Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/9241/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері; нотаріату.
Надіслано судом: 12.12.2024. Зареєстровано: 13.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2024.
Дата набрання законної сили: 05.12.2024
Номер судового провадження: 852/14039/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м  У к р а ї н и
		 
		            05 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/9241/24
		Головуючий суддя І інстанції - Врона О.В.
		 
		          Третій апеляційний адміністративний суд 
		у складі колегії суддів: головуючого - судді  Іванова С.М. (доповідач),
		                              суддів:  Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,     
		 
		за участю секретаря судового засідання Корсун Ю.В., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу  Міністерства юстиції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 року в адміністративній справі №160/9241/24 за позовом ОСОБА_1 до  Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, в якому просила:
		- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1" №740/5 від 19.03.2024;
		- зобов`язати Міністерство юстиції України відновити становище, що існувало до видачі незаконного Наказу №740/5 від 19.03.2024, шляхом поновлення (розблокування) доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1   було задоволено.
		Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1" №740/5 від 19.03.2024.
		Зобов`язано Міністерство юстиції України   відновити становище, що існувало до видачі Наказу №740/5 від 19.03.2024, шляхом поновлення (розблокування) доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1   до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Міністерство юстиції України звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
		Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач була повністю обізнана про підстави та предмет камеральної перевірки щодо неї, а тому мала право надати ґрунтовні пояснення щодо проведення нею реєстраційних дій, які були предметом перевірки, проте своїм правом не скористалась та будь-яких пояснень на адресу Міністерства юстиції України не надсилала, а саме перевірка проведена з повним дотриманням Порядку №990. Зауважено, що позивачем в порушення вимог чинного законодавства проведено державну реєстрацію переходу прав власності - повне відчуження права власності ТОВ «Юнігран» та ТОВ «ЮНІГРАН-СЕРВІС» кінцевим бенефіціарним власником яких є ОСОБА_2 , до якої застосовано вид обмежувального заходу відповідно до Закону України «Про санкції».
		Представник відповідача в судовому засіданні просила задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
		Представник позивача в судовому засіданні заперечувала відносно задоволення апеляційної скарги, зазначаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.
		Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів  вважає, що апеляційна  скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є приватним нотаріусом Київського  міського нотаріального округу і здійснює приватну нотаріальну діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю №4308 від 19.04.2002.
		ОСОБА_1  як нотаріус на підставі п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України  «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»  має статус державного реєстратора речових прав на нерухоме майно.
		На підставі наказу Міністерства юстиції України №647/7 від 28.02.2024 комісією утвореною для проведення камеральної перевірки в Державному реєстрі  речових прав на нерухоме майно, проведено перевірку дотримання вимог законодавства щодо проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі прав державним реєстратором -приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.
		19.03.2024 за №1446/19.1.4/24 складено акт за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.
		Актом встановлено, що в діях позивача  при державній реєстрації прав щодо суб`єкта права - ТОВ «МАРТЕН ЛОКС» були встановлені  наступні порушення:
		- порушення вимог статей 3, 10, 18, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (Закон №1952), п. 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (Порядок №1172), у зв`язку з проведенням державної реєстрації переходу прав власності -повного відчуження прав власності на об`єкти нерухомого  майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІГРАН», кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_2 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , країна громадянства - Сполучене Королівство), до якої застосовано вид обмежувального заходу у вигляді блокування активів відповідно до Закону «Про санкції»;
		- порушення вимог статей 3, 10, 18, 24 Закону №1952, п. 12 Порядку №1127, у зв`язку з проведенням державної реєстрації переходу  прав власності - повного відчуження прав власності на об`єкти нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІГРАН-СЕРВІС», кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_2 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , країна громадянства -Сполучене Королівство, до якої застосовано вид обмежувального заходу у вигляді блокування активів відповідно до Закону України «Про санкції».
		На підставі вказаного акту Міністерством юстиції України прийнято наказ «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 », яким  наказано анулювати державному реєстратору -приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Рябикіній Аллі Анатоліївні доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Не погодившись з правомірністю прийняття наведеного наказу, позивач звернулась до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
		Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позові вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було порушено встановлену процедуру проведення камеральної перевірки, оскільки комісією, яка її проводила не вимагалось від позивача надати пояснення по суті виявлених порушень, що могло б сприяти вирішенню та/чи усуненню виявлених проблем при вчиненні нею реєстраційних дій. Прийнятий за результатами такої перевірки оскаржуваний наказ не відповідає ст. 2 КАС України, а отже підлягає скасуванню. Зауважено, що позивач дотримався  процедури щодо виявлення  факту застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції», які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав відповідно до абз. 8 п. 1 ч. 3 ст.10 Закону №1952-ІV .
		Суд апеляційної інстанції частково погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
		Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України від 01.07.2004 №1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та ї обтяжень» (Закон №1952-ІV).
		Згідно  п. 1 ч.1 ст. 2 Закону №1952-ІV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону №1952-ІV  наведені повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації прав.  Міністерство юстиції України, зокрема, здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом (п. 5).
		Частинами 1, 2 ст. 37-1 Закону №1952-ІV  встановлено, що контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.
		За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав.
		Відповідно до ч. 4 ст. 37-1 Закону №1952-ІV  порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок, під час здійснення контролю та проведення перевірок, критерії, за якими здійснюється моніторинг, критерії, за якими визначається ступінь відповідальності за відповідні порушення, допущені в сфері державної реєстрації, визначаються Кабінетом Міністрів України.
		Порядок здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990 (далі - Порядок № 990).
		Згідно п. 1 Порядку № 990, останній визначає процедуру здійснення Мін`юстом контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - сфера державної реєстрації), критерії, за якими здійснюється моніторинг реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та визначається ступінь відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації.
		Відповідно до п.п.4 п. 4 Порядку №990, контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом перевірки відомостей, отриманих Мін`юстом під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації.
		Згідно п. 9 Порядку №990 встановлено, що камеральна перевірка під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації проводиться на підставі рішення Мін`юсту в разі виявлення порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
		Відповідно до пунктів 10,12 Порядку № 990 у рішенні Мін`юсту про проведення камеральної перевірки зазначаються прізвище, ім`я, по батькові державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації, стосовно яких прийнято рішення про проведення камеральної перевірки, та підстава проведення камеральної перевірки. Відповідним рішенням утворюється комісія з проведення камеральної перевірки у складі не менше як трьох посадових осіб Мін`юсту (далі - комісія).
		Мін`юст не пізніше ніж через два робочих дні з дня прийняття ним рішення про проведення камеральної перевірки надсилає суб`єкту державної реєстрації, у трудових відносинах з яким перебуває державний реєстратор, уповноважена особа, чи нотаріусу примірник відповідного рішення Мін`юсту в електронній формі з використанням системи електронного документообігу чи у разі відсутності такої системи - на електронну адресу, розміщену на офіційному веб-сайті суб`єкта державної реєстрації, до якого в разі потреби додається запит про надання копій документів та іншої інформації, що стосується предмета перевірки.
		У разі відсутності на його офіційному веб-сайті інформації про електронну адресу суб`єкта державної реєстрації чи у разі прийняття рішення про проведення камеральної перевірки щодо нотаріуса засвідчена відповідно до законодавства копія відповідного рішення Мін`юсту, запит про надання копій документів та іншої інформації, що стосується предмета перевірки, в паперовій формі надсилаються на поштову адресу відповідного суб`єкта, нотаріуса.
		Відомості про проведення камеральної перевірки не пізніше двох робочих днів з дня прийняття Мін`юстом рішення про її проведення також розміщуються на офіційному веб-сайті Мін`юсту.
		Пунктом 13-1 Порядку № 990 передбачено, що результати камеральної перевірки викладаються у формі акта або довідки, які підписується усіма членами комісії. У разі наявності порушень установленого законом порядку державної реєстрації складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
		Відповідно до п. 14 Порядку № 990 за результатами проведення камеральної перевірки у разі наявності порушень встановленого законом порядку державної реєстрації на підставі акта комісії про проведення камеральної перевірки Мін`юстом приймається вмотивоване рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності з урахуванням вчинених одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також з урахуванням наявних у Мін`юсті відомостей щодо неодноразового застосування до відповідного державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов`язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів.
		Згідно п. 13 Порядку № 990 під час проведення камеральної перевірки державний реєстратор, уповноважена  особа суб`єкта державної реєстрації мають право подавати Мін`юсту свої пояснення  та додаткову інформацію, що стосується предмета перевірки, які додаються до матеріалів перевірки.
		Таким чином, проведенню камеральної перевірки передує обов`язок відповідача повідомити державного реєстратора про факт проведення такої перевірки та правові підстави її проведення.
		В свою чергу, невиконання наведених вимог законодавства призводить до визнання такої перевірки та рішень, прийнятих за її результатами, незаконними.
		Як свідчать встановлені обставини справи, Міністерство юстиції України листом №32232/19.1.4/-24 від 29.02.2024 «Щодо проведення камеральної перевірки» повідомило позивача про прийняття за результатами проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно  наказу Мін`юсту від 28.02.2024 №647/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 » щодо реєстраційних дій за заявами, зареєстрованими в базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №№59129905, 59108102, 59130168, 59106951, 59102081, 59107836, 59130279, 59104618, 59242644. Позивач також була повідомлена про право подати Мінюсту свої пояснення та додаткову інформацію щодо предмета камеральної перевірки.
		Вказаний лист був отриманий позивачем 29.02.2024 року, що також зазначено в адміністративному позові останньої та підтверджено її представником в суді апеляційної інстанції.
		Між тим, зі змісту зазначеного листа вбачається, що в останньому відсутні конкретні підстави для проведення камеральної перевірки та відомості, які б слугували підставою для висновків про порушення позивачем приписів законодавства.
		Так, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що за відсутності зазначення конкретної підстави для перевірки реєстраційних дій, відомостей про виявлені відповідачем в результаті первісного моніторингу Державного реєстру прав порушення, позивач фактично була позбавлена надати обґрунтовані додаткові пояснення на спростування попередніх висновків Мін`юсту щодо допущених останньою порушень.
		Відтак, відповідачем фактично було порушено встановлену процедуру проведення камеральної перевірки, оскільки комісією, яка її проводила не вимагалось від позивача надати пояснення по суті виявлених порушень, що могло б сприяти вирішенню та/чи усуненню виявлених проблем при вчиненні нею реєстраційних дій, а тому прийнятий за результатами такої перевірки оскаржуваний наказ, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
		Крім цього, колегія суддів апеляційного суду враховує, що законодавець, наділяючи Міністерство юстиції України функціями контролю у сфері державної реєстрації прав та визначаючи порядок застосування ним видів заходів впливу до державних реєстраторів, як контролюючий орган також зобов`язав його мотивувати таке рішення.
		Тобто, Міністерство юстиції України зобов`язане навести підстави прийняття такого рішення, зазначити належні і достатні мотиви, за яких застосовано саме такий захід впливу, та обґрунтувати строки його застосування.
		Однак, у спірному наказі   не зазначено мотиви, за яких державному реєстратору  анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно   та за які конкретно визначені порушення застосовано саме цей вид стягнення.
		Так, згідно ч. 2 ст. 37-1 Закону №1952-ІV за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:
		1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;
		2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;
		3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав;
		4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
		5) направлення на обов`язкове підвищення кваліфікації державного реєстратора, крім нотаріусів, які здійснюють державну реєстрацію прав відповідно до покладених на них законом обов`язків. 
		Отже, з огляду на наявність вказаного переліку санкцій, застосування певного виду  стягнення повинно відповідати загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності.
		Тому, визначаючи вид стягнення, відповідач повинен був врахувати характер порушення, його систематичність, сукупність з іншими порушеннями, наявність/відсутність негативних наслідків з відображенням цих обставин у спірному наказі про застосування заходу стягнення.
		Вказане свідчить про те, що спірний наказ прийнято відповідачем з порушенням норм чинного законодавства.
		Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції  Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.08.2019 року по справі № 826/12480/17, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
		При цьому, посилання відповідача на те, що наведені висновки відображені в акті камеральної перевірки від 19.03.2024 року не спростовує вищенаведений правовий висновок щодо необхідності відображення наведеної інформації також у спірному наказі, як акті індивідуальної дії, який в даному випадку не відповідає приписам ч. 2 cт. 2 КАС України.
		Поряд з вказаним, зі змісту оскаржуваного судового рішення також вбачається, що суд першої інстанції дійшов висновку щодо протиправності спірного наказу з підстав того,  що позивач дотримався  процедури щодо виявлення  факту застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції», які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав відповідно до абз. 8 п. 1 ч. 3 ст.10 Закону №1952-ІV.
		Однак, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що допущені відповідачем процедурні порушення проведення перевірки діяльності позивача є самостійною та достатньою підставою для скасування спірного наказу, а тому встановлення факту наявності чи відсутності факту порушення позивачем вимог законодавства в процесу здійснення своєї діяльності є передчасним.
		Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні, шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції даної постанови. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
		Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
		Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст.  315, ст. 317 КАС України суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - задовольнити частково.
		Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 року в адміністративній справі №160/9241/24 - змінити, шляхом викладення тексту його мотивувальної частини в редакції даної постанови.
		В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 року в адміністративній справі №160/9241/24 - залишити без змін. 
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав передбачених ст. 328 КАС України.
		   
		Головуючий - суддя                                                                      С.М. Іванов 
		 
		                               суддя                                                                      В.Є. Чередниченко 
		 
		                               суддя                                                                      В.А. Шальєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...