Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/41680/23-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано судом: 12.12.2024. Зареєстровано: 13.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2024.

Номер судового провадження: 2-4107/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/41680/23-ц
		пр. 2-4107/24
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		12 грудня 2024 року Печерський районний суд м. Києва
		суддя Матійчук Г. О.
		секретар судового засідання Музика В. П.
		справа №757/41680/23-ц
		учасники справи:
		позивач: ОСОБА_1 
		відповідач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів, - 
		представник відповідача - адвокат Тихонов В. В.
		В С Т А Н О В И В :
		У вересні 2023 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просить стягнути із Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі -АТ «Державний ощадний банк України») грошові кошти в розмірі 63 680, 00 грн.
		В обгрунтування позову зазначено, що 15 вересня 23-го року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з Акціонерного товариства державний Ощадний банк України на його користь грошові кошти у сумі 63 680 грн
		Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що в АТ "Державний ощадний банк України" з 2015 року у нього емітовано дві картки для отримання пенсійних виплат: НОМЕР_1 та для отримання соціальних виплат: НОМЕР_2 .
		11 грудня 2022 року на його номер надійшов дзвінок, яким невідомі йому особи, представившись представниками банку, повідомили про загрозу несанкціонованого зняття з його картки НОМЕР_1 грошових коштів в сумі 29 500 грн. На його репліку, що він наступного дня звернеться до відділення для з`ясування вказаної інформації, невідомі особи запевнили, що зможуть сьогодні ж повернуть на його рахунок ці кошти, при цьому повідомили йому про вчинення ним нещодавно грошових операцій по картках, що і викликало його довіру до дзвонивших. В подальшій розмові один з невідомих попросив його назвати повний номер картки 6832 та слово пароль, що він зробив. Щодо іншої своєї картки - НОМЕР_2 він жодної інформації не повідомляв, проте вже о 10:25 год. того ж дня, з його карткового рахунку НОМЕР_2 було зроблено два платежі по 29 500 грн кожний на картку № НОМЕР_3 , відкриту в «Таскомбанку». Крім того з тієї ж картки було зроблено п`ять поповнень мобільного номера НОМЕР_4 по 800 грн кожне, на загальну суму 4000 грн.
		З двох платежів (по 29 500 грн) банком утримана комісія в сумі 680 грн.
		Того ж дня, о 10:50 через Telegram-бот його було повідомлено про скомпроментування його картки НОМЕР_2 та введено заборону на проведення інтернет-замовлень.
		12.12.2022 року він звернувся на «гарячу лінію» відповідача, заблокував картки та замовив їх перевипуск.
		13.12.2022 року за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за номером 12022105070001715 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України.
		07 лютого 2023 року він звернувся до керуючого ТВБВ №10026/0157 АТ «Державний ощадний банк України» з письмовою заявою стосовно заволодіння невідомими особами його грошовими коштами, на що того ж дня отримав виписку з карткового рахунку НОМЕР_2 , а 24.03.2023 року отримав відповідь відділу супроводження спірних операцій управління безпеки електронних платежів засобів департаменту безпеки, згідно якої у поверненні належних йому коштів в сумі (як зазначив банк) 60 000 грн по цьому рахунку йому відмовлено.
		01 травня 2023 року стосовно зняття його коштів він звернувся з письмовою заявою до головного управління по місту Києву і Київській області АТ «Державний ощадний банк», звідки йому 15 травня 2023 року було надано відповідь за номером 100.10/2-07/17606/2023 також про відмову у поверненні коштів.
		Вважає відмову банку порушенням його прав споживача, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.09.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу не пізніше п`ятнадцятиденного строку подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, роз`яснено відповідачу, що він має право не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті надіслати відзив на позовну заяву (а. с. 27).
		Копію ухвали про відкриття провадження направлено на адресу сторін, крім того відповідачу та третій особі направлено копію позовної заяви з додатками. Також вказану ухвалу направлено на відомі адреси електронної пошти сторін та до електронного кабінету учасника справи (а. с. 28).
		Відповідно до рекомендованого повідомлення (трекінгу поштового відправлення), на адресу позивача було направлено копію ухвали про відкриття провадження (а. с. 67).
		Відповідно до розписки представник відповідача отримав копію ухвали про відкриття провадження - 06.10.2023 року (а. с. 30-31), на електронну пошту та до електронного кабінету учасника справи ухвалу доставлено - 05.10.2023 року (а. с. 29).
		Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
		Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).
		За ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
		Таким чином, сторони вважаються належно повідомленими про розгляд даної справи.
		07.11.2024 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у ньому. Зокрема, у відзиві зазначено, що між позивачем та відповідачем шляхом підписання заяви від 08 грудня 2015 року №1719137 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) в філії Луганське обласне управління АТ «ОЩАДБАНК» укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використання електронного платіжного засобу (платіжної картки) (далі - Договір/ДКБО). На виконання умов Договору банком на ім`я позивача відкрито поточний рахунок у гривні для отримання пенсійних виплат, операції за якими можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (картка/платіжна картка), та надано саму платіжну картку (п.п. 3.1., 3.2. заяви). Картку підключено до послуги СМС-інформування за вказаним позивачем номером телефону: НОМЕР_5 . В подальшому позивачем відповідно до його заяви від 30.03.2017 року №1095906/231216 про приєднання до ДКБО, банком на ім`я позивача відкрито поточний рахунок (валюта гривня) для отримання соціальних виплат операції за якими можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (картка/платіжна картка) та надав платіжну картку (п. 3.1, 3.2 заяви). Картку підключено до послуги СМС - інформування за вказаним позивачем номером телефону: НОМЕР_5 . Посилаючись на обставини, викладені у позові, вважає, що позивачем було порушено умови ДКБО та Правил здійснення операцій за рахунками, відкритими фізичними особами в АТ «Ощадбанк», виходячи із того, що позивачем самостійно розголошено інформацію про його картки, паролі, тощо. Також разом із відзивом подано клопотання про витребування доказів (а. с. 32-62).
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.10.2024 року у задоволенні клопотань представника відповідача - адвоката Тихонова В. В. про витребування доказів - відмовлено (а. с. 65).
		Згідно із ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов такого висновку.
		За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
		Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).
		За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		За загальним правилом статтею 15 та 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
		1) визнання права;
		2) визнання правочину недійсним;
		3) припинення дії, яка порушує право;
		4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
		5) примусове виконання обов`язку в натурі;
		6) зміна правовідношення;
		7) припинення правовідношення;
		8) відшкодування збитків то інші способи відшкодування майнової шкоди;
		9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
		10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем шляхом підписання заяви від 08 грудня 2015 року номер №1719137 про приєднання до ДКБО та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу платіжної картки в філії Луганське обласне управління АТ «ОЩАДБАНК» укладено ДКБО (а. с. 40-43). 
		На виконання умов договору банком на ім`я позивача відкрито поточний рахунок у гривні для отримання пенсійних виплат, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (картка/платіжна картка), та надано платіжну картку (п. п. 3.1., 3.2. заяви). Картку підключено до послуг СМС-інформування за вказаним позивачем номером телефону: НОМЕР_5 . 
		В подальшому позивача відповідно до його заяви від 30.03.2017 року №1095906/231216 про приєднання до ДКБО, банком на його ім`я відкрито поточний рахунок (валюта гривня) для отримання соціальних виплат, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу картки та надано платіжну картку (п. 3.1, 3.2 заява). Картку підключено до послуги СМС - інформування за вказаним позивачем номером телефону, а саме НОМЕР_5 (а. с. 44-47).
		Із матеріалів справи вбачається, що у 2015 році на ім`я позивача емітовано дві картки АТ «Державний ощадний банк України»: № НОМЕР_6 (для отримання пенсійних виплат та № НОМЕР_2 для отримання соціальних виплат (а. с. 11-12).
		Згідно витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань від 13.12.2022 року зареєстровано кримінальне провадження № 12022105070001715, за зверненням ОСОБА_1 про вчинення відносно нього шахрайських дій, які мали місце 11 грудня 2022 року у період з 10 години 25 хвилин по 10 годину 31 хвилину, де невстановлена особа, представившись працівником АТ «Державний ощадний банк України», зателефонувала з номера НОМЕР_7 шляхом обману, заволоділа конфіденційною інформацією ОСОБА_1 , а згодом заволоділа його грошовими коштами в загальному розмірі 123 680 грн.
		Як видно із позовної заяви, позивач визнає повернення відповідачем частини коштів в сумі 60 000 грн. Тобто спірною залишається сума в 63 680 грн.
		Крім того, в позові вказано, що під час спілкування з невідомими особами, вони переконали позивача, що дійсно є співробітниками банку, в зв`язку з чим, він перейнявся до них довірою та повідомив повний номер картки № НОМЕР_6 , проте жодної інформації щодо іншої картки (з якої згодом було здійснено спірні перекази) він не повідомляв.
		Згідно пункту 3.1 підписаної заяви клієнт беззастережно приєднується до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції, яка діяла на день підписання заяви на приєднання і розміщена на інтернет-сторінці банку www.oschadbank.ua та укладає з банком договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку, договору банківського вкладу, кредитного договору, умови надання інших послуг, що підтверджує ознайомлення з умовами договору. 
		Відповідно до пункту 170 та п. 2.1. ДКБО, в редакції від 05.12.2022 року (а. с. 48-51): «Сукупність технічних засобів для програмного забезпечення, впровадженого в банку, в тому числі в таких, як «Ощад 24/7», дозволяють клієнту без відвідування банку за допомогою дистанційних каналів зв`язку, визначених документації до системи ДБО, через сайт, мобільний телефон або інший технічний пристрій здійснювати замовлення платіжних карток клієнтам, які вже мають відкриті в АТ «Державний ощадний банк України» рахунки; здійснювати операції за картковим, депозитним рахунком, а також здійснювати перекази коштів з картки, емітованої іншим банком України, на підставі електронних документів клієнта, створювати та підписувати електронні документи клієнта, отримувати банківські виписки, довідкову інформацію за вищевказаними рахунками, а також отримувати інші послуги, передбачені документами до системи ДБО». 
		Дозволяють клієнту без відвідування банку за допомогою дистанційних каналів зв`язку, визначених в документації до системи ДБО, через сайт, мобільний телефон або інший технічний пристрій здійснювати замовлення платіжних карток основних та додаткових карток клієнтам, які вже мають відкриті в АТ «Державний ощадний банк України» рахунки, здійснювати операції за картковим, депозитним рахунком, а також здійснювати перекази коштів з картки, імітовано іншим банком України, на підставі електронних документів клієнта, створювати та підписувати електронні документи клієнта, отримувати банківські виписки, додаткову інформацію за вищевказаними рахунками, а також отримувати інші послуги, передбачені в документації до системи ДБО. 
		Підписавши ДКБО, позивач підтвердив, що він ознайомлений з тим, що до початку користування системами веб-банкінг «Ощад 24/7» та/або Mobile-банкінг «Ощад 24/7» він зобов`язаний ознайомлюватись з порядком користування і функціональними можливостями, вказаними в системі в інструкції користувача, та сторонами погоджено, що всі інші умови договору, зокрема перелік операцій, що вчиняються банком за рахунком, в тому числі за допомогою системи веб-банкінг «Ощад 24/7» та або Mobile-банкінг «Ощад 24/7», права то обов`язки сторін, їх відповідальність, визначаються правилами та тарифами, правилами відповідної платіжної системи та нормами чинного законодавства України та інструкцією користувача. 
		Згідно з Розділом 9 Правил користування платіжними картками, імітованими в АТ «Державний ощадний банк України» (а. с. 53-54) передбачено, що клієнт зобов`язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про логін, пароль, картковий пароль, а також ПІН, CVV-2/CVC2, строк дії, номер картки тощо. Ризик і відповідальність за несанкціоноване використання логіна пароля карткового пароля несе виключно клієнт. 9.15 клієнт несе ризик та негативні наслідки передачі ним третій особі мобільного телефона (відповідної sim-картки), номер який зазначений в заяві-анкеті на відкриття рахунку фізичній особі та видачу платіжної картки або повідомлення банку в іншому установленому договором порядку, як номер мобільного телефону клієнта, їх втрати, незаконне заволодіння ними, а також ризик технічного перехоплення інформації, направленої на номер мобільного телефона клієнта. 9.16 клієнт усвідомлює та приймає на себе всі ризики щодо можливості авторизації сторонньою особою у мобільних додатках Android Pay, Google Pay або в інших подібних додатках за допомогою технічних технологій біометрії, в тому числі якщо у мобільному пристрої збережені відбитки пальців сторонньої особи. 9.17 будь-яку особу, що використала біометрію, як засіб ідентифікації клієнта до доступу до системи ДБО в тому числі технології Touch ID/Face ID банк безумовно вважає клієнтом і не несе відповідальності за дії такої особи навіть якщо такі дії будуть оскаржуватись. 
		Якщо платіжну картку втрачено, викрадено або з інших причин вона стала непридатною до використання, а також якщо ПІН-код став відомий сторонній особі, клієнт повинен в усній формі терміново заявити про це в контакт-центр АТ «Державний ощадний банк України» та протягом трьох днів надати про це письмову заяву в оригіналі або по факту до установи банку де відкрито рахунок. Клієнт відповідає за всі суми по операціях з платіжною карткою, якщо платіжна картка передана сторонній особі або не повідомлено банк про те, що її загублено. 
		В інструкції користувача систем «Ощад 24/7», в розділі «Рекомендації щодо безпечної роботи в системі веб-банкінг» зазначено, щоб захистити себе від шахрайства та зловживань рекомендовано зокрема не розголошувати повні реквізити своє платіжної карти (в тому числі CVV2/CVC2), стороннім особам, навіть якщо вони представляються співробітниками банку або правоохоронних органів. Вказані рекомендації зазначено також в інструкції з реєстрації користувача в мобільному додатку «Ощад 24/7». 
		Таким чином права, обов`язки та відповідальність сторін при дистанційному обслуговуванні клієнта за допомогою системи веб-банкінг обумовлені в правилах про порядок користування та функціональні можливості системи веб-банкінг, визначеними в інструкції користувача системи веб-банкінг.
		Позивач використав своє право користуватись дистанційними каналами обслуговування, що пропонуються банком та мав дотримуватись усіх встановлених банком правил щодо безпеки такого використання. Конфіденційні дані картки відомі виключно держателю платіжної картки, які зобов`язані вживати всіх заходів задля безпеки власної платіжної картки та її реквізитів, про що повідомлено позивача при відкритті рахунку та отриманні платіжної картки. 
		Із виписки з карткового рахунку від 07.02.2023 року, яку додано до позову (а.с. 17-19) вбачається, що 11 грудня 2022 року з картки позивача НОМЕР_8 через UKR KYIV MOBILE BANKING №№439458 30010001, 439459 30010001, 439461 30010001-439466 30010001 з 10:25 по 10:31 год. здійснено:
		- два перекази коштів на суму 29 500 грн;
		- переказ коштів в сумі 60 000 грн; 
		- п`ять операцій розрахунку в торгово-сервісній мережі UKR KYIV GERC на суми по 800 грн кожна (а. с. 17).
		Згідно скріншот екрану телефона позивача (а. с. 16) було заблоковано проведення інтернет-операцій та заблоковано доступ до банкінгу «Ощад 24/7». Зі скріншот також видно, що блокування відбулось 11.12.2022 року о 10:50 год., що збігається з часом проведення операцій за карткою позивача, і що не заперечується сторонами.
		Отже з всього наведеного слід дійти висновку, що позивач не забезпечив належного зберігання особистих даних, розголосив реквізити картки НОМЕР_6 (повний її номер) третім особам, чим безпосередньо надав доступ до свого облікового запису в системі «Ощад 24/7» та до грошових коштів, що обліковувались на картковому рахунку, відкритому по картці НОМЕР_2 , що призвело до списання коштів із його рахунку третіми особами. 
		Як передбачено п.2.3. ДКБО, якщо платіжну картку втрачено, викрадено або з інших причин вона стала непридатною до використання, а також якщо ПІН-код, CVV2/CVC2 та інші реквізити картки стали відомі сторонній особі, позивач повинен в усній формі терміново заявити про це в контакт-центр АТ «Державний ощадний банк України» та протягом трьох днів надати про це письмову заяву в оригіналі або по факсу до установи банку. 
		Водночас позивач звернувся на «гарячу лінію» банку лише наступного дня, де йому представником банку було рекомендовано заблокувати обидві картки. 
		Крім того банк листом від 15.05.2023 року на скаргу ОСОБА_1 , яка надійшла до банку за вхідним №Ф-2480-2023 від 01.05.2023 року надав відповідь, з якої вбачається, що «співробітники банку ніколи не надсилають СМС-повідомлення і не телефонують клієнту з невідомого номеру з метою отримання конфіденційної інформації щодо платіжної картки, не звертаються з проханням озвучити ці дані в телефонному режимі, користувачі карток мають пам`ятати, що не можна розголошувати конфіденційну інформацію, кодове слово, номер картки, термін її дії, ПІН-код, CVV2/CVC2 ні знайомим, ні стороннім, ні тим більше тим особам, які представляються співробітником банку. Всі СМС-повідомлення від банку надходять за єдиним зразком: відправник повідомлення - Державний ощадний банк України, а в тексті номер контакт-центру - 0800210800. Номери телефонів, з яких Державний ощадний банк України телефонує клієнтам, такі: 38 044 363-01-33, 38 044 464-21-21. Відповідними підрозділами банку встановлено, що проведені 11.12.2022 року операції на загальну суму 63 000 грн, здійснені за результатами успішного входу до системи дистанційного банківського обслуговування. Процес підключення до системи ДБО потребує обов`язкової ідентифікації клієнта, яка здійснюється в першу чергу за допомогою логіну та паролю для входу в систему, які клієнт самостійно встановлює на виготовлення відповідному захищеному ресурсі. Здійснення будь-якої фінансової транзакції системи ДБО можливе з обов`язковим введенням одноразового цифрового паролю, який відправляється на вказаний клієнтам фінансовий номер мобільного телефону. Враховуючи вищевикладене відповідно до пункту 17.3.8 ДБО банк не несе відповідальності за наслідки операцій в системі ДБО, здійснених з облікового запису клієнта. Відповідальність за такі операції несе особисто клієнт, а не банк." Беручи до уваги наведене вище, повідомили, що банк не має підстав для відшкодування 63 000 грн, списаних з рахунку позивача 11.12.2022 року.
		Згідно з п. 9.20 ДКБО (повна версія договору за посиланням: https://www.oschadbank.ua/uploads/4/20421-dkbo_z_02_09_2024.pdf): «Клієнт несе ризик та негативні наслідки передачі ним третім особам мобільного телефону (sim-картки), номер якого визначений в заяві про приєднання до договору комплексного обслуговування фізичних осіб або повідомлення банку в іншому встановлених договором порядку, як номер мобільного телефону клієнта, їх втрати, незаконного заволодіння ними, а також ризик технічного перехоплення інформації, направленої на номер клієнта»; п. 9.21. «Клієнт усвідомлює та приймає на себе усі ризики щодо можливості авторизації сторонньою особою у мобільних додатках Google Pay або в інших подібних додатках за допомогою технології біометрії, в тому числі, якщо у мобільному пристрої збережені відбитки пальців сторонньої особи»; п. 9.22 «Будь-яку особу, що використала біометрію, як засіб ідентифікації клієнта для доступу до системи ДБО, в тому числі технології Touch ID/Face ID, банк безумовно вважає клієнтом і не несе відповідальності за такі дії особи, навіть якщо такі дії будуть оскаржуватись». Отже листом позивача було повідомлено, про відсутність підстав для повернення йому грошових коштів та рекомендовано звернутись до правоохоронних органів, що і було зроблено останнім.
		Частиною 1 пункту 136 розділу VII Положення №164 про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою правління Національного банку України №164 від 29.07.2022 року, встановлено, що користувач зобов`язаний зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень.
		За ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом.
		За ст. ст. 525, 526, 230 ЦК України, зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений законом строк.
		Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом (ст. 1073 ЦК України).
		За п. п. 13, 37, 45, 71 статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом; надавач платіжних послуг з ініціювання платіжної операції - юридична особа, яка в установленому цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України порядку отримала право на надання послуг з ініціювання платіжної операції; неналежний стягувач - особа, яка не має визначених законом підстав на ініціювання платіжної операції з рахунку платника; послуга з ініціювання платіжної операції - нефінансова платіжна послуга, що полягає в ініціюванні платіжної інструкції надавачем послуги з ініціювання платіжної операції на запит платника з рахунку платника, відкритого в іншому надавачі платіжних послуг.
		Згідно частин 8, 9, 20 статті 38 названого закону електронний платіжний засіб може існувати в будь-якій формі, на будь-якому носії, що дає змогу зберігати інформацію, необхідну для ініціювання платіжної операції; електронні платіжні засоби використовуються для ініціювання платіжних операцій з рахунків платників; користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: (п.2) зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом.
		Частинами 1, 2 ст. 41 цього закону врегульовано порядок ініціювання платіжних операцій, а саме: ініціатором платіжної операції може бути платник (у тому числі через надавача платіжних послуг з ініціювання платіжної операції).
		Ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом:
		1) надання ініціатором платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, в якому відкрито його рахунок;
		2) надання надавачем платіжних послуг з ініціювання платіжної операції платіжної інструкції платника надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника на підставі наданої платником цьому надавачу платіжних послуг з ініціювання платіжної операції згоди на ініціювання такої платіжної операції;
		3) надання платником платіжної інструкції та готівкових коштів для виконання платіжної операції, у тому числі за допомогою платіжного пристрою;
		4) використання користувачем платіжного інструменту для виконання платіжної операції;
		5) надання платником, що є власником електронних грошей, платіжної інструкції, у тому числі шляхом використання платіжного інструменту, емітенту електронних грошей щодо виконання платіжної операції з використанням електронних грошей;
		6) надання користувачем платіжної інструкції відповідному учаснику платіжної системи, у тому числі шляхом використання певного платіжного інструменту, в порядку, визначеному правилами цієї платіжної системи.
		В вищенаведеного вбачається, що АТ «Державний ощадний банк України» 11.12.2022 року правомірно, на підставі умов заяви про приєднання до ДКБО від 08.12.2015 року №1719137 та заяви про приєднання до ДКБО від 30.03.2017 року, провів перекази грошових коштів за вказівкою позивача.
		Проаналізувавши надані позивачем та відповідачем докази, суд дійшов висновку, що спірний переказ - 63 000 грн (без урахування 680 грн комісії) ініційовано позивачем, належним чином проведений відповідачем, який не може нести відповідальність за шахрайські дії третіх осіб, які мали вплив на позивача. Провина банку не доведена, причетність працівників відповідача не встановлена, за таких обставин позов задоволенню не підлягає.
		Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення. Цей спосіб пов`язаний з застосуванням певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного суб`єктивного права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення. Тобто, для того, щоб подати цей позов необхідно, щоб суб`єктивне право не було припинене, і його можна було відновити шляхом усунення наслідків правопорушення. Цей спосіб захисту може знаходити свій прояв у вимогах про усунення перешкод у здійсненні права спільної власності між співвласниками.
		У своїй діяльності ЄСПЛ керується принципом пропорційності, як дотримання «справедливого балансу» між потребами загальної суспільної ваги та потребами збереження фундаментальних прав особи, враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб`єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі.
		У статті 6 Конвенції проголошено принцип справедливого розгляду справи, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Аналогічний принцип закріплено й у національному законодавстві, а саме ст. 2 ЦПК України, згідно з якою завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з частиною другою вказаної статті суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
		Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
		Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено ч. 2 ст. 77 ЦПК України.
		Згідно із ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
		Таким чином, доказуванням є процесуальна і розумова діяльність суб`єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів; докази і доказування виступають процесуальними засобами пізнання в цивільному судочинстві.
		Процес доказування (на достовірність знань про предмет) відбувається у межах передбачених процесуальних форм і структурно складається з декількох елементів або стадій, які взаємопов`язані й взаємообумовлені. Виділяються такі елементи: твердження про факти; визначення заінтересованих осіб щодо доказів; подання доказів; витребування доказів судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі; дослідження доказів; оцінка доказів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.
		Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у Постанові від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17.
		Позивач не довів, що його права було порушено саме відповідачем, відповідно у задоволені позову до АТ «Державний ощадний банк України» слід відмовити. 
		Розподіл судових витрат між сторонами, регулюється ст. 141 ЦПК України. Зокрема: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		В даному випадку судові витрати відносяться за рахунок держави.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 230, 525, 526, 610, 1073, 1074ЦК України, Законом України «Про платіжні послуги», ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-82, 89, 95, 141, 174, 258-259, 263-265, 268, 274-279, 352-355, 15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд, -
		В И Р І Ш И В :
		У задоволені позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів - відмовити.
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою: http://court.gov.ua/fair/sud2606.
		 
		Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 .
		Відповідач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», адреса: вул. Госпітальна, 12-Г, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00023129.
		 
		Суддя Г.О.Матійчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...