні батареї біля епіцентру вибуху; важіль з маркуванням «16288 УЗРГМ-2 5834»; зіскоб ґрунту з другого щаблю драбини, що знаходилася під вікном з зовнішньої сторони; зіскоб ґрунту з нижнього шаблю драбини, що знаходилася під вікном з зовнішньої сторони, що знаходяться в кімнаті речових доказів Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області (кол. Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області) - знищити.
		2.Змив речовини із характерним запахом горіння з підлоги поруч з вірогідним місцем вибуху; змив речовини з уламків стола; два зразки залишків продукту горіння (один зразок ймовірного вибуху та один поруч, що упаковані до паперових конвертів); два зразки (один зразок із заглиблення (воронки) вірогідно місця вибуху, один з тумбочки; ланцюжок браслет з мотузки червоно-чорного кольору, який поміщено до паперового конверту, що знаходяться в кімнаті речових доказів Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області (кол. Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області) - знищити.
		3.Дерев`яну драбину (2 метри); два гіпсових зліпки низу підошви взуття; недопалок з-під цигарок «KENT»; недопалок з-під цигарок «PARLIAMENT»; недопалок з-під цигарок «LM»; браслет з нитки червоного кольору; ґрунт з дерев`яної драбини; ґрунт зі сліду взуття, 6 (шість) секцій вікна, що знаходяться в СУ ГУ НП в Київській області - знищити. 
		4.Недопалок від цигарки марки «WINSTON»; недопалок від цигарки марки «KENT»; недопалок від цигарки марки «MARLBORO» та пачку від цигарок марки «MARLBORO», що знаходяться в СУ ГУ НП в Київській області - знищити. 
		5.Документ - диск для лазерного зчитування інформації VIDEX DVD-RW(4)x 4/7 Gb 120 MIN MWDG 49W9508341405 зберігати в матеріалах даного судового провадження.
		6.Куртку шкіряну чорного кольору з написом ІСЕ; куртку чорного кольору із матеріалу подібного до шкіри; кросівки чорного кольору з написом «Adidas»; ноутбук марки «DELL» чорного кольору; зубну щітку червоного кольору; банківську картку «Укрсиббанк» № НОМЕР_44 на ім`я ОСОБА_80 ; банківську картку «VISA PLATINUM» № НОМЕР_45 на ім?я ОСОБА_55 , що знаходяться в кімнаті речових доказів Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області (кол. Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області) - повернути ОСОБА_11 .
		7.Патрони, 9 мм, Р.А. в кількості 16 шт., що зберігаються в УЛМТЗ ГУ НП в Київській області - знищити;
		8.Пару чорних захисних рукавичок з ПВХ-нанесенням з білими цятками з боку долоні; мобільний телефон марки «Samsung», модель GT-Е12001, ІМЕІ НОМЕР_17 ; пару чорного спортивного взуття «ZARA MAN» 42 р.; спортивну куртку (синій верх, чорний низ) з написом «Tomy Hilfiger»; чорну куртку «Adidas»; чорну куртку без написів з фірмовою етикеткою («лейбою») L; три металеві труби довжиною близько 56 см, що замотані у світлу ганчірку; куртку чорного кольору з капюшоном з написом на фірмовій етикетці («лейбі») «Pull & Bear size S»; пару чорних захисних рукавичок з ПВХ-нанесенням з білими цятками з боку долоні; чорний шарф-трубу; флеш-накопичувач «Apacer» 8Gb; квитанцію про сплату штрафу серії ЕАА200128 на ім`я платника ОСОБА_58 ; чорні захисні рукавички з ПВХ-нанесенням з білими цятками зі стороні долоні; дозвіл на зброю НОМЕР_18 на ім`я ОСОБА_6 ; посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_20 на ім`я ОСОБА_6 ; посвідчення серії НОМЕР_19 на ім`я ОСОБА_6 ; членський квиток НОМЕР_48 на ім`я ОСОБА_6 ; паспорт громадянина України НОМЕР_21 на ім`я ОСОБА_6 ; банківську картку «Приватбанк» № НОМЕР_22 ; банківську картку «Приватбанк» НОМЕР_23 ; посвідчення водія НОМЕР_24 на ім`я ОСОБА_6 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_25 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_26 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_27 ; страховий поліс НМ № 1903191 на ім`я ОСОБА_59 ; грошові кошти в сумі 714 грн; флеш-накопичувач «Kingston» 8Gb; сім-карту оператора «Київстар» з маркуванням НОМЕР_28 ; сім-карту оператора «Київстар» з маркуванням НОМЕР_29 ; сім-карту оператора «Київстар» без маркування; два слоти під сім-карти з номерами НОМЕР_30 та НОМЕР_31 ; ключ від наручників; чорнові записи на 1 арк.; чорновий запис із текстом: "Piligrim-GPS.com" Login Parol; мобільний телефон марки «IPhone 6» ІМЕІ НОМЕР_32 ; мобільний телефон марки «Nokia 1280» ІМЕІ НОМЕР_33 з сім-карткою оператора «Київстар» з маркуванням НОМЕР_34 ; 11 предметів, схожих на набої споряджені гумовими кулями, що знаходяться в магазині пістолету; страховий поліс № АМ 1903191; фотокартки ОСОБА_6 ; що знаходяться СУ ГУ НП в Київській області - повернути ОСОБА_6 .
		9.Предмет, зовні схожий на пістолет з написом «Zoraki-Mod 914-S», № НОМЕР_2 , калібр 9 мм; самозарядний пістолет «ФОРТ-17Р», 9 мм, Р. А., що зберігаються в УЛМТЗ ГУ НП в Київській області - повернути ОСОБА_6 .
		10.Чотири змиви слідів із чотирьох предметів, зовні схожих на корпус гранати; змив із предмету, зовні схожого на обріз з номером на стволі НОМЕР_16 ; змив із предмету, схожого на пістолет «Zoraki-Mod 914-S», № НОМЕР_2 , калібр 9 мм; змиви з лівої та правої руки ОСОБА_6 ; контрольні змиви ОСОБА_6 , що знаходяться в кімнаті речових доказів Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області (кол. Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області) - знищити.
		11.Вилучений автомобіль марки «BMW 530», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що знаходяться в Бориспільському РУП ГУ НП в Київській області (кол. Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області) - повернути ОСОБА_6 .
		12.Обріз з номером на стволі НОМЕР_16 ; три предмети, зовні схожі на патрони до рушниці 16 кал.: 1 - «ТАХО», 2 - «ТАХО» №7, 3 - з маркуванням на юбці «Fiolchi 16 Italy»; чотири ударно-дистанційні запали з маркуванням УДЗ 350Ф-6-89; чотири корпуси гранат РГО з маркуванням РГО 80-21-89, що зберігаються в УЛМТЗ ГУ НП в Київській області - передати Міністерству оборони України.
		13.Пістолет марки «RETAY 84 FS», 9 мм із магазином з предметами, схожими на набої з маркуванням OZK P.A. 9 мм в кількості 6 шт., що зберігаються в УЛМТЗ ГУ НП в Київській області - повернути ОСОБА_9 чи уповноваженій ним особі. 
		14.Три промислово виготовлених корпуси оборонної ручної осколкової гранати РГО та три промислово виготовлених ударно-дистанційних запалів УДЗ, що зберігаються в УЛМТЗ ГУ НП в Київській області - передати Міністерству оборони України. 
		15.Зброю чи боєприпаси, що знаходяться в спецпакетах НДЕКЦ №№ 4213161, 4164774, 4213160, 3918400, 3918399 та в прозорому спеціальному пакеті, що скріплений пломбою №7585936, а також у пакеті для сміття чорного кольору, що опечатаний з підписами слідчого та понятих, що зберігаються в УЛМТЗ ГУ НП в Київській області - знищити. 
		16.Слот до сім-карти мобільного оператора «lifecell», номер НОМЕР_3 ; слот до сім-карти мобільного оператора «lifecell», номер НОМЕР_4 ; слот до сім-карти мобільного оператора «lifecell», номер НОМЕР_5 ; слот до сім-карти мобільного оператора «lifecell», номер НОМЕР_6 …….; сім-карта оператора «ОГО», № НОМЕР_8 ; камуфльовану чоловічу куртку зеленого кольору; флісову чоловічу куртку зеленого кольору; предмет, схожий на ніж з чорним лезом та рукояткою марки «BUCK» в чорному чохлі; пару будівельних рукавичок з пухирцями, чорного кольору; одну рукавицю чорного кольору «Mecnaniw WeaR The original»; планшет марки «nomi», модель «ultra c 10103», чорного кольору ІМЕІ 1 НОМЕР_9 , ІМЕІ 2 НОМЕР_10 в середині якого знаходилася карта мобільного оператора «lifecell», номер НОМЕР_4 ; планшет марки «lenovo», модель та ІМЕІ невідомі, сірого кольору; відеокамеру марки «Canon», модель «MV900», сірого кольору, серійний номер 503212025048; мобільний телефон марки «SAMSUNG», модель «GT-F12001», ІМЕІ НОМЕР_11 , чорного кольору, в якому батарея та сім-карта відсутні; мобільний телефон марки «SAMSUNG», модель «GT-С6712», ІМЕІ 1 НОМЕР_12 , ІМЕІ 2 НОМЕР_13 , чорно-сірого кольору, в якому сім-карта відсутня; мобільний телефон марки «SAMSUNG», модель «G350 Е», ІМЕІ 1 НОМЕР_14 , ІМЕІ 2 НОМЕР_15 , білого кольору, в якому знаходилася карта мобільного оператора «lifecell», номер НОМЕР_5 ; пару чоловічих кросівок марки «asics», темно-синього кольору; пару чоловічих кросівок «Caivin Klein», чорного кольору, що знаходяться СУ ГУ НП в Київській області - повернути ОСОБА_15 чи уповноваженій ним особі.
		17.Паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_56 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_7 ; що знаходяться СУ ГУ НП в Київській області - повернути ОСОБА_81 .
		18.16 (шістнадцять) предметів, зовні схожих на патрони, що знаходилися в металевій коробці, що зберігаються в УЛМТЗ ГУ НП в Київській області - знищити.
		19.Мобільні телефони марки: «Apple IPhone 5S» ІМЕІ НОМЕР_37 з сім-карткою «Київстар» та мобільний телефон «LG» ІМЕІ 1 НОМЕР_38 , ІМЕІ 2 НОМЕР_39 , що знаходяться СУ ГУ НП в Київській області - повернути ОСОБА_11 та ОСОБА_15 чи уповноваженій ним особі.
		20.13 (тринадцять) конвертів із змивами (із запалів УДЗ, з корпусів гранат РГО, з рук ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , контрольні змиви), що знаходяться СУ ГУ НП в Київській області - знищити.
		21.Куртку чорного кольору з написом «ІСЕ»; куртку чорного кольору, схожу на шкіряну; кросівки «ADIDAS» чорного кольору; ноутбук «DELL» чорного кольору; банку з зубною щіткою червоного кольору; банківська картка УКРСИББАНК на ім`я ОСОБА_54 та картка ОСОБА_82 на ім`я ОСОБА_55 , що знаходяться СУ ГУ НП в Київській області - повернути ОСОБА_11 .
		Накладений ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12.10.2018 (справа № 359/8193/18) арешт майна скасувати.
		Накладений ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05.11.2018 (справа № 359/8926/18) арешт майна скасувати.
		Накладений ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05.11.2018 (справа № 359/8940/18) арешт майна скасувати.
		Накладений ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.11.2018 (справа № 359/8893/18) арешт майна скасувати.
		Судові витрати на суму 46 570 (сорок шість тисяч п`ятсот сімдесят) грн 22 коп. віднести на рахунок коштів Державного бюджету України.
		Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
		Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в порядку, визначеному ч. 6 ст. 376 КПК України.        
		 
		 
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Судді ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...