Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 334/630/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; транспорту та перевезення пасажирів.
Надіслано для оприлюднення: 12.12.2024. Зареєстровано: 13.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.12.2024.
Дата набрання законної сили: 12.12.2024
Номер судового провадження: К/990/28893/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 грудня 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа №334/630/24
		адміністративне провадження № К/990/28893/24  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
		cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
		суддів - Смоковича   М.І., Мацедонської   В.Е.,
		розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №   334/630/24
		за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанов, провадження в якій відкрито,
		за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2024 року, постановлену у складі: судді-доповідача Чередниченка   В.Є., суддів Шальєвої   В.А., Іванова   С.М.,
		УСТАНОВИВ:
		І. Обставини справи
		ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека, відповідач) з вимогами:
		- визнати протиправною та скасувати постанову від 11.01.2024 серії АА   №00016703 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбачене частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
		- провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 249 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
		- визнати протиправною та скасувати постанову від 11.01.2024 серії АА   №00016705 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбачене частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
		- провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 249 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Рішенням Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 12.03.2024 позов задоволено.
		Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
		Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.05.2024 апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано відповідачеві усунути її недоліки шляхом подання документа про сплату судового збору.
		Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2024 апеляційну скаргу Укртрансбезпека на рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 12.03.2024 повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		Укртрансбезпека вдруге звернулася до суду з апеляційною скаргою на рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від    12.03.2024.
		Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.06.2024 апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано відповідачеві усунути її недоліки шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску.
		Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскаржуване рішення ухвалене 12.03.2024 та було доставлено до електронного кабінету апелянта 08.04.2024, водночас до суду із апеляційною скаргою апелянт звернувся 05.06.2024, тобто з пропуском десятиденного строку на апеляційне оскарження, передбаченого для справ цієї категорії.
		Суд апеляційної інстанції також відхилив посилання апелянта на те, що вперше з відповідною апеляційною скаргою він звернувся в межах передбаченого КАС України строку. Як зазначив суд апеляційної інстанції, подання апеляційної скарги не перериває та не зупиняє перебігу строку на апеляційне оскарження. Крім того, первинно подана апеляційна скарга була повернута апелянту ухвалою суду від 27.05.2024, яка апелянтом не оскаржувалася.
		Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 відмовлено Державній службі України з безпеки на транспорті у відкритті апеляційного провадження рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 12.03.2024.
		Суд апеляційної інстанції зазначив, що на виконання ухвали від 13.06.2024 від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому апелянт знову послався на обставини подання першої апеляційної скарги, зазначивши, що її повернення було пов`язане із обмеженим фінансуванням Укртрансбезпеки й необхідністю перерозподілу відповідних видатків для оплати судового збору, що потребує значного часу, а також великим навантаженням на працівників Укртрансбезпеки, внаслідок чого докази сплати судового збору не були подані своєчасно. 
		У контексті аргументів апелянта суд апеляційної інстанції зазначив, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень не є підставою для визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження поважними. Що ж до посилань на особливості фінансування та сплати судового збору, то суд апеляційної інстанції зазначив, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
		Констатувавши, що інших підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження апелянт не зазначив, суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України (якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними).
		ІI. Провадження в суді касаційної інстанції
		Уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції таким, що ухвалене з порушенням вимог процесуального закону, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначив, що рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 12.03.2024 доставлено до електронного кабінету Укртрансбезпеки 08.04.2024. 17 квітня 2024 року на вказане рішення суду було подано апеляційну скаргу, яку ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.05.2024 було залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору.
		У межах строку для усунення недоліків - 24.05.2024 Укртрансбезпекою був сплачений судовий збір. 27 травня 2024 року Укртрансбезпекою було складено та подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, проте з різницею у 2 години Третім апеляційним адміністративним судом було постановлено ухвалу від 27.05.2024 про повернення апеляційної скарги.
		Повторно Укртрансбезпека подала апеляційну скаргу в межах граничного строку - 05.06.2024.
		Скаржник зазначає, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду. Скаржник також уважає, що звернення повторного до суду в межах десятиденного строку з дня отримання ухвали про повернення апеляційної скарги, виходячи з положень частини другої статті 295 КАС України, є підставою для поновлення пропущеного строку. 
		Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.
		Касаційна скарга надійшла до Суду 25.07.2024. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській   О.Р., суддям Смоковичу   М.І., Мацедонській   В.Е.
		Ухвалою Суду від 17.09.2024 відкрито касаційне провадження за цією вказаною скаргою.
		ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
		Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
		Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
		Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено у статті 286 КАС України.
		Частиною першою статті 286 КАС України передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		Відповідно до частини першої статті 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289, 289-5 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
		Згідно з частиною четвертою статті 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею [у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності], можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Згідно з частиною п`ятою статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету -рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		Відповідно частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є:
		1)   день вручення судового рішення під розписку;
		2)   день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
		3)   день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
		4)   день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
		5)   день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
		Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
		Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. 
		IV. Позиція Верховного Суду
		У цій справі суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки вважав, що апеляційну скаргу подано за межами строків, визначених у статті 286 КАС України, за відсутності підстав, які б свідчили, що пропуск строку був пов`язаний з поважними причинами.
		Щодо тривалості строку на апеляційне оскарження, початку його перебігу та підстав поновлення, Суд зазначає таке.
		Предметом цієї справи є постанови у справах про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.
		Справи, предметом яких є указані постанови, розглядаються з особливостями, передбаченими статтями 271, 286 КАС України. Суть цих особливостей (у контексті вимог касаційної скарги) полягає у тому, що такі справи судом вирішуються у десятиденний строк, а за наслідками судового розгляду відразу проголошується повне судове рішення (без можливості відкласти складання його повного тексту, як це передбачено частиною третьою статті 243 КАС України), і саме з дня проголошення рішення суду у таких справа починає відлік встановлений у частині четвертій статті 286 КАС України десятиденний строк на його апеляційне оскарження.
		Отже, у справах стосовно рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності КАС України встановлено спеціальний строк на апеляційне оскарження судових рішень (десять днів) і безальтернативний порядок його обчислення (з дня проголошення судового рішення), що виключає можливість застосування частини другої статті 295 КАС України щодо обов`язкового поновлення строку, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти (а в цій справі - десяти) днів з дня вручення повного рішення суду.
		Водночас оскільки стаття 286 КАС України не містить застережень щодо неможливості поновлення вказаного строку на апеляційне оскарження (не встановлює присічного строку, як наприклад, частина п`ята статті 270 КАС України), пропущений строк на апеляційне оскарження рішень судів, ухвалених з особливостями, установленими статтею 286 КАС України, може бути поновлений у загальному порядку, передбаченому частиною третьою статті 295 КАС України, після надання судом оцінки поважності зазначених скаржником причин його пропуску.
		Поважними причинами пропуску строку звернення визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
		Повертаючись до обставин цієї справи, Суд зазначає, що рішення суду першої інстанції було проголошено у відкритому судовому засіданні 12.03.2024 у повному обсязі (без відкладення складення повного тексту), у присутності представників позивача і відповідача.
		Отже, з урахуванням особливостей, установлених статтею 286 КАС України, це рішення могло бути оскаржене не пізніше 22.03.2024. Як убачається з матеріалів справи, вперше з апеляційною скаргою на вказане рішення Укртрансбезпека звернулася 17.04.2024, а повторна скарга подана 05.06.2024, тобто обидві скарги були подані за межами строку на апеляційне оскарження.
		Складний процес перерозподілення бюджетних асигнувань для сплати судового збору чи тривалість відповідних процесів, на чому загострює увагу скаржник, стосуються першого звернення з апеляційною скаргою, ухвалу про повернення якої Укртрансбезпека не оскаржувала.
		Суд також зазначає, що доказів існування певних затримок чи інших перешкод для сплати судового збори при першому зверненні з апеляційною скаргою, які б не були пов`язані з недоліками організації роботи чи неналежною взаємодією структурних підрозділів Укртрансбезпеки, скаржник до повторної апеляційної скарги або ж заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження не приєднав.
		Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
		Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17.05.2022 у справі №420/4212/20 звернення до суду в межах встановленого строку із апеляційною скаргою, яка була повернута судом у зв`язку з несплатою судового збору, та сплата судового збору суб`єктом владних повноважень у подальшому не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.
		Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
		Отже, наведені відповідачем обставини не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
		За таких обставин Суд уважає, що висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права.
		У статті 350 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		V. Судові витрати
		Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.
		Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2024 року у справі №   334/630/24 залишити без змін.
		Судові витрати не розподіляються.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		Суддя-доповідач:                                                                      О.Р.   Радишевська
		Судді:                                                                                          М.І. Смокович
		                                                                                          В.Е. Мацедонська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...